Forwarded from 🔶 Центр культури і мистецтва
🔶 Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва за підтримки Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації запрошує взяти участь у Відкритому фольклорному фестивалі зимового календаря «СВЯТОВИД» 🌟
🔸Фестиваль проводиться з метою відтворення, збереження та популяризації різдвяно-новорічних обрядів, традицій, звичаїв, пісень зимового календарного циклу різних регіонів України.
🔸Різдвяно-Новорічні дійства у кожному регіоні України вирізняються самобутньою різноманітністю традицій, звичаїв, обрядів.
Різдвяно-Новорічні святки – цикл одного з головних річних свят українців, що охоплює період з 6 по 19 січня (6 січня – Святвечір, 7 січня – Різдво, 13 січня – Меланки, 14 січня – Василя, 18 -19 січня – Водохреща) і має безліч своєрідних регіональних ознак, але зберігає основні елементи, а саме: приготування святкової вечері; спільна родинна вечеря; господарські магічні дії; ворожіння про майбутнє; вшанування предків; принесення святкової вечері вечірниками; маскування; ритуальні обходи колядників, щедрівників, меланкарок, посипальників з величанням і найкращими побажаннями всім членам родини; містеріальні ігри, вертепні дійства, обряди «Водіння Кози», «Меланки»; освячення води на Водохреща; ритуальне завершення святкування.
📅 Дати проведення Фестивалю
✅ Збір, опрацювання відеоматеріалів, уточнюючої інформації з обрядовості зимового календарного циклу (до 20 грудня 2022 року).
✅ Проведення семінару-практикуму «Різдвяно-Новорічна обрядовість українців: минуле і сьогодення» для керівників фольклорних, фольклористичних колективів, а також всіх охочих поповнити свої знання з обрядовості зимового календарного циклу (4 грудня 2022 року).
✅ Розміщення відеоматеріалів обрядовості зимового календарного циклу: канали комунікації Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва: (сайт, Fecebook, Іnstagram, Telegram, YouTube) (з 5 січня 2023 року).
🔸 З умовами фестивалю можна ознайомитися за посиланням⤵️
https://ovbmh3duwp5hfi4eksxkpealmulddybh.cdn-freehost.com.ua/images/2022%20Sviatovid.%20Umovi.pdf
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#НКС
#лабораторіядослідженнянематеріальноїкультурноїспадщини
#спадщинаУкраїни
#спадщинаХарківщини
#святовид
#святки
#різдвяноноворічнісвята
#колядки
#щедрівки
#меланки
🔸Фестиваль проводиться з метою відтворення, збереження та популяризації різдвяно-новорічних обрядів, традицій, звичаїв, пісень зимового календарного циклу різних регіонів України.
🔸Різдвяно-Новорічні дійства у кожному регіоні України вирізняються самобутньою різноманітністю традицій, звичаїв, обрядів.
Різдвяно-Новорічні святки – цикл одного з головних річних свят українців, що охоплює період з 6 по 19 січня (6 січня – Святвечір, 7 січня – Різдво, 13 січня – Меланки, 14 січня – Василя, 18 -19 січня – Водохреща) і має безліч своєрідних регіональних ознак, але зберігає основні елементи, а саме: приготування святкової вечері; спільна родинна вечеря; господарські магічні дії; ворожіння про майбутнє; вшанування предків; принесення святкової вечері вечірниками; маскування; ритуальні обходи колядників, щедрівників, меланкарок, посипальників з величанням і найкращими побажаннями всім членам родини; містеріальні ігри, вертепні дійства, обряди «Водіння Кози», «Меланки»; освячення води на Водохреща; ритуальне завершення святкування.
📅 Дати проведення Фестивалю
✅ Збір, опрацювання відеоматеріалів, уточнюючої інформації з обрядовості зимового календарного циклу (до 20 грудня 2022 року).
✅ Проведення семінару-практикуму «Різдвяно-Новорічна обрядовість українців: минуле і сьогодення» для керівників фольклорних, фольклористичних колективів, а також всіх охочих поповнити свої знання з обрядовості зимового календарного циклу (4 грудня 2022 року).
✅ Розміщення відеоматеріалів обрядовості зимового календарного циклу: канали комунікації Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва: (сайт, Fecebook, Іnstagram, Telegram, YouTube) (з 5 січня 2023 року).
🔸 З умовами фестивалю можна ознайомитися за посиланням⤵️
https://ovbmh3duwp5hfi4eksxkpealmulddybh.cdn-freehost.com.ua/images/2022%20Sviatovid.%20Umovi.pdf
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#НКС
#лабораторіядослідженнянематеріальноїкультурноїспадщини
#спадщинаУкраїни
#спадщинаХарківщини
#святовид
#святки
#різдвяноноворічнісвята
#колядки
#щедрівки
#меланки
Forwarded from 🔶 Центр культури і мистецтва
🔶 15 грудня 2022 року фахівці Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва взяли участь у конференції «Імплементація Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини: підсумки та перспективи», яку вшосте проводив Український центр культурних досліджень.
🔸Після 24 лютого життя українців змінилося, змінилась і робота культурних установ. Необхідно було випрацьовувати нові алгоритми дій, налагоджувати комунікацію та дізнатися стан носіїв елементів НКС. Про цей досвід і свої напрацювання говорили організатори та учасники з багатьох областей України.
🔸Директор Українського центру культурних досліджень (УЦКД) Ірина Френкель розповіла про те, які заходи та проєкти в умовах воєнного стану вдалося реалізувати. Зокрема, було проведено низку заходів з питань нематеріальної культурної спадщини, здійснено моніторинг діяльності установ культури в умовах війни та взято участь у підготовці номінаційного досьє елементу НКС «Культура приготування українського борщу» до міжнародної організації ЮНЕСКО.
🔸Олена Іщенко, заступник директора УЦКД, представила аналіз плідної співпраці з керівними підрозділами сфери культури обласних військових адміністрацій впродовж року.
За словами голови експертної ради, заступника директора громадської організації «Демократія через культуру» Валентини Дем’ян, експертній раді з питань нематеріальної культурної спадщини у 2022 році довелося застосовувати нові підходи в роботі.
🔸Як нематеріальна культурна спадщина сприяє зближенню та взаєморозумінню людей розповідала Валентина Вітос, директор Обласного центру української культури. Вона поділилась досвідом, який сприяв реінтеграції внутрішньо переміщених осіб в соціальне життя нових громад.
🔸Наталія Морозова, начальник відділу нематеріальної культурної спадщини зазначила, що руйнування колективної пам’яті, порушення комунікації, міграція, депортація, екоцид – ті виклики, які постали перед сферою нематеріальної культурної спадщини під час війни та на які потрібно реагувати невідкладними охоронними заходами.
🔸Про гіркий досвід необхідності вже вдруге переміщати культурні установи, але й водночас налагоджувати активну роботу розповіла Аліна Адамчук, начальниця управління культури, національностей та релігій Луганської ОДА.
🔸Сумський обласний науково-методичний центр культури та мистецтв не припиняв роботу навіть в умовах бойових дій та під загрозою окупації, як зазначила директор центру Євгенія Бистрицька. Рятувалися документи та напрацьовані матеріали, а згодом продовжилася робота онлайн, було реалізовано проєкт «Давня казка» та визнано кращою практикою з охорони НКС у Сумській області «Заходи з охорони нематеріальної культурної спадщини на базі «Музею горюнської культури».
🔸Проєкт «Етноосвіта» став культурно-соціальною платформою для роботи з внутрішньо переміщеними особами в Рівненській області. Директор Рівненського обласного центру народної творчості Ірина Баковецька-Рачковська говорила про те, як на майстер-класах знайомили з українськими музичними інструментами, опановували роботу на бердечку та багато іншого.
🔸В часи війни всі культурні установи України спільно і кожен на своєму місці працювали плідно, щоб нематеріальна спадщина, яка є нашим фундаментом, яка зараз розповідає про нас усьому світу, не зникла, щоб ми змогли продовжувати гордо говорити, що ми українці.
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Юлія Лузан.
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#НКС
#конференціяУЦКД
#конференціязохорониНКС
🔸Після 24 лютого життя українців змінилося, змінилась і робота культурних установ. Необхідно було випрацьовувати нові алгоритми дій, налагоджувати комунікацію та дізнатися стан носіїв елементів НКС. Про цей досвід і свої напрацювання говорили організатори та учасники з багатьох областей України.
🔸Директор Українського центру культурних досліджень (УЦКД) Ірина Френкель розповіла про те, які заходи та проєкти в умовах воєнного стану вдалося реалізувати. Зокрема, було проведено низку заходів з питань нематеріальної культурної спадщини, здійснено моніторинг діяльності установ культури в умовах війни та взято участь у підготовці номінаційного досьє елементу НКС «Культура приготування українського борщу» до міжнародної організації ЮНЕСКО.
🔸Олена Іщенко, заступник директора УЦКД, представила аналіз плідної співпраці з керівними підрозділами сфери культури обласних військових адміністрацій впродовж року.
За словами голови експертної ради, заступника директора громадської організації «Демократія через культуру» Валентини Дем’ян, експертній раді з питань нематеріальної культурної спадщини у 2022 році довелося застосовувати нові підходи в роботі.
🔸Як нематеріальна культурна спадщина сприяє зближенню та взаєморозумінню людей розповідала Валентина Вітос, директор Обласного центру української культури. Вона поділилась досвідом, який сприяв реінтеграції внутрішньо переміщених осіб в соціальне життя нових громад.
🔸Наталія Морозова, начальник відділу нематеріальної культурної спадщини зазначила, що руйнування колективної пам’яті, порушення комунікації, міграція, депортація, екоцид – ті виклики, які постали перед сферою нематеріальної культурної спадщини під час війни та на які потрібно реагувати невідкладними охоронними заходами.
🔸Про гіркий досвід необхідності вже вдруге переміщати культурні установи, але й водночас налагоджувати активну роботу розповіла Аліна Адамчук, начальниця управління культури, національностей та релігій Луганської ОДА.
🔸Сумський обласний науково-методичний центр культури та мистецтв не припиняв роботу навіть в умовах бойових дій та під загрозою окупації, як зазначила директор центру Євгенія Бистрицька. Рятувалися документи та напрацьовані матеріали, а згодом продовжилася робота онлайн, було реалізовано проєкт «Давня казка» та визнано кращою практикою з охорони НКС у Сумській області «Заходи з охорони нематеріальної культурної спадщини на базі «Музею горюнської культури».
🔸Проєкт «Етноосвіта» став культурно-соціальною платформою для роботи з внутрішньо переміщеними особами в Рівненській області. Директор Рівненського обласного центру народної творчості Ірина Баковецька-Рачковська говорила про те, як на майстер-класах знайомили з українськими музичними інструментами, опановували роботу на бердечку та багато іншого.
🔸В часи війни всі культурні установи України спільно і кожен на своєму місці працювали плідно, щоб нематеріальна спадщина, яка є нашим фундаментом, яка зараз розповідає про нас усьому світу, не зникла, щоб ми змогли продовжувати гордо говорити, що ми українці.
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Юлія Лузан.
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#НКС
#конференціяУЦКД
#конференціязохорониНКС
Forwarded from 🔶 Центр культури і мистецтва
🔶 Сьогодні середа а отже час рубрики #ДеньТрадиційноїКультури
🔸 Шість нових елементів додано до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України!
23 грудня 2022 року Міністерство культури та інформаційної політики України включило до Національного переліку такі елементи:
✅ Традиційний обрядовий хліб Вінниччини (Вінницька область);
✅ Кобзарство (Волинська, Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Львівська, Рівненська, Херсонська, Харківська, Полтавська та Черкаська області);
✅ Випікання весільних утят у селі Річки (Сумська область);
✅ Обряд приготування страви «Зелеківська зливанка» (Луганська область);
✅ Надсянська говірка на теренах Мостищини (Львівська область);
✅ Гуцульська боднарка (Чернівецька та Івано-Франківська області).
🔸Нагадаємо, що від Харківської області до Національного переліку включено три елементи:
✅ Мистецтво виготовлення звукової глиняної забавки «Валківський свищик»;
✅ Знання і практики приготування сахновщинського короваю;
✅ Традиційне харківське коцарство.
Наразі в Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України вже 57 елементів.
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#елементиНКС
#НаціональнийперелікелементівНКС
#НКС #ICHUkraine
🔸 Шість нових елементів додано до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України!
23 грудня 2022 року Міністерство культури та інформаційної політики України включило до Національного переліку такі елементи:
✅ Традиційний обрядовий хліб Вінниччини (Вінницька область);
✅ Кобзарство (Волинська, Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Львівська, Рівненська, Херсонська, Харківська, Полтавська та Черкаська області);
✅ Випікання весільних утят у селі Річки (Сумська область);
✅ Обряд приготування страви «Зелеківська зливанка» (Луганська область);
✅ Надсянська говірка на теренах Мостищини (Львівська область);
✅ Гуцульська боднарка (Чернівецька та Івано-Франківська області).
🔸Нагадаємо, що від Харківської області до Національного переліку включено три елементи:
✅ Мистецтво виготовлення звукової глиняної забавки «Валківський свищик»;
✅ Знання і практики приготування сахновщинського короваю;
✅ Традиційне харківське коцарство.
Наразі в Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України вже 57 елементів.
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#елементиНКС
#НаціональнийперелікелементівНКС
#НКС #ICHUkraine
Forwarded from 🔶 Центр культури і мистецтва
🔶 Продовжуємо розповідать про коноплі в традиційній культурі українців у рубриці #ДеньТрадиційноїКультури ⤵️
🌾«Андрію, Андрію, Конопельку сію...»
🔸 У східних слов'ян молода, яка бажала бути, як кажуть зараз, «чайлд-фрі», тихенько брала з собою на вінчання шматок плоскінні. А в ХVІІ столітті мандрівник Олеарій бачив, як на князівських та боярських весіллях молодих обсипали насінням конопель та льону — з протилежною метою, аби родина мала нащадків. Ця традиція фіксувалася і в пізніші часи, але витоки її — в Київській Русі.
Оскільки матірка була символом плодовитості (зерняток було багато на кожній рослині), вона фігурувала іноді в обряді «розмивання рук», який здійснювався для очищення породіллі та повитухи, коли жінки почергово зливали воду на руки одна одній. Вочевидь, коноплі були також символом міцності, стійкості, витривалості, здоров'я, оскільки їм в процесі обробки доводилося терпіти такі «смертні муки», які випадали на долю ще тільки льону.
13 грудня, на свято Андрія, дівчата «сіяли коноплі»: опівночі виходили на подвір'я, тричі обходили хату і розсівали по снігу насіння конопель, примовляючи:
Андрію, Андрію,
Конопельку сію,
Спідницею волочу,
Заміж вийти хочу.
Дай, Боже, знати,
З ким весілля грати.
Потім «боронували» спідницею, загрібаючи насіння в сніг, брали в жменю суміш, несли до хати й рахували зернинки: якщо буде парна кількість, то невдовзі вийдеш заміж. Було також андріївське ворожіння з коноплями біля криниці: теж опівночі дівчина йшла до криниці, розсипала насіння конопель, задавала питання й прислухалася до перших звуків, які потім тлумачилися певним чином.
Конопляне поле навіть вдень, особливо опівдні, вважалося небезпечним місцем: в цей час там начебто бачили русалок, особливо на Зеленому тижні. Вочевидь, стеблини конопель нагадували русалчине волосся. Тому не тільки на березі річки, а й біля конопляника могли залишити на «Русалчин Великдень» шмат тканини або сорочку для русалки, особливо матері, у яких утонули діти. Чоловічі рослини конопель (плоскінь) росли вище людського зросту, і такі зарості трохи лякали селян, щось там ввижалося… Коли наприкінці серпня — на початку вересня їх вибирали, в тих хащах хтось завжди копирсався і міг несподівано для випадкового перехожого з них вийти — звідси й вираз про чиюсь раптову появу: «вискочив, як Пилип з конопель». Пізніше так стали говорити про людину, яка робить якісь дурниці, недоречно у щось втручається і взагалі несповна розуму. До речі, в Україні є люди на прізвище Конопля — походить воно від прізвиська, яким нагороджували високу на зріст людину — таку, як плоскінь, яка могла досягати 6 метрів.
Далі буде…
Матеріал підготовано провідним методистом ХООМЦКМ Михайлом Красиков.
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#коноплі
#використанняконопель
#матірка
🌾«Андрію, Андрію, Конопельку сію...»
🔸 У східних слов'ян молода, яка бажала бути, як кажуть зараз, «чайлд-фрі», тихенько брала з собою на вінчання шматок плоскінні. А в ХVІІ столітті мандрівник Олеарій бачив, як на князівських та боярських весіллях молодих обсипали насінням конопель та льону — з протилежною метою, аби родина мала нащадків. Ця традиція фіксувалася і в пізніші часи, але витоки її — в Київській Русі.
Оскільки матірка була символом плодовитості (зерняток було багато на кожній рослині), вона фігурувала іноді в обряді «розмивання рук», який здійснювався для очищення породіллі та повитухи, коли жінки почергово зливали воду на руки одна одній. Вочевидь, коноплі були також символом міцності, стійкості, витривалості, здоров'я, оскільки їм в процесі обробки доводилося терпіти такі «смертні муки», які випадали на долю ще тільки льону.
13 грудня, на свято Андрія, дівчата «сіяли коноплі»: опівночі виходили на подвір'я, тричі обходили хату і розсівали по снігу насіння конопель, примовляючи:
Андрію, Андрію,
Конопельку сію,
Спідницею волочу,
Заміж вийти хочу.
Дай, Боже, знати,
З ким весілля грати.
Потім «боронували» спідницею, загрібаючи насіння в сніг, брали в жменю суміш, несли до хати й рахували зернинки: якщо буде парна кількість, то невдовзі вийдеш заміж. Було також андріївське ворожіння з коноплями біля криниці: теж опівночі дівчина йшла до криниці, розсипала насіння конопель, задавала питання й прислухалася до перших звуків, які потім тлумачилися певним чином.
Конопляне поле навіть вдень, особливо опівдні, вважалося небезпечним місцем: в цей час там начебто бачили русалок, особливо на Зеленому тижні. Вочевидь, стеблини конопель нагадували русалчине волосся. Тому не тільки на березі річки, а й біля конопляника могли залишити на «Русалчин Великдень» шмат тканини або сорочку для русалки, особливо матері, у яких утонули діти. Чоловічі рослини конопель (плоскінь) росли вище людського зросту, і такі зарості трохи лякали селян, щось там ввижалося… Коли наприкінці серпня — на початку вересня їх вибирали, в тих хащах хтось завжди копирсався і міг несподівано для випадкового перехожого з них вийти — звідси й вираз про чиюсь раптову появу: «вискочив, як Пилип з конопель». Пізніше так стали говорити про людину, яка робить якісь дурниці, недоречно у щось втручається і взагалі несповна розуму. До речі, в Україні є люди на прізвище Конопля — походить воно від прізвиська, яким нагороджували високу на зріст людину — таку, як плоскінь, яка могла досягати 6 метрів.
Далі буде…
Матеріал підготовано провідним методистом ХООМЦКМ Михайлом Красиков.
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#коноплі
#використанняконопель
#матірка
Forwarded from 🔶 Центр культури і мистецтва
🔶 У січні 2023 року Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України поповнився новими елементами та кращими практиками. Відповідний наказ підписав Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України (від 27.01.2023 № 28).
🔸 До Національного переліку додано такі елементи:
➡️ Мистецтво виготовлення глинянського візерункового текстилю (Львівська область);
➡️ Буковинська та бессарабська тайстра: традиції виготовлення та побутування (Чернівецька область);
➡️ Практика з охорони горюнської культури «Музеєм горюнської культури» в селі Нова Слобода Конотопського району Сумської області;
➡️ Поліська дудка-викрутка: традиції виготовлення та гри (Рівненська область).
Тепер в Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України 61 елемент.
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#елементиНКС
#НаціональнийперелікелементівНКС
#НКС #ICHUkraine
🔸 До Національного переліку додано такі елементи:
➡️ Мистецтво виготовлення глинянського візерункового текстилю (Львівська область);
➡️ Буковинська та бессарабська тайстра: традиції виготовлення та побутування (Чернівецька область);
➡️ Практика з охорони горюнської культури «Музеєм горюнської культури» в селі Нова Слобода Конотопського району Сумської області;
➡️ Поліська дудка-викрутка: традиції виготовлення та гри (Рівненська область).
Тепер в Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України 61 елемент.
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#елементиНКС
#НаціональнийперелікелементівНКС
#НКС #ICHUkraine
Facebook
#оомцкм – Explore
explore #оомцкм at Facebook
Forwarded from 🔶 Центр культури і мистецтва
ПИСАНКА є національно-культурною цінністю України, мистецтвом, що приносить естетичну насолоду.
6 липня 2022 року писанку було включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України під назвою: “Українська писанка: традиція і мистецтво”. До переліку елемент спільно подавали майстри Наддніпрянщини, Полісся, Волині, Поділля, Галичини, Прикарпаття, Буковини, Покуття, Південної Бессарабії, Таврії, Криму, Донщини, Слобожанщини, Сіверщини.
На Слобожанщині, мистецтво писанкарства має давні традиції. Наприклад, на Харківщині, наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст. вміли розписати писанки не лише звичайні майстрині, але й такі відомі постаті як: Гнат Хоткевич, Дмитро Багалій, Микола Самокиш, Сергій Васильківський, Ілля Рєпін, вони також мали і власні колекції писанок.
У фондах Харківського історичного музею зберігається колекція писанок відомого харківського етнографа, академіка ВУАН Миколи Сумцова. Його монографія «Писанки», видана у 1891 році, стала першою і на деякий час єдиним у вітчизняній науці виданням із писанкарства. З середини ХХ ст. цей вид мистецтва занепадає.
Відродити його поставили собі за мету вчителі: Віктор Юрійович Єлін, Алла Павлівна Овчаренко, Ірина Вікторівна Чекмарьова. У 1993 році при Центрі «Слобожанщина» було започатковано Харківський міський клуб писанкарства. Його засновницею стала Овчаренко А.П. – викладач образотворчого мистецтва, талановитий організатор, що об'єднала навколо себе харків'ян різного професій.
У 1998 році Харківський історичний музей спільно з Харківського клубу писанкарів, на чолі з А.П. Овчаренко започаткував великий проєкт, направлений на збереження «сумцовської колекції писанок». Протягом семи років була відтворена колекція писанок Наталією Кравченко, яка нині є керівником клубу. Клуб писанкарів Харківщини налічує 37 членів.
Наша країна зараз переживає тяжкі часи. Члени клубу, як і інші співвітчизники, розкидані по світу. Але перебуваючи в інших країнах, наші писанкарки вчать тонкощам своєї улюбленої справи всіх бажаючих, таким чином розповсюджуючи традиції писанкарства Слобожанщини.
До вашої уваги Майстер-клас «Традиційне писанкарство. Слобожанська писанка», який представляє КРАВЧЕНКО Наталія Дмитрівна, президент Харківського клубу писанкарства, керівник гуртка писанкарства Комунального закладу «Харківська спеціальна школа № 5» Харківської обласної ради.
https://youtu.be/nVpcmaG73II
Долучайтеся та насолоджуйтеся прекрасним видом традиційної народної культури - писанкарство!
* ПИСАНКИ Наталії Кравченко, президента Харківського клубу писанкарства, керівника гуртка писанкарства КЗ «Харківська спеціальна школа № 5» Харківської обласної ради
Інформацію підготували провідні методисти Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник та Ірина Шегда.
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#майстеркласписанка
#СлобожанськийВеликдень
#Великоднісвятки
#Писанки
#НКС
#спадщинаУкраїни
#традиційнакультура
#деньтрадиційноїкультури
#Великдень
#Слобожанськаписанка
#лабораторіядослідженняНКС
6 липня 2022 року писанку було включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України під назвою: “Українська писанка: традиція і мистецтво”. До переліку елемент спільно подавали майстри Наддніпрянщини, Полісся, Волині, Поділля, Галичини, Прикарпаття, Буковини, Покуття, Південної Бессарабії, Таврії, Криму, Донщини, Слобожанщини, Сіверщини.
На Слобожанщині, мистецтво писанкарства має давні традиції. Наприклад, на Харківщині, наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст. вміли розписати писанки не лише звичайні майстрині, але й такі відомі постаті як: Гнат Хоткевич, Дмитро Багалій, Микола Самокиш, Сергій Васильківський, Ілля Рєпін, вони також мали і власні колекції писанок.
У фондах Харківського історичного музею зберігається колекція писанок відомого харківського етнографа, академіка ВУАН Миколи Сумцова. Його монографія «Писанки», видана у 1891 році, стала першою і на деякий час єдиним у вітчизняній науці виданням із писанкарства. З середини ХХ ст. цей вид мистецтва занепадає.
Відродити його поставили собі за мету вчителі: Віктор Юрійович Єлін, Алла Павлівна Овчаренко, Ірина Вікторівна Чекмарьова. У 1993 році при Центрі «Слобожанщина» було започатковано Харківський міський клуб писанкарства. Його засновницею стала Овчаренко А.П. – викладач образотворчого мистецтва, талановитий організатор, що об'єднала навколо себе харків'ян різного професій.
У 1998 році Харківський історичний музей спільно з Харківського клубу писанкарів, на чолі з А.П. Овчаренко започаткував великий проєкт, направлений на збереження «сумцовської колекції писанок». Протягом семи років була відтворена колекція писанок Наталією Кравченко, яка нині є керівником клубу. Клуб писанкарів Харківщини налічує 37 членів.
Наша країна зараз переживає тяжкі часи. Члени клубу, як і інші співвітчизники, розкидані по світу. Але перебуваючи в інших країнах, наші писанкарки вчать тонкощам своєї улюбленої справи всіх бажаючих, таким чином розповсюджуючи традиції писанкарства Слобожанщини.
До вашої уваги Майстер-клас «Традиційне писанкарство. Слобожанська писанка», який представляє КРАВЧЕНКО Наталія Дмитрівна, президент Харківського клубу писанкарства, керівник гуртка писанкарства Комунального закладу «Харківська спеціальна школа № 5» Харківської обласної ради.
https://youtu.be/nVpcmaG73II
Долучайтеся та насолоджуйтеся прекрасним видом традиційної народної культури - писанкарство!
* ПИСАНКИ Наталії Кравченко, президента Харківського клубу писанкарства, керівника гуртка писанкарства КЗ «Харківська спеціальна школа № 5» Харківської обласної ради
Інформацію підготували провідні методисти Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник та Ірина Шегда.
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#майстеркласписанка
#СлобожанськийВеликдень
#Великоднісвятки
#Писанки
#НКС
#спадщинаУкраїни
#традиційнакультура
#деньтрадиційноїкультури
#Великдень
#Слобожанськаписанка
#лабораторіядослідженняНКС
YouTube
Майстер-клас «Традиційне писанкарство.Слобожанська писанка»
Майстер-клас «Традиційне писанкарство. Слобожанська писанка»
КРАВЧЕНКО Наталія Дмитрівна,
президент Харківського клубу писанкарства,
керівник гуртка писанкарства Комунального закладу
«Харківська спеціальна школа № 5» Харківської обласної ради
КРАВЧЕНКО Наталія Дмитрівна,
президент Харківського клубу писанкарства,
керівник гуртка писанкарства Комунального закладу
«Харківська спеціальна школа № 5» Харківської обласної ради
Forwarded from 🔶 Центр культури і мистецтва
Комунальний заклад «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» міста Харкова, Громадська організація «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова» запрошують взяти участь у Відкритому дистанційному фестивалі-конкурсі традиційної народної культури “Кроковеє коло” для дітей та молоді.
Програма включає:
– Учнівську науково-практичну конференцію „Етнологія і фольклористика”;
– Конкурс „Виконавські мистецтва” за номінаціями: „Народні оповідки”, „Автентичний солоспів”, „Автентичний гуртовий спів”, „Фольклористично-етнографічні дійства”.
– Конкурс „Традиційні художні ремесла” за номінаціями: „Писанкарство”, „Вишивка”, „Витинанка”, „Художній розпис”, „Ткацтво”, „Кераміка”, „Різьблення”, „Вироби з соломки”, „Вироби з лози”, „Вироби з бісеру”, „Народна лялька”.
Положення та анкети-заявки за посиланням⤵️
https://ovbmh3duwp5hfi4eksxkpealmulddybh.cdn-freehost.com.ua/images/Polozhennia%20KROKOVE%D0%84%20KOLO_2023.pdf
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#традиційнанароднакультураСлобожанщини
#лабораторіядослідженнянематеріальноїкультурноїспадщини
#спадщинаУкраїни
#спадщинаХарківщини
#фестиваліХарківщини
#Кроковеєколо
#традиційнакультура
#автентичнийспів
#традиційніхудожніремесла
#народніоповідки
Програма включає:
– Учнівську науково-практичну конференцію „Етнологія і фольклористика”;
– Конкурс „Виконавські мистецтва” за номінаціями: „Народні оповідки”, „Автентичний солоспів”, „Автентичний гуртовий спів”, „Фольклористично-етнографічні дійства”.
– Конкурс „Традиційні художні ремесла” за номінаціями: „Писанкарство”, „Вишивка”, „Витинанка”, „Художній розпис”, „Ткацтво”, „Кераміка”, „Різьблення”, „Вироби з соломки”, „Вироби з лози”, „Вироби з бісеру”, „Народна лялька”.
Положення та анкети-заявки за посиланням⤵️
https://ovbmh3duwp5hfi4eksxkpealmulddybh.cdn-freehost.com.ua/images/Polozhennia%20KROKOVE%D0%84%20KOLO_2023.pdf
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#традиційнанароднакультураСлобожанщини
#лабораторіядослідженнянематеріальноїкультурноїспадщини
#спадщинаУкраїни
#спадщинаХарківщини
#фестиваліХарківщини
#Кроковеєколо
#традиційнакультура
#автентичнийспів
#традиційніхудожніремесла
#народніоповідки
Forwarded from 🔶 Центр культури і мистецтва
від Кучерявої Лідії Марківни, 1941 р.н. м. Люботин, Харківського району, родом із с. Корбини Івани на Богодухівщині).
* Витинанка «ВЕЛИКДЕНЬ» виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської дитячої художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнанароднакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС
#Паска
#Крашанка
#Великдень
#Великоднісвята
#НароднісвятаХарківщини
* Витинанка «ВЕЛИКДЕНЬ» виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської дитячої художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнанароднакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС
#Паска
#Крашанка
#Великдень
#Великоднісвята
#НароднісвятаХарківщини
Forwarded from 🔶 Центр культури і мистецтва
🔶ХУДОЖНІЙ РОЗПИС. Настінний розпис вважається головним різновидом декоративного розпису. Кожна господиня намагалася прикрасити свою оселю за допомогою різнокольорової глини. Дівчата залюбки долучалися до цього виду мистецтва, щоб привернути увагу парубків, бо це означало, що саме в цій хаті є дівка на виданні. Також розписом прикрашали різні дерев’яні, керамічні вироби тощо. Коли людство винайшло папір, розпис почали виконувати на папері. Нині ми не уявляємо свого існування без декоративного розпису, що є одним із найпоширеніших видів мистецтва.
🔸ВИТИНАНКА, існувала з давнини, бо нею прикрашали одяг до винайдення паперу. В Україні витинанка з паперу з’являється у 18 – 19 столітті. Жінки та дівчата прикрашали мережаними смужками покуть, мисники, полиці, вікна тощо. Нині витинанка є одним із найпоширеніших видів мистецтва.
🔸ТКАЦТВО було важливим ремеслом кожної української сім’ї. За допомогою ткацтва виготовляли полотно, а з полотна – різноманітний одяг та ужиткові речі. В Україні поширеним було килимарство, коцарство, що і нині є у доробку наших майстрів. Українські ткачі працювали на вертикальних та горизонтальних верстатах.
🔸А ми продовжуємо знайомити з творчим доробком учасників Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
Творчі роботи були надіслані учасниками та виконувалися в очно-дистанційному конкурсі на платформі zoom за віковими категоріями та заданими темами чи схемами.
➡️Номінація «ВИТИНАНКА»
Участь у конкурсі взяли представники:
* КЗ «Люботинський мистецький ліцей “Дивосвіт”» Харківської обласної ради. Керівник – ВАКУЛЕНКО Олександр Сергійович
* Дитячої школи мистецтв № 4 ім. Леонтовича міста Харкова. Керівник – КВІТКА Анастасiя Михайлiвна
* Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Харківська дитяча художня школа № 1 ім. І.Ю. Рєпіна». Керівник – ДЕНИСЕНКО Наталія Сергіївна
* Народного художнього колективу «Дизайн-студія «Палітра» КЗ «Харківський Палац дитячої та юнацької творчості Харківської міської ради Харківської області». Керівник – РІДНА Олена Миколаївна
➡️Номінація «ТКАЦТВО»
Участь у конкурсі взяли представники:
* КЗ «Ліцей «Максимум» Кропивницької міської ради». Керівник – ДОБРОВОЛЬСЬКА Валентина Яківна
* Комунального закладу спеціалізованої мистецької освіти «Валківська школа мистецтв» Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області. Керівник – КОВАЛЬ Олена Юріївна
➡️Номінація «ХУДОЖНІЙ РОЗПИС».
Участь у конкурсі взяли представники:
* Черкаського базового історико-культурного інформаційного центру Черкаської селищної ради Краматорського району Донецької області. Керівник – ПАДАЛКА Катерина Анатоліївна
* КЗ «Люботинський мистецький ліцей “Дивосвіт”» Харківської обласної ради. Керівник – ВАКУЛЕНКО Тамара Олексіївна
* Конотопської дитячої художньої школи Конотопської міської ради Сумської області. Керівник – ЛЯЩЕНКО Олена Михайлівна
* Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради Харківської області. Керівник – МИШАК Світлана Миколаївна
Перегляд робіт за посиланням https://youtu.be/TbZb2PNRdaA
Приємного перегляду!
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#традиційнанароднакультураСлобожанщини
#лабораторіядослідженнянематеріальноїкультурноїспадщини
#спілкаетнологівіфольклористівмістахаркова
#спадщинаУкраїни
#спадщинаХарківщини
#фестиваліХарківщини
#Кроковеєколо
#традиційнакультура
#автентичнийспів
#традиційніхудожніремесла
#художнійроспис
#писанкарство
#народналялька
#витинанка
#виробизбісеру
#кераміка
#ткацтво
🔸ВИТИНАНКА, існувала з давнини, бо нею прикрашали одяг до винайдення паперу. В Україні витинанка з паперу з’являється у 18 – 19 столітті. Жінки та дівчата прикрашали мережаними смужками покуть, мисники, полиці, вікна тощо. Нині витинанка є одним із найпоширеніших видів мистецтва.
🔸ТКАЦТВО було важливим ремеслом кожної української сім’ї. За допомогою ткацтва виготовляли полотно, а з полотна – різноманітний одяг та ужиткові речі. В Україні поширеним було килимарство, коцарство, що і нині є у доробку наших майстрів. Українські ткачі працювали на вертикальних та горизонтальних верстатах.
🔸А ми продовжуємо знайомити з творчим доробком учасників Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
Творчі роботи були надіслані учасниками та виконувалися в очно-дистанційному конкурсі на платформі zoom за віковими категоріями та заданими темами чи схемами.
➡️Номінація «ВИТИНАНКА»
Участь у конкурсі взяли представники:
* КЗ «Люботинський мистецький ліцей “Дивосвіт”» Харківської обласної ради. Керівник – ВАКУЛЕНКО Олександр Сергійович
* Дитячої школи мистецтв № 4 ім. Леонтовича міста Харкова. Керівник – КВІТКА Анастасiя Михайлiвна
* Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Харківська дитяча художня школа № 1 ім. І.Ю. Рєпіна». Керівник – ДЕНИСЕНКО Наталія Сергіївна
* Народного художнього колективу «Дизайн-студія «Палітра» КЗ «Харківський Палац дитячої та юнацької творчості Харківської міської ради Харківської області». Керівник – РІДНА Олена Миколаївна
➡️Номінація «ТКАЦТВО»
Участь у конкурсі взяли представники:
* КЗ «Ліцей «Максимум» Кропивницької міської ради». Керівник – ДОБРОВОЛЬСЬКА Валентина Яківна
* Комунального закладу спеціалізованої мистецької освіти «Валківська школа мистецтв» Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області. Керівник – КОВАЛЬ Олена Юріївна
➡️Номінація «ХУДОЖНІЙ РОЗПИС».
Участь у конкурсі взяли представники:
* Черкаського базового історико-культурного інформаційного центру Черкаської селищної ради Краматорського району Донецької області. Керівник – ПАДАЛКА Катерина Анатоліївна
* КЗ «Люботинський мистецький ліцей “Дивосвіт”» Харківської обласної ради. Керівник – ВАКУЛЕНКО Тамара Олексіївна
* Конотопської дитячої художньої школи Конотопської міської ради Сумської області. Керівник – ЛЯЩЕНКО Олена Михайлівна
* Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради Харківської області. Керівник – МИШАК Світлана Миколаївна
Перегляд робіт за посиланням https://youtu.be/TbZb2PNRdaA
Приємного перегляду!
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#традиційнанароднакультураСлобожанщини
#лабораторіядослідженнянематеріальноїкультурноїспадщини
#спілкаетнологівіфольклористівмістахаркова
#спадщинаУкраїни
#спадщинаХарківщини
#фестиваліХарківщини
#Кроковеєколо
#традиційнакультура
#автентичнийспів
#традиційніхудожніремесла
#художнійроспис
#писанкарство
#народналялька
#витинанка
#виробизбісеру
#кераміка
#ткацтво
YouTube
Традиційні художні ремесла.Частина 3. Ткацтво, розпис, витинанка. «КРОКОВЕЄ КОЛО» 2023.
Конкурс «ТРАДИЦІЙНІ ХУДОЖНІ РЕМЕСЛА»
Номінація «ВИТИНАНКА»
Друга вікова категорія (10-13 років)
1 місце – ФЕДОРОВА Євгенія, учениця Комунального закладу «Люботинський мистецький ліцей “Дивосвіт”» Харківської обласної ради.
Керівник – ВАКУЛЕНКО Олександр…
Номінація «ВИТИНАНКА»
Друга вікова категорія (10-13 років)
1 місце – ФЕДОРОВА Євгенія, учениця Комунального закладу «Люботинський мистецький ліцей “Дивосвіт”» Харківської обласної ради.
Керівник – ВАКУЛЕНКО Олександр…
Forwarded from 🔶 Центр культури і мистецтва
6 січня, ВОДОХРЕЩА, за новоюліанським календарем. На Харківщині ще казали: Хрещення, Йордань, Ордань. На річці з льоду вирізали хрест, обливали його буряковим квасом. Батюшка там правив службу, освячував воду в Йордані і всі бажаючі набирали. З водою йшли додому, нею освячували худобу, птицю, в сараях, на подвір’ї. Після обіду виганяли кутю з покутя, бо вже зверешилися святки. Коли вигонили кутю, то стукали по святому вуглі хати макогоном, казали: «Геть, кутя, із покутя, а узвар на базар». Коли дівчата на виданні виганяли кутю, то слухали в якому кутку собака загавкає, в той бік і заміж піде.
Із експедиційних записів наших інформантів:
* «На річці вирубували хрест із льоду, ставляють той хрест, буряшним квасом обіллють його, розовий стоїть. Із церкви йдуть, так батюшка той як прийде, стане коло того хреста й чітає, біз шапки. І як до хреста дочітає, тоді пускають голубів, стріляють. [Що робили з водою? – Н.О.] Коли з річки воду приносили, нею бризкали скотину. На Водохреща кутю виганяли: «Вон кутя із покутя, а озвар на базар». (Зап. 18.07.2003 р. у с. Мала Вовча на Вовчанщині Харківської області від Глуховської Василини Опанасівни, 1917 р. н.)
* «На річці вирізували хрест і там святили (воду – Н.О.). Святили воду і в колодізях. Нею худобу бризкали і дають, шоб вона хлиснула, побризкають хлібчіка і дадуть. [З чого робили кропильце? – Н.О.] Кропильце робили із м’яти, брали з собою, коли освячували воду до колодезя чи на Йордань, там його святили. В хліві, де худобинка, хрестик напишуть. [Де саме писали хрестик? – Н.О.] На дверцях. Варили вареники з картошкою, з капустою, а тоді ото прийде, вареничка положе. Коли вигонили кутю, казали: Геть, кутя, з покутя, а узвар на базар. Беруть цю кутю, виходять на вулицю, курям сипе і каже: Кво-кво-кво, шоб квочки сідали». (Зап. 09.07. 2002 р. у с. Оскіл на Ізюмщині Харківської області від Приходько Наталії Петрівни, 1926 р. н)
* «Виганяють кутю на другий день, на Хрещення вигонять з покутя. Ще як оце дівчата: Ану, беріт качалку та йдіть по вуглі стукайте та слухайте де собаки гавкають. Де собака гавка, в якім краї, то туда заміж ітимеш». (Зап. 03.08.1994 р. у с. Великі Хутори на Шевченківщині Харківської області від Різник Анастасії Федорівни, 1910 р. н.)
* «Після Хрещення кутю виганяли. Нічого не варила на Хрещенія, одні млинці пекла тоненькі. Устануть, розколотять млинці, попикли, батько пішов раньче на Хрещенія, а мамка млинці попече, помазала масличком, в макітерку склала і поставила в піч, шоб теплі були. І мамки вбирається і йде на Хрещенія. Там харашо співають, охрести були, хрест об’язатєльно є, а тоді такі короги на палці були». (Зап. 04.08.1994 р. у с. Великі Хутори на Шевченківщині Харківської області від Осики Мотрі Іванівни, 1907 р. н.)
* Малюнок «ВИГАНЯЮТЬ КУТЮ», виконала Світлана Мишак, викладач КЗ «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #Щедрийвечір #Новийрік #щедрівки #СлобожанськеРіздво #меланки #водохреща #Йордань
Із експедиційних записів наших інформантів:
* «На річці вирубували хрест із льоду, ставляють той хрест, буряшним квасом обіллють його, розовий стоїть. Із церкви йдуть, так батюшка той як прийде, стане коло того хреста й чітає, біз шапки. І як до хреста дочітає, тоді пускають голубів, стріляють. [Що робили з водою? – Н.О.] Коли з річки воду приносили, нею бризкали скотину. На Водохреща кутю виганяли: «Вон кутя із покутя, а озвар на базар». (Зап. 18.07.2003 р. у с. Мала Вовча на Вовчанщині Харківської області від Глуховської Василини Опанасівни, 1917 р. н.)
* «На річці вирізували хрест і там святили (воду – Н.О.). Святили воду і в колодізях. Нею худобу бризкали і дають, шоб вона хлиснула, побризкають хлібчіка і дадуть. [З чого робили кропильце? – Н.О.] Кропильце робили із м’яти, брали з собою, коли освячували воду до колодезя чи на Йордань, там його святили. В хліві, де худобинка, хрестик напишуть. [Де саме писали хрестик? – Н.О.] На дверцях. Варили вареники з картошкою, з капустою, а тоді ото прийде, вареничка положе. Коли вигонили кутю, казали: Геть, кутя, з покутя, а узвар на базар. Беруть цю кутю, виходять на вулицю, курям сипе і каже: Кво-кво-кво, шоб квочки сідали». (Зап. 09.07. 2002 р. у с. Оскіл на Ізюмщині Харківської області від Приходько Наталії Петрівни, 1926 р. н)
* «Виганяють кутю на другий день, на Хрещення вигонять з покутя. Ще як оце дівчата: Ану, беріт качалку та йдіть по вуглі стукайте та слухайте де собаки гавкають. Де собака гавка, в якім краї, то туда заміж ітимеш». (Зап. 03.08.1994 р. у с. Великі Хутори на Шевченківщині Харківської області від Різник Анастасії Федорівни, 1910 р. н.)
* «Після Хрещення кутю виганяли. Нічого не варила на Хрещенія, одні млинці пекла тоненькі. Устануть, розколотять млинці, попикли, батько пішов раньче на Хрещенія, а мамка млинці попече, помазала масличком, в макітерку склала і поставила в піч, шоб теплі були. І мамки вбирається і йде на Хрещенія. Там харашо співають, охрести були, хрест об’язатєльно є, а тоді такі короги на палці були». (Зап. 04.08.1994 р. у с. Великі Хутори на Шевченківщині Харківської області від Осики Мотрі Іванівни, 1907 р. н.)
* Малюнок «ВИГАНЯЮТЬ КУТЮ», виконала Світлана Мишак, викладач КЗ «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #Щедрийвечір #Новийрік #щедрівки #СлобожанськеРіздво #меланки #водохреща #Йордань