#верш #Анатоль_Мікулін

„Позірк навокал“

У неба гледзячы, назіраліся аблокі
Дрэвы навокал цвітуць
Птушкі першыя спяваюць
Людзі на вуліцах святы сустракаюць
У кустоўі жывёлы хаваюцца

Пры дарозе хата стаіць
Там кусты буза побач з ялінамі
Ценямі схіляюцца над ёй
Ад першага сонейка хаваючы

Хлопец з дзяўчынкай у аконца хаты сядзяць
Сэрцы хвалююцца, у дваіх турбуюцца
Яны разам з гэтай вясны
.....

#вірш #Анатоль_Микулин #верш #Анатоль_Мікулін #верш #українскою

"Погляд навколо“

В небо дивлячись, спостерігалися хмари
Дерева навколо цвітуть
Птахи перші співають
Люди на вулицях свята зустрічають
В чагарнику тварини ховаються

Біля дороги хата стоїть
Там кущі буза поруч з ялинками
Тінями схиляються над нею
Від першого сонечка ховаючи

Хлопець з дівчинкою біля віконця хати сидять
Серця їх хвилюються, у двох турбуються
Вони разом з цієї весни, разам і назавжди
.....

#верш #Анатоль_Мікулін

«Буслы мінулага»

Буслы ляцяць
І вецер за імі
Буслы ляцяць
І гады за імі

Хто хоча згадаць
Мінулага імя
Ляціць на сустрач ім
Супраць ветру і часу

Там іх чакае
Толькі пустэльня
Што засталася праз стагоддзі

Ад мінулых вякоў
Ніколі ты не павернеш часу
На колькі і на што б ты
Не быў гатоў

#верш #Анатоль_Мікулін

Старое - Новае

Цяжка стала з працягам гадоў
Новыя твары, новыя мары.
Адны каштатоўнасці змянілі мінулыя
І ўсе пайшло зноў па чарзе,
Новае змяняе старое, старое вяртаецца як новае.
І колькі б ты не хацеў, ніколі гэты круг не замкнуць
Бо што старыя, што новыя рэчы, заўсёды змяняць адзін аднога будуць.

#Анатоль_Мікулін #верш #четырохрадкоўе

....
Засталася нуда
Яна ператвараецца ў лёд
І ціхенька гурчыць рака.
І мне не па забыць не павольных карэт.

#верш #Анатоль_Мікулін #руская

Дивные сны

Дорога из лунного света
Печально, что скоро угаснет...
Она тоскует и видит красивые сны,
Два красивых друга были влюблены.
Распахнулись шинели, предчувствуя сладость весны,
В плеть тугую, сердца соединенны.

#Анатоль_Микулин #Анатоль_Мікулін #верш #рускаямова

Любовь сквозь время

Странная планета эта
А людям потеха и веселье
А мне же не до смеха
От любви похмелье

Пространство и время — не помеха
Вы сами этого когда-то хотели
И сквозь века наши души пролетели
Чтоб встретить друг дружку
Снова и навсегда

Матом кричишь ты на подружку
Лишь чуть коснётся меня её рука
И ревность твоя, видит в ней
Крайне опасного врага

День встречи любви твоей
Сильно изменил тебя
И всё сильней и сильней
Бесстрастно я люблю тебя

Я сквозь века прошёл душой
И наконец-то встретился с тобой
И обогнул я беды стороной
Но лицо было изнежено тоской

Как две вселенные в одно
Сольёмся в танце мы душевном
На ниточку нанизанные душевно
Целуем тела мы по утрам ежедневно
И спасаюсь ежедневно,
Ты задумчива, безгласна и без гневна.

Я не могу без чувств к тебе жить
Это как близнецов разделить
Один не может жить без другого
Ведь часть они чего-то большего.