Соціологія
#походження #етимологія
Дивне слово з погляду коренів. Socio, sociеtās «суспільство, товариство» з латини, а λογία, λόγος «слово; розум» — з грецької. Саме тому видається штучним. Цей термін у 1839 році запропонував Оґюст Конт.
#походження #етимологія
Дивне слово з погляду коренів. Socio, sociеtās «суспільство, товариство» з латини, а λογία, λόγος «слово; розум» — з грецької. Саме тому видається штучним. Цей термін у 1839 році запропонував Оґюст Конт.
Слова «травити», «труїти» і «тратити» споріднені.
#походження #етимологія #споріднені
Вони всі пов'язані з праслов'янським *trava (перв. те, що поїдають), дієсловами *truti і *traviti (поїдати; отруювати; тратити). Вони розвинутися у три значення:
• травити — засвоювати їжу, перетравлювати;
• труїти — вбивати отрутою;
• тратити — позбуватися чогось, віддавати щось.
#походження #етимологія #споріднені
Вони всі пов'язані з праслов'янським *trava (перв. те, що поїдають), дієсловами *truti і *traviti (поїдати; отруювати; тратити). Вони розвинутися у три значення:
• травити — засвоювати їжу, перетравлювати;
• труїти — вбивати отрутою;
• тратити — позбуватися чогось, віддавати щось.
Московське «ребенок» споріднене з «раб».
#походження #етимологія #московська
Вони походять із кореня *роб, цебто робити, працювати. Імовірно, коли сироту приймали до себе неблизькі родичі або сусіди, бідолаха виконував багато хатньої роботи. Згодом ця назва розвинулася на дітей узагалі.
#походження #етимологія #московська
Вони походять із кореня *роб, цебто робити, працювати. Імовірно, коли сироту приймали до себе неблизькі родичі або сусіди, бідолаха виконував багато хатньої роботи. Згодом ця назва розвинулася на дітей узагалі.
Сільпо
#етимологія #походження
Назва мережі магазинів походить від радянського скорочення сельпо — сельськое потребительское общество. Українською вживали скорочення від сільське споживче товариство — сільст, сст або кальку з московської — сільпо.
#етимологія #походження
Назва мережі магазинів походить від радянського скорочення сельпо — сельськое потребительское общество. Українською вживали скорочення від сільське споживче товариство — сільст, сст або кальку з московської — сільпо.
Індик
#походження #етимологія
Походить від лат. indicus, що від фрази pāvō indicus «індійський павич». Індиків привезли в Європу в XVI ст. з Америки, або так званої Вест-Індії.
#походження #етимологія
Походить від лат. indicus, що від фрази pāvō indicus «індійський павич». Індиків привезли в Європу в XVI ст. з Америки, або так званої Вест-Індії.
Ви знали, що кохають не лише жінку чи чоловіка? А щоби "кохати курочку" не здавалося дивним, погляньмо в корінь.
Слова "кохати" й "розкіш" пов'язані спільним коренем (чергування х/ш схоже на муха/мушка). Але, що менше сподівано, воно пов'язане й зо словом "чесати", а тому й із косою волосся (чергування приголосних рівня писати/пишу, а голосних — як носити/нести). Сюди ж московське "коснуться".
По суті, за всіми сими розгалуженнями стоїть базова ідея такого поводження, коли хтось не хоче грубо порушити те, з чим узаємодіє, а натомість справує з тим м'яко, торкається дбайливо, і це відображає нутрішнє глибоке цінуваннє того: цей хтось касає, чеше, розкошує, кохає.
Тому можна любити, можна дбати, а можна все водночас — кохати.
#етимологія
Слова "кохати" й "розкіш" пов'язані спільним коренем (чергування х/ш схоже на муха/мушка). Але, що менше сподівано, воно пов'язане й зо словом "чесати", а тому й із косою волосся (чергування приголосних рівня писати/пишу, а голосних — як носити/нести). Сюди ж московське "коснуться".
По суті, за всіми сими розгалуженнями стоїть базова ідея такого поводження, коли хтось не хоче грубо порушити те, з чим узаємодіє, а натомість справує з тим м'яко, торкається дбайливо, і це відображає нутрішнє глибоке цінуваннє того: цей хтось касає, чеше, розкошує, кохає.
Тому можна любити, можна дбати, а можна все водночас — кохати.
#етимологія
Жовтий і зелений — однокореневі слова. 🤯?
Колись «жовтий» був «жьлтꙑи», з «л». Чому це важливо? Бо це показує корінь -жьл- (грубо кажучи -жел-) та його схожість на -зел-, із чергуванням типу казати/кажу.О, і англійське yellow (з ġeolwe) i gold (з ПІЄ *ǵʰltóm), і наше «золото» (чергування зел-/зол-, як у нЕсти / нОсити) — усе туди ж.
Але чим вони думали? Се різні кольори! Ну, як... подумайте про яблуко, що, бувши зелене, плавно наливається жовтим кольором, потім золотавіє. І пес не розбере, коли воно яке!
#етимологія
Колись «жовтий» був «жьлтꙑи», з «л». Чому це важливо? Бо це показує корінь -жьл- (грубо кажучи -жел-) та його схожість на -зел-, із чергуванням типу казати/кажу.
Але чим вони думали? Се різні кольори! Ну, як... подумайте про яблуко, що, бувши зелене, плавно наливається жовтим кольором, потім золотавіє. І пес не розбере, коли воно яке!
#етимологія
Прання
Слово «прати» походить від давнього *pьrati, що також спорінене з «перти» (іти через перешкоди). Первісно «прати» означало «бити». Білизну відбивали праником, щоб вона була чиста.
У білоруській мові кажуть по-іншому: мыць бялізну.
#етимологія
Слово «прати» походить від давнього *pьrati, що також спорінене з «перти» (іти через перешкоди). Первісно «прати» означало «бити». Білизну відбивали праником, щоб вона була чиста.
У білоруській мові кажуть по-іншому: мыць бялізну.
#етимологія
Спонукати походить від підсилювально-експресивної частки ну. А вона, вочевидь, споріднена з но — але; тільки.
Коли хтось каже вам не нукати, пригадайте, наскільки продуктивна й органічна ця частка в українській! Але й не зловживайте. ❤️.
#етимологія
Коли хтось каже вам не нукати, пригадайте, наскільки продуктивна й органічна ця частка в українській! Але й не зловживайте. ❤️.
#етимологія
Гречка — назва рослини, що походить від національності грек. Імовірно, рослина прийшла до східних слов'ян через цей народ.
Спільнокореневі: гречáнка / гречáниця (гречана солома), гречýх (вид комах).
Жінок із Греції радять називати грекинями.
#походження #етимологія
Спільнокореневі: гречáнка / гречáниця (гречана солома), гречýх (вид комах).
Жінок із Греції радять називати грекинями.
#походження #етимологія
#продуктивний_корінь #етимологія #споріднені
Поговорімо про слово протоіндоєвропейський корінь *sed- і його розвиток у сучасних мовах:
1) сидіти, сісти, звідси ж англ. to sit;
2) село (колись *sedlo) — букв "там, де сидять, де осіли";
3) пизда (пи-сд-а), — перв. місце, на якому сидять.
Поговорімо про слово протоіндоєвропейський корінь *sed- і його розвиток у сучасних мовах:
1) сидіти, сісти, звідси ж англ. to sit;
2) село (колись *sedlo) — букв "там, де сидять, де осіли";
3) пизда (пи-сд-а), — перв. місце, на якому сидять.