💰Чому одноразові виплати при народженні не працюють, і що натомість пропонує балтійський досвід

Україна роками намагається стимулювати народжуваність грошовими виплатами. З 1 січня 2026 одноразова сума при народженні дитини зросла до 50 000 грн, запроваджено щомісячну допомогу по 7 000 грн протягом першого року та програму “єЯсла” – 8 000 грн на місяць для батьків, які виходять на роботу. Здавалося б, крок у правильному напрямку. Але проблема в тому, що до цього впродовж 11 років єдиним інструментом демографічної політики були виплати у розмірі 41 280 грн та “пакунок малюка”, і народжуваність за цей час впала з 1,15 до 0,98 дитини на жінку, що є одним із найнижчих показників у світі. Це означає, що сама логіка “більше грошей при народженні – більше дітей” не працює так, як очікується.

Як пояснює експерт Сергій Будкін, ключова проблема України – не відсутність перших народжень, а те, що сім'ї не переходять до народження другої дитини. Перша дитина в Україні з'являється відносно рано, але на цьому більшість зупиняється.

Одноразова виплата може покрити частину витрат після народження, але вона жодним чином не змінює довгострокові економічні очікування сім'ї — а саме вони визначають рішення про другу дитину. Згідно з аналітикою ОЕСР "Doing Better for Families", фінансові стимули через податкову систему мають значно більший довгостроковий ефект, ніж одноразові виплати, оскільки впливають на очікування домогосподарств щодо майбутніх доходів.

Литва це зрозуміла і побудувала одну з найбільш системних демографічних політик у регіоні, зробивши її частиною економічної стратегії. Центральний інструмент — модель Zero PIT, яка з 2026 повністю звільняє від податку на доходи батьків із двома і більше дітьми в межах одного середнього заробітку — прогнозованого на рівні 2 304 євро на місяць. Пільга діє 5 років після народження кожної наступної дитини, що дозволяє сім'ї зберігати до 1 000 євро додаткового доходу щомісяця. Держава також надає прямі субсидії на купівлю першого житла: 20% від суми кредиту для сімей з однією дитиною, 25% для двох дітей і 30% для трьох і більше. Реформа включає податкові стимули для роботодавців, які наймають багатодітних батьків, та можливість часткового відшкодування вартості навчання в університеті після народження дитини.

Естонія пішла схожим шляхом і отримала один із найдокладніше досліджених результатів у Європі. Ключовий інструмент — реформа батьківських виплат, запроваджена ще у 2004 й суттєво модернізована у 2017–2022. Держава компенсує одному з батьків до 100% його попереднього доходу протягом 18 місяців після народження дитини, при цьому верхня межа виплати у 2026 становить близько 3 806 євро на місяць. Найважливішою інновацією є інше: якщо наступна дитина народжується протягом 30 місяців, сім'я зберігає право на виплати, розраховані за попереднім, вищим рівнем доходу. Така модель підвищила ймовірність появи другої та третьої дитини приблизно на 10% порівняно з групами, які не мали доступу до цього механізму. Додатково в Естонії діє система сімейних податкових пільг: 1 848 євро на другу дитину та 3 048 євро на третю і кожну наступну, а також зниження транспортного податку на суму до 100 євро на кожну дитину до 19 років.

Демографічна політика починає працювати тоді, коли держава перестає надає не разові бонуси, а надає інструменти для довгострокового планування сімʼі. Додатковий аргумент для України – детінізація економіки: якщо розмір податкової знижки залежить від офіційно задекларованого доходу, сім'ї отримують прямий стимул працювати “в білу”.

Докладніше у відео Українці вимирають: що робити з демографією?

❗️Відео створено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати інакше