Як висловити захват українською. #розмаїття #словозбір

Бездоганно, блискуче, бомбезно, вдало, винятково, витончено, влучно, вражаюче, гарно, гоже, дивовижно, довершено, захопливо, казково, карколомно, круто, навдивовижу, надзвичайно, невимовно, незрівнянно, неймовірно, неперевершено, приголомшливо, прекрасно, розкішно, славно, сприятливо, фантастично, феєрично, феноменально, хóроше, чарівно, чудово, шалено, я в захваті.

#добірка #лексика #словозбір

5 слів, які зроблять ваше мовлення яскравішим.

Напрочуд
Прислівник, означає «дуже; надзвичайно, навдивовижу». Його вживали Леся Українка, Іван Франко, Микола Лукаш, Павло Грабовський, Євген Гуцало.

Навзаєм
Ще словник Грінченка його фіксує, означає воно «взаємно; на заміну, натомість».
“Беруть у неї Маврине молоко, привозять навзаєм міського хліба чи торта” (В. Яворівський)
“Зустрічаючись, іноки цілують навзаєм руки” (П. Загребельний).

Словом
Се можна вживати як синонім до «коротше кажучи» або для підбивання підсумків.
“Я втомилася тобі пояснювати. Словом, роби що хочеш.”

Отакої
Якщо тільки й кажете «нічого собі», спробуйте урізноманітнити своє мовлення словом «отакої». Це вигук, шо вживається для вираження здивування і/або незадоволення.
— Куди ж писати?
— Отакої! Не знає куди!.. Адреса відома.
(Олесь Гончар)

Наопак
Прислівник зі значенням «навпаки», «у протилежний бік; у протилежний спосіб». Це слово знав Борис Грінченко, а вживали його Ніна Бічуя, Юрій Мушкетик.

P. S. Ми не стверджуємо, що «навзаєм» краще за «взаємно» або «наопак» краще за «навпаки», лише пропонуємо вам уникати частих повторень, збагатити й урізноманітнити свою мову за допомогою синонімів, які навели вище.

#розмаїття #словозбір
Як висловити смуток українською.

Бентега, безнадія, банність, відчай, гніт, гризота, грижа, досада, довада, жур, жура, журба, журбинка, журбота, журжалість, жальок, жалощі, журливість, жаль, зажура, засмученість, маркота, нуда, нудота, нудьга, осмута, прикрота, пригнічення, присмуток, печаль, розпука, розпач, сум, скорб, скорбота, скрута, скруха, смуток, сумота, смута, тривога, туга, туск, фрасунок, хандра, юдоль.

#грамотність #слс #словозбір

Радимо поряд зі словом «дякую» вживати прислівники дуже, вельми, красно, щиро сердечно, уклінно, ґречно, а не прикметник велике.

Дякувати — це дієслово (що робити?), а не іменник (хто? що?). Дієслова узгоджуються з прислівниками (як?), а не з прикметниками (який?).

#Походження деяких слів
#словозбір

Мабуть — ма (має) буть. Слово прийшло в літературну, імовірно, з наддніпрянського говору. Подібні форми дієслів теперішнього часу третьої особи однини є у Шевченка: «Сердитий вітер завива».

Вірогідно — точно, без сумнівів. Про відомості, які гідні віри. Те саме, що достовірно (достойно віри).

Певно — запозичення з польської мови, споріднене з українським уповати — сподіватися, надіятися. Первісне значення слова певний — твердий, міцний.

Що цікаво, слово напевно може означати як точно, безсумнівно, так і можливо, мабуть. Усе залежить від інтонації та розділових знаків: якщо пауз і ком нема, то слово виражає впевненість, а якщо є, то невпевненість.

Слово без «не»... вживається?
Творення деяких слів, що пишемо разом із часткою «не».
#словотвір #походження #письмо #словозбір

Ненавидіти. Утворене від навидіти — охоче дивитися. Походить від видіти (бачити). У деяких діалектах розвинулося значення любити, поважати (з ним і пов'язане ненавидіти) та зауважувати.

Нехтувати. Пов'язане з хотіти, хтіти.

Нездара — той, хто не має дару.

Непритомний. Притомний — той, хто був «при тому», тобто присутній. Значення розвинулося до який не втратив свідомості.

Нежить. Утворене від жити, тобто це те, що не гоїться, не лікується. Порівняйте із творенням слова зажити (загоїтися).

Немовля — дитина, яка ще не мовить (говорить).

Нехлюй (нечепура, недбала людина) — запозичення з польської. Дієслово chludzić означає чистити, наводити порядок.

Спільнокореневі слова з коренем «-рук-»
#словотвір #розмаїття #словозбір

Рука, рушниця (ручниця), рушник, виручати, доручення, запорука, заручини, зручний, нáруч (комусь на користь, вигідно), наручник, обруч, підручник, пóруч, ручатися, рýчкатися (вітатися за руку).