Як будувати майбутнє України з урахуванням демографічних викликів?

KSE Institute у новому Ukraine Human Capital Chartbook наголошує: число українців ймовірно зменшиться з 37,9 млн до 32 млн у наступні 25 років (за оцінками ООН). З 2070 року кількість людей віком понад 60 років, перевищить число працездатних. Щоб попередити ризики для стабільності систем соціальної підтримки, охорони здоровʼя і пенсійного забезпечення, повʼязані з цим, треба впроваджувати підходи, націлені на підвищення продуктивності. Особливу увагу варто приділити залученню до ринку праці вразливих груп і пенсіонерів.

Ключові заходи, що визначать подальший соціально-економічний розвиток держави:

🧑🏻‍⚖️ інтеграція та підтримка ветеранів з фокусом на соціальну допомогу молодим людям на місцевому рівні. Оскільки число ветеранів та їх сімей у разі завершення бойових дій до кінця 2025 року досягне 4-5 мільйонів. І 66% з них – люди, віком до 40 років.

👨‍💼 активніше залучення на ринок праці людей з інвалідністю. Дана група нині становить ~9% населення – 3,4 млн українців, 40% з яких не потрібна спеціальна адаптація робочих місць. Але лише ~16% вакансій адаптовані чи маркуються, як доступні для цієї категорії.

👩🏻‍💼 підвищення рівня доступності, комунікації і зниження недовіри до державних послуг у внутрішньо переміщених осіб, що офіційно становлять ~12% населення (понад 4,6 млн). А також, оновлення реєстрів ВПО, оскільки їх фактична чисельність приблизно на 950 тис. нижча.

Саме виправлення дисбалансу на ринку праці, що спричинений дефіцитом кадрів, міграцією, мобілізацією, недостатнім рівнем інклюзії та інтеграції вразливих груп, допоможе посилити стабільність економіки та прискорити повоєнний розвиток. Адже 63% підприємств наприкінці 2024 року відчули труднощі з набором персоналу (згідно з оцінками ІЕД),попри те, що у всіх галузях, крім державного управління та оборони, відбувається скорочення зайнятості. Це може призвести до суттєвого зниження рівня продуктивності і, відповідно, життя.

Заплановані урядом на 2025 рік заходи мають посилити соціальну підтримку, підвищити економічну активність українців та наблизити Україну до стандартів роботи Євросоюзу.

Детальніше про стан, виклики і рішення для посилення людського капіталу України читайте у Ukraine Human Capital Chartbook за посиланням 👉 https://shorturl.at/rOdAv 

Новий чартбук від KSE Institute систематизує ключові ground facts про демографію, ринок праці та соціальну політику в Україні.

🔹 Населення зменшилось на 6+ млн з 2021 року, до 37,9 млн (оцінка ООН).

🔹 Країна стрімко старіє: на одного працівника вже припадає один пенсіонер, а до 2070 року людей 60+ буде більше, ніж працездатних.

🔹 Хоча офіційне безробіття впало до 11,5%, дефіцит кадрів зростає. Понад 60% компаній не можуть знайти кваліфікованих працівників. Найбільше зростає зайнятість у секторі оборони (+27%), а промисловість і соціальні сфери — скорочуються.

🔹 Чартбук окремо підкреслює: Україна майже не використовує потенціал соціальних груп, які можуть і хочуть працювати.

🔹 Лише 16% людей з інвалідністю мають роботу, хоча 40% з них не потребують адаптації робочого місця.

🔹 Лише 20% ветеранів, які подалися на роботу, були працевлаштовані. Частка вакансій, відкритих для ветеранів, — лише 5%.

🔹 Служби зайнятості слабкі: лише 6% людей з інвалідністю ними скористались, а підтримка ветеранів досі розпорошена між відомствами.

Читайте весь чартбук - там ще купа важливих графіків про зайнятість, державні витрати, пенсії та соціальні трансферти.

🔍 Нове дослідження від robota.uа показує, що:

✅ 72% компаній у 2025 готові брати студентів і навчати з нуля
✅ Студенти хочуть: гідної оплати, гнучкості, перспектив
✅ Бізнесу потрібні: мотивація, soft skills, відкритість

👉 Що ще показало дослідження? Читайте на Forbes

Coding Alone

Дискусія в Східній Європі be like:

Я теж брав у цьому участь😎

🧑‍🦱👩‍🦱 Лише 30% українських підлітків знають, ким хочуть працювати у 30 років. Це майже вдвічі менше, ніж у середньому по країнах ОЕСР. Чому це важливо — і яке це має значення для економіки, освіти й державної політики?

22 травня KSE Institute презентував попередні результати дослідження «Індекс майбутнього: професійні очікування та розвиток підлітків в Україні» — ініціативи Фундації
Олени Зеленської, реалізованої у співпраці з гуманітарною організацією People in Need Ukraine за фінансової підтримки чеського народу. Презентація відбулася у межах Фестивалю кар'єри на ВДНГ за підтримки UNICEF Ukraine.

📊 Ми опитали понад 5 000 підлітків 13–16 років і стільки ж їхніх батьків з усіх регіонів України (крім тимчасово окупованих територій), щоб дізнатися, ким молодь хоче стати і що формує цей вибір. Ці дані допомагають краще зрозуміти, як підтримати підлітків і створити умови, щоб вони будували кар’єру саме в Україні.

Кілька ключових фактів про те, як вони бачать свій шлях:

🔹 70% підлітків не можуть назвати бажану професію у 30-річному віці — це майже вдвічі нижче за середній показник ОЕСР.
🔹 Кар'єрні очікування формуються у певному «вакуумі» — без зв’язку з реальним попитом. Наприклад, 17,9% всіх вакансій на ринку праці відкрито на промислових підприємствах, але вони цікавлять лише 2,1% підлітків. Натомість у вакансіях у сфері IT зацікавлені 13,5% респондентів, а реальна частка їх серед пропозицій роботодавців — 1,5%.
🔹 Професійно-технічні спеціальності залишаються поза увагою більшості — лише 15% розглядають можливість здобути ПТО.
🔹 Гендер суттєво впливає на вибір: дівчата частіше називають ЗМІ, право, дизайн, як бажану сферу діяльності; хлопці — IT, агро, транспорт, технічні напрямки.
🔹 74% підлітків радяться з батьками щодо професійного майбутнього. Інші інструменти профорієнтації поки недостатньо популярні: екскурсії на підприємства відвідували 11% підлітків, зустрічі з кар’єрними радниками — 7%, стажування — 3%.

KSE Institute працює над тим, щоб держава могла сформувати ефективну політику в сфері людського капіталу. Зокрема, щодо професійного спрямування майбутнього покоління українських фахівців. Водночас Kyiv School of Economics інвестує в навчання й інфраструктуру, щоб молодь отримала більше можливостей для самореалізації в Україні.

Оглянути тематичну експозицію, присвячену ключовим висновкам дослідження, можна з 22 по 25 травня 2025 року в павільйоні 4 на ВДНГ.

Ознайомитися з результатами:

🔗 Індекс майбутнього: професійні очікування та розвиток підлітків в Україні (2025) та Індекс майбутнього (2023) — https://shorturl.at/q9CFo

Поляризації менше, ніж здається: що кажуть дані КМІС

Дані КМІС демонструють: попри гостру публічну риторику політичних команд, більшість українців не поділяють жорсткої взаємної ворожості. Довіра до політиків — часто перехресна, часткова і виважена.

🔹 19% дорослих на підконтрольній території довіряють одночасно Володимиру Зеленському і Петру Порошенку.
🔹 Серед тих, хто довіряє Порошенку, 73% також довіряють Зеленському. У зворотному напрямку цей перетин менший — 25% прихильників Зеленського довіряють Порошенку.
🔹 35% українців водночас довіряють і Зеленському, і меру Києва Віталію Кличку. Із тих, хто довіряє Кличку, 82% довіряють Президенту, а серед прихильників Зеленського — 47% довіряють меру.
🔹 У попередньому опитуванні КМІС (грудень 2021) 59% опитаних вважали санкції проти Порошенка політичними, хоча при цьому більшість йому не довіряли.

Як міграція впливає на голосування: уроки з української міграції до Польщі

Трудові мігранти з України зменшили підтримку консерваторів, а біженці — ослабили вплив ультраправих. Це суперечить уявленню, що імміграція завжди веде до зростання правих настроїв.

🧭 Що досліджували?

Два міграційні шоки:
- 2014: трудові мігранти без доступу до пільг;
- 2022: біженці з правом на соцдопомогу.

Це дозволило оцінити ефекти різних типів міграції на голосування.

🧪 Як міряли вплив?

Щоб уникнути спотворень (наприклад, що українці їдуть у більш відкриті регіони), використано інструментальні змінні.

Навіщо використовувати інструментальні змінні?

У простому порівнянні важко сказати, чи впливають мігранти на голосування. Наприклад, українці частіше оселяються в економічно активних чи толерантних регіонах — а ці регіони могли б голосувати за ліві партії й без міграції.

Тому автори застосовують метод інструментальних змінних (IV), щоб відокремити вплив міграції від інших факторів. Вони використовують три незалежні змінні, які:
- впливають на кількість мігрантів у регіоні, але
- не пов’язані з голосуванням безпосередньо.

Ці змінні:
1. Відстань до історичних українських громад у Польщі;
2. Відстань до кордону з Україною;
3. Відстань до міст, що приймали Євро-2012 — як індикатор попередньої інфраструктури і привабливості.

Які були очікування?

- Що біженці, які отримують соцдопомогу, викличуть незадоволення серед місцевих → зростання правих та ультраправих настроїв;
- Що мігранти, які не отримують пільг, можуть бути менш помітними і не впливати на політику;
- Що зростання конкуренції за роботу і ресурси підсилить консервативні або націоналістичні настрої.

🧑‍🏭 Що виявили про трудових мігрантів?

- У короткостроковій перспективі це призвело до зниження голосів за праві партії.
- Згодом зросла підтримка лівих партій, які виступають за перерозподіл.
- Місцеві жителі відчули економічну вигоду від праці мігрантів, які при цьому не отримували пільг. Це сформувало підтримку політик з більшим соціальним захистом.

🏚️ Що виявили про біженців?

- Біженці не вплинули на підтримку основних партій, зокрема консервативної (PiS) і ліберальних сил. Це пояснюється тим, що після 2022 року майже всі мейнстримні партії дотримувалися схожої позиції щодо підтримки українців.
- Натомість різко зменшилася підтримка ультраправої «Конфедерації» — єдиної партії, яка відкрито виступила з антимігрантською та антиукраїнською риторикою.
- Падіння підтримки було особливо помітним у регіонах з великою кількістю біженців. Ефект для біженців у 10 разів сильніший за аналогічний вплив трудових мігрантів на підтримку ультраправих.
- Цей ефект проявився після 2022 року, коли «Конфедерація» зробила витрати на підтримку українців центральною темою своєї кампанії. Але замість мобілізації електорату, це призвело до його відштовхування в регіонах, які безпосередньо стикнулися з біженцями.

⚙️ Що це підтверджує?

- Контактна гіпотеза: знайомство з мігрантами знижує страх і упередження.
- Політичний фреймінг має значення: негативна риторика може мати зворотний ефект, особливо коли мігранти викликають співчуття.
- Тип мігранта важливий: трудові мігранти і біженці викликають різні реакції.
- Відсутність пільг у мігрантів → менше страху, більше підтримки перерозподілу.
- Виборці карають політиків за використання ненависницької риторики.

Джерело: стаття, колонка на ЄП