Мріяла бути акторкою.
Цікава робота арт-терапевта, бо люблю психологію і мистецтво, тут є письменник, що я для себе визначила у наслідку, хоча щодо "мандрівник" не погоджуюся, на жаль, боюся їх, хоча в дитинстві любила, організатор виставок теж звучить цікаво, люблю домовлятися і обурюватися праведно, коли щось не збігається 😁

Мистецтво проти ШІ: задум і знецінення

Тематика, здається, вже вичерпана – вона поступово відходить від сердець людей, незважаючи на те, що часу пройшло небагато. Однак, я все ще чую обурення від творчих та нерозуміння з боку інших людей  щодо взаємодії технологій та мистецтва.
Справа в тому, що штучний інтелект витвір людей, так само як і багато іншого, не маючи у собі злої сутності, але в руках людей може стати засобом знецінення справжньої творчості.
Одразу скажу, що я не проти існування та розвитку самого ШІ. Це прогрес, і як би там не було, це те, що може стати помічником, деяким спрощенням для праці людей у різних сферах. Але вкотре це не стосується мистецтва.
Хто чув, а хто ні, то от вперше почуєте, що відоме видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» видає антологію готичних оповідань "Жінка зі сну". Я б хотіла мати цю книгу у себе на полиці, але у мені зародився праведний конфлікт бажання і принципу.
У чому ж проблема?  Їх декілька, і я висвітлю ті, що були обдумані та обговорені мною та моїм творчим оточенням.
В Україні дуже багато вмілих  (талановитих), неймовірних художників та ілюстраторів, які, як і всі митці та мисткині, хочуть бути почутими. За останні роки ми спостерігаємо зростання уваги до нашого, українського, неповторного. Все більше і більше прекрасного, унікального почало поширюватися серед читачів: у книгах ми можемо милуватися зображеннями, описаними письменником, можемо придбати мерч, створений художниками для поціновувачів того, чи іншого фандому. Аж от ШІ. Чи справді так потребує ШІ голосу? Особливо за участі України. Чи все ж за кордоном і так прогресуватиме ШІ, а нам варто кричати про своє? Нам є про що, нам є про кого!
Я бачила різну мотивацію з боку видавництва у рішенні запозичити роботу бездушного ШІ для створення того, що мало б мати сенс і душу. Показати що ми теж у хвилі прогресу? ШІ та читач цього не потребує.
ШІ у мистецтві — це велика проблема. У його роботах немає цінності, часто це наживання на людях, підсовуючи їм халтуру, те що не варте витрат.
Пізніше був коментар Юрія Винничука щодо того, чому ж все-таки таке славетне видавництво вирішило знецінити людську працю, і відповідь була дуже логічною: ШІ — не людина, він не потребує ресурсу, з ним простіше домовлятися, його процеси — це не людські примхи, з котрих і народжується велике, він простий, — саме так це звучало для мене та моїх друзів.
Я вірю, що з людьми домовлятися надзвичайно тяжко, але не вірю, що таке відоме видавництво не змогло знайти ілюстратора.
То, можливо, ШІ варто і писати? Укладати? Художньо перекладати? Видавати? Він це все зможе, я не сумніваюся, але чи буде це мати таку ж цінність, як праця, у яку вкладена свідомість людини, її час, життя та вміння? Її  унікальність, стиль?
До того ж є сумніви, що хоча б ідея зображеного створювалася у колективі видавництва, а не корегувалася картинка з пінтересту.
Можливо, то просто такий маркетинговий хід, бо безперечно багато людей говорить про цю ситуацію і у наш час найкращий метод привернення їхньої уваги — це чорний піар. Багато мотивів могло переслідуватися, але які б вони не були — мене це засмучує.
Цей допис не про видавництво, не про книгу, а про ШІ та мистецтво, його згубну силу у руках маркетологів і шахраїв. Все частіше нас обманюють, продають і видають пусте за велике. Це не більше, ніж шлак, яким і так повен наш простір.
Нехай собі буде, розвивається, але ми, люди, самі даємо йому сили і будемо мати плоди, і наслідки можуть бути як позитивні, так і негативні. Ми ризикуємо втратити те, що справді важливе. Проте це мало кого хвилює, адже те, що приносить швидкий прибуток, завжди виявляється пріоритетним, а там, де можна зекономити, обов’язково зекономлять.
#взаєморедагування #допис #практика #подія #ШІ #мистецтво

"Коли скінчиться той полон великий,
що нас зайняв в землі обітованій?
І доки рідний край Єгиптом буде?
Коли загине новий Вавілон?"
Леся Українка
#цитата #щоденник #поезія