Московське «ребенок» споріднене з «раб».
#походження #етимологія #московська

Вони походять із кореня *роб, цебто робити, працювати. Імовірно, коли сироту приймали до себе неблизькі родичі або сусіди, бідолаха виконував багато хатньої роботи. Згодом ця назва розвинулася на дітей узагалі.

Сільпо
#етимологія #походження

Назва мережі магазинів походить від радянського скорочення сельпо — сельськое потребительское общество. Українською вживали скорочення від сільське споживче товариство — сільст, сст або кальку з московської — сільпо.

Індик
#походження #етимологія

Походить від лат. indicus, що від фрази pāvō indicus «індійський павич». Індиків привезли в Європу в XVI ст. з Америки, або так званої Вест-Індії.

Ви знали, що кохають не лише жінку чи чоловіка? А щоби "кохати курочку" не здавалося дивним, погляньмо в корінь.
Слова "кохати" й "розкіш" пов'язані спільним коренем (чергування х/ш схоже на муха/мушка). Але, що менше сподівано, воно пов'язане й зо словом "чесати", а тому й із косою волосся (чергування приголосних рівня писати/пишу, а голосних — як носити/нести). Сюди ж московське "коснуться".
По суті, за всіми сими розгалуженнями стоїть базова ідея такого поводження, коли хтось не хоче грубо порушити те, з чим узаємодіє, а натомість справує з тим м'яко, торкається дбайливо, і це відображає нутрішнє глибоке цінуваннє того: цей хтось касає, чеше, розкошує, кохає.
Тому можна любити, можна дбати, а можна все водночас — кохати.
#етимологія

Жовтий і зелений — однокореневі слова. 🤯?

Колись «жовтий» був «жьлтꙑи», з «л». Чому це важливо? Бо це показує корінь -жьл- (грубо кажучи -жел-) та його схожість на -зел-, із чергуванням типу казати/кажу. О, і англійське yellow (з ġeolwe) i gold (з ПІЄ *ǵʰltóm), і наше «золото» (чергування зел-/зол-, як у нЕсти / нОсити) — усе туди ж.

Але чим вони думали? Се різні кольори! Ну, як... подумайте про яблуко, що, бувши зелене, плавно наливається жовтим кольором, потім золотавіє. І пес не розбере, коли воно яке!

#етимологія

Прання

Слово «прати» походить від давнього *pьrati, що також спорінене з «перти» (іти через перешкоди). Первісно «прати» означало «бити». Білизну відбивали праником, щоб вона була чиста.

У білоруській мові кажуть по-іншому: мыць бялізну.

#етимологія

Спонукати походить від підсилювально-експресивної частки ну. А вона, вочевидь, споріднена з но — але; тільки.

Коли хтось каже вам не нукати, пригадайте, наскільки продуктивна й органічна ця частка в українській! Але й не зловживайте. ❤️.

#етимологія

Гречка — назва рослини, що походить від національності грек. Імовірно, рослина прийшла до східних слов'ян через цей народ.
Спільнокореневі: гречáнка / гречáниця (гречана солома), гречýх (вид комах).

Жінок із Греції радять називати грекинями.

#походження #етимологія

#продуктивний_корінь #етимологія #споріднені

Поговорімо про слово протоіндоєвропейський корінь *sed- і його розвиток у сучасних мовах:
1) сидіти, сісти, звідси ж англ. to sit;
2) село (колись *sedlo) — букв "там, де сидять, де осіли";
3) пизда (пи-сд-а), — перв. місце, на якому сидять.

Слово кацап виводять від как цап — подібний на цапа. Ця думка домінує, хоча Агатангел Кримський писав, що воно від турецького або кримськотатарського kassap (м'ясник).

#етимологія

Московське брак запозичене зі старослов'янської і походить від слова брати. Утворене так само, як знак від знати. Пов'язане із брати за дружину, брати заміж.
У болгарській означає і весілля (обряд, святкування), і сімейне життя.

Не має жодного зв'язку зі словом брак (нестача; вада), яке від середньоверхньонімецького brak.
#етимологія

#етимологія

Пацюк первісно означало порося. Щурів прозвали, перебільшуючи їхній вигляд, мовляв, такі великі й товсті, як свині.

Пацюк від паця́, що від вигуку паць, яким кличуть свиней. А їх так кличуть, імітуючи звуки, що робить свиня під час їди.

Походження слова щур не зовсім ясне, але воно є в інших слов'янських мовах: польській, білоруській, чеській (означає скорпіон), болгарській і македонській (озн. цвіркун), словенській (тарган; цвіркун).

На каналі якось був допис про зв'язок моск. ребенок і раб. У коментарях завважили ще про слово парубок. Так, воно від *orbъ — раб, слуга, пов'язане з *orbiti — робити. У білоруській па‌рабо‌к — найманий робітник, у польській і чеській parobek — невільник, раб.

Московські діти й українські хлопці — раби? 😱.
Ем, ні, мова не працює так. Етимологія ≠ значення.

Навіщо тоді вивчати походження, коли воно не каже про пряме значення? Бо воно показує мотивацію, внутрішню форму, глибинне уявлення чи асоціацію. Спорідненість виявляє розвиток слів, перебільшення або применшення сенсів. Цікаво, як сильно вони можуть мінятися. Отже, королеви, обійдімось без токсичного фемінізму. 💃.

P. S. А ще мене так смішить, коли зіставляють етимологічно не пов'язані слова. Як-от московське брак і українське брак. Мовляв, у нас шлюб це любов, а в них шлюб то вада. 🤭. А в словник подивитись?

#етимологія

#етимологія

Левада — запозичене від середньогрецького λιβάδιον — луг, зрошена рівнина. Пов'язане із λείβω — ллю, проливаю.
У сучасній українській означає ділянку, сад і город біля будинку. У румунській livadă — фруктовий сад; луг.

Про ⛓

В'язниця — від псл. vęzati (в'язати). Значення збереглося у фразі: «В'яжіть когось» — одягайте наручники, обмежуйте рухи і ведіть у в'язницю.

Тюрма — запозич. через польську з середньоверхньонімецького turm «башта, вежа», від латинського turris «башта, вежа», звідки також англ. tower.

Темниця — місце, де темно. Як неочікувано, 😁. Від праслов. *tьmьnъ — темний.

Острог, остріг — місце, оточене гострими кілками, пов'язане з прасл. *ostrъ — гострий. Із часів Київської Руси і до XVII ст. так називали огороджене частоколом місто, пізніше — в'язницю.
Білор. астро‌г (в'язниця), болгар. остро‌г (жердина в копиці сіна), словацьке ostroh (мис, стрілка), чеське ostroh (укріплення, бастіон), польське ostróg (огорожа із загострених кілків).

Цюпа — будиночок, в'язниця. Запозич. з польської, що від з латинського сūра (бочка, кадіб).

Казенка — запозич. з тюркських мов. Основне значення слова казна — гроші, державна скарбниця, турецьке hazine (hazne) — казна, скарб. Значення в'язниця, мабуть, пов'язане із місце, де утримують людей коштом державної скарбовні.

Буцегарня — запозич. із польського furdygarnia, furdyga, що від франц. corps de garde (вартівня), утвор. від corps «корпус, військова частина», garde «варта; гвардія».

#етимологія

Гоїти походить від жити. Таке ж творення, як поїти від пити, тобто спричиняти дію: поїти — робити пиття, гоїти — робити життя. Первісне значення — робити так, щоб жило, заживало, від нього пішло лікувати.

#етимологія

Щитоподібна залоза — це калька з латинської назви glandula thyroidea, буквально означає залоза у формі туреоса.

Туреос — великий овальний щит, який використовували давні греки в ІІІ-І ст. Слово θυρεός походить від грецького θύρα (двері). Знадіб робили з дерева, обтягали шкірою, укріпляли шипом і форма нагадувала двері.

#етимологія #тіло

#файнеслово #етимологія

Ви́ступці — легке взуття без халяв, туфлі; хатні капці.
Від дієслова ви́ступити — ненадовго вийти з приміщення.

#етимологія #лінгвофакт

— Христос воскрес!
— Воістину!
Чи воїстину?

Походить від істина, а перед нею прийменник в(о), тому так і пишуть. Люди кажуть воїстину, бо збіг голосних незручний і люди вставляють приголосний. Це зветься епентеза.
#етимологія #правопис