🔴Щодо можливого дефолту

Economist випустив статтю, чим загрожує дефолт Україні, на уникнення якого вона має місяць. Мабуть всі, хто цікавиться фінансами, бачили вижимки або передруки з неї.

💵Мова про переговори щодо реструктуризації боргу з комерційними кредиторами, тримачами єврооблігацій, на суму близько 20 млрд. дол. (+ ймовірно із власниками ВВП-варантів ще на 2,6 млрд. дол.). Такі перемовини мають закінчитись до 1 серпня.
В принципі нічого нового у статті не має. Чим ближче до дати X, таких статей, експертних думок, заяв сторін, які публічно підштовхуватимуть або навпаки торпедуватимуть боргову угоду, буде ставати більше. Бо перемовини і не передбачались легкими.
💁‍♂️Принципово нічого не змінюється. Іншого шляху для сторін, ніж домовлятись, не має.
Всі розуміють, що війна продовжується. Україна 60% свого бюджету витрачає на сектор безпеки і оборони, і не зможе собі дозволити обслуговувати цю частину державного боргу. Бо якщо взяти тільки єврооблігації, то у найближчі 4 роки (2024-2027 рр) ми маємо виплатити близько 13,5 млрд. дол. відсотків і тіла кредиту з них, в тому числі у 2024 році – 4,5 млрд. дол. (перші виплати мають бути вже у вересні 2024 року).  Таких коштів не має у бюджеті як би не хотілось цього кредиторам, і звісно, що вони це також розуміють.
Тому у будь-якому випадку угода буде. Питання лише в тому чи це буде повноцінна реструктуризація (із списанням значної, не менше половини, основної частини боргу, суттєвим подовженням строків обігу нових випусків, і символічними поступками для кредиторів у частині обслуговування), про яку сторони домовляються зараз, чи продовження відстрочки за виплатами, що діяла останні 2 роки.    

Щодо дефолту. Я не виключаю, що сторони через брак часу можуть фізично не встигнути зафіксувати угоду вчасно 1 серпня, а зроблять це, наприклад, 1 вересня. В такому випадку це може бути певним чином відображено рейтинговими агентствами як технічний дефолт. Але знову ж таки – принципово нічого не змінюється. Ніякого повноцінного дефолту не буде, як його не було ці майже 2,5 роки повномасштабної війни.
Ринки і так розуміють, що допоки триває війна і не має визначеності щодо її завершення, ми не зможемо обслуговувати борги за євро-облігаціями на звичайних умовах. Тобто хтоб що не говорив де-юре – ми не є і не будемо у стані дефолту, бо змогли договоритись із кредиторами і перенести виплати. І в цьому плані дуже важливо, щоб Україна і надалі діяла як передбачуваний боржник, домовлялась із кредиторами про відстрочку/ реструктуризацію, а не діяла волюнтаристські, на свій розсуд, мотивуючи це війною (як радять диванні експерти).
У повноцінному дефолті обидві сторони (кредитор і боржник) не зацікавлені. Не існує ніякого «корисного» та життєдайного дефолту. Починаючи з 2016 року Україна вибудовувала довірливі відносини із комерційними зовнішніми кредиторами, діючи як передбачуваний позичальник навіть у таких складних умовах як зараз. Такі відносини необхідно продовжувати, звісно домовляючись при цьому про послаблення боргового тягаря. Водночас, всі розуміють, що наші боргові перспективи і доля більшої частини зовнішнього боргу (в т.ч. перед офіційними кредиторами) вирішуватиметься після війни, яку розпочала росія, і за наслідками її завершення.

Ось як сам ВБ пояснює таку динаміку:  
«Зміна класифікації України в бік підвищення стала результатом відновлення економічного зростання у 2023 році (реальний ВВП зріс на 5,3%, після падіння на 28,8% у 2022 році) разом із постійним скороченням населення, яке зменшилось більш ніж на 15% після початку вторгнення з боку Росії. Ці фактори були додатково посилені зростанням цін на товари та послуги, вироблені всередині країни, що призвело до значного зростання номінального ВНД на душу населення (на 18,5%). Незважаючи на те, що українська економіка значно постраждала від агресії Росії, реальне зростання у 2023 році було зумовлене будівельною активністю (24,6%), що відображає значне збільшення інвестиційних витрат (52,9%), які підтримують зусилля України з відновлення після триваючих руйнувань».

Міграція у групу країн із доходами вище середнього більше відповідає нашому статусу як країни кандидата на вступ до ЄС. Всі країни - кандидати зараз знаходяться в цій групі. Тоді як усі члени ЄС у групі країн із високими доходами. Останньою до них цього року приєдналась Болгарія. Власне як засвідчили останні 30 років процес приєднання до ЄС став одним великим механізмом наближення у доходах (конвергенції) між країнами кандидатами і членами ЄС. Зокрема Польща подавала заявку на членство у 1994 році як країна із доходами нижче середнього, далі у процесі перемовин та перших років у ЄС (1996-2008) її подушові доходи були вище середнього і зростали, аж поки з 2009 року – стали високими, тобто країна приєдналась до клубу багатих держав, скориставшись усіма вигодами спільного європейського ринку. Такий же шлях має пройти і Україна.  
Розумію, що багато з читачів ймовірно скептично оцінилицю новину. Утім ніякої сенсації тут немає. Проста математика. З одного боку, подушові доходи і до війни реально були більшими, утім відсутність перепису населення не давала можливість підтвердити цей факт. Російська агресія призвела до значних потоків зовнішньої міграції (тільки офіційно виїхало близько 6 млн. громадян), ігнорувати які стало вже неможливо. З другого, маємо відносно стійку ситуацію із обмінним курсом, внаслідок чого доларовий ВВП (і ВНД) впав меншими темпами, ніж у гривні у реальному вимірі. Маючи ці два фактори, отримуємо, що показник ВНД в доларах на душу населення продовжує зростати попри війну і падіння реального ВВП за два роки майже на чверть.
Рожевих окулярів точно ні в кого не має. Ми на самому початку найбільш складного переходу від групи країн із доходами вище середнього до клубу багатих держав, якими є усі нинішні члени ЄС, при цьому цей перехід починається на етапі триваючої повномасштабної війни. Не хочу спекулювати, скільки років займе у нас цей шлях. У Польщі зайняв 14 років. Сподіваюсь, ми пройдемо його швидше.      

Хотів би відмітити без сумніву позитивний тренд на теренах вітчизняних соцмереж, коли популярні блогери, активісти, менш популярні політики або деякі, не побоюся цього слова, громадські діячі, втомившись від нудних тем тилу, жваво взялися за управління справами фронту.

Переваги такого формату прийняття рішень очевидні. Око блогера незамилене, він бачить проблематику здалека, а отже без штучних барʼєрів та перешкод, в т.ч.створених досвідом та зайвими знаннями, які завжди обмежують вільний творчий потенціал. Блогер не має авторитетів, а тому відкритий до спілкування і черпає неординарні рішення і кадрові оцінки та пропозиції з без сумніву надійних джерел власної стрічки і приватних повідомлень. Ну, і найголовніше, блогер є беззаперечним еталоном політкоректності, патріотизму та очищення від злочинного радянського минулого, в звʼязках з яким він абсолютно обґрунтовано звинувачує деяких генералів, на яких впало його ціпке око.

Переконаний, що на досягненнях FB-менеджменту не слід зупинятися. Треба йти далі і планувати безпосередньо в FB військові операції, їх вести та перемагати. Прямо тут же, в он-лайні в присутності тисяч власних підписників, паралельно фінансуючи їх за рахунок зібраних підписниками донатів.
Здобуті таким чином перемоги могли б стати більш яскравими та захоплюючими.
Ну і безперечно тут же можна було б пояснити із-за якого чергового «совкового» генерала блискучий тактичний задум блогера врешті провалився.

Не знаю, чому ми не додумалися до цієї проривної ідеї раніше, в лютому 22-го. І чому саме тоді, коли вони були так потрібні своїй країні, блогери мовчали, не критикуючи військових?

🏦Матеріали до доповіді Голови НБУ.

Комітет рекомендував прийняти законопроєкт N11256-2 про внесення змін до ПКУ щодо імплементації положень актів права ЄС щодо акцизного податку у другому читанні.

🇪🇺Цілями прийняття альтернативного проекту закону є приведення законодавства України до норм законодавства Європейського союзу задля виконання Угоди про асоціацію, з метою встановлення на рівні національного законодавства ідентичних ставок акцизного податку, передбачених Директивою #2003/96/ЄС.

Комітет рекомендував Парламенту прийняти законопроєкти N11258 і N11259 про внесення змін до ПКУ та МКУ щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення товарів для потреб виробництва або ремонту машин механізованого розмінування та звільнення від оподаткування ввізним митом товарів для вищезазначених потреб у другому читанні.
 
🟢Законопроектами пропонується тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, звільнити від оподаткування митом та ПДВ операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту складових (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів, у тому числі машинокомплектів), що ввозяться суб'єктами господарювання для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування.

💁‍♂️Крім того, даними проектами передбачено пільги з митних платежів під час ввезення в Україну енергетичного обладнання, інших відповідних товарів, необхідних для відновлення процесу безперебійного постачання електроенергії в Україні.

А у нас черговий розпродаж.

Велосипеди:
▫️29ʼʼ Martin Alpin Trail 1 - 2024 по ціні 2996,51 грн., при ринковій ціні 142296 грн.
▫️29ʼʼ Martin Alpin Trail 2 - 2024 по ціні 2996,51, при ринковій - 137114 грн.
▫️28ʼʼ Martin DSX FS - 2024 по ціні 2712,24 грн, при ринковій - 58 630 грн.

🤦‍♂️Це не жарт. Це ціни, за якими «бізнес», компанія «А…» завозила на митну територію України велосипеди (2886 штук), не реалізуючи жодного офіційно. Все за готівку.

Податкове навантаження 0,2%.

Аби дізнатися секрет бізнес-успіху компанія віднесена до ризикових, а документи передані в БЕБ.