«Ми виголошуємо, що ми візьмемо силою те, що нам належить по праву, але віднято в нас теж силою. Наша нація довго нездужала, але нині вже стає до боротьби. … Ніч була довга, але ранок наблизився, і ми не допустимо, щоб проміння свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах: ми розіб'ємо їх до схід сонця свободи. … Ми не хочемо довше зносити панування чужинців, не хочемо більше зневаги на своїй землі.
Нас горстка, але ми сильні нашою любов'ю до України! … Усіх, хто на цілій Україні не за нас, той проти нас. Україна для українців, і доки хоч один ворог-чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружжя. … Вперед! Бо нам ні кого надіятись і нічого озиратись назад!»
19 лютого 1900 р. Микола Міхновський у Харкові виголосив промову, на основі свого маніфесту «Самостійна Україна».
#міхновський
Нас горстка, але ми сильні нашою любов'ю до України! … Усіх, хто на цілій Україні не за нас, той проти нас. Україна для українців, і доки хоч один ворог-чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружжя. … Вперед! Бо нам ні кого надіятись і нічого озиратись назад!»
19 лютого 1900 р. Микола Міхновський у Харкові виголосив промову, на основі свого маніфесту «Самостійна Україна».
#міхновський
3 березня 1924 року відійшов у вічність визначний український громадсько-політичний діяч, публіцист, один із ідеологів українського націоналізму Микола Міхновський (1873-1924).
#Харків #Міхновський #пам'ять
#Харків #Міхновський #пам'ять
150 років тому, 31 березня 1873 року народився Микола Міхновський - ідеолог українського самостійництва, адвокат, публіцист; активний учасник національно-визвольних змагань, діяч УНР і організатор її збройних сил. Микола Міхновський є автором програмного документу Браства тарасівців «Кредо молодого українця» та брошури «Самостійна Україна».
#Харків #постаті #ювілеї #війна #Міхновський
#Харків #постаті #ювілеї #війна #Міхновський
Forwarded from Історія та пам'ять
31 березня на державному рівні відзначаємо 150-річчя Миколи Міхновського.
Міхновського насамперед знають як автора програми Революційної української партії під назвою «Самостійна Україна», створеної 1900 року. Він першим на початку XX століття артикулював курс на українську незалежність.
Своє бачення, що українці повинні здобути власну незалежну державу, Міхновський підкріплював справами. Чим би він не займався – адвокатською практикою, громадською чи політичною діяльністю, вчителюванням – скрізь докладав зусиль, щоб підтримати українську ідею. А ще з усіх сил намагався поширити її – писав програмні тексти, виступав з промовами, друкував статті у пресі, на початку XX століття заснував 5 українських часописів.
Міхновський розумів, що незалежність неможлива без армії. Тому одним з перших відстоював ідею формування українських збройних сил. Коли в 1917 році революційні події поглинули Російську імперію, а в Україні розпочалися національно-визвольні змагання, Микола Міхновський заснував та очолив Український військовий клуб імені Павла Полуботка, став одним з організаторів 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького.
💬 «Доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець, доти українська інтеліґенція не покладе оружжя, доти всі покоління українців йтимуть на війну. І ця війна провадитиметься усіма засобами[…] Нам належиться будуччина, бо зовсім неможливо, щоб 1/30 частина усієї людности, ціла велика нація могла зникнути, могла бути задушеною», – писав Микола Міхновський 123 роки тому в «Самостійній Україні».
10 ключових фактів про цю багатогранну та віддану ідеї української незалежності постать – у каруселі👇
Ще більше інформації – в матеріалах Українського інституту національної пам'яті.
Перевірити, як багато ви знаєте про Міхновського, можна за допомогою нашого тесту.
#Міхновський
#микола_міхновський
Міхновського насамперед знають як автора програми Революційної української партії під назвою «Самостійна Україна», створеної 1900 року. Він першим на початку XX століття артикулював курс на українську незалежність.
Своє бачення, що українці повинні здобути власну незалежну державу, Міхновський підкріплював справами. Чим би він не займався – адвокатською практикою, громадською чи політичною діяльністю, вчителюванням – скрізь докладав зусиль, щоб підтримати українську ідею. А ще з усіх сил намагався поширити її – писав програмні тексти, виступав з промовами, друкував статті у пресі, на початку XX століття заснував 5 українських часописів.
Міхновський розумів, що незалежність неможлива без армії. Тому одним з перших відстоював ідею формування українських збройних сил. Коли в 1917 році революційні події поглинули Російську імперію, а в Україні розпочалися національно-визвольні змагання, Микола Міхновський заснував та очолив Український військовий клуб імені Павла Полуботка, став одним з організаторів 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького.
💬 «Доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець, доти українська інтеліґенція не покладе оружжя, доти всі покоління українців йтимуть на війну. І ця війна провадитиметься усіма засобами[…] Нам належиться будуччина, бо зовсім неможливо, щоб 1/30 частина усієї людности, ціла велика нація могла зникнути, могла бути задушеною», – писав Микола Міхновський 123 роки тому в «Самостійній Україні».
10 ключових фактів про цю багатогранну та віддану ідеї української незалежності постать – у каруселі👇
Ще більше інформації – в матеріалах Українського інституту національної пам'яті.
Перевірити, як багато ви знаєте про Міхновського, можна за допомогою нашого тесту.
#Міхновський
#микола_міхновський
Подейкують, що мер Харкова зацікавився ідеєю замість прибраного погруддя Пушкіну в центрі місті поставити пам’ятник Миколі Міхновському.
Володимир Чистилін
#Харків #війна #дерусифікація #Міхновський #пушкін
Володимир Чистилін
#Харків #війна #дерусифікація #Міхновський #пушкін
12 листопада — День українськомовної преси
Вже вдруге День українськомовної преси відзначається в умовах повномасштабної війни з російськими окупантами, яка триває вже 627 днів.
День українcькомовної преси — неофіційне свято, що було проголошене та вперше відзначене 12 листопада 2009 року в Харкові.
Традицію відзначення започаткували Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича, Громадське об’єднання «Шемети», редакція двотижневика «Український простір» та Спілка Української Молоді.
Історія
Одвічний потяг до свободи спонукав братів Володимира і Миколу Шеметів боротися за утвердження справжньої української незалежности й самостійности, і вони в листопаді 1905 року почали видавати першу на теренах Центральної й Лівобережної України українськомовну газету “Хлібороб”.
Після польського повстання 1863 року царизм нарік український рух “польською інтригою” і видав циркуляр, що забороняв друкувати книжки й пресу українською мовою.
Революційні події змусили царя Миколу ІІ піти на деякі політичні поступки. Так, 17 жовтня 1905 року було видано маніфест про запровадження прав і свобод, зокрема, й свободи друкованого слова.
Брати Шемети практично скористалися тодішніми обставинами — і вже 12 листопада 1905 року в м. Лубни Полтавської області вийшло перше число “Хлібороба”. Жадна з київських друкарень не насмілилася друкувати це видання, і так перший, як і всі подальші числа друкувалися в невеликій лубенській друкарні. Пізніше братів Шеметів звинуватять саме в тому, що “Хлібороб” став виходити “без пред’явлення законом установленого дозволу”, а “явочним порядком” і відразу накладом у 5 тис. примірників.
Була це невелика, на дві картки, газета. Як повідомлялося в “Хліборобі”, його “одвічальним” редактором значився Микола, але фактичним редактором став Володимир. Видавалася газета “коштами і заходами Лубенської української громади”, тож певним чином висвітлювала і її потреби.
Часопис закликав до політичних та економічних змін, зокрема, до автономії в межах Росії, передачі землі селянам, обрання цивілізованих органів влади, восьмигодинного робочого дня, відкриття українських шкіл тощо. У першому нумері містився Маніфест 17 жовтня і стаття “Про вольності громадські”, а згодом з’явилася й стаття, у якій подавався об’єктивний аналіз “царської милости”. Із другого числа передруковувалась угода Хмельницького з царем Олексієм від 1654 р., схвалена в Переяславі. Найцікавішими були в газеті відомості про те, як пробуджувалося українське життя та про український рух на західноукраїнських землях. Містилися також статті історичного й загальнополітичного спрямування, вірші Христі Алчевської, Ю. Буняка й инших.
Появу газети все національно свідоме українство зустріло з ентузіязмом. Навколо надрукованого рідною мовою слова гуртувалися вся українська інтелігенція й політики Михайло Грушевський, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Іван Франко, Микола Лисенко… Вони розуміли, що втратити слово — це значить утратити культуру, традиції, тобто позбутися всього того, що ідентифікує націю.
Редакція не приховувала власної позиції й зазначала, що бореться “за такий лад в Україні, який повинен задовольнити потреби як українського, так і инших народів, в Україні сущих”.
“Хліборобові” не вдалося проіснувати довго — усього п’ять чисел устигли видрукувати брати Шемети. Потому часопис було заборонено. Та, попри все, “Хлібороб” устиг і за нетривалий час виконати важливе завдання будителя й організатора ще недавно розпорошених українських сил. І вже роком пізніше Микола Міхновський, ідеолог української державности, наснажений прикладом Володимира Шемета, видав у Харкові знамените число газети “Слобожанщина”. Саме “Хлібороб” і “Слобожанщина” започаткували новітню історію українськомовної журналістики.
#День_українськомовної_преси #Шемети #Міхновський #Хлібороб #Слобожанщина #Лубни #Харків #медіа #Європейська_медійна_спілка #ЄМС #EMU #European_Media_Union #СУМ #Фонд_Хоткевича #День_україномовної_преси #преса #медія #ЗМІ
http://malva.tv/20231112/12-lystopada-denj-ukrajinsjkomovnoji-presy/
Вже вдруге День українськомовної преси відзначається в умовах повномасштабної війни з російськими окупантами, яка триває вже 627 днів.
День українcькомовної преси — неофіційне свято, що було проголошене та вперше відзначене 12 листопада 2009 року в Харкові.
Традицію відзначення започаткували Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича, Громадське об’єднання «Шемети», редакція двотижневика «Український простір» та Спілка Української Молоді.
Історія
Одвічний потяг до свободи спонукав братів Володимира і Миколу Шеметів боротися за утвердження справжньої української незалежности й самостійности, і вони в листопаді 1905 року почали видавати першу на теренах Центральної й Лівобережної України українськомовну газету “Хлібороб”.
Після польського повстання 1863 року царизм нарік український рух “польською інтригою” і видав циркуляр, що забороняв друкувати книжки й пресу українською мовою.
Революційні події змусили царя Миколу ІІ піти на деякі політичні поступки. Так, 17 жовтня 1905 року було видано маніфест про запровадження прав і свобод, зокрема, й свободи друкованого слова.
Брати Шемети практично скористалися тодішніми обставинами — і вже 12 листопада 1905 року в м. Лубни Полтавської області вийшло перше число “Хлібороба”. Жадна з київських друкарень не насмілилася друкувати це видання, і так перший, як і всі подальші числа друкувалися в невеликій лубенській друкарні. Пізніше братів Шеметів звинуватять саме в тому, що “Хлібороб” став виходити “без пред’явлення законом установленого дозволу”, а “явочним порядком” і відразу накладом у 5 тис. примірників.
Була це невелика, на дві картки, газета. Як повідомлялося в “Хліборобі”, його “одвічальним” редактором значився Микола, але фактичним редактором став Володимир. Видавалася газета “коштами і заходами Лубенської української громади”, тож певним чином висвітлювала і її потреби.
Часопис закликав до політичних та економічних змін, зокрема, до автономії в межах Росії, передачі землі селянам, обрання цивілізованих органів влади, восьмигодинного робочого дня, відкриття українських шкіл тощо. У першому нумері містився Маніфест 17 жовтня і стаття “Про вольності громадські”, а згодом з’явилася й стаття, у якій подавався об’єктивний аналіз “царської милости”. Із другого числа передруковувалась угода Хмельницького з царем Олексієм від 1654 р., схвалена в Переяславі. Найцікавішими були в газеті відомості про те, як пробуджувалося українське життя та про український рух на західноукраїнських землях. Містилися також статті історичного й загальнополітичного спрямування, вірші Христі Алчевської, Ю. Буняка й инших.
Появу газети все національно свідоме українство зустріло з ентузіязмом. Навколо надрукованого рідною мовою слова гуртувалися вся українська інтелігенція й політики Михайло Грушевський, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Іван Франко, Микола Лисенко… Вони розуміли, що втратити слово — це значить утратити культуру, традиції, тобто позбутися всього того, що ідентифікує націю.
Редакція не приховувала власної позиції й зазначала, що бореться “за такий лад в Україні, який повинен задовольнити потреби як українського, так і инших народів, в Україні сущих”.
“Хліборобові” не вдалося проіснувати довго — усього п’ять чисел устигли видрукувати брати Шемети. Потому часопис було заборонено. Та, попри все, “Хлібороб” устиг і за нетривалий час виконати важливе завдання будителя й організатора ще недавно розпорошених українських сил. І вже роком пізніше Микола Міхновський, ідеолог української державности, наснажений прикладом Володимира Шемета, видав у Харкові знамените число газети “Слобожанщина”. Саме “Хлібороб” і “Слобожанщина” започаткували новітню історію українськомовної журналістики.
#День_українськомовної_преси #Шемети #Міхновський #Хлібороб #Слобожанщина #Лубни #Харків #медіа #Європейська_медійна_спілка #ЄМС #EMU #European_Media_Union #СУМ #Фонд_Хоткевича #День_україномовної_преси #преса #медія #ЗМІ
http://malva.tv/20231112/12-lystopada-denj-ukrajinsjkomovnoji-presy/
На світлинах:
1. Перше число “Хліборобу” 1905 р. від 12 листопада (на той час цей місяць називали грудень)
2. Володимир Михайлович Шемет
3. Перше число газети “Слобожанщина”
4. Микола Міхновський
#День_українськомовної_преси #Шемети #Міхновський #Хлібороб #Слобожанщина #Лубни #Харків #медіа #День_україномовної_преси
http://malva.tv/20231112/12-lystopada-denj-ukrajinsjkomovnoji-presy/
1. Перше число “Хліборобу” 1905 р. від 12 листопада (на той час цей місяць називали грудень)
2. Володимир Михайлович Шемет
3. Перше число газети “Слобожанщина”
4. Микола Міхновський
#День_українськомовної_преси #Шемети #Міхновський #Хлібороб #Слобожанщина #Лубни #Харків #медіа #День_україномовної_преси
http://malva.tv/20231112/12-lystopada-denj-ukrajinsjkomovnoji-presy/
Сьогодні- День Народження Миколи Міхновського (1873-1924) — ідеолога українського націоналізму, адвоката, публіциста. Микола Міхновський- діяч Української Республіки і організатор її війська, збройних сил. Представник священницького роду Міхновських. Народився у селі Турівка, Полтавська губернії. Член Братства тарасівців, засновник Української народної партії (1902), один із лідерів Української демократично-хліборобської партії, член Братства самостійників. Один з популяризаторів словосполучень «козаки-українці» і «українці-козаки» в якості назви і самоназви представників українського народу. Прихильник розпаду Російської імперії і перетворення її на спільноту пов'язаних спільною історією країн і народів. Автор брошури «Самостійна Україна» (1900), підготував проєкт Конституції (1905). Повішений московськими агентами 3 травня 1924 у Києві.
Значна частина життя Миколи Міхновського пов'язана з Харковом.
#Українці #постаті #Міхновський
Значна частина життя Миколи Міхновського пов'язана з Харковом.
#Українці #постаті #Міхновський