🔸 З 22 липня Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва презентує виставку виробів декоративно-прикладного мистецтва майстрів Харківщини «Об’єднані творчістю»
🔸 Назва виставки не випадкова, адже заради цієї виставки об'єднались творчі особистості з різних куточків Харківської області, роботи яких вирізняються високим рівнем майстерності і на власному прикладі доводять наскільки багата наша Батьківщина. До експозиції увійшло понад 300 виробів, виконаних у найрізноманітніших техніках декоративно-прикладного мистецтва.
🔸 Учасниками виставки є майстри декоративно-прикладного мистецтва, художники, викладачі мистецьких шкіл, викладачі гуртків та їх учні з Харківської області та м.Харкова. Всі вони - об'єднані творчістю, що доводить виставка з однойменною назвою!
⏰ Відкриття виставки відбудеться 22 липня о 13.00, велика виставкова зала 2 поверху.
#Харків #культура #українці #традиції #митці
🔸 Назва виставки не випадкова, адже заради цієї виставки об'єднались творчі особистості з різних куточків Харківської області, роботи яких вирізняються високим рівнем майстерності і на власному прикладі доводять наскільки багата наша Батьківщина. До експозиції увійшло понад 300 виробів, виконаних у найрізноманітніших техніках декоративно-прикладного мистецтва.
🔸 Учасниками виставки є майстри декоративно-прикладного мистецтва, художники, викладачі мистецьких шкіл, викладачі гуртків та їх учні з Харківської області та м.Харкова. Всі вони - об'єднані творчістю, що доводить виставка з однойменною назвою!
⏰ Відкриття виставки відбудеться 22 липня о 13.00, велика виставкова зала 2 поверху.
#Харків #культура #українці #традиції #митці
25.07.23 о 16.00 у Обласному організаційно-методичному центрі культури та мистецтва та онлайн відбудуться «Етнографічні посиденьки
з Михайлом Красиковим»
на тему:
«Липень у традиційній народній культурі українців»
Трансляція на платформі Zoom
Адреса: Харків, вул. Пушкінська, 62. Вхід вільний.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/82834672857?pwd=VW16aFEzenFyTy84anl3bWlqaDJDUT09
Ідентифікатор заходу: 828 3467 2857
Код доступу:: CH94uX
#Харківщина #українці #традиції #звичаї #культура
з Михайлом Красиковим»
на тему:
«Липень у традиційній народній культурі українців»
Трансляція на платформі Zoom
Адреса: Харків, вул. Пушкінська, 62. Вхід вільний.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/82834672857?pwd=VW16aFEzenFyTy84anl3bWlqaDJDUT09
Ідентифікатор заходу: 828 3467 2857
Код доступу:: CH94uX
#Харківщина #українці #традиції #звичаї #культура
Шануймо наші традиції:
ОБЖИНКИ.
До хліба в Україні завжди ставилися шанобливо. Він є одним із найцінніших скарбів. Найбільш відповідальним етапом роботи вважається збір урожаю.
На Харківщині у давнину розпочинали жнива із зажинок, як правило, перед святом Петра і Павла (12 липня), а завершити мали до Іллі (2 серпня). Існує народна приказка «Ілля, наробить гнилля». Після свята починалися періоди дощів, а для збору урожаю це не є позитивним.
Колоски жали серпами, косили косами, а потім в’язали у снопи. На ниві складали у полукіпки (30 снопів), копи (60 снопів), стіжки (могло бути дві копи і більше), а згодом перевозили і зберігали у клунях. За традицією, жнива завершувалися Обжинками. У останній день жнив зжинали колосочки і зв’язували їх у снопик. Також із колосків плели обжинковий віночок. Віночок і сніп несли в село і урочисто вручали господарям. Це означала завершення збору урожаю. Господарі обов’язково частували жниварів.
#Харківщина #українці #традиції #звичаї
Джерело: ЛДНКС
ОБЖИНКИ.
До хліба в Україні завжди ставилися шанобливо. Він є одним із найцінніших скарбів. Найбільш відповідальним етапом роботи вважається збір урожаю.
На Харківщині у давнину розпочинали жнива із зажинок, як правило, перед святом Петра і Павла (12 липня), а завершити мали до Іллі (2 серпня). Існує народна приказка «Ілля, наробить гнилля». Після свята починалися періоди дощів, а для збору урожаю це не є позитивним.
Колоски жали серпами, косили косами, а потім в’язали у снопи. На ниві складали у полукіпки (30 снопів), копи (60 снопів), стіжки (могло бути дві копи і більше), а згодом перевозили і зберігали у клунях. За традицією, жнива завершувалися Обжинками. У останній день жнив зжинали колосочки і зв’язували їх у снопик. Також із колосків плели обжинковий віночок. Віночок і сніп несли в село і урочисто вручали господарям. Це означала завершення збору урожаю. Господарі обов’язково частували жниварів.
#Харківщина #українці #традиції #звичаї
Джерело: ЛДНКС
Шануймо наші традиції:
14 серпня, МАКОВІЯ.
На Харківщині зранку господині пекли коржики, які називали «маківники», «маковики», «макорженики», пироги, коржики чи пампушки з маком. Зранку йшли до церкви, щоб посвятити мак, мед, воду і букетики квітів у яких обов’язково були і дозрілі головки маку. Обрядову випічку споживали з медом і маком. Коржики ламали на дрібні шматочки, перемащували медом та маком або ж мак додавали у тісто. У цей день забороняється виконувати важку роботу по господарству.
* «Пекли пампушки, коржики. Мед, мак святили у церкві. Коржики посипали маком». (зап. 05.08.1995 р. с. Новомиколаївка на Шевченківщині Харківської обл. від Онищенко Гафії Євдокимівни, 1911 р.н., Варченко Онисії Петрівни, 1918 р.н.)
Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиції #звичаї #культура
14 серпня, МАКОВІЯ.
На Харківщині зранку господині пекли коржики, які називали «маківники», «маковики», «макорженики», пироги, коржики чи пампушки з маком. Зранку йшли до церкви, щоб посвятити мак, мед, воду і букетики квітів у яких обов’язково були і дозрілі головки маку. Обрядову випічку споживали з медом і маком. Коржики ламали на дрібні шматочки, перемащували медом та маком або ж мак додавали у тісто. У цей день забороняється виконувати важку роботу по господарству.
* «Пекли пампушки, коржики. Мед, мак святили у церкві. Коржики посипали маком». (зап. 05.08.1995 р. с. Новомиколаївка на Шевченківщині Харківської обл. від Онищенко Гафії Євдокимівни, 1911 р.н., Варченко Онисії Петрівни, 1918 р.н.)
Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиції #звичаї #культура
31.08.23 о 16.00 у Обласному організаційно-методичному центрі культури та мистецтва та онлайн відбудуться «Етнографічні посиденьки
з Михайлом Красиковим»
на тему:«Серпень у традиційному народному календарі українців»
Трансляція на платформі Zoom
Адреса: Харків, вул. Пушкінська, 62. Вхід вільний.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/82328773707?pwd=tKGgx5kQbXLcFkAadiVvKEMj4a3jqY.1
Ідентифікатор заходу: : 823 2877 3707
Код доступу: AkpG70
#Харківщина #українці #традиції #культура #звичаї
з Михайлом Красиковим»
на тему:«Серпень у традиційному народному календарі українців»
Трансляція на платформі Zoom
Адреса: Харків, вул. Пушкінська, 62. Вхід вільний.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/82328773707?pwd=tKGgx5kQbXLcFkAadiVvKEMj4a3jqY.1
Ідентифікатор заходу: : 823 2877 3707
Код доступу: AkpG70
#Харківщина #українці #традиції #культура #звичаї
Шануймо наші традиції:
МИХАЙЛОВЕ ЧУДО. 6 вересня за новим календарем вшановують пам'ять Архангела Михаїла (раніше відзначали 19 вересня). У вересні в Україні відбувається перехід від літа до осені. Температура повітря значно знижується, особливо вночі. У цей день віряни моляться Архангелу Михаїлу за захист від злих сил і негоди. На Харківщині цей день у народі називають Михайлове Чудо. Свято вважається каральним, тому радять цього дня не займатися важливими домашніми справами, особливо пов’язаними із польовими роботами. Наводимо деякі розповіді наших інформантів.
* «Це в Золочіві було. Поїхав дядько в поле, а йому кажуть: Не їдь, бо сьогодні Михайлове Чудо! А він каже: Ото й буде чудо, як посію. Поїхав із дочкою, а як волочів, дєвочка попала під борінки, шо волочуть. І так калікою осталася. Воно ж побило її дуже». (Зап. 28.10.2000 р. в с. Довжик на Золочівщині від Томенко Клавдії Тимофіївни, 1918 р.н. (с. Велика Рогозянка)
Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиції #звичаї
МИХАЙЛОВЕ ЧУДО. 6 вересня за новим календарем вшановують пам'ять Архангела Михаїла (раніше відзначали 19 вересня). У вересні в Україні відбувається перехід від літа до осені. Температура повітря значно знижується, особливо вночі. У цей день віряни моляться Архангелу Михаїлу за захист від злих сил і негоди. На Харківщині цей день у народі називають Михайлове Чудо. Свято вважається каральним, тому радять цього дня не займатися важливими домашніми справами, особливо пов’язаними із польовими роботами. Наводимо деякі розповіді наших інформантів.
* «Це в Золочіві було. Поїхав дядько в поле, а йому кажуть: Не їдь, бо сьогодні Михайлове Чудо! А він каже: Ото й буде чудо, як посію. Поїхав із дочкою, а як волочів, дєвочка попала під борінки, шо волочуть. І так калікою осталася. Воно ж побило її дуже». (Зап. 28.10.2000 р. в с. Довжик на Золочівщині від Томенко Клавдії Тимофіївни, 1918 р.н. (с. Велика Рогозянка)
Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиції #звичаї
Шануймо наші традиції:
14 вересня – ВОЗДВИЖЕННЯ, ЗДВИЖЕННЯ, так на Харківщині називають цей день у народі. Віряни ж це свято називають Воздвиження Хреста Господнього. За новим календарем 14 вересня (раніше відзначали 27 вересня). За віруваннями, саме в цей день, плазуни збираються до кучі та залягають у зимову сплячку до весни. Вони цього дня можуть бути злими, тому не можна ходити у ліс. Навіть у погріб спускатися не бажано, щоб не залізла туди гадюка.
«На Воздвиження у ліс ходити ніззя, гадюк багато. Є легенда така і вона здавна. Я може б і не повірив, це розказував мій брат. Вони жили у селі Рогозянка (на Золочівщині), а там ліс. Поїхали в ліс по груші, хароші там груші були в лісі, лісні. Поїхали веломашиною із жінкою, шоб назбирати цих груш. І коли стали збирати, подивились, а їх куча (гадюк). І каже: Злазяться, злазяться, вони нас не трогають, і ми їх не трогаєм. Ну полякались і скоренько, скіки там назбирали, тікати з лісу#.
Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиції #звичаї
14 вересня – ВОЗДВИЖЕННЯ, ЗДВИЖЕННЯ, так на Харківщині називають цей день у народі. Віряни ж це свято називають Воздвиження Хреста Господнього. За новим календарем 14 вересня (раніше відзначали 27 вересня). За віруваннями, саме в цей день, плазуни збираються до кучі та залягають у зимову сплячку до весни. Вони цього дня можуть бути злими, тому не можна ходити у ліс. Навіть у погріб спускатися не бажано, щоб не залізла туди гадюка.
«На Воздвиження у ліс ходити ніззя, гадюк багато. Є легенда така і вона здавна. Я може б і не повірив, це розказував мій брат. Вони жили у селі Рогозянка (на Золочівщині), а там ліс. Поїхали в ліс по груші, хароші там груші були в лісі, лісні. Поїхали веломашиною із жінкою, шоб назбирати цих груш. І коли стали збирати, подивились, а їх куча (гадюк). І каже: Злазяться, злазяться, вони нас не трогають, і ми їх не трогаєм. Ну полякались і скоренько, скіки там назбирали, тікати з лісу#.
Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиції #звичаї
23 листопада 2023 року о 16.00 в Обласному організаційнометодичному центрі культури та мистецтва, а також онлайн на платформі Zoom відбудуться «Етнографічні посиденьки з Михайлом Красиковим» на тему: «Листопад у традиційній народній культурі українців».
Адреса: Харків, вул. Пушкінська, 62. Вхід вільний. Довідки за телефоном 067 91 014 91. Покликання на онлайн-зустріч:
ttps://us05web.zoom.us/j/83774313929?pwd=59QdNLBebxXpRVlC7x97of2ymlKFp J.1
Ідентифікатор заходу: 837 7431 3929 Код доступу: V5YatZ
Джерело : ООМЦКМ
#Харківщина #українці #традиції #культура
Адреса: Харків, вул. Пушкінська, 62. Вхід вільний. Довідки за телефоном 067 91 014 91. Покликання на онлайн-зустріч:
ttps://us05web.zoom.us/j/83774313929?pwd=59QdNLBebxXpRVlC7x97of2ymlKFp J.1
Ідентифікатор заходу: 837 7431 3929 Код доступу: V5YatZ
Джерело : ООМЦКМ
#Харківщина #українці #традиції #культура
Шануймо наші традиції:
З0 листопада, відзначають свято АНДРІЯ за новоюліанським календарем. На Харківщині цей день називали: Андросія, Андросима. За переказами, Андрій Первозванний перебував на слов’янській землі та на місці Андріївської церкви у Києві встановив хрест (що є добрим знаком).
Цієї пори у селах уже закінчилися всі польові роботи, тому молодь збиралася на досвітки та вечорниці. Саме в цей період припадало багато невеликих свят (Варвари, Сави), а за традицією на свята не працювали. Про такі дні приказували: якби не Савила, не Варила, не Андросила, то собі б сорочку справила.
На свято Андрія дівчата зазвичай ворожили на парубків та щасливе майбутнє заміжжя. Опівночі вони виходили на вулицю слухати долю, що вчується: якщо собака загавкає чи хтось заговорить – вийде заміж, а коли дошками заторохтить, то може померти. Також сіяли коноплі у сніг, щоб вийти заміж.
Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиції #звичаї
З0 листопада, відзначають свято АНДРІЯ за новоюліанським календарем. На Харківщині цей день називали: Андросія, Андросима. За переказами, Андрій Первозванний перебував на слов’янській землі та на місці Андріївської церкви у Києві встановив хрест (що є добрим знаком).
Цієї пори у селах уже закінчилися всі польові роботи, тому молодь збиралася на досвітки та вечорниці. Саме в цей період припадало багато невеликих свят (Варвари, Сави), а за традицією на свята не працювали. Про такі дні приказували: якби не Савила, не Варила, не Андросила, то собі б сорочку справила.
На свято Андрія дівчата зазвичай ворожили на парубків та щасливе майбутнє заміжжя. Опівночі вони виходили на вулицю слухати долю, що вчується: якщо собака загавкає чи хтось заговорить – вийде заміж, а коли дошками заторохтить, то може померти. Також сіяли коноплі у сніг, щоб вийти заміж.
Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиції #звичаї
24 грудня СВЯТВЕЧІР за новоюліанським календарем.
Напередодні Різдва цілий день нічого не їли, доки не зійде перша зірочка на небі. Вдень ходили до церкви, а увечері вся сім’я урочисто сідала до столу. Батько набирав ложку куті і тричі запрошував Мороза до святкової вечері, щоб він був лагідний до його родини і не поморозив ні городину, ні худобу, ні птицю. Після вечері діти бігли до хрещених батька та матері, несли вечерю, що складалася з куті, узвару та пісних пиріжків. Хрещені вечерю, що принесли діти забирали, а їм давали свою кутю, узвар і пиріжки. А ще хрещеникам давали подаруночки, дрібні гроші та спеціально випечені до свята обрядові пряники, дівчаткам – «баришні» та «рибки», а хлопчикам – «коники» чи «вершника на конику». Пряники були великі та помережені білим і рожевим кольором.
Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиції #звичаї
Напередодні Різдва цілий день нічого не їли, доки не зійде перша зірочка на небі. Вдень ходили до церкви, а увечері вся сім’я урочисто сідала до столу. Батько набирав ложку куті і тричі запрошував Мороза до святкової вечері, щоб він був лагідний до його родини і не поморозив ні городину, ні худобу, ні птицю. Після вечері діти бігли до хрещених батька та матері, несли вечерю, що складалася з куті, узвару та пісних пиріжків. Хрещені вечерю, що принесли діти забирали, а їм давали свою кутю, узвар і пиріжки. А ще хрещеникам давали подаруночки, дрібні гроші та спеціально випечені до свята обрядові пряники, дівчаткам – «баришні» та «рибки», а хлопчикам – «коники» чи «вершника на конику». Пряники були великі та помережені білим і рожевим кольором.
Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиції #звичаї
Шануймо наші традиції:
31 грудня, ЩЕДРИЙ ВЕЧІР за новоюліанським календарем.
На Харківщині, за традицією, господині готували щедрий стіл, на якому були переважно молочні та м’ясні страви, але головною обрядовою стравою залишалися кутя і узвар. Також готували пироги з різними начинками. Вдень по вулицях ходили дитячі гурти щедрівників та меланкарів, а під вечір молодіжні та дорослі. Гурти водили ряджених в «козу», «Меланку». Зазвичай у «козу» та «Меланку» рядили когось із хлопців. Їм надягали маску кози до якої кріпили справжні роги, вивертали кожух вовною догори, а руки одягали рукавиці. Меланку рядили у спідницю, велику хустку, щоки фарбували. Рядилися так, щоб люди не взнали хто виконував ці ролі. Якщо гурти щедрівників складалися переважно з жіночої статі та невеликої кількості чоловіків, то меланкували виключно жіночі гурти.
Лабораторія досліджень нематеріальної культурної спадщини
ООМЦКМ
#Харківщина #українці #культура #звичаї #традиції
31 грудня, ЩЕДРИЙ ВЕЧІР за новоюліанським календарем.
На Харківщині, за традицією, господині готували щедрий стіл, на якому були переважно молочні та м’ясні страви, але головною обрядовою стравою залишалися кутя і узвар. Також готували пироги з різними начинками. Вдень по вулицях ходили дитячі гурти щедрівників та меланкарів, а під вечір молодіжні та дорослі. Гурти водили ряджених в «козу», «Меланку». Зазвичай у «козу» та «Меланку» рядили когось із хлопців. Їм надягали маску кози до якої кріпили справжні роги, вивертали кожух вовною догори, а руки одягали рукавиці. Меланку рядили у спідницю, велику хустку, щоки фарбували. Рядилися так, щоб люди не взнали хто виконував ці ролі. Якщо гурти щедрівників складалися переважно з жіночої статі та невеликої кількості чоловіків, то меланкували виключно жіночі гурти.
Лабораторія досліджень нематеріальної культурної спадщини
ООМЦКМ
#Харківщина #українці #культура #звичаї #традиції
Шануймо наші традиції:
5 січня, ГОЛОДНИЙ СВЯТВЕЧІР, за новоюліанським календарем.
Цей день на Харківщині називали ще Водосвяття, тому що зранку чи після обіду освячували воду у криничках, колодезях.
Освячену воду зберігали і використовували як ліки для себе і для худоби. Могли також цією водою бризкати в хаті, господарських будівлях, на подвір’ї і крейдою писали хрестики, щоб «злі сили туди не входили». Втретє до схід сонця господині варили кутю, узвар і ставили на покуть. Стіл був пісний, навіть пирогів не пекли.
Ось як згадують наші інформанти:
* «На святках було багато Водосвятій. Святили колодізі, Ордань була на Осколі (річка – Н.О.), а до Ордані святили воду в колодізях. Якшо приход великий, обід там справляли, а як обід не справляли, то так посвятять (воду – Н.О.) і на тому конєц. Люди беруть свячену воду. [З чого робили кропильце? – Н О.] З васильків. Ото кропильце, в тарілочку водички вмочав, і ото батюшка покропить всіх».
ООМЦКМ
#Харківщина #українці #традиції #звичаї #Водосвяття
5 січня, ГОЛОДНИЙ СВЯТВЕЧІР, за новоюліанським календарем.
Цей день на Харківщині називали ще Водосвяття, тому що зранку чи після обіду освячували воду у криничках, колодезях.
Освячену воду зберігали і використовували як ліки для себе і для худоби. Могли також цією водою бризкати в хаті, господарських будівлях, на подвір’ї і крейдою писали хрестики, щоб «злі сили туди не входили». Втретє до схід сонця господині варили кутю, узвар і ставили на покуть. Стіл був пісний, навіть пирогів не пекли.
Ось як згадують наші інформанти:
* «На святках було багато Водосвятій. Святили колодізі, Ордань була на Осколі (річка – Н.О.), а до Ордані святили воду в колодізях. Якшо приход великий, обід там справляли, а як обід не справляли, то так посвятять (воду – Н.О.) і на тому конєц. Люди беруть свячену воду. [З чого робили кропильце? – Н О.] З васильків. Ото кропильце, в тарілочку водички вмочав, і ото батюшка покропить всіх».
ООМЦКМ
#Харківщина #українці #традиції #звичаї #Водосвяття