🗓 27 липня 92 роки від дня народження Дзюби Івана Михайловича — літературознавця, громадського і державного діяча, академіка НАН України (з 1992), міністра культури України (1992–1994).
Народився в с. Миколаївці, походив із селян. Виріс у смт Оленівські Кар’єри (тепер м. Докучаєвськ Кальміуського району Донецької обл.). У 1949–1953 навчався у Сталінському державному педагогічному інституті (тепер Донецький національний університет імені Василя Стуса), здобув фах учит...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Дзюба,_Іван_Михайлович
#Дзюба #академік #НАН #державнийдіяч #літературознавець #енциклопедія #ВУЕ
Народився в с. Миколаївці, походив із селян. Виріс у смт Оленівські Кар’єри (тепер м. Докучаєвськ Кальміуського району Донецької обл.). У 1949–1953 навчався у Сталінському державному педагогічному інституті (тепер Донецький національний університет імені Василя Стуса), здобув фах учит...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Дзюба,_Іван_Михайлович
#Дзюба #академік #НАН #державнийдіяч #літературознавець #енциклопедія #ВУЕ
🗓 4 листопада 105 років із Дня народження Бабишкіна Олега Кіндратовича — літературознавця, літературного критика, мистецтвознавця, доктора філологічних наук (з 1963), професора (з 1965).
Бабишкін — фахівець у галузі літератури кінця 19–20 ст., кіно 20 ст., автор численних рецензій, кінознавчих книг. Перша опублікована праця — «Ольга Кобилянська. Стенограма публічної лекції» (1950), останні видання —«Олександр Довженко — публіцист: літературно-критичний нарис» (1989); «Шевченкова слава: до 175-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка» 1989). Захистив дисертації: на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук — «Повість “Земля” О. Кобилянської (у зв’язку з еволюцією творчості письменниці в 90-х роках минулого століття)» (1949); на здобуття наукового ступеня доктора філологічн...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бабишкін,_Олег_Кіндратович
#Бабишкін #літературознавець #мистецтвознавець #професор #докторнаук #енциклопедія #ВУЕ
Бабишкін — фахівець у галузі літератури кінця 19–20 ст., кіно 20 ст., автор численних рецензій, кінознавчих книг. Перша опублікована праця — «Ольга Кобилянська. Стенограма публічної лекції» (1950), останні видання —«Олександр Довженко — публіцист: літературно-критичний нарис» (1989); «Шевченкова слава: до 175-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка» 1989). Захистив дисертації: на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук — «Повість “Земля” О. Кобилянської (у зв’язку з еволюцією творчості письменниці в 90-х роках минулого століття)» (1949); на здобуття наукового ступеня доктора філологічн...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бабишкін,_Олег_Кіндратович
#Бабишкін #літературознавець #мистецтвознавець #професор #докторнаук #енциклопедія #ВУЕ
🗓 16 липня 116 років від дня народження Василя Барки (справжнє прізвище та імʼя ― Очерет, Василь Костянтинович; псевдонім ― Іван Вершина;) ― письменника, есеїста, літературознавця, перекладача. Писав українською мовою. Представник української діаспори в Сполучених Штатах Америки. Кандидат філологічних наук (з 1940).
Походив із козацької родини (батько служив у імператорському козацькому війську). Сім’я жила бідно. У сім років пережив клінічну смерть (після падіння з кручі).
Закінчив трикласну початкову школу. З 1917 навчався в Лубенському духовному училищі.
1927 закінчив Лубенський педагогічний технікум, працював учителем фізики і математики в шахтарському селищі Сьома Рота (тепер смт Нижнє Сєвєродонецького району Луганської області). 1928 через конфлікт із місцевими партійними керів...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Барка,_Василь
#Барка #письменник #есеїст #літературознавець #перекладач #енциклопедія #ВУЕ
Походив із козацької родини (батько служив у імператорському козацькому війську). Сім’я жила бідно. У сім років пережив клінічну смерть (після падіння з кручі).
Закінчив трикласну початкову школу. З 1917 навчався в Лубенському духовному училищі.
1927 закінчив Лубенський педагогічний технікум, працював учителем фізики і математики в шахтарському селищі Сьома Рота (тепер смт Нижнє Сєвєродонецького району Луганської області). 1928 через конфлікт із місцевими партійними керів...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Барка,_Василь
#Барка #письменник #есеїст #літературознавець #перекладач #енциклопедія #ВУЕ
🗓 9 жовтня 120 років із дня народження Бажана Миколи Платоновича — поета, державного та громадського діяча, культуролога, перекладача, літературознавця, публіциста, сценариста, академіка АН Української РСР (з 1951), заслуженого діяча науки УРСР (з 1966), заслуженого діяча мистецтв Грузинської РСР (з 1964), народного поета Узбецької РСР (з 1974).
Народився у сім’ї офіцера, військового топографа.
Навчався в Київському кооперативному інституті (1921–1923) та на краєзнавчому факультеті (близькосхідний цикл) Київського інституту зовнішніх зносин (1923–1925). Водночас з 1923 — репортер у газеті «Більшовик».
Від 1925 працював завідувачем сценарного відділу Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ) у м. Харкові, заступником редак...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бажан,_Микола_Платонович
#Бажан #поет #державнийдіяч #громадськийдіяч #культуролог #перекладач #літературознавець #публіцист #сценарист #академік #ВУЕ #енциклопедія
Народився у сім’ї офіцера, військового топографа.
Навчався в Київському кооперативному інституті (1921–1923) та на краєзнавчому факультеті (близькосхідний цикл) Київського інституту зовнішніх зносин (1923–1925). Водночас з 1923 — репортер у газеті «Більшовик».
Від 1925 працював завідувачем сценарного відділу Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ) у м. Харкові, заступником редак...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бажан,_Микола_Платонович
#Бажан #поет #державнийдіяч #громадськийдіяч #культуролог #перекладач #літературознавець #публіцист #сценарист #академік #ВУЕ #енциклопедія
🗓 2 листопада 140 років із дня народження Білецького Олександра Івановича — літературознавця, заслуженого діяча науки УРСР (з 1941), академіка АН УРСР (з 1939), члена-кореспондента АН СРСР (з 1946), академіка АН СРСР (з 1958). Син І. Білецького (1850–1936; тепер Україна), батько А. Білецького та П. Білецького.
Наукова спадщина налічує понад 500 праць. Почав друкуватися з 1909. Тематика наукових досліджень: теорія літератури, давня українська та давня російська літератури, українська література 19 — початку 20 ст., українська радянська література, російська література та українсько-російські літературні зв’язки, зарубіжна література.
Перший в українському літературознавстві (1924) здійснив синтетичний огляд літературного процесу у праці «Двадцять років нов...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Білецький,_Олександр_Іванович
#Білецький #літературознавець #література #енциклопедія #ВУЕ
Наукова спадщина налічує понад 500 праць. Почав друкуватися з 1909. Тематика наукових досліджень: теорія літератури, давня українська та давня російська літератури, українська література 19 — початку 20 ст., українська радянська література, російська література та українсько-російські літературні зв’язки, зарубіжна література.
Перший в українському літературознавстві (1924) здійснив синтетичний огляд літературного процесу у праці «Двадцять років нов...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Білецький,_Олександр_Іванович
#Білецький #літературознавець #література #енциклопедія #ВУЕ