«Коли буде лад на митниці?»
Кожному, хто затягує перезавантаження митниці, варто вийти й відповісти на таке питання людям. Насправді питань по роботі цього органу більше, і формулювання не завжди настільки лаконічні й цензурні.
Обурення людей тут цілком розділяю.

Нагадаю, наш Комітет рекомендував і Верховна Рада вже прийняла низку законів для забезпечення системного реформування роботи митниці. Частково вони реалізовані й показують позитивні результати. Але точкового підходу недостатньо.

На черзі до виконання – рішення про повне перезавантаження митниці. Закон прийнятий, проте четвертий місяць не виконується Кабміном. Хоча саме пропоновані в ньому кроки допоможуть зламати корупційні кланові зв’язки, які десятиліттями формувалися на митниці.
Чому і досі це не на часі та що заважає виконати рішення парламенту – питання відкрите.

Разом з перезавантаженням, Комітет пропонує встановлення прозорих критеріїв ефективності діяльності митниці. Законопроект про КРІ рекомендований до прийняття у першому читанні, чекаємо розгляду в сесійній залі.

Тримаю це питання в фокусі.
Так, система опирається. Але впевнений, що все одно поборемо цю корупційну гідру.

Якщо вам відомі факти корупції чи зловживань на митниці, повідомляйте про них мені: hetmantsev@rada.gov.ua або за номером телефону +380503565541.

Ми всі слідкуємо за ходом переговорів і дуже переживаємо за результат. Ми можемо бути розчаровані і не задоволені подіями. Але впадати у вир емоцій або нагнітати паніку - це найгірше, що ми можемо зараз зробити.
Україна не виходить з переговорів. Наша мета незмінна - сталий мир, який буде відповідати нашим інтересам.
Для досягнення цього завдання маємо проявити мудрість і стратегічне терпіння. Продовжувати боротись за мир на полі бою та за столом переговорів

Важка ніч.
Співчуття сімʼям загиблих. Одужання постраждалим.
Тримаймося.

Сьогодні Комітет розгляне законопроект про віртуальні активи.

Слідкуйте за ходом обговорення онлайн на YouTube-каналі Комітету.

Початок об 11:00.

Законопроект щодо віртуальних активів пройшов Комітет і рекомендований до розгляду в першому читанні.

Очевидно, що ринок криптоактивів в Україні не може далі жити за правилами Дикого Заходу. Впорядкування цього питання назріло вже давно.

Нагадаю, що дискусії щодо цього питання тривали декілька років. Робоча група з числа народних депутатів провела ґрунтовну роботу і запропонувала якісний документ, який може бути взятий за основу.

В ньому передбачається:

• визначення віртуального активу – це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).

Важливо: віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, яка ще може обговорюватися, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України "Про платіжні послуги".

Проект поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:

- токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
- токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти;
- інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут нами запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив'язквою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії.

• право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.

• публічна пропозиція ВА вимагає оформлення «білої книги» – документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.

• біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги.

• постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.

• захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.

• визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.

Пропонується:

1) щодо податку на доходи фізичних осіб:
- вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
- оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
- фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
- не оподатковувати: а) доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати; б) вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
- збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
- для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО - 5%;

2) щодо податку на прибуток юридичних осіб:
- вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);
- перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;

3) щодо податку на додану вартість:
- не є об’єктом оподаткування ПДВ:
операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім: а) продажу та обміну NFT; б) продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах);

4) щодо спрощеної системи оподаткування:
- платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.

5) в частині адміністрування:
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
- за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).

Передбачається, що вищезгадані зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.

Чекаємо на розгляд законопроекту в сесійній залі. Важливо не затягувати це питання.
Це питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету – за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за за 2021-2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян.

Хотів би окремо звернути увагу деякі ЗМІ, які не розібравшись, дають інформацію про те, що операції з криптою почнуть оподатковуватись з 1.01.2026 року.

Ні, вони оподатковувалися завжди з доходу за загальною ставкою.

А от з 1.01.2026 року буде оподатковуватись тільки прибуток від цих операцій, а не дохід.

Це справедливо.

Більше того, буде можливість вивести в білу криптоактиви за ставкою 5%.

Це також справедливо.

❗️Поціновувачам яскравих заголовків про дефолти хочу повідомити:
перемовини із тримачами ВВП-варантів тривають, вони не прості, час на укладення угоди до 31 травня є, але його залишається не так вже і багато.

Нагадаю, перед реструктуризацією єврооблігацій минулого року також було багато спекуляцій про дефолт, але врешті-решт домовились. Тут ситуація, наслідки і периметр угоди інші. Але сподіваюсь, що конструктивна позиція і здоровий фінансовий глузд серед кредиторів візьме гору.

👥До мене почали надходити звернення від платників податків про повернення практики затримання у відшкодуванні податку на додану вартість.
У січні-березні 2025 р. платники податків отримали 42 445,1 млн грн бюджетного відшкодування.

➡️При цьому залишок не відшкодованих сум на 1 квітня складав 26 458 млн грн, тоді як на 1 березня - 24 614,9 млн грн, відповідно зріс на 1 843,1 млн грн.
Другий місяць поспіль на кінець місяця значні суми не були перераховані платникам (платіжки знаходились в Казначействі).

❗️Звертаю увагу Мінфіну та Казначейства на питанні дотримання своєчасності відшкодування ПДВ.