Я дописала свою історію і ось нарешті вперше прозвучить її назва 😊 "Мови споріднених муз".
Хоча назва дуже образна й поетична, але має влучне попадання у тему твору.
Мені підказали написати невеличкий опис, визначити жанр і дати зрозуміти про що йдеться в написаному, а я радо почула б чи цікава вам ця... Припускаю, що більше за оповідання, тому повість.

Це сучасна проза, конкретно зріз життя молодих людей, які мають свої захоплення, пошук себе і свого місця в мистецтві, у вірі (одна з персонажок є віруючою) та у суспільстві.
Це історія про самореалізацію та пошуки, сюжет розповідає про деякі життєві події у їх колі, які штовхають їх на самоусвідомлення та розвиток їх романтичних почуттів.

Взимку Юзефа зустрічає Левка, який є названим братом її сусідки по кімнаті Лілі. Його захоплює руде волосся дівчини і він одразу відчуває до неї художню цікавість. За ремеслом він є художник, який, на жаль, опинився у пастці суспільного обов'язку перед собою заробляти гроші та перед чесністю з собою, яка каже йти за покликом та почуттями.
Пізніше друзі зближуються і створюють зустрічі, на яких починають усвідомлювати самих себе.
У кожного свій шлях, який не завжди доходить до чогось конкретного, бо життя триває й інколи не позбавляє нас викликів, на які ми не хочемо давати відповіді, а на деякі ми все ж зважуємося.

Всього 55 сторінок.

Зібралася і написала у блокноті невеличку вервицю основних подій для нової історії.
В голові усе виглядає цікаво та романтично, це зовсім інше, ніж я писала досі, але дуже близьке, хоча спрощене у мій стиль, до того, що я люблю читати.

Я вже давненько хочу прочитати історію про лицарку та пані. Бачила неодноразово фото, косплеї, арти, різні замальовку подібного, але не випало нагоди щось знайти прочитати на таку тему.

Мала навіть нагоду колись втілити таку лінію стосунків у спільній роботі (розвазі) з подругою по переписці. Це було трохи інше, ніж те, що планую я, але все ж троп той самий.

Сюжет планую спрощений: на першому плані стосунки, а політика та стратегії не деталізовані, бо планую проходити цей шлях через героїню, яка намагатиметься тікати від цього всього.
На відмінно від сюжетів книг, які я читаю, де у сюжеті детально прописані інтриги, стратегії, боротьба та багато-багато персонажів.
Обожнюю це. Читати. Не писати. Я вважаю такі авторки (всі книги, які я читала на цю тему й жанри — авторКИ ❣️) геніальні.

Отже, буде щось нове для мене, я спробую ступити на цей шлях 🥲 Вже нервую.
Хоча звичне для мене: описи виключно рутини, романтики, образів, естетики. А нова історія вимагає страшного для мене в письмі — динаміки. Я все ж за статику.

Страхів купа!!! Можливо, варто взагалі публікувати під іншим псевдонімом?! Щоб почуватися вільнішою у втіленні, бо:
• стосунки між жінками
• планую постільні сцени (я їх писала, але або в ролюваннях, або в фанфіках)
• динаміка замість звичної статики 🫠, отже, більше уважності (так, це основна проблема)

От говорю про це і вже нервую. 🙂
Простіше було б написати з цим тропом замальовки, знаєте, короткі вирізки з їх життя, але це скоріше могло б слугувати як миле доповнення (якщо я не вигорю 😍).

Враження, що я починаю прогинатися під вимоги сучасного читача 😂. Будемо чесні, це тому що я й сама стала сучасною читачкою, а не лише класики (а навіть у класиці знаходжу теми, які впливають на це сприйняття).

Давайте розглянемо правді в очі: про жіночі стосунки невиправдано мало. Ще менше якісного, щоб без...фальшивості? Не знаю як це відчуття розчарування передати.

Хотіла лише про задум, але ще додам про прочитане: на диво є література, де чудово відчувається тілесність та магнетизм між жінками, але там це дуже пробігом, скоріше як рефлексія, не про самі стосунки, а деталь персонажки.

Якщо цікаво розповім про прочитану літературу на цю тему 😁

А я хочу щось по типу того, що я читаю про... Чоловіків, про гетеро пари! А ще хочу так як люблю: з рутиною та приємними дрібничками.

Так, це мій стиль, це мій шлях: коротка проза про моменти життя.

Це не буде те, що ми бачимо на полицях, це все ще буде у межах короткої прози, казка, бо це буде переосмислення однієї дуже-дуже-дуже відомої казки.

Головне правило, яке мною керує у цьому: пиши те, що хочеш прочитати.

В "Безіменних" вже є дотик до стосунків між жінками, але, можливо, варто ще спробувати якісь короткі оповідання на цю тему. Так би мовити "для розігріву".

Мінус цього правила: якщо у нас з'явиться те, що я хочу і щось у цьому дусі — я можу закинути 🥲

Щодо "Мови споріднених муз"... Я довго думала про цей твір, багато років готувалася і трохи все ж розчарована результатом.
Зараз дала на перше прочитання колезі (по письмі) і чекатиму на відгук, хоча знаю недоліки і гризу себе за них. Дуже боюся, що у моїй творчості так і залишиться ці проблема з "відрізаними кусками", які є у голові, але наче вирвані з книги, наче мало бути більше, краще, розлогіше!

Такими темпами жоден твір не буде гідний видавництва 🤕
Поки що "Безіменні" найвдаліша новела, хоча "Бокетто Аманди" гріє ностальгію моїм подругам, а на "Мови споріднених муз" я ставила багато очікувань.
І переконую вас! Це варте уваги, це щира, ніжна історія з естетичними сценами, творчими процесами і приємною взаємодією.
А що приємно: 12+! Це підліткова проза 🙂, на відмінно від похмурої "Безіменні" (а там звична для мене тенденція вкінці, з якої я й почала свій творчий шлях)

Перечитую свій текст ще раз, ще одна корисна вичитка. Мені зробили дуже корисний відгук і цього разу я вирішила допрацювати текст остаточно!
Ця історія справді приємна й легка, тому я готова приділити їй ще час, хоча зазвичай після закінчення вигораю.

На початку написання я дала колегам по письму прочитати першу сторінку мого рукопису і поділитися враженнями. Одноголосно атмосфера звучала, наче початок антиутопії, хоча далі історія світла та легка.
Після ще одного прочитання цієї сцени я зрозуміла чому так. Цей "обман" не змінити, бо це опис реальності, яка вона є і з якої герої потім абстрагуються, і в яку повертають вкінці.

Спробувала створити колажі до своїх історії з картинок з Пінтересту. Авжеж, вони лише передають атмосферу і приблизні деталі персонажів, а не є їх втіленням.

Так виглядає і відчувається "Мови споріднених муз", хоча можна було б ще додавати й додавати:)
Творчість, яскравість, пошук себе і цілющі ранки, які відкривають двері у новий день пізнання

А ось так я бачу ту історію, над якою планую працювати далі.
Це історія кохання у вигаданому краї Садлатать, розміщений біля скель та гір. У батьківщині героїнь пахне ладаном і запашними маслами, здається, що там постійно туман і не можна бути певними чи то не дим пахощів чи справді кадила з величних кам'яних церков і вільних піднебесних храмів волхвів, з родини яких і походить славнозвісна Мачуха Народу, Темне сяйво, Лиховісна Королева — Елеонора Живан.

Трохи уривку 😋
Діалог Влада та Лілі

Вечір п'ятниці я провела у своє задоволення. Інколи мені потрібен шанс і крихту відваги, щоб відвідати захід, від якого я точно отримаю насолоду й користь.
Сьогодні таким шансом для мене стала лекція, яку проводила упорядниця книги "Українські митці про красне письменство. Від середньовіччя до модернізму" Ольга Петренко-Цеунова. Лекція проводилася у чудовому місці, яке я для себе віднайшла відносно нещодавно, книгарня "Герої".
Я була щаслива знову потрапити у цю книгарню на ще один цікавий захід, який безумовно приніс мені користь. А ще нову книжечку з коротким приємним побажанням. Я б не змогла заспокоїти критику совісті, якби не придбала її для збагачення своїх знань та пам'ять про цю подію.

Для того, щоб рухатися в майбутнє і творити теперішнє – треба дивитися у минуле і черпати з досвіду наших попередників. Черпати мудрість та не боятися оскаржити думку навіть великих, бути вдячними за ті можливості, які маємо зараз.
Тепер маємо можливості і говорити та поширювати українські сарби, і черпати з них свою силу та маємо поштовх до збагачення новими скарбами, які будуть укріплювати колись придушений голос. Не даймо ні ворогам, ні друзям знову його зганьбити та змусити стихнути.

Вирішила розібратися у головних героїнях, налаштувати себе на історії та трохи побавитися, тому залізла на сайти, щоб створити своїх персонажок в програмках ✨
Буду рада вашій думці 😁