Що робити, коли закипаєш? Не соромитися і давати волю емоціям (але так, щоб нікого не налякати та нікому не зашкодити 🤭).

Відчувати роздратування чи навіть бажання пожбурити щось у стіну — це цілком природньо. Особливо зараз, коли стрес і втома стали буденністю.

Щоправда, сварки чи образи тут не зарядять. Це деструктивні спроби виплеснути емоції, які виснажують, руйнують нас із середини і завжди мають неприємні наслідки. Допоможуть прості речі:

🥊 задайте жару боксерській груші;
🌲 від душі покричіть у лісі;
📦 пошматуйте картонну коробку, зламайте олівця;
🫖 заґуґліть, де можна безпечно побити посуд у вашому місті (так, такі послуги справді існують).

Ми маємо навчитися виражати свої емоції, розпізнавати стани, шукати ресурси та берегти свій психоемоційний баланс 🫶🏻

Більшу частину свого часу ми проводимо у власних думках. Це море, в якому наші тривоги утворюють нестримні хвилі. Їх складно контролювати, і вони часто заважають нам ясно мислити — прокидаєшся вранці, а голова, мов у тумані. За що хапатися? 🤯

Аби розвантажити голову, спробуйте техніку «Ранкові сторінки»:

✍🏻 виписуйте усі свої думки, щойно прокидаєтеся — ще до ранкових процедур та кави;
🤔важливо записувати все, що спадає на думку, і не зважати на зміст чи логіку;

Техніка допоможе «злити» зайві переживання, сумніви, гнів, що накопичилися, та звільнити простір для свіжих думок.

А щоб здолати непевність, яка може виникати напочатку, зробіть «Ранкові сторінки» викликом на тиждень. Пообіцяйте собі — «Наступні 7 днів я починаю з нового ритуалу».