Павличко Дмитро Васильович (28.09.1929, с. Стопчатів, тепер Косівського району Івано-Франківської області, Україна — 29.01.2023, м. Київ, Україна) — поет, журналіст, перекладач, літературний критик, громадський діяч, дипломат, Герой України (2004), почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка (з 2000), Варшавського університету (з 2002), почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» (з 2002), лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1977). Писав українською мовою.
Походив із селянської родини.
Закінчив філологічний факультет Львівського державного університету імені І. Франка (1953; тепер Львівський національний університет імені Івана Франка), навчався в аспіран...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Павличко,_Дмитро_Васильович
#Величко #поет #журналіст #перекладач #літературнийкритик #громадськийдіяч #дипломат #ГеройУкраїни #ВУЕ #енциклопедія
Походив із селянської родини.
Закінчив філологічний факультет Львівського державного університету імені І. Франка (1953; тепер Львівський національний університет імені Івана Франка), навчався в аспіран...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Павличко,_Дмитро_Васильович
#Величко #поет #журналіст #перекладач #літературнийкритик #громадськийдіяч #дипломат #ГеройУкраїни #ВУЕ #енциклопедія
🗓27 серпня 167 років із Дня народження Івана Яковича Франка ― письменника, публіциста, перекладача, критика, мово- й літературознавця, етнолога і фольклориста, філософа, історика, мистецтвознавця, культуролога, соціолога, економіста, громадсько-політичного діяча, доктора філософії (з 1893), дійсного члена Наукового товариства імені Тараса Шевченка (з 1899), почесного доктора Харківського університету (з 1906).
Народився в сім’ї коваля та здрібнілої («ходачкової») шляхтянки. З 1862 навчався в початковій школі с. Ясениці-Сільної (тепер Дрогобицького району Львівської області), з 1864 — у Дрогобицькій нормальній головній міській школі отців василіян (див. Василіанські школи). Закінчив Дрогобицьку гімназію (1875). Навчався 1875–1879 на філософ...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Франко,_Іван_Якович
#Франко #письменник #публіцист #перекладач #критик #етнолог #фольклорист #філософ #історик #мистецтвознавець #культуролог #соціолог #енциклопедія #ВУЕ
Народився в сім’ї коваля та здрібнілої («ходачкової») шляхтянки. З 1862 навчався в початковій школі с. Ясениці-Сільної (тепер Дрогобицького району Львівської області), з 1864 — у Дрогобицькій нормальній головній міській школі отців василіян (див. Василіанські школи). Закінчив Дрогобицьку гімназію (1875). Навчався 1875–1879 на філософ...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Франко,_Іван_Якович
#Франко #письменник #публіцист #перекладач #критик #етнолог #фольклорист #філософ #історик #мистецтвознавець #культуролог #соціолог #енциклопедія #ВУЕ
🗓 25 листопада 185 років із Дня народження Нечуй-Левицького Івана Семеновича — письменника, педагога, етнографа, фольклориста, перекладача.
У 1860-х почав писати; друкуватися з 1868 переважно у західноукраїнських виданнях (через режим Валуєвського циркуляра). Першими творами були комедія «Жизнь пропив, долю проспав» та повість «Наймит Яріш Джеря». 1865 написав повість «Дві московки» (видруковано 1868). Автор повістей «Рибалка Панас Круть» (1868), «Причепа» (1869), «Микола Джеря» (1878), «Кайдашева сім’я» (1879), романів «Хмари» (1874), «Над чорним морем» (1890), «Князь Єремія Вишневецький» (1897), оповідань «Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти» (1875), «Старосвітські батюшки та матуш...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Нечуй-Левицький,_Іван_Семенович
#НечуйЛевицький #Левицький #письменник #педагог #етнограф #фольклорист #перекладач #енциклопедія #ВУЕ
У 1860-х почав писати; друкуватися з 1868 переважно у західноукраїнських виданнях (через режим Валуєвського циркуляра). Першими творами були комедія «Жизнь пропив, долю проспав» та повість «Наймит Яріш Джеря». 1865 написав повість «Дві московки» (видруковано 1868). Автор повістей «Рибалка Панас Круть» (1868), «Причепа» (1869), «Микола Джеря» (1878), «Кайдашева сім’я» (1879), романів «Хмари» (1874), «Над чорним морем» (1890), «Князь Єремія Вишневецький» (1897), оповідань «Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти» (1875), «Старосвітські батюшки та матуш...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Нечуй-Левицький,_Іван_Семенович
#НечуйЛевицький #Левицький #письменник #педагог #етнограф #фольклорист #перекладач #енциклопедія #ВУЕ
🗓 6 січня 190 років від Дня народження Руданського Степана Васильовича — письменника, поета, перекладача, фольклориста.
Почав писати вірші ще в семінарії у жанрі романтичної балади. На перші твори суттєво вплинула творчість Т. Шевченка.
Найпродуктивнішим у творчому плані був Петербурзький період життя. Усі свої твори, зокрема й віршовані переклади, називав «співомовками». Цей термін за гуморесками письменника закріпив І. Франко. Вони стали новим різновидом гумористично-сатиричних віршованих творів.
Письменник використовував у художній творчості багатий фольклорний матеріал, зібраний на Поділлі: народні оповідки-анекдоти, прислів’я, перекази, легенди. Перше видання «Співомовок» окремою книгою, яке вмістило двадцять вісім віршів, здійснила в м. Києві Олена Пчілка 1880.
Водночас у творчій спадщині письмен...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Руданський,_Степан_Васильович
#Руданський #письменник #поет #перекладач #фольклорист #енциклопедія #ВУЕ
Почав писати вірші ще в семінарії у жанрі романтичної балади. На перші твори суттєво вплинула творчість Т. Шевченка.
Найпродуктивнішим у творчому плані був Петербурзький період життя. Усі свої твори, зокрема й віршовані переклади, називав «співомовками». Цей термін за гуморесками письменника закріпив І. Франко. Вони стали новим різновидом гумористично-сатиричних віршованих творів.
Письменник використовував у художній творчості багатий фольклорний матеріал, зібраний на Поділлі: народні оповідки-анекдоти, прислів’я, перекази, легенди. Перше видання «Співомовок» окремою книгою, яке вмістило двадцять вісім віршів, здійснила в м. Києві Олена Пчілка 1880.
Водночас у творчій спадщині письмен...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Руданський,_Степан_Васильович
#Руданський #письменник #поет #перекладач #фольклорист #енциклопедія #ВУЕ
🗓 26 червня 106 років із дня народження Бережного Василя Павловича письменника-фантаста, журналіста, перекладача. Члена Спілки письменників України.
Автор понад 20-ти десятків науково-фантастичних повістей та більше 50-ти оповідань, виданих масовими тиражами. Твори письменника перевидавали українською мовою у другій половині 20 ст., перекладали англійською, іспанською, латиською, польською, словацькою, угорською, французькою мовами.
Перша науково-фантастична повість «У зоряні світи» надрукована у видавництві «Молодь» 1956 тиражем 65 тисяч екземплярів (1958 її перевидано накладом 100 тисяч примірників).
Автор статті «Апологія фантастики», у якій представив своє розуміння особлив...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бережний,_Василь_Павлович
#Бережний #письменник #фантаст #журналіст #перекладач #енциклопедія #ВУЕ
Автор понад 20-ти десятків науково-фантастичних повістей та більше 50-ти оповідань, виданих масовими тиражами. Твори письменника перевидавали українською мовою у другій половині 20 ст., перекладали англійською, іспанською, латиською, польською, словацькою, угорською, французькою мовами.
Перша науково-фантастична повість «У зоряні світи» надрукована у видавництві «Молодь» 1956 тиражем 65 тисяч екземплярів (1958 її перевидано накладом 100 тисяч примірників).
Автор статті «Апологія фантастики», у якій представив своє розуміння особлив...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бережний,_Василь_Павлович
#Бережний #письменник #фантаст #журналіст #перекладач #енциклопедія #ВУЕ
🗓 16 липня 116 років від дня народження Василя Барки (справжнє прізвище та імʼя ― Очерет, Василь Костянтинович; псевдонім ― Іван Вершина;) ― письменника, есеїста, літературознавця, перекладача. Писав українською мовою. Представник української діаспори в Сполучених Штатах Америки. Кандидат філологічних наук (з 1940).
Походив із козацької родини (батько служив у імператорському козацькому війську). Сім’я жила бідно. У сім років пережив клінічну смерть (після падіння з кручі).
Закінчив трикласну початкову школу. З 1917 навчався в Лубенському духовному училищі.
1927 закінчив Лубенський педагогічний технікум, працював учителем фізики і математики в шахтарському селищі Сьома Рота (тепер смт Нижнє Сєвєродонецького району Луганської області). 1928 через конфлікт із місцевими партійними керів...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Барка,_Василь
#Барка #письменник #есеїст #літературознавець #перекладач #енциклопедія #ВУЕ
Походив із козацької родини (батько служив у імператорському козацькому війську). Сім’я жила бідно. У сім років пережив клінічну смерть (після падіння з кручі).
Закінчив трикласну початкову школу. З 1917 навчався в Лубенському духовному училищі.
1927 закінчив Лубенський педагогічний технікум, працював учителем фізики і математики в шахтарському селищі Сьома Рота (тепер смт Нижнє Сєвєродонецького району Луганської області). 1928 через конфлікт із місцевими партійними керів...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Барка,_Василь
#Барка #письменник #есеїст #літературознавець #перекладач #енциклопедія #ВУЕ
🗓 8 серпня 190 років від дня народження Федьковича Осипа-Юрія Адальбертовича — письменника, перекладача, фольклориста, громадсько-культурного і освітнього діяча. Почесний член Наукового товариства ім. Шевченка (з 1886). Писав українською, німецькою мовами.
Перші вірші (німецькою мовою) датовано 1851.
У друці дебютував німецькомовним оповіданням «Ренегат» («Der Renegat»; 1859). Перші поезії українською мовою (відтворені засобами латинської абетки) опубліковано 1861 в додатку до полемічної антимосквофільської (див. Москвофільство) брошури А. Кобилянського (1837–1910) і К. Горбаля (1836–1903; обидва — тепер Україна) «Slovo na slovo do redaktora “Slova”».
Друкувався у львівських журналах і газетах «Слово», «Вечерниці», «Мета», «Нива», «Правда», «Діло»; чернівецьких часоп...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Федькович,_Осип-Юрій_Адальбертович
#Федькович #письменник #перекладач #фольклорист #енциклопедія #ВУЕ
Перші вірші (німецькою мовою) датовано 1851.
У друці дебютував німецькомовним оповіданням «Ренегат» («Der Renegat»; 1859). Перші поезії українською мовою (відтворені засобами латинської абетки) опубліковано 1861 в додатку до полемічної антимосквофільської (див. Москвофільство) брошури А. Кобилянського (1837–1910) і К. Горбаля (1836–1903; обидва — тепер Україна) «Slovo na slovo do redaktora “Slova”».
Друкувався у львівських журналах і газетах «Слово», «Вечерниці», «Мета», «Нива», «Правда», «Діло»; чернівецьких часоп...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Федькович,_Осип-Юрій_Адальбертович
#Федькович #письменник #перекладач #фольклорист #енциклопедія #ВУЕ
🗓 28 вересня 95 років із дня народження Павличка Дмитра Васильовича — поета, журналіста, перекладача, літературного критика, громадського діяча, дипломата, Героя України (2004), почесного доктора Львівського національного університету імені Івана Франка (з 2000), Варшавського університету (з 2002), почесного професора Національного університету «Києво-Могилянська академія» (з 2002), лауреата Державної премії імені Тараса Шевченка (1977).
Закінчив філологічний факультет Львівського державного університету імені І. Франка (1953; тепер Львівський національний університет імені Івана Франка), навчався в аспірантурі цього університету (1953–1955).
Працював завідувачем літературної частини Львівського театру юного глядача ім...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Павличко,_Дмитро_Васильович
#Величко #поет #журналіст #перекладач #літературнийкритик #громадськийдіяч #дипломат #ГеройУкраїни #ВУЕ #енциклопедія
Закінчив філологічний факультет Львівського державного університету імені І. Франка (1953; тепер Львівський національний університет імені Івана Франка), навчався в аспірантурі цього університету (1953–1955).
Працював завідувачем літературної частини Львівського театру юного глядача ім...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Павличко,_Дмитро_Васильович
#Величко #поет #журналіст #перекладач #літературнийкритик #громадськийдіяч #дипломат #ГеройУкраїни #ВУЕ #енциклопедія
🗓 9 жовтня 120 років із дня народження Бажана Миколи Платоновича — поета, державного та громадського діяча, культуролога, перекладача, літературознавця, публіциста, сценариста, академіка АН Української РСР (з 1951), заслуженого діяча науки УРСР (з 1966), заслуженого діяча мистецтв Грузинської РСР (з 1964), народного поета Узбецької РСР (з 1974).
Народився у сім’ї офіцера, військового топографа.
Навчався в Київському кооперативному інституті (1921–1923) та на краєзнавчому факультеті (близькосхідний цикл) Київського інституту зовнішніх зносин (1923–1925). Водночас з 1923 — репортер у газеті «Більшовик».
Від 1925 працював завідувачем сценарного відділу Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ) у м. Харкові, заступником редак...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бажан,_Микола_Платонович
#Бажан #поет #державнийдіяч #громадськийдіяч #культуролог #перекладач #літературознавець #публіцист #сценарист #академік #ВУЕ #енциклопедія
Народився у сім’ї офіцера, військового топографа.
Навчався в Київському кооперативному інституті (1921–1923) та на краєзнавчому факультеті (близькосхідний цикл) Київського інституту зовнішніх зносин (1923–1925). Водночас з 1923 — репортер у газеті «Більшовик».
Від 1925 працював завідувачем сценарного відділу Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ) у м. Харкові, заступником редак...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бажан,_Микола_Платонович
#Бажан #поет #державнийдіяч #громадськийдіяч #культуролог #перекладач #літературознавець #публіцист #сценарист #академік #ВУЕ #енциклопедія