Сільські сувеніри у прифронтовій зоні.

Осколки артилерії, дротики від "Смерчу".

Але - свято наближається, попри все.

Приблизно таким був світ на час першого Великодня.

Христос Воскрес!
Зі святом всіх, хто святкує!

"Конкордизм" Володимира Винниченка, фото в кольорі.

Конкордизм - морально-філософська теорія, розроблена Винниченком наприкінці життя.

В її основі - гармонія людини і природи, рівність, сексуальність, вегетаріанство, та усунення всіляких "дискордизмів" - соціальної нерівності, релігії, влади людини над людиною.

Бути істориком - це коли повідомлення "доброго ранку, кохана" автовиправлення в телефоні перетворює на "доброго ранку, козаки"

Чим більше вчитуюсь у біографію Володимира Винниченка, тим краще розумію, наскільки це складна людина.

Людина-емоція
Людина-ідея
Людина- вибух
Людина-митець
Людина-скандал

Людина, яка кохалась в ідеях, текстах, мріях.
Тому він виявився таким гівняним політиком.

Винниченко був неспроможний працювати в довгу. Це людина, що бачила мрію, мету, ідеал і тут же хотіла його втілити.
Він був нездатний працювати покроково, потрошку, повільно.

Тому його все так бісило. Тому в нього нема жодного хорошого політика в його оточенні, всі гидкі й жахливі. Тому він то йшов у відставку, то повертався. Тому він кидався з крайності в крайність – від повної незалежності до радянської федерації.

Бо шлях до уявної мети був довгий, а хотілося тут і зараз.

Йому, як митцю, хотілося вогню софітів, навіть у політиці.
Він, як справжній митець-індивідуаліст, не терпів конкуренції і не вмів конкурувати. Він був Винниченко з великої літери, всі інші – лише маленькі петлюри та скоропадські.

Ось тут і криється одна з головних проблем нашої революції, нашого недоформованого націотворення, нашої неготовності до повноцінної державності.

Винниченко очолив уряд не тільки тому, що хотів, а й тому, що більше було нікому. Не було в нас професійних політиків, і треба було ними ставати в онлайн-режимі.

Уявіть, що сьогодні уряд України очолив би Андрухович, Жадан чи Подерев’янський.
Через сто років ми казали б про них рівно те саме – чудові митці, складні особистості, гівняні політики.

Тому Винниченка неможливо поміряти одною лінійкою.
Це дуже складна особистість, яка місцями дуже дратує, в той же час, дуже цікавить.

Саме такими мають бути великі митці.
Саме такими не мають бути великі політики.

Інформація-відкриття для мене.
Не знаю, наскільки це правда, але звучить можливо, тому напишу.

Фукуяма в своїй праці "Лібералізм і його протиріччя" говорить, що в деяких американських ЛГБТ+ спільнотах існує конкуренція, навіть протистояння між "консервативнішими" ЛГ і "ліберальнішими" БТ, а небінарних людей (тих, що не he чи she, a they) деякі "консервативні" ЛГ взагалі не визнають частиною своїх спільнот.

Отак от.

Ну що ж
Чергові перемовини в Лондоні вчергове завершились, не розпочавшись.

Якщо хтось на щось сподівався - я вас розчарую.

Не можна геноцидні війни завершити перемовинами.

Західні країни все ще плутають природу цієї війни.
Наша війна- не за території чи ресурси.

Це війна на винищення, і в такій війні майже неможливо домовитись, а навіть якщо вийде - це будуть тимчасові домовленості, які не влаштують нікого.