Міністерство юстиції України
6.11K subscribers
1.33K photos
114 videos
3 files
1.84K links
Долучайтесь до нас також 👇:

🔹 Website: https://minjust.gov.ua/
🔹 Facebook: https://www.facebook.com/minjust.official
🔹 Twitter: https://twitter.com/minjust_gov_ua
🔹 Instagram: https://cutt.ly/aKez3Y3
🔹 YouTube: https://cutt.ly/PKezBbd
Download Telegram
​​Життєві ситуації, коли людина потребує правової допомоги, можуть трапитися з будь-ким і будь-коли. Втім, зважаючи на епідемічну ситуацію 😷 в країні та відповідні карантинні обмеження, радимо вам за можливості звертатись до центрів та бюро системи БПД та спілкуватись із юристом дистанційно 🤳 (телефоном чи онлайн).

Отримати безоплатну правову допомогу дистанційно можна кількома способами: 👇

🔷 зателефонувати за безкоштовним номером системи БПД ☎️0 800 213 103
За цим номером надаються консультації та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги тощо. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.
🔷 скористатися мобільним застосунком 📲 «Безоплатна правова допомога», завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням, або завантажити мобільний застосунок «Твоє право», перейшовши за посиланням
🔷 постраждалі від домашнього насильства та свідки можуть онлайн 💻отримати консультацію юристів щодо захисту своїх прав, написавши у Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству»,
🔷 всі, кому потрібна правова консультація, можуть поставити запитання у месенджер Фейсбук-сторінки системи БПД.

👉 Якщо все ж потребуєте особистого звернення до найближчого місцевого центру чи бюро правової допомоги ⚖️ – їх перелік, адреси та графік роботи можна дізнатися на сайті системи БПД у розділі «Всі центри».

👉 Мешканці віддалених населених пунктів можуть отримати правову консультацію під час роботи 🚐 мобільних та дистанційних пунктів. Детальніше дізнатися про графік їх роботи можна у найближчому місцевому центрі. Також можна скористатися пошуком найближчого центру та дистанційних пунктів за посиланням.

👉 Якщо вас чи вашого родича затримали за підозрою у кримінальному провадженні, зателефонуйте за номером ☎️ 0800213103 для призначення адвоката. Детальнішу інформацію можна дізнатися на сайті у розділі «Мене затримали».

👉 Щоб отримати правову допомогу, зокрема призначення адвоката для відновлення порушених прав у суді 👨‍⚖️, слід надати до місцевого центру відповідні 📄 документи. Упродовж 10 днів центр перевірить їх та прийме рішення про надання безоплатної вторинної допомоги. Детальніше про категорії осіб, які мають право на такий вид допомоги, можна переглянути у розділі «Чи маю я право на безоплатну вторинну правову допомогу».
​​📣 Державні реєстратори та нотаріуси можуть отримувати повний текст судового рішення при розгляді заяв у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Це стало можливим завдяки запровадженню ДП Національні інформаційні системи інформаційного обміну з Державною судовою адміністрацією України (ДСА).

Цей черговий крок у рамках реалізації антирейдерських заходів в Україні унеможливить незаконну перереєстрацію права власності, інших речових прав на нерухоме майно на підставі заяв з використанням завідомо підроблених рішень та ухвал суду 📃⚖️.

👨‍💻 Нововведення дозволить реєстраторам перевіряти справжність рішення суду, яке є однією з підстав для зміни речових прав на нерухомість, чи вступило це рішення в силу тощо, безпосередньо у Єдиному реєстрі судових рішень, отримуючи повну інформацію, що включає сторони справи, адреси тощо, у режимі онлайн.
​​Коли в сім’ю приходить горе і раптово помирає близька людина, мало хто одразу замислюється про належне оформлення спадщини. Саме тому законодавець визначив строк у 6️⃣ місяців, протягом якого треба звернутися до нотаріуса із відповідною заявою. Цей термін починає вираховуватися 📅 з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого він був оголошений померлим.

Але життя непередбачуване, і трапляється так, що спадкоємці з різних причин пропускають цей строк. Тоді для них може бути встановлено додатковий строк для прийняття спадщини за письмовою згодою інших спадкоємців, які її прийняли, або на підставі судового рішення.

Як показує судова практика ⚖️, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються такі, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:
тривала хвороба спадкоємців;
перебування спадкоємця тривалий час за межами України;
відбування покарання в місцях позбавлення волі;
перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України;
необізнаність спадкоємця про наявність заповіту тощо.

☝️При цьому суди до уваги беруть переважно 📑 письмові докази: довідки медичних установ, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що можуть підтвердити обставини, які унеможливлювали звернення спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки.

Позов 📄 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини пред’являються за місцем розташування нерухомого майна або основної його частини.

💸 За подання такої позовної заяви справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.10.2020 року – 840,80 грн.), якщо особа не звільнена від його сплати відповідно до законодавства.

☝️ Однак є й такі ситуації, які суд НЕ визнає поважними причинами для пропуску терміну спадкування. Зокрема це:
🚫 юридична необізнаність про строк в 6 місяців для звернення до нотаріуса;
🚫 похилий вік або непрацездатність спадкоємця;
🚫 несприятливі погодні умови;
🚫 відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини тощо.

Якщо суд 👨‍⚖️ своїм рішенням визначив спадкоємцю додатковий строк для прийняття спадщини, але він цим не скористався та не звернувся до нотаріуса із відповідною заявою, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому ще одного додаткового строку для прийняття спадщини.
​​​​Міністерство юстиції України виносить на публічне громадське обговорення проєкт Закону України «Про судово-експертну діяльність»

Обумовлений проєкт розроблено на виконання Указу Президента України від 08.11.2019 № 837 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави», яким передбачено, зокрема, необхідність врегулювання питань щодо самоврядування судових експертів, рецензування висновку судового експерта та визначення граничних строків проведення судових експертиз.

Детальна інформація та текст проєкту закону на сайті Мін'юсту за посиланням 👈👇
​​​​👨‍👩‍👧‍👦 Більшість батьків з усією відповідальністю підходять до вибору імені свого новонародженого малюка: хтось досліджує значення імен, хтось співвідносить їх із датою народження, а хтось дивиться, чи буде ім’я дитини співзвучним з прізвищем та по батькові. Та все ж бувають такі, хто піддається швидкоплинним «серіальним» чи іншим захопленням і називає дітей так, що ті, досягнувши повноліття 🧍‍♀️🧍, вирішують змінити дані їм від народження імена.

В Україні, згідно із Законом, кожна людина, починаючи з 1️⃣6️⃣ років, може змінити своє прізвище, ім'я або по батькові. Проте за згодою батьків це можна зробити і в більш ранньому віці — у 1️⃣ 4️⃣років.
Прізвище або по батькові, окрім як за власним бажанням, можна також змінювати у випадках:
🔹 усиновлення, його скасування або визнання недійсним;
🔹 реєстрації шлюбу, його розірвання або визнання недійсним;
🔹 якщо батько особи (яка досягла 14 років і бажає змінити по батькові) змінив своє ім'я або відомості про нього, як про батька, вилучені з актового запису про народження.

📜 Заяву про зміну імені приймає, розглядає, а також веде їх облік відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання особи. Якщо громадян України постійно проживає за кордоном – ця функція покладається на дипломатичне представництво або консульську установу України, в якій особа перебуває на постійному консульському обліку.

Одночасно із заявою необхідно подати наступні документи:
📌 паспорт і свідоцтво про народження заявника;
📌 свідоцтво про шлюб (у разі коли заявник перебуває у шлюбі) або про розірвання шлюбу (у разі коли шлюб розірвано);
📌 свідоцтва про народження дітей (у разі, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей);
📌 свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно раніше було змінено;
📌 свою фотокартку;
📌 квитанцію про сплату державного мита.

💵Обійдеться така процедура всього у 5 грн 10 коп. Якщо ж забажаєте ще раз змінити свої персональні дані — доведеться сплатити 51 грн.

Заява про зміну імені розглядається у тримісячний строк з дня її подання.
❗️Після отримання дозволу заявникові необхідно звернутися у відділ ДРАЦС для складання актового запису про зміну імені або прізвища. Якщо не зробити цього протягом 3 місяців без поважних причин — дозвіл втратить силу.

Втім існують причини, коли вам можуть відмовити ⛔️ у зміні імені. А саме – у разі:
▪️ здійснення стосовно заявника кримінального провадження або його перебування під адміністративним наглядом;
▪️ наявності у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку;
▪️ офіційного звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника;
▪️ подання заявником неправдивих відомостей.
​​👉 Продовжуючи тему зміни власного імені, наведемо кілька цікавих фактів зі статистики.

На такий відповідальний крок, як зміна імені, зважуються громадяни різного віку та різної статі 👫. Втім, як показує практика, частіше майже в 2 рази це роблять жінки. При цьому до переліку не враховано тих, хто змінив прізвище при державній реєстрації шлюбу.

Так, за 9 місяців 2020 року змінили ім’я 5866 жінок👱‍♀️ та 2839 чоловіків 👨.

«Загалом же тенденція щодо зміни імені зменшується 📉, з огляду на відповідні показники за останні кілька років. Якщо у 2016 році спостерігався справжній «бум» на зміну імені – відповідних актових записів було складено 22 365, то у 2019 таких було 15 689.
Протягом січня-вересня 2020 року можливістю змінити ім'я громадяни в Україні скористались 8 743 разів», – повідомила заступниця Міністра юстиції з питань державної реєстрації 👩‍💼 Ольга Оніщук.

Цікаво, з яких на які громадяни змінювали власні імена? 😉Ось кілька прикладів 👇

Джоя – стала Белла
Єлизветета – стала Климентина
Аурел – став Олександр
Людмила – стала Кая
Анна – стала Оліанна
Володимир – став Вальдемар
Іван – став Йонас
Дррааоллдлісс – стала Анна
Ганна – стала Анабелла
Марія – стала Деріка
Люцифєр – став Джек
Андрій – став Владій
Євген – став Єжі
Наталія – стала Адіті
Лариса – стала Глорія-Сандра
​​💍🔞 Згідно із законодавством України, важливою умовою для реєстрації шлюбу є досягнення особами, які бажають одружитися, шлюбного віку – 18 років. Однак Закон передбачає й можливість одруження у більш ранньому віці – з 16 років. Такі неповнолітні особи можуть одружитися за умови надання їм судом 👩‍⚖️ права на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає їхнім інтересам. Рішення суду в таких випадках є єдиною законною підставою такого шлюбу.

«Протягом січня-вересня 2020 року в Україні 486 неповнолітніх осіб за рішенням суду отримали право на шлюб. З них 472 жінки та 14 чоловіків. У міській місцевості право на шлюб отримали 210 осіб, у сільській – 276. Загалом же за 9 місяців 2020 року органами державної реєстрації актів цивільного стану проведено державну реєстрацію 126 443 шлюбів», – про це повідомила заступниця Міністра юстиції з питань державної реєстрації Ольга Оніщук.

Про підстави для надання неповнолітнім права на шлюб, а також необхідні для цього документи – читайте у лінку 👈👇
​​Окружним адміністративним судом міста Києва була винесена окрема ухвала щодо ситуації навколо функціонування НАБУ. Так, ОАСК вимагає органи державної влади відреагувати на рішення Конституційного Суду України від 28/08/2020, яким визнано неконституційним указ Президента України про призначення директора НАБУ.

В цій ситуації важливо роз’яснити кілька моментів:

▪️Мін’юст не може вносити зміни до Єдиного державного реєстру, щоб виконати будь-яке рішення Конституційного Суду України або ж окремої ухвали. Зміни до інформації, що містяться у реєстрах, вносяться державними реєстраторами, а Мін’юст лише розглядає скарги на дії реєстраторів та вносить дані у ЄДР виключно за результатами розгляду таких скарг.
Тобто, ані правової підстави, ані повноважень виключати інформацію про Артема Ситника як про директора НАБУ з ЄДР немає.
▪️ Питання про те, чи є НАБУ органом виконавчої влади, чи ні, однозначно та до кінця не вирішене. КСУ у своєму рішенні вказав, що у НАБУ є ознаки центрального органу виконавчої влади, однак чіткої тези про те, що це таки орган виконавчої влади – немає.
▪️Положення закону про НАБУ у частині процедури призначення директора НАБУ все ще чинні та залишаться такими до 17 грудня 2020.

Тож, НАБУ як був, так і залишається повноцінно функціонуючим правоохоронним органом.

👨‍💼 Денис МАЛЮСЬКА

З ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва можете ознайомитись за цим посиланням👈
В процесі підготовки до реформування виконавчої служби важливо всебічно аналізувати інформацію щодо роботи виконавців. Це допоможе якнайкраще вдосконалити механізм виконання судових рішень, прибрати з нього корупційні ризики та підґрунтя для зловживань.

Наведемо кілька статистичних фактів за 2019 рік:
☑️ одним державним виконавцем фактично було виконано у середньому 250 виконавчих документи, що майже у 5,5 разів більше, ніж одним приватним;
☑️ ефективність виконання рішень державними виконавцями склала 25,8%, в той час як у приватних цей показник втричі нижчий і дорівнює 8,1%;
☑️ найвищий відсоток виконання рішень державними виконавцями – по документах на користь державного бюджету, – таких було 61,8% від загальної кількості фактично виконаних ними документів. Приватними ж виконавцями ця категорія рішень взагалі не виконується.

👨‍💼 Андрій Гайченко
Продовжуємо ремонтувати безкоштовні камери в українських СІЗО без залучення на це коштів платників податків. Одним із джерел фінансування поліпшення загальних умов у слідчих ізоляторах стали платні камери, так як у держбюджеті коштів на це не передбачено.

🛠 За рахунок надання послуг з поліпшених умов перебування затриманих у платних камерах вже вдалося відремонтувати 13 безкоштовних приміщень слідчих ізоляторів, що налічують 88 місць. Усього станом на 1 жовтня безкоштовних камер відремонтували на загальну суму 💰 майже 340 тисяч гривень.
​​Згідно із законодавством, в Україні формування земельних ділянок 🏞 фіксується в Державному земельному кадастрі, а оформлення прав на земельні ділянки – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому земельна ділянка може бути об'єктом цивільних правочинів лише після внесення відомостей про неї до обох баз даних.

☝️Належне оформлення документів, які підтверджують право власності або інше речове право на земельну ділянку, і внесення таких відомостей до Державного реєстру прав допоможе захистити вашу власність від шахрайських дій❗️

Тож, як здійснити державну реєстрацію права власності на земельну ділянку усього за 3 кроки – Про це розповідаємо далі: 👇

1️⃣ Перш за все, земельній ділянці необхідно присвоїти кадастровий номер. Це, так би мовити, ідентифікаційний код землі, без наявності якого сьогодні не можливо провести будь-які юридичні операції з ділянкою.
🗺 Для цього зверніться до найближчого розробника документації із землеустрою для виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Перевірити (за координатами чи населеним пунктом), чи присвоєно земельній ділянці кадастровий номер, можна за посиланням 💻

2️⃣ Далі варто звернутись до місцевого виконавчого органу, найближчого нотаріуса чи центру надання адміністративних послуг та подати їм необхідний пакет документів 📑:
📌 паспорт;
📌 документ, який є підставою виникнення права на ділянку (наприклад, держакт на право власності на землю, договір купівлі-продажу, рішення суду, свідоцтво про право на спадщину).

3️⃣ Документи, подані для державної реєстрації, розглядаються 🕵️‍♀️ упродовж 5 робочих днів. Після цього вам залишиться лиш отримати витяг із Державного реєстру прав про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

⚠️ Зверніть увагу, що так звані державні акти на землю старого зразка є дійсними, тобто держава їх визнає, але сьогодні головною умовою для офіціалізації статусу власника землі є присвоєння ділянці кадастрового номеру, а запорукою захисту майна від шахрайських оборудок — оцифрування відповідних відомостей, тобто, внесення їх до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно‼️
Іван Ліщина: Апеляційний суд Амстердама задовольнив позов України про відвід одного із суддів у справі про приналежність «скіфського золота».

У вересні 2019 року Мін’юст повідомляв, що є ряд обставин у справі про повернення в Україну музейної колекції «Крим. Золотий острів у Чорному морі», які можуть свідчити про упередженість головуючого судді, котрий розглядає справу. Так, суддя протягом кількох років здійснював представництво інтересів однієї з російських компаній, тому фактично захищав інтереси Російської Федерації як основного інтересанта у вирішенні справи. Крім того, представництво інтересів по цій справі він здійснював у тісній співпраці з адвокатами, які наразі представляють інтереси кримських музеїв у справі про «скіфське золото».

Тоді ж Україна подала клопотання до Апеляційного суду Амстердама про відвід судді. 28.10.2020 позов було задоволено.

ℹ️ Нагадаємо, предметом спору є колекція скіфських золотих прикрас – 565 музейних предметів загальною страховою вартістю 10 млн євро.
​​Конституційний Суд України опублікував рішення щодо антикорупційного законодавства. Серед основних моментів цього рішення – наступні: 👇

КСУ вказав, що вплив НАЗК (як органу виконавчої влади) на суди (як органи судової влади) є неконституційним. Тому суд скасував усі ключові антикорупційні повноваження НАЗК (причому щодо усіх чиновників, не лише суддів).
Також КСУ вказав, що кримінальна відповідальність за декларування недостовірних відомостей є надмірною. І таку відповідальність теж скасував.
КСУ НЕ скасовував саме електронне декларування або ж кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
Так само залишився діяти і електронний реєстр декларацій, хоча доступ до його даних буде обмежено.

Що відбуватиметься далі?👇

▪️ ВРУ, ОПУ, КМУ та експертна спільнота напрацюють законопроєкт, яким буде обмежено (або взагалі виключено) вплив НАЗК на суддів.
▪️ Ймовірно, судді отримають свій окремий механізм контролю за статками та витратами, який не буде поступатися НАЗК. Тобто, антикорупційний контроль за суддями буде збережено.
▪️ Також буде відновлено дію норм антикорупційного законодавства.
▪️ Декларування недостовірної інформації (або ж недекларування) доведеться карати більш м’яко, через адміністративну відповідальність.

👨‍💼 Денис МАЛЮСЬКА
​​Як свідчить практика, органи ДВС зосереджені на виконанні соціально-важливих документів із незначними сумами, зокрема – дрібні штрафи та аліменти. В той же час, приватні виконавці зосередили свою діяльність на іншій категорії справ, з яких гарантовано можна отримати значну винагороду. Тому застосовувати суто бізнесовий підхід до оцінки діяльності цих двох інститутів неможливо.

Крім того, державні виконавці – єдині, хто сьогодні виконує документи на користь держаного бюджету.

Як видно з даних за 2019 рік, кожна гривня, витрачена на органи ДВС, принесла більше 300% прибутку. Тобто, якщо сума видатків загального фонду на утримання органів Державної виконавчої служби торік склала 900555,8 тис. грн., то сума, стягнута органами ДВС до бюджету становить 3733795,8 тис. грн.

👨‍💼 Андрій ГАЙЧЕНКО
27 жовтня Конституційний суд України виніс рішення, яким визнав неконституційними повноваження Нацагентства з питань запобігання корупції (НАЗК) з контролю та перевірки декларацій, цілодобового доступу до реєстру декларацій і моніторингу способу життя чиновників. Наразі поновити роботу системи e-декларування можна, однак – із врахуванням аргументів, викладених КСУ в своєму рішенні, зокрема щодо того, що «вплив НАЗК на суди є неконституційним, адже це – різні гілки влади: виконавча та судова відповідно». Так, ймовірним шляхом вирішення цієї ситуації може бути створення окремого органу, схожого на НАЗК, аналогічного за повноваженнями, але всередині судової гілки влади. Однак для цього необхідно, аби відповідний закон був ухвалений Верховною Радою.

Допоки Парламент не ухвалить відповідного рішення, НАЗК зможе повноцінно функціонувати, якщо внести зміни в закон і прибрати повноваження Нацагентства щодо суддів. Тоді НАЗК зможе продовжувати виконувати свої обов’язки щодо всіх інших посадовців. Набрання чинності цього закону дозволить розблокувати роботу НАЗК і відкрити доступ до реєстру декларацій.

Детальніше про рішення КСУ, про його вплив на співпрацю України з міжнародними партнерами, а також про механізм виходу із ситуації, яка склалася, – читайте в інтерв'ю Міністра юстиції Дениса Малюськи 👉 для НВ
НАЗК відновило доступ до Реєстру декларацій. Відповідне рішення прийняв Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні, ініційованому Президентом. Це рішення зобов’язало Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій.

Рішення було прийнято виключно в межах повноважень Кабміну, адже стосується лише органів виконавчої влади.

Прийняте рішення також дозволить Національному агентству проводити спеціальні перевірки та розблокує призначення керівників в органи влади та місцевого самоврядування. Тобто, процедура кадрових призначень наразі є розблокованою.

👨‍💼 Денис МАЛЮСЬКА
​​⚠️ Після рішення Конституційного Суду переважна частина українського суспільства втратила довіру до суддів цієї впливової судової інституції. Але ж розгляду у КСУ очікують практично усі ключові реформи, прийняті Верховною Радою України останніми роками. На кону – банківська та земельні реформи, існування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Вищого антикорупційного суду України та Великої Палати Верховного Суду України та чимало інших ключових досягнень останніх років.

РНБОУ та Президент, зваживши на усі ризики, підтримали ідею політичного врегулювання проблеми шляхом перезавантаження усього складу Конституційного Суду України, що і було оформлено відповідним законопроектом.

Чимало опонентів такого рішення вказали, що воно не є юридичним та не відповідає вимогам закону і Конституції, а тому не може бути підтриманим.

Моє ж переконання, як Міністра юстиції України, – політичне вирішення проблеми має право на існування.

Більше того, такого роду суперечка (хоча і значно більшого ступеня ваги) між політичним та юридичним рішенням уже була не так давно, у 2014 році. Нагадаю, суспільну довіру тоді втратив Янукович та його команда. У часи Революції гідності було прийнято чимало політико-правових рішень, де трагічність ситуації цілком правильно і справедливо переважила окремі вузькі юридичні обмеження. Одним з таких політико-правових рішень стала чинна редакція Конституції України.

До того ж, нагадаю, чинна Конституція – це саме політико-правове рішення, яке «розвернуло» дію несправедливого рішення Конституційного Суду України.

Рішення, винесеного КСУ, за чутками, під політичним тиском та за чималу грошову винагороду від тодішньої влади.

У чому секрет успішності тих політичних (політико-правових) рішень?

На мою думку у тому, що це був суспільний компроміс та реалізація справедливості. Це – єдиний критерій, який відрізняє справедливе політичне вирішення складної суспільної проблеми від антиконституційних дій або ж (іноді) узурпації влади.

Тому чи має право на життя і реалізацію ініціатива Президента щодо перезавантаження КСУ

Моє внутрішнє переконання – так, якщо вона буде підтримана Верховною Радою України і суспільством❗️

👨‍💼 Денис МАЛЮСЬКА
​​У зв’язку з реформою адміністративно-територіального устрою України – створенням нових об’єднаних територіальних громад – Мін’юст планує дещо змінити механізм переведення до нових ОТГ державних реєстраторів та спростити порядок їх працевлаштування. Зокрема, маємо намір відмовитися від необхідності проведення спеціальної перевірки у разі такого переведення.
Разом із цим, адміністративно-територіальна реформа призвела до виникнення дефіциту кадрів у сфері держреєстрації: створюються нові ОТГ – отже, виникає потреба у нових кваліфікованих фахівцях для цих громад.
Головною ж причиною кадрового «голоду» у сфері державної реєстрації більшою мірою стало поширення пандемії Covid-19 в Україні та світі, оскільки через карантинні обмеження Мін’юст не проводив тестування для реєстраторів протягом останніх 7 місяців. З цієї ж причини не могли скласти кваліфікаційний іспит і майбутні нотаріуси.
Наразі проведення відповідного кваліфікаційного іспиту і тестування для Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції є одним із пріоритетних завдань. Плануємо реалізувати його вже найближчим часом, в ідеалі – до нового року. Можливо, ми підемо вже протореним шляхом: організуємо ці заходи із дотриманням соціальної дистанції і всіх протиепідемічних правил, як це було зроблено при проведенні ЗНО цього літа. Зараз шукаємо відповідну локацію і технічні можливості для реалізації цього завдання. Втім, звісно, все залежатиме від динаміки захворюваності на Covid-19 в Україні.
Зазначу, що на сьогодні загалом є чимало охочих виконувати функції державного реєстратора – близько 400 осіб, але вони не можуть отримати доступ до реєстрів без проходження відповідного тестування. Аналогічна ситуація склалася і в нотаріальній спільноті: кандидатів на складання кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю ми очікуємо близько 700.

👩‍💼 Ольга ОНІЩУК