Рішення звернутися до психолога, психотерапевта чи психіатра не даються легко.
Особливо коли культура звернення по таку допомогу лише формується, а стереотипи про ментальне здоров'я ще переважають.
У випадку з ветеранами, які мали травматичний досвід, може додаватися небажання «аби хтось порпався у голові» або ж переконання, що зрозуміти зможуть лише «свої».
Ми можемо мати щире бажання допомогти людині, та варто памʼятати, що тиснути, сваритися чи примушувати звернутися до
спеціаліста - невдалий варіант. Завжди, а особливо у випадку з військовими, слід шукати власний шлях, побудований на довірі й турботі.
Особливо коли культура звернення по таку допомогу лише формується, а стереотипи про ментальне здоров'я ще переважають.
У випадку з ветеранами, які мали травматичний досвід, може додаватися небажання «аби хтось порпався у голові» або ж переконання, що зрозуміти зможуть лише «свої».
Ми можемо мати щире бажання допомогти людині, та варто памʼятати, що тиснути, сваритися чи примушувати звернутися до
спеціаліста - невдалий варіант. Завжди, а особливо у випадку з військовими, слід шукати власний шлях, побудований на довірі й турботі.
Сформулювали слова, якими ти можеш поділитися, коли немає ресурсу навіть проговорити його відсутність.
Чисельність жінок, які боронять країну, щоденно зростає.
Відповідно й чисельність військовослужбовиць, які повертатимуться додому ветеранками й адаптуватимуться до цивільного життя з часом тільки зростатиме.
Адаптація ветеранів/-ок після повернення із зони бойових дій – це тривалий і складний шлях, на якому потрібно давати лад фізичним та психологічним травмам. Хибні уявлення про соціальні ролі та обовʼязки жінок у суспільстві значно ускладнюють цю задачу. Відсутність розуміння та поваги у спілкуванні з боку цивільних можуть не тільки боляче образити, але значно ускладнити процес віднаходження свого місця у цивільному житті.
Ветеранки Катерина Приймак та Юлія Кіріллова, які очолюють Жіночий Ветеранський Рух, діляться власним досвідом, вартим поваги.
Памʼятаймо про ці «червоні прапорці» у спілкуванні з чинними військовослужбовицями та ветеранками.
Відповідно й чисельність військовослужбовиць, які повертатимуться додому ветеранками й адаптуватимуться до цивільного життя з часом тільки зростатиме.
Адаптація ветеранів/-ок після повернення із зони бойових дій – це тривалий і складний шлях, на якому потрібно давати лад фізичним та психологічним травмам. Хибні уявлення про соціальні ролі та обовʼязки жінок у суспільстві значно ускладнюють цю задачу. Відсутність розуміння та поваги у спілкуванні з боку цивільних можуть не тільки боляче образити, але значно ускладнити процес віднаходження свого місця у цивільному житті.
Ветеранки Катерина Приймак та Юлія Кіріллова, які очолюють Жіночий Ветеранський Рух, діляться власним досвідом, вартим поваги.
Памʼятаймо про ці «червоні прапорці» у спілкуванні з чинними військовослужбовицями та ветеранками.
Це не ми такі, це інтернет нас такими зробив ☝️😌
Адже різниця між покупкою в магазині, коли треба вийти з дому, та онлайн-шопінгом дуже велика.
Інтернет-магазини підвищують шанси імпульсивних покупок та можуть стати проблемою.
Наприклад, якщо ми робимо покупки, коли хочемо впоратися зі злістю чи пригніченням, або починаємо витрачати більше, ніж можемо собі дозволити.
Такі ознаки свідчать про те, що варто переглянути кількість товарів у кошику та звернути увагу на свою купівельну поведінку.
До речі, а яка в тебе ситуація з онлайн-шопінгом? 👍 чи 👎?
Адже різниця між покупкою в магазині, коли треба вийти з дому, та онлайн-шопінгом дуже велика.
Інтернет-магазини підвищують шанси імпульсивних покупок та можуть стати проблемою.
Наприклад, якщо ми робимо покупки, коли хочемо впоратися зі злістю чи пригніченням, або починаємо витрачати більше, ніж можемо собі дозволити.
Такі ознаки свідчать про те, що варто переглянути кількість товарів у кошику та звернути увагу на свою купівельну поведінку.
До речі, а яка в тебе ситуація з онлайн-шопінгом? 👍 чи 👎?