Пам’яті Олександра Шаповалова
(1969-2023)
У Вирій відійшов Сашко Шаповалов (1969-2023) – український патріот, волонтер, подвижник національного відродження у Харкові напочатку 1990-х років.
На жаль його життя не було публічним і про нього практично немає згадок в засобах масової інформації. Проте він належав до славної когорти людей, які присвятили своє буття втіленню української ідеї, розбудові у нашім краї питомого українського простору. Сашко був у колі подвижників, які воліли робити українську справу твердо і впевнено, не дивлячись на суспільну опінію і політичну моду. Він був українським патріотом і націоналістом за чином. Його натурі була чужою пиха і дешева зарозумілість. Працював він завжди продуктивно, на результат. Але ніколи в житті Сашко не виставляв себе на показ і поготів ніколи не хвалився своїми здобутками.
#Харків #українці #СУМ #постаті
(1969-2023)
У Вирій відійшов Сашко Шаповалов (1969-2023) – український патріот, волонтер, подвижник національного відродження у Харкові напочатку 1990-х років.
На жаль його життя не було публічним і про нього практично немає згадок в засобах масової інформації. Проте він належав до славної когорти людей, які присвятили своє буття втіленню української ідеї, розбудові у нашім краї питомого українського простору. Сашко був у колі подвижників, які воліли робити українську справу твердо і впевнено, не дивлячись на суспільну опінію і політичну моду. Він був українським патріотом і націоналістом за чином. Його натурі була чужою пиха і дешева зарозумілість. Працював він завжди продуктивно, на результат. Але ніколи в житті Сашко не виставляв себе на показ і поготів ніколи не хвалився своїми здобутками.
#Харків #українці #СУМ #постаті
12 листопада — День українськомовної преси
Вже вдруге День українськомовної преси відзначається в умовах повномасштабної війни з російськими окупантами, яка триває вже 627 днів.
День українcькомовної преси — неофіційне свято, що було проголошене та вперше відзначене 12 листопада 2009 року в Харкові.
Традицію відзначення започаткували Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича, Громадське об’єднання «Шемети», редакція двотижневика «Український простір» та Спілка Української Молоді.
Історія
Одвічний потяг до свободи спонукав братів Володимира і Миколу Шеметів боротися за утвердження справжньої української незалежности й самостійности, і вони в листопаді 1905 року почали видавати першу на теренах Центральної й Лівобережної України українськомовну газету “Хлібороб”.
Після польського повстання 1863 року царизм нарік український рух “польською інтригою” і видав циркуляр, що забороняв друкувати книжки й пресу українською мовою.
Революційні події змусили царя Миколу ІІ піти на деякі політичні поступки. Так, 17 жовтня 1905 року було видано маніфест про запровадження прав і свобод, зокрема, й свободи друкованого слова.
Брати Шемети практично скористалися тодішніми обставинами — і вже 12 листопада 1905 року в м. Лубни Полтавської області вийшло перше число “Хлібороба”. Жадна з київських друкарень не насмілилася друкувати це видання, і так перший, як і всі подальші числа друкувалися в невеликій лубенській друкарні. Пізніше братів Шеметів звинуватять саме в тому, що “Хлібороб” став виходити “без пред’явлення законом установленого дозволу”, а “явочним порядком” і відразу накладом у 5 тис. примірників.
Була це невелика, на дві картки, газета. Як повідомлялося в “Хліборобі”, його “одвічальним” редактором значився Микола, але фактичним редактором став Володимир. Видавалася газета “коштами і заходами Лубенської української громади”, тож певним чином висвітлювала і її потреби.
Часопис закликав до політичних та економічних змін, зокрема, до автономії в межах Росії, передачі землі селянам, обрання цивілізованих органів влади, восьмигодинного робочого дня, відкриття українських шкіл тощо. У першому нумері містився Маніфест 17 жовтня і стаття “Про вольності громадські”, а згодом з’явилася й стаття, у якій подавався об’єктивний аналіз “царської милости”. Із другого числа передруковувалась угода Хмельницького з царем Олексієм від 1654 р., схвалена в Переяславі. Найцікавішими були в газеті відомості про те, як пробуджувалося українське життя та про український рух на західноукраїнських землях. Містилися також статті історичного й загальнополітичного спрямування, вірші Христі Алчевської, Ю. Буняка й инших.
Появу газети все національно свідоме українство зустріло з ентузіязмом. Навколо надрукованого рідною мовою слова гуртувалися вся українська інтелігенція й політики Михайло Грушевський, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Іван Франко, Микола Лисенко… Вони розуміли, що втратити слово — це значить утратити культуру, традиції, тобто позбутися всього того, що ідентифікує націю.
Редакція не приховувала власної позиції й зазначала, що бореться “за такий лад в Україні, який повинен задовольнити потреби як українського, так і инших народів, в Україні сущих”.
“Хліборобові” не вдалося проіснувати довго — усього п’ять чисел устигли видрукувати брати Шемети. Потому часопис було заборонено. Та, попри все, “Хлібороб” устиг і за нетривалий час виконати важливе завдання будителя й організатора ще недавно розпорошених українських сил. І вже роком пізніше Микола Міхновський, ідеолог української державности, наснажений прикладом Володимира Шемета, видав у Харкові знамените число газети “Слобожанщина”. Саме “Хлібороб” і “Слобожанщина” започаткували новітню історію українськомовної журналістики.
#День_українськомовної_преси #Шемети #Міхновський #Хлібороб #Слобожанщина #Лубни #Харків #медіа #Європейська_медійна_спілка #ЄМС #EMU #European_Media_Union #СУМ #Фонд_Хоткевича #День_україномовної_преси #преса #медія #ЗМІ
http://malva.tv/20231112/12-lystopada-denj-ukrajinsjkomovnoji-presy/
Вже вдруге День українськомовної преси відзначається в умовах повномасштабної війни з російськими окупантами, яка триває вже 627 днів.
День українcькомовної преси — неофіційне свято, що було проголошене та вперше відзначене 12 листопада 2009 року в Харкові.
Традицію відзначення започаткували Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича, Громадське об’єднання «Шемети», редакція двотижневика «Український простір» та Спілка Української Молоді.
Історія
Одвічний потяг до свободи спонукав братів Володимира і Миколу Шеметів боротися за утвердження справжньої української незалежности й самостійности, і вони в листопаді 1905 року почали видавати першу на теренах Центральної й Лівобережної України українськомовну газету “Хлібороб”.
Після польського повстання 1863 року царизм нарік український рух “польською інтригою” і видав циркуляр, що забороняв друкувати книжки й пресу українською мовою.
Революційні події змусили царя Миколу ІІ піти на деякі політичні поступки. Так, 17 жовтня 1905 року було видано маніфест про запровадження прав і свобод, зокрема, й свободи друкованого слова.
Брати Шемети практично скористалися тодішніми обставинами — і вже 12 листопада 1905 року в м. Лубни Полтавської області вийшло перше число “Хлібороба”. Жадна з київських друкарень не насмілилася друкувати це видання, і так перший, як і всі подальші числа друкувалися в невеликій лубенській друкарні. Пізніше братів Шеметів звинуватять саме в тому, що “Хлібороб” став виходити “без пред’явлення законом установленого дозволу”, а “явочним порядком” і відразу накладом у 5 тис. примірників.
Була це невелика, на дві картки, газета. Як повідомлялося в “Хліборобі”, його “одвічальним” редактором значився Микола, але фактичним редактором став Володимир. Видавалася газета “коштами і заходами Лубенської української громади”, тож певним чином висвітлювала і її потреби.
Часопис закликав до політичних та економічних змін, зокрема, до автономії в межах Росії, передачі землі селянам, обрання цивілізованих органів влади, восьмигодинного робочого дня, відкриття українських шкіл тощо. У першому нумері містився Маніфест 17 жовтня і стаття “Про вольності громадські”, а згодом з’явилася й стаття, у якій подавався об’єктивний аналіз “царської милости”. Із другого числа передруковувалась угода Хмельницького з царем Олексієм від 1654 р., схвалена в Переяславі. Найцікавішими були в газеті відомості про те, як пробуджувалося українське життя та про український рух на західноукраїнських землях. Містилися також статті історичного й загальнополітичного спрямування, вірші Христі Алчевської, Ю. Буняка й инших.
Появу газети все національно свідоме українство зустріло з ентузіязмом. Навколо надрукованого рідною мовою слова гуртувалися вся українська інтелігенція й політики Михайло Грушевський, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Іван Франко, Микола Лисенко… Вони розуміли, що втратити слово — це значить утратити культуру, традиції, тобто позбутися всього того, що ідентифікує націю.
Редакція не приховувала власної позиції й зазначала, що бореться “за такий лад в Україні, який повинен задовольнити потреби як українського, так і инших народів, в Україні сущих”.
“Хліборобові” не вдалося проіснувати довго — усього п’ять чисел устигли видрукувати брати Шемети. Потому часопис було заборонено. Та, попри все, “Хлібороб” устиг і за нетривалий час виконати важливе завдання будителя й організатора ще недавно розпорошених українських сил. І вже роком пізніше Микола Міхновський, ідеолог української державности, наснажений прикладом Володимира Шемета, видав у Харкові знамените число газети “Слобожанщина”. Саме “Хлібороб” і “Слобожанщина” започаткували новітню історію українськомовної журналістики.
#День_українськомовної_преси #Шемети #Міхновський #Хлібороб #Слобожанщина #Лубни #Харків #медіа #Європейська_медійна_спілка #ЄМС #EMU #European_Media_Union #СУМ #Фонд_Хоткевича #День_україномовної_преси #преса #медія #ЗМІ
http://malva.tv/20231112/12-lystopada-denj-ukrajinsjkomovnoji-presy/
Forwarded from УГКЦ Харків
Вшанування пам'яти жертв голодоморів
Діти, молодь і не тільки прослухали розповіді виховників спілки Української Молоді про голодомори, які проводили в Україні російські окупанти. Зокрема, була проведена лекція про Голодомор 1932-33 рр. Також був показаний документальний фільм.
Перед 16:00 всі зібралися в центальній частині нашого храму, аби взяти участь у загальноукраїнському заході — запалення свічки пам'яти та вшанування замордованих хвилиною мовчання. Також спільно помолилися за спокій душ невинноубієнних голодоморами в Україні.
Вічная пам'ять!
#вшанування_жертв_голодоморів #голодомор #СУМ #Харків
https://www.facebook.com/share/v/SZ2ZZ2PhB1BKH6An/
Діти, молодь і не тільки прослухали розповіді виховників спілки Української Молоді про голодомори, які проводили в Україні російські окупанти. Зокрема, була проведена лекція про Голодомор 1932-33 рр. Також був показаний документальний фільм.
Перед 16:00 всі зібралися в центальній частині нашого храму, аби взяти участь у загальноукраїнському заході — запалення свічки пам'яти та вшанування замордованих хвилиною мовчання. Також спільно помолилися за спокій душ невинноубієнних голодоморами в Україні.
Вічная пам'ять!
#вшанування_жертв_голодоморів #голодомор #СУМ #Харків
https://www.facebook.com/share/v/SZ2ZZ2PhB1BKH6An/
Facebook
Log in to Facebook
Log in to Facebook to start sharing and connecting with your friends, family and people you know.
25 листопада 2023 на парафії Святого Миколая Чудотворця УГКЦ в Харкові відбувся захід Памʼяті жертв голодоморів для молоді та дітей, організований Спілкою Української Молоді (СУМ). Присутні переглянули фільм польської режисерки Аґнешки Голланд «Ціна правди», в якому йдеться про тогочасні страшні події на теренах України, про які в світі було нікому невідомо. Ціною власного життя головний герой Ґарет Джонс розказує світові про геноцид українського народу радянською владою. Опісля діти мали обговорення, щодо вражень від фільму, та робили певні висновки, порівнюючи події тих років із сьогоденням. О 16:00 відбулася загальнонаціональна хвилина мовчання із запаленими свічками. Також молились за душі загиблих внаслідок голоду. Діти пішли додому з новими знаннями про цей страшний період в історії України. Вічная памʼять усім загиблим внаслідок голодоморів.
Анастасія Ремізова МХС «Алітея»
#Харків #СУМ #вшанування #голодомор
Анастасія Ремізова МХС «Алітея»
#Харків #СУМ #вшанування #голодомор
Шановні друзі!
Ласкаво запрошуємо всіх на репетиції традиційного Слобідського Вертепу, які відбуваються при Катедральному соборі святого Миколая Чудотворця щонеділі після Святої Літургії, яка починається о 9:00.
Всім, хто бажає достойно зустрінути свято Різдва Христового, вивчити колядки, традиційні віншування та глибше пізнати християнську народну традицію — ласкаво просимо на репетиції! Вхід вільний.
Адреса храму: Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 6-А (як добратися див. за посиланням: http://surl.li/mqiox )
Група у Фейсбуці: https://facebook.com/groups/provertep
Контактний телефон: 098-197-58-86
Колядуймо разом!
#Вертеп #Харків #СУМ
Ласкаво запрошуємо всіх на репетиції традиційного Слобідського Вертепу, які відбуваються при Катедральному соборі святого Миколая Чудотворця щонеділі після Святої Літургії, яка починається о 9:00.
Всім, хто бажає достойно зустрінути свято Різдва Христового, вивчити колядки, традиційні віншування та глибше пізнати християнську народну традицію — ласкаво просимо на репетиції! Вхід вільний.
Адреса храму: Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 6-А (як добратися див. за посиланням: http://surl.li/mqiox )
Група у Фейсбуці: https://facebook.com/groups/provertep
Контактний телефон: 098-197-58-86
Колядуймо разом!
#Вертеп #Харків #СУМ
Традиційний слобідський вертеп Харківської Спілки Української Молоді в Катедральному соборі УГКЦ
#вертеп #Харків #УГКЦ #Церква #Різдво #СУМ #Спілка_Української_Молоді #колядування
https://youtu.be/2ljJ_9Kr_0I
#вертеп #Харків #УГКЦ #Церква #Різдво #СУМ #Спілка_Української_Молоді #колядування
https://youtu.be/2ljJ_9Kr_0I
YouTube
Традиційний слобідський вертеп Харківської Спілки Української Молоді в Катедральному соборі УГКЦ
Вертепники колядують у прифронтовому Харкові
Колядницький гурт Спілки Української Молоді показує традиційне слобідське вертепне дійство в Харкорві. Колядники йшли вулицями міста, співаючи колядки, віншуючи тим, кого зустрічали. Сам вертеп показувати на станціях метро, адже постійна загроза обстрілів змушує зустрічати свята в безпечних місцях під землею.
Вперше за останні десятиліття колядування розпочали 25 грудня, наприкінці 2023 р. Б. Проте традиція передбачає, що Різдвяний час, коли українці можуть ставити вертепи та колядувати, триває аж до свята Стрітення.
#Різдво #Харків #вертеп #колядування #СУМ #метро #вертепне_дійство #коляда
https://youtu.be/7m8N0toOBfo
Колядницький гурт Спілки Української Молоді показує традиційне слобідське вертепне дійство в Харкорві. Колядники йшли вулицями міста, співаючи колядки, віншуючи тим, кого зустрічали. Сам вертеп показувати на станціях метро, адже постійна загроза обстрілів змушує зустрічати свята в безпечних місцях під землею.
Вперше за останні десятиліття колядування розпочали 25 грудня, наприкінці 2023 р. Б. Проте традиція передбачає, що Різдвяний час, коли українці можуть ставити вертепи та колядувати, триває аж до свята Стрітення.
#Різдво #Харків #вертеп #колядування #СУМ #метро #вертепне_дійство #коляда
https://youtu.be/7m8N0toOBfo
YouTube
Вертепники колядують у прифронтовому Харкові
Колядницький гурт Спілки Української Молоді показує традиційне слобідське вертепне дійство в Харкорві. Колядники йшли вулицями міста, співаючи колядки, віншуючи тим, кого зустрічали. Сам вертеп показувати на станціях метро, адже постійна загроза обстрілів…
Попри військовий стан та посилення обстрілів Спілка Української Молоді відновила традицію вертепів в Харкові
Цієї зими колядувати розпочали 25 грудня. Традиційне слобідське вертепне дійство показували в греко-католицьких церквах та на станціях метро.
Різдвяний вертеп та колядки, за спостереженнями досвідчених колядників гурту, цьогоріч викликали особливу зацікавленість. Позитивне сприйняття харків’янами давньої української традиції (вертеп СУМу є на основі сценарію, написаного ще в 17-му сторіччі) надихало колядників, більшість з яких є діти.
Варто зазначити, що всі наколядовані гроші — понад 10 тис. грн — вертепники переслали українським бійцям, які воюють на наших східних теренах.
Відео з виступу в Свято-Дмитрівському храмі:
https://www.facebook.com/stdemetryparish/videos/211918545303240/
Колядування вулицями Харкова та в метро:
https://youtu.be/7m8N0toOBfo
Виступ в Катедральному соборі:
https://youtu.be/2ljJ_9Kr_0I
Світлини — з виступу у Свято-Дмитрівському храмі.
#вертеп #колядування #СУМ #Харків
Цієї зими колядувати розпочали 25 грудня. Традиційне слобідське вертепне дійство показували в греко-католицьких церквах та на станціях метро.
Різдвяний вертеп та колядки, за спостереженнями досвідчених колядників гурту, цьогоріч викликали особливу зацікавленість. Позитивне сприйняття харків’янами давньої української традиції (вертеп СУМу є на основі сценарію, написаного ще в 17-му сторіччі) надихало колядників, більшість з яких є діти.
Варто зазначити, що всі наколядовані гроші — понад 10 тис. грн — вертепники переслали українським бійцям, які воюють на наших східних теренах.
Відео з виступу в Свято-Дмитрівському храмі:
https://www.facebook.com/stdemetryparish/videos/211918545303240/
Колядування вулицями Харкова та в метро:
https://youtu.be/7m8N0toOBfo
Виступ в Катедральному соборі:
https://youtu.be/2ljJ_9Kr_0I
Світлини — з виступу у Свято-Дмитрівському храмі.
#вертеп #колядування #СУМ #Харків
29 січня — День Героїв Крут — відзначили у Харкові
В час постійних загроз ракетного обстрілу масові заходи в Харкові на відкритих місцевостях тепер не проводяться. Проте вшанування пам'яти Героїв Крут у Харкові все ж відбулося.
Цього дня активісти Харківської крайової організації Спілки Української Молоди зібралися на майдані Свободи в центрі міста. Захід розпочали молитвою за спокій душ загиблих Героїв Крут та всіх полеглих у війні з російськими окупантами в минулих визвольних змаганнях та теперішній війні. Читали поезію про крутянців, згадували історичні події тих часів, які нині вже зовсім инакше сприймаються мешканцями Харківщини. На завершення разом співали "Червону калину..." та гімн України. Попри оголошену повітряну тривогу, захід минув без ексесів.
#Крути #Харків #СУМ #війна
В час постійних загроз ракетного обстрілу масові заходи в Харкові на відкритих місцевостях тепер не проводяться. Проте вшанування пам'яти Героїв Крут у Харкові все ж відбулося.
Цього дня активісти Харківської крайової організації Спілки Української Молоди зібралися на майдані Свободи в центрі міста. Захід розпочали молитвою за спокій душ загиблих Героїв Крут та всіх полеглих у війні з російськими окупантами в минулих визвольних змаганнях та теперішній війні. Читали поезію про крутянців, згадували історичні події тих часів, які нині вже зовсім инакше сприймаються мешканцями Харківщини. На завершення разом співали "Червону калину..." та гімн України. Попри оголошену повітряну тривогу, захід минув без ексесів.
#Крути #Харків #СУМ #війна
Гартуйсь!
Під час Великого посту у Катедральному соборі святого Миколая Чудотворця міста Харкова щоп'ятниці традиційно моляться Хресну дорогу.
Одну з них, молодіжну Хресну дорогу, провела молодь СУМ Харків 📿
Хресна дорога нагадує нам ті 14 зупинок (стацій), які Ісус Христос зробив, йдучи на розп’яття на гору Голгофу ⛰️
Християни молитовно вшановують ці зупинки і розважають над їх значенням, дякуючи Богові за Його страждання і воскресіння.
Останні роки на кожній Хресній дорозі також згадуємо події війни в Україні й у молитвах також просимо за перемогу і мир ☀️
Дякуємо всім учасникам за молитву! 🙏🏻
#Харків #діти #молодь #СУМ #СпілкаУкраїнськоїМолоді #СУМ_Харків #молитва #війна #Великдень
Під час Великого посту у Катедральному соборі святого Миколая Чудотворця міста Харкова щоп'ятниці традиційно моляться Хресну дорогу.
Одну з них, молодіжну Хресну дорогу, провела молодь СУМ Харків 📿
Хресна дорога нагадує нам ті 14 зупинок (стацій), які Ісус Христос зробив, йдучи на розп’яття на гору Голгофу ⛰️
Християни молитовно вшановують ці зупинки і розважають над їх значенням, дякуючи Богові за Його страждання і воскресіння.
Останні роки на кожній Хресній дорозі також згадуємо події війни в Україні й у молитвах також просимо за перемогу і мир ☀️
Дякуємо всім учасникам за молитву! 🙏🏻
#Харків #діти #молодь #СУМ #СпілкаУкраїнськоїМолоді #СУМ_Харків #молитва #війна #Великдень