Зберегти садибу Карла-Людвига Ницке по вул. Верхній Вал, 4
Садиба була збудована 1893 року у стилі неоготика. Минулого року наказом Міністерства культури та стратегічних комунікацій України № 204 вона була включена до Державного реєстру нерухомих памяток України.
Загалом, згідно Закону памʼятки заборонено зносити, змінювати або перебудовувати. Але на початку лютого Департамент охорони культурної спадщини КМДА погодив перебудову Садиби в офісний центр. Тут є петиція, щоб зберегти садибу в її історичному вигляді без офісів. Потрібно дібрати ще ≈ 2 000 голосів.
Підтримаємо петицію:
👉https://kvd.page.link/p2XFBDnmaTWDiyvs5
👉https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=13438
Фото та текст - Дмитро Перов
КВІДО
Садиба була збудована 1893 року у стилі неоготика. Минулого року наказом Міністерства культури та стратегічних комунікацій України № 204 вона була включена до Державного реєстру нерухомих памяток України.
Загалом, згідно Закону памʼятки заборонено зносити, змінювати або перебудовувати. Але на початку лютого Департамент охорони культурної спадщини КМДА погодив перебудову Садиби в офісний центр. Тут є петиція, щоб зберегти садибу в її історичному вигляді без офісів. Потрібно дібрати ще ≈ 2 000 голосів.
Підтримаємо петицію:
👉https://kvd.page.link/p2XFBDnmaTWDiyvs5
👉https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=13438
Фото та текст - Дмитро Перов
КВІДО
39 років тому, 27 квітня 1986 року, через добу після аварії на Чорнобильській АЕС в Києві зіграли Динамо і Спартак
У дні самої катастрофи вище керівництво СРСР вважало за краще приховати факт аварії, недооцінивши всю серйозність події. У довколишніх населених пунктах тривала звичайне життя.
Так і в Києві (по прямій – 94 км від Чорнобиля) на наступний день після трагедії не було ніякої паніки і на принципове протистояння всього радянського футболу «Динамо» – «Спартак» на Республіканському стадіоні (тепер НСК «Олімпійський») був аншлаг – 82 000 уболівальників.
КВІДО
У дні самої катастрофи вище керівництво СРСР вважало за краще приховати факт аварії, недооцінивши всю серйозність події. У довколишніх населених пунктах тривала звичайне життя.
Так і в Києві (по прямій – 94 км від Чорнобиля) на наступний день після трагедії не було ніякої паніки і на принципове протистояння всього радянського футболу «Динамо» – «Спартак» на Республіканському стадіоні (тепер НСК «Олімпійський») був аншлаг – 82 000 уболівальників.
КВІДО
Після суспільного розголосу на вул. Великій Житомирській, 40/1 повернули на місце раніше демонтовану акцентну перемичку вікна
Минулого тижня у Будинку Пантелеймона Кравцова, 1912 року, що має статус памʼятки архітектури місцевого значення було пошкоджено елементи оздоблення фасаду. Зокрема, демонтовано перемичку т.зв. «вікна-терми». Дозволу на проведення такого виду робіт за цією адресою не надавалося, проектна документація - не погоджувалася. В результаті демонтажу - був розширений віконний проєм, що змінило вигляд одного з елементів фасаду. Останній - є предметом охорони памʼятки.
Днями перемичку повернули на місце разом з елементом оригінальної деревʼяної рами та частково збереженим засклінням. Тепер, оптимально було б ще й відреставрувати це історичне вікно не змінюючи його на пластик.
Фото та текст - Дмитро Перов
КВІДО
Минулого тижня у Будинку Пантелеймона Кравцова, 1912 року, що має статус памʼятки архітектури місцевого значення було пошкоджено елементи оздоблення фасаду. Зокрема, демонтовано перемичку т.зв. «вікна-терми». Дозволу на проведення такого виду робіт за цією адресою не надавалося, проектна документація - не погоджувалася. В результаті демонтажу - був розширений віконний проєм, що змінило вигляд одного з елементів фасаду. Останній - є предметом охорони памʼятки.
Днями перемичку повернули на місце разом з елементом оригінальної деревʼяної рами та частково збереженим засклінням. Тепер, оптимально було б ще й відреставрувати це історичне вікно не змінюючи його на пластик.
Фото та текст - Дмитро Перов
КВІДО
Улюблений Поділ
Праворуч стильний дім, вирішений у дусі раціонального модерну. Його адреса: вулиця Костянтинівська, 1. На жаль, нині огидно пофарбований у рожевий з білим, тоді як архітектор задумував жовтий фасад київської цегли і мерехтливу плитку синьої поливи у карнизах і поясках. Нині навіть ефектну плитку навіщось приховали фарбою...
Перехожі часто звертають увагу на кругле вікно і фантазують про шикарне нестандартне помешкання. Однак це технічна кімната, у якій напевно міг мешкати двірник. Деякий час у 2010-х тут була майстерня художників, проте відсутність комунікацій унеможливила використання житла з таким цікавим віконним дизайном.
Фото - anton_cherkio
КВІДО
Праворуч стильний дім, вирішений у дусі раціонального модерну. Його адреса: вулиця Костянтинівська, 1. На жаль, нині огидно пофарбований у рожевий з білим, тоді як архітектор задумував жовтий фасад київської цегли і мерехтливу плитку синьої поливи у карнизах і поясках. Нині навіть ефектну плитку навіщось приховали фарбою...
Перехожі часто звертають увагу на кругле вікно і фантазують про шикарне нестандартне помешкання. Однак це технічна кімната, у якій напевно міг мешкати двірник. Деякий час у 2010-х тут була майстерня художників, проте відсутність комунікацій унеможливила використання житла з таким цікавим віконним дизайном.
Фото - anton_cherkio
КВІДО
393 роки тому, 28 квітня 1632 року, київську метрополію очолив Петро Могила
Київський митрополит з титулом «Екзарх Константинопольського трону" Петро Могила очолював київську метрополію з 1632 року по 1647 рік.
Завдяки працям Могили відновилося православне життя у стародавніх київських храмах, включаючи Софійський собор. За його участю було засновано найбільший в Україні центр освіти – Могилянська академія.
У 1869-1960 pоках, у Києві на Печерську була вулиця, названа ім'ям київського митрополита Петро-Могилянська. У цій місцевості в XVII столітті знаходилася його садиба. 1960 року перейменована на вулицю Олександра Копиленка.
КВІДО
Київський митрополит з титулом «Екзарх Константинопольського трону" Петро Могила очолював київську метрополію з 1632 року по 1647 рік.
Завдяки працям Могили відновилося православне життя у стародавніх київських храмах, включаючи Софійський собор. За його участю було засновано найбільший в Україні центр освіти – Могилянська академія.
У 1869-1960 pоках, у Києві на Печерську була вулиця, названа ім'ям київського митрополита Петро-Могилянська. У цій місцевості в XVII столітті знаходилася його садиба. 1960 року перейменована на вулицю Олександра Копиленка.
КВІДО