Керамічне панно "Дерево знань"
Центральна районна бібліотека ім.Павла Тичини. На гілках цього літературного дерева можна побачити портрети класиків української літератури.
Фасад допомогло прикрасити одне з найбільших українських виробників керамічної плитки.
КВІДО
Центральна районна бібліотека ім.Павла Тичини. На гілках цього літературного дерева можна побачити портрети класиків української літератури.
Фасад допомогло прикрасити одне з найбільших українських виробників керамічної плитки.
КВІДО
24 квітня у Києві зафіксували рекордну температуру повітря
В українській столиці було зафіксовано рекорд максимальної температури для цієї дати – 27,4°C, що на 0,4°C вище за показник 1950 року.
Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського повідомляє, що за даними об’єднаної гідрометеорологічної станції Київ, 24 квітня в столиці було зафіксовано рекорд максимальної температури повітря для цієї дати.
Після обіду термометри показали 27,4°C, що на 0,4°C перевищує попередній рекорд, встановлений у 1950 році.
КВІДО
В українській столиці було зафіксовано рекорд максимальної температури для цієї дати – 27,4°C, що на 0,4°C вище за показник 1950 року.
Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського повідомляє, що за даними об’єднаної гідрометеорологічної станції Київ, 24 квітня в столиці було зафіксовано рекорд максимальної температури повітря для цієї дати.
Після обіду термометри показали 27,4°C, що на 0,4°C перевищує попередній рекорд, встановлений у 1950 році.
КВІДО
У Державному музеї авіації ім. О.К. Антонова відкрилась виставка уламків російських літальних апаратів та ракет
«Збиті…» – це не просто про уламки смертоносної зброї… Це черговий доказ неймовірної щоденної роботи наших Повітряних сил та важливе нагадування, що вони – наш щит в небі!
Побачити уламки безсилого заліза, яке вже ніколи не забере чиєсь життя, має потужний терапевтичний ефект й приносить усвідомлення - вони назавжди збиті!
Виставка розташована у навчальному ангарі КАІ.
Пр. Любомира Гузара, 1.
Працює: вт-нд з 10:00 до 16:00.
КВІДО
«Збиті…» – це не просто про уламки смертоносної зброї… Це черговий доказ неймовірної щоденної роботи наших Повітряних сил та важливе нагадування, що вони – наш щит в небі!
Побачити уламки безсилого заліза, яке вже ніколи не забере чиєсь життя, має потужний терапевтичний ефект й приносить усвідомлення - вони назавжди збиті!
Виставка розташована у навчальному ангарі КАІ.
Пр. Любомира Гузара, 1.
Працює: вт-нд з 10:00 до 16:00.
КВІДО
Вулиця Політехнічна (в той час Польова)
1960-ті роки.
В наші дні тут корпуса КПІ, а в той час ще були приватні будинки.
КВІДО
1960-ті роки.
В наші дні тут корпуса КПІ, а в той час ще були приватні будинки.
КВІДО
39 років тому, 26 квітня 1986 року, сталася аварія на Чорнобильській АЕС
Уночі вибухнув реактор четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції. До Києва від неї — 120 кілометрів.
Ця аварія стала наймасштабнішою в історії атомної енергетики. Радіація поширилась на 200 тисяч квадратних кілометрів. У перші години уряд СРСР намагався приховати катастрофу, і людей почали вивозити тільки через два дні.
Евакуювали населення найближчого до ЧАЕС міста Припʼять та 30-кілометрової зони навколо станції. У підсумку свої домівки полишили понад 115 тисяч людей. Більшість із них переселили до сусідніх районів Київської області, а для працівників станції побудували нове місто — Славутич.
Незважаючи на аварію, частково ЧАЕС відновила роботу вже наприкінці 1986 року. Остаточно її закрили лише в грудні 2000-го.
КВІДО
Уночі вибухнув реактор четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції. До Києва від неї — 120 кілометрів.
Ця аварія стала наймасштабнішою в історії атомної енергетики. Радіація поширилась на 200 тисяч квадратних кілометрів. У перші години уряд СРСР намагався приховати катастрофу, і людей почали вивозити тільки через два дні.
Евакуювали населення найближчого до ЧАЕС міста Припʼять та 30-кілометрової зони навколо станції. У підсумку свої домівки полишили понад 115 тисяч людей. Більшість із них переселили до сусідніх районів Київської області, а для працівників станції побудували нове місто — Славутич.
Незважаючи на аварію, частково ЧАЕС відновила роботу вже наприкінці 1986 року. Остаточно її закрили лише в грудні 2000-го.
КВІДО
Київська цегла
Попірня - інша назва с.Горенка, від назви паперової фабрики Братського монастиря. З 1887 року цегельний завод належить купцю 1-ї гільдії Петру Астахову. Завод він купив у спадкоємців київського війта Михайла Григоренка. В 1906 році завод належить купцю 1-ї гільдії Костянтину Костянтиновичу Гольдфарбу, що має ще одну цегельню в с. Мостище. Гольдфарб мав кілька доходних будинків в іншому кінці Києва - на Малій і Великій Васильківській.
Джерело - стара колекційна цегла
КВІДО
Попірня - інша назва с.Горенка, від назви паперової фабрики Братського монастиря. З 1887 року цегельний завод належить купцю 1-ї гільдії Петру Астахову. Завод він купив у спадкоємців київського війта Михайла Григоренка. В 1906 році завод належить купцю 1-ї гільдії Костянтину Костянтиновичу Гольдфарбу, що має ще одну цегельню в с. Мостище. Гольдфарб мав кілька доходних будинків в іншому кінці Києва - на Малій і Великій Васильківській.
Джерело - стара колекційна цегла
КВІДО