«Традиційне харківське коцарство» внесено до Національного переліку як практику з охорони нематеріальної культурної спадщини
Традиція харківського коцарства сягає ХVII століття, коли ремісники, що виготовляли своєрідні довговорсові вовняні килими-коци, оселилися за валом Харківського городища на території приміської Залопанської слободи.
Коц – ворсовий килим, відмінностями якого є довгий ворс та смуга гладкого ткання між ворсовими рядками.
Виготовляється він з овечої вовни на вертикальному верстаті, що зветься «разбої», шляхом чергування тканих полотняним перетином смуг та рядків з ворсовими вузлами: одна смуга у 1-2,5 см, один ворсовий рядок і тощо. Особлива технологія ткання гладкої смуги на вертикальному верстаті та назва верстата становлять відмінність елементу.
Наприкінці 1900-х з розвитком фабричного виробництва промисел швидко занепав та дожив до наших часів в уміннях поодиноких майстринь та дослідників.
#Харківщина #культура #спадщина #коцарство #традиція
Традиція харківського коцарства сягає ХVII століття, коли ремісники, що виготовляли своєрідні довговорсові вовняні килими-коци, оселилися за валом Харківського городища на території приміської Залопанської слободи.
Коц – ворсовий килим, відмінностями якого є довгий ворс та смуга гладкого ткання між ворсовими рядками.
Виготовляється він з овечої вовни на вертикальному верстаті, що зветься «разбої», шляхом чергування тканих полотняним перетином смуг та рядків з ворсовими вузлами: одна смуга у 1-2,5 см, один ворсовий рядок і тощо. Особлива технологія ткання гладкої смуги на вертикальному верстаті та назва верстата становлять відмінність елементу.
Наприкінці 1900-х з розвитком фабричного виробництва промисел швидко занепав та дожив до наших часів в уміннях поодиноких майстринь та дослідників.
#Харківщина #культура #спадщина #коцарство #традиція
Шануймо наші традиції:
13 квітня – ЧИСТИЙ ЧЕТВЕР. Тиждень перед Великоднем, називався Великодній тиждень. На Харківщині його називали ще Світлий чи Білий. З понеділка по четвер включно, у кожній сім’ї наводили порядок в хаті, в сараях, на подвір’ї. Як правило, білили хату, все прали, бо як казали літні люди, «Щоб в хаті навіть ганчірка була чиста». Прикрашали хату, вішали чисті, а то й нові рушники. На Харківщині побутує вислів: «Щоб у хаті було, як у віночку».
У четвер до схід сонця всі члени родини мали покупатися, щоб не хворіти. Воду після купелі виливали «там де люди не ходять», а саме: під фруктове дерево, під тин або в глухий кут.
Якщо люди хворіли, то до сходу сонця виходили на смітник, роздягалися і бризкали на себе водою чи обливалися нею. Вірили, щоб хвороба відступила, треба йти до річки, щоб ніхто не бачив, і обмитися непочатою, проточною водою.
У Чистий четвер починали випікати паски, писати писанки.
Наталія Олійник
#Україна #Харківщина #традиція #слобожани #українці #культура
13 квітня – ЧИСТИЙ ЧЕТВЕР. Тиждень перед Великоднем, називався Великодній тиждень. На Харківщині його називали ще Світлий чи Білий. З понеділка по четвер включно, у кожній сім’ї наводили порядок в хаті, в сараях, на подвір’ї. Як правило, білили хату, все прали, бо як казали літні люди, «Щоб в хаті навіть ганчірка була чиста». Прикрашали хату, вішали чисті, а то й нові рушники. На Харківщині побутує вислів: «Щоб у хаті було, як у віночку».
У четвер до схід сонця всі члени родини мали покупатися, щоб не хворіти. Воду після купелі виливали «там де люди не ходять», а саме: під фруктове дерево, під тин або в глухий кут.
Якщо люди хворіли, то до сходу сонця виходили на смітник, роздягалися і бризкали на себе водою чи обливалися нею. Вірили, щоб хвороба відступила, треба йти до річки, щоб ніхто не бачив, і обмитися непочатою, проточною водою.
У Чистий четвер починали випікати паски, писати писанки.
Наталія Олійник
#Україна #Харківщина #традиція #слобожани #українці #культура
Шануймо наші традиції:
14 квітня, СТРАСНА П’ЯТНИЦЯ.
На Харківщині увечері, з четверга на п’ятницю, йдуть до церкви на всю ніч, в народі кажуть «на Страсти».
Страсна п'ятниця – найсуворіший та найскорботніший день Великого посту, бо цього дня відбулося розп'яття та поховання Ісуса Христа на Голгофі. Тож у цей день не можна сміятися, розважатися, веселитися. Віряни у п’ятницю дотримувалися строгого посту, а то й взагалі нічого не їли.
Після служби у церкві, люди засвічували свічки і несли додому, щоб випалити хрест на сволоці перед покуттю, а також при вході до хати чи сараї, як оберіг. Свічку зберігали на покуті за іконами цілий рік, на всяк випадок. Її засвічували під час великої грози, або давали хворому у руки, як оберіг. Зазвичай хрест, випалений свічкою, стирали на Вознесіння.
Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиція #культура
14 квітня, СТРАСНА П’ЯТНИЦЯ.
На Харківщині увечері, з четверга на п’ятницю, йдуть до церкви на всю ніч, в народі кажуть «на Страсти».
Страсна п'ятниця – найсуворіший та найскорботніший день Великого посту, бо цього дня відбулося розп'яття та поховання Ісуса Христа на Голгофі. Тож у цей день не можна сміятися, розважатися, веселитися. Віряни у п’ятницю дотримувалися строгого посту, а то й взагалі нічого не їли.
Після служби у церкві, люди засвічували свічки і несли додому, щоб випалити хрест на сволоці перед покуттю, а також при вході до хати чи сараї, як оберіг. Свічку зберігали на покуті за іконами цілий рік, на всяк випадок. Її засвічували під час великої грози, або давали хворому у руки, як оберіг. Зазвичай хрест, випалений свічкою, стирали на Вознесіння.
Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиція #культура
Шануймо наші традиції:
4 червня ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ. Відзначають на 50-й день після Великодня. На Харківщині Зелену неділю називають ще П’ятидесятниця, Трійця, Троїця, Квічальна чи Клечальна неділя. Це свято завершує весняний і розпочинає літній цикл календарних свят.
В основі свята лежить культ рослинності та виконання магічних дій на багатий урожай. Гарний урожай буде тоді, коли йдуть рясні дощі, а головне вчасно. А звідси і обряди викликання дощу.
До свята прибирали і примазували у хаті. У суботу ламали гілки тополі, липи, клена і прикрашали у кімнатах, хлівах, біля вуличних споруд. У хвіртку встромляли гілочки осики, щоб відьми та «погані» люди не заходили на подвір’я. Рвали різні трави, лікарські рослини, квіти і ними щедро зтрушували долівку в хаті: чебрець, полин, любисток, м’ят, йор, васильки. Травниці ходили у ліс чи на луки заготовляти лікарські трави.
Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиція #звичаї #Трійця
4 червня ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ. Відзначають на 50-й день після Великодня. На Харківщині Зелену неділю називають ще П’ятидесятниця, Трійця, Троїця, Квічальна чи Клечальна неділя. Це свято завершує весняний і розпочинає літній цикл календарних свят.
В основі свята лежить культ рослинності та виконання магічних дій на багатий урожай. Гарний урожай буде тоді, коли йдуть рясні дощі, а головне вчасно. А звідси і обряди викликання дощу.
До свята прибирали і примазували у хаті. У суботу ламали гілки тополі, липи, клена і прикрашали у кімнатах, хлівах, біля вуличних споруд. У хвіртку встромляли гілочки осики, щоб відьми та «погані» люди не заходили на подвір’я. Рвали різні трави, лікарські рослини, квіти і ними щедро зтрушували долівку в хаті: чебрець, полин, любисток, м’ят, йор, васильки. Травниці ходили у ліс чи на луки заготовляти лікарські трави.
Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиція #звичаї #Трійця
🔶 26.10.23 о 16.00 в Обласному організаційно-методичному центрі культури та мистецтва та онлайн відбудуться «Етнографічні посиденьки
з Михайлом Красиковим»
на тему:«Жовтень у традиційній народній культурі українців»
Трансляція на платформі Zoom
Адреса: Харків, вул. Пушкінська, 62. Вхід вільний.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/87514482604?pwd=8aQamDbZIsoLebE7vF7LAzaqRurnx
m.1
Ідентифікатор заходу: 875 1448 2604
Код доступу: x1ZesE
#Харківщина #українці #традиція #звичаї #культура
з Михайлом Красиковим»
на тему:«Жовтень у традиційній народній культурі українців»
Трансляція на платформі Zoom
Адреса: Харків, вул. Пушкінська, 62. Вхід вільний.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/87514482604?pwd=8aQamDbZIsoLebE7vF7LAzaqRurnx
m.1
Ідентифікатор заходу: 875 1448 2604
Код доступу: x1ZesE
#Харківщина #українці #традиція #звичаї #культура
Запрошуємо всіх, кого цікавить українська традиційна культура, на презентацію цифрового архіву етнографічних матеріалів Слобожанщини та Полтавщини.
Коли: 27 жовтня (п’ятниця), 14:30
Де: онлайн на платформі Zoom
Реєстрація на подію: https://forms.gle/YaMExgWXA5L3gXeN8
Цифровий архів етнографічних матеріалів Слобожанщини та Полтавщини – сайт, де викладено у вільний доступ матеріали з описами обрядів, звичаїв та побуту наших пращурів.
На презентації розповімо про наповнення, основні функції сайту та як можна долучитися.
Також під час презентації відбудеться лекція на тему: "Традиційний одяг Слобожанщини".
Проєкт «Цифровий архів етнографічних матеріалів Слобожанщини та Полтавщини: “Розкажіть, а як ви святкували…?”» реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.
За інформацією просимо звертатися:
Юлія Лузан, комунікаційна менеджерка
(066)7211375
yaksvyatkuvaly@gmail.com
https://www.facebook.com/rozkazhit
#Харківщина #українці #традиція #культура
Коли: 27 жовтня (п’ятниця), 14:30
Де: онлайн на платформі Zoom
Реєстрація на подію: https://forms.gle/YaMExgWXA5L3gXeN8
Цифровий архів етнографічних матеріалів Слобожанщини та Полтавщини – сайт, де викладено у вільний доступ матеріали з описами обрядів, звичаїв та побуту наших пращурів.
На презентації розповімо про наповнення, основні функції сайту та як можна долучитися.
Також під час презентації відбудеться лекція на тему: "Традиційний одяг Слобожанщини".
Проєкт «Цифровий архів етнографічних матеріалів Слобожанщини та Полтавщини: “Розкажіть, а як ви святкували…?”» реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.
За інформацією просимо звертатися:
Юлія Лузан, комунікаційна менеджерка
(066)7211375
yaksvyatkuvaly@gmail.com
https://www.facebook.com/rozkazhit
#Харківщина #українці #традиція #культура
В рамках відзначення 220-річниці від дня народження відомого кобзаря ХlХ століття Остапа Вересая 2 грудня в приміщенні Будинку Народної Творчості відбудеться виступ братчиків Київського та Харківського Кобзарських Цехів.
Мета заходу - благодійний збір коштів на реабілітацію побратима Кобзарського цеху Тараса Козуба – воїна 47-ї окремої механізованої бригади «Магура», лірника та майстра традиційних українських інструментів, який у боях за Україну отримав важкі поранення і втратив руку.
Серед учасників: Микола Товкайло, Дмитро Радченко, Віталій Кобзар, Кость Черемський. Ведучий - відомий український кінорежисер, лірник Олесь Санін (Київ).
Початок заходу о 16:00.
#Харків #кобзарі #концерт #Вересай #традиція
Мета заходу - благодійний збір коштів на реабілітацію побратима Кобзарського цеху Тараса Козуба – воїна 47-ї окремої механізованої бригади «Магура», лірника та майстра традиційних українських інструментів, який у боях за Україну отримав важкі поранення і втратив руку.
Серед учасників: Микола Товкайло, Дмитро Радченко, Віталій Кобзар, Кость Черемський. Ведучий - відомий український кінорежисер, лірник Олесь Санін (Київ).
Початок заходу о 16:00.
#Харків #кобзарі #концерт #Вересай #традиція
В рамках відзначення 220-річниці від дня народження відомого кобзаря ХlХ століття Остапа Вересая 2 грудня в приміщенні Будинку Народної Творчості відбудеться виступ братчиків Київського та Харківського Кобзарських Цехів.
Мета заходу - благодійний збір коштів на реабілітацію побратима Кобзарського цеху Тараса Козуба – воїна 47-ї окремої механізованої бригади «Магура», лірника та майстра традиційних українських інструментів, який у боях за Україну отримав важкі поранення і втратив руку.
Серед учасників: Микола Товкайло, Дмитро Радченко, Віталій Кобзар, Кость Черемський. Ведучий - відомий український кінорежисер, лірник Олесь Санін (Київ).
Початок заходу о 16:00.
#Харків #кобзарі #концерт #Вересай #традиція
Мета заходу - благодійний збір коштів на реабілітацію побратима Кобзарського цеху Тараса Козуба – воїна 47-ї окремої механізованої бригади «Магура», лірника та майстра традиційних українських інструментів, який у боях за Україну отримав важкі поранення і втратив руку.
Серед учасників: Микола Товкайло, Дмитро Радченко, Віталій Кобзар, Кость Черемський. Ведучий - відомий український кінорежисер, лірник Олесь Санін (Київ).
Початок заходу о 16:00.
#Харків #кобзарі #концерт #Вересай #традиція
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
До роковин Івана Івановича Попова (1943-2023)- відомого харківського стихівничого, який тривалий час підтримував і розвивав на Харківщині сучасну співоцьку традицію . Нехай добрий спогад про незрячого співця оживить складений ним псальм про Святого Димитрія.
Вічная пам'ять!
#Харківщина #українці #традиція #культура #постаті
Вічная пам'ять!
#Харківщина #українці #традиція #культура #постаті