#словник 📚 (діал.)

галайдА — бродяга, волоцюга

Там, де гуляв бездомний галайда, Висвячувався Гонта в гайдамаки, Там вибухнула сила молода (Д. Павличко)

– Роман наш галайда, – відмахувалась мати. – Доперебирається, доки одні перебірки й зостануться (А. Михайленко)

А Галайда, знай, гукає: "Кари ляхам, кари!" Мов скажений, мертвих ріже Мертвих віша, палить (Т. Г. Шевченко)

#вислови 🗣

дурне сало без хліба - нерозумна, ні до чого не здатна людина.

Кинувши трубку, він… вилаявся цього разу по-домашньому: — Ех ти… халепа! Дурне сало без хліба! (В. Козаченко)

— Дурне ти сало без хліба,— говорить жінка в свитині,— погань отака (М. Стельмах)

#словник 📚

околЯса — обхідним шляхом, манівцями.

Я туди й побіг околяса, далеко було, а братуха прямо пішов (Словник Грінченка)

#вислови 🗣

товкти воду в ступі - займатися чимось непотрібним, марно гаяти час.

Таку роботу можна без образи порівняти з товченням води в ступі (Леся Українка)

Товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний)

#словник 📚

вхОдини — народний звичай відзначати вселення в нове житло; новосілля.

Пишно й бучно відсвяткував Бжеський свої входини й почав улаштовувати господарство. (З. Тулуб)

З великою радістю все село привітало Мусія Савича, який першим переїхав у нову хату. Потім, що не день, то нові входини. (з газ.)

#вислови 🗣

укладати в копи - дуже багато їсти

Свікліцький похапцем укладав у копи полудень, аж редька хрущала в його міцних зубах на всю хату (І. Нечуй-Левицький)

[Єфросина:] Наша Химка як почне лупити, то за один раз укладе в копи з борщем цілий хліб (І. Нечуй-Левицький)

#словник 📚

нудЯр та нудьгАр - це нудна людина.

— Я страшенно не люблю тих старих нудярів, що раз у раз люблять торочити мораль (Іван Франко)

Коли Чумак показував йому село, він [Сім'ячко] видався таким пісним, таким нудярем, що стало страшно за Горнилівку (Валентин Речмедін)

Одне лихо — на милицях стрибає Сашко.. Інший в такому стані зіскнів би, став би нудьгарем, песимістом чорним, а Сашко ніскільки не піддався (Олесь Гончар)

#вислови 🗣

у Бога теля з'їсти — провинитися у чомусь; бути гіршим за інших. 😞

Що ж то я у Бога теля з'їв, чи як, що мені гріх за труди взять? (І. Карпенко-Карий)

В один із своїх виходів Спартак, загледівши.. Духновича, був щиро цим здивований: — І ти тут? — А що ж, як я: в Бога теля з'їв? (О. Гончар)

Позвали [покликали] лисицю, ведмідь і каже: — Лисичко, треба тобі йти до Лева побалакати з ним.. — А що ж, я хіба у Бога теля з'їла, чи що? Хай хто-небудь інший піде (Укр. дит. фолькл.)

#словник 📚

обопІльний —

👉 взаємний; спільний для обох сторін.

Мені так приємно було дістати Вашого листа, який свідчить, що Ви не забули про мене, що наші симпатії — обопільні (Михайло Коцюбинський)

Вони дивилися на світ одними очима, однаково думали, їм не важко було вгадувати обопільні наміри (Леонід Первомайський)

👉 однаковий з обох боків; двосторонній.

#вислови 🗣

гріти чуба/чуприну

👉 виконувати важку роботу.

Скриня була важка, неповоротка, і чоловіки добре нагріли чуби, поки установили її на місце (Ю. Яновський)

Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть? (П. Гулак-Артемовський)

— Ох, і понамітало ж! Це нам завтра доведеться чуба нагріти (А. Головко)

👉 лаяти когось.

Мені, мабуть, чуба грітимуть за недостатні темпи осінньої оранки (Ю. Яновський)

* оранка - обробка ґрунт

#словник 📚

маркІтний/маркОтний —

👉 невдоволений, сумний, невеселий 😔

Ключник Трапішевський .. був дуже розчарований і маркітний з того, що помилився. (І. Франко)

Купував [Анатоль] білети і квітки, і скойки, але мав при тому досить маркітну міну.... (Леся Українка)

👉 страшний, моторошний 👻

Ошукана чота за пагорбом зникає, і доли посідає маркітна марнота. (В. Стус)

Почував [кошовий], що одтавав біля нього [Лавріна] душею, перед його чистотою одступався увесь осоружний і маркітний світ. (Ю. Мушкетик)

Він напружував грудні м'язи, і маркотне тремтіння пробігало його войовничим тілом. (В. Єшкілєв)

#словник 📚

мурмИло —

👉 про грубого, невихованого чоловіка.

– Щось мені твоя пика незнакома [незнайома], – голосом, як у шакала, тявкнув мурмило. – Я тутечки всіх собак знаю, а тебе не встрічав [зустрічав]. (М. Коцюбинський)

Макариха стала вголос пригадувати то ім'я, то прізвище. – Бач, виходить, що всіх кращих людей села забрали. До армії їх не покликали – вже не підходять роками, а німці та отой мурмило Крижак на роки не зважають. (Є. Доломан)

Номенклатурнi дурнi, бюрократи, пласкi мурмила в квадратурi рам! Ваш iнтелект не зважать на карати, а щонайбiльше просто на сто грам. (Л. Костенко)

👉 про похмурого, непривітного, замкненого чоловіка; відлюдько.

– Здурів, здурів старий мурмило, – янчить мати. (У. Самчук)

#словник 📚 #лайка 👺

бенЕря — лайливе слово, що вживається у значенні, близькому до нечиста сила, нечистий, біс.

#вислови 🗣

бенеря вхопила – хто-небудь десь зник або помер.

— А що? Я такий здавна. Тільки Масло мене присадив трохи. А тепер його бенеря вхопила, я й оклигав (А. Хижняк)

#словник 📚

зАполоч — кольорові бавовняні нитки для вишивання🧵

Настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч (Михайло Коцюбинський)

Над вікнами висіли чисті рушники, вишиті червоною заполоччю (Петро Панч)

#словник 📚

копИця

👉 невеликий стіжок сіна, соломи тощо

Дівчата на луці гребли, А парубки копиці клали (Тарас Шевченко)

👉 копА (стіжок із 60 снопів хліба, складених колоссям усередину й прикритих одним снопом зверху)

Он у вибалочку затишний гайок, а за ним густо розкидані копиці хліба (Олександр Копиленко)

👉 велика кількість, купа чого-небудь

Моя матінко рідна! Яка велика копиця грошей! (Панас Мирний)