Верховна Рада України ухвалила Закон про відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно, що закривають рот та ніс.
Так, представники поліції, санітарно-епідомологічної служби та органів місцевого самоврядування зможуть на місці накладати штрафи на осіб за відсутності у них маски або за маску на підборідді під час перебування у громадському місці. Штраф за це становитиме від 170 до 255 грн.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
👨💼 Олександр БАНЧУК
Так, представники поліції, санітарно-епідомологічної служби та органів місцевого самоврядування зможуть на місці накладати штрафи на осіб за відсутності у них маски або за маску на підборідді під час перебування у громадському місці. Штраф за це становитиме від 170 до 255 грн.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
👨💼 Олександр БАНЧУК
Затвердження Національної стратегії вирішення проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація на період до 2022 рок є заходом загального характеру, необхідним для виконання рішень Європейського суду групи справ Іванов/Бурмич проти України. Вона є дорожньою картою для України, яка дозволить досягти таких результатів, як:
☑️ зменшення кількості невиконаних рішень судів;
☑️ погашення державного боргу у зв’язку з невиконаними рішеннями судів;
☑️ припинення звернень до Європейського суду у зв’язку з невиконанням або тривалим виконанням рішень національних судів;
☑️ збільшення довіри суспільства до державних інституцій.
Наразі Міністерство юстиції працює над проєктом Плану заходів щодо її реалізації, який містить чіткі заходи нормативного та інституційного характеру, спрямовані на ефективне вирішення проблеми тривалого невиконання рішень національних судів.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
👨💼 Іван ЛІЩИНА
☑️ зменшення кількості невиконаних рішень судів;
☑️ погашення державного боргу у зв’язку з невиконаними рішеннями судів;
☑️ припинення звернень до Європейського суду у зв’язку з невиконанням або тривалим виконанням рішень національних судів;
☑️ збільшення довіри суспільства до державних інституцій.
Наразі Міністерство юстиції працює над проєктом Плану заходів щодо її реалізації, який містить чіткі заходи нормативного та інституційного характеру, спрямовані на ефективне вирішення проблеми тривалого невиконання рішень національних судів.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
👨💼 Іван ЛІЩИНА
💻 Державна архівна служба України презентувала електронну базу даних про жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму «Український мартиролог ХХ століття». Метою інтернет-проєкту є створення електронної бази даних, у якій буде розміщено фотоінформацію та стислі біографічні дані про жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму і їх наступну реабілітацію; забезпечення інтелектуального доступу до архівних документів у мережі Інтернет.
«Український мартиролог ХХ ст. є підсумком роботи державних архівів, започаткованої ще 1989 року, яка пожвавилася після прийняття Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» (1991), коли почали складатися регіональні та тематичні бази даних на репресованих. Нині вони існують практично у всіх державних архівах, які прийняли на зберігання архівно-слідчі справи та інші документи, дотичні до політичних репресій. Нині розпочато зведення зазначених баз даних до централізованої загальнодоступної онлайн-бази», – зазначив Голова Державної архівної служби України 👨💼 Анатолій Хромов.
Наразі онлайн-база містить інформацію про майже 57 тисяч репресованих осіб. До того ж, з-поміж даних доступна й інформація про репресованих мешканців нині тимчасово окупованих територій.
ℹ️ Інформація, представлена в базі даних «Український мартиролог ХХ ст.», містить стислу інформацію про жертв політичних репресій 1920-1950-х років: фотопортрет або кілька фотографій (за наявністю), ім'я жертви та коротка характеристика роду її занять, дати життя, відомості щодо реабілітації, посилання на архів, де зберігаються архівно-слідчі справи та інші дотичні матеріали. Це насамперед центральні державні архіви та державні архіви областей, а також галузеві державні архіви Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України.
«Український мартиролог ХХ ст. є підсумком роботи державних архівів, започаткованої ще 1989 року, яка пожвавилася після прийняття Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» (1991), коли почали складатися регіональні та тематичні бази даних на репресованих. Нині вони існують практично у всіх державних архівах, які прийняли на зберігання архівно-слідчі справи та інші документи, дотичні до політичних репресій. Нині розпочато зведення зазначених баз даних до централізованої загальнодоступної онлайн-бази», – зазначив Голова Державної архівної служби України 👨💼 Анатолій Хромов.
Наразі онлайн-база містить інформацію про майже 57 тисяч репресованих осіб. До того ж, з-поміж даних доступна й інформація про репресованих мешканців нині тимчасово окупованих територій.
ℹ️ Інформація, представлена в базі даних «Український мартиролог ХХ ст.», містить стислу інформацію про жертв політичних репресій 1920-1950-х років: фотопортрет або кілька фотографій (за наявністю), ім'я жертви та коротка характеристика роду її занять, дати життя, відомості щодо реабілітації, посилання на архів, де зберігаються архівно-слідчі справи та інші дотичні матеріали. Це насамперед центральні державні архіви та державні архіви областей, а також галузеві державні архіви Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України.
☝️Заповіт, спадковий договір, договір дарування та договір довічного утримання – усі ці правочини є тотожними між собою у єдиному намірі власника відчужити майно на користь іншої особи за власним волевиявленням. Такі правочини потребують нотаріального посвідчення 🔏, крім деяких винятків за договором дарування (наприклад, дарування рухомих речей, предметів особистого користування тощо).
Відмінності між переліченими вище правочинами полягають у моменті набуття права власності та умов їх набуття (або їх відсутність). Ще однією важливою відмінністю є можливість визнання їх недійсними в судовому порядку та строки позовної давності, яка для договору дарування становить 1️⃣ рік, а для договору довічного утримання, спадкового договору та заповіту – 3️⃣ роки.
🔷 Договір довічного утримання, як правило, обирають особи, які потребують сторонньої допомоги, одинокі сімейні пари, сім’ї людей похилого віку з непрацездатними дітьми або дітьми з інвалідністю, люди похилого віку, позбавлені опіки та піклування близьких та інші з метою забезпечити собі утримання та (або) догляд довічно. Однак відчужувачем за договором довічного утримання може бути будь-яка особа незалежно від її віку та стану здоров’я.
Важливим моментом є те, що право власності за таким договором є обмеженим, оскільки набувач не має права до смерті відчужувача продавати майно, дарувати його, міняти, передавати в заставу або у власність іншій особі на підставі іншого правочину. Ще один нюанс – набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання.
🔷 Альтернативою договору довічного утримання є спадковий договір, який полягає в тому, що набувач зобов’язаний вчинити певні дії за вказівкою відчужувача і в разі його смерті – отримати право власності на майно відужувача.
Повноцінний перехід права власності (володіння, користування, розпорядження) до набувача відбувається після смерті відчужувача. На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження.
🔷 Ще одним різновидом передачі права власності за волею власника є заповіт – особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Заповідач може в будь-який момент змінити, скасувати або скласти новий заповіт. Змінювати заповіт можна безліч разів і кожний новий заповіт скасовує попередній. Кожен новий варіант заповіту потребує нотаріального посвідчення.
🔷 Договір дарування – це домовленість двох сторін, за якою одна сторона – дарувальник – передає або зобов’язується передати у майбутньому другій стороні –обдаровуваному– безоплатно майно у власність.
Договір дарування належить до безоплатних правочинів, за умовами якого обдаровуваний не має перед дарувальником будь-якого зобов’язання матеріального характеру.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
Відмінності між переліченими вище правочинами полягають у моменті набуття права власності та умов їх набуття (або їх відсутність). Ще однією важливою відмінністю є можливість визнання їх недійсними в судовому порядку та строки позовної давності, яка для договору дарування становить 1️⃣ рік, а для договору довічного утримання, спадкового договору та заповіту – 3️⃣ роки.
🔷 Договір довічного утримання, як правило, обирають особи, які потребують сторонньої допомоги, одинокі сімейні пари, сім’ї людей похилого віку з непрацездатними дітьми або дітьми з інвалідністю, люди похилого віку, позбавлені опіки та піклування близьких та інші з метою забезпечити собі утримання та (або) догляд довічно. Однак відчужувачем за договором довічного утримання може бути будь-яка особа незалежно від її віку та стану здоров’я.
Важливим моментом є те, що право власності за таким договором є обмеженим, оскільки набувач не має права до смерті відчужувача продавати майно, дарувати його, міняти, передавати в заставу або у власність іншій особі на підставі іншого правочину. Ще один нюанс – набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання.
🔷 Альтернативою договору довічного утримання є спадковий договір, який полягає в тому, що набувач зобов’язаний вчинити певні дії за вказівкою відчужувача і в разі його смерті – отримати право власності на майно відужувача.
Повноцінний перехід права власності (володіння, користування, розпорядження) до набувача відбувається після смерті відчужувача. На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження.
🔷 Ще одним різновидом передачі права власності за волею власника є заповіт – особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Заповідач може в будь-який момент змінити, скасувати або скласти новий заповіт. Змінювати заповіт можна безліч разів і кожний новий заповіт скасовує попередній. Кожен новий варіант заповіту потребує нотаріального посвідчення.
🔷 Договір дарування – це домовленість двох сторін, за якою одна сторона – дарувальник – передає або зобов’язується передати у майбутньому другій стороні –обдаровуваному– безоплатно майно у власність.
Договір дарування належить до безоплатних правочинів, за умовами якого обдаровуваний не має перед дарувальником будь-якого зобов’язання матеріального характеру.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
Законопроєктом «Про публічні консультації» фактично запроваджується нова філософія здійснення державного управління та функціонування державної влади. Можна виділити 3️⃣ основні цілі, яких вдасться досягти із набранням проєктом Закону чинності:
✅ Прозорість здійснення державного управління. Вона виражається у тому, що завдяки процедурі публічних консультацій спільнота заздалегідь дізнається про усі рішення, що готуються міністерством. Дізнається про важливі зміни не з дня на день, або навіть, заднім числом, а наперед. Тобто, дізнаючись, що якесь рішення готується, – ще й може долучитися до формування тої чи іншої ініціативи.
✅ Прогнозованість державної політики. Адже процедура передбачає, що рішення буде донесене до спільноти і роз’яснене. Усі, кого воно торкнеться, матимуть можливість зрозуміти, що змінюється, яким чином і навіщо. Це допоможе уникнути різночитань, а також непотрібного негативу і хвилювань.
✅ Залучення громадян до процесу. Щоб не було непотрібного відчуття: для нас без нас. По усіх сферах, де ми формуємо і реалізовуємо державно-правову політику: виконавці, арбітражні керуючі, інші професійні юристи будуть розуміти, що їхній голос почутий.
Консультації з громадськістю із регіонів роблять процес держуправління прозорішим, а прийняті рішення – більш якісними. А саме це – основна мета законопроєкту.
ДЕТАЛЬНІШЕ в інтерв'ю заступника Міністра юстиції Олександра Банчука за 👉 посиланням
✅ Прозорість здійснення державного управління. Вона виражається у тому, що завдяки процедурі публічних консультацій спільнота заздалегідь дізнається про усі рішення, що готуються міністерством. Дізнається про важливі зміни не з дня на день, або навіть, заднім числом, а наперед. Тобто, дізнаючись, що якесь рішення готується, – ще й може долучитися до формування тої чи іншої ініціативи.
✅ Прогнозованість державної політики. Адже процедура передбачає, що рішення буде донесене до спільноти і роз’яснене. Усі, кого воно торкнеться, матимуть можливість зрозуміти, що змінюється, яким чином і навіщо. Це допоможе уникнути різночитань, а також непотрібного негативу і хвилювань.
✅ Залучення громадян до процесу. Щоб не було непотрібного відчуття: для нас без нас. По усіх сферах, де ми формуємо і реалізовуємо державно-правову політику: виконавці, арбітражні керуючі, інші професійні юристи будуть розуміти, що їхній голос почутий.
Консультації з громадськістю із регіонів роблять процес держуправління прозорішим, а прийняті рішення – більш якісними. А саме це – основна мета законопроєкту.
ДЕТАЛЬНІШЕ в інтерв'ю заступника Міністра юстиції Олександра Банчука за 👉 посиланням
Одним із завдань нотаріату в Україні є посвідчення фактів, що мають юридичне значення, з метою надання їм юридичної вірогідності 🔏. Такими нотаріальними діями можуть бути, зокрема, посвідчення фактів, що особа є живою або перебуває у певному місці.
Процесуальний порядок посвідчення таких фактів ✍️ майже не відрізняється, але мета звернення до нотаріуса за вчиненням таких дій є різною.
🔴 Посвідчення факту, що фізична особа є живою, вчиняється нотаріусом з метою підтвердження наявності даної особи як суб’єкта правовідносин. Необхідність здійснення такої нотаріальної дії може бути обумовлена наступними обставинами:
✔️ у випадку міжнародного спадкування, коли спадщину відкрито за кордоном;
✔️ у випадку, коли особа отримує періодичні платежі (пенсію, аліменти, компенсацію та ін.) з-за кордону (чи іншої місцевості) може знадобитися щорічне підтвердження, що одержувач є живим;
✔️ як доказ при вирішенні питання про скасування рішення щодо визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
✔️ у всіх інших юридичних випадках, коли самій особі або іншим зацікавленим особам потрібно підтвердити факт, що особа є живою.
👉 Посвідчення факту, що фізична особа є живою, проводиться як під час її явки до нотаріальної контори, так і на підставі усної заяви громадянина за межами робочого місця нотаріуса.
🕵️♀️ Подаються документи, що посвідчують особу, і після бесіди з таким громадянином нотаріус вчиняє цю нотаріальну дію. Малолітнім та недієздатним відповідне свідоцтво видають на підставі прохання батьків чи опікунів.
⚠️ Вчинення такої нотаріальної дії за участю представника по довіреності не допускається 🚫, оскільки свідоцтво, що особа є живою, видається нотаріусом після особистого спілкування з цією особою і особисто щодо неї посвідчує факт, що вона жива.
🔴 Необхідність посвідчення факту перебування громадянина в певному місці виникає, коли громадянин бажає забезпечити факт свого перебування в певний час у певному місці для конкретних важливих для нього обставин.
Для отримання довідки необхідно надати нотаріусу документи 🆔:
📎 паспорт;
📎 реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ідентифікаційний номер);
📎 для неповнолітніх – згоду на посвідчення факту його законних представників;
📎 документальне підтвердження того, що в певний момент громадянин перебував у певному місці.
На підтвердження факту, що фізична особа є живою, та факту перебування фізичної особи в певному місці нотаріус видає відповідне 📜 свідоцтво.
☝️ Факт, що громадянин є живий або перебуває у певному місці може бути посвідчений як державним, так і приватним нотаріусом або ж консульською установою України.
Процесуальний порядок посвідчення таких фактів ✍️ майже не відрізняється, але мета звернення до нотаріуса за вчиненням таких дій є різною.
🔴 Посвідчення факту, що фізична особа є живою, вчиняється нотаріусом з метою підтвердження наявності даної особи як суб’єкта правовідносин. Необхідність здійснення такої нотаріальної дії може бути обумовлена наступними обставинами:
✔️ у випадку міжнародного спадкування, коли спадщину відкрито за кордоном;
✔️ у випадку, коли особа отримує періодичні платежі (пенсію, аліменти, компенсацію та ін.) з-за кордону (чи іншої місцевості) може знадобитися щорічне підтвердження, що одержувач є живим;
✔️ як доказ при вирішенні питання про скасування рішення щодо визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
✔️ у всіх інших юридичних випадках, коли самій особі або іншим зацікавленим особам потрібно підтвердити факт, що особа є живою.
👉 Посвідчення факту, що фізична особа є живою, проводиться як під час її явки до нотаріальної контори, так і на підставі усної заяви громадянина за межами робочого місця нотаріуса.
🕵️♀️ Подаються документи, що посвідчують особу, і після бесіди з таким громадянином нотаріус вчиняє цю нотаріальну дію. Малолітнім та недієздатним відповідне свідоцтво видають на підставі прохання батьків чи опікунів.
⚠️ Вчинення такої нотаріальної дії за участю представника по довіреності не допускається 🚫, оскільки свідоцтво, що особа є живою, видається нотаріусом після особистого спілкування з цією особою і особисто щодо неї посвідчує факт, що вона жива.
🔴 Необхідність посвідчення факту перебування громадянина в певному місці виникає, коли громадянин бажає забезпечити факт свого перебування в певний час у певному місці для конкретних важливих для нього обставин.
Для отримання довідки необхідно надати нотаріусу документи 🆔:
📎 паспорт;
📎 реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ідентифікаційний номер);
📎 для неповнолітніх – згоду на посвідчення факту його законних представників;
📎 документальне підтвердження того, що в певний момент громадянин перебував у певному місці.
На підтвердження факту, що фізична особа є живою, та факту перебування фізичної особи в певному місці нотаріус видає відповідне 📜 свідоцтво.
☝️ Факт, що громадянин є живий або перебуває у певному місці може бути посвідчений як державним, так і приватним нотаріусом або ж консульською установою України.
У рамках імплементації Проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) Міністр юстиції 🇺🇦 Денис Малюська та Директор Agriteam Canada Consulting Ltd. 🇨🇦 в Україні Танія Лей Санфорд Аммар підписали додатки до Меморандуму між Міністерством юстиції України та Agriteam Canada Consulting Ltd., які включають спільні плани дій як інструменти, що визначають заходи технічної допомоги.
✍️🤝 Підписані документи мають на меті надання підтримки Міністерству юстиції у підвищенні його спроможностей:
▪️ збирати та використовувати статистику для цілей реабілітації засуджених;
▪️ покращувати ефективність установ виконання покарань та попереднього ув’язнення у сфері фінансів, кадрів, безпеки, соціально-виховної роботи, матеріальних умов, прав людини, охорони здоров’я і державних підприємств установ виконання покарань.
Так, передбачається створення ІT інструменту – аналітичної системи (аналітичної карти) оцінки пенітенціарних установ.
ℹ️ Мета Проєкту SURGe – допомога Уряду України у впровадженні реформ у сферах урядування і економічного розвитку, які відповідають потребам громадян.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
✍️🤝 Підписані документи мають на меті надання підтримки Міністерству юстиції у підвищенні його спроможностей:
▪️ збирати та використовувати статистику для цілей реабілітації засуджених;
▪️ покращувати ефективність установ виконання покарань та попереднього ув’язнення у сфері фінансів, кадрів, безпеки, соціально-виховної роботи, матеріальних умов, прав людини, охорони здоров’я і державних підприємств установ виконання покарань.
Так, передбачається створення ІT інструменту – аналітичної системи (аналітичної карти) оцінки пенітенціарних установ.
ℹ️ Мета Проєкту SURGe – допомога Уряду України у впровадженні реформ у сферах урядування і економічного розвитку, які відповідають потребам громадян.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
Справи щодо спадкування подекуди є доволі складними. Серед претендентів на спадщину є такі, хто заради майна померлої людини здатні на непорядні вчинки. Чи можна визнати спадкоємця негідним і відсторонити його від спадщини❓ – Про це розповідаємо сьогодні у рубриці #ПравоваДопомога
👉 Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.
Однак, для набуття статусу спадкоємця недостатньо зарахування людини до спадкоємців певної черги чи факту наявності заповіту 📜 на її користь.
Законодавством України передбачено можливість визнання потенційних спадкоємців негідними у випадку їх недоброчесної поведінки відносно спадкодавця і, відповідно, позбавлення ❌ права на отримання у спадщину будь-якого майна або грошових коштів. Внаслідок визнання одного із спадкоємців негідним, його частка пропорційно ділиться між іншими спадкоємцями.
Підстави усунення від права на спадкування:
🔘 Особи умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на життя спадкоємців (це не стосується осіб, які вчинили такий замах, але спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив їх своїми спадкоємцями за заповітом).
🔘 Особи умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
🔘 Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.
🔘 Батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
🔘 Одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.
🔘 За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
⚠️ Усунення від права на спадкування спадкоємців за законом та за заповітом можливе виключно на підставі рішення суду.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
👉 Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.
Однак, для набуття статусу спадкоємця недостатньо зарахування людини до спадкоємців певної черги чи факту наявності заповіту 📜 на її користь.
Законодавством України передбачено можливість визнання потенційних спадкоємців негідними у випадку їх недоброчесної поведінки відносно спадкодавця і, відповідно, позбавлення ❌ права на отримання у спадщину будь-якого майна або грошових коштів. Внаслідок визнання одного із спадкоємців негідним, його частка пропорційно ділиться між іншими спадкоємцями.
Підстави усунення від права на спадкування:
🔘 Особи умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на життя спадкоємців (це не стосується осіб, які вчинили такий замах, але спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив їх своїми спадкоємцями за заповітом).
🔘 Особи умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
🔘 Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.
🔘 Батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
🔘 Одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.
🔘 За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
⚠️ Усунення від права на спадкування спадкоємців за законом та за заповітом можливе виключно на підставі рішення суду.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
🔔 Уряд запровадив в Україні карантин вихідного дня 😷. Нові обмеження почнуть діяти вже 14 листопада і триватимуть, попередньо, до 30 листопада – тобто, три уікенди поспіль.
Згідно із проєктом відповідної постанови, з 00:00 суботи до 00:00 понеділка буде заборонено:
❎ приймання відвідувачів у закладах громадського харчування (бари, ресторани, кафе тощо) – можлива лише торгівля на виніс;
❎ приймання відвідувачів у ТРЦ та інших закладах розважальної діяльності;
❎ робота магазинів, окрім продуктових;
❎ робота закладів культури, які проводять культурно-масові заходи (концерти, фестивалі, театральні заходи, кінопокази тощо);
❎ діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів.
Працюватимуть у суботу та неділю:
✅ продуктові магазини (щонайменше 60% закладу має бути присвячено торгівлі продуктами, пальним, ліками, виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами);
✅ аптеки (зокрема, ветеринарні);
✅ АЗС (без зон харчування),
✅ громадський транспорт;
✅ заклади з надання фінансових послуг;
✅ оператори поштового зв'язку;
✅ медичні та ветеринарні клініки;
✅ автомайстерні.
Згідно із проєктом відповідної постанови, з 00:00 суботи до 00:00 понеділка буде заборонено:
❎ приймання відвідувачів у закладах громадського харчування (бари, ресторани, кафе тощо) – можлива лише торгівля на виніс;
❎ приймання відвідувачів у ТРЦ та інших закладах розважальної діяльності;
❎ робота магазинів, окрім продуктових;
❎ робота закладів культури, які проводять культурно-масові заходи (концерти, фестивалі, театральні заходи, кінопокази тощо);
❎ діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів.
Працюватимуть у суботу та неділю:
✅ продуктові магазини (щонайменше 60% закладу має бути присвячено торгівлі продуктами, пальним, ліками, виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами);
✅ аптеки (зокрема, ветеринарні);
✅ АЗС (без зон харчування),
✅ громадський транспорт;
✅ заклади з надання фінансових послуг;
✅ оператори поштового зв'язку;
✅ медичні та ветеринарні клініки;
✅ автомайстерні.
Як отримати компенсацію при отруєнні в закладі громадського харчування❓👇
«Після святкування дня народження потрапили до лікарні з отруєнням 🤢. Ресторан своєї вини не визнає». На жаль, такі випадки не поодинокі. Витрачені кошти, зіпсований настрій, а головне – серйозний удар по здоров’ю.
Керівництво закладу громадського харчування повинно компенсувати повну вартість медикаментів 💊, яка була витрачена на лікування, якщо ви доведете, що отруїлися саме в ресторані, а не вдома. У такому випадку варто вимагати і відшкодування моральної шкоди, яка була завдана вам.
Факт отруєння доводити буде простіше, якщо у вас залишився чек 🧾, який підтвердить перебування в ресторані, що є безпосереднім договором з іншою стороною. Але якщо ви залишили чек у закладі, втратили або викинули його – переживати не варто. У такому разі слід заручитися підтримкою свідків вашого відвідування ресторану 🧑🍳 і замовлення конкретних страв.
Далі потрібно отримати медичну документацію, яка підтвердить факт харчового отруєння. Перш ніж звертатися до суду, спробуйте врегулювати питання з адміністрацією закладу 🤝 в досудовому порядку.
Напишіть заяву ✍️ на ім’я керівництва ресторану з дотримання загальних правил, встановлених діловодством, викладіть у заяві ті обставини, які сталися з вами у закладі, обов’язково додайте докази, що підтверджують ваші слова (медичну довідку із закладу охорони здоров’я про отруєння).
Часто власники ресторанів турбуються про свою репутацію, а значить, самі зацікавлені в якнайшвидшому вирішенні конфлікту.
Якщо ж домовитися "мирним шляхом" не вдалося – необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба). У випадку ж, якщо заклад харчування відмовляється компенсувати вам витрати у зв’язку з отруєнням та не визнає свої вини, ви маєте право звернутися за захистом ваших прав та інтересів до суду ⚖️.
Повний текст консультації – у лінку 👈
«Після святкування дня народження потрапили до лікарні з отруєнням 🤢. Ресторан своєї вини не визнає». На жаль, такі випадки не поодинокі. Витрачені кошти, зіпсований настрій, а головне – серйозний удар по здоров’ю.
Керівництво закладу громадського харчування повинно компенсувати повну вартість медикаментів 💊, яка була витрачена на лікування, якщо ви доведете, що отруїлися саме в ресторані, а не вдома. У такому випадку варто вимагати і відшкодування моральної шкоди, яка була завдана вам.
Факт отруєння доводити буде простіше, якщо у вас залишився чек 🧾, який підтвердить перебування в ресторані, що є безпосереднім договором з іншою стороною. Але якщо ви залишили чек у закладі, втратили або викинули його – переживати не варто. У такому разі слід заручитися підтримкою свідків вашого відвідування ресторану 🧑🍳 і замовлення конкретних страв.
Далі потрібно отримати медичну документацію, яка підтвердить факт харчового отруєння. Перш ніж звертатися до суду, спробуйте врегулювати питання з адміністрацією закладу 🤝 в досудовому порядку.
Напишіть заяву ✍️ на ім’я керівництва ресторану з дотримання загальних правил, встановлених діловодством, викладіть у заяві ті обставини, які сталися з вами у закладі, обов’язково додайте докази, що підтверджують ваші слова (медичну довідку із закладу охорони здоров’я про отруєння).
Часто власники ресторанів турбуються про свою репутацію, а значить, самі зацікавлені в якнайшвидшому вирішенні конфлікту.
Якщо ж домовитися "мирним шляхом" не вдалося – необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба). У випадку ж, якщо заклад харчування відмовляється компенсувати вам витрати у зв’язку з отруєнням та не визнає свої вини, ви маєте право звернутися за захистом ваших прав та інтересів до суду ⚖️.
Повний текст консультації – у лінку 👈
У рамках Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, підписаною між країнами-членами СНД, за 9 місяців 2020 року до відділів державної реєстрації актів цивільного стану 💒 міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України надійшло близько 1️⃣3️⃣ 6️⃣0️⃣0️⃣ прохань та звернень громадян щодо витребування документів про реєстрацію актів цивільного стану. Зокрема:
▪️ з Російської Федерації – 11 641,
▪️ з Республіки Білорусь – 892,
▪️ з Республіки Молдова – 571,
▪️ з Республіки Казахстан – 482.
Протягом січня-вересня 2020 року з України в свою чергу направлено близько 9️⃣ 2️⃣0️⃣0️⃣ прохань та звернень громадян про витребування відповідних документів 📜 з компетентних органів іноземних держав. З-поміж них:
▪️ до Російської Федерації направлено 6 406 звернень,
▪️ до Республіки Казахстан – 767,
▪️ до Республіки Молдова – 674,
▪️ до Республіки Білорусь – 417 тощо.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
▪️ з Російської Федерації – 11 641,
▪️ з Республіки Білорусь – 892,
▪️ з Республіки Молдова – 571,
▪️ з Республіки Казахстан – 482.
Протягом січня-вересня 2020 року з України в свою чергу направлено близько 9️⃣ 2️⃣0️⃣0️⃣ прохань та звернень громадян про витребування відповідних документів 📜 з компетентних органів іноземних держав. З-поміж них:
▪️ до Російської Федерації направлено 6 406 звернень,
▪️ до Республіки Казахстан – 767,
▪️ до Республіки Молдова – 674,
▪️ до Республіки Білорусь – 417 тощо.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
За результатами дослідження в рамках проєкту «Оцінка відкритості державних архівів у пострадянських республіках та країнах Східного блоку під час пандемії коронавірусу», проведеного Інститутом розвитку свободи інформації (IDFI, Грузія) у партнерстві з міжнародними науковцями, українські архіви визнано найбільш відкритими для користувачів у період пандемії з-поміж відповідних установ 10 пострадянських та східноєвропейських країн, діяльність яких теж було досліджено.
Крім того, українське архівне товариство ініціювало кампанію зі збереження сучасних документів, створених у 2019-2020 в період пандемії COVID-19. Ця колекція, за словами голови Державної архівної служби України Анатолія Хромова, стане важливим джерелом не лише для майбутніх дослідників, але і для зусиль науковців на шляху до подолання подальших криз схожого характеру.
Більше – на нашому сайті 👈
Крім того, українське архівне товариство ініціювало кампанію зі збереження сучасних документів, створених у 2019-2020 в період пандемії COVID-19. Ця колекція, за словами голови Державної архівної служби України Анатолія Хромова, стане важливим джерелом не лише для майбутніх дослідників, але і для зусиль науковців на шляху до подолання подальших криз схожого характеру.
Більше – на нашому сайті 👈
minjust.gov.ua
Анатолій Хромов: Українські архіви визнано найбільш адаптивними та відкритими для користувачів у період пандемії
🧍♀️💔🧍♂️ Подружжя приймає рішення про розірвання шлюбу. Доволі легка ситуація складається у тому випадку, коли відсутнє спільне майно та діти. П’ять хвилин у ДРАЦСі – і все, більше нічого не пов’язує. Складніше розірвати шлюб, коли пройдений великий життєвий шлях, нажите спільне майно, є діти. У такому випадку існує лише один спосіб вирішення особистих немайнових та майнових спорів – судовий ⚖️.
Добре коли за майно сплачені усі кошти і воно не перебуває під заставою та іпотекою, а якщо виникає зворотна ситуація? Як бути із квартирою 🏠, яка знаходиться в іпотеці? Вона набута спільними зусиллями та вважається спільним майном, то як її поділити? 🤔
👉 Спільне майно може бути поділене як у судовому так і позасудовому порядку (укладання договорів у нотаріуса), однак нерухомість, яка придбана в кредит та перебуває в іпотеці, підлягає поділу між подружжям. При цьому зробити це буде можливо саме у судовому порядку, оскільки нотаріус в такій ситуації допомогти не зможе.
Також варто зауважити, що при зверненні до суду 👨⚖️ з позовом про поділ іпотечного майна необхідно залучати третьою особою той банк 🏦, який є іпотекодержателем вашого майна. Оскільки при поділі квартири з’являються нові сторони зобов’язання, про яких банк повинен знати, а отже бути залученим третьою особою у судове провадження. Адже ухвалення рішення, яке стосується іпотечного майна, у будь-якому випадку стосується прав та обов’язків іпотекодержателя та, як наслідок, впливає на можливість виконання уже ухваленого на користь банку рішення про стягнення з боржника кредитної заборгованості, а також на можливість банку звернути стягнення на іпотечне майно.
Щодо кредитних зобов'язань. Нормами Сімейного кодексу України 📚 визначено, що якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Тому, ключовим моментом для визначення того, чи будуть грошові кошти, одержані за договором, укладеним одним із подружжя під час шлюбу, належати до об’єктів спільної сумісної власності подружжя та чи підлягатиме заборгованість за таким договором врахуванню під час поділу майна, слід визначити наступне:
🔘 чи укладено договір під час шлюбу;
🔘 чи укладено договір в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов’язаних із сім’єю інтересах одного з подружжя;
🔘 чи використано одержане за договором в інтересах сім’ї не у власних, не пов’язаних із сім’єю інтересах одного з подружжя.
Ці обставини ☝️ слід враховувати при обґрунтуванні своїх вимог у суді, оскільки суд не наділений обов’язком доводити вашу правоту за вас. Добре, коли у кредитному договорі 📃 є прив’язка до договору іпотеки та навпаки. Тоді простежується причинно-наслідковий зв’язок між коштами та іпотечним майном, а отже і борг за кредитом потрібно віддавати разом.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
Добре коли за майно сплачені усі кошти і воно не перебуває під заставою та іпотекою, а якщо виникає зворотна ситуація? Як бути із квартирою 🏠, яка знаходиться в іпотеці? Вона набута спільними зусиллями та вважається спільним майном, то як її поділити? 🤔
👉 Спільне майно може бути поділене як у судовому так і позасудовому порядку (укладання договорів у нотаріуса), однак нерухомість, яка придбана в кредит та перебуває в іпотеці, підлягає поділу між подружжям. При цьому зробити це буде можливо саме у судовому порядку, оскільки нотаріус в такій ситуації допомогти не зможе.
Також варто зауважити, що при зверненні до суду 👨⚖️ з позовом про поділ іпотечного майна необхідно залучати третьою особою той банк 🏦, який є іпотекодержателем вашого майна. Оскільки при поділі квартири з’являються нові сторони зобов’язання, про яких банк повинен знати, а отже бути залученим третьою особою у судове провадження. Адже ухвалення рішення, яке стосується іпотечного майна, у будь-якому випадку стосується прав та обов’язків іпотекодержателя та, як наслідок, впливає на можливість виконання уже ухваленого на користь банку рішення про стягнення з боржника кредитної заборгованості, а також на можливість банку звернути стягнення на іпотечне майно.
Щодо кредитних зобов'язань. Нормами Сімейного кодексу України 📚 визначено, що якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Тому, ключовим моментом для визначення того, чи будуть грошові кошти, одержані за договором, укладеним одним із подружжя під час шлюбу, належати до об’єктів спільної сумісної власності подружжя та чи підлягатиме заборгованість за таким договором врахуванню під час поділу майна, слід визначити наступне:
🔘 чи укладено договір під час шлюбу;
🔘 чи укладено договір в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов’язаних із сім’єю інтересах одного з подружжя;
🔘 чи використано одержане за договором в інтересах сім’ї не у власних, не пов’язаних із сім’єю інтересах одного з подружжя.
Ці обставини ☝️ слід враховувати при обґрунтуванні своїх вимог у суді, оскільки суд не наділений обов’язком доводити вашу правоту за вас. Добре, коли у кредитному договорі 📃 є прив’язка до договору іпотеки та навпаки. Тоді простежується причинно-наслідковий зв’язок між коштами та іпотечним майном, а отже і борг за кредитом потрібно віддавати разом.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
Часто рідні, друзі чи просто знайомі просять позичити гроші 🙏💵. Але що треба знати, щоб борг вам повернули вчасно та у повній мірі?
Найчастіше гроші в борг дають під обіцянку повернути через певний термін, і в цьому є помилка. Адже, якщо не зафіксувати момент передачі грошей у борг 💸, потім не можливо буде довести факт такої передачі.
🤝 Укладати договір про надання коштів у борг можна в усній формі, якщо сума є не досить значною та не перевищує у десять разів встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян (ця сума становить 170 грн.). А от факт передачі грошей краще підтвердити розпискою позичальника.
✍️ Якщо сума, яка надається в борг, перевищує у десять разів встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, то договір позики доцільно укладати у письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка 📃 позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Зі змісту боргової розписки наявність боргових відносин повинна бути очевидною. Інформація повинна надавати можливість точно ідентифікувати осіб, які вступили у відносини.
ДЕТАЛЬНІШЕ ➡️ т у т ⬅️
Найчастіше гроші в борг дають під обіцянку повернути через певний термін, і в цьому є помилка. Адже, якщо не зафіксувати момент передачі грошей у борг 💸, потім не можливо буде довести факт такої передачі.
🤝 Укладати договір про надання коштів у борг можна в усній формі, якщо сума є не досить значною та не перевищує у десять разів встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян (ця сума становить 170 грн.). А от факт передачі грошей краще підтвердити розпискою позичальника.
✍️ Якщо сума, яка надається в борг, перевищує у десять разів встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, то договір позики доцільно укладати у письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка 📃 позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Зі змісту боргової розписки наявність боргових відносин повинна бути очевидною. Інформація повинна надавати можливість точно ідентифікувати осіб, які вступили у відносини.
ДЕТАЛЬНІШЕ ➡️ т у т ⬅️
КМУ погодив законопроєкт «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства», розроблений Мін’юстом з метою удосконалення положень цього Кодексу в частині усунення технічних неузгодженостей та суперечностей.
Проєктом пропонується:
✅ узгодити положення Кодексу, привести їх у відповідність до Господарського процесуального кодексу України, Законів України «Про запобігання корупції», «Про управління об’єктами державної власності», «Про судовий збір», «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»;
✅ уніфікувати, усунути розбіжності у термінології в усьому тексті Кодексу;
✅ запровадити зміни, пов’язані із впровадженням автоматизованої системи «Банкрутство та неплатоспроможність»;
✅ удосконалити порядок відбору арбітражних керуючих у справах про банкрутство;
✅ виключити з тексту Кодексу некоректні або суперечливі норми, а також конкретизувати положення Кодексу;
✅ привести у відповідність норми Кодексу до законодавства у сфері архівної справи та діловодства;
✅ установити чіткі строки для погашення вимог кредиторів та усунути можливість зловживань з боку арбітражного керуючого;
✅ врегулювати питання поводження з майном банкрута після закриття провадження у справі про банкрутство.
ДЕТАЛІ – за 👉цим посиланням👈
👩💼 Валерія КОЛОМІЄЦЬ
Проєктом пропонується:
✅ узгодити положення Кодексу, привести їх у відповідність до Господарського процесуального кодексу України, Законів України «Про запобігання корупції», «Про управління об’єктами державної власності», «Про судовий збір», «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»;
✅ уніфікувати, усунути розбіжності у термінології в усьому тексті Кодексу;
✅ запровадити зміни, пов’язані із впровадженням автоматизованої системи «Банкрутство та неплатоспроможність»;
✅ удосконалити порядок відбору арбітражних керуючих у справах про банкрутство;
✅ виключити з тексту Кодексу некоректні або суперечливі норми, а також конкретизувати положення Кодексу;
✅ привести у відповідність норми Кодексу до законодавства у сфері архівної справи та діловодства;
✅ установити чіткі строки для погашення вимог кредиторів та усунути можливість зловживань з боку арбітражного керуючого;
✅ врегулювати питання поводження з майном банкрута після закриття провадження у справі про банкрутство.
ДЕТАЛІ – за 👉цим посиланням👈
👩💼 Валерія КОЛОМІЄЦЬ
Однією із загальноприйнятих класифікацій завданої шкоди, яка також знаходить своє відображення і у законодавстві України, є її поділ на матеріальну 💵 та моральну 😢. Із визначенням та доказуванням матеріальної шкоди, зазвичай, проблем не виникає.
А ось моральна шкода є не такою очевидною, бо, як правило, вона є нематеріальною, а тому і являє собою поняття оціночне. Саме оціночність цього поняття, яке в кожному конкретному випадку трактується по-своєму, з урахуванням не лише правових знань, але й набутого життєвого досвіду, зумовлює складність у визначенні розміру заподіяної моральної шкоди і її доказуванні.
☝️ Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
☑️ у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
☑️ у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;
☑️ у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
☑️ у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди 💰 визначається судом 👩⚖️ залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
🔻 Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
🔻 Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.
🔻 Крім того, статтею 23 Цивільного кодексу України допускається відшкодування моральної шкоди ще й шляхом вчинення дій немайнового характеру, таких як спростування недостовірної інформації, публічне вибачення тощо.
Як саме визначається розмір відшкодування моральної шкоди – читайте за 👉посиланням👈
А ось моральна шкода є не такою очевидною, бо, як правило, вона є нематеріальною, а тому і являє собою поняття оціночне. Саме оціночність цього поняття, яке в кожному конкретному випадку трактується по-своєму, з урахуванням не лише правових знань, але й набутого життєвого досвіду, зумовлює складність у визначенні розміру заподіяної моральної шкоди і її доказуванні.
☝️ Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
☑️ у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
☑️ у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;
☑️ у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
☑️ у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди 💰 визначається судом 👩⚖️ залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
🔻 Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
🔻 Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.
🔻 Крім того, статтею 23 Цивільного кодексу України допускається відшкодування моральної шкоди ще й шляхом вчинення дій немайнового характеру, таких як спростування недостовірної інформації, публічне вибачення тощо.
Як саме визначається розмір відшкодування моральної шкоди – читайте за 👉посиланням👈
Понад 1️⃣ 5️⃣0️⃣0️⃣ 0️⃣0️⃣0️⃣ гривень заробили слідчі ізолятори України завдяки реалізації платних камер!👏
Сплатити за платну камеру в слідчому ізоляторі можна онлайн за цим посиланням.
☝️Нагадаємо, що усі кошти, зароблені в ході експериментального проєкту, спрямовуються на відновлення безкоштовних камер СІЗО.
Сплатити за платну камеру в слідчому ізоляторі можна онлайн за цим посиланням.
☝️Нагадаємо, що усі кошти, зароблені в ході експериментального проєкту, спрямовуються на відновлення безкоштовних камер СІЗО.
📣 Друзі, 2️⃣4️⃣-го листопада о 10:00 відбудеться презентація документального фільму 🎥 «Не Про Ґрати»❗️
Захід транслюватиметься на 🌐 ютуб-каналі Мін'юсту
У заході візьмуть участь:
Денис Малюська – Міністр юстиції України
Олена Висоцька – заступниця Міністра юстиції України
Олександр Банчук – заступник Міністра юстиції України
Довідас Віткаускас – керівник проєкту ЄС «Право-Justice»
ℹ️ Безпечне суспільство.
В Україні поступово змінюється філософія покарання злочинців і наближується до європейських стандартів – від покращення умов утримання до відбування покарання на пробації. Тож головна ідея фільму – поступово призвичаїти середньостатистичного жителя України до думки про такий альтернативний спосіб покарання злочинців як пробація, переконати, що вона ефективніша за тюрму, донести, що пробація – це не про прощення злочинів, а про більш дієве покарання (за нетяжкі злочини).
У фільмі показано людські історії, що підтверджують правдивість слів і дій Мін’юсту у напрямку реформування пенітенціарної системи. Розкриваються реальні життєві історії злочинців, які замість в’язниці відбувають покарання на пробації. Пояснюється психологія злочинів та злочинців: як вони мислять, чого хочуть, чого бояться.
На прикладі трьох переплетених між собою історій реальних людей 👥 розглядаються всі можливі варіанти перебігу подій, встановлюються причинно-наслідкові зв’язки, аби допомогти кожному глядачеві зробити свій вибір – «За безпечне суспільство».
Захід транслюватиметься на 🌐 ютуб-каналі Мін'юсту
У заході візьмуть участь:
Денис Малюська – Міністр юстиції України
Олена Висоцька – заступниця Міністра юстиції України
Олександр Банчук – заступник Міністра юстиції України
Довідас Віткаускас – керівник проєкту ЄС «Право-Justice»
ℹ️ Безпечне суспільство.
В Україні поступово змінюється філософія покарання злочинців і наближується до європейських стандартів – від покращення умов утримання до відбування покарання на пробації. Тож головна ідея фільму – поступово призвичаїти середньостатистичного жителя України до думки про такий альтернативний спосіб покарання злочинців як пробація, переконати, що вона ефективніша за тюрму, донести, що пробація – це не про прощення злочинів, а про більш дієве покарання (за нетяжкі злочини).
У фільмі показано людські історії, що підтверджують правдивість слів і дій Мін’юсту у напрямку реформування пенітенціарної системи. Розкриваються реальні життєві історії злочинців, які замість в’язниці відбувають покарання на пробації. Пояснюється психологія злочинів та злочинців: як вони мислять, чого хочуть, чого бояться.
На прикладі трьох переплетених між собою історій реальних людей 👥 розглядаються всі можливі варіанти перебігу подій, встановлюються причинно-наслідкові зв’язки, аби допомогти кожному глядачеві зробити свій вибір – «За безпечне суспільство».
Закон, яким було встановлено обов’язковість носіння засобів індивідуального захисту в громадських місцях та штраф у понад 17 тис. грн за невиконання цієї норми, масово порушувався з двох причин: юридичної та психологічної. По-перше, рішення про накладення таких штрафів мав приймати суд. Однак через завантаженість суддів, вони просто не встигали розглядати відповідні протоколи. Іноді ж правоохоронці припускалися помилок при складенні самого протоколу. По-друге, штрафувати перехожого, який зайшов до магазину без маски, на суму від 17 тисяч гривень було психологічно непросто. Найчастіше у людини довелося б забирати останні гроші. А у багатьох їх і зовсім не було.
Нещодавно ж Верховна Рада прийняла новий закон, який зобов'язує носити маски в громадських приміщеннях. Тепер порушникам загрожує штраф від 170 до 255 гривень. До того ж, оформлювати його зможуть одразу на місці. Відтак, не буде ані юридичного бар’єру, ані психологічного – штрафи набагато менші і процедурно їх легше оформити. Люди, яким випишуть штраф, зможуть його оскаржити у суді. Однак, чи матиме це сенс, якщо судитись вийде дорожче, аніж сплатити штраф.
Про це, а також про рішення КСУ щодо скасування деяких норм електронного декларування та про введення в Україні миттєвого арешту рахунків боржників читайте на нашому сайті
👉за цим посиланням👈
Нещодавно ж Верховна Рада прийняла новий закон, який зобов'язує носити маски в громадських приміщеннях. Тепер порушникам загрожує штраф від 170 до 255 гривень. До того ж, оформлювати його зможуть одразу на місці. Відтак, не буде ані юридичного бар’єру, ані психологічного – штрафи набагато менші і процедурно їх легше оформити. Люди, яким випишуть штраф, зможуть його оскаржити у суді. Однак, чи матиме це сенс, якщо судитись вийде дорожче, аніж сплатити штраф.
Про це, а також про рішення КСУ щодо скасування деяких норм електронного декларування та про введення в Україні миттєвого арешту рахунків боржників читайте на нашому сайті
👉за цим посиланням👈
minjust.gov.ua
Денис Малюська: Судитись за неносіння маски вийде дорожче, аніж сплатити штраф
🔔 Вже за декілька днів, 30-го листопада, відбудеться тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації:
1️⃣0️⃣:0️⃣0️⃣ – тестування у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
1️⃣5️⃣:0️⃣0️⃣ – тестування у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
👉 З графіком проведення тестування у сфері державної реєстрації та зі списком запрошених учасників можете ознайомитись на сайті Мін’юсту за цим посиланням.
❗️ До тестування будуть допущені особи, щодо яких на адресу Міністерства юстиції до 19 листопада 2020 року надійшли оформлені належним чином запити від суб’єктів державної реєстрації.
Аби учасники тестування могли успішно і безпечно для здоров’я скласти цей іспит – публікуємо важливу інформацію про нюанси процедури його проведення та практичні поради від фахівців Офісу протидії рейдерству Мін’юсту 👇
Кожен запрошений кандидат має пред’явити оригінал паспорта громадянина України і повинен дотримуватись протиепідемічних заходів: обробити руки дезінфікуючими засобами перед входом до приміщення, обов’язково перебувати у респіраторі або захисній масці 😷, тримати соціальну дистанцію. При цьому члени робочої групи з проведення тестування Мін’юсту можуть попросити тимчасово зняти захисну маску для підтвердження особи.
Особам, які проходять тестування, забороняється користуватися додатковими електронними приладами 📵, підручниками, навчальними посібниками, іншими матеріалами, а також спілкуватися один з одним. У разі порушення вказаних вимог здобувач буде відсторонений від проходження тестування і вважатиметься таким, що не пройшов цього кваліфікаційного випробування.
Під час проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації для кожної особи автоматично обиратимуться питання із загального переліку. Одне тестове завдання включатиме 1️⃣0️⃣0️⃣ питань. Кожне питання передбачатиме 4️⃣ варіанти відповіді, 1️⃣ з яких буде правильним.
📚 При підготовці до тестування радимо ретельно підготуватися, повторити базові законодавчі положення — Конституцію України, Цивільний, Господарський, Земельний, Кримінальний (в частині відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації) кодекси України, та Кодекс України про адміністративні правопорушення (в частині відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації), профільне законодавство (Закони України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань») і підзаконні акти, а також низку спеціальних законів (Закони України «Про запобігання корупції», «Про оренду землі») та інше законодавство відповідно до таксономії.
Зразок тестових питань та технічні завдання у формі таксономії розміщенні за цим посиланням
⏳ Загальний час для проведення тестування становитиме не більше 2️⃣ годин.
Після завершення кандидатом проходження тестування або після закінчення відведеного для цього часу, здійснюватиметься автоматичне визначення результатів за допомогою програмного забезпечення.
За результатами тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації виставлятимуться такі бали:
2️⃣ бали – особам,які відповіли правильно на 86 питань тестового завдання і більше;
1️⃣ бал – особам, які відповіли правильно на 75-85 питань тестового завдання;
0️⃣ балів – особам, які відповіли правильно на 74 і менше питань тестового завдання.
Особи, які набрали 1 або 2 бали, вважатимуться такими, що пройшли тестування ✅ на знання законодавства у сфері державної реєстрації. Ті, хто отримає 0 балів, не зможуть бути допущені до призначення на посаду державного реєстратора або виконувати функції державного реєстратора ❌: таким особам не буде надано доступ до реєстрів.
1️⃣0️⃣:0️⃣0️⃣ – тестування у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
1️⃣5️⃣:0️⃣0️⃣ – тестування у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
👉 З графіком проведення тестування у сфері державної реєстрації та зі списком запрошених учасників можете ознайомитись на сайті Мін’юсту за цим посиланням.
❗️ До тестування будуть допущені особи, щодо яких на адресу Міністерства юстиції до 19 листопада 2020 року надійшли оформлені належним чином запити від суб’єктів державної реєстрації.
Аби учасники тестування могли успішно і безпечно для здоров’я скласти цей іспит – публікуємо важливу інформацію про нюанси процедури його проведення та практичні поради від фахівців Офісу протидії рейдерству Мін’юсту 👇
Кожен запрошений кандидат має пред’явити оригінал паспорта громадянина України і повинен дотримуватись протиепідемічних заходів: обробити руки дезінфікуючими засобами перед входом до приміщення, обов’язково перебувати у респіраторі або захисній масці 😷, тримати соціальну дистанцію. При цьому члени робочої групи з проведення тестування Мін’юсту можуть попросити тимчасово зняти захисну маску для підтвердження особи.
Особам, які проходять тестування, забороняється користуватися додатковими електронними приладами 📵, підручниками, навчальними посібниками, іншими матеріалами, а також спілкуватися один з одним. У разі порушення вказаних вимог здобувач буде відсторонений від проходження тестування і вважатиметься таким, що не пройшов цього кваліфікаційного випробування.
Під час проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації для кожної особи автоматично обиратимуться питання із загального переліку. Одне тестове завдання включатиме 1️⃣0️⃣0️⃣ питань. Кожне питання передбачатиме 4️⃣ варіанти відповіді, 1️⃣ з яких буде правильним.
📚 При підготовці до тестування радимо ретельно підготуватися, повторити базові законодавчі положення — Конституцію України, Цивільний, Господарський, Земельний, Кримінальний (в частині відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації) кодекси України, та Кодекс України про адміністративні правопорушення (в частині відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації), профільне законодавство (Закони України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань») і підзаконні акти, а також низку спеціальних законів (Закони України «Про запобігання корупції», «Про оренду землі») та інше законодавство відповідно до таксономії.
Зразок тестових питань та технічні завдання у формі таксономії розміщенні за цим посиланням
⏳ Загальний час для проведення тестування становитиме не більше 2️⃣ годин.
Після завершення кандидатом проходження тестування або після закінчення відведеного для цього часу, здійснюватиметься автоматичне визначення результатів за допомогою програмного забезпечення.
За результатами тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації виставлятимуться такі бали:
2️⃣ бали – особам,які відповіли правильно на 86 питань тестового завдання і більше;
1️⃣ бал – особам, які відповіли правильно на 75-85 питань тестового завдання;
0️⃣ балів – особам, які відповіли правильно на 74 і менше питань тестового завдання.
Особи, які набрали 1 або 2 бали, вважатимуться такими, що пройшли тестування ✅ на знання законодавства у сфері державної реєстрації. Ті, хто отримає 0 балів, не зможуть бути допущені до призначення на посаду державного реєстратора або виконувати функції державного реєстратора ❌: таким особам не буде надано доступ до реєстрів.
