Вчора заслухали звіт Голови НБУ про роботу НБУ у 2023 році.

Вперше за час війни звіт відбувся публічно.

Якщо комусь цей захід здався занадто нудним, це насправді не так. А відсутність гарячих дискусій на комітеті є прямим наслідком професійної роботи НБУ, який гідно відповів і продовжує відповідати на виклики великої війни.
Водночас, деякі аспекти діяльності НБУ потребують дискусії.
Безперечним його здобутком є макро-фінансова стабільність. Однак, досягати стабільності вочевидь треба з урахуванням інтересів економіки країни в цілому. Про це й говорили. Основними питаннями для обговорення були:
▫️підвищення рівня кредитування економіки;
▫️протидія використанню безготівкових розрахунків для нелегальних розрахункових операцій;
▫️вартість грошей і облікова ставка та інші питання.

По деяким з них вирішили продовжити діалог, в цілому визнавши роботу НБУ задовільною.

Готуємо рішення.

🏦Світовий банк оприлюднив рейтинг економік світу за розміром за підсумками 2023 року.

Чільна десятка виглядає так:
1. США – 27 360,935 млрд. дол.;
2. Китай – 17 794,782 млрд. дол.;
3. Німеччина – 4 456,081 млрд. дол.;
4. Японія – 4 212,945 млрд. дол.;
5. Індія – 3 549,919 млрд. дол.;
6. Велика Британія – 3 340,032 млрд. дол.;
7. Франція – 3 030,904 млрд. дол.;
8. Італія – 2 254,851 млрд. дол.;
9. Бразилія – 2 173,666 млрд. дол.;
10. Канада – 2 140,086 млрд. дол.;

Змін у Топ-10 небагато – Німеччина обійшла Японію та піднялась на третє місце (країну Сонця, що сходить, підвело послаблення у минулому році національної валюти, яке, до речі, продовжується й досі – у цю середу оновлено 38-мирічний мінімум – 161,96 єни за долар, востаннє таке спостерігалось у грудні 1986 році), а росія вилетіла з першої десятки, пропустивши вперед Італію, Бразилію та Канаду.
Наступні десять місць виглядають таким чином – росія (2 021,421 млрд. дол.), Мексика (1 788,887 млрд. дол.), Австралія (1 723,827 млрд. дол.), Корея (1 712,793 млрд. дол.), Іспанія (1 580,685 млрд. дол.), Індонезія (1 371,171 млрд. дол.), Нідерланди (1 118,125 млрд. дол.), Туреччина (1 108,022 млрд. дол.), Саудівська Аравія (1 067,583 млрд. дол.), Швейцарія (884,940 млрд. дол.).

🇺🇦Україна піднялась на дві позиції, і з результатом 178,757 млрд. дол. займає 57 місце серед усіх держав світу (58-ме у рейтингу СБ, який рахує окремо від Китаю результати Спеціального адміністративного району Гонконг, що посідає 40 місце).
🌍Перед нами – Катар (235,770 млрд. дол.) та Угорщина (212,389 млрд. дол.), після нас – Ефіопія (163,698 млрд. дол.) та Кувейт (161,722 млрд. дол.).

Міжнародні резерви скорочуються третій місяць поспіль

За даними НБУ, на 1 липня 2024 року міжнародні резерви становили 37,9 млрд. дол.
За червень резерви зменшились на 2,9% (-1,1 млрд. дол.).
Основний фактор скорочення – інтервенції НБУ на підтримку курсу, що у червні становили 3 млрд. дол. Останні хоча трохи і зменшились порівняно з травнем (3,1 млрд.дол.), все рівно залишаються на рівні вище середнього за останні 12 місяців – 2,55 млрд. дол.). Підвищений попит на валюту серед іншого продовжує обумовлюватись широким пакетом валютної лібералізації, прийнятим у травні, погіршенням курсових очікувань і збільшенням попиту на готівкову валюту (у червні чистий продаж готівкової валюти склав майже 1 млрд. дол.).
Притік валюти від надходження міжнародної допомоги і розміщення валютних ОВДП (2,4 млрд. дол) був недостатнім, щоб компенсувати інтервенції НБУ та виплати за державним валютним боргом. Це і призвело до скорочення міжнародних резервів.
Попри скорочення третій місяць поспіль резерви залишаються на комфортному рівні, покриваючи 4,9 місяців майбутнього імпорту (при рекомендованому мінімумі 3). Це достатній рівень для виконання усіх валютних зобов’язань уряду/НБУ і підтримки курсу у короткостроковій перспективі.
У липні 2024 року міжнародні резерви має підтримати надходження траншу МВФ на суму 2,2 млрд. дол. Також у найближчі місяці очікуємо на перший транш бюджетної допомоги від США. Нагадаю, мова йде про пільговий кредит обсягом 7,8 млрд. дол. до кінця поточного року. Разом із надходженнями за програмами Ukraine Facility та EFF це має підтримати резерви та послабити девальваційний тиск у другій половині року.
Оновлений на днях прогноз МВФ передбачає, що міжнародні резерви на кінець 2024 року складуть 41,8 млрд. дол.

В Україні тривають жнива.

Збирання врожаю йде у 21 регіоні держави.

❕Маємо вже понад 3,3 млн. тонн зернових і зернобобових та 286 тис. тонн олійних культур (приріст за тиждень - +2,6 млн. тонн зернових та +222 тис. тонн олійних), зокрема, по культурах:
▫️пшениця – 1 628,5 тис. тонн;
▫️ячмінь – 1 566,0 тис. тонн;
▫️горох – 166,4 тис. тонн;
▫️ріпак – 285,9 тис. тонн;
▫️соя – 0,3 тис. тонн.

Тим часом Мінагрополітики з урахуванням стану посівів і погодних умов покращило прогноз по цьогорічному врожаю на 3 млн. тонн – з 74 млн. тонн до 77 млн. тонн (56 млн. тонн зернових і зернобобових та 21 млн. тонн олійних культур).

Це, у свою чергу, дозволить експортувати у новому маркетинговому році, який стартував 1 липня, понад 60 млн. тонн зернових та олійних культур і продуктів їх переробки, зберігши за Україною статус одного з світових лідерів аграрного експорту та гаранту глобальної продовольчої безпеки.  

Порівняно із минулим роком доходи бюджету у першому півріччі зросли, попри скорочення грантової допомоги майже у 7 разів.

За даними Державного казначейства України, у першій половині 2024 року доходи загального фонду державного бюджету склали 913,4 млрд. грн. Проти аналогічного періоду минулого року вони зросли на 5,1% (+44 млрд. грн.).

Попри невелике зростання, воно досягнуте на фоні значно менших обсягів надходження грантової допомоги, левова частина якої минулого року надходила від США.
Зокрема у І-му півріччі 2024 до загального фонду надійшло 40,3 млрд. грн. грантів, що у 6,7 разів менше (-229,4 млрд.грн.) ніж за цей же період у 2023 році. Якщо у першій половині 2023 року гранти складали 31% доходів загального фонду держбюджету, то у першому півріччі 2024 – тільки 4,4%.

В той же час, у співставних умовах (без грантів) у річному вимірі доходи держбюджету зросли на 45,6% (+273,4 млрд.грн.) в основному за рахунок податкових надходжень(+45,8%), а також дивідендів та частини чистого прибутку підприємств (+114%).
Зокрема, по податкам, що адмініструються ДПС, зростання надходжень рік до року становить +50,3%, у т.ч.надходження з податку на прибуток підприємств зросли у 2,2 раза (+79,7 млрд грн), внутрішнього ПДВ (ізвідшкодуванням) – у 1,5 раза (+43,8 млрд грн), ПДФО – 21,1% (+16,9 млрд грн), акцизного податку – 16,8 % (+8,4 млрд гривень).

По податкам, що адмініструються Митницею, у річному вимірі доходи бюджету зросли на 38,1% (+77,6 млрд. грн.), в т.ч. від імпортного ПДВ – на 38,6% (+62,3 млрд.грн.).
Певним чином, таке зростання пояснюється інфляцією (+3,7% споживча, +7,5% - промислова  за 5 місяців 2024, рік до року) і зміною податкових умов: повернення з 1 липня 2023 року оподаткування палива до довоєнного рівня, уведення оподаткування надприбутків банків за 2023 рік за ставкою 50% і 25% надалі.

💁‍♂️Утім вагомим фактором залишається де-тінізація, яка пояснює більшу частину перевиконання плану (розпису) надходжень за період. Зокрема, у першій половині року виконання розпису доходів Державною податковою службою становило 111,2% (+53,3 млрд грн), Державною митною службою – 107,3% (+19,1 млрд грн).

Отже, за рахунок перевиконання планів по податкам за першу половину року ми отримали додатково більше 70 млрд. грн. до державного бюджету. Ці кошти пішли на фінансування сектору безпеки і оборони, який ми фінансуємо із внутрішніх джерел. Вдячний за це всім сумлінним платникам податкам!

Утім як би ми не намагались перевиконати план по податкам, цих коштів все рівно буде недостатньо для фінансування запланованих потреб оборони.

Проста математика. Витрати на сектор безпеки і оборони складають не менше 180 млрд. грн. на місяць (тоді як в бюджеті враховано 140 млрд. грн/міс). І ці видатки точно не зменшуватимуться за нинішньої інтенсивності бойових дій і розтягнення лінії фронту. 400-500 млрд. грн., про якінеодноразово писали ЗМІ, – це і є потенційний розрив у фінансуванні оборонних видатків станом на зараз, який вже за декілька місяців стане реальним.
Додатковим негативним фактором може стати більше за прогнозоване сповільнення економіки у другій половині року через руйнування рф енергетичної інфраструктури і обмеження у енергопостачанні.
Всі варіанти розв’язання проблеми бюджетного розриву зараз на столі. Утім реальних шляхів поліпшення ситуації не так вже і багато. З відносно прийнятних, нагадаю – це підвищення податків і збільшення запозичень на внутрішньому ринку, утім потенціал останнього кроку є набагато меншим.
Решта варіантів – це вибір між гіршим та ще гіршим: примусова конвертація залишків коштів місцевих бюджетів в ОВДП (потенційний ресурс більше 150 млрд. грн., але по суті згортає реформу децентралізації), прискорена девальвація, бюджетна емісія, що є податком на найбільш соціально незахищених громадян. Можливість бюджетної емісії – як опція останньої надії - передбачена Меморандумом з МВФ. Утім є консенсус між усіма гілками влади та міжнародними партнерами – уникати цього сценарію до останнього.

Не хочу зараз спекулювати, який саме варіант буде обраний. Варто все ж дочекатись урядового законопроекту про зміни до Податкового кодексу (якщо такий буде), і вже потім оцінювати можливий додатковий ресурс на оборону від прийняття тих чи інших рішень, якими б складними вони не були.

🇱🇻Латвія надасть Україні 2500 дронів.

💶На виробництво безпілотних літальних апаратів різних типів, які зібрали сім місцевих компаній, витрачено 4 млн. євро.
💰Усього у 2024 році Латвія виділить на дрони для України 20 млн. євро, понад половина з яких дістанеться місцевим розробникам і виробникам.

🌍Держава взяла на себе лідерство у «коаліції безпілотників», у якій беруть участь більше десятка країн, зокрема  Польща, Естонія, Литва, Велика Британія, Данія, Швеція, Франція, Німеччина, Нідерланди, Канада та Австралія.
Разом вони зібрали «бюджет коаліції» в розмірі понад 500 млн. євро на дрони для України і працюють над створенням спільного фонду, завдяки якому фінансування і виробництво здійснюватимуться швидше.  

Вдячні Латвії та усім учасникам «коаліції безпілотників» за надання апаратів, які суттєвим чином впливають на хід триваючої війни.

Європейські країни прискорюють курс на переозброєння.

✅Комітет Бундестагу Німеччини схвалив закупівлю для потреб Бундесверу 105 основних бойових танків Leopard 2А8, чотирьох зенітно-ракетних систем Patriot (для компенсації переданих Україні), а також керованих ракет та артилерійських боєприпасів на загальну суму 6 млрд. євро.
Зазначені танки німецько-французький концерн KNDS має поставити до 2030 року, і вони замінять важку бронетехніку попередніх моделей.
Майже одночасно стало відомо, що Італія перебуває на просунутій стадії переговорів щодо створення альянсу лідеру тамтешнього ОПК Leonardo та німецької Rheinmetall, у результаті чого планується виготовити та поставити Збройним силам Італії понад 200 основних бойових танків Panther та не менш ніж 350 бойових броньованих машин Lynx. Угода розрахована до кінця наступного десятиліття, а її вартість оцінюється у рекордні для Rheinmetall 20 млрд. євро.

Чому це важливо для нас?
💁‍♂️Можливості поставляти Україні техніку з наявних запасів достатньо обмежені, вони через об’єктивні причини вичерпуються, і це видно по наповненню пакетів військової допомоги.
Надалі це стане можливим у разі розміщення і реалізації нових замовлень на закупівлю військової техніки для європейських армій, а вивільнювана в результаті такої заміни після технічного обслуговування та у деяких випадках модернізації зможе опинитись в Україні.
Принаймні щодо німецьких танків про це заявив голова комітету Бундестагу з питань оборони Маркус Фабер: «Такі великі закупівлі показують, що ми серйозно ставимося до оборони та підтримки України у довгостроковій перспективі». 

Окрім цього, Rheinmetall веде роботу щодо створення в Україні низки оборонних підприємств, і чим більше замовлень техніки опиниться у його портфелі, тим більша вірогідність того, що частина з неї з часом виготовлятиметься і на українських виробничих площадках.

Мова не йде про «завтра», але і питання переозброєння ЗСУ та переведення їх на техніку держав-членів НАТО – також питання не одного року.

В Україні запрацює Єдина державна електронна системадозвільних документів «єДозвіл».

🔴Дозвільно-регуляторна система була однією з найбільш консервативних систем у державі.

📑Ті, хто стикався з нею в силу необхідності отримання ліцензії, сертифікату, погодження чи будь-якої іншої необхідної форми з боку держави для ведення господарської діяльності – завжди знав, що це довго (попри існуючі граничні терміни), непрозоро і суб’єктивно (документи можуть повертати заявнику безліч разів, бо у них знов щось «не так»), і – будемо відверті – нерідко корумповано. Торік спеціально утворена робоча група з дерегуляції проаналізувала весь масив дозвільної документації тавирішила, що з більш ніж тисячі різноманітних регуляторних інструментів 456 можна взагалі скасувати, а ще 584 – оптимізувати, спростити і по можливості максимально перевести в цифру.
Ще півроку знадобилось – бюрократична система стійка і напрочуд вдало вміє впиратись – щоб напрацювати нормативний акт, і врешті-решт прийнято рішення про експериментальний проект єДозвіл, який має забезпечувати функціонування оцифрованого сервісу отримання дозвільних документів – від подачі заяв та необхідних документів в електронній формі на отримання, відновлення, зупинення чи анулювання ліцензій, розширення чи звуження господарської діяльності, внесення змін до документів, відстеження їх відпрацювання та прийняття рішення і до оскарження дій(бездіяльності) органу ліцензування щодо порушення ним вимог законодавства у сфері ліцензування.

Якщо вид діяльності не ризиковий - реєстрація та видача ліцензії відбуватиметься автоматично, якщо ризиковий – документи протягом 10 днів перевірятимуть чиновники.
📃На першому етапі в системі єДозвіл буде усього 4 види ліцензій (туроператорська діяльність, ветеринарна практика, наркотики / психотропи / прекурсори, дошкільна освіта), а також декларація щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Ще два (!) дозволи обіцяють додати у липні-вересні, а інші послуги – з жовтня.
💁‍♂️Розумію – повільно, неквапливо.
Хотілося б швидше і масштабніше.
Але у будь-якому випадку це крок уперед, щоб модернізувати дозвільну систему держави у простий для бізнесу, сучасний і прозорий інструмент отримання згоди держави на ведення того чи іншого виду господарської діяльності.

Уряд пропонує низку рішень для стимулювання розвитку розподіленої генерації.

Ініціативи у цій сфері представив Прем’єр-міністр.

👇Зокрема, пропонуються:
🔗кредити до 480 тис. грн. на 10 років, під 0% річних, без застави, для населення, яке встановлюватиме сонячні панелі та вітрові установки потужністю до 10 кВт;
🔗програма «ГрінДІМ» від Фонду енергоефективності – компенсація до 70% вартості проектів зі встановлення сонячних панелей (до 1 млн. грн.) та теплових насосів (2 млн. грн.);
🔗кредити для ОСББ – до 5 млн. грн.;
🔗у рамках програми «5-7-9%» – кредити до 150 млн. грн. на 10 років під 5-9% річних з кредитними канікулами 6-12 місяців для МСБ на встановлення газових електрогенераційних установок;
🔗кредити для крупного бізнесу під 14-16% на 5-7 років для будівництва об’єктів альтернативної генерації;
🔗дерегуляція приєднання до мереж: строк отримання технічних умов для під’єднання до електромереж – 2 дні, приєднання до газорозподільчих систем – до 1 місяця, скасування процедури відведення землі та оцінку впливу на довкілля.

Звісно, розбудова розподіленої генерації не знімає з держави завдання щодо відновлення (де це можливо і доцільно) великих генеруючих та передавальних об’єктів, створення резервних рішень. А заодно треба розібратись з питанням – як трапилось, що нібито і кошти були на трирівневу систему захисту об’єктів критичної інфраструктури, щось будували-звітували, аж раптом втратили понад 9 ГВт потужності…

Маємо розуміти – повністю закрити питання енергозабезпечення країни невеликими локальними рішеннями неможливо.
Малі генеруючі потужності важче уразити, вони можуть виконувати підтримуючу роль та частково знижувати дефіцителектроенергії, але повністю в коротко- і середньостроковій перспективі не замінять ту систему, яка працювала до початку повномасштабної війни. На це потрібні роки і дуже багато коштів.

Не хотів виходити в етер з приводу жахливої трагедії в Охматдиті.

Але не можу не подякувати за миттєву реакцію компаній «АТБ», «Сільпо», «Новус», «Ашан», «Varus», «Коло» на прохання надати допомогу: воду та їжу потерпілим.

Через півтори години вантажівки були на місці.
Такою і має бути реакція українців на горе і заклик допомогти.

Низький уклін всім хто допомагає.

Співчуття сімʼям загиблих.
Одужання пораненим.
Анафема вбивцям.

🔔Подав пропозиції до Бюджетної декларації на 2025-2027 роки, серед них :

1️⃣перегляд зміни ВВП на 2025 рік у розмірі 2,7% і номінального ВВП у розмірі 8 466 млрд. грн;

2️⃣доповнення Бюджетної декларації блоком «Державна промислова політика»:

🔸визначення пріоритетних галузей національної економіки, яким приділятиметься першочергова увага і підтримка з боку держави;

🔸перегляд політики щодо галузей, які зазнали серйозних руйнувань або були знищенні (приміром, нафтопереробної) – доцільності відновлення/заміщення втрачених потужностей, а також галузей, які необхідно буде розвивати на якісно новому рівні;

🔸пропозиції щодо можливих механізмів підтримки інвестиційної діяльності;

🔸додаткові умови стимулювання проектів з великими інвестиціями.

3️⃣пропозиція у частині «Державна політика у сфері національної безпеки і оборони» часткового «наближення» частини видатків, передбачених на ці цілі, з 2026-2027 років на 2025-2026 роки.

🇨🇦🇺🇦Провів зустріч з головою політичного відділу Посольства Канади Шоном Бойдом, обговорили питання руху України в напрямку детінізації економіки та реформування державних інституцій.

Подякував партнерам за послідовну та дієву підтримку реформ.