УРОКИ ВТЕЧІ

скидай
бабо
своє дитинство у клунок
потерті фронтові трикутнички
списані дрібними літерами
що розтеклись від дніпровської води
а чи й від сліз
побиту міллю й часом
благеньку квітчасту хустку
яка колись пахла молоком і домом
сумні пожовклі фото своїх мертвих
які мовчать про те
що їхні могили заміновано

скидай
бабо
свою молодість у клунок
рушники
поцяцьковані птахами й квітами
вишиті руками ланкової колгоспу дай бог пам’яті як він звався
мідне кілечко
вдягнуте у клубі на палець першим коханнячком
трактористом колгоспу дай бог пам’яті як він звався
вельон і бутоньєрку
з весілля героїв соціалістичної праці колгоспу дай бог пам’яті як він звався

скидай
бабо
свою зрілість у клунок
табель сина за перший клас
і грамоту за відмінне навчання
потрухлу газету з фотографією доньки
на якій та сама на себе не схожа
імпортну югославську шаль
і порожню баночку з-під парфумів анаіс анаіс
подарунок покійного чоловіка

скидай
бабо
свою старість у клунок
окуляри для читання газети порадниця
апарат для вимірювання тиску і жменю таблеток
войлочні капці зі стоптаними задниками
і двох котів не забудь

скидай
бабо
своє життя у клунок і тікай
та скоренько
бо ракету вже націлено на тебе

Юлія Ілюха

#літтекст

Ти спиш
Ти спиш у найглибшій з можливих тиш
За вікнами травень
Травень гойдає тебе вітрами,
Травень полоще тебе дощами,
Травень тобі прощає
Твої бездарні зимові гріхи,
Твої безнадійно гіркі
Слова, рядки і листи
Час зупиняється. Ти
Знову малий. Тобі вісім чи може дев’ять
Всі люди – велике і дружне плем’я
Весь світ – безмежний квітучий сад
Ти ще не вмирав і не воскресав,
Ти ще не зраджував і не кохав,
Ти ще малий. Валяєшся серед трав
Ти знаєш купу історій, ти ловиш великих жаб,
В твоєму маленькому тілі – найбільша у світі душа,
Ти роздивляєшся хмари, дивишся в очі небес
Ти бродиш по лісу. З тобою дружить сусідський пес
Ти нюхаєш квіти на гілках яблунь і слив
Ти щасливий. Ти досконало щасливий
Травнева злива. Із неба ллє, наче з відра
Ти спиш. За вікнами травень
За вікнами царство квітів і трав
Ти чистий. Невинний. Такий, яким був колись
Твоє життя – великий і білий лист
Ти мов би й не жив, не вмирав, не грішив
Ось тобі чистий лист. Пиши

Марина Пономаренко

#літтекст

Вихід з Азовсталі

📅 20 травня 2022 року усі захисники Азовсталі, виконавши наказ, вийшли з заводу. З Азовсталі вийшли 2449 захисників. Напередодні командир "Азов" Денис "Редіс" Прокопенко сказав: "Ми виходимо з "Азовсталі", ми не здаємося", воїн полку "Азов" Дутчак додає: "Ніхто з азовців не підіймав рук. Нам дали слово російського офіцера й гарантії третьої сторони"

→ День в Історії

1993 рік.

Серійний вбивця Андрій Чикатило співає українську народну пісню «Посадила огірочки» та відповідає на запитання у камері смертників.

Уривки з фільму «Мій дивовижний світ чи Чикатило на тлі…»

Просто оставлю это здесь.
В Левада-центре провели опрос "Конфликт (sic! - ЧЛ) с Украиной: массовые оценки апреля 2024" и пришли к следующим выводам.

1. Половина россиян продолжает следить за ситуацией вокруг Украины более-менее внимательно.

2. Уровень поддержки на рф оккупационных войск остается высоким, их поддерживают три четверти россиян.

3. Около половины жителей рф выступают за мирные переговоры. При этом, если бы путин решил прекратить военные действия уже «на этой неделе», большинство (71%) поддержали бы его решение. Однако эта доля сокращается до 30%, если бы условием завершения конфликта стало возвращение оккупированных территорий.

На місці колишнього Каховського водосховища виріс ліс із верби.

У нас не буде іншої долі, інакших версій себе.
Шалене ранкове птаство вітає світло з небес -
і жевріє радість, припорошена болем.

У нас не буде іншої пам'яті з цих придорожніх сіл:
уламки горілої техніки, свіжа трава в росі,
і хтось на обрії вийшов робити в поле.

Є дихання шляху - лови його, не спиняй.
І щось угадується в серпанку нового дня,
в якому знову битися, знову лічити втрати -

це наше майбутнє з паперу і кришталю.
А що я роблю сьогодні? Так сильно тебе люблю,
аби не жаліти потім, що з нами не сталося правди.

Віддати більше, ніж маєш, і не шкодувати, і
такі на околиці міста зозулі та солов'ї,
що серце заходиться і пропускає удари.

Найдовше триватиме ніжність страшних часів.
І виграє той, хто цю землю любив і засіяв,
хто зважився жити із нашим кривавим даром.

Катерина Калитко

#літтекст

В России продолжается чистка командования. Задержан заместитель Герасимова - генерал Вадим Шамарин.

До этого арестовали генерала Ивана Попова, что вызвало настоящую истерику у Z-пропагандистов.

Похоже, на третьем году войны у Путина сдали нервы и он стал мстить своим генералам за просчеты и поражения. Репрессии в армии - это признание провала "СВО".

@kazansky2017

Вечори наближення літа – тонке бурштинове скло.
Сміх пече і гірчить, як защедро розсипана спеція.
Скільки досі попереду нестерпного, переломного,
сивиною, памороззю вишитого на серці.

Не встигає гоїтися і западає в міжслів'я,
заважає бігти, немов перебита лапа.
Безпритульні широкі душі мінних полів
вечорами довго сидять на кухні під лампою.

Я скажу тобі так: це варте пам'яті теж,
всі дрібниці та дотики, вітражне обличчя щастя.
І стояти поруч між гулу великих пожеж –
наче брати з криниці воду,
що стає вином
для причастя.

Сонце сходитиме з плачу і подиву, із утоми і диму,
буде коїтись те, чого не пережаліти.
Вигораючи, наша абетка пахне осіннім гудинням.
Але літо лише починається – з усіма майбутніми літерами.

Катерина Калитко

#літтекст

Лора Зінич, "Перекур=бавовна",
Серія «Плакати війни»

Здається, ми знайшли цікаву відповідь на ядерний шантаж Путіна. We call your bluff.