Forwarded from Възхищавайте се българи
Як Україна наздогнала Росію по кількості діпстрайк дронів
Тут аналітики Центру ініціатив фонду "Повернись живим" спеціально для "Оборонки" проаналізували, як Україна поступово перетворила далекобійні дрони на системний інструмент війни.
Якщо раніше такі удари були переважно локальними й зосередженими біля кордону, то тепер українські БпЛА регулярно діють далеко вглибині Росії, майже по всій її європейській частині.
За відкритими даними, кількість українських далекобійних запусків різко зросла: від приблизно 110 у січні 2024 року до понад 7000 у березні 2026-го. Найбільший ривок стався у 2025 році, коли темпи запусків збільшилися в п’ять разів. На це вплинули розвиток власного виробництва та фінансова підтримка партнерів, лише у вересні 2025 року президентка ЄС Урсула фон дер Ляєн заявляла про €6 млрд, які Євросоюз спрямує на виробництво дронів для України. У результаті Україна майже зрівнялася з Росією за кількістю таких дронів, а в березні 2026 року навіть випередила її.
Для прикордонних регіонів РФ українські дрони в небі фактично стали щоденним явищем. Наприклад, над Брянською областю з початку 2025 року до березня 2026 помічали українські БпЛА понад 400 днів — тобто лише кілька днів на місяць вони були відсутніми.
Разом із кількістю зросла і дальність застосування. Якщо раніше дрони частіше з’являлися над прикордонними областями, то тепер вони досягають центральних, північних і дуже віддалених регіонів РФ. Як приклад наводиться удар по нафтопереробному заводу в Ухті, що більш ніж за 1800 км від українського кордону. Це свідчить не лише про масовість, а й про підвищення технічних можливостей українських засобів.
Автори пояснюють, що така тактика створює дедалі більше проблем для російської ППО. Велика кількість цілей перевантажує систему, змушує Росію витрачати ресурси на перехоплення, у тому числі дронів-обманок, і ставить її перед вибором: прикривати фронт чи глибокий тил. На тлі втрат російських систем ППО це посилює вразливість російської інфраструктури, енергетики та оборонної промисловості. Головний висновок статті: Україна змогла перейти від поодиноких ударів до масштабної і регулярної кампанії далекобійних дронових атак, яка стає дедалі важливішим фактором війни.
Тут аналітики Центру ініціатив фонду "Повернись живим" спеціально для "Оборонки" проаналізували, як Україна поступово перетворила далекобійні дрони на системний інструмент війни.
Якщо раніше такі удари були переважно локальними й зосередженими біля кордону, то тепер українські БпЛА регулярно діють далеко вглибині Росії, майже по всій її європейській частині.
За відкритими даними, кількість українських далекобійних запусків різко зросла: від приблизно 110 у січні 2024 року до понад 7000 у березні 2026-го. Найбільший ривок стався у 2025 році, коли темпи запусків збільшилися в п’ять разів. На це вплинули розвиток власного виробництва та фінансова підтримка партнерів, лише у вересні 2025 року президентка ЄС Урсула фон дер Ляєн заявляла про €6 млрд, які Євросоюз спрямує на виробництво дронів для України. У результаті Україна майже зрівнялася з Росією за кількістю таких дронів, а в березні 2026 року навіть випередила її.
Для прикордонних регіонів РФ українські дрони в небі фактично стали щоденним явищем. Наприклад, над Брянською областю з початку 2025 року до березня 2026 помічали українські БпЛА понад 400 днів — тобто лише кілька днів на місяць вони були відсутніми.
Разом із кількістю зросла і дальність застосування. Якщо раніше дрони частіше з’являлися над прикордонними областями, то тепер вони досягають центральних, північних і дуже віддалених регіонів РФ. Як приклад наводиться удар по нафтопереробному заводу в Ухті, що більш ніж за 1800 км від українського кордону. Це свідчить не лише про масовість, а й про підвищення технічних можливостей українських засобів.
Автори пояснюють, що така тактика створює дедалі більше проблем для російської ППО. Велика кількість цілей перевантажує систему, змушує Росію витрачати ресурси на перехоплення, у тому числі дронів-обманок, і ставить її перед вибором: прикривати фронт чи глибокий тил. На тлі втрат російських систем ППО це посилює вразливість російської інфраструктури, енергетики та оборонної промисловості. Головний висновок статті: Україна змогла перейти від поодиноких ударів до масштабної і регулярної кампанії далекобійних дронових атак, яка стає дедалі важливішим фактором війни.
❤6👌1
Forwarded from Възхищавайте се българи
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
На додачу, скільки днів помічали дрони в тих чи інших регіонах без зупинку
❤3🔥2👌2
горбачик сквад
Спробував зібрати дані по терористичним актам в Україні. 1. Ризик загинути в ДТП у ~500 разів вищий за ризик загинути від теракту Статистично теракт є шумом на тлі ДТП, серцево-судинних хвороб і навіть падінь у ванні. 2. Більшість терактів 2022–2024: не…
До теми непропорційного висвітлення
👌4❤🔥2🏆1
Українізація американської освіти 😅
wapo.st/41Kjr5j
«Багато американських шкіл експериментують із способами прискорення традиційних університетських програм, щоб скоротити зростаючі витрати і допомогти студентам швидше виходити на ринок праці. Деякі пропонують трирічні програми бакалаврату, зменшуючи кількість кредитів, необхідних для отримання диплома, на чверть. Ще більше закладів дозволяють студентам відвідувати університетські курси ще під час навчання в школі.
Однак шалений темп найшвидших онлайн-програм викликає занепокоєння в частини науковців, які стверджують, що між тим, чого студенти можуть навчитися за тижні чи місяці, і тим, чого вони навчаються за три і більше роки, — величезна різниця.
Це явище — яке іноді називають «диплом хакінгом», «коледж спідран» або «гіперприскореними ступенями» — породило цілу кустарну індустрію інфлюенсерів, які знімають відео про те, наскільки швидко вони здобули свої дипломи, і заохочують інших робити те саме.»
wapo.st/41Kjr5j
🤣5❤3👏3
Армія США провела найбільший експеримент з навчання в історії. Він показав, що навчання не всесильне.
Проєкт 100,000 - програма часів В'єтнамської війни, яку запустив міністр оборони США Роберт Макнамара у 1966 році. Метою програми було щороку додавати 100,000 нових придатних до служби чоловіків за рахунок зниження мінімального порогу IQ для вступу у військо. За п'ять років через програму пройшли 341,000 осіб. Близько 300,000 з них мали IQ від 80 до 92 - їх прозвали "ідіотами Макнамари".
Що показав огляд досліджень
Більшість цих чоловіків не служила в бойових підрозділах, рівень їхньої смертності не відрізнявся від інших, більшість отримувала задовільні оцінки від командирів. Середній IQ армії впав лише на один пункт, бойова ефективність не постраждала.
Але справжнє відкриття стосується навчання. Макнамара вірив, що правильна підготовка може компенсувати будь-який розрив у здібностях. Психологи називають це "гіпотезою навчання", і Проєкт 100,000 став найбільшим реальним тестом цієї ідеї в історії.
Результати: на простих роботах більшість справлялася, але повільніше навчалася, ніж колеги з вищим IQ. На складніших посадах рівень провалів був у 2-3 рази вищим - базова підготовка: 5.4% проти 2.5%, фахова: 7-13% проти 2-4%, ніж у звичайних призовників.
Приклад з флоту особливо показовий. З 30 учасників Проєкту, яких навчали ремонту авіаконструкцій, 85% довелося повторювати фінальні курси, шестеро не склали останній - при звичайному рівні провалів 1.2% серед інших військовослужбовців. І навіть коли учасники отримували більше і кращого навчання ніж звичайні призовники, розрив у знаннях не закрився ніколи. У практичних завданнях для найпростіших професій він зникав через 5 років і більше.
https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/0095327X261440131
https://osf.io/preprints/psyarxiv/rtazj_v1
Проєкт 100,000 - програма часів В'єтнамської війни, яку запустив міністр оборони США Роберт Макнамара у 1966 році. Метою програми було щороку додавати 100,000 нових придатних до служби чоловіків за рахунок зниження мінімального порогу IQ для вступу у військо. За п'ять років через програму пройшли 341,000 осіб. Близько 300,000 з них мали IQ від 80 до 92 - їх прозвали "ідіотами Макнамари".
Що показав огляд досліджень
Більшість цих чоловіків не служила в бойових підрозділах, рівень їхньої смертності не відрізнявся від інших, більшість отримувала задовільні оцінки від командирів. Середній IQ армії впав лише на один пункт, бойова ефективність не постраждала.
Але справжнє відкриття стосується навчання. Макнамара вірив, що правильна підготовка може компенсувати будь-який розрив у здібностях. Психологи називають це "гіпотезою навчання", і Проєкт 100,000 став найбільшим реальним тестом цієї ідеї в історії.
Результати: на простих роботах більшість справлялася, але повільніше навчалася, ніж колеги з вищим IQ. На складніших посадах рівень провалів був у 2-3 рази вищим - базова підготовка: 5.4% проти 2.5%, фахова: 7-13% проти 2-4%, ніж у звичайних призовників.
Приклад з флоту особливо показовий. З 30 учасників Проєкту, яких навчали ремонту авіаконструкцій, 85% довелося повторювати фінальні курси, шестеро не склали останній - при звичайному рівні провалів 1.2% серед інших військовослужбовців. І навіть коли учасники отримували більше і кращого навчання ніж звичайні призовники, розрив у знаннях не закрився ніколи. У практичних завданнях для найпростіших професій він зникав через 5 років і більше.
https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/0095327X261440131
https://osf.io/preprints/psyarxiv/rtazj_v1
Sage Journals
Reassessing Project 100,000: Context and Lessons—A Research Note - Russell T. Warne, 2026
Between October 1, 1966 and December 31, 1971, a total of 341,127 men joined the military under lowered physical (9%) or mental test standards (91%). Called Pro...
❤4
53% українців кажуть, що ідеальна сім'я має двох дітей, ще 37% - що трьох і більше.
Зовсім не б'ється зі статистикою. За даними Держстату (опитування листопад 2020, останні відкриті цифри до повномасштабної війни), лише 38% українських домогосподарств мали дітей до 18 років. Із них одну дитину виховували 79%, двох - 18%, трьох і більше - 2%. У перерахунку на всі домогосподарства країни: двох дітей мали близько 7% сімей, трьох і більше - менше 1%.
Тобто 37% декларують ідеал "троє і більше", а реально до нього дотягуються менше 1%. Війна, виїзд жінок з дітьми за кордон і падіння народжуваності цей розрив радше поглибили, ніж скоротили.
Думаю, що на питання про "ідеальну кількість дітей у сім'ї" в контексті попереднього (фреймуючого) питання про зростання населення люди відповіли не щодо власних планів, а про те, якою має бути демографічна норма для країни.
Не думаю, що преференції щодо дітей могли настільки сильно змінитись після вторгнення.
Зовсім не б'ється зі статистикою. За даними Держстату (опитування листопад 2020, останні відкриті цифри до повномасштабної війни), лише 38% українських домогосподарств мали дітей до 18 років. Із них одну дитину виховували 79%, двох - 18%, трьох і більше - 2%. У перерахунку на всі домогосподарства країни: двох дітей мали близько 7% сімей, трьох і більше - менше 1%.
Тобто 37% декларують ідеал "троє і більше", а реально до нього дотягуються менше 1%. Війна, виїзд жінок з дітьми за кордон і падіння народжуваності цей розрив радше поглибили, ніж скоротили.
Думаю, що на питання про "ідеальну кількість дітей у сім'ї" в контексті попереднього (фреймуючого) питання про зростання населення люди відповіли не щодо власних планів, а про те, якою має бути демографічна норма для країни.
Не думаю, що преференції щодо дітей могли настільки сильно змінитись після вторгнення.
❤5
Forwarded from hromadske
Покупець, з яким вона домовилась про продаж, повідомив про це у поліцію. Жінці загрожує до 15 років ув’язнення.
Що з хлопчиком — читайте у новині
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁3😐1
hromadske
0 тижнів без новин про торгівлю людьми і тримання в рабстві в Україні
🤡5❤1😁1
71% українців продовжують споживати російськомовний контент, майже чверть роблять це щодня — Мінкульт
З фб Тетяни Бережної:
З фб Тетяни Бережної:
Попит на український контент зростає швидше, ніж його кількість.
Разом із партнерами презентували результати дослідження медіаспоживання українців. Воно дуже чітко показує, де ми зараз у боротьбі за власний культурний простір.
Декілька головних інсайтів і цифр:
🔹51% українців значно більше споживають контент українською мовою, ще 14% — частково перейшли за останні 4 роки.
🔹Водночас 71% досі споживають російськомовний контент, майже чверть - робить це щодня. Серед підлітків 59% споживають російськомовний контент щонайменше раз на місяць.
🔹Молодь проводить у цифровому середовищі до 16 годин на день, там сьогодні формується їхня ідентичність.
🔹Найбільший дефіцит — якісний український дитячий і розважальний контент.
Ключовий інсайт: українці хочуть споживати українське. Але обирають те, що доступніше, що звикли дивитись, чого більше в інфопросторі, і що підкидають алгоритми.
У цих умовах контент стає інструментом впливу — росія системно використовує його як частину інформаційної війни і інвестує в це мільярди доларів.
На події разом із Helen Kovalska, Юрієм Мельником, Євгенією Близнюк, Nataliia Kryvda та Сергій Стерненко говорили про те, як посилити український контент і зменшити вплив російського продукту. Залишаю посилання на запис презентації в першому коментарі.
Ключовий фокус — ми маємо створювати достатню кількість якісного українського контенту, який виграє конкуренцію за увагу. Підтримувати творців та ініціативи.
Якість, регулярність і видимість українського контенту формують звичку споживання — лише так змінюється ринок.
Саме на це спрямована ініціатива Володимир Зеленський Тисячовесна. Це 4 мільярди гривень інвестицій у виробництво українського контенту — найбільша програма підтримки культури в історії України. Вона охоплює 7 категорій — від кіно і серіалів до анімації, музики і контенту для соціальних мереж. Усі категорії та тематики визначені на основі дослідження.
В Україні так багато талантів і сильних креаторів, імена яких вже формують сучасну українську культуру.
Завдання держави — дати ресурс і масштаб.
Коли український контент стане доступним, якісним і присутнім у повсякденному житті — він стане природним вибором.
Facebook
Tetyana Berezhna
Попит на український контент зростає швидше, ніж його кількість.
Разом із партнерами презентували результати дослідження медіаспоживання українців. Воно дуже чітко показує, де ми зараз у боротьбі...
Разом із партнерами презентували результати дослідження медіаспоживання українців. Воно дуже чітко показує, де ми зараз у боротьбі...
😭3
горбачик сквад
71% українців продовжують споживати російськомовний контент, майже чверть роблять це щодня — Мінкульт З фб Тетяни Бережної: Попит на український контент зростає швидше, ніж його кількість. Разом із партнерами презентували результати дослідження медіаспоживання…
а ось і повний звіт
https://detector.media/infospace/article/249214/2026-04-22-doslidzhennnya-gradus-zapyt-na-ukrainskyy-kontent-ie-ale-za-umovy-dostupnosti-yakosti-ta-suchasnogo-formatu/
https://detector.media/infospace/article/249214/2026-04-22-doslidzhennnya-gradus-zapyt-na-ukrainskyy-kontent-ie-ale-za-umovy-dostupnosti-yakosti-ta-suchasnogo-formatu/
detector.media
Дослідженння Gradus: Запит на український контент є, але за умови доступності, якості та сучасного формату
Дослідження вимірює показники ставлення українців до українського продукту, споживання й має допомогти впроваджувати президентську програму «Тисячовесна».