Відвідуйте онлайн-заходи системи БПД, залишаючись удома 📚☝️
➡️ Стрийський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги підготував відеолекцію «Власність подружжя».
З лекції ви дізнаєтесь:
✅ що таке спільна сумісна власність подружжя;
✅ що таке особиста приватна власність;
✅ право на поділ майна.
Координаційний центр з надання правової допомоги
#ЗалишайсяВдома #ПравоваДопомога
➡️ Стрийський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги підготував відеолекцію «Власність подружжя».
З лекції ви дізнаєтесь:
✅ що таке спільна сумісна власність подружжя;
✅ що таке особиста приватна власність;
✅ право на поділ майна.
Координаційний центр з надання правової допомоги
#ЗалишайсяВдома #ПравоваДопомога
Розпочинаємо нову рубрику #ПравоваДопомога, в якій будемо розповідати про успішні кейси правової допомоги❗️
➡️ Перший кейс присвячений захисту права матері загиблого в зоні АТО на встановлення статусу члена сім'ї загиблого військовослужбовця.
Громадянка Петрищева К.І. звернулась до Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі-центр) за отриманням правової допомоги.
По суті пояснила, що є матір'ю військовослужбовця загиблого в період проходження військової служби, що брав участь в антитерористичній операції на сході України. Проте, Управлінням праці та соціального захисту населення їй повідомлено про відсутність підстав для встановлення статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни.
Працівниками центру складено адміністративний позов до Управління праці та соціального захисту населення та видано доручення адвокату для представництва інтересів особи у суді.
☝️ Завдяки таким діям, в суді вимоги гр.Петрищевої К.І. – задоволено. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення та зобов'язано видати посвідчення “члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни”.
Детальніше про випадок за посиланням 👈👇
Координаційний центр з надання правової допомоги
➡️ Перший кейс присвячений захисту права матері загиблого в зоні АТО на встановлення статусу члена сім'ї загиблого військовослужбовця.
Громадянка Петрищева К.І. звернулась до Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі-центр) за отриманням правової допомоги.
По суті пояснила, що є матір'ю військовослужбовця загиблого в період проходження військової служби, що брав участь в антитерористичній операції на сході України. Проте, Управлінням праці та соціального захисту населення їй повідомлено про відсутність підстав для встановлення статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни.
Працівниками центру складено адміністративний позов до Управління праці та соціального захисту населення та видано доручення адвокату для представництва інтересів особи у суді.
☝️ Завдяки таким діям, в суді вимоги гр.Петрищевої К.І. – задоволено. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення та зобов'язано видати посвідчення “члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни”.
Детальніше про випадок за посиланням 👈👇
Координаційний центр з надання правової допомоги
В рамках рубрики #ПравоваДопомога хочемо розповісти про ще один успішний випадок допомоги фахівців системи БПД 👇
До Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся громадянин з проханням надати правову допомогу з питання виплати грошової компенсації за відпустку як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2019 роки. Чоловік неодноразово брав участь в антитерористичній операції. Проте, при звільненні з військової служби, - Військовоа частина грошову компенсацію йому не виплатила.
Детальніше про випадок за посиланням 👈👇
До Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся громадянин з проханням надати правову допомогу з питання виплати грошової компенсації за відпустку як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2019 роки. Чоловік неодноразово брав участь в антитерористичній операції. Проте, при звільненні з військової служби, - Військовоа частина грошову компенсацію йому не виплатила.
Детальніше про випадок за посиланням 👈👇
Сьогодні у рубриці #ПравоваДопомога розповідаємо про купівлю-продаж нерухомого майна на товарній біржі.
📖 Так, відповідно до статті 15 Закону України «Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Що ж стосується договорів купівлі-продажу нерухомого майна, що укладалися з 01.01.2004, то згідно зі статтею 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Статтею 220 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
👉 Тобто зараз власник квартири, який придбав нерухомість шляхом реєстрації договору на біржі, має звернутися до суду для визнання договору купівлі – продажу дійсним.
Саме проблему з визнання договору дійсним допомогли вирішити юристи Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги громадянці України.
Вона разом з трьома синами придбала квартиру та зареєстрували купівлю-продаж нерухомого майна на товарній біржі. Після смерті одного з синів жінка звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак їй було відмовлено на тій підставі, що ця квартира знаходиться у спільній сумісній власності, проте частку померлого договором не визначено, а сам договір не визнано у суді дійсним.
Уповноважений Центром адвокат Анатолій Осадчий підготував жінці позовну заяву про визнання договору дійсним та визначення часток у спільній сумісній власності, а також здійснював представництво інтересів у суді.
Завдяки роботі адвоката в суді було встановлено, що ☝️ при укладенні зазначеного договору між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов (предмету і ціни зазначеного договору), а також відбулося повне виконання умов договору (продавцем отримано до підписання договору грошові кошти за вказану квартиру, квартира була передана покупцям, а в подальшому їхнє місце проживання було зареєстроване у вказаній квартирі).
⚖️ З огляду на це суд визнав договір купівлі – продажу нерухомого майна, укладеного на біржі, дійсним, а також визначив частку померлого сина у праві спільної власності на квартиру.
Рішення суду за посиланням:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/83152167
📖 Так, відповідно до статті 15 Закону України «Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Що ж стосується договорів купівлі-продажу нерухомого майна, що укладалися з 01.01.2004, то згідно зі статтею 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Статтею 220 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
👉 Тобто зараз власник квартири, який придбав нерухомість шляхом реєстрації договору на біржі, має звернутися до суду для визнання договору купівлі – продажу дійсним.
Саме проблему з визнання договору дійсним допомогли вирішити юристи Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги громадянці України.
Вона разом з трьома синами придбала квартиру та зареєстрували купівлю-продаж нерухомого майна на товарній біржі. Після смерті одного з синів жінка звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак їй було відмовлено на тій підставі, що ця квартира знаходиться у спільній сумісній власності, проте частку померлого договором не визначено, а сам договір не визнано у суді дійсним.
Уповноважений Центром адвокат Анатолій Осадчий підготував жінці позовну заяву про визнання договору дійсним та визначення часток у спільній сумісній власності, а також здійснював представництво інтересів у суді.
Завдяки роботі адвоката в суді було встановлено, що ☝️ при укладенні зазначеного договору між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов (предмету і ціни зазначеного договору), а також відбулося повне виконання умов договору (продавцем отримано до підписання договору грошові кошти за вказану квартиру, квартира була передана покупцям, а в подальшому їхнє місце проживання було зареєстроване у вказаній квартирі).
⚖️ З огляду на це суд визнав договір купівлі – продажу нерухомого майна, укладеного на біржі, дійсним, а також визначив частку померлого сина у праві спільної власності на квартиру.
Рішення суду за посиланням:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/83152167
Сьогодні у рубриці #ПравоваДопомога розповідаємо, куди треба звертатися для встановлення факту родинних відносин 👨👩👧
Розгляд справи про встановлення факту родинних відносин здійснюється районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом за місцем проживання фізичної особи – заявника в порядку окремого провадження та за участю зацікавлених осіб.
Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту родинних відносин визначається за його клопотанням ухвалою 👨⚖️ судді Верховного Суду. При визначенні кола зацікавлених осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме:
➡️ тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки;
➡️ якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
👉 Однією з обов'язкових умов розгляду справ про встановлення факту родинних відносин є необхідність, щоб цей факт беззаперечно породжував певні юридичні наслідки для заявника в майбутньому (реалізація права на спадкування, отримання компенсацій, призначення пенсії по втраті годувальника, тощо). Одним словом, вищевказаний факт повинен містити в собі конкретно визначену мету його встановлення.
❓Хто може подавати заяву про встановлення факту родинних відносин
❓Що має бути в цій заяві
❓Суд може відмовити у відкритті провадження у справі
❓Чи треба потім, після встановлення судом факту родинних відносин, змінювати документи
❕Відповіді на ці запитання читайте в матеріалі на сайті Міністерства юстиції 👈👇
Розгляд справи про встановлення факту родинних відносин здійснюється районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом за місцем проживання фізичної особи – заявника в порядку окремого провадження та за участю зацікавлених осіб.
Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту родинних відносин визначається за його клопотанням ухвалою 👨⚖️ судді Верховного Суду. При визначенні кола зацікавлених осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме:
➡️ тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки;
➡️ якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
👉 Однією з обов'язкових умов розгляду справ про встановлення факту родинних відносин є необхідність, щоб цей факт беззаперечно породжував певні юридичні наслідки для заявника в майбутньому (реалізація права на спадкування, отримання компенсацій, призначення пенсії по втраті годувальника, тощо). Одним словом, вищевказаний факт повинен містити в собі конкретно визначену мету його встановлення.
❓Хто може подавати заяву про встановлення факту родинних відносин
❓Що має бути в цій заяві
❓Суд може відмовити у відкритті провадження у справі
❓Чи треба потім, після встановлення судом факту родинних відносин, змінювати документи
❕Відповіді на ці запитання читайте в матеріалі на сайті Міністерства юстиції 👈👇
🔥 Пограбування, побиття, зґвалтування, вбивство, завдання матеріальної та моральної шкоди – від неочікуваної зустрічі з криміналом не застрахований ніхто. Відновити справедливість та покарати винного мають правоохоронні органи 👮♂️ та суд 👩⚖️.
Сьогодні у рубриці #ПравоваДопомога розповідаємо, які права мають потерпілі у кримінальному провадженні, та як їх захистити 👇
З моменту подання 📄 заяви про вчинення кримінального правопорушення або заяви про залучення до провадження як потерпілого особа наділяється певним обсягом прав та обов’язків. Більше того їй вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки.
Так, протягом кримінального провадження потерпілий зокрема має право:
✅ подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;
✅ заявляти відводи та клопотання;
✅ за наявності відповідних підстав – на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім’ї, майна та житла;
✅ оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України;
✅ на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом (стаття 56 КПК України).
Крім того, під час досудового розслідування потерпілий має право на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим, а також брати участь у слідчих (розшукових 🕵️♀️) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження 💬 та заперечення 🙅♀️щодо порядку проведення дій, що заносяться до протоколу, а також знайомитися 👀 з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі.
☝️На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися 🤝 з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення.
❓ Які у потерпілого зобов’язання
❓ Коли людині можуть відмовити у статусі потерпілої особи
❓ Куди звертатися щодо захисту прав потерпілого у кримінальному провадженні
❓ Який алгоритм дій щодо захисту прав потерпілих у кримінальному провадженні
✅ Відповіді на ці запитання читайте у матеріалі за посиланням 👈👇
Сьогодні у рубриці #ПравоваДопомога розповідаємо, які права мають потерпілі у кримінальному провадженні, та як їх захистити 👇
З моменту подання 📄 заяви про вчинення кримінального правопорушення або заяви про залучення до провадження як потерпілого особа наділяється певним обсягом прав та обов’язків. Більше того їй вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки.
Так, протягом кримінального провадження потерпілий зокрема має право:
✅ подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;
✅ заявляти відводи та клопотання;
✅ за наявності відповідних підстав – на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім’ї, майна та житла;
✅ оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України;
✅ на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом (стаття 56 КПК України).
Крім того, під час досудового розслідування потерпілий має право на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим, а також брати участь у слідчих (розшукових 🕵️♀️) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження 💬 та заперечення 🙅♀️щодо порядку проведення дій, що заносяться до протоколу, а також знайомитися 👀 з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі.
☝️На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися 🤝 з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення.
❓ Які у потерпілого зобов’язання
❓ Коли людині можуть відмовити у статусі потерпілої особи
❓ Куди звертатися щодо захисту прав потерпілого у кримінальному провадженні
❓ Який алгоритм дій щодо захисту прав потерпілих у кримінальному провадженні
✅ Відповіді на ці запитання читайте у матеріалі за посиланням 👈👇
👩🎓 Кожного року зростає кількість українців, які здобувають освіту за гроші. Щоправда, коштує це недешево. Але є вихід – взяти кредит 💰 у банку. Більше того, існує пільгове кредитування для здобуття професійно-технічної та вищої освіти. Про це й розповімо сьогодні у рубриці #ПравоваДопомога 👇
Приймальна комісія навчального закладу за результатами складання вступних випробувань та на підставі письмової заяви 📝вступника приймає рішення щодо його зарахування до навчального закладу з оплатою навчання за рахунок пільгового кредитування. Кошти для пільгового кредитування надаються одержувачу кредиту на підставі угоди 🤝 між таким одержувачем та навчальним закладом в особі його керівника.
📚 Для укладення угоди одержувач кредиту (у разі, коли він є неповнолітньою особою, — один з його батьків або особа, яка є його законним представником) подає до навчального закладу свій паспорт та довідку про присвоєння йому реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової карти платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).
Сума кредиту 💵 повертається зі сплатою трьох відсотків річних суми заборгованості за кредитом протягом 📅 п’ятнадцяти років, починаючи з дванадцятого місяця після здобуття одержувачем кредиту, в установленому порядку відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня до державного бюджету або до місцевих бюджетів з виплатою щороку однієї п’ятнадцятої частини загальної суми одержаного кредиту та відсотків за користування ним.
Одержувач кредиту може повернути кредит раніше встановленого в угоді строку.
☝️Одержувачі кредиту, відраховані в установленому порядку з навчального закладу до закінчення ними навчання, втрачають право на навчання за рахунок пільгового кредитування у разі подальшого зарахування або продовження навчання у будь-якому навчальному закладі такого ж типу, крім випадку переведення в установленому законодавством порядку одержувача кредиту до іншого навчального закладу на навчання 🎓за тим же освітнім (освітньо-кваліфікаційним) рівнем освіти. У такому випадку одержувач кредиту укладає угоду з навчальним закладом, до якого його переведено на навчання, зі збереженням всіх істотних умов попередньої угоди.
Детальніше за посиланням 👈👇
Приймальна комісія навчального закладу за результатами складання вступних випробувань та на підставі письмової заяви 📝вступника приймає рішення щодо його зарахування до навчального закладу з оплатою навчання за рахунок пільгового кредитування. Кошти для пільгового кредитування надаються одержувачу кредиту на підставі угоди 🤝 між таким одержувачем та навчальним закладом в особі його керівника.
📚 Для укладення угоди одержувач кредиту (у разі, коли він є неповнолітньою особою, — один з його батьків або особа, яка є його законним представником) подає до навчального закладу свій паспорт та довідку про присвоєння йому реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової карти платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).
Сума кредиту 💵 повертається зі сплатою трьох відсотків річних суми заборгованості за кредитом протягом 📅 п’ятнадцяти років, починаючи з дванадцятого місяця після здобуття одержувачем кредиту, в установленому порядку відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня до державного бюджету або до місцевих бюджетів з виплатою щороку однієї п’ятнадцятої частини загальної суми одержаного кредиту та відсотків за користування ним.
Одержувач кредиту може повернути кредит раніше встановленого в угоді строку.
☝️Одержувачі кредиту, відраховані в установленому порядку з навчального закладу до закінчення ними навчання, втрачають право на навчання за рахунок пільгового кредитування у разі подальшого зарахування або продовження навчання у будь-якому навчальному закладі такого ж типу, крім випадку переведення в установленому законодавством порядку одержувача кредиту до іншого навчального закладу на навчання 🎓за тим же освітнім (освітньо-кваліфікаційним) рівнем освіти. У такому випадку одержувач кредиту укладає угоду з навчальним закладом, до якого його переведено на навчання, зі збереженням всіх істотних умов попередньої угоди.
Детальніше за посиланням 👈👇
Не кожен має можливість залишити свого 🐶 чотирилапого друга у друзів, родичів або в спеціальному закладі на період відпочинку на морі чи в горах. Та й, власне, багато людей не хочуть розлучатися з тваринкою на час відпустки, тож звертаються до юристів по роз’яснення – як мандрувати, зокрема потягом 🚉, разом із домашнім улюбленцем. Про це розповідаємо сьогодні у рубриці #ПравоваДопомога
🚂 Залізничним транспортом дозволяється перевозити собак 🐕 великих порід у тамбурі вагона поїзда (не більше одного собаки в тамбурі) у намордниках на міцному повідку під наглядом супроводжуючої особи, а собаки малих порід – на руках або під сидінням власника.
Крім того, собаки великих порід (вище ніж 45 см у холці) за наявності намордника та повідка (ланцюжка або ремінної прив’язки) перевозяться в окремому купе купейного вагона (не більше двох особин). При цьому пасажир зобов’язаний оплатити вартість проїзних документів 🎫 за кількістю незайнятих місць у купе за повним тарифом, крім випадків, якщо цей пасажир належить до осіб, пільги яких визначено законодавством України.
Пасажир має право перевозити при собі 🐈 дрібних кімнатних тварин 🦜, які не створюють загрозу оточуючим (собак малих порід, котів, птахів тощо), у поїздах та вагонах усіх категорій (крім вагонів типів «СВ» та «М») у спеціальних засобах для перевезення (клітка, контейнер, ящик, ємність або інша тара жорсткої конструкції), що унеможливлюють пошкодження чи забруднення вагона. Перевезення має здійснюватися на місцях, передбачених для розміщення ручної поклажі (у вагонах нічних поїздів – під полицею або на полиці поруч з пасажиром, у вагонах з місцями для сидіння – на руках у пасажира або під місцями для сидіння).
⚠️ Обов’язковою умовою для перевезення собак, дрібних кімнатних тварин та кімнатних декоративних птахів є наявність оформленого належним чином ветеринарного документа.
Особам з інвалідністю 👨🦯 з порушеннями зору у разі пред’явлення документа, що посвідчує право на пільгу, дозволяється провозити із собою собаку-поводиря 🐕🦺 у вагонах усіх категорій без додаткової оплати, при цьому власник собаки-поводиря має забезпечити наявність намордника. Собака-поводир повинен перебувати поруч з пасажиром, якого супроводжує, та утримуватись на короткому повідку (ланцюжку або ремінній прив’язці).
🔹 З повним текстом консультації можете ознайомитись на сайті Мін’юсту 👈👇
🚂 Залізничним транспортом дозволяється перевозити собак 🐕 великих порід у тамбурі вагона поїзда (не більше одного собаки в тамбурі) у намордниках на міцному повідку під наглядом супроводжуючої особи, а собаки малих порід – на руках або під сидінням власника.
Крім того, собаки великих порід (вище ніж 45 см у холці) за наявності намордника та повідка (ланцюжка або ремінної прив’язки) перевозяться в окремому купе купейного вагона (не більше двох особин). При цьому пасажир зобов’язаний оплатити вартість проїзних документів 🎫 за кількістю незайнятих місць у купе за повним тарифом, крім випадків, якщо цей пасажир належить до осіб, пільги яких визначено законодавством України.
Пасажир має право перевозити при собі 🐈 дрібних кімнатних тварин 🦜, які не створюють загрозу оточуючим (собак малих порід, котів, птахів тощо), у поїздах та вагонах усіх категорій (крім вагонів типів «СВ» та «М») у спеціальних засобах для перевезення (клітка, контейнер, ящик, ємність або інша тара жорсткої конструкції), що унеможливлюють пошкодження чи забруднення вагона. Перевезення має здійснюватися на місцях, передбачених для розміщення ручної поклажі (у вагонах нічних поїздів – під полицею або на полиці поруч з пасажиром, у вагонах з місцями для сидіння – на руках у пасажира або під місцями для сидіння).
⚠️ Обов’язковою умовою для перевезення собак, дрібних кімнатних тварин та кімнатних декоративних птахів є наявність оформленого належним чином ветеринарного документа.
Особам з інвалідністю 👨🦯 з порушеннями зору у разі пред’явлення документа, що посвідчує право на пільгу, дозволяється провозити із собою собаку-поводиря 🐕🦺 у вагонах усіх категорій без додаткової оплати, при цьому власник собаки-поводиря має забезпечити наявність намордника. Собака-поводир повинен перебувати поруч з пасажиром, якого супроводжує, та утримуватись на короткому повідку (ланцюжку або ремінній прив’язці).
🔹 З повним текстом консультації можете ознайомитись на сайті Мін’юсту 👈👇
Навчальний рік-2020 дуже незвичний для учнів 🧑, їхніх батьків 👫 та вчителів 👨🏫, адже вперше школа розпочала навчання в умовах пандемії. Вперше процес навчання організовано з урахуванням карантинних обмежень. Але багатьох батьків, як і раніше, хвилюють «стандартні» запитання: чи має право навчальний заклад збирати кошти з батьків, куди звертатися, якщо дитину ображають, чи обов’язково залучати дітей до прибирання у школі? Відповіді на ці запитання даємо сьогодні у рубриці #ПравоваДопомога
❗️Батьки мають право відмовитися здавати додаткові кошти
🎓Якщо дитина навчається у звичайній школі (фінансується за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів), батьки мають право відмовитися здавати 💵 додаткові кошти – освіта в Україні є безкоштовною. Якщо у школі вимагають так званих «добровільних» внесків, батькам слід звернутися до місцевих органів управління освітою з вимогою роз’яснити законність таких дій.
👉 У випадку, якщо батьки вирішили виконати добровільну благодійну місію та надати кошти на ті чи інші потреби школи, краще перераховувати їх на банківський рахунок та вимагати отримання звітів про витрати.
❗️Захист від булінгу
Якщо дитину кривдять 👊 інші діти, потрібно для початку поговорити з їхніми батьками – можливо, цього буде достатньо.
🤷♀️ Якщо знущання продовжуються, дитина або її законний представник можуть звернутися з повідомленням про вчинення такий дій до керівника та інших працівників навчального закладу, служби у справах дітей тощо, а за потреби й до територіального органу Національної поліції України.
Керівник навчального закладу розглядає заяви ✍️про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування відповідно до Порядку реагування на випадку булінгу (цькування), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України.
☝️ Крім того, з метою захисту своїх прав постраждалий може звернутися до Освітнього омбудсмена України: https://eo.gov.ua/
❗️ Праця або чергування – справа добровільна
🚮 Залучати дитину до праці або чергування у школі можна тільки за добровільною згодою учня та за умови наявності згоди батьків. У іншому випадку батьки матимуть усі підстави оскаржувати такі дії навчального закладу, у тому числі шляхом звернення до суду. Школі необхідно заздалегідь з’ясувати позицію батьків із питання залучення їхніх дітей до праці. 🍂
☝️У випадку якщо обов’язок чергувати записаний у статуті школи, учням слід пам’ятати, що праця чи чергування має бути на добровільних засадах, а статут школи не може суперечити законам.
🔹 Детальніше тут 👈👇
❗️Батьки мають право відмовитися здавати додаткові кошти
🎓Якщо дитина навчається у звичайній школі (фінансується за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів), батьки мають право відмовитися здавати 💵 додаткові кошти – освіта в Україні є безкоштовною. Якщо у школі вимагають так званих «добровільних» внесків, батькам слід звернутися до місцевих органів управління освітою з вимогою роз’яснити законність таких дій.
👉 У випадку, якщо батьки вирішили виконати добровільну благодійну місію та надати кошти на ті чи інші потреби школи, краще перераховувати їх на банківський рахунок та вимагати отримання звітів про витрати.
❗️Захист від булінгу
Якщо дитину кривдять 👊 інші діти, потрібно для початку поговорити з їхніми батьками – можливо, цього буде достатньо.
🤷♀️ Якщо знущання продовжуються, дитина або її законний представник можуть звернутися з повідомленням про вчинення такий дій до керівника та інших працівників навчального закладу, служби у справах дітей тощо, а за потреби й до територіального органу Національної поліції України.
Керівник навчального закладу розглядає заяви ✍️про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування відповідно до Порядку реагування на випадку булінгу (цькування), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України.
☝️ Крім того, з метою захисту своїх прав постраждалий може звернутися до Освітнього омбудсмена України: https://eo.gov.ua/
❗️ Праця або чергування – справа добровільна
🚮 Залучати дитину до праці або чергування у школі можна тільки за добровільною згодою учня та за умови наявності згоди батьків. У іншому випадку батьки матимуть усі підстави оскаржувати такі дії навчального закладу, у тому числі шляхом звернення до суду. Школі необхідно заздалегідь з’ясувати позицію батьків із питання залучення їхніх дітей до праці. 🍂
☝️У випадку якщо обов’язок чергувати записаний у статуті школи, учням слід пам’ятати, що праця чи чергування має бути на добровільних засадах, а статут школи не може суперечити законам.
🔹 Детальніше тут 👈👇
Сьогодні у рубриці #ПравоваДопомога говоримо про реєстрацію права власності на земельну ділянку 🏞, утворену за рахунок земельного паю 👇
🟢 Якщо особа має державний акт старого зразка (т.з. акт червоного кольору) на право власності на земельну ділянку, утворену за рахунок земельної частки (паю), та у земельної ділянки відсутній кадастровий номер, власнику бажано:
🔸 замовити і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (виконується на договірній основі суб’єктом господарювання, який має у своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників);
🔸 зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі (ДЗК) з присвоєнням їй кадастрового номеру, і отримати Витяг про земельну ділянку з Державного земельного кадастру;
🔸 з метою державної реєстрації прав власності на земельну ділянку звернутися до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса з відповідною заявою, оригіналами документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документом, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав у розмірах встановлених статтею 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;
🔸 після реєстрації права власності на земельну ділянку, отримати на руки Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.
🟢 Якщо особа має державний акт нового зразка (т.з. акт зеленого кольору) на право власності на земельну ділянку, утворену за рахунок земельної частки (паю), та земельній ділянці присвоєний кадастровий номер, внесений до ДЗК, власнику бажано:
🔳 з метою державної реєстрації прав власності на земельну ділянку звернутися до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса з відповідною заявою, оригіналами документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документом, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав;
🔳 після реєстрації права власності на земельну ділянку, власнику необхідно отримати Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.
🟢 Якщо кадастровий номер земельній ділянці не присвоєний, але відомо розташування земельної ділянки згідно зі «Схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)» та протоколом розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), наявне викопіювання плану поділу та ця ділянка досі не зайнята (оформлена) іншими особами, то власнику потрібно:
🔹 замовити і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
🔹 зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі (ДЗК) з присвоєнням їй кадастрового номеру, і отримати Витяг про земельну ділянку з Державного земельного кадастру;
🔹 з метою державної реєстрації прав власності на земельну ділянку звернутися до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса з відповідною заявою, оригіналами документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документом, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав;
🔹 після реєстрації права власності на земельну ділянку, власнику необхідно отримати Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.
⚠️ Якщо у власника є документ, що посвідчує право на земельну частку (пай), але земельна ділянка не виділена в натурі та неможливо визначити її орієнтовне розташування, або ділянка вже зайнята (оформлена у власність) іншими особами 👥, то зареєструвати право власності безпосередньо на такий пай неможливо. Спочатку необхідно виділити дану земельну частку (пай) в натурі (на місцевості).
Більше на нашому сайті 👈👇
🟢 Якщо особа має державний акт старого зразка (т.з. акт червоного кольору) на право власності на земельну ділянку, утворену за рахунок земельної частки (паю), та у земельної ділянки відсутній кадастровий номер, власнику бажано:
🔸 замовити і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (виконується на договірній основі суб’єктом господарювання, який має у своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників);
🔸 зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі (ДЗК) з присвоєнням їй кадастрового номеру, і отримати Витяг про земельну ділянку з Державного земельного кадастру;
🔸 з метою державної реєстрації прав власності на земельну ділянку звернутися до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса з відповідною заявою, оригіналами документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документом, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав у розмірах встановлених статтею 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;
🔸 після реєстрації права власності на земельну ділянку, отримати на руки Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.
🟢 Якщо особа має державний акт нового зразка (т.з. акт зеленого кольору) на право власності на земельну ділянку, утворену за рахунок земельної частки (паю), та земельній ділянці присвоєний кадастровий номер, внесений до ДЗК, власнику бажано:
🔳 з метою державної реєстрації прав власності на земельну ділянку звернутися до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса з відповідною заявою, оригіналами документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документом, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав;
🔳 після реєстрації права власності на земельну ділянку, власнику необхідно отримати Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.
🟢 Якщо кадастровий номер земельній ділянці не присвоєний, але відомо розташування земельної ділянки згідно зі «Схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)» та протоколом розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), наявне викопіювання плану поділу та ця ділянка досі не зайнята (оформлена) іншими особами, то власнику потрібно:
🔹 замовити і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
🔹 зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі (ДЗК) з присвоєнням їй кадастрового номеру, і отримати Витяг про земельну ділянку з Державного земельного кадастру;
🔹 з метою державної реєстрації прав власності на земельну ділянку звернутися до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса з відповідною заявою, оригіналами документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документом, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав;
🔹 після реєстрації права власності на земельну ділянку, власнику необхідно отримати Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.
⚠️ Якщо у власника є документ, що посвідчує право на земельну частку (пай), але земельна ділянка не виділена в натурі та неможливо визначити її орієнтовне розташування, або ділянка вже зайнята (оформлена у власність) іншими особами 👥, то зареєструвати право власності безпосередньо на такий пай неможливо. Спочатку необхідно виділити дану земельну частку (пай) в натурі (на місцевості).
Більше на нашому сайті 👈👇
Процедура усиновлення в Україні не є складною, особливо у порівнянні з європейським країнами. Але не кожне подружжя 👫 готове до такого відповідального кроку – прийняти у свою сім’ю дитину 👶, яка стане дочкою чи сином. І тут справа не лише в юридичних тонкощах процедури усиновлення. Про що варто знати, якщо ви вирішили всиновити дитину – розповідаємо сьогодні в День усиновлення в Україні у рубриці #ПравоваДопомога
❓ Які обов’язки мають усиновлювачі
👉 Усиновлювачі 👨👩👦 зобов’язані:
✔️ особисто забрати дитину із закладу чи сім’ї, в якій вона виховується, в присутності представника служби у справах дітей після пред’явлення копії рішення суду про усиновлення;
✔️ давати можливість представникам служби у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів здійснювати контроль за цільовим використанням допомоги при усиновленні дитини;
✔️ надавати можливість представникам служби у справах дітей за місцем свого проживання спілкуватися з дитиною та здійснювати нагляд за умовами її проживання і виховання;
✔️ повідомляти про зміну місця проживання усиновленої дитини службу у справах дітей, яка здійснює нагляд за умовами проживання і виховання усиновленої дитини.
❓ Чи можна відмовитися від усиновлення
👉 Законодавство України не містить прямої норми, яка б передбачала право усиновлювачів на відмову від 👧 усиновленої дитини. Однак, усиновлення може бути скасоване або визнане недійсним в судовому порядку.
Так, ст. 240 Сімейного кодексу України передбачає, що право на звернення до суду ⚖️ з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним мають:
🔹 батьки дитини;
🔹 усиновлювач;
🔹 опікун, піклувальник;
🔹 орган опіки та піклування;
🔹 прокурор;
🔹 усиновлена дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Усиновлення може бути скасоване ❌за рішенням суду, якщо:
🔸 воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;
🔸 дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;
🔸 між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов’язків.
⚠️ Скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття.
☝️ Однак в окремих випадках усиновлення може бути скасоване після досягнення дитиною повноліття, зокрема:
🚫 якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоров’ю усиновлювача, усиновленого або інших членів сім’ї;
🚫 за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися в судовому порядку.
❓ Якщо рідні батьки «передумають» 🤷♀️, чи можуть вони забрати дитину в усиновлювачів
👉 Батьки забрати дитину не можуть, однак, серед осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним є батьки усиновленої дитини. У разі скасування усиновлення відновлюються права та обов’язки між дитиною та її батьками та дитина передається на їх виховання.
❓ Які права, а також додаткові гарантії мають усиновлювачі у зв’язку з усиновленням дитини
❓ Які існують правові наслідки скасування або визнання усиновлення недійсним
❓ Яка відповідальність за порушення таємниці усиновлення
❗️ Відповіді на ці запитання на нашому сайті за посиланням: https://bit.ly/3idjVHJ
❓ Які обов’язки мають усиновлювачі
👉 Усиновлювачі 👨👩👦 зобов’язані:
✔️ особисто забрати дитину із закладу чи сім’ї, в якій вона виховується, в присутності представника служби у справах дітей після пред’явлення копії рішення суду про усиновлення;
✔️ давати можливість представникам служби у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів здійснювати контроль за цільовим використанням допомоги при усиновленні дитини;
✔️ надавати можливість представникам служби у справах дітей за місцем свого проживання спілкуватися з дитиною та здійснювати нагляд за умовами її проживання і виховання;
✔️ повідомляти про зміну місця проживання усиновленої дитини службу у справах дітей, яка здійснює нагляд за умовами проживання і виховання усиновленої дитини.
❓ Чи можна відмовитися від усиновлення
👉 Законодавство України не містить прямої норми, яка б передбачала право усиновлювачів на відмову від 👧 усиновленої дитини. Однак, усиновлення може бути скасоване або визнане недійсним в судовому порядку.
Так, ст. 240 Сімейного кодексу України передбачає, що право на звернення до суду ⚖️ з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним мають:
🔹 батьки дитини;
🔹 усиновлювач;
🔹 опікун, піклувальник;
🔹 орган опіки та піклування;
🔹 прокурор;
🔹 усиновлена дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Усиновлення може бути скасоване ❌за рішенням суду, якщо:
🔸 воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;
🔸 дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;
🔸 між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов’язків.
⚠️ Скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття.
☝️ Однак в окремих випадках усиновлення може бути скасоване після досягнення дитиною повноліття, зокрема:
🚫 якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоров’ю усиновлювача, усиновленого або інших членів сім’ї;
🚫 за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися в судовому порядку.
❓ Якщо рідні батьки «передумають» 🤷♀️, чи можуть вони забрати дитину в усиновлювачів
👉 Батьки забрати дитину не можуть, однак, серед осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним є батьки усиновленої дитини. У разі скасування усиновлення відновлюються права та обов’язки між дитиною та її батьками та дитина передається на їх виховання.
❓ Які права, а також додаткові гарантії мають усиновлювачі у зв’язку з усиновленням дитини
❓ Які існують правові наслідки скасування або визнання усиновлення недійсним
❓ Яка відповідальність за порушення таємниці усиновлення
❗️ Відповіді на ці запитання на нашому сайті за посиланням: https://bit.ly/3idjVHJ
Сьогодні у рубриці #ПравоваДопомога розповідаємо як же отримати витяг з Державного земельного кадастру 👇
Витяг з Державного земельного кадастру – це документ, що містить інформацію про земельну ділянку 🏡 та підтверджує внесення її даних до Державного земельного кадастру. Цей документ є важливим для вчинення правочинів із земельною ділянкою (договір купівлі-продaжу, дарувaння, міни, орeнди, спaдкування тощо) і є необхідним при реєстрації її у Державному земельному кадастрі та під час присвоєння кадастрового номера.
Отримати витяг з Державного земельного кадастру можна у письмовій або електронній формі. Для цього слід звернутися до державного кадастрового реєстратора, адміністратора центру надання адміністративних послуг або уповноваженої посадової особи виконавчого органу місцевого самоврядування та подати такі документи 📑 :
☑️ заяву (у паперовій або електронній формі) за формою, згідно з додатком 42 до Порядку ведення Державного земельного кадастру;
☑️ документ, що підтверджує оплату послуг з надання витягу з Державного земельного кадастру або засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього (крім випадків, визначених пунктом 165 Порядку);
☑️ документ, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
➕ Крім того, заявник має можливість замовити витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі на вебсторінці Публічної кадастрової карти України за цим посиланням 💻 . Для цього заявнику необхідно пройти ідентифікацію з використанням кваліфікованого електронного підпису.
За надання відомостей з Держземкадастру про земельну ділянку у формі витягу справляється адміністративний збір 💸 у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2020 році – 105 грн. 10 копійок.
З повним текстом консультації можете ознайомитись на нашому сайті 👈👇
Витяг з Державного земельного кадастру – це документ, що містить інформацію про земельну ділянку 🏡 та підтверджує внесення її даних до Державного земельного кадастру. Цей документ є важливим для вчинення правочинів із земельною ділянкою (договір купівлі-продaжу, дарувaння, міни, орeнди, спaдкування тощо) і є необхідним при реєстрації її у Державному земельному кадастрі та під час присвоєння кадастрового номера.
Отримати витяг з Державного земельного кадастру можна у письмовій або електронній формі. Для цього слід звернутися до державного кадастрового реєстратора, адміністратора центру надання адміністративних послуг або уповноваженої посадової особи виконавчого органу місцевого самоврядування та подати такі документи 📑 :
☑️ заяву (у паперовій або електронній формі) за формою, згідно з додатком 42 до Порядку ведення Державного земельного кадастру;
☑️ документ, що підтверджує оплату послуг з надання витягу з Державного земельного кадастру або засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього (крім випадків, визначених пунктом 165 Порядку);
☑️ документ, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
➕ Крім того, заявник має можливість замовити витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі на вебсторінці Публічної кадастрової карти України за цим посиланням 💻 . Для цього заявнику необхідно пройти ідентифікацію з використанням кваліфікованого електронного підпису.
За надання відомостей з Держземкадастру про земельну ділянку у формі витягу справляється адміністративний збір 💸 у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2020 році – 105 грн. 10 копійок.
З повним текстом консультації можете ознайомитись на нашому сайті 👈👇
Сьогодні у рубриці #ПравоваДопомога розповідаємо – де можна і не можна проводити знімання людей для подальшого оприлюднення 📸 фото-, 🎥відеоматеріалу 🤔👇
📖 Знімання людей для подальшого оприлюднення фото-, відеоматеріалу регламентовано статтею 307 Цивільного кодексу України, але це право не є абсолютним і може бути обмежене. Так, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою (крім деяких виключень), оскільки процес відповідної зйомки може певним чином суттєво порушувати 🙅♂️ особисті немайнові права фізичної особи.
Якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру, припускається, що особа надала згоду 👌 на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку.
Водночас знімання особи може проводитися представниками правоохоронних органів 👮♂️ без її згоди в рамках розслідування кримінального правопорушення, як правило, під час негласних слідчих розшукових дій і на підставі відповідного рішення суду.
☝️ Також, згідно зі статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію», правоохоронці для забезпечення публічної безпеки і порядку можуть закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку 📹, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки 🎞, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
🔹 попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
🔹 забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
👉 Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
⚠️ Без згоди можна вести фото-, відеознімання службових, посадових або публічних осіб органів державної влади та місцевого самоврядування під час виконання ними своїх посадових обов’язків.
⏯ У випадку, якщо керівник підприємства, установи чи організації бажає встановити аудіо- та відеоапаратуру і фіксувати дії своїх працівників, він повинен попередньо отримати письмову згоду працівників та відобразити такі умови праці у правилах внутрішнього трудового розпорядку.
❓ У яких випадках потрібна згода особи, яку фотографують, та у якій формі фотограф має її отримати
❓ Яка відповідальність фотографа за використання зображень людей без їхньої згоди
❓ Чи можна знімати дітей у публічних місцях (на вулицях, пляжах, школах) для подальшого оприлюднення
❓ Чи має право учень проводити фото-, відеознімання вчителя у школі, а вчитель – знімати учнів
❗️ Відповіді на ці запитання читайте 👉 на сайті Мін’юсту
📖 Знімання людей для подальшого оприлюднення фото-, відеоматеріалу регламентовано статтею 307 Цивільного кодексу України, але це право не є абсолютним і може бути обмежене. Так, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою (крім деяких виключень), оскільки процес відповідної зйомки може певним чином суттєво порушувати 🙅♂️ особисті немайнові права фізичної особи.
Якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру, припускається, що особа надала згоду 👌 на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку.
Водночас знімання особи може проводитися представниками правоохоронних органів 👮♂️ без її згоди в рамках розслідування кримінального правопорушення, як правило, під час негласних слідчих розшукових дій і на підставі відповідного рішення суду.
☝️ Також, згідно зі статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію», правоохоронці для забезпечення публічної безпеки і порядку можуть закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку 📹, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки 🎞, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
🔹 попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
🔹 забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
👉 Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
⚠️ Без згоди можна вести фото-, відеознімання службових, посадових або публічних осіб органів державної влади та місцевого самоврядування під час виконання ними своїх посадових обов’язків.
⏯ У випадку, якщо керівник підприємства, установи чи організації бажає встановити аудіо- та відеоапаратуру і фіксувати дії своїх працівників, він повинен попередньо отримати письмову згоду працівників та відобразити такі умови праці у правилах внутрішнього трудового розпорядку.
❓ У яких випадках потрібна згода особи, яку фотографують, та у якій формі фотограф має її отримати
❓ Яка відповідальність фотографа за використання зображень людей без їхньої згоди
❓ Чи можна знімати дітей у публічних місцях (на вулицях, пляжах, школах) для подальшого оприлюднення
❓ Чи має право учень проводити фото-, відеознімання вчителя у школі, а вчитель – знімати учнів
❗️ Відповіді на ці запитання читайте 👉 на сайті Мін’юсту
🏞 Місцевий простір повинен бути максимально зручним та комфортним для людей. Так, прибудинкова територія призначена для обслуговування багатоквартирного будинку. Тому власники (співвласники) та наймачі (орендарі) квартир мають право використовувати цю територію для задоволення своїх житлових, соціальних і побутових потреб. Але якщо ви хочете посадити дерева 🌳 біля під’їзду або встановити декоративну скульптуру? Чи можна самостійно розмістити той чи інший декоративний об’єкт або посадити зелені насадження у міському публічному просторі? Про це говоримо у рубриці #ПравоваДопомога 👇
Благоустрій присадибної ділянки 🏡 проводиться її власником або користувачем цієї ділянки. Крім того, власник або користувач присадибної ділянки може на умовах договору, укладеного з органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, забезпечувати належне утримання території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки.
У сфері благоустрою населених пунктів громадяни мають право, зокрема, брати участь у здійсненні заходів з благоустрою населених пунктів, озелененні та утриманні в належному стані садиб, дворів, парків, площ, вулиць, кладовищ, братських могил. Однак, відповідно до статті 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», заборонено 🚫 самовільно встановлювати об’єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски, а також створювати або самовільно висаджувати дерева, кущі тощо.
⚠️ Озеленення населених пунктів здійснюється відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України. До того ж, у містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень 🌲 та складається їх реєстр за видовим складом та віком.
Щодо встановлення декоративних та ігрових скульптур, вуличних ваз, вазонів і амфор 🏺 тощо – усі вони належать до малих архітектурних форм, розміщення яких здійснюється відповідно до зазначеного Закону за рішенням власника об’єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил. Відтак, для того, щоб розмістити декоративну скульптуру на території населеного пункту, необхідно отримати відповідний дозвіл 🆗 органу місцевого самоврядування, а також за необхідності і дозвіл на порушення об’єктів благоустрою.
Повний текст консультації за цим посиланням 👈👇
Благоустрій присадибної ділянки 🏡 проводиться її власником або користувачем цієї ділянки. Крім того, власник або користувач присадибної ділянки може на умовах договору, укладеного з органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, забезпечувати належне утримання території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки.
У сфері благоустрою населених пунктів громадяни мають право, зокрема, брати участь у здійсненні заходів з благоустрою населених пунктів, озелененні та утриманні в належному стані садиб, дворів, парків, площ, вулиць, кладовищ, братських могил. Однак, відповідно до статті 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», заборонено 🚫 самовільно встановлювати об’єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски, а також створювати або самовільно висаджувати дерева, кущі тощо.
⚠️ Озеленення населених пунктів здійснюється відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України. До того ж, у містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень 🌲 та складається їх реєстр за видовим складом та віком.
Щодо встановлення декоративних та ігрових скульптур, вуличних ваз, вазонів і амфор 🏺 тощо – усі вони належать до малих архітектурних форм, розміщення яких здійснюється відповідно до зазначеного Закону за рішенням власника об’єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил. Відтак, для того, щоб розмістити декоративну скульптуру на території населеного пункту, необхідно отримати відповідний дозвіл 🆗 органу місцевого самоврядування, а також за необхідності і дозвіл на порушення об’єктів благоустрою.
Повний текст консультації за цим посиланням 👈👇
🏘 Перепад напруги призвів до псування техніки, внаслідок аварії на внутрішньобудинковій мережі затопило весь стояк, без попередження відімкнули будинок від газу, холодні батареї, забилась каналізація – усі ми рано чи пізно зіштовхуємось із ситуаціями, коли наші права, як споживачів житлово-комунальних послуг, порушуються. Втім, якщо при цьому споживач справно сплачує ☑️ за послуги ЖКГ – він може захищати свої порушені права доступними правовими методами. Про це говоримо сьогодні у рубриці #ПравоваДопомога 👇
Одним із механізмів захисту прав споживачів є акт-претензія 📃. Тож, якщо ваші права порушують, то варто в першу чергу документувати порушення і виставляти претензію за неякісно надані послуги.
Який же алгоритм дій для відстоювання належної якості надання комунальних послуг❓
1️⃣ Вивчення договору між споживачем та надавачем комунальних послуг.
У цьому документі значаться параметри, критерії, алгоритми дій, терміни реагування на аварійні ситуації та сплати за послуги – усе, що регулює відносини двох сторін.
2️⃣ Повідомлення про порушення до надавача послуг ЖКГ.
Якщо трапилась аварійна ситуація із порушенням ваших прав – зафіксуйте обставини, до яких призвело ненадання або неякісне надання комунальних послуг (якщо це затоплення, псування майна − фотографуйте 📸 пошкоджену техніку, меблі, стіни тощо).
Далі варто письмово звернутись до надавача послуг і повідомити про порушення, а також наполягати на складенні акта-претензії. До листа можна додати докази: фото, відео, свідчення свідків. У зверненні обов’язково зазначається прізвище, ім’я та по батькові, місце фактичного проживання споживача, а також найменування ненаданої, наданої не в повному обсязі або неналежної якості послуги.
3️⃣ Перевірка якості послуг та складання акта-претензії.
Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язані прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання відповідних послуг, але не пізніше ніж протягом 1 доби з моменту отримання претензії споживача.
За результатами перевірки складається акт-претензія у 2-х примірниках. Якщо споживач і представник надавача послуг не дійшли згоди 🙅♂️ у питаннях підтвердження порушень, то акт-претензія підписується із зауваженнями, які є його невід’ємною частиною.
4️⃣ Звернення до вищих контролюючих органів.
При незадовільній відповіді або її відсутності слід звертатись 📬 до вищого керівництва або контролюючих органів. Захист прав споживачів це належить до повноважень Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів (Держпродспоживслужба).
⚠️ Після отримання відповіді від підприємства-надавача послуг та його контролюючого органу і за умови неусунення недоліків слід звертатись до суду для оскарження дій або бездіяльності відповідних органів, які не надають послуги, передбачені договором, або надають їх не в повному обсязі (неналежної якості).
5️⃣ Звернення до суду
У випадку отримання офіційної відмови у задоволенні вимог щодо перерахунку, ви маєте право оскаржити дане рішення у судовому порядку 🧑⚖️. Основою доказової бази у справі слугуватимуть договір про надання відповідних послуг, квитанції про сплату за послуги, належним чином складений акт-претензія, фото- та відеоматеріали пошкодженого майна, покази свідків.
❓ Що робити, якщо представник виконавця відмовляється підписати акт-претензію?
❓ Як діяти, якщо упродовж 1 доби представник надавача послуг не з’явився?
❓ До яких контролюючих органів, окрім Держпродспоживслужби, варто також звернутися у випадку порушення прав споживача?
❗️ Детальніше на нашому сайті 👈👇
Одним із механізмів захисту прав споживачів є акт-претензія 📃. Тож, якщо ваші права порушують, то варто в першу чергу документувати порушення і виставляти претензію за неякісно надані послуги.
Який же алгоритм дій для відстоювання належної якості надання комунальних послуг❓
1️⃣ Вивчення договору між споживачем та надавачем комунальних послуг.
У цьому документі значаться параметри, критерії, алгоритми дій, терміни реагування на аварійні ситуації та сплати за послуги – усе, що регулює відносини двох сторін.
2️⃣ Повідомлення про порушення до надавача послуг ЖКГ.
Якщо трапилась аварійна ситуація із порушенням ваших прав – зафіксуйте обставини, до яких призвело ненадання або неякісне надання комунальних послуг (якщо це затоплення, псування майна − фотографуйте 📸 пошкоджену техніку, меблі, стіни тощо).
Далі варто письмово звернутись до надавача послуг і повідомити про порушення, а також наполягати на складенні акта-претензії. До листа можна додати докази: фото, відео, свідчення свідків. У зверненні обов’язково зазначається прізвище, ім’я та по батькові, місце фактичного проживання споживача, а також найменування ненаданої, наданої не в повному обсязі або неналежної якості послуги.
3️⃣ Перевірка якості послуг та складання акта-претензії.
Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язані прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання відповідних послуг, але не пізніше ніж протягом 1 доби з моменту отримання претензії споживача.
За результатами перевірки складається акт-претензія у 2-х примірниках. Якщо споживач і представник надавача послуг не дійшли згоди 🙅♂️ у питаннях підтвердження порушень, то акт-претензія підписується із зауваженнями, які є його невід’ємною частиною.
4️⃣ Звернення до вищих контролюючих органів.
При незадовільній відповіді або її відсутності слід звертатись 📬 до вищого керівництва або контролюючих органів. Захист прав споживачів це належить до повноважень Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів (Держпродспоживслужба).
⚠️ Після отримання відповіді від підприємства-надавача послуг та його контролюючого органу і за умови неусунення недоліків слід звертатись до суду для оскарження дій або бездіяльності відповідних органів, які не надають послуги, передбачені договором, або надають їх не в повному обсязі (неналежної якості).
5️⃣ Звернення до суду
У випадку отримання офіційної відмови у задоволенні вимог щодо перерахунку, ви маєте право оскаржити дане рішення у судовому порядку 🧑⚖️. Основою доказової бази у справі слугуватимуть договір про надання відповідних послуг, квитанції про сплату за послуги, належним чином складений акт-претензія, фото- та відеоматеріали пошкодженого майна, покази свідків.
❓ Що робити, якщо представник виконавця відмовляється підписати акт-претензію?
❓ Як діяти, якщо упродовж 1 доби представник надавача послуг не з’явився?
❓ До яких контролюючих органів, окрім Держпродспоживслужби, варто також звернутися у випадку порушення прав споживача?
❗️ Детальніше на нашому сайті 👈👇
Справи щодо спадкування подекуди є доволі складними. Серед претендентів на спадщину є такі, хто заради майна померлої людини здатні на непорядні вчинки. Чи можна визнати спадкоємця негідним і відсторонити його від спадщини❓ – Про це розповідаємо сьогодні у рубриці #ПравоваДопомога
👉 Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.
Однак, для набуття статусу спадкоємця недостатньо зарахування людини до спадкоємців певної черги чи факту наявності заповіту 📜 на її користь.
Законодавством України передбачено можливість визнання потенційних спадкоємців негідними у випадку їх недоброчесної поведінки відносно спадкодавця і, відповідно, позбавлення ❌ права на отримання у спадщину будь-якого майна або грошових коштів. Внаслідок визнання одного із спадкоємців негідним, його частка пропорційно ділиться між іншими спадкоємцями.
Підстави усунення від права на спадкування:
🔘 Особи умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на життя спадкоємців (це не стосується осіб, які вчинили такий замах, але спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив їх своїми спадкоємцями за заповітом).
🔘 Особи умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
🔘 Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.
🔘 Батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
🔘 Одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.
🔘 За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
⚠️ Усунення від права на спадкування спадкоємців за законом та за заповітом можливе виключно на підставі рішення суду.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
👉 Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.
Однак, для набуття статусу спадкоємця недостатньо зарахування людини до спадкоємців певної черги чи факту наявності заповіту 📜 на її користь.
Законодавством України передбачено можливість визнання потенційних спадкоємців негідними у випадку їх недоброчесної поведінки відносно спадкодавця і, відповідно, позбавлення ❌ права на отримання у спадщину будь-якого майна або грошових коштів. Внаслідок визнання одного із спадкоємців негідним, його частка пропорційно ділиться між іншими спадкоємцями.
Підстави усунення від права на спадкування:
🔘 Особи умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на життя спадкоємців (це не стосується осіб, які вчинили такий замах, але спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив їх своїми спадкоємцями за заповітом).
🔘 Особи умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
🔘 Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.
🔘 Батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
🔘 Одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.
🔘 За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
⚠️ Усунення від права на спадкування спадкоємців за законом та за заповітом можливе виключно на підставі рішення суду.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
Ви відправили посилку 📦 з подарунком своїм рідним в інше місто, але вони її не отримали?
Про алгоритм дій, спрямованих на повернення втраченої посилки або виплату відшкодування, на прикладі національного оператора поштового зв’язку «Укрпошта», сьогодні в рубриці #ПравоваДопомога 👇
1️⃣ Зверніться до поштового відділення, звідки ви направляли посилку, з відповідною заявою ✍️ про втрату відправлення. У заяві зазначте вид, категорію та номер поштового відправлення, місце та дату прийняття, прізвище, ім’я та по батькові (для юридичних осіб – найменування) і поштову адресу відправника та адресата, а у відповідних випадках – суму оголошеної цінності поштового відправлення, суму післяплати. Це правило діє як в межах території України, так і за кордоном.
Звичайно, що свої вимоги необхідно обґрунтувати відповідними доказами. Такими можуть слугувати: квитанція про оплату послуги, яка була отримана в поштовому відділенні, касовий чек або договір, укладений у такому поштовому відділенні з зазначенням ваги, ціни тощо. Завжди зберігайте оригінали та копії цих документів.
Зверніть увагу!!! Якщо під час відправленнями Ви зазначаєте суму оголошеної цінності посилки, то у випадку її втрати оператор поштового зв’язку зобов’язаний компенсувати саме розмір вказаної суми.
2️⃣ У випадку виявлення факту втрати поштового відправлення вимагайте від працівника поштового зв’язку складання акту, який підписується ним, керівником об’єкта поштового зв’язку і відправником/одержувачем.
На підставі наявних доказів (акти, фотофіксація) зверніться до оператора із письмовою претензією про отримання компенсації за втрачене поштове відправлення. Оператор зобов’язаний надати письмову відповідь споживачу у місячний термін з моменту отримання претензій.
Важливо пам’ятати, що оператор поштового зв’язку не несе відповідальність ❌ за втрату посилки, зокрема у разі, якщо:
🔹 поштова посилка відповідно до закону підлягає вилученню, конфіскації або знищенню;
🔹 втрата або знищення вмісту посилки настали внаслідок непереборної сили (урагану, землетрусу);
🔹 недостача або пошкодження вмісту посилки трапились внаслідок порушення визначених законодавством України правил про обмеження в пересилці предметів і речей;
🔹 заява про розшук поштового відправлення подано через 6 місяців після дати прийняття посилки поштовим відділенням (спеціальна позовна давність).
3️⃣ У випадку, якщо захистити свої права в зазначений спосіб не вдалося, ви маєте право звернутися до суду 👨⚖️ з позовною заявою про виплату компенсації за втрачене поштове відправлення оператором поштового зв’язку.
БІЛЬШ ДЕТАЛЬНО
👉 за посиланням ⤵️
Про алгоритм дій, спрямованих на повернення втраченої посилки або виплату відшкодування, на прикладі національного оператора поштового зв’язку «Укрпошта», сьогодні в рубриці #ПравоваДопомога 👇
1️⃣ Зверніться до поштового відділення, звідки ви направляли посилку, з відповідною заявою ✍️ про втрату відправлення. У заяві зазначте вид, категорію та номер поштового відправлення, місце та дату прийняття, прізвище, ім’я та по батькові (для юридичних осіб – найменування) і поштову адресу відправника та адресата, а у відповідних випадках – суму оголошеної цінності поштового відправлення, суму післяплати. Це правило діє як в межах території України, так і за кордоном.
Звичайно, що свої вимоги необхідно обґрунтувати відповідними доказами. Такими можуть слугувати: квитанція про оплату послуги, яка була отримана в поштовому відділенні, касовий чек або договір, укладений у такому поштовому відділенні з зазначенням ваги, ціни тощо. Завжди зберігайте оригінали та копії цих документів.
Зверніть увагу!!! Якщо під час відправленнями Ви зазначаєте суму оголошеної цінності посилки, то у випадку її втрати оператор поштового зв’язку зобов’язаний компенсувати саме розмір вказаної суми.
2️⃣ У випадку виявлення факту втрати поштового відправлення вимагайте від працівника поштового зв’язку складання акту, який підписується ним, керівником об’єкта поштового зв’язку і відправником/одержувачем.
На підставі наявних доказів (акти, фотофіксація) зверніться до оператора із письмовою претензією про отримання компенсації за втрачене поштове відправлення. Оператор зобов’язаний надати письмову відповідь споживачу у місячний термін з моменту отримання претензій.
Важливо пам’ятати, що оператор поштового зв’язку не несе відповідальність ❌ за втрату посилки, зокрема у разі, якщо:
🔹 поштова посилка відповідно до закону підлягає вилученню, конфіскації або знищенню;
🔹 втрата або знищення вмісту посилки настали внаслідок непереборної сили (урагану, землетрусу);
🔹 недостача або пошкодження вмісту посилки трапились внаслідок порушення визначених законодавством України правил про обмеження в пересилці предметів і речей;
🔹 заява про розшук поштового відправлення подано через 6 місяців після дати прийняття посилки поштовим відділенням (спеціальна позовна давність).
3️⃣ У випадку, якщо захистити свої права в зазначений спосіб не вдалося, ви маєте право звернутися до суду 👨⚖️ з позовною заявою про виплату компенсації за втрачене поштове відправлення оператором поштового зв’язку.
БІЛЬШ ДЕТАЛЬНО
👉 за посиланням ⤵️
Із наближенням дати відкриттям в Україні ринку землі 🌱 все більш актуальними стають питання укладення правочинів ✍️🤝 щодо земельних ділянок.
За законодавством, правочином (угодою) є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Сьогодні у нашій постійній рубриці #ПравоваДопомога поговоримо про найбільш популярні правочини, пов’язані з набуттям прав на земельну ділянку 📃⤵️
🟡 Договір дарування
За ним одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно земельну ділянку у власність. В результаті укладення договору дарування право власності на земельну ділянку дарувальника припиняється і виникає в обдаровуваного. При цьому останній не здійснює будь-які дії в інтересах дарувальника.
🟡 Договір купівлі-продажу
За ним одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати земельну ділянку у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти земельну ділянку і сплатити за неї певну грошову суму.
❗️Право купувати та продавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення громадяни України отримають лише з 1 липня 2021 року – з відкриттям в Україні ринку землі.
🟡 Договір користування:
🔹договір оренди землі, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку за умовами договору та вимогами земельного законодавства;
🔹договір емфітевзису (користування земельною ділянкою для 🌾 сільськогосподарських потреб) – власник земельної ділянки зобов’язаний не перешкоджати землекористувачеві здійснювати його права, а останній зобов’язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, ефективно використовувати її відповідно до цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації;
🔹договір суперфіцію (користування земельною ділянкою для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель) – землекористувач зобов’язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, інші платежі, встановлені законом, а також використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉на нашому сайті
За законодавством, правочином (угодою) є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Сьогодні у нашій постійній рубриці #ПравоваДопомога поговоримо про найбільш популярні правочини, пов’язані з набуттям прав на земельну ділянку 📃⤵️
🟡 Договір дарування
За ним одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно земельну ділянку у власність. В результаті укладення договору дарування право власності на земельну ділянку дарувальника припиняється і виникає в обдаровуваного. При цьому останній не здійснює будь-які дії в інтересах дарувальника.
🟡 Договір купівлі-продажу
За ним одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати земельну ділянку у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти земельну ділянку і сплатити за неї певну грошову суму.
❗️Право купувати та продавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення громадяни України отримають лише з 1 липня 2021 року – з відкриттям в Україні ринку землі.
🟡 Договір користування:
🔹договір оренди землі, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку за умовами договору та вимогами земельного законодавства;
🔹договір емфітевзису (користування земельною ділянкою для 🌾 сільськогосподарських потреб) – власник земельної ділянки зобов’язаний не перешкоджати землекористувачеві здійснювати його права, а останній зобов’язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, ефективно використовувати її відповідно до цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації;
🔹договір суперфіцію (користування земельною ділянкою для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель) – землекористувач зобов’язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, інші платежі, встановлені законом, а також використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉на нашому сайті
