🔶 Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва за підтримки Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації запрошує взяти участь у Відкритому фольклорному фестивалі  зимового календаря «СВЯТОВИД» 🌟
 
🔸Фестиваль проводиться з метою відтворення, збереження та популяризації різдвяно-новорічних обрядів, традицій, звичаїв, пісень зимового календарного циклу різних регіонів України.

🔸Різдвяно-Новорічні дійства у кожному регіоні України вирізняються самобутньою різноманітністю традицій, звичаїв, обрядів.
Різдвяно-Новорічні святки – цикл одного з головних річних свят українців, що охоплює період з 6 по 19 січня (6 січня – Святвечір, 7 січня – Різдво, 13 січня – Меланки, 14 січня – Василя, 18 -19 січня – Водохреща) і має безліч своєрідних регіональних ознак, але зберігає основні елементи, а саме: приготування святкової вечері; спільна родинна вечеря; господарські магічні дії; ворожіння про майбутнє; вшанування предків; принесення святкової вечері вечірниками; маскування; ритуальні обходи колядників, щедрівників, меланкарок, посипальників з величанням і найкращими побажаннями всім членам родини; містеріальні ігри, вертепні дійства, обряди «Водіння Кози», «Меланки»; освячення води на Водохреща; ритуальне завершення святкування.

📅 Дати проведення Фестивалю
✅ Збір, опрацювання відеоматеріалів, уточнюючої інформації з обрядовості зимового календарного циклу (до 20 грудня 2022 року).
 
✅ Проведення семінару-практикуму «Різдвяно-Новорічна обрядовість українців: минуле і сьогодення» для керівників фольклорних, фольклористичних колективів, а також всіх охочих поповнити свої знання з обрядовості зимового календарного циклу (4 грудня 2022 року).
 
✅ Розміщення відеоматеріалів обрядовості зимового календарного циклу: канали комунікації  Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва: (сайт, Fecebook, Іnstagram, Telegram, YouTube) (з 5 січня 2023 року).

🔸 З умовами фестивалю можна ознайомитися за посиланням⤵️
https://ovbmh3duwp5hfi4eksxkpealmulddybh.cdn-freehost.com.ua/images/2022%20Sviatovid.%20Umovi.pdf

#ООМЦКМ  
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини  
#НКС
#лабораторіядослідженнянематеріальноїкультурноїспадщини  
#спадщинаУкраїни
#спадщинаХарківщини
#святовид
#святки
#різдвяноноворічнісвята
#колядки
#щедрівки
#меланки

6 січня, ВОДОХРЕЩА, за новоюліанським календарем. На Харківщині ще казали: Хрещення, Йордань, Ордань. На річці з льоду вирізали хрест, обливали його буряковим квасом. Батюшка там правив службу, освячував воду в Йордані і всі бажаючі набирали. З водою йшли додому, нею освячували худобу, птицю, в сараях, на подвір’ї. Після обіду виганяли кутю з покутя, бо вже зверешилися святки. Коли вигонили кутю, то стукали по святому вуглі хати макогоном, казали: «Геть, кутя, із покутя, а узвар на базар». Коли дівчата на виданні виганяли кутю, то слухали в якому кутку собака загавкає, в той бік і заміж піде.
Із експедиційних записів наших інформантів:
 
* «На річці вирубували хрест із льоду, ставляють той хрест, буряшним квасом обіллють його, розовий стоїть. Із церкви йдуть, так батюшка той як прийде, стане коло того хреста й чітає, біз шапки. І як до хреста дочітає, тоді пускають голубів, стріляють. [Що робили з водою? – Н.О.] Коли з річки воду приносили, нею бризкали скотину. На Водохреща кутю виганяли: «Вон кутя із покутя, а озвар на базар». (Зап. 18.07.2003 р. у с. Мала Вовча на Вовчанщині Харківської області від Глуховської Василини Опанасівни, 1917 р. н.)
 
* «На річці вирізували хрест і там святили (воду – Н.О.). Святили воду і в колодізях. Нею худобу бризкали і дають, шоб вона хлиснула, побризкають хлібчіка і дадуть. [З чого робили кропильце? – Н.О.] Кропильце робили із м’яти, брали з собою, коли освячували воду до колодезя чи на Йордань, там його святили. В хліві, де худобинка, хрестик напишуть. [Де саме писали хрестик? – Н.О.] На дверцях. Варили вареники з картошкою, з капустою, а тоді ото прийде, вареничка положе. Коли вигонили кутю, казали: Геть, кутя, з покутя, а узвар на базар. Беруть цю кутю, виходять на вулицю, курям сипе і каже: Кво-кво-кво, шоб квочки сідали». (Зап. 09.07. 2002 р. у с. Оскіл на Ізюмщині Харківської області від Приходько Наталії Петрівни, 1926 р. н)
 
* «Виганяють кутю на другий день, на Хрещення вигонять з покутя. Ще як оце дівчата: Ану, беріт качалку та йдіть по вуглі стукайте та слухайте де собаки гавкають. Де собака гавка, в якім краї, то туда заміж ітимеш». (Зап. 03.08.1994 р. у с. Великі Хутори на Шевченківщині Харківської області від Різник Анастасії Федорівни, 1910 р. н.)
* «Після Хрещення кутю виганяли. Нічого не варила на Хрещенія, одні млинці пекла тоненькі. Устануть, розколотять млинці, попикли, батько пішов раньче на Хрещенія, а мамка млинці попече, помазала масличком, в макітерку склала і поставила в піч, шоб теплі були. І мамки вбирається і йде на Хрещенія. Там харашо співають, охрести були, хрест об’язатєльно є, а тоді такі короги на палці були». (Зап. 04.08.1994 р. у с. Великі Хутори на Шевченківщині Харківської області від Осики Мотрі Іванівни, 1907 р. н.)
 
* Малюнок «ВИГАНЯЮТЬ КУТЮ», виконала Світлана Мишак, викладач КЗ  «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #Щедрийвечір #Новийрік #щедрівки #СлобожанськеРіздво #меланки #водохреща #Йордань