#вислови 🗣
товкти воду в ступі - займатися чимось непотрібним, марно гаяти час.
Таку роботу можна без образи порівняти з товченням води в ступі (Леся Українка)
Товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний)
товкти воду в ступі - займатися чимось непотрібним, марно гаяти час.
Таку роботу можна без образи порівняти з товченням води в ступі (Леся Українка)
Товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний)
#вислови 🗣
укладати в копи - дуже багато їсти
Свікліцький похапцем укладав у копи полудень, аж редька хрущала в його міцних зубах на всю хату (І. Нечуй-Левицький)
[Єфросина:] Наша Химка як почне лупити, то за один раз укладе в копи з борщем цілий хліб (І. Нечуй-Левицький)
укладати в копи - дуже багато їсти
Свікліцький похапцем укладав у копи полудень, аж редька хрущала в його міцних зубах на всю хату (І. Нечуй-Левицький)
[Єфросина:] Наша Химка як почне лупити, то за один раз укладе в копи з борщем цілий хліб (І. Нечуй-Левицький)
#вислови 🗣
у Бога теля з'їсти — провинитися у чомусь; бути гіршим за інших. 😞
Що ж то я у Бога теля з'їв, чи як, що мені гріх за труди взять? (І. Карпенко-Карий)
В один із своїх виходів Спартак, загледівши.. Духновича, був щиро цим здивований: — І ти тут? — А що ж, як я: в Бога теля з'їв? (О. Гончар)
Позвали [покликали] лисицю, ведмідь і каже: — Лисичко, треба тобі йти до Лева побалакати з ним.. — А що ж, я хіба у Бога теля з'їла, чи що? Хай хто-небудь інший піде (Укр. дит. фолькл.)
у Бога теля з'їсти — провинитися у чомусь; бути гіршим за інших. 😞
Що ж то я у Бога теля з'їв, чи як, що мені гріх за труди взять? (І. Карпенко-Карий)
В один із своїх виходів Спартак, загледівши.. Духновича, був щиро цим здивований: — І ти тут? — А що ж, як я: в Бога теля з'їв? (О. Гончар)
Позвали [покликали] лисицю, ведмідь і каже: — Лисичко, треба тобі йти до Лева побалакати з ним.. — А що ж, я хіба у Бога теля з'їла, чи що? Хай хто-небудь інший піде (Укр. дит. фолькл.)
#вислови 🗣
гріти чуба/чуприну
👉 виконувати важку роботу.
Скриня була важка, неповоротка, і чоловіки добре нагріли чуби, поки установили її на місце (Ю. Яновський)
Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть? (П. Гулак-Артемовський)
— Ох, і понамітало ж! Це нам завтра доведеться чуба нагріти (А. Головко)
👉 лаяти когось.
Мені, мабуть, чуба грітимуть за недостатні темпи осінньої оранки (Ю. Яновський)
* оранка - обробка ґрунт
гріти чуба/чуприну
👉 виконувати важку роботу.
Скриня була важка, неповоротка, і чоловіки добре нагріли чуби, поки установили її на місце (Ю. Яновський)
Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть? (П. Гулак-Артемовський)
— Ох, і понамітало ж! Це нам завтра доведеться чуба нагріти (А. Головко)
👉 лаяти когось.
Мені, мабуть, чуба грітимуть за недостатні темпи осінньої оранки (Ю. Яновський)
* оранка - обробка ґрунт
#вислови 🗣
давати волю язикові — не стримуватися, не контролювати себе у висловах, дозволяти собі говорити зайве або висловлювати незадоволення; скаржитися.
— А я кажу, що думаю! — Думати думай, а язикові волю не давай,— мовив похмуро Пугало (П. Панч, «На калиновім мості»)
— Не дуже лишень давай волю язикові, бо як почує Яремка, то й за це посмажить нас на вишкварки,— обізвався Лисенко (І. Нечуй-Левицький, «Князь Єремія Вишневецький»)
Наївні люди дають волю своїм язикам ... і списують стоси паперу. А тоді з них пил летить, і вже після того вони взагалі не скаржаться й нічого не пишуть ( І. Багряний, «Сад гетсиманський»)
давати волю язикові — не стримуватися, не контролювати себе у висловах, дозволяти собі говорити зайве або висловлювати незадоволення; скаржитися.
— А я кажу, що думаю! — Думати думай, а язикові волю не давай,— мовив похмуро Пугало (П. Панч, «На калиновім мості»)
— Не дуже лишень давай волю язикові, бо як почує Яремка, то й за це посмажить нас на вишкварки,— обізвався Лисенко (І. Нечуй-Левицький, «Князь Єремія Вишневецький»)
Наївні люди дають волю своїм язикам ... і списують стоси паперу. А тоді з них пил летить, і вже після того вони взагалі не скаржаться й нічого не пишуть ( І. Багряний, «Сад гетсиманський»)
#вислови 🗣
хоч з мосту та в воду
👉 важко зарадити чому-небудь, неможливо досягти чогось і т.ін.
— Для чого тільки я вас зустріла? — питає сама в себе крізь сльози. — Вчилась би, жила б… А тепер хоч з мосту та в воду (Ю. Збанацький)
Пішов поголос про нього й Маланку. Хоч з мосту та у воду, бо людям роти не позатикаєш (М. Зарудний)
👉 у когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко.
— Ой, лишенько, пропала ж я тепер… Тепер же мені все одно, що з мосту та в воду!.. (Панас Мирний)
Мені краще з мосту та в воду, ніж годинку побалакати серйозно (Г. Хоткевич)
Зі служби господар прогнав, домівку забрали… хоч з мосту мені та у воду (М. Олійник)
— А що я робитиму, як ти вмреш, а я зостанусь удовою, та ще з дітьми?.. Хоч з мосту та в воду (І.Нечуй-Левицький)
хоч з мосту та в воду
👉 важко зарадити чому-небудь, неможливо досягти чогось і т.ін.
— Для чого тільки я вас зустріла? — питає сама в себе крізь сльози. — Вчилась би, жила б… А тепер хоч з мосту та в воду (Ю. Збанацький)
Пішов поголос про нього й Маланку. Хоч з мосту та у воду, бо людям роти не позатикаєш (М. Зарудний)
👉 у когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко.
— Ой, лишенько, пропала ж я тепер… Тепер же мені все одно, що з мосту та в воду!.. (Панас Мирний)
Мені краще з мосту та в воду, ніж годинку побалакати серйозно (Г. Хоткевич)
Зі служби господар прогнав, домівку забрали… хоч з мосту мені та у воду (М. Олійник)
— А що я робитиму, як ти вмреш, а я зостанусь удовою, та ще з дітьми?.. Хоч з мосту та в воду (І.Нечуй-Левицький)
#вислови 🗣
бувати / бути в бувальцях - багато в житті бачити, зазнавати
Я, щоб ви знали, провідав того світа — був, як то кажуть, у бувальцях (Марко Вовчок)
Левонтій Петрович тягався по світах, бував у бувальцях, служив в москалях, був військовим писарем (І. Нечуй-Левицький)
бувати / бути в бувальцях - багато в житті бачити, зазнавати
Я, щоб ви знали, провідав того світа — був, як то кажуть, у бувальцях (Марко Вовчок)
Левонтій Петрович тягався по світах, бував у бувальцях, служив в москалях, був військовим писарем (І. Нечуй-Левицький)
#вислови 🗣
трубити в кулак
👉 терпіти нужду, нестатки, голод.
Кожухи, свити погубили І з голоду в кулак трубили, Така нам лучилась пеня (І. Котляревський)
— Ой, правду дядина небога говорила, Що тільки на світі великим рибам жить! А нам, малим, в кулак трубить! (П. Гулак-Артемовський)
👉 плакати від незадоволення, образи.
Ой заграй мі [мені], музиченьку, я слухати люблю, А як рано мене збудять, я в кулаки трублю (Коломийки)
трубити в кулак
👉 терпіти нужду, нестатки, голод.
Кожухи, свити погубили І з голоду в кулак трубили, Така нам лучилась пеня (І. Котляревський)
— Ой, правду дядина небога говорила, Що тільки на світі великим рибам жить! А нам, малим, в кулак трубить! (П. Гулак-Артемовський)
👉 плакати від незадоволення, образи.
Ой заграй мі [мені], музиченьку, я слухати люблю, А як рано мене збудять, я в кулаки трублю (Коломийки)
#вислови 🗣
валитися (падати) від вітру - бути знесиленим, дуже виснаженим, слабим.
Очиці її почервоніли і позапухали (видко було, усю ніч плакала), а сама так від вітру і валиться (Г. Квітка-Основ'яненко)
За час переходів усі вже так вимотались, що й од вітру падали (Я. Баш)
Прокіп блідий, аж зчорнілий, од вітру валиться (М. Коцюбинський)
валитися (падати) від вітру - бути знесиленим, дуже виснаженим, слабим.
Очиці її почервоніли і позапухали (видко було, усю ніч плакала), а сама так від вітру і валиться (Г. Квітка-Основ'яненко)
За час переходів усі вже так вимотались, що й од вітру падали (Я. Баш)
Прокіп блідий, аж зчорнілий, од вітру валиться (М. Коцюбинський)
#вислови 🗣
накрити мокрим рядном
👉 вилаяти когось або різко висловити своє незадоволення, сказати щось неприємне.
Батько знов накрив її мокрим рядном.— І де ти в іродового батька волочишся! (І. Нечуй-Левицький)
Не доведи Боже Галі що лишнє сказати, лишній раз устати, по хаті пройти — так мати і вкриє мокрим рядном (Панас Мирний)
👉 піймати, захопити зненацька.
— Ти, дурню, не шукай собі хвороби. Не накликай нещастя. Воно ось-ось із-за горба само присуне й мокрим рядном тебе накриє (М. Понеділок)
— Ага, піймалась!..накрили вас мокрим рядном (Д. Бедзик)
накрити мокрим рядном
👉 вилаяти когось або різко висловити своє незадоволення, сказати щось неприємне.
Батько знов накрив її мокрим рядном.— І де ти в іродового батька волочишся! (І. Нечуй-Левицький)
Не доведи Боже Галі що лишнє сказати, лишній раз устати, по хаті пройти — так мати і вкриє мокрим рядном (Панас Мирний)
👉 піймати, захопити зненацька.
— Ти, дурню, не шукай собі хвороби. Не накликай нещастя. Воно ось-ось із-за горба само присуне й мокрим рядном тебе накриє (М. Понеділок)
— Ага, піймалась!..накрили вас мокрим рядном (Д. Бедзик)
#вислови 🗣
золоті верби ростуть – нічого путнього не виходить; нерозумні дії кого-небудь.
От тепер, думаю, щось та буде, бо де Хаброня ступить, там золоті верби ростуть (І. Нечуй-Левицький)
— Від його панського слова золоті верби ростуть (М. Стельмах)
— Додому зараз! На себе нарікай, як у тебе спина від ременя щемітиме. Де не підеш — то за тобою золоті верби ростуть… (М. Понеділок)
золоті верби ростуть – нічого путнього не виходить; нерозумні дії кого-небудь.
От тепер, думаю, щось та буде, бо де Хаброня ступить, там золоті верби ростуть (І. Нечуй-Левицький)
— Від його панського слова золоті верби ростуть (М. Стельмах)
— Додому зараз! На себе нарікай, як у тебе спина від ременя щемітиме. Де не підеш — то за тобою золоті верби ростуть… (М. Понеділок)
#вислови 🗣
як у віночку — дуже гарно, чисто, охайно.
— Гарно, як у віночку, Двоє дзеркал аж під стелю між двома вікнами! (І. Нечуй-Левицький)
[Текля:] Ви не думайте, що я яка-небудь нетіпаха, ви ж мене знаєте. То тільки інший день невправка буває… А так то в мене в хаті завжди як у віночку (О. Левада)
— В хаті було як у вінку (О. Гончар)
як у віночку — дуже гарно, чисто, охайно.
— Гарно, як у віночку, Двоє дзеркал аж під стелю між двома вікнами! (І. Нечуй-Левицький)
[Текля:] Ви не думайте, що я яка-небудь нетіпаха, ви ж мене знаєте. То тільки інший день невправка буває… А так то в мене в хаті завжди як у віночку (О. Левада)
— В хаті було як у вінку (О. Гончар)
#вислови 🗣
одна ластівка весни не робить – окремі ознаки, прикмети явища не свідчать про його виникнення або існування насправді.
походження:
крилатий вислів, як і багато інших, належить давньогрецькому байкареві Езопу. в одній із його байок розповідається про юнака, котрий розтратив батьківську спадщину. у хлопця лишився тільки плащ, але він і його продав, побачивши ластівку — провісницю весни і тепла. та вдарив мороз, ластівка загинула, а юнак з обуренням дорікав їй, що вона його обдурила. поява ластівок справді знаменує початок потепління, проте одна пташка ще не показник.
одна ластівка весни не робить – окремі ознаки, прикмети явища не свідчать про його виникнення або існування насправді.
походження:
крилатий вислів, як і багато інших, належить давньогрецькому байкареві Езопу. в одній із його байок розповідається про юнака, котрий розтратив батьківську спадщину. у хлопця лишився тільки плащ, але він і його продав, побачивши ластівку — провісницю весни і тепла. та вдарив мороз, ластівка загинула, а юнак з обуренням дорікав їй, що вона його обдурила. поява ластівок справді знаменує початок потепління, проте одна пташка ще не показник.
#вислови 🗣
жива / свіжа копійка — незначний грошовий прибуток з продажу, торгівлі.
— Чим я віддячу вам за молоко? От ніяк не дочекаємося своєї годувальниці, тоді б ви вже перестали носити… Продали б та свіжу копійку мали за це молоко (Є. Гуцало)
Любить [тьотя Фрося] свіжу копійку, все перепродує в містечку на ярмарку і складає гроші в панчоху (В. Земляк)
– Того й шануємося, милостивий пане, та й нема на лісі і ніколи не було тієї живої копійки, що дає нам худобина (М.Стельма
жива / свіжа копійка — незначний грошовий прибуток з продажу, торгівлі.
— Чим я віддячу вам за молоко? От ніяк не дочекаємося своєї годувальниці, тоді б ви вже перестали носити… Продали б та свіжу копійку мали за це молоко (Є. Гуцало)
Любить [тьотя Фрося] свіжу копійку, все перепродує в містечку на ярмарку і складає гроші в панчоху (В. Земляк)
– Того й шануємося, милостивий пане, та й нема на лісі і ніколи не було тієї живої копійки, що дає нам худобина (М.Стельма
#лайка #вислови 🗣
їдять мухи (з комарами) - уживається для вираження незадоволення/роздратування.
А та грамота, їдять її мухи, не подається колишньому панському пастухові, хоч голову об стінку!.. (В. Бабляк)
— Самі винуваті, їли б нас мухи! (Є. Гуцало)
Їдять мухи з комарами мазія, який нам стінки в під'їзді зіпсував.
їдять мухи (з комарами) - уживається для вираження незадоволення/роздратування.
А та грамота, їдять її мухи, не подається колишньому панському пастухові, хоч голову об стінку!.. (В. Бабляк)
— Самі винуваті, їли б нас мухи! (Є. Гуцало)
Їдять мухи з комарами мазія, який нам стінки в під'їзді зіпсував.
#словник 📚
прИпічок
👉 горизонтальна площина перед челюстями печі під комином, продовженням якої є черінь печі
Дід Заруба голосно говорить молитви, сидячи на припічку (І. Франко)
– Спаси та заступи нас, Матінко Божа... – молилася на припічку стара. (Мирослав Ірчан)
👉 виступ на скелі з горизонтальною площиною.
Зручно й швидко пошкрябався [Альоша] з припічка на припічок, впирався голими колінами, хапав заломи сірого каменю тремтячими пальцями, сколупував обвітрені пухирі скелі й пнувся вгору. (І. Микитенко)
#вислови 🗣
на прИпічку кашу їсти - бути в дитячому віці, бути малолітнім 👶
Про одруження ніколи й мови не заводив [Грицько].. А якщо дівчина сама, бувало, підведе його до цієї теми, признавався одверто: Моя молода ще на припічку кашу їсть! (А. Головко)
— Я ще на припічку кашу їла та гусенята пасла, а вона [Параска] вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями (І. Нечуй-Левицький)
прИпічок
👉 горизонтальна площина перед челюстями печі під комином, продовженням якої є черінь печі
Дід Заруба голосно говорить молитви, сидячи на припічку (І. Франко)
– Спаси та заступи нас, Матінко Божа... – молилася на припічку стара. (Мирослав Ірчан)
👉 виступ на скелі з горизонтальною площиною.
Зручно й швидко пошкрябався [Альоша] з припічка на припічок, впирався голими колінами, хапав заломи сірого каменю тремтячими пальцями, сколупував обвітрені пухирі скелі й пнувся вгору. (І. Микитенко)
#вислови 🗣
на прИпічку кашу їсти - бути в дитячому віці, бути малолітнім 👶
Про одруження ніколи й мови не заводив [Грицько].. А якщо дівчина сама, бувало, підведе його до цієї теми, признавався одверто: Моя молода ще на припічку кашу їсть! (А. Головко)
— Я ще на припічку кашу їла та гусенята пасла, а вона [Параска] вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями (І. Нечуй-Левицький)
#вислови 🗣
ні Богові свічка ні чортові кочерга
👉 нема ніякої користі, толку.
Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує,.. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко)
👉 нічим не примітна, посередня людина.
[Олеся:] Я білоручка; ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький)
І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний)
ні Богові свічка ні чортові кочерга
👉 нема ніякої користі, толку.
Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує,.. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко)
👉 нічим не примітна, посередня людина.
[Олеся:] Я білоручка; ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький)
І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний)
#вислови 🗣
і швець, і жнець, і на (в) дуду́ грець - той, хто вміє все робити, вправний, тямущий в будь-якій справі.
У Кирила золоті руки! Він і швець, і жнець, і в дуду грець… (О. Копиленко)
[Валерій:] Тут огорожу поставлю, там телевізор відремонтую. [Саня:] Та ти в мене таки… І швець, і жнець, і на дуду грець (І. Муратов)
— Панас Юхимович на всі руки майстер. Як кажуть: і швець, і жнець, і на дуду грець (Ю. Збанацький)
і швець, і жнець, і на (в) дуду́ грець - той, хто вміє все робити, вправний, тямущий в будь-якій справі.
У Кирила золоті руки! Він і швець, і жнець, і в дуду грець… (О. Копиленко)
[Валерій:] Тут огорожу поставлю, там телевізор відремонтую. [Саня:] Та ти в мене таки… І швець, і жнець, і на дуду грець (І. Муратов)
— Панас Юхимович на всі руки майстер. Як кажуть: і швець, і жнець, і на дуду грець (Ю. Збанацький)
#вислови 🗣
ані рудої миші - нікого немає/не було; зовсім безлюдно, порожньо.
— Ані рудої миші там немає,— привітно відповіла стара. (В.Собко)
Навкруги — ані рудої миші. (з усн. мови)
ані рудої миші - нікого немає/не було; зовсім безлюдно, порожньо.
— Ані рудої миші там немає,— привітно відповіла стара. (В.Собко)
Навкруги — ані рудої миші. (з усн. мови)