🗓 26 вересня 150 років із дня народження Вербицького Олександра Матвійовича (26.09.1875, м. Севастополь, тепер Україна 1829–1852 — 09.11.1958, м. Київ, тепер Україна) — архітектора, інженера, педагога, представника модерну, автора низки споруд у м. Києві, професора (з 1937), дійсного члена-засновника Академії архітектури (з 1945), почесного члена Академії будівництва і архітектури УРСР (з 1958).

Використовував форми історичних стилів та раціоналістичного напряму модерну. У зрілій творчості основа образної стилістики — конструктивізм, опрацьований в українському дусі. Творчо переосмислював форми української архітектурної спадщини, декор використовував обережно.

Найвідоміший витвір архітектора — споруда залізничного вокз...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Вербицький,_Олександр_Матвійович

#Вербицький #архітектор #інженер #педагог #ВУЕ #Енциклопедія

🗓 29 вересня День пам’яті жертв Бабиного Яру — урочище в м. Києві, місце масового вбивства євреїв м. Києва у вересні 1941, а також розстрілів ромів, радянських військовополонених і учасників українського підпілля у 1941–1943. Один із символів «Голокосту від куль» на окупованій Німеччиною території СРСР.

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ:

https://vue.gov.ua/Національний_історико-меморіальний_заповідник_«Бабин_Яр»

https://vue.gov.ua/Голокост

#ВУЕ #Енциклопедія #БабинЯр #Голокост

🗓 29 вересня 159 років із дня народження Грушевського Михайла Сергійовича (29.09.1866, м. Холм, тепер Люблінського воєводства, Польща — 24.11.1934, м. Кисловодськ, тепер Ставропольського краю, Росія; похований у м. Києві, тепер Україна) — історика, літературознавця, письменника, публіциста, громадського і державного діяча, Голови Центральної Ради Української Народної Республіки (1917–1918), дійсного члена (з 1893) та голови (1897–1913) Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ), член-кореспондента Академії знань у Кракові (з 1895), члена Чеської АН (з 1914), академіка Всеукраїнської академії наук (ВУАН, з 1923) та АН СРСР (з 1929), почесного члена низки вітчизняних і закордонних академій та наукових товариств. Брат О. Грушевського, батько К. Грушевської.

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Грушевський,_Михайло_Сергійович

#Грушевський #історик #літературознавець #письменник #публіцист #державнийдіяч #УНР #ВУЕ #Енциклопедія

🗓 30 вересня відзначають Всеукраїнський день бібліотек.

Історія бібліотек почалася з перших зусиль організації колекцій документів. Перші бібліотеки складалися з архівів найдавнішої форми письма ― глиняних табличок у клинописній писемності, виявлених у Шумері (2600 до н. е.). Приватні та особисті бібліотеки, що містили рукописні книги, з’явилися в Греції Давній у 5 ст. до н. е. Від 3 ст. до н. е. діяла Александрійська бібліотека.

У середньовіччі головними осередками зберігання книг були монастирські бібліотеки. У бібліотеках діяли майстерні з переписування рукописів (скрипторії).

У Давній Русі найдавнішими були бібліотеки Софійського собору та Києво-Печерської лавр...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бібліотека

#Бібліотека #ВУЕ #енциклопедія

🗓 30 вересня 129 років із дня народження Бойчука Тимофія Львовича (27.09.1896, с. Романівка, тепер Теребовлянського району Тернопільської області, Україна — точна дата смерті невідома, 03.1922, м. Київ, тепер Україна) — іконописця-реставратора, живописця, маляра-монументаліста, графіка, ілюстратора. Брат і учень М. Бойчука.

Творчість Т. Бойчука — оригінальне явище в українському мистецтві. За настановами М. Бойчука ґрунтовно вивчав твори проторенесансу, давньоукраїнського іконопису та народного мистецтва, сформувався як самобутній митець бойчуківського спрямування (див. Бойчукізм). Малював темперою на дерев’яних поверхнях. Для його робіт характерні гранична стилізація форм, лінійно-площинна умовність композиційних схем та виваж...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бойчук,_Тимофій_Львович

#Бойчук #іконописець #реставратор #живописець #монументаліст #графік #ілюстратор #ВУЕ #Енциклопедія

🗓 30 вересня 99 років із дня народження Бабенко Надії Несторівни (30.09.1926, с. Вересоч, тепер Чернігівського району Чернігівської області, Україна — 26.12.2009, м. Решетилівка Полтавської області, Україна) — художниці декоративного мистецтва в галузі килимарства та вишивки. Заслуженого майстра народної творчості України (1976), члена Національної спілки художників України (1979) та Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1992).

Мисткиня була постійною учасницею обласних, республіканських, всесоюзних, міжнародних виставок. Найвизначніші персональні виставки: «Золота осінь» з нагоди 70-річчя в Національному експоцентрі «Український дім» (Київ, 1996), виставки творів династії Бабенків в Національному художньому музеї (Київ, 2000) та Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені М. Ярошенка...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бабенко,_Надія_Несторівна

#Бабенко #художниця #килимарство #вишивка #ВУЕ #Енциклопедія

🗓 30 вересня 39 років із дня народження Бережнюка Максима Павловича (30.09.1986, м. Рівне, тепер Україна) — музиканта-віртуоза, виконавця на традиційних духових музичних інструментах, співака, фольклориста, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (2023).

Опанував понад 50 видів духових інструментів України та інших країн світу, серед яких: сімейство сопілок (піколо, сопрано, альт, тенор, бас), телинка, кавал, поліський інструмент — дудка-викрутка, дримба, флейта Пана, дуда, сурма, окарина (зозулька), флояра, флейта, кларнет, денцівка, дводенцівка, трембіта, ріжок, варган, бансура, цинк, вірменський дудук, турецький ней тощо. Грає також на немузичних інструментах, зокрема на пластиковій пляшці.

Для його виконання музики характерні віртуозність, імпровізаційність, артистизм, висока музична культу...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бережнюк,_Максим_Павлович

#Бережнюк #музикант #віртуоз #співак #фольклорист #ВУЕ #Енциклопедія