Енциклопедія
174 subscribers
888 photos
878 links
Велика українська енциклопедія (ВУЕ) репрезентує сучасну наукову картину світу, знайомить із персоналіями, які вплинули на історичний процес, подає колоритну палітру понять і термінів із різних галузей науки. Портал: vue.gov.ua
Download Telegram
Станція «Академік Вернадський» – єдина українська антарктична станція, розташована на мисі Марина острова Галіндез. Вона працює постійно і є метеорологічною та геофізичною обсерваторією. Була заснована в 1947 році як британська станція «Фарадей», у лютому 1996 року Велика Британія передала її Україні.

Переходьте за покликанням та дізнавайтеся
більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Академік_Вернадський

#ВУЕ #Антарктична_станція #Академік_Вернадський
🗓 13 лютого 120 років із дня народження Анатолія Петровича Александрова (1903–1994), фізика, фахівця із атомної енергетики та ядерної фізики, академіка (з 1953) АН СРСР, члена багатьох іноземних академій.

Народився в родині судді. 1910 поступив до підготовчого класу 1-го Київського реального училища, яке закінчив 1919. З 1916 під час навчання в училищі брав активну участь у роботі загальноміського фізико-хімічного гуртка. 1919–1920 учасник Громадянської війни в Росії 1917–1922 на боці білої армії.

Працював асистентом у Київському гірничому інституті (1920–1930). У 1920–1922 — електромонтер, електротехнік у Київському фізико-хімічному товаристві при головному політико-просвітньому комітеті Народного комісаріату освіти УСРР. Був учите...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Александров,_Анатолій_Петрович

#академік #фізик #атомнаенергетика #ВУЕ #енциклопедія
🗓 27 липня 92 роки від дня народження Дзюби Івана Михайловича — літературознавця, громадського і державного діяча, академіка НАН України (з 1992), міністра культури України (1992–1994).

Народився в с. Миколаївці, походив із селян. Виріс у смт Оленівські Кар’єри (тепер м. Докучаєвськ Кальміуського району Донецької обл.). У 1949–1953 навчався у Сталінському державному педагогічному інституті (тепер Донецький національний університет імені Василя Стуса), здобув фах учит...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Дзюба,_Іван_Михайлович

#Дзюба #академік #НАН #державнийдіяч #літературознавець #енциклопедія #ВУЕ
🗓16 серпня 90 років із Дня народження Анатолія Тимофійовича Авдієвського — хорового диригента, композитора, педагога, народного артиста України (з 1975), народного артиста СРСР (з 1983), академіка Академії педагогічних наук України (з 1995), академіка Академії мистецтв України (1996), Героя України (з 2003).

Закінчив 1958 Одеську консерваторію (класи Д. Загрецького, К. Пігрова). 1958–1963 — художній керівник і головний диригент Поліського ансамблю пісні і танцю «Льонок», 1963–1966 — Черкаського українського народного хору (тепер Черкаський державний академічний заслужений український народний хор), з 1966 — Українського народн...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Авдієвський,_Анатолій_Тимофійович

#диригент #композитор #педагог #академік #енциклопедія #ВУЕ
🗓 18 вересня 115 років із Дня народження Амбарцумяна Віктора Амазасповича ― астрофізика, астронома, одного із засновників теоретичної астрофізики та її школи в СРСР, академіка АН Вірменської РСР (з 1943), АН СРСР (з 1953), заслуженого діяча науки Вірменської РСР (з 1941) та Грузинської РСР (з 1968), Національного героя Вірменії (з 1994), почесного члена близько 30 академій та університетів.

Відомий теоріями про походження та еволюцію зірок і зоряних систем. Працював у галузі фізики зір, зоряних оболонок і газових туманностей, зоряної астрономії, динаміки та статистичної механіки зоряних систем, космогонії зір і галактик, природи міжзор...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Амбарцумян,_Віктор_Амазаспович

#академік #астроном #астрофізик #енциклопедія #ВУЕ
🗓 19 вересня 81 рік із Дня народження
Станковича Євгена Федоровича — композитора, Героя України (з 2009), лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка (1977), народного артиста України (з 1986), академіка Національної академії мистецтв України (з 1997).

Творча палітра митця різноманітна за жанрами, стилями й образами. Музика складна і водночас проста, фольклорно автентична і гостро сучасна, елітарна і доступна. Композитор працює в усіх галузях музичного мистецтва. У творчому доробку три опери — фольк-опера «Коли цвіте папороть» (1978), «Опера рустика» («Opera rustica»; 2008) на вірші Б. Олійника та «Страшна помста» (2019) за повістю М. Гоголя, 6 симфоній для великого симфонічного оркест...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Станкович,_Євген_Федорович

#композитор #академік #енциклопедія #ВУЕ
🗓 6 листопада 94 роки із Дня народження Наливайка Дмитра Сергійовича ― літературознавця, засновника української літературної компаративістики; доктора філологічних наук (з 1987), професора (з 1991), академіка Національної академії наук України (з 2012), лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка (1999).

Сфера наукових інтересів охоплювала питання зарубіжної, зокрема французької літератури, компаративних досліджень світової та української літератури, імагології, проблем типології літературних жанрів і стилів.

Автор близько 300 наукових праць. Схарактеризував творчість Анатоля Франса, ‎Й. В. Гете, Ш. Бодлера, Г. Аполлінера, А. Камю, Т. Манна, Кнута Гамсуна та ін.

У 1970-х активно публікував свої розвідки в журналі «Всесвіт». Писав про Р. М. Рільке, Й. Х. Ф. Гельдерліна, П. Меріме, Г. Гейне, Г. Гессе, ...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Наливайко,_Дмитро_Сергійович

#Наливайко #академік #компаративістика #література #енциклопедія #ВУЕ
🗓 27 листопада 105 років із Дня народження Патона Бориса Євгеновича — ученого у галузі металургії, технології металів, електрозварювання та матеріалознавства, державного і громадського діяча, доктора технічних наук, професора (з 1952), академіка НАН України (з 1958), члена АН СРСР (з 1962), академіка РАН (з 1992), члена низки іноземних академій та наукових товариств країн Європи, Азії та Америки, заслуженого діяча науки і техніки УРСР (з 1968), заслуженого винахідника СРСР (з 1983). Син академіка Є. Патона.

1945 захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук на тему «Аналіз роботи зварних головок та способів їх живлення при зварюванні під флюсом», 1952 — докторську дисертацію на тему «Дослідження умов стійкості горіння зварювальної дуги та її регулюв...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Патон,_Борис_Євгенович

#Патон #академік #металургія #матеріалознавство #енциклопедія #ВУЕ
🗓 13 лютого 150 років від дня народження Писаржевського Лева Володимировича — вченого у галузі хімії фізичної, доктора хімічних наук (1913), академіка Академії наук УРСР (1925) та Академії наук СРСР (1930), заслуженого діяча науки УРСР (1935), засновника Катеринославської (Дніпропетровської) фізико-хімічної школи.

Займався вивченням пероксидів. Електрохімічним методом отримував із пероксомоносульфатної (пероксосірчаної) кислоти пероксид гідрогену, який використовувався в Першу світову війну для медичного обслуговування армії. Планував організувати в Інституті фізичної хімії лабораторію з вивчення пероксидних сполук.

Найважливіші наукові дослідження стосувалися основних проблем хімії з погляду електронних уявлень, впливу розчинника на хімічну рівновагу і вільну енергію реакції. З 1914 розробляв основи електронної хімії, розгля...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Писаржевський,_Лев_Володимирович

#Писаржевський #вчений #академік #хімія #енциклопедія #ВУЕ
Юхновський Ігор Рафаїлович — громадський і політичний діяч, фізик-теоретик, академік НАН України (з 1982), Герой України (з 2005), народний депутат України І–IV скликань (1990–2006) Верховної Ради України, перший віцепрем'єр в українському уряді (1992–1993), перший очільник Українського інституту національної пам’яті (2006–2010). Кандидат в президенти на виборах 1991. Почесний директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України, почесний доктор Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України, почесний доктор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (з 2008).

1969 у м. Львові Юхновський створив наукову школу статистичної фізики, відділ статистичної теорії конденсованих станів Інституту теоретичної фіз...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Юхновський,_Ігор_Рафаїлович

#Юхновський #фізик #академік #ГромадськийДіяч #ПолітичнийДіяч #енциклопедія #ВУЕ