⚠️ Звертаємо увагу, що відсьогодні, з 1 грудня, в Україні змінився розмір виплат аліментів за рахунок збільшення 📈 прожиткового мінімуму.
Для дітей віком до 6 років прожитковий мінімум відтепер становить 1921 грн, а для дітей віком від 6 до 18 років — 2395 грн.
Відповідно, зростають і прив'язані до цього показника соціальні допомоги, виплати, зокрема, й аліменти на дітей.
👩⚖️ Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів відтепер становитиме:
☑ для малечі до 6 років — 960,5 грн;
☑ для дітей віком від 6 до 18 років — 1197,5 грн
Варто знати, що процес зміни грошових надходжень відбувається автоматично, без звернень до органів державної виконавчої служби.
Для дітей віком до 6 років прожитковий мінімум відтепер становить 1921 грн, а для дітей віком від 6 до 18 років — 2395 грн.
Відповідно, зростають і прив'язані до цього показника соціальні допомоги, виплати, зокрема, й аліменти на дітей.
👩⚖️ Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів відтепер становитиме:
☑ для малечі до 6 років — 960,5 грн;
☑ для дітей віком від 6 до 18 років — 1197,5 грн
Варто знати, що процес зміни грошових надходжень відбувається автоматично, без звернень до органів державної виконавчої служби.
Друзі, вже відомі результати тестування 💻 на знання законодавства у сфері державної реєстрації. Можете ознайомитись із ними за посиланнями👇
☑️ результати тестування у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
☑️ результати тестування у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
☑️ результати тестування у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
☑️ результати тестування у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації проводилося вперше за останній рік. Цей захід став справжнім випробуванням не тільки для кандидатів, але й для Міністерства юстиції України і Проєкту ЄС «Право Justice», який допомагав нам в організації тестування.
Маємо такі результати кваліфікаційного випробування, яке відбулося 30.11.2020👇
✅ У сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно:
2️⃣1️⃣5️⃣ осіб подали заявки;
1️⃣4️⃣8️⃣ претендентів прибули на тестування;
2️⃣7️⃣ правників успішно склали тестування, що становить 18,2% від тих, хто взяв у ньому участь.
✅ У сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:
1️⃣8️⃣7️⃣ кандидатів подали заявки;
1️⃣0️⃣0️⃣ осіб прибули на тестування;
1️⃣6️⃣ претендентів успішно пройшли кваліфікаційне випробування, що становить 16% від кількості учасників.
Кадрове поповнення позитивно позначиться на оперативності і якості проведення реєстраційних дій та доступі громадян до відповідних послуг, адже багато областей України, зокрема Волинська, Одеська, Полтавська, Хмельницька та Київська, отримали нових фахівців у сфері державної реєстрації.
Маю надію, що з нового, 2021-го року епідеміологічна ситуація в Україні покращиться, і нам вдасться вирівняти графік проведення тестування для майбутніх державних реєстраторів, досягти «докарантинних» показників періодичності — раз на три місяці.
Бажаю державним реєстраторам вдалого початку роботи і подальших професійних успіхів, завжди дбати про чистоту реєстраційних дій та захист майнових і корпоративних прав!
👨💼 Ольга ОНІЩУК
Маємо такі результати кваліфікаційного випробування, яке відбулося 30.11.2020👇
✅ У сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно:
2️⃣1️⃣5️⃣ осіб подали заявки;
1️⃣4️⃣8️⃣ претендентів прибули на тестування;
2️⃣7️⃣ правників успішно склали тестування, що становить 18,2% від тих, хто взяв у ньому участь.
✅ У сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:
1️⃣8️⃣7️⃣ кандидатів подали заявки;
1️⃣0️⃣0️⃣ осіб прибули на тестування;
1️⃣6️⃣ претендентів успішно пройшли кваліфікаційне випробування, що становить 16% від кількості учасників.
Кадрове поповнення позитивно позначиться на оперативності і якості проведення реєстраційних дій та доступі громадян до відповідних послуг, адже багато областей України, зокрема Волинська, Одеська, Полтавська, Хмельницька та Київська, отримали нових фахівців у сфері державної реєстрації.
Маю надію, що з нового, 2021-го року епідеміологічна ситуація в Україні покращиться, і нам вдасться вирівняти графік проведення тестування для майбутніх державних реєстраторів, досягти «докарантинних» показників періодичності — раз на три місяці.
Бажаю державним реєстраторам вдалого початку роботи і подальших професійних успіхів, завжди дбати про чистоту реєстраційних дій та захист майнових і корпоративних прав!
👨💼 Ольга ОНІЩУК
🤝 Міністерство юстиції, Міністерство у справах ветеранів та Координаційний центр з надання правової допомоги підписали 📃Меморандум про співпрацю, мета якого – консолідація зусиль заради покращення правового захисту ветеранів війни та членів їхніх сімей.
У межах меморандуму проводитимуться спільні заходи щодо підвищення рівня правової поінформованості ветеранів війни щодо захисту їхніх прав, зокрема, права на безоплатну правову допомогу. Здійснюватиметься аналіз наявних проблем соціальної та правової захищеності ветеранів для того, щоб мати можливість удосконалити діючі та розробити нові механізми забезпечення захисту їхніх прав, у тому числі внесення змін до законодавства.
У планах – розроблення довідково-інформаційних матеріалів та проведення спільних правових дискусій, інформаційних та правопросвітницьких заходів, проєктів. Також будуть розроблені спільні друковані інформаційні матеріали щодо прав та соціальних гарантій ветеранів війни та членів сімей ветеранів, які розповсюджуватимуться через центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
БІЛЬШЕ – 👉читайте на сайті👈
У межах меморандуму проводитимуться спільні заходи щодо підвищення рівня правової поінформованості ветеранів війни щодо захисту їхніх прав, зокрема, права на безоплатну правову допомогу. Здійснюватиметься аналіз наявних проблем соціальної та правової захищеності ветеранів для того, щоб мати можливість удосконалити діючі та розробити нові механізми забезпечення захисту їхніх прав, у тому числі внесення змін до законодавства.
У планах – розроблення довідково-інформаційних матеріалів та проведення спільних правових дискусій, інформаційних та правопросвітницьких заходів, проєктів. Також будуть розроблені спільні друковані інформаційні матеріали щодо прав та соціальних гарантій ветеранів війни та членів сімей ветеранів, які розповсюджуватимуться через центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
БІЛЬШЕ – 👉читайте на сайті👈
Кабмін підтримав постанову, якою засудженим надається право на тривалі побачення з близькими родичами за наступних умов:
✔️ якщо в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДКВС України наявні вільні приміщення для ізоляції засуджених;
✔️ якщо у близьких родичів засудженого на момент побачення відсутні ознаки інфікування COVID-19 та якщо вони мають лабораторно підтверджений негативний результат тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції, який проведено не більше як за 48 годин до дня надання тривалого побачення;
✔️ якщо близькі родичі, які прибули на побачення, нададуть оригінал документа, що підтверджує оплату послуги виїзду працівника медичної лабораторії до засудженого з метою забору біоматеріалів для проведення тестування на СOVID-19 методом ПЛР.
Після тривалого побачення засуджені протягом 1️⃣4️⃣ діб будуть перебувати в приміщеннях для ізоляції, де їм на 1️⃣2️⃣-й день ізоляції (або за наявності ознак інфікування коронавірусом) обов'язково проводитиметься тест на COVID-19 y присутності медичного працівника медичної частини філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України».
Детальніше – за посиланням👈👇
✔️ якщо в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДКВС України наявні вільні приміщення для ізоляції засуджених;
✔️ якщо у близьких родичів засудженого на момент побачення відсутні ознаки інфікування COVID-19 та якщо вони мають лабораторно підтверджений негативний результат тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції, який проведено не більше як за 48 годин до дня надання тривалого побачення;
✔️ якщо близькі родичі, які прибули на побачення, нададуть оригінал документа, що підтверджує оплату послуги виїзду працівника медичної лабораторії до засудженого з метою забору біоматеріалів для проведення тестування на СOVID-19 методом ПЛР.
Після тривалого побачення засуджені протягом 1️⃣4️⃣ діб будуть перебувати в приміщеннях для ізоляції, де їм на 1️⃣2️⃣-й день ізоляції (або за наявності ознак інфікування коронавірусом) обов'язково проводитиметься тест на COVID-19 y присутності медичного працівника медичної частини філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України».
Детальніше – за посиланням👈👇
minjust.gov.ua
Олена Висоцька: Кабмін підтримав постанову, якою врегульовується питання надання довгострокових побачень в установах виконання…
Запит на інформацію та звернення громадян: у чому різниця ⁉️
✅ Якщо публічна інформація відсутня у вільному доступі 💻, особа може звернутися до органу державної влади чи місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації (далі – розпорядники інформації) із запитом на її отримання.
Запит може подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір та має містити:
🔹 ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;
🔹 загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
🔹 підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
✅ Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги 📥.
У зверненні має бути зазначено:
🔸 прізвище, ім’я, по батькові;
🔸 місце проживання громадянина,
🔸 викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги;
🔸 підпис заявника (заявників) із зазначенням дати (у випадку направлення письмового звернення);
🔸 електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним (у випадку направлення електронного звернення).
Основні ВІДМІННОСТІ ❌ між зверненням громадянина та запитом на інформацію:
📌 публічну інформацію зберігають та надають в основному суб’єкти владних повноважень, а також суб’єкти господарювання, які виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором чи займають домінуюче (монопольне) становище на ринку, ☝️звернення ж громадян подаються до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб;
📌 публічна інформація наявна у розпорядника інформації у готовому вигляді і не потребує додаткового опрацювання, в той час як відповідь на звернення опрацьовується індивідуально і створюється кожного разу окремо.
📌 за загальним правилом, відповідь на запит на інформацію надається не пізніше 5 робочих днів, з можливістю подовження до 20 робочих днів. Звернення громадян опрацьовується у місячний термін, з можливістю подовження до 45 днів.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 за цим посиланням
✅ Якщо публічна інформація відсутня у вільному доступі 💻, особа може звернутися до органу державної влади чи місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації (далі – розпорядники інформації) із запитом на її отримання.
Запит може подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір та має містити:
🔹 ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;
🔹 загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
🔹 підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
✅ Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги 📥.
У зверненні має бути зазначено:
🔸 прізвище, ім’я, по батькові;
🔸 місце проживання громадянина,
🔸 викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги;
🔸 підпис заявника (заявників) із зазначенням дати (у випадку направлення письмового звернення);
🔸 електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним (у випадку направлення електронного звернення).
Основні ВІДМІННОСТІ ❌ між зверненням громадянина та запитом на інформацію:
📌 публічну інформацію зберігають та надають в основному суб’єкти владних повноважень, а також суб’єкти господарювання, які виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором чи займають домінуюче (монопольне) становище на ринку, ☝️звернення ж громадян подаються до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб;
📌 публічна інформація наявна у розпорядника інформації у готовому вигляді і не потребує додаткового опрацювання, в той час як відповідь на звернення опрацьовується індивідуально і створюється кожного разу окремо.
📌 за загальним правилом, відповідь на запит на інформацію надається не пізніше 5 робочих днів, з можливістю подовження до 20 робочих днів. Звернення громадян опрацьовується у місячний термін, з можливістю подовження до 45 днів.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 за цим посиланням
3️⃣-го грудня відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю 👨🦼🧑🦯. Ця категорія людей є однією з тих, які часто потребують ⚖️ правової підтримки. Так, з 1 січня по 30 листопада цього року безоплатну вторинну правову допомогу отримали понад 7,3 тис. людей з інвалідністю, що становить понад 1️⃣4️⃣% від загальної кількості осіб, які звернулися цього року до місцевих центрів з надання БВПД.
Основні питання, з якими звертаються клієнти цієї категорії, це :
▪️ оформлення статусу особи з інвалідністю,
▪️ надбавка на догляд за особами з інвалідністю,
▪️ представництво потерпілого в кримінальному провадженні,
▪️ розірвання шлюбу,
▪️ стягнення аліментів,
▪️ стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Отримати правову допомогу люди з інвалідністю 👩🦽 можуть, звернувшись до одного з понад 500 місцевих центрів або бюро правової допомоги — для зручності відвідувачів на візках у центрах та бюро облаштовані пандуси. Також правові консультації надаються за допомогою електронних засобів зв’язку.
БІЛЬШЕ інформації 👉 за цим посиланням
Основні питання, з якими звертаються клієнти цієї категорії, це :
▪️ оформлення статусу особи з інвалідністю,
▪️ надбавка на догляд за особами з інвалідністю,
▪️ представництво потерпілого в кримінальному провадженні,
▪️ розірвання шлюбу,
▪️ стягнення аліментів,
▪️ стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Отримати правову допомогу люди з інвалідністю 👩🦽 можуть, звернувшись до одного з понад 500 місцевих центрів або бюро правової допомоги — для зручності відвідувачів на візках у центрах та бюро облаштовані пандуси. Також правові консультації надаються за допомогою електронних засобів зв’язку.
БІЛЬШЕ інформації 👉 за цим посиланням
Як під час аукціонів на OpenMarket - СЕТАМ 📌придбати підприємства, пов’язані з колись успішними бізнесменами і політиками; 📌хто має право на безкоштовну передачу майна і що необхідно для його отримання; 📌доля «живих лотів» – кому та куди безоплатно передають конфіскованих тварин.
Про це та не тільки розповів генеральний директор ДП "СЕТАМ" 👨💼 Олександр Мамро в інтерв’ю виданню ФАКТЫ👈
Про це та не тільки розповів генеральний директор ДП "СЕТАМ" 👨💼 Олександр Мамро в інтерв’ю виданню ФАКТЫ👈
😷 Самоізоляція – перебування особи, стосовно якої є обґрунтовані підстави щодо ризику інфікування або поширення нею інфекційної хвороби, у визначеному нею місці (приміщенні) з метою дотримання протиепідемічних заходів на основі зобов’язання особи (Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).
Самоізоляції, зокрема, підлягають особи:
☑️ які мали контакт з пацієнтом з підтвердженим коронавірусом, крім осіб, які під час виконання службових обов’язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування;
☑️ з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом захворювання на COVID-19 у легкій формі за умови, що особа не потребує госпіталізації;
☑️ які перетинають державний кордон та прибули з держави або є громадянами (підданими) держав із значним поширенням COVID-19, крім осіб, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою (наприклад, дітей, які не досягли 12 років);
☑️ які прибувають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, крім осіб, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою (наприклад, осіб, які мають намір вступити до закладів освіти);
☑️ з підтвердженим діагнозом COVID-19, виписані із закладу охорони здоров’я, до моменту одужання.
На період карантину перелік страхових випадків, за якими передбачено надання матеріального забезпечення Фондом соціального страхування України, було розширено. Так, застрахованим особам, тобто офіційно працевлаштованим особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я 🏥, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), надається допомога по тимчасовій непрацездатності у формі матеріального забезпечення, у розмірі − 50% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу. Медичним працівникам 👩⚕️ допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.
Відповідно до чинного законодавства, надання застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності фінансується Фондом соціального страхування України, на підставі виданого у встановленому порядку листка непрацездатності 📋, починаючи з 6️⃣-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності. Перші п’ять днів непрацездатності оплачуються за рахунок коштів роботодавця.
У разі захворювання дитини віком до 14 років листок непрацездатності отримує один із працюючих батьків. У такому разі Фонд соціального страхування України оплачує такий листок непрацездатності, починаючи з першого дня хвороби, але не більше 14 календарних днів. Утім, якщо дитина перебуває на стаціонарному лікуванні, часового обмеження немає.
☝️ Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, фінансова допомога за рахунок Фонду соціального страхування України надається з першого дня і за весь час відсутності на роботі з цієї причини.
👉 Інструкцією також передбачено, що право на отримання та оплату листків з тимчасової непрацездатності мають особи, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення, які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями, у разі неможливості здійснення тимчасового переведення за їх згодою на іншу роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб.
Самоізоляції, зокрема, підлягають особи:
☑️ які мали контакт з пацієнтом з підтвердженим коронавірусом, крім осіб, які під час виконання службових обов’язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування;
☑️ з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом захворювання на COVID-19 у легкій формі за умови, що особа не потребує госпіталізації;
☑️ які перетинають державний кордон та прибули з держави або є громадянами (підданими) держав із значним поширенням COVID-19, крім осіб, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою (наприклад, дітей, які не досягли 12 років);
☑️ які прибувають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, крім осіб, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою (наприклад, осіб, які мають намір вступити до закладів освіти);
☑️ з підтвердженим діагнозом COVID-19, виписані із закладу охорони здоров’я, до моменту одужання.
На період карантину перелік страхових випадків, за якими передбачено надання матеріального забезпечення Фондом соціального страхування України, було розширено. Так, застрахованим особам, тобто офіційно працевлаштованим особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я 🏥, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), надається допомога по тимчасовій непрацездатності у формі матеріального забезпечення, у розмірі − 50% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу. Медичним працівникам 👩⚕️ допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.
Відповідно до чинного законодавства, надання застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності фінансується Фондом соціального страхування України, на підставі виданого у встановленому порядку листка непрацездатності 📋, починаючи з 6️⃣-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності. Перші п’ять днів непрацездатності оплачуються за рахунок коштів роботодавця.
У разі захворювання дитини віком до 14 років листок непрацездатності отримує один із працюючих батьків. У такому разі Фонд соціального страхування України оплачує такий листок непрацездатності, починаючи з першого дня хвороби, але не більше 14 календарних днів. Утім, якщо дитина перебуває на стаціонарному лікуванні, часового обмеження немає.
☝️ Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, фінансова допомога за рахунок Фонду соціального страхування України надається з першого дня і за весь час відсутності на роботі з цієї причини.
👉 Інструкцією також передбачено, що право на отримання та оплату листків з тимчасової непрацездатності мають особи, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення, які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями, у разі неможливості здійснення тимчасового переведення за їх згодою на іншу роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб.
Вітаємо
з Днем Збройних Сил України! 🇺🇦
Бажаємо усім вітчизняним воїнам, військовослужбовцям, ветеранам війни міцного здоров’я, незламної віри, бойової витримки та надійного тилу!
з Днем Збройних Сил України! 🇺🇦
Бажаємо усім вітчизняним воїнам, військовослужбовцям, ветеранам війни міцного здоров’я, незламної віри, бойової витримки та надійного тилу!
Випадки, коли під час подання документів до Пенсійного фонду України до пенсії не зараховують 🚫 частину трудового стажу або навіть періоди навчання, не поодинокі. З подібними проблемами громадяни часто звертаються до юристів безоплатної правової допомоги, як це зробив, наприклад, житель Дніпропетровщини. Чоловіку відмовили у зарахуванні до загального трудового стажу період, під час якого він був слухачем у Дніпропетровському гірничому інституті на підготовчому відділенні електротехнічного факультету.
Юрист Дніпровського бюро правової допомоги підготував позовну заяву до суду із вимогою визнати дії Пенсійного фонду України протиправними та зобов’язати зарахувати до трудового стажу чоловіка вищевказаний період навчання 🎓. Суд позовні вимоги ✅ задовольнив повністю.
❓ Чи зобов’язані органи Пенсійного фонду України зараховувати для призначення пенсії період проходження навчання
👉 Так, оскільки відповідно до пункту «д» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується навчання 👩🎓 у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
⚠ Увага! Час навчання у зазначених закладах після 1️⃣-го січня 2️⃣0️⃣0️⃣4️⃣ року (якщо особа не працювала) не зараховується ❌ до страхового стажу, оскільки студенти не підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню.
❓ Що робити, якщо відповідний період навчання не записано до трудової книжки
👉 У даному випадку до органу Пенсійного фонду України необхідно надати копію диплому (посвідчення, свідоцтва) про здобуття відповідної освіти або уточнюючу довідку з місця навчання, яка підтвердить період навчання особи.
❓ Як вчинити, якщо особі відмовляють у зарахуванні відповідного періоду до трудового стажу
👉 Звертатись до суду 👨⚖️ та оскаржувати дії органів Пенсійного фонду України, зобов’язуючи їх зарахувати відповідний період.
Юрист Дніпровського бюро правової допомоги підготував позовну заяву до суду із вимогою визнати дії Пенсійного фонду України протиправними та зобов’язати зарахувати до трудового стажу чоловіка вищевказаний період навчання 🎓. Суд позовні вимоги ✅ задовольнив повністю.
❓ Чи зобов’язані органи Пенсійного фонду України зараховувати для призначення пенсії період проходження навчання
👉 Так, оскільки відповідно до пункту «д» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується навчання 👩🎓 у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
⚠ Увага! Час навчання у зазначених закладах після 1️⃣-го січня 2️⃣0️⃣0️⃣4️⃣ року (якщо особа не працювала) не зараховується ❌ до страхового стажу, оскільки студенти не підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню.
❓ Що робити, якщо відповідний період навчання не записано до трудової книжки
👉 У даному випадку до органу Пенсійного фонду України необхідно надати копію диплому (посвідчення, свідоцтва) про здобуття відповідної освіти або уточнюючу довідку з місця навчання, яка підтвердить період навчання особи.
❓ Як вчинити, якщо особі відмовляють у зарахуванні відповідного періоду до трудового стажу
👉 Звертатись до суду 👨⚖️ та оскаржувати дії органів Пенсійного фонду України, зобов’язуючи їх зарахувати відповідний період.
Кожна людина має право на життя і це непорушна істина. Однак, бувають випадки, коли особа повинна не тільки вміти захистити себе, але й зробити це законно, не перевищивши межі самооборони❗️
📚 Відповідно до статті 19 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
При цьому, відповідно до статті 36 КК України 📖 необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Захищаючи себе, близьких і власність слід пам’ятати про надзвичайно важливий нюанс – межі необхідного самозахисту ☝️. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
⚠️ Особа не підлягає кримінальній відповідальності ⚖️ за перевищення меж самооборони, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.
❓ Коли настає кримінальна відповідальність за перевищення меж необхідної оборони
❓ Коли при самозахисті можна використовувати зброю
❓ Де різниця між «необхідною обороною» та «уявною обороною»
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 за посиланням
📚 Відповідно до статті 19 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
При цьому, відповідно до статті 36 КК України 📖 необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Захищаючи себе, близьких і власність слід пам’ятати про надзвичайно важливий нюанс – межі необхідного самозахисту ☝️. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
⚠️ Особа не підлягає кримінальній відповідальності ⚖️ за перевищення меж самооборони, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.
❓ Коли настає кримінальна відповідальність за перевищення меж необхідної оборони
❓ Коли при самозахисті можна використовувати зброю
❓ Де різниця між «необхідною обороною» та «уявною обороною»
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 за посиланням
На виконанні у Києво-Святошинському РВ ДВС ЦМУ Міністерства юстиції з грудня 2012 року перебувало виконавче провадження про стягнення аліментів на утримання дитини 👧.
Аліменти боржником майже не сплачувались, в результаті чого розмір заборгованості склав 164500 грн.
Задля виконання рішення суду, за місцем проживання боржника державним виконавцем здійснено опис та арешт його майна.
Після таких заходів боржник у повному обсязі сплатив ✅ борг у сумі 164500 грн, штраф у сумі 82250 грн та виконавчий збір у сумі 16450 грн.
💢 Загалом протягом 30 листопада - 4 грудня органи ДВС стягнули 💵 148,4 млн грн аліментів. З них 30,5 млн грн проблемної заборгованості, яка стягнута державними виконавцями завдяки застосуванню до боржників встановлених Законом обмежень:
▪️ позбавлення права виїзду за межі України,
▪️ позбавлення права керування транспортними засобами,
▪️ позбавлення права користування вогнепальною зброєю та права полювання,
▪️ накладення арешту на майно,
▪️ притягнення боржника до відбування суспільно корисних робіт.
Аліменти боржником майже не сплачувались, в результаті чого розмір заборгованості склав 164500 грн.
Задля виконання рішення суду, за місцем проживання боржника державним виконавцем здійснено опис та арешт його майна.
Після таких заходів боржник у повному обсязі сплатив ✅ борг у сумі 164500 грн, штраф у сумі 82250 грн та виконавчий збір у сумі 16450 грн.
💢 Загалом протягом 30 листопада - 4 грудня органи ДВС стягнули 💵 148,4 млн грн аліментів. З них 30,5 млн грн проблемної заборгованості, яка стягнута державними виконавцями завдяки застосуванню до боржників встановлених Законом обмежень:
▪️ позбавлення права виїзду за межі України,
▪️ позбавлення права керування транспортними засобами,
▪️ позбавлення права користування вогнепальною зброєю та права полювання,
▪️ накладення арешту на майно,
▪️ притягнення боржника до відбування суспільно корисних робіт.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожен, кого засуджено за будь-який злочин, має право на те, щоб його засудження і вирок було переглянуто судовою інстанцією вищого рівня ⚖️ згідно із законом. Тож, як оскаржити вирок в апеляційній та касаційній інстанціях❓👇
🟣 Предметом апеляційного оскарження можуть бути ухвалені судами 👨⚖️ першої інстанції вироки, які не набрали законної сили.
Апеляційна скарга може бути подана на обвинувальні і виправдувальні вироки, ухвалені судом першої інстанції.
Вирок може бути оскаржений повністю або частково (щодо окремих осіб, додаткової міри покарання, цивільного позову тощо).
Апеляційна скарга 📄 на вирок, якщо інше не передбачено КПК, може бути подана протягом 3️⃣0️⃣-ти днів з дня її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, у спрощеному провадженні щодо кримінального проступку, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
☝️ Відповідно до статті 400 КПК, подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання, крім випадків, встановлених КПК.
🟣 На відміну від кримінального провадження у суді першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції при дослідженні питання щодо правильності застосування судами норм матеріального чи процесуального права та наданої ними правової оцінки обмежений у встановленні фактичних обставин справи, оскільки не наділений правом досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були досліджені, встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Касаційна скарга на судові рішення може бути подана ✍️ безпосередньо до суду касаційної інстанції (Верховного Суду) протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, – в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
⚠️ Засуджений підлягає обов’язковому виклику в судове засідання для участі в касаційному розгляді, якщо суд визнає обов’язковою його участь, а засуджений, що тримається під вартою, − також у випадках, якщо про це надійшло його клопотання.
❓ Хто має право на апеляцію та касацію
❓ Хто може подати апеляцію на вирок суду першої інстанції на підставі угод
❓ За яких підстав рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку
❓ Що має бути зазначено в апеляційній чи касаційній скарзі
ВІДПОВІДІ на ці запитання 👉 за посиланням
🟣 Предметом апеляційного оскарження можуть бути ухвалені судами 👨⚖️ першої інстанції вироки, які не набрали законної сили.
Апеляційна скарга може бути подана на обвинувальні і виправдувальні вироки, ухвалені судом першої інстанції.
Вирок може бути оскаржений повністю або частково (щодо окремих осіб, додаткової міри покарання, цивільного позову тощо).
Апеляційна скарга 📄 на вирок, якщо інше не передбачено КПК, може бути подана протягом 3️⃣0️⃣-ти днів з дня її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, у спрощеному провадженні щодо кримінального проступку, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
☝️ Відповідно до статті 400 КПК, подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання, крім випадків, встановлених КПК.
🟣 На відміну від кримінального провадження у суді першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції при дослідженні питання щодо правильності застосування судами норм матеріального чи процесуального права та наданої ними правової оцінки обмежений у встановленні фактичних обставин справи, оскільки не наділений правом досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були досліджені, встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Касаційна скарга на судові рішення може бути подана ✍️ безпосередньо до суду касаційної інстанції (Верховного Суду) протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, – в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
⚠️ Засуджений підлягає обов’язковому виклику в судове засідання для участі в касаційному розгляді, якщо суд визнає обов’язковою його участь, а засуджений, що тримається під вартою, − також у випадках, якщо про це надійшло його клопотання.
❓ Хто має право на апеляцію та касацію
❓ Хто може подати апеляцію на вирок суду першої інстанції на підставі угод
❓ За яких підстав рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку
❓ Що має бути зазначено в апеляційній чи касаційній скарзі
ВІДПОВІДІ на ці запитання 👉 за посиланням
Кабмін підтримав проєкт Закону, який передбачає комплексний підхід до врегулювання усіх аспектів правовідносин (цивільно-правових, трудових, фінансових), що пов’язані зі створенням та припиненням в Україні відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, а саме:
☑️ запровадження відкритої, прозорої та швидкої процедури державної реєстрації;
☑️ спрощення ведення бізнесу через усунення прогалин у законодавчому визначенні їх правового статусу;
☑️ запровадження ефективної і максимально швидкої та необтяжливої процедури припинення їх діяльності;
☑️ усунення корупційної складової у сфері надання адміністративних послуг;
☑️ наближення законодавства України до європейських стандартів;
☑️ полегшення здійснення іноземних інвестицій в Україну та загальне покращення привабливості українського ринку, захисту інтересів інвестора;
☑️ покращення іміджу України як надійного та передбачуваного бізнес-партнера;
☑️ імплементація положень Директиви (СC) 2017/1132 Європейського Парламенту та Ради від 14 червня 2017 року, що стосуються деяких аспектів корпоративного права (Кодифікація), зокрема, щодо правил розкриття інформації, які застосовуються до філій компаній з інших держав-членів, шляхом внесення інформації про такі відокремлені підрозділи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відкриття ї для загального доступу.
Прийняття законопроекту сприятиме залученню іноземних інвестиції в економіку України та підвищить інвестиційну привабливість держави. Крім того, це сприятиме виконанню міжнародних зобов’язань України у сфері європейської інтеграції. Так, свобода заснування, лібералізація та усунення перешкод для здійснення підприємницької діяльності є одним із пріоритетних завдань Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 на нашому сайті
☑️ запровадження відкритої, прозорої та швидкої процедури державної реєстрації;
☑️ спрощення ведення бізнесу через усунення прогалин у законодавчому визначенні їх правового статусу;
☑️ запровадження ефективної і максимально швидкої та необтяжливої процедури припинення їх діяльності;
☑️ усунення корупційної складової у сфері надання адміністративних послуг;
☑️ наближення законодавства України до європейських стандартів;
☑️ полегшення здійснення іноземних інвестицій в Україну та загальне покращення привабливості українського ринку, захисту інтересів інвестора;
☑️ покращення іміджу України як надійного та передбачуваного бізнес-партнера;
☑️ імплементація положень Директиви (СC) 2017/1132 Європейського Парламенту та Ради від 14 червня 2017 року, що стосуються деяких аспектів корпоративного права (Кодифікація), зокрема, щодо правил розкриття інформації, які застосовуються до філій компаній з інших держав-членів, шляхом внесення інформації про такі відокремлені підрозділи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відкриття ї для загального доступу.
Прийняття законопроекту сприятиме залученню іноземних інвестиції в економіку України та підвищить інвестиційну привабливість держави. Крім того, це сприятиме виконанню міжнародних зобов’язань України у сфері європейської інтеграції. Так, свобода заснування, лібералізація та усунення перешкод для здійснення підприємницької діяльності є одним із пріоритетних завдань Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 на нашому сайті
minjust.gov.ua
Євгеній Горовець: Кабмін підтримав законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування діяльності…
10 грудня – День прав людини.
І саме сьогодні ми хочемо більш детально розповісти, як саме юристи та адвокати, які співпрацюють із системою безоплатної правової допомоги, щодня захищають права людини.
Сьогодні створена розгалужена мережа центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яка налічує понад 500 точок доступу та охоплює всю територію України. Для людей, які живуть у віддалених населених пунктах, працюють понад 2,5 тис. дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги. Крім того, здійснюються виїзди мобільних консультаційних пунктів, у тому числі й для надання адресної правової допомоги.
Якщо ж у вас є правове питання – його можна поставити фахівцям системи БПД онлайн📲 :
➡️ у месенджер фейсбук-сторінки системи БПД;
➡️ у приватний телеграм-чат;
➡️ у Viber-чат.
👩💼Валерія КОЛОМІЄЦЬ
І саме сьогодні ми хочемо більш детально розповісти, як саме юристи та адвокати, які співпрацюють із системою безоплатної правової допомоги, щодня захищають права людини.
Сьогодні створена розгалужена мережа центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яка налічує понад 500 точок доступу та охоплює всю територію України. Для людей, які живуть у віддалених населених пунктах, працюють понад 2,5 тис. дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги. Крім того, здійснюються виїзди мобільних консультаційних пунктів, у тому числі й для надання адресної правової допомоги.
Якщо ж у вас є правове питання – його можна поставити фахівцям системи БПД онлайн📲 :
➡️ у месенджер фейсбук-сторінки системи БПД;
➡️ у приватний телеграм-чат;
➡️ у Viber-чат.
👩💼Валерія КОЛОМІЄЦЬ
Однією з найвагоміших функцій відділів державної реєстрації актів цивільного стану є збереження 📜 архівного фонду. Всі актові записи цивільного стану, складені органами ДРАЦС України, формуються у відповідні книги та підлягають зберіганню 🗃🗄 протягом 75 років – в архівах міських, районних, обласних відділів державної реєстрації актів цивільного стану, а надалі передаються на постійне зберігання до державних обласних архівів.
Лише уявіть ☝️: в архівах Закарпаття, наприклад, зберігається кілька десятків тисяч книг державної реєстрації актів цивільного стану та метричних книг, які сформовані з перших та других примірників записів цивільного стану! Метрична книга 📖 – це паперовий реєстр для офіційної реєстрації актів громадянського стану людини – народження та хрещення, одруження та вінчання, смерть. Перші метричні книги на українських теренах датуються кінцем XVI століття. Метричні книги зберігалися безпосередньо у церквах ⛪️, де відбувалося таїнство та здійснювався реєстраційний запис. Право вести відповідний реєстраційний запис мало духовенство.
До 1945 року багатоконфесійність Закарпатського краю, його багатонаціональний склад населення, не могли не вплинути на ведення метричних книг. В різні роки записи в метричних книгах велися сільськими священниками церковнослов'янською, латинською, чеською, румунською, угорською, русинською мовами. Кожна церква (конфесія) мала свою книгу реєстрації записів про народження, одруження та смерть парафіян.
А ось в ХІХ-ХХ ст. принциповою новацією при веденні метричних книг стало те, що вони не відокремлювалися за релігійною ознакою, а були єдиними для всіх громадян, незалежно від їх віросповідання.
Відповідальною особою за складання актового запису метричної книги до 1945 р., був державний метрикарь. Всі метричні книги 📚 виготовлялись державним коштом і друкарським способом в одній з друкарень м. Ужгорода на спеціальному папері з гербовими знаками. Обкладинка такої книги була оправлена в шкіру або спеціальне полотно, книга прошивалася міцними нитками, кінці яких скріплювалися сургучними печатками, а сторінки нумерувалися.
Архівні фонди метричних книг Закарпаття – яскравий приклад уміння зберегти надбання багатьох поколінь заради історії родоводів та відображення особливостей життя населення в різні роки, десятиліття і навіть століття❗️
Лише уявіть ☝️: в архівах Закарпаття, наприклад, зберігається кілька десятків тисяч книг державної реєстрації актів цивільного стану та метричних книг, які сформовані з перших та других примірників записів цивільного стану! Метрична книга 📖 – це паперовий реєстр для офіційної реєстрації актів громадянського стану людини – народження та хрещення, одруження та вінчання, смерть. Перші метричні книги на українських теренах датуються кінцем XVI століття. Метричні книги зберігалися безпосередньо у церквах ⛪️, де відбувалося таїнство та здійснювався реєстраційний запис. Право вести відповідний реєстраційний запис мало духовенство.
До 1945 року багатоконфесійність Закарпатського краю, його багатонаціональний склад населення, не могли не вплинути на ведення метричних книг. В різні роки записи в метричних книгах велися сільськими священниками церковнослов'янською, латинською, чеською, румунською, угорською, русинською мовами. Кожна церква (конфесія) мала свою книгу реєстрації записів про народження, одруження та смерть парафіян.
А ось в ХІХ-ХХ ст. принциповою новацією при веденні метричних книг стало те, що вони не відокремлювалися за релігійною ознакою, а були єдиними для всіх громадян, незалежно від їх віросповідання.
Відповідальною особою за складання актового запису метричної книги до 1945 р., був державний метрикарь. Всі метричні книги 📚 виготовлялись державним коштом і друкарським способом в одній з друкарень м. Ужгорода на спеціальному папері з гербовими знаками. Обкладинка такої книги була оправлена в шкіру або спеціальне полотно, книга прошивалася міцними нитками, кінці яких скріплювалися сургучними печатками, а сторінки нумерувалися.
Архівні фонди метричних книг Закарпаття – яскравий приклад уміння зберегти надбання багатьох поколінь заради історії родоводів та відображення особливостей життя населення в різні роки, десятиліття і навіть століття❗️
Від суботи, 1️⃣2️⃣ грудня, набуває чинності наказ Міністерства юстиції щодо обов’язкового підключення державних реєстраторів до засобу додаткової ідентифікації користувача при виконанні реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). Відповідне рішення було прийняте з метою ефективного захисту корпоративних прав і посилення безпеки даних цього реєстру.
Засіб додаткової ідентифікації користувача 🔏 передбачає, зокрема, що на фінальному етапі проведення реєстраційної дії державний реєстратор або нотаріус за допомогою одноразового тимчасового паролю, який надходить йому на мобільний телефон, підтверджує, що саме він проводить таку дію.
До аналогічного механізму ще влітку цього року в обов'язковому порядку були підключені всі реєстратори і суб’єкти державної реєстрації, які працюють із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно (ДРП).
Найближчим часом до засобу додаткової ідентифікації користувача будуть підключені ще близько 800 реєстраторів, які працюють у не менш важливому напрямі державної реєстрації бізнесу. Графік відповідних підключень буде розміщено на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України.
☝️ Такий крок унеможливить будь-які несанкціоновані втручання в роботу ЄДР та мінімізує ризики використання електронних ключів доступу реєстраторів для здійснення рейдерських атак на бізнес і шахрайських дій із корпоративними правами суб’єктів господарювання.
👩💼 Ольга ОНІЩУК
Засіб додаткової ідентифікації користувача 🔏 передбачає, зокрема, що на фінальному етапі проведення реєстраційної дії державний реєстратор або нотаріус за допомогою одноразового тимчасового паролю, який надходить йому на мобільний телефон, підтверджує, що саме він проводить таку дію.
До аналогічного механізму ще влітку цього року в обов'язковому порядку були підключені всі реєстратори і суб’єкти державної реєстрації, які працюють із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно (ДРП).
Найближчим часом до засобу додаткової ідентифікації користувача будуть підключені ще близько 800 реєстраторів, які працюють у не менш важливому напрямі державної реєстрації бізнесу. Графік відповідних підключень буде розміщено на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України.
☝️ Такий крок унеможливить будь-які несанкціоновані втручання в роботу ЄДР та мінімізує ризики використання електронних ключів доступу реєстраторів для здійснення рейдерських атак на бізнес і шахрайських дій із корпоративними правами суб’єктів господарювання.
👩💼 Ольга ОНІЩУК
Згідно з ч. 2 ст. 8 КВК України засудженому гарантується право на ⚖️ правову допомогу. Надання правової допомоги за рахунок коштів Державного бюджету України особам, засудженим до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі регулюється ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».
Враховуючи те, що засуджені мають право на отримання всіх видів правових послуг, вони можуть звертатись для отримання безоплатної вторинної правової допомоги з будь-якого питання, зокрема щодо:
✔️ здійснення захисту/представництва інтересів в рамках кримінального провадження (незалежно від процесуального статусу);
✔️ представництва в цивільних справах (визнання права власності на спадкове майно, розірвання шлюбу тощо);
✔️ представництва в адміністративних справах (оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної влади, у тому числі і адміністрації установи виконання покарань);
✔️ представництва інтересів засуджених у справах, пов’язаних із відбуванням покарання (умовно-дострокове звільнення, заміна невідбутої частини покарання більш м’яким тощо);
✔️ складання документів процесуального характеру ( апеляційних та касаційних скарг, заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами тощо).
☝️ Цей перелік не є вичерпним.
Порядок отримання БВПД засудженими:
🔰 Направлення відповідного звернення до центру з надання БВПД.
⚠️ Центри з надання БВПД не можуть приймати рішення про надання БВПД засудженій особі на підставі звернень його родичів чи друзів.
🔰 Розгляд звернення та призначення адвоката.
У разі звернення засудженої особи про надання безоплатної вторинної правової допомоги центр з надання БВПД зобов’язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання такої допомоги та видати доручення адвокату.
🔰 Після видачі доручення та його отримання адвокат протягом строку, вказаному в доручені, має прибути до відповідної установи виконання покарань для побачення із засудженою особою 👥 та надання певного виду правових послуг.
Кількість і тривалість таких побачень не обмежена. Засудженому забезпечується можливість спілкування з адвокатом та іншим фахівцем у галузі права у кімнаті для короткострокових побачень без суцільного розмежуючого захисного скла за їхньою згодою.
❓Як засудженому скласти звернення про надання БВПД.
❓Підстави відмови в наданні БВПД.
❓Надання БВПД особам, які перебувають під вартою.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 за цим посиланням
Враховуючи те, що засуджені мають право на отримання всіх видів правових послуг, вони можуть звертатись для отримання безоплатної вторинної правової допомоги з будь-якого питання, зокрема щодо:
✔️ здійснення захисту/представництва інтересів в рамках кримінального провадження (незалежно від процесуального статусу);
✔️ представництва в цивільних справах (визнання права власності на спадкове майно, розірвання шлюбу тощо);
✔️ представництва в адміністративних справах (оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної влади, у тому числі і адміністрації установи виконання покарань);
✔️ представництва інтересів засуджених у справах, пов’язаних із відбуванням покарання (умовно-дострокове звільнення, заміна невідбутої частини покарання більш м’яким тощо);
✔️ складання документів процесуального характеру ( апеляційних та касаційних скарг, заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами тощо).
☝️ Цей перелік не є вичерпним.
Порядок отримання БВПД засудженими:
🔰 Направлення відповідного звернення до центру з надання БВПД.
⚠️ Центри з надання БВПД не можуть приймати рішення про надання БВПД засудженій особі на підставі звернень його родичів чи друзів.
🔰 Розгляд звернення та призначення адвоката.
У разі звернення засудженої особи про надання безоплатної вторинної правової допомоги центр з надання БВПД зобов’язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання такої допомоги та видати доручення адвокату.
🔰 Після видачі доручення та його отримання адвокат протягом строку, вказаному в доручені, має прибути до відповідної установи виконання покарань для побачення із засудженою особою 👥 та надання певного виду правових послуг.
Кількість і тривалість таких побачень не обмежена. Засудженому забезпечується можливість спілкування з адвокатом та іншим фахівцем у галузі права у кімнаті для короткострокових побачень без суцільного розмежуючого захисного скла за їхньою згодою.
❓Як засудженому скласти звернення про надання БВПД.
❓Підстави відмови в наданні БВПД.
❓Надання БВПД особам, які перебувають під вартою.
ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 за цим посиланням
Актуальною проблемою правовідносин між батьками, які розлучаються, є визначення місця проживання дитини та способу спілкування з нею, що призводить до конфліктних ситуацій, зокрема у формі викрадення дитини одним із батьків та перешкоджання або повній забороні спілкування з дитиною другому.
📚Чинним законодавством України така поведінка батьків не віднесена до протиправної, що зумовлює відчуття безкарності й призводить до негативних наслідків як для дитини, так і для суспільства у цілому.
Зважаючи на це, вкрай важливо і необхідно удосконалити українське законодавство та підходи до вирішення подібних ситуацій з метою забезпечення врахування потреб та найкращих інтересів дитини у відповідності до міжнародних принципів та кращих практик. Саме для цього ☝️ при Міжвідомчій координаційній раді з питань правосуддя щодо неповнолітніх буде створено відповідну робочу групу.
Головними цілями та завданнями цієї робочої групи стане напрацювання законодавчих змін та розробка нових механізмів для вирішення конфліктних питань у сімейних правовідносинах, що сприятиме максимальному захисту прав та інтересів дитини в таких ситуаціях. А головне покликання самої Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх – консолідація та рішучі дії щодо захисту прав дитини у площині освіти, виховання, соціального розвитку та, власне, правосуддя.
ℹ️ З початку 2018 року на розгляді українських судів перебуває більше 1000 справ, де присутні факти викрадення дитини, переховування її від другого з батьків або перешкоджання в спілкуванні з дитиною другому з батьків. Зважаючи на тривалий розгляд таких справ судами, дитина фактично позбавляється права на спілкування з обома батьками. Крім того, тривале перебування дитини з одним із батьків, який її викрав, або який перешкоджає спілкуванню з другим із батьків, впливає на емоційний та психологічний стан дитини, що може призвести до негативних наслідків для неї.
👨💼 Олександр БАНЧУК
📚Чинним законодавством України така поведінка батьків не віднесена до протиправної, що зумовлює відчуття безкарності й призводить до негативних наслідків як для дитини, так і для суспільства у цілому.
Зважаючи на це, вкрай важливо і необхідно удосконалити українське законодавство та підходи до вирішення подібних ситуацій з метою забезпечення врахування потреб та найкращих інтересів дитини у відповідності до міжнародних принципів та кращих практик. Саме для цього ☝️ при Міжвідомчій координаційній раді з питань правосуддя щодо неповнолітніх буде створено відповідну робочу групу.
Головними цілями та завданнями цієї робочої групи стане напрацювання законодавчих змін та розробка нових механізмів для вирішення конфліктних питань у сімейних правовідносинах, що сприятиме максимальному захисту прав та інтересів дитини в таких ситуаціях. А головне покликання самої Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх – консолідація та рішучі дії щодо захисту прав дитини у площині освіти, виховання, соціального розвитку та, власне, правосуддя.
ℹ️ З початку 2018 року на розгляді українських судів перебуває більше 1000 справ, де присутні факти викрадення дитини, переховування її від другого з батьків або перешкоджання в спілкуванні з дитиною другому з батьків. Зважаючи на тривалий розгляд таких справ судами, дитина фактично позбавляється права на спілкування з обома батьками. Крім того, тривале перебування дитини з одним із батьків, який її викрав, або який перешкоджає спілкуванню з другим із батьків, впливає на емоційний та психологічний стан дитини, що може призвести до негативних наслідків для неї.
👨💼 Олександр БАНЧУК
🏪 До 2017 року для тимчасового припинення ФОП в Україні досить було перейти в "сплячий режим"😴. Єдиний соціальний внесок не нараховувався при декларуванні нульових доходів. Втім, з 2017 року це змінилось. Держава зобов'язала сплачувати єдиний соціальний внесок всіх фізосіб-підприємців, незалежно від заробітків. Зазначимо, що ставка ЄСВ в Україні дорівнює 22% від мінімальної зарплати. З вересня 2020 року - 1100 гривень.
Тож у 2020 році на тлі складної економічної ситуації і карантину😷 чимало «сплячих» ФОП задумалися про ❎ припинення своєї діяльності.
❓Як припинити діяльність ФОП
Щоб закрити ФОП, ви повинні подати заяву ✍️ про припинення підприємницької діяльності до будь-якого держреєстратора, оскільки на державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців не розповсюджується принцип територіальності 🌍.
Потім подати ліквідаційну звітність до контролюючих органів за місцем реєстрації (ФОП-загальносистемник – протягом 3️⃣0️⃣ календарних днів з дати припинення. ФОП-спрощенець – 4️⃣0️⃣календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу).
📒Звіт з ЄСВ необхідно подати протягом 30 календарних днів з дати припинення.
Далі сплатити єдиний податок та ЄСВ за повний місяць, в якому подано заяву держреєстратору, та провести остаточні розрахунки.
Потім отримати виписки про рух коштів на рахунках за останні 3 роки та знятись з обліку в контролюючих органах.
📅 Датою припинення діяльності ФОП вважають дату державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такого ФОП в Єдиному державному реєстрі.
❓Гадаєте, якщо немає статусу підприємця, то немає боргів? Це не так☝️
Якщо заборгували оплати постачальникам, орендодавцю, навіть якщо закриєте ФОП, на вас можуть подати до суду як на звичайну фізособу, адже підприємці відповідають за зобов'язаннями своїм майном (ст. 52 ЦКУ).
Якщо Ви плануєте закрити ФОП і у Вас є наймані працівники, то їх звільняйте за процедурою скорочення за п. 1 ст. 40 КЗпП.
Повідомити працівника треба у двомісячний термін. Якщо хочете звільнити його раніше, то це можливо зробити лише за його згодою. Необхідно видати наказ про звільнення, дати на підпис працівнику і видати копію наказу на руки (ч. 2 ст. 47 КЗпП).
🔹Перевірте, чи закрили ФОП. На сайті Міністерства юстиції України 👉 за цим посиланням, введіть свій десятизначний податковий номер, статус має бути «припинено».
❓Як припинити ФОП онлайн 💻
Електронна послуга дозволяє здійснити онлайн-подання заяви про державну реєстрацію припинення ФОП її підприємницької діяльності.
Для цього потрібно скористатися порталом/додатком «Дія» та пройти кілька кроків:
Крок 1️⃣. Зареєструйтеся чи авторизуйтеся (якщо вже зареєстровані) у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису.
Крок 2️⃣. Заповніть онлайн-форму на отримання послуги. Вся важлива інформація вже зберігається в системі – ви маєте лише перевірити, чи вона вірна, та підписати заяву за допомогою вашого електронного підпису.
Крок 3️⃣. Підписану заяву буде автоматично надіслано до реєстратора, інформацію про закриття також надіслано до податкової служби.
Крок 4️⃣. Статус заяви можна перевірити у кабінеті громадянина. Повідомлення про закриття ФОП з’явиться у кабінеті та буде відправлено електронною поштою.
Реєстратор вносить інформацію про закриття ФОП до Єдиного державного реєстру та інформує податковий орган, де було зареєстровано фізичну особу-підприємця, що цей ФОП закрито.
📃 Якщо ви працювали зі спрощеною системою оподаткування, вас буде виключено з реєстру платників єдиного податку й реєстру платників ПДВ. З цього моменту ваш ФОП вважається закритим.
Тож у 2020 році на тлі складної економічної ситуації і карантину😷 чимало «сплячих» ФОП задумалися про ❎ припинення своєї діяльності.
❓Як припинити діяльність ФОП
Щоб закрити ФОП, ви повинні подати заяву ✍️ про припинення підприємницької діяльності до будь-якого держреєстратора, оскільки на державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців не розповсюджується принцип територіальності 🌍.
Потім подати ліквідаційну звітність до контролюючих органів за місцем реєстрації (ФОП-загальносистемник – протягом 3️⃣0️⃣ календарних днів з дати припинення. ФОП-спрощенець – 4️⃣0️⃣календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу).
📒Звіт з ЄСВ необхідно подати протягом 30 календарних днів з дати припинення.
Далі сплатити єдиний податок та ЄСВ за повний місяць, в якому подано заяву держреєстратору, та провести остаточні розрахунки.
Потім отримати виписки про рух коштів на рахунках за останні 3 роки та знятись з обліку в контролюючих органах.
📅 Датою припинення діяльності ФОП вважають дату державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такого ФОП в Єдиному державному реєстрі.
❓Гадаєте, якщо немає статусу підприємця, то немає боргів? Це не так☝️
Якщо заборгували оплати постачальникам, орендодавцю, навіть якщо закриєте ФОП, на вас можуть подати до суду як на звичайну фізособу, адже підприємці відповідають за зобов'язаннями своїм майном (ст. 52 ЦКУ).
Якщо Ви плануєте закрити ФОП і у Вас є наймані працівники, то їх звільняйте за процедурою скорочення за п. 1 ст. 40 КЗпП.
Повідомити працівника треба у двомісячний термін. Якщо хочете звільнити його раніше, то це можливо зробити лише за його згодою. Необхідно видати наказ про звільнення, дати на підпис працівнику і видати копію наказу на руки (ч. 2 ст. 47 КЗпП).
🔹Перевірте, чи закрили ФОП. На сайті Міністерства юстиції України 👉 за цим посиланням, введіть свій десятизначний податковий номер, статус має бути «припинено».
❓Як припинити ФОП онлайн 💻
Електронна послуга дозволяє здійснити онлайн-подання заяви про державну реєстрацію припинення ФОП її підприємницької діяльності.
Для цього потрібно скористатися порталом/додатком «Дія» та пройти кілька кроків:
Крок 1️⃣. Зареєструйтеся чи авторизуйтеся (якщо вже зареєстровані) у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису.
Крок 2️⃣. Заповніть онлайн-форму на отримання послуги. Вся важлива інформація вже зберігається в системі – ви маєте лише перевірити, чи вона вірна, та підписати заяву за допомогою вашого електронного підпису.
Крок 3️⃣. Підписану заяву буде автоматично надіслано до реєстратора, інформацію про закриття також надіслано до податкової служби.
Крок 4️⃣. Статус заяви можна перевірити у кабінеті громадянина. Повідомлення про закриття ФОП з’явиться у кабінеті та буде відправлено електронною поштою.
Реєстратор вносить інформацію про закриття ФОП до Єдиного державного реєстру та інформує податковий орган, де було зареєстровано фізичну особу-підприємця, що цей ФОП закрито.
📃 Якщо ви працювали зі спрощеною системою оподаткування, вас буде виключено з реєстру платників єдиного податку й реєстру платників ПДВ. З цього моменту ваш ФОП вважається закритим.
