Нещодавно ми запитали, що допомагає вам відволікатися, і отримали багато відповідей, якими хочеться поділитися.

Зібрали їх, щоб нагадати — немає єдиного вірного способу знизити напругу та розвантажити голову. Шукайте свій: згадуйте давні хобі, знаходьте час для рутини, відпускайте важкі думки в русі 🫶🏼

Вмоститися зручніше і подивитися душевне кіно чи мультик — один зі способів відпустити думки та відпочити.

Тож якщо цієї п’ятниці ви не маєте планів, радимо сховати від себе телефон, прихопити смаколиків і обрати щось зі списку від нашого партнера, «Фонду Маша» для жінок і дітей, та психологині Тетяни Хоменко 📺😌

Ви міцно обіймаєте батька, брата чи сестру, вашу кохану людину, яка ще вчора ночувала в окопі під обстрілами. Чи думали ви, що скажете в цей момент? Про що запитаєте вдома? Як будете слухати численні історії або ж довгу тишу?

Важливо пам’ятати, що тепер ваші рідні чи товариші мають особливий досвід. А фізіологічний стан, в якому вони перебували, відрізнявся від того, в якому ми звикли жити щодня. Фактично людина тривалий час була на межі життя і смерті, а це вплинуло на її свідомість і на те, яким вона бачить світ довкола. Знадобиться певний час, аби минули надмірне збудження, тривожність та підсвідоме очікування небезпеки.

Нехай поради психологинь Тетяни Сіренко та Наталії Зарецької допоможуть вам дібрати правильні слова ❤️‍🩹

«Чому він загинув, а я живий?»

Коли людина втрачає когось із близьких або ж опиняється у ситуації, яка загрожує життю, і стає свідком смерті інших, у неї може сформуватися синдром вцілілого. Вона знецінює власний негативний досвід, відчуває сором та провину, позаяк вважає, що не доклала зусиль, аби врятувати життя.

Синдром вцілілого може бути частиною посттравматичного стресового розладу (ПТСР), та значно частіше причиною є стрес і глибокі переживання. І найбільш дієвою допомогою, як не дивно, є прості слова й турбота близьких.

Ось кілька порад від психологині Тетяни Єрмолаєвої. Повну розмову зі спеціалісткою шукайте на YouTube-каналі ГО «Безбар’єрність».