#словник 📚
кулАчки - кулачні бої
– Ніхто в кулачки не мішайтесь, Кінця од самих дожидайтесь, – Побачим, – візьметь-то чия? (І. Котляревський)
Там колись, кажуть, кулачки були, та такі страшні, що як розпаляться, то й кийками б'ються і чим хто запопаде. (Панас Мирний)
Спорт тепер – всенародне явище. Колишні кулачки одійшли в минуле. (Остап Вишня)
Вони насувалися один на одного, роздратовані, червоні, розмахуючи руками, ладні кинутися на кулачки. (С. Добровольський)
Опісля кулачків вони з Іллею зробилися приятелями. (Г. Колісник)
кулАчки - кулачні бої
– Ніхто в кулачки не мішайтесь, Кінця од самих дожидайтесь, – Побачим, – візьметь-то чия? (І. Котляревський)
Там колись, кажуть, кулачки були, та такі страшні, що як розпаляться, то й кийками б'ються і чим хто запопаде. (Панас Мирний)
Спорт тепер – всенародне явище. Колишні кулачки одійшли в минуле. (Остап Вишня)
Вони насувалися один на одного, роздратовані, червоні, розмахуючи руками, ладні кинутися на кулачки. (С. Добровольський)
Опісля кулачків вони з Іллею зробилися приятелями. (Г. Колісник)
#вислови 🗣
давати волю язикові — не стримуватися, не контролювати себе у висловах, дозволяти собі говорити зайве або висловлювати незадоволення; скаржитися.
— А я кажу, що думаю! — Думати думай, а язикові волю не давай,— мовив похмуро Пугало (П. Панч, «На калиновім мості»)
— Не дуже лишень давай волю язикові, бо як почує Яремка, то й за це посмажить нас на вишкварки,— обізвався Лисенко (І. Нечуй-Левицький, «Князь Єремія Вишневецький»)
Наївні люди дають волю своїм язикам ... і списують стоси паперу. А тоді з них пил летить, і вже після того вони взагалі не скаржаться й нічого не пишуть ( І. Багряний, «Сад гетсиманський»)
давати волю язикові — не стримуватися, не контролювати себе у висловах, дозволяти собі говорити зайве або висловлювати незадоволення; скаржитися.
— А я кажу, що думаю! — Думати думай, а язикові волю не давай,— мовив похмуро Пугало (П. Панч, «На калиновім мості»)
— Не дуже лишень давай волю язикові, бо як почує Яремка, то й за це посмажить нас на вишкварки,— обізвався Лисенко (І. Нечуй-Левицький, «Князь Єремія Вишневецький»)
Наївні люди дають волю своїм язикам ... і списують стоси паперу. А тоді з них пил летить, і вже після того вони взагалі не скаржаться й нічого не пишуть ( І. Багряний, «Сад гетсиманський»)
#словник 📚
зовИця - сестра чоловіка
А що найпуще [найбільше], так-от тії зовиці! ті вже по усім-усюдам [по всіх усюдах] підуть славити, що невістка не зуміла хороше паски вичинити і не приглядала, як вона пеклась. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Оддай мене, моя мати, до білої хати, Де свекорко – як батенько, свекруха – як мати, Де зовиці – як сестриці. (П. Чубинський)
Вона лягла на дощаному ліжку поруч із майбутніми своїми зовицями, що, по-дитячому розкинувши ручки, міцно спали, і сама поринула в міцний дівочий сон. (С. Скляренко)
Братова не хотіла тримати в дівках зовицю, і Оксана це відчувала на кожному кроці, в кожному русі, в кожному її вчинкові. (А. Іщук)
зовИця - сестра чоловіка
А що найпуще [найбільше], так-от тії зовиці! ті вже по усім-усюдам [по всіх усюдах] підуть славити, що невістка не зуміла хороше паски вичинити і не приглядала, як вона пеклась. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Оддай мене, моя мати, до білої хати, Де свекорко – як батенько, свекруха – як мати, Де зовиці – як сестриці. (П. Чубинський)
Вона лягла на дощаному ліжку поруч із майбутніми своїми зовицями, що, по-дитячому розкинувши ручки, міцно спали, і сама поринула в міцний дівочий сон. (С. Скляренко)
Братова не хотіла тримати в дівках зовицю, і Оксана це відчувала на кожному кроці, в кожному русі, в кожному її вчинкові. (А. Іщук)
#словник 📚
домувАти
👉 сидіти вдома, проводити час удома.
– От сидить [Терешко] в шинку та горілку п'є, а роботи не хоче робить: сидить дома, все домує, згорнувши руки (І. Нечуй-Левицький)
Працював Митро на плавучому крані на Дніпрі по дві-три доби безперервно, а потім тиждень – домував (В. Дрозд)
👉 доглядати дім, вести домашнє господарство.
Маруся маленька, покинувши матір зі старшою сестрою домувати, сама .. хазяйнувала у його [дідуся] пасіці (Марко Вовчок
домувАти
👉 сидіти вдома, проводити час удома.
– От сидить [Терешко] в шинку та горілку п'є, а роботи не хоче робить: сидить дома, все домує, згорнувши руки (І. Нечуй-Левицький)
Працював Митро на плавучому крані на Дніпрі по дві-три доби безперервно, а потім тиждень – домував (В. Дрозд)
👉 доглядати дім, вести домашнє господарство.
Маруся маленька, покинувши матір зі старшою сестрою домувати, сама .. хазяйнувала у його [дідуся] пасіці (Марко Вовчок
#вислови 🗣
хоч з мосту та в воду
👉 важко зарадити чому-небудь, неможливо досягти чогось і т.ін.
— Для чого тільки я вас зустріла? — питає сама в себе крізь сльози. — Вчилась би, жила б… А тепер хоч з мосту та в воду (Ю. Збанацький)
Пішов поголос про нього й Маланку. Хоч з мосту та у воду, бо людям роти не позатикаєш (М. Зарудний)
👉 у когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко.
— Ой, лишенько, пропала ж я тепер… Тепер же мені все одно, що з мосту та в воду!.. (Панас Мирний)
Мені краще з мосту та в воду, ніж годинку побалакати серйозно (Г. Хоткевич)
Зі служби господар прогнав, домівку забрали… хоч з мосту мені та у воду (М. Олійник)
— А що я робитиму, як ти вмреш, а я зостанусь удовою, та ще з дітьми?.. Хоч з мосту та в воду (І.Нечуй-Левицький)
хоч з мосту та в воду
👉 важко зарадити чому-небудь, неможливо досягти чогось і т.ін.
— Для чого тільки я вас зустріла? — питає сама в себе крізь сльози. — Вчилась би, жила б… А тепер хоч з мосту та в воду (Ю. Збанацький)
Пішов поголос про нього й Маланку. Хоч з мосту та у воду, бо людям роти не позатикаєш (М. Зарудний)
👉 у когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко.
— Ой, лишенько, пропала ж я тепер… Тепер же мені все одно, що з мосту та в воду!.. (Панас Мирний)
Мені краще з мосту та в воду, ніж годинку побалакати серйозно (Г. Хоткевич)
Зі служби господар прогнав, домівку забрали… хоч з мосту мені та у воду (М. Олійник)
— А що я робитиму, як ти вмреш, а я зостанусь удовою, та ще з дітьми?.. Хоч з мосту та в воду (І.Нечуй-Левицький)
#словник 📚 (дит.)
бИця — корова, бик, теля та інша рогата худоба.
Соб, бицю, коло плота — яка плата, така і робота (Номис)
Бичок.., як вітер, попер вподовж поля. — Бицю, бицю! — гукав Грицько (Панас Мирний)
бИця — корова, бик, теля та інша рогата худоба.
Соб, бицю, коло плота — яка плата, така і робота (Номис)
Бичок.., як вітер, попер вподовж поля. — Бицю, бицю! — гукав Грицько (Панас Мирний)
#вислови 🗣
бувати / бути в бувальцях - багато в житті бачити, зазнавати
Я, щоб ви знали, провідав того світа — був, як то кажуть, у бувальцях (Марко Вовчок)
Левонтій Петрович тягався по світах, бував у бувальцях, служив в москалях, був військовим писарем (І. Нечуй-Левицький)
бувати / бути в бувальцях - багато в житті бачити, зазнавати
Я, щоб ви знали, провідав того світа — був, як то кажуть, у бувальцях (Марко Вовчок)
Левонтій Петрович тягався по світах, бував у бувальцях, служив в москалях, був військовим писарем (І. Нечуй-Левицький)
#словник (діал.) 📚
шалинА - хаща.
Повів його у лісі не стежками, а шалиною (Словник Грінченка).
Я взяла та й полізла, а там така шалина, що й справді тілько вовкам водиться; як тілько я там і очей не збулась? (С. Мишанич)
шалинА - хаща.
Повів його у лісі не стежками, а шалиною (Словник Грінченка).
Я взяла та й полізла, а там така шалина, що й справді тілько вовкам водиться; як тілько я там і очей не збулась? (С. Мишанич)
#вислови 🗣
трубити в кулак
👉 терпіти нужду, нестатки, голод.
Кожухи, свити погубили І з голоду в кулак трубили, Така нам лучилась пеня (І. Котляревський)
— Ой, правду дядина небога говорила, Що тільки на світі великим рибам жить! А нам, малим, в кулак трубить! (П. Гулак-Артемовський)
👉 плакати від незадоволення, образи.
Ой заграй мі [мені], музиченьку, я слухати люблю, А як рано мене збудять, я в кулаки трублю (Коломийки)
трубити в кулак
👉 терпіти нужду, нестатки, голод.
Кожухи, свити погубили І з голоду в кулак трубили, Така нам лучилась пеня (І. Котляревський)
— Ой, правду дядина небога говорила, Що тільки на світі великим рибам жить! А нам, малим, в кулак трубить! (П. Гулак-Артемовський)
👉 плакати від незадоволення, образи.
Ой заграй мі [мені], музиченьку, я слухати люблю, А як рано мене збудять, я в кулаки трублю (Коломийки)
#словник 📚 (розм.)
зеленЯр — продавець зелені, овочів.
Горбаті й ребристі, схожі на скелети й привиди, намагалися [корови] .. потягти щось з лавки зеленяра. (Ю. Логвин)
Я вітався з усіма, хто трапився мені на шляху цієї ранньої години, – із зеленярем Крістофером-малюком, із газетярем Пітом-семиповерховим, із .. медсестрою нашого округу. (І. Роздобудько)
Виставивши свіжий крам, зеленяр почав припрошувати перехожих купити в нього що-небудь до столу. (із журн.)
зеленЯр — продавець зелені, овочів.
Горбаті й ребристі, схожі на скелети й привиди, намагалися [корови] .. потягти щось з лавки зеленяра. (Ю. Логвин)
Я вітався з усіма, хто трапився мені на шляху цієї ранньої години, – із зеленярем Крістофером-малюком, із газетярем Пітом-семиповерховим, із .. медсестрою нашого округу. (І. Роздобудько)
Виставивши свіжий крам, зеленяр почав припрошувати перехожих купити в нього що-небудь до столу. (із журн.)
#вислови 🗣
валитися (падати) від вітру - бути знесиленим, дуже виснаженим, слабим.
Очиці її почервоніли і позапухали (видко було, усю ніч плакала), а сама так від вітру і валиться (Г. Квітка-Основ'яненко)
За час переходів усі вже так вимотались, що й од вітру падали (Я. Баш)
Прокіп блідий, аж зчорнілий, од вітру валиться (М. Коцюбинський)
валитися (падати) від вітру - бути знесиленим, дуже виснаженим, слабим.
Очиці її почервоніли і позапухали (видко було, усю ніч плакала), а сама так від вітру і валиться (Г. Квітка-Основ'яненко)
За час переходів усі вже так вимотались, що й од вітру падали (Я. Баш)
Прокіп блідий, аж зчорнілий, од вітру валиться (М. Коцюбинський)
#словник 📚
оковИта - міцна горілка високого ґатунку або те саме, що горілка
Олексій Іванович наливає по чарці собі, панотцеві й кумові доброї оковитої (Панас Мирний)
Я випив не солодкого вина, а повнісіньку чарку тієї оковитої, що зветься «старкою» і має аж 43 градуси! (Ярослав Гримайло)
оковИта - міцна горілка високого ґатунку або те саме, що горілка
Олексій Іванович наливає по чарці собі, панотцеві й кумові доброї оковитої (Панас Мирний)
Я випив не солодкого вина, а повнісіньку чарку тієї оковитої, що зветься «старкою» і має аж 43 градуси! (Ярослав Гримайло)
#вислови 🗣
накрити мокрим рядном
👉 вилаяти когось або різко висловити своє незадоволення, сказати щось неприємне.
Батько знов накрив її мокрим рядном.— І де ти в іродового батька волочишся! (І. Нечуй-Левицький)
Не доведи Боже Галі що лишнє сказати, лишній раз устати, по хаті пройти — так мати і вкриє мокрим рядном (Панас Мирний)
👉 піймати, захопити зненацька.
— Ти, дурню, не шукай собі хвороби. Не накликай нещастя. Воно ось-ось із-за горба само присуне й мокрим рядном тебе накриє (М. Понеділок)
— Ага, піймалась!..накрили вас мокрим рядном (Д. Бедзик)
накрити мокрим рядном
👉 вилаяти когось або різко висловити своє незадоволення, сказати щось неприємне.
Батько знов накрив її мокрим рядном.— І де ти в іродового батька волочишся! (І. Нечуй-Левицький)
Не доведи Боже Галі що лишнє сказати, лишній раз устати, по хаті пройти — так мати і вкриє мокрим рядном (Панас Мирний)
👉 піймати, захопити зненацька.
— Ти, дурню, не шукай собі хвороби. Не накликай нещастя. Воно ось-ось із-за горба само присуне й мокрим рядном тебе накриє (М. Понеділок)
— Ага, піймалась!..накрили вас мокрим рядном (Д. Бедзик)
#словник 📚
базАринка або басАринка - хабар, подарунок
Ти базаринку любиш брати, А людям в нужді помагати Не дуже, бачу, поспішивсь (Іван Котляревський)
Од панів тікали [кріпаки] в козаки, давали військовим дряпіжкам басаринки, щоб записали в «компут козачий» (Панас Мирний)
базАринка або басАринка - хабар, подарунок
Ти базаринку любиш брати, А людям в нужді помагати Не дуже, бачу, поспішивсь (Іван Котляревський)
Од панів тікали [кріпаки] в козаки, давали військовим дряпіжкам басаринки, щоб записали в «компут козачий» (Панас Мирний)
#словник 📚
кав'яр — риб'яча ікра, солена зі спеціями.
Везе Марко.. червоного Вина з Цареграду Відер з троє у барилі, І кав'яру з Дону (Тарас Шевченко)
Рука тяглася до чарки, котилась слинка, глядячи на шматочки жовтогарячого балика, чорного кав'яру, срібно-блискучого оселедця (Панас Мирний)
кав'яр — риб'яча ікра, солена зі спеціями.
Везе Марко.. червоного Вина з Цареграду Відер з троє у барилі, І кав'яру з Дону (Тарас Шевченко)
Рука тяглася до чарки, котилась слинка, глядячи на шматочки жовтогарячого балика, чорного кав'яру, срібно-блискучого оселедця (Панас Мирний)
#вислови 🗣
золоті верби ростуть – нічого путнього не виходить; нерозумні дії кого-небудь.
От тепер, думаю, щось та буде, бо де Хаброня ступить, там золоті верби ростуть (І. Нечуй-Левицький)
— Від його панського слова золоті верби ростуть (М. Стельмах)
— Додому зараз! На себе нарікай, як у тебе спина від ременя щемітиме. Де не підеш — то за тобою золоті верби ростуть… (М. Понеділок)
золоті верби ростуть – нічого путнього не виходить; нерозумні дії кого-небудь.
От тепер, думаю, щось та буде, бо де Хаброня ступить, там золоті верби ростуть (І. Нечуй-Левицький)
— Від його панського слова золоті верби ростуть (М. Стельмах)
— Додому зараз! На себе нарікай, як у тебе спина від ременя щемітиме. Де не підеш — то за тобою золоті верби ростуть… (М. Понеділок)
#словник 📚
нЕтрі
🌲труднопрохідні місця, які заросли лісом, чагарником
Сова Летить лугами, берегами та нетрями, Та глибокими ярами, Та широкими степами, Та байраками (Тарас Шевченко)
Шуміли на вітрі зелені сосни, кудись у безвість тяглися лісові нетрі (Юрій Збанацький)
🌲погано впорядкована для життя частина міста
Чим далі він заглиблювався в кам'яні нетрі нічного Неаполя, тим нестерпнішим ставав сморід (Микола Руденко)
нЕтрі
🌲труднопрохідні місця, які заросли лісом, чагарником
Сова Летить лугами, берегами та нетрями, Та глибокими ярами, Та широкими степами, Та байраками (Тарас Шевченко)
Шуміли на вітрі зелені сосни, кудись у безвість тяглися лісові нетрі (Юрій Збанацький)
🌲погано впорядкована для життя частина міста
Чим далі він заглиблювався в кам'яні нетрі нічного Неаполя, тим нестерпнішим ставав сморід (Микола Руденко)
цмУлити - це
Anonymous Quiz
7%
цілувати
6%
з ніжністю обіймати
74%
з насолодою пити
13%
висловлювати осуд