🔶 31.08.23 о 16.00 у Обласному організаційно-методичному центрі культури та мистецтва та онлайн відбудуться «Етнографічні посиденьки
з Михайлом Красиковим»
на тему:«Серпень у традиційній народній культурі українців»
 
❗️Трансляція на платформі Zoom
 
🔸Ви знаєте, чому до Спаса жінки не їли яблук? А що робили з капустою городники на Іллю чи Спаса? Чи є щось спільного у святого Іллі та Іллі Муромця? У чому сенс напівжартівливої перестороги дітям купатися на Іллю? А чи смакували ви шулики? А що таке мак-видюк, чому він так називається і як його використовували у магічних практиках? А чому господарі, засіваючи озимину, не голилися доти, доки не обсіються? Навіщо дівчата ходили на першу Пречисту в ліс по калину?
На ці та на безліч інших питань шукатимемо відповіді під час нашої народознавчої зустрічі з Михайлом Красиковим, етнологом та фольклористом, провідним методистом ООМЦКМ, професором кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директором Етнографічного музею «Слобожанські скарби»  імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», членом Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України,  лауреатом муніципальної премії ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р., премії The Slavic, East European, and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р.
Адреса: Харків, вул. Пушкінська, 62.   Вхід вільний.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/82328773707?pwd=tKGgx5kQbXLcFkAadiVvKEMj4a3jqY.1
Ідентифікатор заходу: : 823 2877 3707
Код доступу: AkpG70
 
Співорганізатори:
Харківський обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка
Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації
Етнографічний музей «Слобожанські скарби»  імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека
Охтирський краєзнавчий музей
 
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#календарнісвятаукраїнців
#народнісвятасерпня
#етнографічніпосиденьки
#МихайлоКрасиков
 

6 січня, ВОДОХРЕЩА, за новоюліанським календарем. На Харківщині ще казали: Хрещення, Йордань, Ордань. На річці з льоду вирізали хрест, обливали його буряковим квасом. Батюшка там правив службу, освячував воду в Йордані і всі бажаючі набирали. З водою йшли додому, нею освячували худобу, птицю, в сараях, на подвір’ї. Після обіду виганяли кутю з покутя, бо вже зверешилися святки. Коли вигонили кутю, то стукали по святому вуглі хати макогоном, казали: «Геть, кутя, із покутя, а узвар на базар». Коли дівчата на виданні виганяли кутю, то слухали в якому кутку собака загавкає, в той бік і заміж піде.
Із експедиційних записів наших інформантів:
 
* «На річці вирубували хрест із льоду, ставляють той хрест, буряшним квасом обіллють його, розовий стоїть. Із церкви йдуть, так батюшка той як прийде, стане коло того хреста й чітає, біз шапки. І як до хреста дочітає, тоді пускають голубів, стріляють. [Що робили з водою? – Н.О.] Коли з річки воду приносили, нею бризкали скотину. На Водохреща кутю виганяли: «Вон кутя із покутя, а озвар на базар». (Зап. 18.07.2003 р. у с. Мала Вовча на Вовчанщині Харківської області від Глуховської Василини Опанасівни, 1917 р. н.)
 
* «На річці вирізували хрест і там святили (воду – Н.О.). Святили воду і в колодізях. Нею худобу бризкали і дають, шоб вона хлиснула, побризкають хлібчіка і дадуть. [З чого робили кропильце? – Н.О.] Кропильце робили із м’яти, брали з собою, коли освячували воду до колодезя чи на Йордань, там його святили. В хліві, де худобинка, хрестик напишуть. [Де саме писали хрестик? – Н.О.] На дверцях. Варили вареники з картошкою, з капустою, а тоді ото прийде, вареничка положе. Коли вигонили кутю, казали: Геть, кутя, з покутя, а узвар на базар. Беруть цю кутю, виходять на вулицю, курям сипе і каже: Кво-кво-кво, шоб квочки сідали». (Зап. 09.07. 2002 р. у с. Оскіл на Ізюмщині Харківської області від Приходько Наталії Петрівни, 1926 р. н)
 
* «Виганяють кутю на другий день, на Хрещення вигонять з покутя. Ще як оце дівчата: Ану, беріт качалку та йдіть по вуглі стукайте та слухайте де собаки гавкають. Де собака гавка, в якім краї, то туда заміж ітимеш». (Зап. 03.08.1994 р. у с. Великі Хутори на Шевченківщині Харківської області від Різник Анастасії Федорівни, 1910 р. н.)
* «Після Хрещення кутю виганяли. Нічого не варила на Хрещенія, одні млинці пекла тоненькі. Устануть, розколотять млинці, попикли, батько пішов раньче на Хрещенія, а мамка млинці попече, помазала масличком, в макітерку склала і поставила в піч, шоб теплі були. І мамки вбирається і йде на Хрещенія. Там харашо співають, охрести були, хрест об’язатєльно є, а тоді такі короги на палці були». (Зап. 04.08.1994 р. у с. Великі Хутори на Шевченківщині Харківської області від Осики Мотрі Іванівни, 1907 р. н.)
 
* Малюнок «ВИГАНЯЮТЬ КУТЮ», виконала Світлана Мишак, викладач КЗ  «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #Щедрийвечір #Новийрік #щедрівки #СлобожанськеРіздво #меланки #водохреща #Йордань