З Днем вишиванки ♥️
🇺🇦Українська вишиванка — це частина культури українського народу, національна святиня, генетичний код нації.
Сьогодні День вишиванки має особливий сенс, адже ми, українці, змушені відстоювати свою національну автентичність і боротися за свободу, віддаючи найдорожче — свої життя.
Нехай сьогодні вишиванка стане нагадуванням, що ми маємо бути єдиними, як ніколи.
☝️Плекаємо нашу історію, зберігаймо її духовні цінності!
🇺🇦Українська вишиванка — це частина культури українського народу, національна святиня, генетичний код нації.
Сьогодні День вишиванки має особливий сенс, адже ми, українці, змушені відстоювати свою національну автентичність і боротися за свободу, віддаючи найдорожче — свої життя.
Нехай сьогодні вишиванка стане нагадуванням, що ми маємо бути єдиними, як ніколи.
☝️Плекаємо нашу історію, зберігаймо її духовні цінності!
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до Сімейного кодексу України 📒 (далі – Кодекс) вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
📌 Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Також об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Якщо одним із подружжя укладено договір 🖇️ в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
🎻 Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, також є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
❗️ Крім того, Кодекс визначає, коли виникає право спільної сумісної власності подружжя на майно, що належало дружині, чоловікові. Так, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
🤝🏻 Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Подружжя має право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як стосовно майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і стосовно майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Договір про відчуження одним із подружжя на користь другого з подружжя своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя може бути укладений без виділу цієї частки.
Також зазначаємо, що подружжя розпоряджається таким майном за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із них вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право звернутися до суду ⚖️ з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення 🖋️ і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.
Детальніше на нашому 👉вебсайті
Відповідно до Сімейного кодексу України 📒 (далі – Кодекс) вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
📌 Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Також об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Якщо одним із подружжя укладено договір 🖇️ в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
🎻 Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, також є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
❗️ Крім того, Кодекс визначає, коли виникає право спільної сумісної власності подружжя на майно, що належало дружині, чоловікові. Так, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
🤝🏻 Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Подружжя має право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як стосовно майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і стосовно майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Договір про відчуження одним із подружжя на користь другого з подружжя своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя може бути укладений без виділу цієї частки.
Також зазначаємо, що подружжя розпоряджається таким майном за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із них вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право звернутися до суду ⚖️ з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення 🖋️ і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.
Детальніше на нашому 👉вебсайті
Починаючи з 10 травня 2024 року фізичні та юридичні особи, у тому числі, організації водокористувачів, забезпечені можливістю зареєструвати речові права на меліоративну мережу або складову частину меліоративної мережі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – ДРРП).
💬 «Варто зазначити, що реєстрація речових прав на меліоративні мережі, а також складові частини меліоративних мереж, сприятиме розвитку аграрної галузі та підвищенню ефективності використання земельних ресурсів в Україні, раціональному використанню та охороні земель і водних ресурсів», – наголосив заступник Міністра юстиції України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Орлов.
На сьогодні вже зареєстровано речові права на меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж – Латорицьку осушувальну систему та Суворовську зрошувальну систему.
Перетворення меліоративних мереж у повноцінні об’єкти нерухомого майна стало можливим завдяки Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». На його виконання оновлено функціонал програмного забезпечення Державного реєстру речових прав. Відтепер державні реєстратори, нотаріуси, оператори центрів надання адміністративних послуг в режимі реального часу можуть отримувати відомості про зареєстровану у Державному земельному кадастрі меліоративну мережу або її складову частину.
🙌🏻 Поява такого інструменту відкриває можливість для понад 600 потенційних організацій водокористувачів та сотень територіальних громад оформити право власності на меліоративні мережі та розпочати процес їхньої модернізації, адже тепер їхні інвестиції – захищені законом. Активність цього процесу дасть можливість відновити меліорацію для агровиробництва на 2 млн га земель та в рази збільшити врожайність високомаржинальних культур.
💬 «Варто зазначити, що реєстрація речових прав на меліоративні мережі, а також складові частини меліоративних мереж, сприятиме розвитку аграрної галузі та підвищенню ефективності використання земельних ресурсів в Україні, раціональному використанню та охороні земель і водних ресурсів», – наголосив заступник Міністра юстиції України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Орлов.
На сьогодні вже зареєстровано речові права на меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж – Латорицьку осушувальну систему та Суворовську зрошувальну систему.
Перетворення меліоративних мереж у повноцінні об’єкти нерухомого майна стало можливим завдяки Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». На його виконання оновлено функціонал програмного забезпечення Державного реєстру речових прав. Відтепер державні реєстратори, нотаріуси, оператори центрів надання адміністративних послуг в режимі реального часу можуть отримувати відомості про зареєстровану у Державному земельному кадастрі меліоративну мережу або її складову частину.
🙌🏻 Поява такого інструменту відкриває можливість для понад 600 потенційних організацій водокористувачів та сотень територіальних громад оформити право власності на меліоративні мережі та розпочати процес їхньої модернізації, адже тепер їхні інвестиції – захищені законом. Активність цього процесу дасть можливість відновити меліорацію для агровиробництва на 2 млн га земель та в рази збільшити врожайність високомаржинальних культур.
🔹 Відтепер заявники, які бажають подати заяви до міжнародного Реєстру збитків, мають можливість скористатися для цього 👉вебпорталом «Дія»
Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (Register of Damage for Ukraine), повідомив про вдосконалення процедури подання заяв.
📱 Раніше подання заяв до міжнародного Реєстру збитків було доступним лише через мобільний застосунок «Дія».
Запуск послуги на вебпорталі «Дія» покликаний спростити процес подання заяв. Тепер заявники можуть подати заяви, скориставшись будь-яким пристроєм 💻 з доступом до Інтернету: комп’ютером, планшетом або мобільним телефоном без необхідності встановлення мобільного застосунку «Дія».
Зауважимо, що подання заяв через застосунок «Дія» також залишається доступним ☑️
Міжнародний Реєстр збитків постійно вдосконалює систему подання заяв. Наразі можливо подати заяву за категорією А3.1 «Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна». Незабаром ця можливість стане доступною для всіх власників житла в Україні, чиє майно було пошкоджено або зруйновано, незалежно від місця його розташування та подання заяв за програмою «єВідновлення».
Також у найближчі місяці буде відкрита можливість подання заяв за низкою інших категорій, затверджених Конференцією Учасників міжнародного Реєстру збитків.
🔗 Докладніше
Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (Register of Damage for Ukraine), повідомив про вдосконалення процедури подання заяв.
📱 Раніше подання заяв до міжнародного Реєстру збитків було доступним лише через мобільний застосунок «Дія».
Запуск послуги на вебпорталі «Дія» покликаний спростити процес подання заяв. Тепер заявники можуть подати заяви, скориставшись будь-яким пристроєм 💻 з доступом до Інтернету: комп’ютером, планшетом або мобільним телефоном без необхідності встановлення мобільного застосунку «Дія».
Зауважимо, що подання заяв через застосунок «Дія» також залишається доступним ☑️
Міжнародний Реєстр збитків постійно вдосконалює систему подання заяв. Наразі можливо подати заяву за категорією А3.1 «Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна». Незабаром ця можливість стане доступною для всіх власників житла в Україні, чиє майно було пошкоджено або зруйновано, незалежно від місця його розташування та подання заяв за програмою «єВідновлення».
Також у найближчі місяці буде відкрита можливість подання заяв за низкою інших категорій, затверджених Конференцією Учасників міжнародного Реєстру збитків.
🔗 Докладніше
👰♀️🤵♂️ Незабаром в мобільному застосунку Дія з’явиться нова довгоочікувана послуга «Шлюб онлайн».
Тепер не потрібно відвідувати відділ ДРАЦС і займати чергу, щоб подати заяву на державну реєстрацію шлюбу та зареєструвати його. Особливо актуальною послуга «Шлюб онлайн» стане для військовослужбовців та громадян України, яких через військовий стан змушені перебувати на відстані.
📅 Обирайте вільні дату та час та очікуйте посилання на індивідуальний обряд державної реєстрації шлюбу в режимі відеоконференції.
Електронне відображення актового запису про шлюб автоматично сформується засобами Дії в обох із подружжя, а доставку та вручення свідоцтва про шлюб кожному з подружжя забезпечить відділ ДРАЦС на поштову адресу. Оцініть першими, як працює послуга.
Тестуйте унікальну можливість зареєструвати шлюб через Дію. Долучайтеся, якщо:
✅ маєте паспорт громадянина України у формі ID-картки чи паспорт громадянина України для виїзду за кордон в Дії;
✅ маєте верифікований податковий номер (РНКОПП);
✅ не перебуваєте в шлюбі на момент подачі заяви;
✅ у випадку, якщо шлюб розірвано, такі відомості наявні у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.
Зверніть увагу: на бета-тестування мають зареєструватись наречений і наречена. Зробіть це 👉за посиланням.
🙌 Проводьте час із близькими, а не в чергах.
Тепер не потрібно відвідувати відділ ДРАЦС і займати чергу, щоб подати заяву на державну реєстрацію шлюбу та зареєструвати його. Особливо актуальною послуга «Шлюб онлайн» стане для військовослужбовців та громадян України, яких через військовий стан змушені перебувати на відстані.
📅 Обирайте вільні дату та час та очікуйте посилання на індивідуальний обряд державної реєстрації шлюбу в режимі відеоконференції.
Електронне відображення актового запису про шлюб автоматично сформується засобами Дії в обох із подружжя, а доставку та вручення свідоцтва про шлюб кожному з подружжя забезпечить відділ ДРАЦС на поштову адресу. Оцініть першими, як працює послуга.
Тестуйте унікальну можливість зареєструвати шлюб через Дію. Долучайтеся, якщо:
✅ маєте паспорт громадянина України у формі ID-картки чи паспорт громадянина України для виїзду за кордон в Дії;
✅ маєте верифікований податковий номер (РНКОПП);
✅ не перебуваєте в шлюбі на момент подачі заяви;
✅ у випадку, якщо шлюб розірвано, такі відомості наявні у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.
Зверніть увагу: на бета-тестування мають зареєструватись наречений і наречена. Зробіть це 👉за посиланням.
🙌 Проводьте час із близькими, а не в чергах.
На сьогодні, зважаючи на соціально-економічну ситуацію в країні внаслідок збройної агресії російської федерації, дедалі актуальнішим стає питання укладення договору довічного утримання. Оформлення такого правочину є одним із шляхів вирішення питання отримання належного рівня матеріального забезпечення самотніми особами, особливо похилого віку, та належного догляду за ними.
📃 Договір довічного утримання (догляд) – це правочин, за яким одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Відповідно до Цивільного кодексу України (далі – Кодекс) відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров’я. Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками майна, переданого їм за договором довічного утримання (догляду), на праві спільної сумісної власності. Обов’язок цих осіб перед відчужувачем є солідарним. Договір довічного утримання (догляду) може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи.
Згідно з Кодексом, майно, що належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, зокрема майно, що належить подружжю, може бути відчужене ними на підставі договору довічного утримання (догляду). У разі смерті одного із співвласників майна, що було відчужене ними на підставі договору довічного утримання (догляду), обсяг зобов’язання набувача відповідно зменшується.
Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.
✍️ Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
☝️Зауважуємо, що при посвідченні такого договору накладається заборона відчуження майна в установленому порядку, про що робиться напис на всіх примірниках договору. До смерті відчужувача набувач не має права продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину. На майно, передане набувачу за договором довічного утримання (догляду), не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача.
Також звертаємо увагу, що договори довічного утримання, предметом яких є 🌱 земельні ділянки сільськогосподарського призначення приватної власності, посвідчуються лише у разі відчуження таких земельних ділянок на користь іншого з подружжя, родичів (дітей, батьків, рідних (повнорідних і неповнорідних) братів і сестер, двоюрідних братів і сестер, діда, баби, онуків, правнуків, рідних дядька та тітки, племінниці та племінника, пасинка, падчериці, вітчима, мачухи). Ця вимога не поширюється на земельні ділянки несільськогосподарських угідь, крім земельних ділянок під польовими дорогами, запроєктованими для доступу до земельних ділянок, та земельні ділянки для садівництва.
Більше про договір 👉на нашому вебсайті
📃 Договір довічного утримання (догляд) – це правочин, за яким одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Відповідно до Цивільного кодексу України (далі – Кодекс) відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров’я. Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками майна, переданого їм за договором довічного утримання (догляду), на праві спільної сумісної власності. Обов’язок цих осіб перед відчужувачем є солідарним. Договір довічного утримання (догляду) може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи.
Згідно з Кодексом, майно, що належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, зокрема майно, що належить подружжю, може бути відчужене ними на підставі договору довічного утримання (догляду). У разі смерті одного із співвласників майна, що було відчужене ними на підставі договору довічного утримання (догляду), обсяг зобов’язання набувача відповідно зменшується.
Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.
✍️ Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
☝️Зауважуємо, що при посвідченні такого договору накладається заборона відчуження майна в установленому порядку, про що робиться напис на всіх примірниках договору. До смерті відчужувача набувач не має права продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину. На майно, передане набувачу за договором довічного утримання (догляду), не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача.
Також звертаємо увагу, що договори довічного утримання, предметом яких є 🌱 земельні ділянки сільськогосподарського призначення приватної власності, посвідчуються лише у разі відчуження таких земельних ділянок на користь іншого з подружжя, родичів (дітей, батьків, рідних (повнорідних і неповнорідних) братів і сестер, двоюрідних братів і сестер, діда, баби, онуків, правнуків, рідних дядька та тітки, племінниці та племінника, пасинка, падчериці, вітчима, мачухи). Ця вимога не поширюється на земельні ділянки несільськогосподарських угідь, крім земельних ділянок під польовими дорогами, запроєктованими для доступу до земельних ділянок, та земельні ділянки для садівництва.
Більше про договір 👉на нашому вебсайті
Кабінет Міністрів України запровадив Матрицю реформ - новий аналітичний інструмент для ефективного прийняття рішень та управління процесом впровадження реформ.
Матриця систематизує реформи та містить огляд офіційно затверджених рекомендацій та умов міжнародних партнерів України, а саме:
✅ Рекомендації Єврокомісії, Звіт щодо України в межах пакету розширення ЄС
✅ Структурні маяки МВФ
✅ Макрофінансова допомога ЄС, зокрема План у межах Програми ЄС Ukraine Facility
✅ Умови Світового Банку (Development Policy Loan, DPL)
Матриця Реформ є аналітичним інструментом для ефективного впровадження і моніторингу виконання всіх запланованих заходів. Вона налічує понад 200 реформ (більш ніж 400 індикаторів) та містить експертну оцінку впливу реформ на економічне зростання та відновлення, проведену КШЕ та ЦЕС за консультаціями Центру зростання Гарвардського університету та сприяння Світового банку.
Ключові реформи стосуються всіх 6-ти кластерів та 33-ох сфер права ЄС (більше 100 рекомендацій), а також реформ у сфері безпеки та оборони.
💻 На сайті Матриці реформ кожен може ознайомитися зі змістом, термінами та графіком виконання умов у різних сферах. А можливість застосування фільтрів до конкретного виконавця, індикатора та його рівня економічного впливу дозволяють провести ґрунтовний аналіз виконання Україною спільно визначених з партнерами заходів.
Сайт доступний за посиланням: 🔗 https://reformmatrix.mof.gov.ua/
☝️ Водночас звертаємо увагу, що заходи Матриці Реформ наразі не містять весь обсяг робіт для відповіді на макроекономічну стабільність, відновлення (включаючи безпеку та енергетику) та потенціал зростання.
Було визначено, що для максимізації ефекту реформ Україні спільно з міжнародними партнерами треба зосередити зусилля на трьох напрямах:
1. Усунути макроекономічні ризики завдяки партнерам в межах Багатосторонньої координаційної платформи донорів та забезпечити довгострокове (до 2027 року) зовнішнє фінансування та негрошову підтримку.
2. Сприяти швидшому відновленню шляхом усунення основних перешкод для розвитку. Потрібно забезпечити протиповітряну оборону, енергетичну стійкість, стабільний та передбачуваний доступ до зовнішніх ринків, подолати дефіцит робочої сили та відновити логістику (SEAL+).
3. Посилити потенційне зростання - необхідно доповнити реформи визначеними за часом і обсягами інвестиціями та домовленостями щодо передачі технологій від партнерів, які сприятимуть підвищенню продуктивності та зростанню капіталу.
Матриця систематизує реформи та містить огляд офіційно затверджених рекомендацій та умов міжнародних партнерів України, а саме:
✅ Рекомендації Єврокомісії, Звіт щодо України в межах пакету розширення ЄС
✅ Структурні маяки МВФ
✅ Макрофінансова допомога ЄС, зокрема План у межах Програми ЄС Ukraine Facility
✅ Умови Світового Банку (Development Policy Loan, DPL)
Матриця Реформ є аналітичним інструментом для ефективного впровадження і моніторингу виконання всіх запланованих заходів. Вона налічує понад 200 реформ (більш ніж 400 індикаторів) та містить експертну оцінку впливу реформ на економічне зростання та відновлення, проведену КШЕ та ЦЕС за консультаціями Центру зростання Гарвардського університету та сприяння Світового банку.
Ключові реформи стосуються всіх 6-ти кластерів та 33-ох сфер права ЄС (більше 100 рекомендацій), а також реформ у сфері безпеки та оборони.
💻 На сайті Матриці реформ кожен може ознайомитися зі змістом, термінами та графіком виконання умов у різних сферах. А можливість застосування фільтрів до конкретного виконавця, індикатора та його рівня економічного впливу дозволяють провести ґрунтовний аналіз виконання Україною спільно визначених з партнерами заходів.
Сайт доступний за посиланням: 🔗 https://reformmatrix.mof.gov.ua/
☝️ Водночас звертаємо увагу, що заходи Матриці Реформ наразі не містять весь обсяг робіт для відповіді на макроекономічну стабільність, відновлення (включаючи безпеку та енергетику) та потенціал зростання.
Було визначено, що для максимізації ефекту реформ Україні спільно з міжнародними партнерами треба зосередити зусилля на трьох напрямах:
1. Усунути макроекономічні ризики завдяки партнерам в межах Багатосторонньої координаційної платформи донорів та забезпечити довгострокове (до 2027 року) зовнішнє фінансування та негрошову підтримку.
2. Сприяти швидшому відновленню шляхом усунення основних перешкод для розвитку. Потрібно забезпечити протиповітряну оборону, енергетичну стійкість, стабільний та передбачуваний доступ до зовнішніх ринків, подолати дефіцит робочої сили та відновити логістику (SEAL+).
3. Посилити потенційне зростання - необхідно доповнити реформи визначеними за часом і обсягами інвестиціями та домовленостями щодо передачі технологій від партнерів, які сприятимуть підвищенню продуктивності та зростанню капіталу.
🔥Український бізнес продовжує встановлювати рекорди!
У травні українці зареєстрували 770 ТОВ у Дії.
Загалом за час існування послуги у Дії зареєстровано 19908 ТОВ, понад 9400 з них — автоматично.
☝️ Нагадаємо, сьогодні, щоб зареєструвати ТОВ, не потрібно збирати стоси паперів та стояти у чергах в держустановах. Все робиться просто, швидко і, головне, онлайн! Просто подаєте заяву на порталі Дія й одразу отримуєте відповідь без довгих очікувань. ТОВ автоматично відкриють, якщо заява відповідатиме всім умовам.
Тож як зареєструвати ТОВ на порталі Дія:
1️⃣. Авторизуйтеся на порталі Дія.
2️⃣. Заповніть заяву на реєстрацію ТОВ, вкажіть необхідні дані.
3️⃣. Підпишіть її електронним підписом. Якщо засновників ТОВ кілька – кожен має підписати заяву.
Далі система автоматично сформує та надішле необхідний пакет документів на реєстрацію ТОВ: заяву, статут, протокол зборів засновників або рішення одноособового засновника та документ про структуру власності.
Реєструйте ТОВ з Дією, заощаджуйте час на добрі справи.
У травні українці зареєстрували 770 ТОВ у Дії.
Загалом за час існування послуги у Дії зареєстровано 19908 ТОВ, понад 9400 з них — автоматично.
☝️ Нагадаємо, сьогодні, щоб зареєструвати ТОВ, не потрібно збирати стоси паперів та стояти у чергах в держустановах. Все робиться просто, швидко і, головне, онлайн! Просто подаєте заяву на порталі Дія й одразу отримуєте відповідь без довгих очікувань. ТОВ автоматично відкриють, якщо заява відповідатиме всім умовам.
Тож як зареєструвати ТОВ на порталі Дія:
1️⃣. Авторизуйтеся на порталі Дія.
2️⃣. Заповніть заяву на реєстрацію ТОВ, вкажіть необхідні дані.
3️⃣. Підпишіть її електронним підписом. Якщо засновників ТОВ кілька – кожен має підписати заяву.
Далі система автоматично сформує та надішле необхідний пакет документів на реєстрацію ТОВ: заяву, статут, протокол зборів засновників або рішення одноособового засновника та документ про структуру власності.
Реєструйте ТОВ з Дією, заощаджуйте час на добрі справи.
З початку війни, за даними Опендатабот, у власність України ➡️ перейшло 58 компаній, які належали підсанкційним особам.
Власниками 13 з них були громадяни РФ.
У решти 45 компаній засновники мали тісні звʼязки з агресором або підтримували війну в Україні.
Всі ці компанії було вилучено у власність України за допомогою внутрішніх санкцій. За словами заступника міністра юстиції України Інна Богатих, механізм стягнення, який використовує Україна, є унікальним у світовій практиці. У таких справах важливо йти з дотриманням міжнародних норм та національних вимог законодавства, аби рішення не були оскаржені в міжнародних судах.
💬 "Від початку повномасштабного вторгнення Міністерство юстиції України подало 48 позовних заяв. З них 40 вже задоволено на користь держави, а рішення по 1 справі поки не набрало законної сили. Ще 7 справ за позовами Мін’юсту наразі знаходяться на розгляді ВАКС та Апеляційної палати ВАКС. Загалом можна сказати, що 98% позовних вимог, заявлених щодо стягнення активів, судом задовольняється"
Власниками 13 з них були громадяни РФ.
У решти 45 компаній засновники мали тісні звʼязки з агресором або підтримували війну в Україні.
Всі ці компанії було вилучено у власність України за допомогою внутрішніх санкцій. За словами заступника міністра юстиції України Інна Богатих, механізм стягнення, який використовує Україна, є унікальним у світовій практиці. У таких справах важливо йти з дотриманням міжнародних норм та національних вимог законодавства, аби рішення не були оскаржені в міжнародних судах.
💬 "Від початку повномасштабного вторгнення Міністерство юстиції України подало 48 позовних заяв. З них 40 вже задоволено на користь держави, а рішення по 1 справі поки не набрало законної сили. Ще 7 справ за позовами Мін’юсту наразі знаходяться на розгляді ВАКС та Апеляційної палати ВАКС. Загалом можна сказати, що 98% позовних вимог, заявлених щодо стягнення активів, судом задовольняється"
🔝 У травні українці знову встановили рекорд — замовили 8 912 повторних свідоцтв та витягів через портал Дія. Усього українці скористалися сервісом вже понад 77 тисяч разів.
Послуга користується популярністю не випадково. Сьогодні замовити дублікати свідоцтв та витяги з ДРАЦС можна без походів до держустанов, прямо на порталі Дія.
Так, на порталі Дія можна замовити дублікати свідоцтв і витяги з ДРАЦС про:
👉 народження;
👉 зміну імені;
👉 реєстрацію шлюбу;
👉 розірвання шлюбу;
👉 смерть.
Як це зробити?
1️⃣. Авторизуйтеся на порталі Дія, натисніть Послуги та виберіть Довідки й витяги.
2️⃣. Клікніть на потрібний документ і перевірте дані про заявника.
3️⃣. Вкажіть, щодо кого документ, і причину повторної видачі.
4️⃣. Виберіть, де зручно забрати дублікат.
5️⃣. Оплатіть послугу та підпишіть заяву КЕПом чи Дія.Підписом.
📥 Отримати дублікат чи витяг можна у ДРАЦС, який вказали при замовленні, а також у відділенні чи кур’єром Укрпошти.
Цифровізуємо наші послуги, аби бюрократія не ставала на шляху вирішення проблем із документами!
Послуга користується популярністю не випадково. Сьогодні замовити дублікати свідоцтв та витяги з ДРАЦС можна без походів до держустанов, прямо на порталі Дія.
Так, на порталі Дія можна замовити дублікати свідоцтв і витяги з ДРАЦС про:
👉 народження;
👉 зміну імені;
👉 реєстрацію шлюбу;
👉 розірвання шлюбу;
👉 смерть.
Як це зробити?
1️⃣. Авторизуйтеся на порталі Дія, натисніть Послуги та виберіть Довідки й витяги.
2️⃣. Клікніть на потрібний документ і перевірте дані про заявника.
3️⃣. Вкажіть, щодо кого документ, і причину повторної видачі.
4️⃣. Виберіть, де зручно забрати дублікат.
5️⃣. Оплатіть послугу та підпишіть заяву КЕПом чи Дія.Підписом.
📥 Отримати дублікат чи витяг можна у ДРАЦС, який вказали при замовленні, а також у відділенні чи кур’єром Укрпошти.
Цифровізуємо наші послуги, аби бюрократія не ставала на шляху вирішення проблем із документами!
📢 12 червня 2024 року відбудуться усні слухання щодо прийнятності та суті міждержавної справи «Україна та Нідерланди проти Росії».
Вказана справа стосується порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей з 2014 року та в ході повномасштабного вторгнення росії на територію України за заявами №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 та 11055/22, до якої в частині щодо повномасштабного вторгнення росії в Україну 2️⃣6️⃣ держав приєдналися у якості третьої сторони, а саме: Республіка Австрія, Королівство Бельгія, Республіка Хорватія, Чеська Республіка, Королівство Данія, Естонська Республіка, Фінляндська Республіка, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Ірландія, Італійська Республіка, Латвійська Республіка, Литовська Республіка, Велике Герцогство Люксембург, Королівство Нідерланди, Королівство Норвегія, Республіка Польща, Португальська Республіка, Румунія, Словацька Республіка, Словенська Республіка, Королівство Іспанія, Королівство Швеція, Ісландія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії та Болгарія, а також 1 неурядова організація.
ℹ️ Нагадаємо, що 25 січня 2023 року Велика Палата ЄСПЛ ухвалила рішення щодо прийнятності спільної міждержавної справи «Україна та Нідерланди проти Росії» за заявами №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 (щодо Донбасу, викрадення дітей-сиріт та збиття літака рейсу МН-17), визнавши її прийнятною, а вже 17 лютого 2023року ЄСПЛ повідомив Уряд України про об’єднання згаданої справи з міждержавною справою «Україна проти Росії (Х)» за заявою № 11055/22 (щодо повномасштабного вторгнення рф) в одне провадження «Україна та Нідерланди проти Росії» за заявами №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 та 11055/22.
26 січня 2022 року у ЄСПЛ відбулися усні слухання щодо прийнятності зазначеної заяви.
✍🏻 Суд визнав, що Україна надала достатньо обґрунтованих очевидних доказів як повторюваності діянь у порушення Конвенції, так і офіційного толерування з боку рф. Серед іншого, 25 січня 2023 року Європейський суд вперше серед закордонних юрисдикційних органів встановив, що території на сході України були захоплені російськими окупаційними силами з 11 травня 2014 року та щонайменше до 26 січня 2022 року (дати проведення усних слухань), були під юрисдикцією російської федерації.
Європейський суд послався на присутність на сході України російських військових з квітня 2014 року та широкомасштабне розгортання російських військ найпізніше із серпня 2014. Він також встановив, що держава-відповідач:
➖ мала значний вплив на воєнну стратегію її маріонеткових адміністрацій;
➖ надавала зброю та інше військове обладнання цим окупаційним адміністраціям у значних масштабах з початку їх створення (так звані Л/ДНР) та в подальші місяці та роки;
➖ проводила артилерійські обстріли на запит цих окупаційних адміністрацій;
➖ надавала політичну та економічну підтримку зазначеним окупаційним утворенням.
Також ЄСПЛ визнав прийнятними скарги про адміністративні практики на порушення цілого ряду статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вказана справа стосується порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей з 2014 року та в ході повномасштабного вторгнення росії на територію України за заявами №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 та 11055/22, до якої в частині щодо повномасштабного вторгнення росії в Україну 2️⃣6️⃣ держав приєдналися у якості третьої сторони, а саме: Республіка Австрія, Королівство Бельгія, Республіка Хорватія, Чеська Республіка, Королівство Данія, Естонська Республіка, Фінляндська Республіка, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Ірландія, Італійська Республіка, Латвійська Республіка, Литовська Республіка, Велике Герцогство Люксембург, Королівство Нідерланди, Королівство Норвегія, Республіка Польща, Португальська Республіка, Румунія, Словацька Республіка, Словенська Республіка, Королівство Іспанія, Королівство Швеція, Ісландія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії та Болгарія, а також 1 неурядова організація.
ℹ️ Нагадаємо, що 25 січня 2023 року Велика Палата ЄСПЛ ухвалила рішення щодо прийнятності спільної міждержавної справи «Україна та Нідерланди проти Росії» за заявами №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 (щодо Донбасу, викрадення дітей-сиріт та збиття літака рейсу МН-17), визнавши її прийнятною, а вже 17 лютого 2023року ЄСПЛ повідомив Уряд України про об’єднання згаданої справи з міждержавною справою «Україна проти Росії (Х)» за заявою № 11055/22 (щодо повномасштабного вторгнення рф) в одне провадження «Україна та Нідерланди проти Росії» за заявами №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 та 11055/22.
26 січня 2022 року у ЄСПЛ відбулися усні слухання щодо прийнятності зазначеної заяви.
✍🏻 Суд визнав, що Україна надала достатньо обґрунтованих очевидних доказів як повторюваності діянь у порушення Конвенції, так і офіційного толерування з боку рф. Серед іншого, 25 січня 2023 року Європейський суд вперше серед закордонних юрисдикційних органів встановив, що території на сході України були захоплені російськими окупаційними силами з 11 травня 2014 року та щонайменше до 26 січня 2022 року (дати проведення усних слухань), були під юрисдикцією російської федерації.
Європейський суд послався на присутність на сході України російських військових з квітня 2014 року та широкомасштабне розгортання російських військ найпізніше із серпня 2014. Він також встановив, що держава-відповідач:
➖ мала значний вплив на воєнну стратегію її маріонеткових адміністрацій;
➖ надавала зброю та інше військове обладнання цим окупаційним адміністраціям у значних масштабах з початку їх створення (так звані Л/ДНР) та в подальші місяці та роки;
➖ проводила артилерійські обстріли на запит цих окупаційних адміністрацій;
➖ надавала політичну та економічну підтримку зазначеним окупаційним утворенням.
Також ЄСПЛ визнав прийнятними скарги про адміністративні практики на порушення цілого ряду статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
🖋️ Прізвище дитині присвоюється під час державної реєстрації народження органами державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до статті 145 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс) прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Дитині можуть присвоїти подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ. Якщо ж виникає спір між батьками, то його можна вирішити, звернувшись до органу опіки та піклування або ж до суду.
Водночас інформуємо, що сімейним законодавством передбачена можливість у подальшому змінити батьками прізвище дитини.
Підстави для зміни прізвища дитини визначені статтею 148 Кодексу, а саме:
👉 У разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років. Якщо ж дитина досягла семи років, то прізвище змінюється за її згодою.
👉 У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.
👉 За заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків.
Якщо один із батьків проти зміни прізвища дитини, то спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
📌 Куди звернутися для зміни прізвищ❓
Внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі – відділи ДРАЦС) у випадках, передбачених чинним законодавством.
Громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які проживають за кордоном, можуть подати заяву до дипломатичного представництва або консульської установи України.
📑 Які документи необхідно подати❓
Для внесення змін до актових записів цивільного стану потрібно подати: заяву про зміну прізвища малолітньої дитини, паспорт, свідоцтво про народження, інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
Заява повинна бути заповнена розбірливо, у ній мають бути надані вичерпні відповіді на всі запитання.
Відділ ДРАЦС, дипломатичне представництво чи консульська установа України не вправі відмовити громадянину в прийнятті та розгляді заяви про зміну прізвища малолітньої дитини.
📅 Строки розгляду
Питання про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання розглядається у строк, що не перевищує трьох місяців, з дня подання відповідної заяви до відділу ДРАЦС. За наявності поважних причин цей строк продовжується з письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації (за місцем їх подання), але не більше ніж на три місяці.
Дипломатичним представництвом або консульською установою України таке питання розглядається у шестимісячний строк з дня подання до них відповідної заяви.
Відповідно до статті 145 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс) прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Дитині можуть присвоїти подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ. Якщо ж виникає спір між батьками, то його можна вирішити, звернувшись до органу опіки та піклування або ж до суду.
Водночас інформуємо, що сімейним законодавством передбачена можливість у подальшому змінити батьками прізвище дитини.
Підстави для зміни прізвища дитини визначені статтею 148 Кодексу, а саме:
👉 У разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років. Якщо ж дитина досягла семи років, то прізвище змінюється за її згодою.
👉 У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.
👉 За заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків.
Якщо один із батьків проти зміни прізвища дитини, то спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
📌 Куди звернутися для зміни прізвищ❓
Внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі – відділи ДРАЦС) у випадках, передбачених чинним законодавством.
Громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які проживають за кордоном, можуть подати заяву до дипломатичного представництва або консульської установи України.
📑 Які документи необхідно подати❓
Для внесення змін до актових записів цивільного стану потрібно подати: заяву про зміну прізвища малолітньої дитини, паспорт, свідоцтво про народження, інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
Заява повинна бути заповнена розбірливо, у ній мають бути надані вичерпні відповіді на всі запитання.
Відділ ДРАЦС, дипломатичне представництво чи консульська установа України не вправі відмовити громадянину в прийнятті та розгляді заяви про зміну прізвища малолітньої дитини.
📅 Строки розгляду
Питання про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання розглядається у строк, що не перевищує трьох місяців, з дня подання відповідної заяви до відділу ДРАЦС. За наявності поважних причин цей строк продовжується з письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації (за місцем їх подання), але не більше ніж на три місяці.
Дипломатичним представництвом або консульською установою України таке питання розглядається у шестимісячний строк з дня подання до них відповідної заяви.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
⚡️⚡️⚡️ Нове цифрове рішення для бізнесу: запущено комплексну послугу е-Підприємець
💻 На порталі Дія запущено нову комплексну послугу е-Підприємець, яка створена для спрощення ведення бізнесу.
Відтепер можна оформити онлайн необхідні послуги для ведення бізнесу за однією заявою за ⏱️ 15-40 хв.
Для нових та діючих підприємців доступні 🔟 сервісів в одній заяві, а саме:
👉 Державна реєстрація ФОП.
👉 Державна реєстрація змін до відомостей про ФОП, що містяться в ЄДР.
👉 Реєстрація декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.
👉 Державна реєстрація потужностей операторів ринку харчових продуктів.
👉 Державна реєстрація створення ТОВ на підставі модельного статуту.
👉 Державна реєстрація переходу ТОВ на діяльність на підставі модельного статуту.
👉 Подання вакансій.
👉 Реєстрація/перехід на спрощену систему оподаткування.
👉 Реєстрація платником податку на додану вартість.
👉 Відкриття банківського рахунку.
➡️Детальніше⬅️
💻 На порталі Дія запущено нову комплексну послугу е-Підприємець, яка створена для спрощення ведення бізнесу.
Відтепер можна оформити онлайн необхідні послуги для ведення бізнесу за однією заявою за ⏱️ 15-40 хв.
Для нових та діючих підприємців доступні 🔟 сервісів в одній заяві, а саме:
👉 Державна реєстрація ФОП.
👉 Державна реєстрація змін до відомостей про ФОП, що містяться в ЄДР.
👉 Реєстрація декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.
👉 Державна реєстрація потужностей операторів ринку харчових продуктів.
👉 Державна реєстрація створення ТОВ на підставі модельного статуту.
👉 Державна реєстрація переходу ТОВ на діяльність на підставі модельного статуту.
👉 Подання вакансій.
👉 Реєстрація/перехід на спрощену систему оподаткування.
👉 Реєстрація платником податку на додану вартість.
👉 Відкриття банківського рахунку.
➡️Детальніше⬅️
Засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов’язки подружжя врегульовано 📖 Сімейним кодексом України.
👉 Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.
Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов’язків подружжя.
Шлюб є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя.
Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.
☝️ Жінка та чоловік мають рівні права і обов’язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім’ї ⤵️
🔷 Дружина має право на материнство. Небажання чоловіка мати дитину або нездатність його до зачаття дитини може бути причиною розірвання шлюбу. Позбавлення жінки можливості народити дитину (репродуктивної функції) у зв’язку з виконанням нею конституційних, службових, трудових обов’язків або в результаті протиправної поведінки щодо неї є підставою для відшкодування завданої їй моральної шкоди. Вагітній дружині мають бути створені у сім’ї умови для збереження її здоров’я та народження здорової дитини. Дружині-матері мають бути створені у сім’ї умови для поєднання материнства із здійсненням нею інших прав та обов’язків.
🔷 Чоловік має право на батьківство. Відмова дружини від народження дитини або нездатність її до народження дитини може бути причиною розірвання шлюбу. Позбавлення чоловіка можливості здійснення репродуктивної функції у зв’язку з виконанням ним конституційних, службових, трудових обов'язків або в результаті протиправної поведінки щодо нього є підставою для відшкодування завданої йому моральної шкоди.
🔷 Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, на фізичний та духовний розвиток, на здобуття освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку.
🔷 Дружина та чоловік мають право на зміну прізвища. Якщо при державній реєстрації шлюбу дружина, чоловік зберегли дошлюбні прізвища, вони мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану, який зареєстрував їхній шлюб, або відповідного органу за місцем їхнього проживання заяву про обрання прізвища одного з них як їхнього спільного прізвища або про приєднання до свого прізвища прізвища другого з подружжя.
🔷 Дружина та чоловік мають право на розподіл обов’язків та спільне вирішення питань життя сім’ї. Дружина, чоловік мають право розподілити між собою обов’язки в сім’ї. Усі найважливіші питання життя сім’ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім’ї.
🔷 Дружина та чоловік мають право на свободу та особисту недоторканність, вільний вибір місця свого проживання.
🔷 Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
🔷 Обов’язок подружжя турбуватися про сім’ю. Дружина та чоловік зобов’язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім’ї повагу до матері. Дружина зобов’язана утверджувати в сім’ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов’язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім’ї.
❗️Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв’язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Більше за посиланням: http://surl.li/uqpgf
👉 Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.
Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов’язків подружжя.
Шлюб є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя.
Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.
☝️ Жінка та чоловік мають рівні права і обов’язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім’ї ⤵️
🔷 Дружина має право на материнство. Небажання чоловіка мати дитину або нездатність його до зачаття дитини може бути причиною розірвання шлюбу. Позбавлення жінки можливості народити дитину (репродуктивної функції) у зв’язку з виконанням нею конституційних, службових, трудових обов’язків або в результаті протиправної поведінки щодо неї є підставою для відшкодування завданої їй моральної шкоди. Вагітній дружині мають бути створені у сім’ї умови для збереження її здоров’я та народження здорової дитини. Дружині-матері мають бути створені у сім’ї умови для поєднання материнства із здійсненням нею інших прав та обов’язків.
🔷 Чоловік має право на батьківство. Відмова дружини від народження дитини або нездатність її до народження дитини може бути причиною розірвання шлюбу. Позбавлення чоловіка можливості здійснення репродуктивної функції у зв’язку з виконанням ним конституційних, службових, трудових обов'язків або в результаті протиправної поведінки щодо нього є підставою для відшкодування завданої йому моральної шкоди.
🔷 Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, на фізичний та духовний розвиток, на здобуття освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку.
🔷 Дружина та чоловік мають право на зміну прізвища. Якщо при державній реєстрації шлюбу дружина, чоловік зберегли дошлюбні прізвища, вони мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану, який зареєстрував їхній шлюб, або відповідного органу за місцем їхнього проживання заяву про обрання прізвища одного з них як їхнього спільного прізвища або про приєднання до свого прізвища прізвища другого з подружжя.
🔷 Дружина та чоловік мають право на розподіл обов’язків та спільне вирішення питань життя сім’ї. Дружина, чоловік мають право розподілити між собою обов’язки в сім’ї. Усі найважливіші питання життя сім’ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім’ї.
🔷 Дружина та чоловік мають право на свободу та особисту недоторканність, вільний вибір місця свого проживання.
🔷 Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
🔷 Обов’язок подружжя турбуватися про сім’ю. Дружина та чоловік зобов’язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім’ї повагу до матері. Дружина зобов’язана утверджувати в сім’ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов’язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім’ї.
❗️Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв’язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Більше за посиланням: http://surl.li/uqpgf
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
⚡️ Історичний момент: 22 червня в Україні запустили перший у світі сервіс онлайн-реєстрації шлюбу через застосунок Дія.
Процес реєстрації шлюбу та отримання свідоцтва про шлюб включає етапи:
1️⃣. Заява через «Дія»: Наречені заповнюють заяву на реєстрацію шлюбу у застосунку «Дія», вказуючи бажаний час, місце та формат церемонії.
2️⃣. Обробка заяви: Цифровий офіс ДРАЦС оброблює заяву та надсилає результати розгляду на електронну пошту.
3️⃣. Відеоцеремонія через «Дія»: На визначений час відбувається відеоконференція, під час якої ведуча та реєстратор ДРАЦС проводить церемонію одруження.
4️⃣. Електронне відображення актового запису: За деякий час після церемонії електронний актовий запис про шлюб відображається в застосунку «Дія».
5️⃣. Доставка свідоцтва про шлюб: ДРАЦС забезпечує доставку та вручення свідоцтва про шлюб новоспеченим чоловіку і дружині через службу Укрпошти.
У цей день в онлайні зареєстрували шлюб 3 пари молодят. Зауважимо, на участь у бета-тестуванні подались більше 5 тис. користувачів.
👉Деталі
Процес реєстрації шлюбу та отримання свідоцтва про шлюб включає етапи:
1️⃣. Заява через «Дія»: Наречені заповнюють заяву на реєстрацію шлюбу у застосунку «Дія», вказуючи бажаний час, місце та формат церемонії.
2️⃣. Обробка заяви: Цифровий офіс ДРАЦС оброблює заяву та надсилає результати розгляду на електронну пошту.
3️⃣. Відеоцеремонія через «Дія»: На визначений час відбувається відеоконференція, під час якої ведуча та реєстратор ДРАЦС проводить церемонію одруження.
4️⃣. Електронне відображення актового запису: За деякий час після церемонії електронний актовий запис про шлюб відображається в застосунку «Дія».
5️⃣. Доставка свідоцтва про шлюб: ДРАЦС забезпечує доставку та вручення свідоцтва про шлюб новоспеченим чоловіку і дружині через службу Укрпошти.
У цей день в онлайні зареєстрували шлюб 3 пари молодят. Зауважимо, на участь у бета-тестуванні подались більше 5 тис. користувачів.
👉Деталі
❗️ ЄСПЛ оголосив своє рішення у міждержавній справі «Україна проти Росії (щодо Криму)».
📢 25 червня 2024 року Європейський суд з прав людини публічно оголосив рішення по суті міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявами №№ 20958/14 та 38334/18. Ця справа стосується масових та систематичних порушень росією прав людини на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь та порушення прав українських політичних в’язнів.
У своєму рішенні ЄСПЛ вказав, що Уряд України надав вичерпні докази, які ефективно та поза всяким сумнівом продемонстрували масштабні та систематичні порушення представниками рф та підконтрольних їй осіб прав та свобод, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та Протоколами до неї. Зокрема, у зв’язку з основними скаргами Уряду України, що пов’язані з адміністративною практикою:
▪️ насильницьких зникнень та відсутності ефективного розслідування у цьому зв’язку (стаття 2);
▪️ жорстокого поводження (стаття 3) та незаконних затримань (стаття 5);
▪️ поширення законодавства російської федерації на територію Криму, у результаті чого з 27 лютого 2014 року суди, які діють на півострові, не можуть вважатись такими, що встановлені законом (стаття 6);
▪️ незаконного автоматичного нав’язування російського громадянства (стаття 8);
▪️ незаконних обшуків приватної власності (стаття 8);
▪️ утисків, переслідування та конфіскації майна релігійних організацій, що не належать до російської православної церкви (стаття 9);
▪️ припинення діяльності українських та кримськотатарських медіа (стаття 10);
▪️ заборони публічних зібрань, а також залякування та незаконне затримання організаторів демонстрацій (стаття 11);
▪️ експропріації майна цивільних осіб та приватних підприємств без компенсації (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції);
▪️ заборони української мови в школах та переслідування україномовних дітей у школі (стаття 2 Першого протоколу до Конвенції);
▪️ обмеження свободи пересування між Автономною Республікою Крим та материковою частиною України в результаті фактичного перетворення російською федерацією адміністративного розмежування на кордон (між росією та Україною) (стаття 2 Протоколу № 4 до Конвенції);
▪️ переслідування кримських татар (стаття 14 у поєднанні зі статтями 8, 9, 10 та 11 Конвенції та зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції).
Також ЄСПЛ зазначив, що уряд рф є відповідальним за порушення прав українських політичних в’язнів – осіб, які переслідувалися та досі переслідуються рф за їхню проукраїнську позицію та дії, на тимчасово окупованих росією територіях України та на території рф.
☝🏻 Нагадаємо, що 14.01.2021 Європейський суд з прав людини оголосив ухвалу від 16.12.2020 щодо прийнятності міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявою № 20958/14, визнавши її частково прийнятною, та прийняв рішення про приєднання до міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявою № 20958/14 справи «Україна проти Росії (VII)» за заявою № 38334/18 щодо політичних в’язнів.
У цій ухвалі Європейський суд з прав людини встановив, що російська федерація здійснює ефективний контроль над Автономною Республікою Крим та м. Севастополь з 27.02.2014, та визнав прийнятними скарги Уряду України про існування адміністративної практики рф стосовно порушень прав людини, гарантованих Конвенцією та Протоколами до неї, та перейшов до розгляду їх по суті.
13.12.2023 у приміщенні Європейського суду з прав людини у м. Страсбург, Французька Республіка, відбулися усні слухання щодо прийнятності та суті міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявами №№ 20958/14 та 38334/18, де делегація України представила позицію Уряду України у зазначеній справі.
Денис Малюська
Маргарита Сокоренко
👉Рішення
📢 25 червня 2024 року Європейський суд з прав людини публічно оголосив рішення по суті міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявами №№ 20958/14 та 38334/18. Ця справа стосується масових та систематичних порушень росією прав людини на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь та порушення прав українських політичних в’язнів.
У своєму рішенні ЄСПЛ вказав, що Уряд України надав вичерпні докази, які ефективно та поза всяким сумнівом продемонстрували масштабні та систематичні порушення представниками рф та підконтрольних їй осіб прав та свобод, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та Протоколами до неї. Зокрема, у зв’язку з основними скаргами Уряду України, що пов’язані з адміністративною практикою:
▪️ насильницьких зникнень та відсутності ефективного розслідування у цьому зв’язку (стаття 2);
▪️ жорстокого поводження (стаття 3) та незаконних затримань (стаття 5);
▪️ поширення законодавства російської федерації на територію Криму, у результаті чого з 27 лютого 2014 року суди, які діють на півострові, не можуть вважатись такими, що встановлені законом (стаття 6);
▪️ незаконного автоматичного нав’язування російського громадянства (стаття 8);
▪️ незаконних обшуків приватної власності (стаття 8);
▪️ утисків, переслідування та конфіскації майна релігійних організацій, що не належать до російської православної церкви (стаття 9);
▪️ припинення діяльності українських та кримськотатарських медіа (стаття 10);
▪️ заборони публічних зібрань, а також залякування та незаконне затримання організаторів демонстрацій (стаття 11);
▪️ експропріації майна цивільних осіб та приватних підприємств без компенсації (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції);
▪️ заборони української мови в школах та переслідування україномовних дітей у школі (стаття 2 Першого протоколу до Конвенції);
▪️ обмеження свободи пересування між Автономною Республікою Крим та материковою частиною України в результаті фактичного перетворення російською федерацією адміністративного розмежування на кордон (між росією та Україною) (стаття 2 Протоколу № 4 до Конвенції);
▪️ переслідування кримських татар (стаття 14 у поєднанні зі статтями 8, 9, 10 та 11 Конвенції та зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції).
Також ЄСПЛ зазначив, що уряд рф є відповідальним за порушення прав українських політичних в’язнів – осіб, які переслідувалися та досі переслідуються рф за їхню проукраїнську позицію та дії, на тимчасово окупованих росією територіях України та на території рф.
☝🏻 Нагадаємо, що 14.01.2021 Європейський суд з прав людини оголосив ухвалу від 16.12.2020 щодо прийнятності міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявою № 20958/14, визнавши її частково прийнятною, та прийняв рішення про приєднання до міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявою № 20958/14 справи «Україна проти Росії (VII)» за заявою № 38334/18 щодо політичних в’язнів.
У цій ухвалі Європейський суд з прав людини встановив, що російська федерація здійснює ефективний контроль над Автономною Республікою Крим та м. Севастополь з 27.02.2014, та визнав прийнятними скарги Уряду України про існування адміністративної практики рф стосовно порушень прав людини, гарантованих Конвенцією та Протоколами до неї, та перейшов до розгляду їх по суті.
13.12.2023 у приміщенні Європейського суду з прав людини у м. Страсбург, Французька Республіка, відбулися усні слухання щодо прийнятності та суті міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявами №№ 20958/14 та 38334/18, де делегація України представила позицію Уряду України у зазначеній справі.
Денис Малюська
Маргарита Сокоренко
👉Рішення
🇪🇺🇺🇦 Розпочато роботу Першої Міжурядової конференції між Україною та ЄС.
25 червня 2024 року відбувся старт переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу під головуванням Бельгії у Раді ЄС — скликано першу Міжурядову конференцію між Україною та ЄС в Люксембурзі. Це історичний момент, який свідчить про відданість нашої держави курсу на членство в ЄС та виконанню всіх необхідних зобовʼязань на цьому шляху в умовах повномасштабної війни.
💬 Заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Людмила Сугак підкреслила: «Цьому історичному моменту передувала тривала і кропітка робота — Україна розпочинає переговори підготовленою. Напередодні, 21 червня, ЄС затвердив переговорну рамку з Україною, що визначає формат та порядок ведення переговорів про вступ. Наша держава повністю виконала всі додаткові кроки, визначені Єврокомісією як маркер для старту переговорів, що було офіційно підтверджено».
В політиці розширення ЄС поняття міжурядової конференції уособлює офіційні переговори між країною-кандидатом та урядами країн-членів Європейського Союзу для обговорення та узгодження положень майбутнього договору про вступ країни-кандидата до Євросоюзу. На Першій Міжурядовій конференції українська делегація виступила із заявою, в якій йшлося про загальний підхід нашої держави до перемовин та основ, на яких здійснюватиметься інтеграція, наближення національного законодавства до відповідного європейського та безпосередньо вступ України до ЄС.
🔹 21 червня 2024 року Президент України затвердив склад делегації України для участі у переговорах з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про вступ України до ЄС. Про це йдеться в указі №365/2024. Відповідно до нього, главою делегації визначено Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгу Стефанішину. З боку Міністерства юстиції України участь в перемовинах щодо вступу до ЄС бере заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Людмила Сугак.
До делегації також увійшли міністри та заступники міністрів по сферах, охоплених переговорним процесом — представники Офісу Президента України, Національного банку України, Антимонопольного комітету України, Державної служби статистики України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України та інші. Це свідчить про спільну мобілізацію навколо єдиної цілі – вступу України до Євросоюзу. Надалі за кожним переговорним розділом буде сформовано робочу групу для підготовки переговорних позицій України.
❗️ Нагадаємо, що 14 грудня 2023 року ЄС ухвалив історичне рішення про відкриття перемовин щодо вступу з Україною, після чого було розпочато пояснювальні сесії в межах офіційного скринінгу ЄС. Відтак цей етап завершено: з лютого по травень відбулося 32 сесії, які стосувались усіх переговорних розділів, розподілених на 6 кластерів. Від України було залучено понад 80 органів державної влади та державних установ. Крім того, до перегляду зустрічей мали змогу долучитися парламентарі та представники експертного середовища.
Очікується, що з липня цього року Єврокомісія розпочне наступний етап скринінгу – проведення двосторонніх зустрічей, під час яких Україна представлятиме стан наближення національного законодавства до законодавства ЄС по кожному переговорному розділу.
25 червня 2024 року відбувся старт переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу під головуванням Бельгії у Раді ЄС — скликано першу Міжурядову конференцію між Україною та ЄС в Люксембурзі. Це історичний момент, який свідчить про відданість нашої держави курсу на членство в ЄС та виконанню всіх необхідних зобовʼязань на цьому шляху в умовах повномасштабної війни.
💬 Заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Людмила Сугак підкреслила: «Цьому історичному моменту передувала тривала і кропітка робота — Україна розпочинає переговори підготовленою. Напередодні, 21 червня, ЄС затвердив переговорну рамку з Україною, що визначає формат та порядок ведення переговорів про вступ. Наша держава повністю виконала всі додаткові кроки, визначені Єврокомісією як маркер для старту переговорів, що було офіційно підтверджено».
В політиці розширення ЄС поняття міжурядової конференції уособлює офіційні переговори між країною-кандидатом та урядами країн-членів Європейського Союзу для обговорення та узгодження положень майбутнього договору про вступ країни-кандидата до Євросоюзу. На Першій Міжурядовій конференції українська делегація виступила із заявою, в якій йшлося про загальний підхід нашої держави до перемовин та основ, на яких здійснюватиметься інтеграція, наближення національного законодавства до відповідного європейського та безпосередньо вступ України до ЄС.
🔹 21 червня 2024 року Президент України затвердив склад делегації України для участі у переговорах з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про вступ України до ЄС. Про це йдеться в указі №365/2024. Відповідно до нього, главою делегації визначено Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгу Стефанішину. З боку Міністерства юстиції України участь в перемовинах щодо вступу до ЄС бере заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Людмила Сугак.
До делегації також увійшли міністри та заступники міністрів по сферах, охоплених переговорним процесом — представники Офісу Президента України, Національного банку України, Антимонопольного комітету України, Державної служби статистики України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України та інші. Це свідчить про спільну мобілізацію навколо єдиної цілі – вступу України до Євросоюзу. Надалі за кожним переговорним розділом буде сформовано робочу групу для підготовки переговорних позицій України.
❗️ Нагадаємо, що 14 грудня 2023 року ЄС ухвалив історичне рішення про відкриття перемовин щодо вступу з Україною, після чого було розпочато пояснювальні сесії в межах офіційного скринінгу ЄС. Відтак цей етап завершено: з лютого по травень відбулося 32 сесії, які стосувались усіх переговорних розділів, розподілених на 6 кластерів. Від України було залучено понад 80 органів державної влади та державних установ. Крім того, до перегляду зустрічей мали змогу долучитися парламентарі та представники експертного середовища.
Очікується, що з липня цього року Єврокомісія розпочне наступний етап скринінгу – проведення двосторонніх зустрічей, під час яких Україна представлятиме стан наближення національного законодавства до законодавства ЄС по кожному переговорному розділу.
Кожна особа, яка вважає, що її права у сфері державної реєстрації порушено, може звернутися до Міністерства юстиції України, його територіального органу чи до суду.
Міністерство юстиції України розглядає:
1) скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;
2) скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України;
3) повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації (крім рішень про державну реєстрацію прав), які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється 👥 колегіально, крім випадків, визначених законодавством.
Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін’юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – колегії).
👉 Протягом січня-травня 2024 року до Міністерства юстиції України з розгляду скарг у сфері державної реєстрації надійшло 1️⃣ 2️⃣5️⃣5️⃣ скарг, з яких 9️⃣8️⃣0️⃣ були розглянуті колегіально.
До очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації можна віднести:
🔹 проведення реєстраційних дій за наявності в ЄДР або Державному реєстрі прав відомостей про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційних дій;
🔹 проведення реєстраційних дій з порушенням встановленого законом територіального принципу державної реєстрації (наприклад, державний реєстратор, робоче місце якого знаходиться в місті Києві, проводить реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна, що знаходиться у місті Луцьку);
🔹 проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі прав на нерухоме майно за наявності зареєстрованих обтяжень речових прав на таке майно;
🔹 проведення реєстраційних дій за відсутності долучених до ЄДР або Державного реєстру прав електронних копій документів, виготовлених шляхом сканування;
🔹 проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі прав за відсутності повного пакету документів, що підтверджують набуття права власності, та за умови відсутності відповідних відомостей у Реєстрі прав власності на нерухоме майно;
🔹 встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації.
👉Детальніше на вебсайті
Міністерство юстиції України розглядає:
1) скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;
2) скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України;
3) повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації (крім рішень про державну реєстрацію прав), які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється 👥 колегіально, крім випадків, визначених законодавством.
Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін’юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – колегії).
👉 Протягом січня-травня 2024 року до Міністерства юстиції України з розгляду скарг у сфері державної реєстрації надійшло 1️⃣ 2️⃣5️⃣5️⃣ скарг, з яких 9️⃣8️⃣0️⃣ були розглянуті колегіально.
До очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації можна віднести:
🔹 проведення реєстраційних дій за наявності в ЄДР або Державному реєстрі прав відомостей про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційних дій;
🔹 проведення реєстраційних дій з порушенням встановленого законом територіального принципу державної реєстрації (наприклад, державний реєстратор, робоче місце якого знаходиться в місті Києві, проводить реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна, що знаходиться у місті Луцьку);
🔹 проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі прав на нерухоме майно за наявності зареєстрованих обтяжень речових прав на таке майно;
🔹 проведення реєстраційних дій за відсутності долучених до ЄДР або Державного реєстру прав електронних копій документів, виготовлених шляхом сканування;
🔹 проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі прав за відсутності повного пакету документів, що підтверджують набуття права власності, та за умови відсутності відповідних відомостей у Реєстрі прав власності на нерухоме майно;
🔹 встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації.
👉Детальніше на вебсайті
‼️Служба безпеки України, за сприяння керівництва Міністерства юстиції, ліквідувала корупційну схему в Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, яке є головним органом із державної правової політики у 7 областях західної України.
Фігуранти отримували хабарі за незаконне закриття виконавчих проваджень щодо громадян, які мають боргові зобов’язання. Наразі всіх фігурантів звільнено із займаних посад.
За матеріалами справи, до організації злочинної діяльності причетний колишній керівник міжобласної структури Мін’юсту, який залучив до протиправного механізму кількох своїх підлеглих. На момент викриття корупційної схеми співробітниками СБУ він був діючим очільником установи.
За неправомірну вигоду посадовці управління Мін’юсту пропонували боржникам закрити виконавче провадження без сплати визначених судом платежів.
Для передачі коштів організатор схеми залучив посередника – мешканця Івано-Франківська.
У подальшому фігуранти розподіляли грошову винагороду між собою, а виконавчі провадження закривали з формулюванням «у зв’язку з повним погашенням боргу».
Під час обшуків за місцями роботи, проживання та у транспортних засобах зловмисників виявлено:
▫️ великі суми готівки, ймовірно одержані злочинним шляхом;
▫️ матеріали виконавчих проваджень, учасники яких були залучені до оборудки;
▫️ мобільні телефони із доказами незаконної діяльності.
Наразі ексначальнику Західного міжрегіонального управління Мін’юсту повідомлено про підозру ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). Його звільнено із займаної посади.
Дії посередника кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (пособництво у прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні неправомірної вигоди службовою особою).
Вирішується питання щодо обрання їм запобіжних заходів. Триває розслідування для притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до корупційної схеми.
Комплексні заходи проводили співробітники СБУ в Івано-Франківській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури.
Фігуранти отримували хабарі за незаконне закриття виконавчих проваджень щодо громадян, які мають боргові зобов’язання. Наразі всіх фігурантів звільнено із займаних посад.
За матеріалами справи, до організації злочинної діяльності причетний колишній керівник міжобласної структури Мін’юсту, який залучив до протиправного механізму кількох своїх підлеглих. На момент викриття корупційної схеми співробітниками СБУ він був діючим очільником установи.
За неправомірну вигоду посадовці управління Мін’юсту пропонували боржникам закрити виконавче провадження без сплати визначених судом платежів.
Для передачі коштів організатор схеми залучив посередника – мешканця Івано-Франківська.
У подальшому фігуранти розподіляли грошову винагороду між собою, а виконавчі провадження закривали з формулюванням «у зв’язку з повним погашенням боргу».
Під час обшуків за місцями роботи, проживання та у транспортних засобах зловмисників виявлено:
▫️ великі суми готівки, ймовірно одержані злочинним шляхом;
▫️ матеріали виконавчих проваджень, учасники яких були залучені до оборудки;
▫️ мобільні телефони із доказами незаконної діяльності.
Наразі ексначальнику Західного міжрегіонального управління Мін’юсту повідомлено про підозру ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). Його звільнено із займаної посади.
Дії посередника кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (пособництво у прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні неправомірної вигоди службовою особою).
Вирішується питання щодо обрання їм запобіжних заходів. Триває розслідування для притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до корупційної схеми.
Комплексні заходи проводили співробітники СБУ в Івано-Франківській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури.
