Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов та Генеральний директор Благодійної організації «Благодійний фонд «Меморіал Голокосту «Бабин Яр» Максим Яковер підписали Меморандум про партнерство 🤝 , який сприятиме оцифруванню архівів з історії Голокосту та нацистської окупації України.
Підписання Меморандуму розширює участь Укрдержархіву та державних архівів у проєктах, метою яких є збереження та оцифрування архівних документів та матеріалів для майбутніх поколінь про трагічні сторінки Другої світової війни, про тимчасову окупацію України, вбивства цивільного населення, військових, представників національних меншин нацистською окупаційною владою, їх оприлюднення, створення умов доступу до цих джерел в режимі онлайн 💻.
Підписання Меморандуму розширює участь Укрдержархіву та державних архівів у проєктах, метою яких є збереження та оцифрування архівних документів та матеріалів для майбутніх поколінь про трагічні сторінки Другої світової війни, про тимчасову окупацію України, вбивства цивільного населення, військових, представників національних меншин нацистською окупаційною владою, їх оприлюднення, створення умов доступу до цих джерел в режимі онлайн 💻.
📃 Загубили або втратили важливий документ? – Така неприємна ситуація може трапитися з кожним. А ще гірше – якщо це був нотаріально завірений документ, наприклад, договір купівлі-продажу нерухомості або заповіт. Але не поспішайте засмучуватись, адже у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, видається дублікат документа.
Дублікат нотаріальних документів – це другий екземпляр, який має таку ж юридичну силу, як і його оригінал. В дублікаті повністю відновлено текст оригіналу документа.
Для отримання дубліката документа фізична особа має подати нотаріусу:
📌 документ, що посвідчує особу (паспорт, тимчасова посвідка на постійне проживання тощо);
📌 довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;
📌 якщо за видачею дубліката документа звернувся представник заявника – на підтвердження представницьких повноважень він має подати нотаріально посвідчену довіреність (із чітким зазначенням, що представник має право представляти інтереси особи в органах нотаріату з питань отримання дублікатів документів).
📜 Дещо особливою є процедура видачі дублікатів документів спадкоємцям померлого.
Так, дублікати документів, посвідчених або виданих нотаріусом, можуть бути видані ✍️ за письмовою заявою спадкоємців осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, а також виконавця заповіту та на запит нотаріуса, яким заведено спадкову справу. В цьому разі нотаріусу, крім свідоцтва про смерть таких осіб, подаються документи, що підтверджують родинні стосунки 👪 (свідоцтво виконавця заповіту).
☝️ Дублікат заповіту може бути виданий зазначеним у заповіті спадкоємцям після подання ними свідоцтва про смерть заповідача.
Якщо за видачею дубліката документа звернувся представник 👨🏻💼 юридичної особи – він має надати нотаріусу установчі документи юридичної особи на підтвердження її правоздатності та дієздатності, а також документи на підтвердження своїх повноважень.
👉 Дублікати документів, посвідчених або виданих нотаріусом, можуть бути видані також за письмовою заявою правонаступників осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, а дублікат іпотечного договору – в тому числі за письмовою заявою іпотекодержателя за іпотечним договором.
За загальним правилом дублікат робить той, хто видавав документ. Якщо ж нотаріус вже припинив свою діяльність – дублікат можна отримати в державному нотаріальному архіві.
❗ Після видачі дубліката оригінал документа втрачає свою юридичну силу.
Дублікат нотаріальних документів – це другий екземпляр, який має таку ж юридичну силу, як і його оригінал. В дублікаті повністю відновлено текст оригіналу документа.
Для отримання дубліката документа фізична особа має подати нотаріусу:
📌 документ, що посвідчує особу (паспорт, тимчасова посвідка на постійне проживання тощо);
📌 довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;
📌 якщо за видачею дубліката документа звернувся представник заявника – на підтвердження представницьких повноважень він має подати нотаріально посвідчену довіреність (із чітким зазначенням, що представник має право представляти інтереси особи в органах нотаріату з питань отримання дублікатів документів).
📜 Дещо особливою є процедура видачі дублікатів документів спадкоємцям померлого.
Так, дублікати документів, посвідчених або виданих нотаріусом, можуть бути видані ✍️ за письмовою заявою спадкоємців осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, а також виконавця заповіту та на запит нотаріуса, яким заведено спадкову справу. В цьому разі нотаріусу, крім свідоцтва про смерть таких осіб, подаються документи, що підтверджують родинні стосунки 👪 (свідоцтво виконавця заповіту).
☝️ Дублікат заповіту може бути виданий зазначеним у заповіті спадкоємцям після подання ними свідоцтва про смерть заповідача.
Якщо за видачею дубліката документа звернувся представник 👨🏻💼 юридичної особи – він має надати нотаріусу установчі документи юридичної особи на підтвердження її правоздатності та дієздатності, а також документи на підтвердження своїх повноважень.
👉 Дублікати документів, посвідчених або виданих нотаріусом, можуть бути видані також за письмовою заявою правонаступників осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, а дублікат іпотечного договору – в тому числі за письмовою заявою іпотекодержателя за іпотечним договором.
За загальним правилом дублікат робить той, хто видавав документ. Якщо ж нотаріус вже припинив свою діяльність – дублікат можна отримати в державному нотаріальному архіві.
❗ Після видачі дубліката оригінал документа втрачає свою юридичну силу.
За 9 місяців 2020 року, окрім українців, проєктом «Шлюб за добу» охоче користались й іноземці. Протягом січня-вересня 2020 року уклали шлюб в рамках проєкту 5096 іноземних громадян. Здебільшого – з Російської Федерації (645), Республіки Польща (360), Федеративної Республіки Німеччина (338). Зазвичай найбільше іноземців звертаються за послугою «Шлюб за добу» у містах Харків, Дніпро та Львів.
👰🤵 Загалом з моменту запровадження сервісу «Шлюб за добу» (з 29 липня 2016 року) по жовтень цього року проведено 105509 державних реєстрацій шлюбу.
Нагадуємо, охочим скористатися сервісом з реєстрації шлюбу у скорочені строки необхідно зробити лише кілька простих кроків:
✔️ звернутись до організатора державної реєстрації шлюбу;
✔️ обрати дату та час для проведення державної реєстрації;
✔️ укласти цивільно-правовий договір про надання послуги;
✔️ завітати на власне весілля.
👰🤵 Загалом з моменту запровадження сервісу «Шлюб за добу» (з 29 липня 2016 року) по жовтень цього року проведено 105509 державних реєстрацій шлюбу.
Нагадуємо, охочим скористатися сервісом з реєстрації шлюбу у скорочені строки необхідно зробити лише кілька простих кроків:
✔️ звернутись до організатора державної реєстрації шлюбу;
✔️ обрати дату та час для проведення державної реєстрації;
✔️ укласти цивільно-правовий договір про надання послуги;
✔️ завітати на власне весілля.
Міністерство юстиції розпочало поступовий перехід до нової версії Державного реєстру актів цивільного стану громадян (ДРАЦС). Наразі працюють паралельно дві версії. Оновлений реєстр запрацює вже за місяць.
Нова версія реєстру відрізняється від старої і, звичайно, не всі реєстратори звикли до роботи з нею. Але варто зазначити, що минулий варіант взагалі не підлягав модернізації, не було можливості здійснювати постійний обмін з іншими системами, не був доопрацьований користувацький досвід, архітектура системи була застарілою. Також не було змоги поліпшувати інтерфейс для роботи реєстраторів.
Зараз завдяки роботі розробників вдалося оновити наявну версію ДРАЦС і усунути всі неточності в роботі системи. Міністерство юстиції намагається отримувати від користувачів якомога більше відгуків, і щомісяця в реєстр вносяться зміни, які тестуються та в подальшому імплементуються.
👨💼 Сергій ОРЛОВ
Нова версія реєстру відрізняється від старої і, звичайно, не всі реєстратори звикли до роботи з нею. Але варто зазначити, що минулий варіант взагалі не підлягав модернізації, не було можливості здійснювати постійний обмін з іншими системами, не був доопрацьований користувацький досвід, архітектура системи була застарілою. Також не було змоги поліпшувати інтерфейс для роботи реєстраторів.
Зараз завдяки роботі розробників вдалося оновити наявну версію ДРАЦС і усунути всі неточності в роботі системи. Міністерство юстиції намагається отримувати від користувачів якомога більше відгуків, і щомісяця в реєстр вносяться зміни, які тестуються та в подальшому імплементуються.
👨💼 Сергій ОРЛОВ
Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (ВККН) було «перезавантажено». До нього увійшли 3 представники Мін’юсту та 11 нотаріусів. Відтак, повноваження щодо здійснення контролю за рішеннями Комісії були фактично передані нотаріальній спільноті України. Це черговий крок, зроблений з метою поступового переходу до саморегулювання нотаріальної діяльності.
Очолила ВККН – вперше в історії нотаріату незалежної України – представниця нотаріальної спільноти, голова відділення нотаріальної палати в Рівненській області, приватний нотаріус Острозького районного нотаріального округу – Бернацька Інна Михайлівна.
ℹ️ ВККН – інституція, яка функціонує при Мін’юсті і визначає рівень професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішує питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Члени новообраного складу ВККН здійснюватимуть свої повноваження протягом найближчих трьох років.
👩💼 Ольга ОНІЩУК
Очолила ВККН – вперше в історії нотаріату незалежної України – представниця нотаріальної спільноти, голова відділення нотаріальної палати в Рівненській області, приватний нотаріус Острозького районного нотаріального округу – Бернацька Інна Михайлівна.
ℹ️ ВККН – інституція, яка функціонує при Мін’юсті і визначає рівень професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішує питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Члени новообраного складу ВККН здійснюватимуть свої повноваження протягом найближчих трьох років.
👩💼 Ольга ОНІЩУК
📢 2 грудня 2020 року буде проведено кваліфікаційний іспит для майбутніх нотаріусів
📆 2 грудня 2020 року
⌚️ 10:00
🗺 приміщення Виставкового центру «АККО Інтернешнл» за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 40-б
⚠️ Кінцевий строк подачі документів до територіального органу Мін'юсту – 12 листопада 2020 року
❗️ Кваліфікаційний іспит буде проведено з дотриманням усіх протиепідеміологічних заходів та санітарних правил, а також соціальної дистанції.
‼️ У той же час повідомляємо, що проведення кваліфікаційного іспиту також залежить від встановленого рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19 в країні.
Додаткова інформація за
👉посиланням👈
_
📆 2 грудня 2020 року
⌚️ 10:00
🗺 приміщення Виставкового центру «АККО Інтернешнл» за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 40-б
⚠️ Кінцевий строк подачі документів до територіального органу Мін'юсту – 12 листопада 2020 року
❗️ Кваліфікаційний іспит буде проведено з дотриманням усіх протиепідеміологічних заходів та санітарних правил, а також соціальної дистанції.
‼️ У той же час повідомляємо, що проведення кваліфікаційного іспиту також залежить від встановленого рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19 в країні.
Додаткова інформація за
👉посиланням👈
_
minjust.gov.ua
Повідомлення про проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату при Міністерстві юстиції України
💰📃 В порядку забезпечення позову чи в рамках виконавчого провадження часто накладається арешт на рухоме та нерухоме майно боржника. У разі ж закінчення виконавчого провадження він знімається ❌, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження.
🟢 Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна – він знімається за постановою виконавця ✔️ не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
🟢 Виконавець зобов'язаний зняти арешт з рахунку боржника 💳 не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із Законом "Про виконавче провадження".
🟢 З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення 🧐 порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.
🟢 За умови наявності письмового висновку експерта ✍️, суб'єкта оціночної діяльності, суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку зі значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою виконавця.
👨⚖️ В усіх інших випадках арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
👉 Зазначені у цій статті постанови можуть бути оскаржені сторонами у порядку, встановленому Законом.
🟢 Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна – він знімається за постановою виконавця ✔️ не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
🟢 Виконавець зобов'язаний зняти арешт з рахунку боржника 💳 не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із Законом "Про виконавче провадження".
🟢 З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення 🧐 порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.
🟢 За умови наявності письмового висновку експерта ✍️, суб'єкта оціночної діяльності, суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку зі значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою виконавця.
👨⚖️ В усіх інших випадках арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
👉 Зазначені у цій статті постанови можуть бути оскаржені сторонами у порядку, встановленому Законом.
💧💡🔥 Постачання води, газу, електроенергії, тепла, утримання будинку, вивіз сміття тощо – усі ці житлово-комунальні послуги надавач 🦺 зобов’язаний надавати вчасно, регулярно та якісно. Втім, ми, як споживачі цих послуг, повинні пам’ятати, що теж маємо обов’язок – оплачувати спожиті послуги.
💸 Якщо споживач вчасно не сплачує за спожиті комунальні послуги, підприємство-надавач послуг може почати нараховувати пеню. У разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги ЖКГ споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
☝️ Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
❓ Чи можуть за борги виселити з квартири 🏘
Сама по собі несплата комунальних послуг не є підставою для виселення. Надавач послуг, якому заборгував споживач, перш за все звертається до суду 🧑⚖️ для видачі судового наказу або в порядку позовного провадження. Після цього підприємство звертається до державної виконавчої служби або приватного виконавця, які і розпочинають примусове стягнення боргу, у тому числі шляхом накладення арешту на майно.
Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
⚠️ Водночас, якщо сума заборгованості боржника за житлово-комунальні послуги перевищила 20 мінімальних заробітних плат (станом на жовтень 2020 року це 100 000 грн), виконавець має право накласти на єдине житло такого боржника арешт.
❓ Надання яких послуг населенню можуть припинити у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі
👉 Законодавством України не передбачено ❌ можливість припиняти постачання тепла та холодної води і водовідведення населенню за борги. У разі наявності у споживача заборгованості надавач цих послуг може звертатись для стягнення до суду.
👉 Натомість постачальники газу та електроенергії мають право ✔️ на припинення надання послуг.
❓ Що передбачає процедура відключення газу та електроенергії за борги
❓ Які існують строки позовної давності на звернення до суду про стягнення заборгованості
Більше інформації за
👉цим посиланням👈
💸 Якщо споживач вчасно не сплачує за спожиті комунальні послуги, підприємство-надавач послуг може почати нараховувати пеню. У разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги ЖКГ споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
☝️ Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
❓ Чи можуть за борги виселити з квартири 🏘
Сама по собі несплата комунальних послуг не є підставою для виселення. Надавач послуг, якому заборгував споживач, перш за все звертається до суду 🧑⚖️ для видачі судового наказу або в порядку позовного провадження. Після цього підприємство звертається до державної виконавчої служби або приватного виконавця, які і розпочинають примусове стягнення боргу, у тому числі шляхом накладення арешту на майно.
Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
⚠️ Водночас, якщо сума заборгованості боржника за житлово-комунальні послуги перевищила 20 мінімальних заробітних плат (станом на жовтень 2020 року це 100 000 грн), виконавець має право накласти на єдине житло такого боржника арешт.
❓ Надання яких послуг населенню можуть припинити у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі
👉 Законодавством України не передбачено ❌ можливість припиняти постачання тепла та холодної води і водовідведення населенню за борги. У разі наявності у споживача заборгованості надавач цих послуг може звертатись для стягнення до суду.
👉 Натомість постачальники газу та електроенергії мають право ✔️ на припинення надання послуг.
❓ Що передбачає процедура відключення газу та електроенергії за борги
❓ Які існують строки позовної давності на звернення до суду про стягнення заборгованості
Більше інформації за
👉цим посиланням👈
🇺🇦 Денис Малюська провів зустріч із Президентом Міжнародного комітету Червоного Хреста Петером Маурером.
Денис Малюська поінформував президента МКЧХ про ключові напрямки розбудови пенітенціарної системи в Україні, зокрема підготовку законопроєкту, який спрямований на розбудову людиноцентричної системи виконання покарань, створення належних умов тримання під вартою й модернізацію інфраструктури пенітенціарних установ. Крім того, Міністр юстиції подякував Петеру Мауреру за допомогу з боку Міжнародного комітету Червоного Хреста у протидії поширенню COVID-19 у пенітенціарних установах України та зазначив, що ситуація в цілому на даний час є контрольованою.
Сторони обговорили також питання забезпечення захисту прав людини на сході України, зокрема щодо:
▪️ забезпечення соціальних виплат;
▪️ невизнання документів, виданих квазідержавними установами на тимчасово окупованих територіях;
▪️ фальсифікації документів про народження або смерть з метою незаконного заволодіння майном тощо.
Денис Малюська повідомив, що наразі існує розуміння цієї проблематики та яких заходів необхідно вжити для правильного реагування і створення відповідних умов для отримання громадянами послуг, яких вони потребують.
Петер Маурер у свою чергу підкреслив важливість ініціатив Міністерства юстиції з розбудови модерної системи виконання покарань та запевнив у готовності МКЧХ і в подальшому надавати міністерству необхідну підтримку.
Більше інформації 👉 т у т 👈
Денис Малюська поінформував президента МКЧХ про ключові напрямки розбудови пенітенціарної системи в Україні, зокрема підготовку законопроєкту, який спрямований на розбудову людиноцентричної системи виконання покарань, створення належних умов тримання під вартою й модернізацію інфраструктури пенітенціарних установ. Крім того, Міністр юстиції подякував Петеру Мауреру за допомогу з боку Міжнародного комітету Червоного Хреста у протидії поширенню COVID-19 у пенітенціарних установах України та зазначив, що ситуація в цілому на даний час є контрольованою.
Сторони обговорили також питання забезпечення захисту прав людини на сході України, зокрема щодо:
▪️ забезпечення соціальних виплат;
▪️ невизнання документів, виданих квазідержавними установами на тимчасово окупованих територіях;
▪️ фальсифікації документів про народження або смерть з метою незаконного заволодіння майном тощо.
Денис Малюська повідомив, що наразі існує розуміння цієї проблематики та яких заходів необхідно вжити для правильного реагування і створення відповідних умов для отримання громадянами послуг, яких вони потребують.
Петер Маурер у свою чергу підкреслив важливість ініціатив Міністерства юстиції з розбудови модерної системи виконання покарань та запевнив у готовності МКЧХ і в подальшому надавати міністерству необхідну підтримку.
Більше інформації 👉 т у т 👈
Верховна Рада України у першому читанні прийняла розроблений Мін’юстом законопроєкт, яким вводяться фінансові санкції до підприємств, підприємців, установ, організацій, які ігнорують вимоги щодо носіння масок та допускають у приміщення чи громадський транспорт людей без засобів захисту, які закривають рот та ніс.
Через те, що послаблення карантинних заходів українським суспільством сприймається як скасування карантину, через те, що серед населення держави виникла стійка тенденція щодо нехтування рекомендаціями в частині носіння в громадських місцях та транспорті засобів індивідуального захисту – нині законопроєктом пропонується встановити фінансові санкції за пропуск, допуск особи або невжиття заходів щодо перебування особи в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. Штраф за це передбачається у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Важливо наголосити, що законопроєкт націлений притягати до відповідальності саме тих осіб, які відповідальні за дотримання протиепідемічних заходів у громадських місцях, а не людей, які, до прикладу, прогулюються парком.
👩💼 Валерія КОЛОМІЄЦЬ
Через те, що послаблення карантинних заходів українським суспільством сприймається як скасування карантину, через те, що серед населення держави виникла стійка тенденція щодо нехтування рекомендаціями в частині носіння в громадських місцях та транспорті засобів індивідуального захисту – нині законопроєктом пропонується встановити фінансові санкції за пропуск, допуск особи або невжиття заходів щодо перебування особи в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. Штраф за це передбачається у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Важливо наголосити, що законопроєкт націлений притягати до відповідальності саме тих осіб, які відповідальні за дотримання протиепідемічних заходів у громадських місцях, а не людей, які, до прикладу, прогулюються парком.
👩💼 Валерія КОЛОМІЄЦЬ
Гарна новина для держреєстраторів: 30 листопада відбудеться тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації❗️
1️⃣0️⃣:0️⃣0️⃣ – тестування у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень
1️⃣5️⃣:0️⃣0️⃣ – тестування у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
Відбуватиметься тестування у приміщенні Виставкового центру «АККО Інтернешнл» за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 40-б
⚠️ Проведення тестування в умовах карантинних обмежень залежить, зокрема, від встановленого рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19 в країні.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
👩💼 Ольга ОНІЩУК
1️⃣0️⃣:0️⃣0️⃣ – тестування у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень
1️⃣5️⃣:0️⃣0️⃣ – тестування у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
Відбуватиметься тестування у приміщенні Виставкового центру «АККО Інтернешнл» за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 40-б
⚠️ Проведення тестування в умовах карантинних обмежень залежить, зокрема, від встановленого рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19 в країні.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
👩💼 Ольга ОНІЩУК
minjust.gov.ua
Графік проведення тестування у сфері державної реєстрації
Уряд схвалив законопроєкт, який позбавляє Мін'юст повноважень з розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність державних реєстраторів
Затвердженим Кабміном законопроєктом «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з впорядкуванням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» пропонується кілька новацій, які мають зменшити корупційні ризики та прояви рейдерства у сфері держреєстрації.
Зокрема:
☑️ з 1-го січня 2022 року позбавити Мін’юст повноважень щодо прийняття рішень про скасування реєстраційних дій у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
☑️ передбачити виключно судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації у вищевказаних сферах;
☑️ виключити райдержадміністрації з кола суб’єктів державної реєстрації;
☑️ відмовитись від зберігання відомостей реєстраційних справ на паперових носіях;
☑️ визначити можливість проведення реєстраційних дій на підставі примірників судових рішень в електронній формі;
☑️ створити законодавчі передумови для встановлення учасниками юридичної особи застереження про здійснення реєстраційних дій виключно на підставі рішення учасників, прийнятого в електронній формі та підписаного з використанням засобів електронної ідентифікації.
Детальніше 👉 т у т 👈
👨💼 Євгеній ГОРОВЕЦЬ
Затвердженим Кабміном законопроєктом «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з впорядкуванням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» пропонується кілька новацій, які мають зменшити корупційні ризики та прояви рейдерства у сфері держреєстрації.
Зокрема:
☑️ з 1-го січня 2022 року позбавити Мін’юст повноважень щодо прийняття рішень про скасування реєстраційних дій у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
☑️ передбачити виключно судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації у вищевказаних сферах;
☑️ виключити райдержадміністрації з кола суб’єктів державної реєстрації;
☑️ відмовитись від зберігання відомостей реєстраційних справ на паперових носіях;
☑️ визначити можливість проведення реєстраційних дій на підставі примірників судових рішень в електронній формі;
☑️ створити законодавчі передумови для встановлення учасниками юридичної особи застереження про здійснення реєстраційних дій виключно на підставі рішення учасників, прийнятого в електронній формі та підписаного з використанням засобів електронної ідентифікації.
Детальніше 👉 т у т 👈
👨💼 Євгеній ГОРОВЕЦЬ
За 9 місяців 2020 року до Офісу протидії рейдерству Мін’юсту надійшло 3133 скарги у сфері державної реєстрації, з яких було розглянуто 2127. У 898 випадках скарги були задоволені, а у 1229 кейсах — відмовлено в задоволенні по суті. Основними підставами для відмови у задоволені скарг стало прийняття оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав відповідно до закону, а також випадки, коли скаржник не підтвердив порушення його прав проведеними реєстраційними діями або пропустив 60-денний строк для звернення.
Важливо, що при цьому не було жодної відмови у задоволенні скарги з формальних підстав. Для порівняння, за аналогічний період 2019 року таких було майже 65% від загальної кількості розглянутих скарг.
Зараз ми орієнтуємося, перш за все, на якість розгляду реєстраційних кейсів і дієвість процедури адміністративного оскарження, і тільки потім на кількість проаналізованих кейсів.
Важливо, що при цьому не було жодної відмови у задоволенні скарги з формальних підстав. Для порівняння, за аналогічний період 2019 року таких було майже 65% від загальної кількості розглянутих скарг.
Зараз ми орієнтуємося, перш за все, на якість розгляду реєстраційних кейсів і дієвість процедури адміністративного оскарження, і тільки потім на кількість проаналізованих кейсів.
Право на зміну ПІБ фізичної особи передбачено статтею 295 Цивільного кодексу України. Проте якщо власне ім’я та прізвище громадянин може змінювати за власним бажанням, то по батькові допоки – лише у разі усиновлення чи його скасування або ж якщо батько змінив своє ім'я чи відомості про нього, як про батька, були вилучені з актового запису про народження.
🆕 Втім вже з 1 січня 2021 року цей порядок зміниться – українці зможуть змінювати по батькові на власний розсуд. Відповідний Закон ухвалила Верховна Рада.
Цим Законом передбачаються наступні зміни:
✅ фізична особа, яка досягла 16 років, матиме право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові;
✅ фізична особа, яка досягла 14 років, матиме право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою батьків;
✅ у разі якщо над фізичною особою, яка досягла 14 років, встановлено піклування, зміна прізвища та (або) власного імені, та (або) по батькові такої особи здійснюється за згодою піклувальника;
✅ фізична особа, яка досягла 14 років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою одного з батьків, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав стосовно цієї дитини або якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження, або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері;
✅ у разі заперечення одного з батьків щодо зміни по батькові дитини спір щодо такої зміни може вирішувати орган опіки і піклування або суд. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків стосовно дитини та інші обставини, що засвідчують відповідність зміни по батькові інтересам дитини.
Відповідні зміни будуть внесені і до Сімейного кодексу України.
🆕 Втім вже з 1 січня 2021 року цей порядок зміниться – українці зможуть змінювати по батькові на власний розсуд. Відповідний Закон ухвалила Верховна Рада.
Цим Законом передбачаються наступні зміни:
✅ фізична особа, яка досягла 16 років, матиме право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові;
✅ фізична особа, яка досягла 14 років, матиме право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою батьків;
✅ у разі якщо над фізичною особою, яка досягла 14 років, встановлено піклування, зміна прізвища та (або) власного імені, та (або) по батькові такої особи здійснюється за згодою піклувальника;
✅ фізична особа, яка досягла 14 років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою одного з батьків, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав стосовно цієї дитини або якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження, або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері;
✅ у разі заперечення одного з батьків щодо зміни по батькові дитини спір щодо такої зміни може вирішувати орган опіки і піклування або суд. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків стосовно дитини та інші обставини, що засвідчують відповідність зміни по батькові інтересам дитини.
Відповідні зміни будуть внесені і до Сімейного кодексу України.
Сьогодні Європейський суд з прав людини відкрив для користування україномовний інтерфейс своєї 👉 бази даних HUDOC.
Ця база надає доступ до практики Європейського суду, Європейської Комісії з прав людини (рішень та звітів) та резолюцій Комітету Mіністрів. База даних HUDOC вже містить понад 31500 перекладів судової практики на 31 мову, крім англійської та французької. Понад 2300 текстів українською мовою 🇺🇦 отримані від різних партнерів і вже доступні в 👉 базі даних.
Україномовний інтерфейс HUDOC має поглибити розуміння практики ЄСПЛ серед юристів та широкої громадськості. Вкрай важливо, щоб європейські стандарти ширше застосовувались національними судами, які стоять на захисті прав людини.
ℹ️ Україномовна версія бази даних судової практики ЄСПЛ була розроблена у співпраці Мін’юсту із Секретаріатом Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України та Офісом Ради Європи в Україні.
👨💼 Іван ЛІЩИНА
Ця база надає доступ до практики Європейського суду, Європейської Комісії з прав людини (рішень та звітів) та резолюцій Комітету Mіністрів. База даних HUDOC вже містить понад 31500 перекладів судової практики на 31 мову, крім англійської та французької. Понад 2300 текстів українською мовою 🇺🇦 отримані від різних партнерів і вже доступні в 👉 базі даних.
Україномовний інтерфейс HUDOC має поглибити розуміння практики ЄСПЛ серед юристів та широкої громадськості. Вкрай важливо, щоб європейські стандарти ширше застосовувались національними судами, які стоять на захисті прав людини.
ℹ️ Україномовна версія бази даних судової практики ЄСПЛ була розроблена у співпраці Мін’юсту із Секретаріатом Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України та Офісом Ради Європи в Україні.
👨💼 Іван ЛІЩИНА
Верховна Рада України ухвалила Закон про відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно, що закривають рот та ніс.
Так, представники поліції, санітарно-епідомологічної служби та органів місцевого самоврядування зможуть на місці накладати штрафи на осіб за відсутності у них маски або за маску на підборідді під час перебування у громадському місці. Штраф за це становитиме від 170 до 255 грн.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
👨💼 Олександр БАНЧУК
Так, представники поліції, санітарно-епідомологічної служби та органів місцевого самоврядування зможуть на місці накладати штрафи на осіб за відсутності у них маски або за маску на підборідді під час перебування у громадському місці. Штраф за це становитиме від 170 до 255 грн.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
👨💼 Олександр БАНЧУК
Затвердження Національної стратегії вирішення проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація на період до 2022 рок є заходом загального характеру, необхідним для виконання рішень Європейського суду групи справ Іванов/Бурмич проти України. Вона є дорожньою картою для України, яка дозволить досягти таких результатів, як:
☑️ зменшення кількості невиконаних рішень судів;
☑️ погашення державного боргу у зв’язку з невиконаними рішеннями судів;
☑️ припинення звернень до Європейського суду у зв’язку з невиконанням або тривалим виконанням рішень національних судів;
☑️ збільшення довіри суспільства до державних інституцій.
Наразі Міністерство юстиції працює над проєктом Плану заходів щодо її реалізації, який містить чіткі заходи нормативного та інституційного характеру, спрямовані на ефективне вирішення проблеми тривалого невиконання рішень національних судів.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
👨💼 Іван ЛІЩИНА
☑️ зменшення кількості невиконаних рішень судів;
☑️ погашення державного боргу у зв’язку з невиконаними рішеннями судів;
☑️ припинення звернень до Європейського суду у зв’язку з невиконанням або тривалим виконанням рішень національних судів;
☑️ збільшення довіри суспільства до державних інституцій.
Наразі Міністерство юстиції працює над проєктом Плану заходів щодо її реалізації, який містить чіткі заходи нормативного та інституційного характеру, спрямовані на ефективне вирішення проблеми тривалого невиконання рішень національних судів.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
👨💼 Іван ЛІЩИНА
💻 Державна архівна служба України презентувала електронну базу даних про жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму «Український мартиролог ХХ століття». Метою інтернет-проєкту є створення електронної бази даних, у якій буде розміщено фотоінформацію та стислі біографічні дані про жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму і їх наступну реабілітацію; забезпечення інтелектуального доступу до архівних документів у мережі Інтернет.
«Український мартиролог ХХ ст. є підсумком роботи державних архівів, започаткованої ще 1989 року, яка пожвавилася після прийняття Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» (1991), коли почали складатися регіональні та тематичні бази даних на репресованих. Нині вони існують практично у всіх державних архівах, які прийняли на зберігання архівно-слідчі справи та інші документи, дотичні до політичних репресій. Нині розпочато зведення зазначених баз даних до централізованої загальнодоступної онлайн-бази», – зазначив Голова Державної архівної служби України 👨💼 Анатолій Хромов.
Наразі онлайн-база містить інформацію про майже 57 тисяч репресованих осіб. До того ж, з-поміж даних доступна й інформація про репресованих мешканців нині тимчасово окупованих територій.
ℹ️ Інформація, представлена в базі даних «Український мартиролог ХХ ст.», містить стислу інформацію про жертв політичних репресій 1920-1950-х років: фотопортрет або кілька фотографій (за наявністю), ім'я жертви та коротка характеристика роду її занять, дати життя, відомості щодо реабілітації, посилання на архів, де зберігаються архівно-слідчі справи та інші дотичні матеріали. Це насамперед центральні державні архіви та державні архіви областей, а також галузеві державні архіви Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України.
«Український мартиролог ХХ ст. є підсумком роботи державних архівів, започаткованої ще 1989 року, яка пожвавилася після прийняття Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» (1991), коли почали складатися регіональні та тематичні бази даних на репресованих. Нині вони існують практично у всіх державних архівах, які прийняли на зберігання архівно-слідчі справи та інші документи, дотичні до політичних репресій. Нині розпочато зведення зазначених баз даних до централізованої загальнодоступної онлайн-бази», – зазначив Голова Державної архівної служби України 👨💼 Анатолій Хромов.
Наразі онлайн-база містить інформацію про майже 57 тисяч репресованих осіб. До того ж, з-поміж даних доступна й інформація про репресованих мешканців нині тимчасово окупованих територій.
ℹ️ Інформація, представлена в базі даних «Український мартиролог ХХ ст.», містить стислу інформацію про жертв політичних репресій 1920-1950-х років: фотопортрет або кілька фотографій (за наявністю), ім'я жертви та коротка характеристика роду її занять, дати життя, відомості щодо реабілітації, посилання на архів, де зберігаються архівно-слідчі справи та інші дотичні матеріали. Це насамперед центральні державні архіви та державні архіви областей, а також галузеві державні архіви Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України.
☝️Заповіт, спадковий договір, договір дарування та договір довічного утримання – усі ці правочини є тотожними між собою у єдиному намірі власника відчужити майно на користь іншої особи за власним волевиявленням. Такі правочини потребують нотаріального посвідчення 🔏, крім деяких винятків за договором дарування (наприклад, дарування рухомих речей, предметів особистого користування тощо).
Відмінності між переліченими вище правочинами полягають у моменті набуття права власності та умов їх набуття (або їх відсутність). Ще однією важливою відмінністю є можливість визнання їх недійсними в судовому порядку та строки позовної давності, яка для договору дарування становить 1️⃣ рік, а для договору довічного утримання, спадкового договору та заповіту – 3️⃣ роки.
🔷 Договір довічного утримання, як правило, обирають особи, які потребують сторонньої допомоги, одинокі сімейні пари, сім’ї людей похилого віку з непрацездатними дітьми або дітьми з інвалідністю, люди похилого віку, позбавлені опіки та піклування близьких та інші з метою забезпечити собі утримання та (або) догляд довічно. Однак відчужувачем за договором довічного утримання може бути будь-яка особа незалежно від її віку та стану здоров’я.
Важливим моментом є те, що право власності за таким договором є обмеженим, оскільки набувач не має права до смерті відчужувача продавати майно, дарувати його, міняти, передавати в заставу або у власність іншій особі на підставі іншого правочину. Ще один нюанс – набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання.
🔷 Альтернативою договору довічного утримання є спадковий договір, який полягає в тому, що набувач зобов’язаний вчинити певні дії за вказівкою відчужувача і в разі його смерті – отримати право власності на майно відужувача.
Повноцінний перехід права власності (володіння, користування, розпорядження) до набувача відбувається після смерті відчужувача. На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження.
🔷 Ще одним різновидом передачі права власності за волею власника є заповіт – особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Заповідач може в будь-який момент змінити, скасувати або скласти новий заповіт. Змінювати заповіт можна безліч разів і кожний новий заповіт скасовує попередній. Кожен новий варіант заповіту потребує нотаріального посвідчення.
🔷 Договір дарування – це домовленість двох сторін, за якою одна сторона – дарувальник – передає або зобов’язується передати у майбутньому другій стороні –обдаровуваному– безоплатно майно у власність.
Договір дарування належить до безоплатних правочинів, за умовами якого обдаровуваний не має перед дарувальником будь-якого зобов’язання матеріального характеру.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
Відмінності між переліченими вище правочинами полягають у моменті набуття права власності та умов їх набуття (або їх відсутність). Ще однією важливою відмінністю є можливість визнання їх недійсними в судовому порядку та строки позовної давності, яка для договору дарування становить 1️⃣ рік, а для договору довічного утримання, спадкового договору та заповіту – 3️⃣ роки.
🔷 Договір довічного утримання, як правило, обирають особи, які потребують сторонньої допомоги, одинокі сімейні пари, сім’ї людей похилого віку з непрацездатними дітьми або дітьми з інвалідністю, люди похилого віку, позбавлені опіки та піклування близьких та інші з метою забезпечити собі утримання та (або) догляд довічно. Однак відчужувачем за договором довічного утримання може бути будь-яка особа незалежно від її віку та стану здоров’я.
Важливим моментом є те, що право власності за таким договором є обмеженим, оскільки набувач не має права до смерті відчужувача продавати майно, дарувати його, міняти, передавати в заставу або у власність іншій особі на підставі іншого правочину. Ще один нюанс – набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання.
🔷 Альтернативою договору довічного утримання є спадковий договір, який полягає в тому, що набувач зобов’язаний вчинити певні дії за вказівкою відчужувача і в разі його смерті – отримати право власності на майно відужувача.
Повноцінний перехід права власності (володіння, користування, розпорядження) до набувача відбувається після смерті відчужувача. На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження.
🔷 Ще одним різновидом передачі права власності за волею власника є заповіт – особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Заповідач може в будь-який момент змінити, скасувати або скласти новий заповіт. Змінювати заповіт можна безліч разів і кожний новий заповіт скасовує попередній. Кожен новий варіант заповіту потребує нотаріального посвідчення.
🔷 Договір дарування – це домовленість двох сторін, за якою одна сторона – дарувальник – передає або зобов’язується передати у майбутньому другій стороні –обдаровуваному– безоплатно майно у власність.
Договір дарування належить до безоплатних правочинів, за умовами якого обдаровуваний не має перед дарувальником будь-якого зобов’язання матеріального характеру.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈
Законопроєктом «Про публічні консультації» фактично запроваджується нова філософія здійснення державного управління та функціонування державної влади. Можна виділити 3️⃣ основні цілі, яких вдасться досягти із набранням проєктом Закону чинності:
✅ Прозорість здійснення державного управління. Вона виражається у тому, що завдяки процедурі публічних консультацій спільнота заздалегідь дізнається про усі рішення, що готуються міністерством. Дізнається про важливі зміни не з дня на день, або навіть, заднім числом, а наперед. Тобто, дізнаючись, що якесь рішення готується, – ще й може долучитися до формування тої чи іншої ініціативи.
✅ Прогнозованість державної політики. Адже процедура передбачає, що рішення буде донесене до спільноти і роз’яснене. Усі, кого воно торкнеться, матимуть можливість зрозуміти, що змінюється, яким чином і навіщо. Це допоможе уникнути різночитань, а також непотрібного негативу і хвилювань.
✅ Залучення громадян до процесу. Щоб не було непотрібного відчуття: для нас без нас. По усіх сферах, де ми формуємо і реалізовуємо державно-правову політику: виконавці, арбітражні керуючі, інші професійні юристи будуть розуміти, що їхній голос почутий.
Консультації з громадськістю із регіонів роблять процес держуправління прозорішим, а прийняті рішення – більш якісними. А саме це – основна мета законопроєкту.
ДЕТАЛЬНІШЕ в інтерв'ю заступника Міністра юстиції Олександра Банчука за 👉 посиланням
✅ Прозорість здійснення державного управління. Вона виражається у тому, що завдяки процедурі публічних консультацій спільнота заздалегідь дізнається про усі рішення, що готуються міністерством. Дізнається про важливі зміни не з дня на день, або навіть, заднім числом, а наперед. Тобто, дізнаючись, що якесь рішення готується, – ще й може долучитися до формування тої чи іншої ініціативи.
✅ Прогнозованість державної політики. Адже процедура передбачає, що рішення буде донесене до спільноти і роз’яснене. Усі, кого воно торкнеться, матимуть можливість зрозуміти, що змінюється, яким чином і навіщо. Це допоможе уникнути різночитань, а також непотрібного негативу і хвилювань.
✅ Залучення громадян до процесу. Щоб не було непотрібного відчуття: для нас без нас. По усіх сферах, де ми формуємо і реалізовуємо державно-правову політику: виконавці, арбітражні керуючі, інші професійні юристи будуть розуміти, що їхній голос почутий.
Консультації з громадськістю із регіонів роблять процес держуправління прозорішим, а прийняті рішення – більш якісними. А саме це – основна мета законопроєкту.
ДЕТАЛЬНІШЕ в інтерв'ю заступника Міністра юстиції Олександра Банчука за 👉 посиланням
