📈Річна інфляція у березні прискорилась до 15,1%
За даними Держслужби статистики, у квітні 2025 року споживчі ціни зросли на 0,7% (до березня 2025 року), за 4 місяці з початку року – на 4,3% (до грудня 2024 року).

🔺Продукти харчування і безалкогольні напої за місяць в цілому подорожчали на 1,8%.
З продовольчих товарів найбільшими темпами за останній місяць зросли в ціні фрукти (+7,9%), м'ясо і м’ясопродукти (+3,8%) цукор (+2,2%). Водночас, за місяць подешевшали яйця (-2,5%) і масло (-0,2%).

📊Динаміка цін на непродовольчі товари і послуги у квітні була стриманою. Найбільшими темпами подорожчали амбулаторні послуги й послуги готелів і ресторанів (по +1%), подешевшали – паливо і мастила (-2,2%) й різні товари і послуги (-2,8%).

❕У річному вимірі (до квітня 2024 року) споживча інфляція продовжила прискорюватись, сягнувши 15,1% (14,6% у березні, 13,4% у лютому). Це максимум річної інфляції із травня 2023 року.

Два основні чинники прискорення інфляції, що триває із середини минулого року:
▪️Сезонні фактори у вигляді несприятливих погодних умови влітку і восени минулого року, що призвели до погіршення врожайності та зменшення пропозиції с/г сировини/ окремих сирих продуктів харчування. 
▪️Фундаментальні чинники, які штовхають угору базову інфляцію через зростання виробничих витрат на оплату праці, сировину, енергозабезпечення.

У базовому сценарії тенденція до пришвидшення споживчої інфляції збережеться у травні 2025 року, після чого у червні 2025 року вона має піти на спад. Утім багато буде залежати від перспектив нового врожаю.
Найближчим часом головним про-інфляційним ризиком залишатиметься сама війна, яка тисне на виробничі витрати бізнесу.  Водночас, сприятимуть сповільненню інфляції збереження жорсткої монетарної політики НБУ, який у квітні залишив облікову ставку на рівні 15,5% та підтримка контрольованої ситуації на валютному ринку.  
✍🏼Нагадаю, останній прогноз споживчої інфляції на кінець року від НБУ - 8,7% від МВФ – 9%, від Уряду – 9,5%.

Про результативність антиофшорної реформи мовою цифр.

2,9 млрд гривень податків та зборів задекларували власники КІК за 2024 рік. Це в 1,4 раза більше, ніж у 2023-му.

Нагадаю: гасла про жорстку боротьбу з офшорами лунали чи не на кожних виборах. Але слова дуже довго залишалися словами, і це дорого коштувало державі. Було дуже багато зацікавлених осіб, для яких офшори були як інструментом ухилення від податків, так і схованкою для прибутків.

Та врешті нам вдалося змінити це.
Я вдячний колегам-депутатам, які підтримали мій законопроект щодо оподаткування офшорів у 2020 році, що запрацював нарешті з 2022 року.

1 травня завершилася кампанія з декларування прибутків від КІК, за 2024 рік подано 18 тисяч звітів.
Задекларовані до сплати податки та збори є майже у півтора раза більшими, ніж попереднього року.
Це гроші, які йдуть до держбюджету, йдуть на нашу армію. Вони особливо важливі зараз, коли наші захисники тримають оборону від ворога.

Складний вибір для України. Яке б остаточне рішення не було прийняте Президентом щодо перемовин, нагадаю, що Стамбул історично не найгірша для нас площадка.
Згадайте перемовини у березні 2022 року, коли переговорну команду очолював Давид Арахамія. Тоді вдалося, здавалося, досягнути неможливого.

Перемовини у будь-якому форматі, якщо вони дають історичний шанс на довгострокове врегулювання і стійкий справедливий мир, можуть мати сенс і змістовне наповнення. Питання, по-перше, у бажанні іншої сторони дійсно домовлятись, а не тягнути час, вишукуючи кращу для себе позицію.
По -друге, у червоних лініях, які Україна не має переступати. Ці червоні лінії мають базуватись на Конституції України, військових та економічних гарантіях після воєнного розвитку, які Україна отримає від партнерів.

Обережно, пост з неприкритим київським сентименталізмом.

«Оболонь» — це не лише відома українцям торгова марка. Це – частина історії Києва, вплетена в шум заводських труб і життя киян.

Як киянин, я щиро радий познайомитися з цією немолодою, але міцною опорою індустріального Києва — заводом «Оболонь».

Підприємством, яке не шукає гучних інфоприводів, а просто працює. Працює — і справно сплачує податки. За це подякував його генеральному директору Ігору Булаху.

Бо Київ — це не лише куполи і каштани.
Це — і завод на Оболоні.
І люди, які не зраджують ні місту, ні країні.

Дякую за стабільність. За любов до Києва — ділом.

Нова українська діаспора за кордоном — важливий фактор нашої успішної євроінтеграції

Знову помітив, що розмови про біженців і їх подальшу долю набуває якогось примусового забарвлення. Держава повинна. Біженці будуть змушені. Дати або позбавити. У підсумку формується якась нездорова атмосфера. Контекст, в якому держава перетворюється на пана, який полює за біглими. Це абсолютно неприйнятний підхід.

Ніколи не визнаю, що заради повернення людей можна піти на порушення їх прав і обмеження можливостей. Ніколи не вважав, що примус може бути способом вирішення проблеми.

Вважаю неправильним негативне ставлення до людей, які виїхали. Вони не просто поїхали. Абсолютна більшість з них стали дуже активною та діяльною частиною української діаспори за кордоном. З перших днів війни вони просувають інтереси і позиції України, підтримують її фінансово. Мабуть, кожен бачив і радів, як українці за кордоном проводили акції на підтримку важливих для нас рішень урядів країн-партнерів. Ця їх діяльність заслуговує на повагу.

Потрібно розуміти, що наша нова діаспора може стати дуже цінним чинником впливу на шляху до євроінтеграції. Це наші люди за кордоном. Нам треба, щоб вони були нашими, навіть якщо там залишаться. Тому, я підтримую ініціативи, спрямовані на згуртування українців, які поїхали, забезпечення їх культурного, соціального зв'язку із Батьківщиною. Тим більше, вважаю неправильним розмови про позбавлення громадян України за кордоном права голосу. Це їх право гарантоване Конституцією.

Не думаю, що сьогодні має сенс знову повертатись до калькуляторів та обраховувати, скільки людей повернеться. Коментарі експертів не стільки допомагають об'єктивній оцінці ситуації, скільки наражають нас на песимістичні настрої. Не про ці цифри треба говорити. Треба дати відповіді на кілька питань. Як забезпечити роботу, житло, навчання і освіту. Як стати цивілізованою і відкритою країною. Це питання принципові не тільки для повернення біженців. Вони важливі для нас всіх.

Років 40 тому він був гордістю. Далі були десятиліття занепаду. Зараз оборонно-промисловий комплекс України знову набирає обертів. Власне виробництво товарів військового призначення за три роки війни збільшилося з 1 мільярду доларів у 2022 році до понад 9 мільярдів доларів у 2024 році.
Безперечно, було збільшене державне замовлення, що допомогло оновити та перезапустити ті галузі, які були недостатньо завантажені, а також запустити нові галузі, які стосуються, наприклад, дронів чи робототехніки.

Очевидно, що нам потрібно збільшувати потенціал оборонно-промислового комплексу. І на цьому шляху потрібне обґрунтоване і правильне рішення Кабінету Міністрів, щодо дозволу на експорт нашої військової продукції, що значно підтримає вітчизняних виробників зброї.

Переконаний в тому, що для підтримки цього локомотиву української економіки, яким є наш оборонно-промисловий комплекс, ми повинні створити спеціальний правовий та податковий режим, яким могли б користуватися наші оборонні підприємства.
Тому хочу анонсувати, що ми з командою зараз займаємося підготовкою низки нормативно-правових актів, які б змогли належним чином врегулювати такий режим.

Про його сутність і зміст я повідомлю незабаром.

Час від часу пишу по темі залучення інвестицій, які, на жаль, залишаються на дуже низькому рівні.
У цьому напрямі ми традиційно та стабільно є неуспішними, особливо якщо порівнювати з нашими сусідами, приміром, Польщею.
Якщо подивитись на законодавче забезпечення та інфраструктуру – то всього нібито й достатньо.

Одинадцятий рік пішов закону про державну допомогу суб’єктам господарювання, інструменти якого залишаються практично незадіяними.
У грудні 2020 року ухвалили закон про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями, із славнозвісними нянями, про яких було чимало жартів.
У вересні 2021 року оновили законодавство щодо залучення інвестицій у промисловий сектор економіки шляхом стимулювання створення індустріальних парків. Ледь не щомісяця з’являються нові й нові «індустріальні парки», кількість яких вже перевалила за сотню, вони отримують кошти на розвиток інфраструктури – мільярд минулого року. А на виході – де серйозні проекти, які можна було б презентувати партнерам як історії успіху для переконливої розмови про можливості?
Є широко розпіарений проект «Зроблено в Україні», куди загнали все – від кешбеку та доступних кредитів на сади до компенсації вартості причепів, віялок та ліфтів. Річні витрати – десятки мільярдів, віддача – внесок 0,64% у зростання ВВП.

Йде четвертий рік повномасштабної війни, але попри численні розмови про страхування воєнних ризиків вони залишаються поодинокими випадками – впору заносити до Червоної книги.
Експортно-кредитне агентство: з початку року підтримано аж 20 експортерів, обсяг отриманого ними фінансування завдяки ЕКА – цілих 149,2 млн. грн.
А є ще така Державна установа «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», а також Державна організація «Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства» – такі непомітні у своїй діяльності, що про існування останньої я дізнався з Українсько-американської угоди про створення Інвестиційного фонду відбудови.
Прикладів серйозних та успішних проектів ДПП, які можна було б наводити як взірець – не згадаю, це практично мертвий напрямок роботи, хоча закон, який створив законодавче підґрунтя для такого партнерства, був ухвалений майже 15 років тому – ще на початку липня 2010 року.

Усе, про що згадав вище – це зона відповідальності Міністерства економіки, яке примудряється завалювати роботу за кожним з цих напрямів.
У цьому плані маю занепокоєння щодо укладеної угоди про Українсько-американський фонд відновлення, ратифікованої 8 травня Верховною Радою.
Сам Фонд – передусім технічний інструмент, його створення – це можливості, але не гарантія автоматичного вливання масштабних інвестицій, над останнім треба буде працювати дуже інтенсивно, в режимі 24/7, шукати компанії, які готові будуть вкладати кошти не колись, а вже зараз.

Виходячи з того, що останніми роками відбувається в частині залучення інвестицій, не бачу в нинішній команді економічного блоку уряду тих, хто міг би потягнути цю величезну роботу, надати їй необхідної динаміки та масштабу.
Ця команда явно потребує посилення.

🤦Цех під прикриттям свиноферми. ❗️БЕБ накрило тютюнову “фабрику” на Київщині

На території Білоцерківського району співробітники Бюро економічної безпеки України викрили нелегальний цех з виготовлення тютюнових виробів. Виробництво функціонувало на території свиноферми поруч із сільрадою.

🤯Під час обшуків детективи вилучили аж понад 100 тис. пачок готової продукції.
Також було знайдено промислове обладнання для виготовлення сигарет, сировину, фільтри та14 ящиків тютюну.

❗️За оперативними даними, щоденна потужність виробництва сягала 50 тис. пачок.

Готову продукцію реалізовували через торгові точки в регіоні та поштові відправлення.

Дякую БЕБ за знищення чергових тіньовиків.

Провів зустріч, щоб особисто подякувати за сумлінну сплату податків малому крафтовому пивовару - компанії «Перетворення».
Компанія варить прекрасне українське пиво та дає роботу невеликому трудовому колективу.

Основне питання, що хвилює бізнес - економічне бронювання кількох ключових спеціалістів, без яких бізнес просто стане.

Ці болі непоодинокі. Переконаний, Мінекономіки надасть на них відповідь.

Вчора пропустили черговий сумний ювілей.
Уже 650 днів минуло з моменту позбавлення Нацбанком ліцензії банку «Конкорд». Того самого банку, що процвітав на схемах з відмивання грошей ігорки. Підозрілих операцій на 113 мільярдів гривень, мільярдні збитки бюджету та суспільне обурення, але винних і досі не притягнули до відповідальності.

Коли йде боротьба з тіньовиками й мародерами, немає місця для півмір. Потрібно не лише ламати схеми й оборудки, а й притягнути злочинців до відповідальності. Злочинці мають бути покарані, а не роками уникати відповідальності.

У січні-квітні зовнішня торгівля України склала 38,1 млрд. дол.
Такі оперативні дані наводить Держмитслужба.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року він зріс на 7,9%.
 
🔺Експорт – 13,3 млрд. дол. (-0,7% порівняно з січнем квітнем 2024 року).
Топ-3 експортних позицій (їх частка у загальному обсязі склала 77,4%):
▪️продовольчі товари – 7,6 млрд. дол. (57,1%);
▪️метали та вироби з них – 1,5 млрд. дол. (11,3%);
▪️машини, устаткування та транспортні засоби – 1,2 млрд. дол. (9,0%).
Топ-3 країн-споживачів українських товарів:
▫️Польща – 1,6 млрд. дол.;
▫️Туреччина – 932 млн. дол.;
▫️Італія – 843 млн. дол.
 
🔻Імпорт – 24,8 млрд. дол. (+13,2% порівняно з січнем квітнем 2024 року)
Топ-3 імпортних позицій (їх частка у загальному обсязі склала 66,9%):
▪️машини, устаткування та транспортні засоби – 9,1 млрд. дол. (36,7%);
▪️продукція хімічної промисловості – 4,2 млрд. дол. (16,9%);
▪️паливно-енергетичні ресурси – 3,3 млрд. дол. (13,3%).
При митному оформленні зазначених товарів до бюджету надійшло 58,1 млрд. грн., 33,6 млрд. грн. та 57,7 млрд. грн. відповідно, що складає 28%, 16% та 28% від усіх надходжень митних платежів.
Топ-3 країн-постачальників товарів до України:
▪️Китай – 5,2 млрд. дол.;
▪️Польща – 2,3 млрд. дол.;
▪️Німеччина – 2,1 млрд. дол.
 
📊Як бачимо – експорт залишився приблизно на минулорічному рівні, тоді як імпорт зріс більш як на 13% (+2,9 млрд. дол.).
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами у січні-квітні 2025 року склало 11,5 млрд. дол.
Щомісяця воно зростає у середньому на 2,9 млрд. доларів.

💁‍♂️Економічному блоку Уряду необхідно посилити роботу з підтримки експортерів, нинішніх заходів та обсягів стимулювання явно недостатньо.
У цьому плані я звертав увагу на необхідність прийняття рішення щодо розблокування експорту військової продукції, яке здатне вирішити відразу чотири завдання – залучити додаткові фінансові ресурси від іноземних замовників, завантажити ті потужності, які нині простоюють або не використовуються через брак наших власних коштів, отримати збільшені доходи до бюджетів усіх рівнів та знизити дефіцит зовнішньої торгівлі.

🏠✔️Вже два з половиною роки в країні працює державна програма доступного іпотечного кредитування «єОселя».
В її рамках видано близько 16,9 тис. кредитів на загальну суму майже 27,8 млрд. грн.
Проте серед учасників програми усього 2,6 тис. позичальників-військовослужбовців за контрактом (15,4%) та 370 ветеранів війни (2,2%).

Чому так мало❓
▪️По-перше, кредити видають лише тим, хто пройшов перевірку, а саме аналіз платоспроможності кандидата щодо розміру боргового навантаження та достатності його доходу для обслуговування кредиту. Це непросто, враховуючи, що середня зарплата в Україні нині 18,6 тисяч гривень, а для обслуговування, приміром, «ветеранського» кредиту на квартиру вартістю 2,5 млн. грн. треба мати тільки на щомісячні платежі у перші три роки 23-25 тис. грн. Не всі звільнені з військової служби, у тому числі й за станом здоров’я, через проблеми на ринку праці та високе безробіття мають роботу. Та й не всі військовослужбовці-контрактники отримують по 100+ тис. грн., щоб вважатись достатньо платоспроможними.
▪️По-друге, через високі стартові умови: оскільки переважна більшість і військовослужбовців, і ветеранів мають вік старше 26 років, то для них мінімальний початковий внесок – 20% вартості предмета іпотеки (приміром, для згаданої квартири вартістю 2,5 млн. грн. треба відразу сплатити 0,5 млн. грн.).
▪️По-третє, через процентну ставку. Для діючих військовослужбовців вона нібито й невисока – 3%, однак для ветеранів – вже 7%. Також на 7% переводяться у тому числі й ті військовослужбовці, чий контракт завершився, або хто змушений залишити службу за станом здоров’я – для цього встановлена щоквартальна перевірка статусу.
Теоретично урядовці передбачили, що роботодавець позичальника може здійснити компенсацію першого внеску за кредитом, частини процентної ставки та частини суми повернення кредиту. Питання – чи є відповідні можливості та ресурси у бюджеті ЗСУ, які є роботодавцем військовослужбовців-контрактників, чи в цивільних роботодавців – для тих ветеранів, яких вони беруть на роботу, як на мене – риторичне.
▪️По-четверте, через те, що держава роками привчала українців не вірити у стабільність правил гри, і всі вже знають, де буває «безкоштовний сир». Не стала винятком і «доступна іпотека». У початкових умовах кредитування за програмою «єОселя» передбачалось, що відсоткова ставка становитиме 3% чи 7% на весь строк дії кредитного договору (до 20 років). Однак у серпні 2024 року умови підкорегували – починаючи з 11 року 3% перетворюється на 6%, а 7% - на 10%. І ніхто не дасть жодної гарантії, що через деякий час такі ставки не почнуть діяти не з одинадцятого, а, приміром, з шостого року, а з одинадцятого – вони становитимуть умовно 12% та 20%.
Та навіть якщо такого не станеться, житло вартістю 2,5 млн. грн. за весь строк користування кредитом у 20 років обійдеться позичальнику у 4 млн. грн.

Наскільки такі умови можна вважати «доступними», та відповідь на питання – чому єОселя не користується попитом серед ветеранів – очевидні.
💁‍♂️Ініціюю звернення до Уряду з пропозицією переглянути умови іпотечного кредитування для військовослужбовців та ветеранів, зокрема, щодо можливості збереження початково встановлених процентних ставок на весь строк дії кредитного договору та їх зниження для ветеранів до рівня, встановленого для військовослужбовців-контрактників.

Щодо питання майбутнього торгівельного режиму з Європейським Союзом.
Минулого тижня Європейський Парламент підтримав продовження лібералізації допуску української металургійної продукції до ЄС.
Депутати проголосували за пролонгацію призупинення імпортних мит та квот на такі позиції імпорту з України, як залізо та сталь, термін дії яких закінчується 5 червня 2025 року.
✅Пропозицію було прийнято 354 голосами «за», 147 євродепутатів проголосували «проти», ще 53 – «утрималися».

Новий регламент діятиме протягом наступних трьох років, до червня 2028 року, і вступить в силу після його затвердження Радою ЄС.
Таким чином, українські металурги зможуть і надалі постачати свою продукцію до ЄС на умовах «без мит і квот», так, як було дозволено із запровадженням у червні 2022 року Регламенту про автономні торгові преференції.
Але тільки металурги.
Щодо інших – на жаль, маємо констатувати закінчення «економічного безвізу», який тривав три роки.

➡️8 числа завершився травневий «великий» пленарний тиждень у Європарламенті, наступний – 16-19 червня, тобто через 10 днів після того, як автоматично припиниться дія наданих нам три роки тому автономних преференцій, і ми по суті повернемось у режим торгівлі з ЄС на умовах 2021 року.

Була дуже примарна, один шанс на мільйон, надія – що ми якимось дивом потрапимо на «короткий» пленарний тиждень ЄП, який триватиме у Брюсселі менше доби – з 15 години 21 травня до 13 години 22 травня – але і вона розтанула.
В оприлюдненому остаточному порядку денному питань, пов’язаних з «економічним безвізом» з Україною – нема.
Як нема їх і на «пленарці» ЄП 16-19 червня, що, свою чергою, означає проліт засідання Європейської Ради, яке відбудеться 26-27 червня, і можливості ухвалення «політичної директиви».

❕Про те, що чергового продовження «економічного безвізу» не буде, нас попереджали європейські партнери ще у травні минулого року.
Повинні були пам’ятати про це, і ще рік тому, у червні 2024 року, почати відпрацьовувати новий торгівельний режим після 5 червня 2025 року.
Враховуючи те, що для нас він має значно більш важливе значення, ніж для ЄС – це для української продукції понад 50% експортного потоку прямує на ринок ЄС, а не європейської – в Україну.
Дорогоцінний час було згаяно, Мінекономіки цікавіший був кешбек, який вони розкручували усе друге півріччя минулого року.
Нині з Європи поступають інсайдерські сигнали, що партнери готують певні перехідні умови, які будуть кращими, ніж умови торгівлі до початку повномасштабної війни, але гіршими, ніж під час дії економічного безвізу.
Проте вони з’являться не завтра. Йдеться про часовий проміжок від трьох до шести місяців, і вони не набудуть чинності автоматично з ініціативи Єврокомісії – потрібно буде рішення Європейського Парламенту та Ради ЄС, а це теж ще додатковий час.
А якщо говорити про те комплексне системне рішення, яке почали обмірковувати рік тому (але Україна віддала ініціативу, сподіваючись, що її повинна підготувати та реалізувати сторона ЄС), а саме – закріплення нового більш ліберального режиму торгівлі між Україною та Європейським Союзом шляхом внесення змін до Угоди про асоціацію – то це може зайняти ще більше часу.
💁‍♂️Тож не треба сидіти і очікувати на подарунки, а йти і домовлятися про точкові лібералізації по найбільш важливих для нас експортних позиціях (у першу чергу – аграрних: кукурудзі та інших зернових культурах, цукру, меду) шляхом ухвалення окремих регламентів про секторальні преференції, як це вдалось зробити по залізу та сталі.

Український бізнес не просить подачок – йому потрібні дешеві гроші, справедлива дерегуляція і захист від воєнних ризиків. На часі забезпечити елементарні умови для тих, хто тримає економіку і дає людям роботу.

Розширюю канали спілкування з громадськістю та бізнесом - тепер і в LinkedIn.

Додавайтеся до контактів за посиланням.

Вітаю ФК Шахтар Донецьк із здобуттям Кубка України!
Переможець у протистоянні із ФК Динамо Київ визначився у драматичній серії пенальті.
Вболівав за своє рідне місто, Київ. Але перемагає сильніший, або як у серії пенальті – у кого нерви виявились міцнішими.
Драматична гра, гідна фіналу, яка точно сподобалась уболівальникам.

💲📊За останні 12 місяців найбільше подорожчали капуста, морква, «автоцивілка», подешевшав – дизель (Держстат)
По кошику із 54 товарів і послуг, цінову динаміку яких відстежує Держстат, за останні 12 місяців (квітень 2024/ квітень 2025) найбільшими темпами подорожчали:
▪️Капуста (+276%)
▪️Морква (+223%)
▪️Автоцивілка (ОСЦПВ) (+135%)
▪️Яблука (+88%)
▪️Яйця (+77%)
▪️Буряк (+77%)
▪️Крупи ячні (+43%)
▪️Олія соняшникова (+39%)
▪️Борошно пшеничне (+38%)
🔻Водночас, за останні 12 місяців подешевшала тільки одна позиція – дизельне пальне (-1,2%). Ще на одну позицію – сало – ціна майже не змінилась (+0,2%).

👨🏻‍💻На цьому каналі неодноразово розглядали фактори впливу на інфляцію. Це:
▫️Сезонні фактори у вигляді несприятливих погодних умови влітку і восени минулого року, що призвели до погіршення врожайності та зменшення пропозиції с/г сировини, окремих сирих продуктів харчування. У випадку овочів/ фруктів традиційно вдаються в знаки також обмежені потужності для зберігання, решти культур - незадовільна якість посівного матеріалу та інші фактори.
▫️Фундаментальні чинники, які штовхають угору базову інфляцію через зростання виробничих витрат на оплату праці, сировину, енергозабезпечення.
▫️У випадку автоцивілки – змінились нові правила страхування, які набули чинності з 1 січня 2025 року, в т.ч. щодо збільшення максимальних страхових виплат відповідно до стандартів ЄС. 

💁‍♂️Очікується, що у травні - червні річна (за останні 12 місяців) інфляція почне спадати. Утім багато буде залежати від нового урожаю та продовження війни, яка сама по собі залишається вагомим про-інфляційним фактором, що тисне на витрати бізнесу.
Нагадаю, останній прогноз споживчої інфляції на кінець 2025 року від НБУ - 8,7% від МВФ – 9%, від Уряду – 9,5%.
 

Фото, якого ви точно не очікували. Але ж гарно, погодьтеся.

З Днем вишиванки, друзі!
Сьогодні в парламенті, як і в усьому світі, ми шануємо наші народні символи. Це не тільки про вишиванки, це про єдність, культуру й історію.

Бути українцем – велика честь🇺🇦