До безперечних здобутків податкового контролю у сфері справляння ПДВ відноситься припинення класичних скрутів та перехід шахраїв на більш витончені схеми ухилення від оподаткування.
Найбільш популярним в цьому контексті продовжує бути пальне.
Податківці Чернігівщини викрили організовану злочинну групу, що контролюється громаднами Костянтином К. і Олександром Р. та проводила так звані «циркулюючі» операції з реалізації пального в межах однієї групи, маскуючи фіктивні операції, спрямовані на штучне створення первинних бухгалтерських документів (договорів, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів), які були підставою для формування та завищення податкового кредиту з ПДВ у бухгалтерському обліку на загальну суму 3,9 млрд. грн. (у т.ч. ПДВ 395,2 млн. грн.).
❌Шляхом внесення вказаної групи підприємств до категорії ризикових, ДПС припинено схему роботи групи підприємств та упереджено розповсюдження схемного податкового кредиту на суму більше ніж 61 млн грн.
Наразі тримаємо під контролем притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні злочинної діяльності, а також тих хто сприяв їм або допомагає уникнути відповідальності.
Найбільш популярним в цьому контексті продовжує бути пальне.
Податківці Чернігівщини викрили організовану злочинну групу, що контролюється громаднами Костянтином К. і Олександром Р. та проводила так звані «циркулюючі» операції з реалізації пального в межах однієї групи, маскуючи фіктивні операції, спрямовані на штучне створення первинних бухгалтерських документів (договорів, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів), які були підставою для формування та завищення податкового кредиту з ПДВ у бухгалтерському обліку на загальну суму 3,9 млрд. грн. (у т.ч. ПДВ 395,2 млн. грн.).
❌Шляхом внесення вказаної групи підприємств до категорії ризикових, ДПС припинено схему роботи групи підприємств та упереджено розповсюдження схемного податкового кредиту на суму більше ніж 61 млн грн.
Наразі тримаємо під контролем притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні злочинної діяльності, а також тих хто сприяв їм або допомагає уникнути відповідальності.
Вітаю митницю з перевиконанням плану надходжень за травень!
❕ Митники зібрали 48,4 млрд.грн., перевиконавши план на 12%.
Перевиконання склало 5,2 млрд грн
З початку року перевиконання складає 19,6 млрд грн.
Результати податкової незабаром.
Перевиконання склало 5,2 млрд грн
З початку року перевиконання складає 19,6 млрд грн.
Результати податкової незабаром.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Видатки держбюджету на оборону за 4 місяці склали 43% від річного плану
Трохи додам до дискусії щодо розриву (гепу) на військові видатки.
Нагадаю цей геп виник тому що:
- Бюджет – 2024 приймався на основі макроекономічного прогнозу, який передбачав сповільнення військових дій із другої половини 2024 року. Таке ж припущення влітку – на початку осені минулого року закладалось в усі прогнози і сценарії: квартальні прогнози НБУ, в програму EFF. Ці припущення звісно були переглянуті під кінець 2023 року. І це нормально, бо війна породжує значну невизначеність. Той, хто розповідає, що знає яким буде хід війни через рік або навіть пів-року, м’яко кажучи, кривить душею.
- Були затримки із наданням військової допомоги з боку США на початку цього року. Через це Мінфін був змушений перекидати видатки з кінця року, які мала б йти на грошове забезпечення ЗСУ, і зсувати їх на початок року, витрачаючи на статті, в т.ч. що передбачають закупівлю боєприпасів, військової техніки, обладнання.
Отже, за даними Держказначейства, за 4 місяці 2024 року прямі видатки на оборону сягнули 577,2 млрд. грн, що складає 43,4% від плану на рік. За умови рівномірного витрачання і врахування повної потреби норматив на 4 місяці мав би бути 33,3%.
Інший факт. Проти 4-х місяців 2023 року, відповідні видатки зросли ненабагато - на 3% (+16,6 млрд. грн.). Звісно тут слід враховувати розбивку між загальним і спецфондом, за якими обліковуються поставки військової техніки і обладнання, в т.ч. партнерами, а також спец-рахунки на оборону. По першому кварталу ця розбивки була схожою із 2023 роком. Слід також врахувати, що порівняно із минулим роком більше військових видатків розподіляються за статтями «громадський порядок, безпека», які зросли більш ніж на 40% (+56 млрд. грн.) Утім, у частині власне прямих видатків на оборону зараз ми йдемо по «лекалам» минулого року.
Нагадаю, минулого року видатки держбюджету на оборону склали 2098 млрд. грн. Уточнений план на цей рік 1330 млрд. грн. Різниця між ними (+/-), яку кожен може порахувати сам, власне і є той фактичний геп, який ми матимемо якщо війна продовжуватиметься до кінця року із приблизно такою ж інтенсивністю. Частина цього гепу ймовірно буде закрита поставками військової техніки партнерами, насамперед США. Утім поточні видатки на утримання війська і державні програми забезпечення військовою технікою, обладнанням, боєприпасами, ми покриваємо із внутрішніх джерел.
Тому експертні прикидки, які лунають, що фактичний геп є щонайменше удвічі більшим за поточні оцінки 200 млрд. грн. (5 млрд. дол.), є недалекими від істини.
Трохи додам до дискусії щодо розриву (гепу) на військові видатки.
Нагадаю цей геп виник тому що:
- Бюджет – 2024 приймався на основі макроекономічного прогнозу, який передбачав сповільнення військових дій із другої половини 2024 року. Таке ж припущення влітку – на початку осені минулого року закладалось в усі прогнози і сценарії: квартальні прогнози НБУ, в програму EFF. Ці припущення звісно були переглянуті під кінець 2023 року. І це нормально, бо війна породжує значну невизначеність. Той, хто розповідає, що знає яким буде хід війни через рік або навіть пів-року, м’яко кажучи, кривить душею.
- Були затримки із наданням військової допомоги з боку США на початку цього року. Через це Мінфін був змушений перекидати видатки з кінця року, які мала б йти на грошове забезпечення ЗСУ, і зсувати їх на початок року, витрачаючи на статті, в т.ч. що передбачають закупівлю боєприпасів, військової техніки, обладнання.
Отже, за даними Держказначейства, за 4 місяці 2024 року прямі видатки на оборону сягнули 577,2 млрд. грн, що складає 43,4% від плану на рік. За умови рівномірного витрачання і врахування повної потреби норматив на 4 місяці мав би бути 33,3%.
Інший факт. Проти 4-х місяців 2023 року, відповідні видатки зросли ненабагато - на 3% (+16,6 млрд. грн.). Звісно тут слід враховувати розбивку між загальним і спецфондом, за якими обліковуються поставки військової техніки і обладнання, в т.ч. партнерами, а також спец-рахунки на оборону. По першому кварталу ця розбивки була схожою із 2023 роком. Слід також врахувати, що порівняно із минулим роком більше військових видатків розподіляються за статтями «громадський порядок, безпека», які зросли більш ніж на 40% (+56 млрд. грн.) Утім, у частині власне прямих видатків на оборону зараз ми йдемо по «лекалам» минулого року.
Нагадаю, минулого року видатки держбюджету на оборону склали 2098 млрд. грн. Уточнений план на цей рік 1330 млрд. грн. Різниця між ними (+/-), яку кожен може порахувати сам, власне і є той фактичний геп, який ми матимемо якщо війна продовжуватиметься до кінця року із приблизно такою ж інтенсивністю. Частина цього гепу ймовірно буде закрита поставками військової техніки партнерами, насамперед США. Утім поточні видатки на утримання війська і державні програми забезпечення військовою технікою, обладнанням, боєприпасами, ми покриваємо із внутрішніх джерел.
Тому експертні прикидки, які лунають, що фактичний геп є щонайменше удвічі більшим за поточні оцінки 200 млрд. грн. (5 млрд. дол.), є недалекими від істини.
Данило Гетманцев
Видатки держбюджету на оборону за 4 місяці склали 43% від річного плану Трохи додам до дискусії щодо розриву (гепу) на військові видатки. Нагадаю цей геп виник тому що: - Бюджет – 2024 приймався на основі макроекономічного прогнозу, який передбачав сповільнення…
Що далі? Я не буду розвивати очевидну думку, що закриття розриву у фінансуванні ЗСУ – це питання нашого виживання. Поговоримо краще про потенційні джерела.
Щоб подолати такий розрив у 2024 році запланованих заходів із фіскальної консолідації не вистачить. Безболісні для суспільства варіанти – це закриття якомога більшої частини цього гепу за рахунок збільшення розміщення ОВДП (але тут і так маємо дуже хороший роловер на рівні 160%) і детінізації (на ринку підакцизної продукції, перекриття сірого імпорту і контрабанди, експорту «чорного зерна», уникнення оподаткування он-лайн казино). Відповідаючи наперед на питання, що нічого не робиться, хочу нагадати, що за 4 місяці цього року ми вже маємо перевиконання плану податковою службою на 12,6% (+38,2 млрд. грн.), митною службою – на 8,4% (+14,4 млрд. грн.). Проти аналогічного періоду минулого року податкові платежі, що адмініструються ДПС, по загальному фонду зросли на 85%. Це перевиконання частково також відображає посилення боротьби з тінню, але звісно цих заходів недостатньо. Тут точно є куди рухатись, долаючи опір корумпованих кланів і демонструючи швидкі результати. Скажу чесно особисто для мене лакмусом тут була і залишається ситуація із нелегальним тютюном.
Решта варіантів, які обговорюються в експертних колах (секвестр бюджету, конвертація частини залишку коштів місцевих бюджетів у військові ОВДП, понадпланова девальвація гривні, бюджетна емісія НБУ) – це вибір між поганим і дуже поганим, де емісія на покриття дефіциту бюджету є найгіршим сценарієм, якого уникатимемо до останнього.
Щоб подолати такий розрив у 2024 році запланованих заходів із фіскальної консолідації не вистачить. Безболісні для суспільства варіанти – це закриття якомога більшої частини цього гепу за рахунок збільшення розміщення ОВДП (але тут і так маємо дуже хороший роловер на рівні 160%) і детінізації (на ринку підакцизної продукції, перекриття сірого імпорту і контрабанди, експорту «чорного зерна», уникнення оподаткування он-лайн казино). Відповідаючи наперед на питання, що нічого не робиться, хочу нагадати, що за 4 місяці цього року ми вже маємо перевиконання плану податковою службою на 12,6% (+38,2 млрд. грн.), митною службою – на 8,4% (+14,4 млрд. грн.). Проти аналогічного періоду минулого року податкові платежі, що адмініструються ДПС, по загальному фонду зросли на 85%. Це перевиконання частково також відображає посилення боротьби з тінню, але звісно цих заходів недостатньо. Тут точно є куди рухатись, долаючи опір корумпованих кланів і демонструючи швидкі результати. Скажу чесно особисто для мене лакмусом тут була і залишається ситуація із нелегальним тютюном.
Решта варіантів, які обговорюються в експертних колах (секвестр бюджету, конвертація частини залишку коштів місцевих бюджетів у військові ОВДП, понадпланова девальвація гривні, бюджетна емісія НБУ) – це вибір між поганим і дуже поганим, де емісія на покриття дефіциту бюджету є найгіршим сценарієм, якого уникатимемо до останнього.
Уряд за засіданні 31 травня схвалив рішення про:
◾️продовження дії положення про покладання спеціальних обов'язків (ПСО) на учасників ринку електроенергії, відповідно до якого до 30 квітня 2025 року встановлюється єдина ціна для індивідуальних та колективних побутових споживачів на рівні 4,32 грн. за кВт/год.;
◾️протягом опалювального періоду (з 1 жовтня 2024 року по 30 квітня 2025 року) для споживачів, які використовують електроопалювальні установки, при споживанні ними в цей період до 2000 кВт/год. електроенергії на місяць, передбачено пільговий тариф – 2,64 грн. за кВт/год.;
◾️для тих, хто користується двозонним лічильником, «нічний тариф» становитиме 2,16 грн. за кВт/год.
Рішення непросте, але – будемо відверті – очікуване.
Доки була можливість тримати ціну на електроенергію на нижчому рівні – це робилося (попри інфляцію, девальвацію, двоетапне підвищення мінімальної заробітної плати та деякі інші чинники, які впливали на собівартість).
Станом на зараз тариф 2,64 грн. за кВт/год. покривав трохи більше третини від ринкової ціни електроенергії.
Найближчим часом енергетикам знадобиться дуже багато фінансових ресурсів, аби спробувати відновити / замістити втрачені та пошкоджені потужності генерації, передачі та розподілу електроенергії, провести влітку велику ремонтну кампанію, підготуватись до проходження майбутнього осінньо-зимового періоду збільшення споживання.
Повторюся – рішення, звичайно, не менш складне, ніж про підвищення податків задля фінансування сил безпеки і оборони, але інших варіантів у виконавчій владі наразі немає…
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🧮 Загалом від платежів, що адмініструються податковою у травні маємо попередні показники (на 18.00):
📥 Надходження (сальдо) до загального фонду держбюджету становлять 99,9 млрд грн.
✅ Показники розпису Мінфіну виконано у повному обсязі (106,8 % , додатково до бюджету надійшло 6,4млрд гривень). Перевиконання показників розпису відбулося з:
🔗 податку на прибуток (+ 5,2 млрд грн, або + 14,1%);
🔗 акцизного податку (з вироблених та ввезених підакцизних товарів) (+0,3 млрд грн, або +2,7% за рахунок перевиконання розпису акцизного податку з тютюну та тютюнових виробів);
🔗 рентних платежів (+ 0,2 млрд грн, або + 3,8%);
🔗ПДФО (+0,8 млрд грн, або +5,1%).
🪙 На рахунки платників відшкодовано 12,7 млрд грн ПДВ.
💰 Загалом перевиконання за 5 місяців становить 11,3 % або 44,7 млрд грн.
Найбільше перевиконання відбулось з: податку на прибуток - плюс 44,5 млрд грн (в 1,5 раза), ПДВ плюс 2,9 млрд грн (+2,7 %) та ПДФО плюс 2,7 млрд грн (+3,5%).
📥 Надходження (сальдо) до загального фонду держбюджету становлять 99,9 млрд грн.
✅ Показники розпису Мінфіну виконано у повному обсязі (106,8 % , додатково до бюджету надійшло 6,4млрд гривень). Перевиконання показників розпису відбулося з:
🔗 податку на прибуток (+ 5,2 млрд грн, або + 14,1%);
🔗 акцизного податку (з вироблених та ввезених підакцизних товарів) (+0,3 млрд грн, або +2,7% за рахунок перевиконання розпису акцизного податку з тютюну та тютюнових виробів);
🔗 рентних платежів (+ 0,2 млрд грн, або + 3,8%);
🔗ПДФО (+0,8 млрд грн, або +5,1%).
🪙 На рахунки платників відшкодовано 12,7 млрд грн ПДВ.
💰 Загалом перевиконання за 5 місяців становить 11,3 % або 44,7 млрд грн.
Найбільше перевиконання відбулось з: податку на прибуток - плюс 44,5 млрд грн (в 1,5 раза), ПДВ плюс 2,9 млрд грн (+2,7 %) та ПДФО плюс 2,7 млрд грн (+3,5%).
Коли на початку останнього тижня травня Президент В.Зеленський за два дні підписав три довгострокові десятирічні документи про співробітництво у сфері оборони в Іспанії, Бельгії та Португалії – здавалося, що перевершити таку інтенсивність контактів і перемовин буде дуже складно.
Але, як виявилось, неможливого не буває.
У Стокгольмі відбулося підписання протягом одного дня ще трьох угод:
🇸🇪зі Швецією, яка зокрема, закріплює отримання протягом 2024-2026 років допомоги у загальному розмірі 75 млрд. крон (6,9 млрд. доларів), зокрема приблизно по 25 млрд. до кінця нинішнього та у два наступні роки, а загалом від початку повномасштабної війни її розмір досягне (станом з анонсованим на зараз) 105 млрд. крон, з яких понад 93% - це пакети військової допомоги (з дуже важливим внеском у вигляді бронетехніки, артилерії та авіаційної підтримки, зокрема засобами повітряного спостереження, управління та контролю ASC 890);
🇮🇸з Ісландією, яка бере на себе зобов’язання про виділення протягом 2024-2028 років щонайменше 4 млрд. ісландських крон щорічно, із затвердженням кожного року пропорції розподілу між військовою і цивільною підтримкою (протягом двох попередніх років Уряд країни виділив нам близько 2,9 млрд. ісландських крон на економічну та гуманітарну підтримку та 2,6 млрд. ісландських крон на підтримку оборони), а також забезпечення транспортування в Україну військових вантажів та обладнання від союзників по НАТО;
🇳🇴з Норвегією, яка у доповнення до приблизно 11 млрд.норвезьких крон (близько 940 млн. євро), наданих після повномасштабного вторгнення росії, протягом 2023-2027 років виділить ще 75 млрд. норвезьких крон (6,4 млрд. євро) у межах Програми підтримки Нансена, а військова підтримка від країни у нинішньому році становитиме щонайменше 13,5 млрд. норвезьких крон (1,2 млрд. євро), а також, що важливо– продовження постачання системи протиповітряної та протиракетної оборони, включно з NASAMS, та очікувані в українському небі норвезькі F-16.
Звісно, у кожній Угоді, окрім центральних питань співробітництва у сфері безпеки, невід’ємна складова – політична, економічна, фінансова підтримка, протидія спільним загрозам, сприяння євроатлантичній інтеграції України, інвестиції, відбудова України, продовження і посилення політики санкцій, притягнення до відповідальності винних у скоєнні військових та інших злочинів і багато іншого.
Окрім укладання зазначених Угод, у Стокгольмі відбувся Третій саміт Україна – Північна Європа, в якому, окрім керівників Швеції, Ісландії та Норвегії, взяли також участь Президент Фінляндії та Прем’єр-міністр Данії (з цими державами безпекові угоди були укладені раніше). На заходіобговорили оборонну співпрацю, військову підтримку, посилення протиповітряної оборони, євроатлантичну інтеграцію нашої держави та підготовку до Саміту миру, та за результатами прийняли Спільну заяву, у якій висловили потужну підтримку нашій державі (її текст – за посиланням https://www.president.gov.ua/news/spilna-zayava-tretogo-samitu-ukrayina-pivnichna-yevropa-v-m-91253).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Офіційне інтернет-представництво Президента України
Спільна заява третього саміту Україна – Північна Європа в м. Стокгольмі — Офіційне інтернет-представництво Президента України
💁♂️Отже, маємо домовленості на рівні персоналу (Staff-LevelAgreement, SLA) щодо чергового перегляду програми EFF. Певним чином це непересічна подія, бо до цього жодна програма МВФ з Україною не заходила так далеко – до четвертого перегляду, що робить її найрезультативнішою в історії взаємин із Фондом.
Це говорить про важливість програми EFF з МВФ як якоря усього пакету зовнішнього фінансування до 2027 року, а також про відданість української сторони виконувати взяті зобов’язання, що сприятимуть збереженню макрофінансової стійкості під час війни та впровадженню структурних реформ у ході переговорів про вступ до ЄС. Під час перегляду зазначено, що Україна виконала усі кількісні критерії та структурні маяки за програмою, що підлягали оцінці.
Декілька цікавих інсайтів с прес-релізу щодо SLA
- Макроекономічні ризики посиляться у другій половині 2024 року. Економічна активність сповільниться (через обстріли інфраструктури та пролонговану невизначеність через війну), а інфляція навпаки трохи прискориться.
- Надходження зовнішнього фінансування до кінця 2024року відбуватиметься своєчасно, що підтримуватиме макроекономічну стабільність.
- Українська влада досягла прогресу у питанні реструктуризації комерційного зовнішнього боргу на умовах, передбачених програмою. Це має створити фіскальний простір для першочергових видатків і повернути борг до прийнятного рівня.
- Бюджет 2025 року потребуватиме заходів з мобілізації внутрішніх доходів, зважаючи на все ще високі потреби у видатках.
- З огляду на все ще високі реальні процентні ставки та збереження стійких інфляційних очікувань, Національний банк зможе й надалі пом'якшувати монетарну політику.
- Гнучкий обмінний курс залишатиметься буфером, що пом’якшуватиме зовнішні і внутрішні фінансові шоки. Водночас, НБУ продовжуватиме політику поступової валютної лібералізації відповідно до своєї стратегії, не створюючи ризики для макроекономічної стабільності.
- Реалізація реформ у рамках Національної стратегії доходів має бути прискорена. «Найближчим пріоритетом є зміцнення податкового та митного адміністрування, у т.ч. шляхом вирішення питань дотримання законодавства, та зміцнення суспільної довіри через антикорупційні реформи та заходи щодо належного захисту особистої інформації платників податків. Необхідно швидко провести серйозні законодавчі реформи для посилення спроможності Бюро економічної безпеки ефективно протидіяти серйозним економічним злочинам, а ухвалення змін до Митного кодексу відповідно до найкращої міжнародної практики також буде критично важливим у найближчі місяці».
- У банківській сфері головними пріоритетами є: посилення банківського регулювання, нагляду, кредитної діяльності та інфраструктури ринків капіталу, а також посилення фінансової інклюзії, особливо на деокупованих територіях та в регіонах, близьких до активних бойових дій.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Данило Гетманцев
Що далі:
- Домовленості за SLA має затвердити Рада виконавчих директорів МВФ, засідання якої з цього приводу очікується за два-три тижні. Після позитивного схвалення Україна отримає транш у червні на суму близько 2,2 млрд. дол.
- Очікуємо також на оновлений перелік заходів з економічної та фінансової політики, спрямований на підтримку макроекономічної стабільності та просування економічних реформ, про що було домовлено у ході останнього SLA.
Більше деталей у прес-релізі МВФ https://www.imf.org/en/News/Articles/2024/05/31/pr-24195-ukraine-authorities-reach-agreement-on-the-4th-review-of-the-eff-arrangement
- Домовленості за SLA має затвердити Рада виконавчих директорів МВФ, засідання якої з цього приводу очікується за два-три тижні. Після позитивного схвалення Україна отримає транш у червні на суму близько 2,2 млрд. дол.
- Очікуємо також на оновлений перелік заходів з економічної та фінансової політики, спрямований на підтримку макроекономічної стабільності та просування економічних реформ, про що було домовлено у ході останнього SLA.
Більше деталей у прес-релізі МВФ https://www.imf.org/en/News/Articles/2024/05/31/pr-24195-ukraine-authorities-reach-agreement-on-the-4th-review-of-the-eff-arrangement
IMF
IMF and Ukrainian Authorities Reach Staff Level Agreement on the Fourth Review of the Extended Fund Facility (EFF) Arrangement
An International Monetary Fund (IMF) team led by Mr. Gavin Gray held discussions in Warsaw with Ukrainian officials, during May 27-31, 2024, on the Fourth Review of the country’s 4-year EFF Arrangement, building on policy dialogue and outreach that took place…
Цифра тижня — це збільшення надходжень всередині держави по платежах, які адмініструються ДПС, за 5 місяців рік до року на 47,1 % або на 141,1 млрд грн.
Якщо порівнювати з мирним 2021 роком то це +83,4 % або 200,3 млрд гривен. І це при катастрофічному падінні економіки в 2022-у році.
З задоволенням чекаємо пояснень «експертів» про вплив на надходження «прихованої» інфляції, Сатурна в Козерозі та інших магнітних бурь😉
Якщо порівнювати з мирним 2021 роком то це +83,4 % або 200,3 млрд гривен. І це при катастрофічному падінні економіки в 2022-у році.
З задоволенням чекаємо пояснень «експертів» про вплив на надходження «прихованої» інфляції, Сатурна в Козерозі та інших магнітних бурь😉
Друзі, потрібна допомога у боротьбі з тінню.
❌ БЕБ зупинив виробництво ТОВ «Оріон Тобакко» нелегального тютюну, вирізавши обладнання. Групу осіб, яку повʼязують із злим кримінальним генієм Альперіним, звинувачують у виготовленні та зберіганні підроблених марок акцизного податку з метою їх використання при збуті тютюнових виробів власного виробництва на території Одеської області.
Іншими словами - у крадіжці тютюнового акцизу у армії.
Прокурор подав до Шевченківського районного суду Києва клопотання про накладення на обладнання арешту.
Однак судове засідання під головуванням судді Циткіча не відбувається з невідомих причин. Додам, що цим же судом в минулому обладнання неодноразово поверталося власнику, аби він без перешкод продовжив злочин.
Переконаний, що на цей раз відкладення зумовлено тим, що вельмишановний суддя глибоко і уважно вивчає всю довгу кримінальну долю знаряддя злочину, аби винести неупереджене та справедливе рішення не на користь нелегальній тютюновій промисловості, а врешті-решт на користь законності.
Давайте підтримаємо суддю Циткіча у його не легкому щоденному відстоюванні честі високого звання судді, та зробивши його відомим як беззастережного борця з організованою злочинністю, допоможемо йому цю честь відстояти!
Перепости, шери, благословіння, дифірамби, гімни, оди, акафісти і навіть написи на парканах на честь судді Циткіча всіляко вітаються!
Іншими словами - у крадіжці тютюнового акцизу у армії.
Прокурор подав до Шевченківського районного суду Києва клопотання про накладення на обладнання арешту.
Однак судове засідання під головуванням судді Циткіча не відбувається з невідомих причин. Додам, що цим же судом в минулому обладнання неодноразово поверталося власнику, аби він без перешкод продовжив злочин.
Переконаний, що на цей раз відкладення зумовлено тим, що вельмишановний суддя глибоко і уважно вивчає всю довгу кримінальну долю знаряддя злочину, аби винести неупереджене та справедливе рішення не на користь нелегальній тютюновій промисловості, а врешті-решт на користь законності.
Давайте підтримаємо суддю Циткіча у його не легкому щоденному відстоюванні честі високого звання судді, та зробивши його відомим як беззастережного борця з організованою злочинністю, допоможемо йому цю честь відстояти!
Перепости, шери, благословіння, дифірамби, гімни, оди, акафісти і навіть написи на парканах на честь судді Циткіча всіляко вітаються!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Як людина з досвідом у державних лотереях, і не тільки в них, хочу порадити людині з досвідом у ломбардах перевіряти те, що йому підсовують для чергового коменту у тіктоці.
Перевіряти першоджерела так, як досвідчений лихвар перевіряє каблучку.
Інакше, якщо постійно поширювати і коментувати фейки вам перестануть подавати руку не тільки політики, але й ваші колеги лихварі.
Перевіряти першоджерела так, як досвідчений лихвар перевіряє каблучку.
Інакше, якщо постійно поширювати і коментувати фейки вам перестануть подавати руку не тільки політики, але й ваші колеги лихварі.
З початку 2024 року у рамках державної програми «Власна справа» видано вже 1 млрд. грн. грантів.
💰Кошти на безповоротній основі отримали понад 4,1 тисячі підприємців.
Усього ж від старту програми у липні 2022 року – вона стала одним з перших проектів у рамках Плану відновлення України – гранти було надано понад 17 тисячам заявників на загальну суму більше 4 млрд. грн.
Віддача від програми також є відчутною – за цей час вже понад 2 млрд. грн. повернулось до бюджету у вигляді податків і зборів, створено 37 тисяч нових робочих місць.
Для нас важливе продовження стимулювання і підтримка розвитку малого бізнесу, адже кожен грант – це чиясь невеличка як для держави, але дуже значуща персонально для кожного отримувача «історія», можливість збудувати чи розширити власний бізнес, працевлаштувати хоча б одну-дві людини, для яких це також важливо.
Держава надає на безповоротній основі від 50 до 250 тисяч гривень, які можна витратити на оренду приміщення, придбання або лізинг обладнання, закупівлю сировини,матеріалів та комплектуючих, а також інші «виробничі потреби».
Отримати відповіді на найпоширеніші запитання, а також подати заявку можна на Порталі «Дія» за посиланням https://diia.gov.ua/services/grant-na-vlasnu-spravu
💰Кошти на безповоротній основі отримали понад 4,1 тисячі підприємців.
Усього ж від старту програми у липні 2022 року – вона стала одним з перших проектів у рамках Плану відновлення України – гранти було надано понад 17 тисячам заявників на загальну суму більше 4 млрд. грн.
Віддача від програми також є відчутною – за цей час вже понад 2 млрд. грн. повернулось до бюджету у вигляді податків і зборів, створено 37 тисяч нових робочих місць.
Для нас важливе продовження стимулювання і підтримка розвитку малого бізнесу, адже кожен грант – це чиясь невеличка як для держави, але дуже значуща персонально для кожного отримувача «історія», можливість збудувати чи розширити власний бізнес, працевлаштувати хоча б одну-дві людини, для яких це також важливо.
Держава надає на безповоротній основі від 50 до 250 тисяч гривень, які можна витратити на оренду приміщення, придбання або лізинг обладнання, закупівлю сировини,матеріалів та комплектуючих, а також інші «виробничі потреби».
Отримати відповіді на найпоширеніші запитання, а також подати заявку можна на Порталі «Дія» за посиланням https://diia.gov.ua/services/grant-na-vlasnu-spravu
diia.gov.ua
Грант на власну справу
За даними держслужби статистики, у першому кварталі загальна площа житлових будівель, прийнятих в експлуатацію, склала 2,18 млн. кв.м.
У регіональному розрізі, лідерами за закінченим житловим будівництвом залишаються Київська область + Київ, на дол. яких припадає 32% уведеного в експлуатацію житла, а також області Західної України із часткою 40% (насамперед Львівська область). Найменший показник – у регіонах з активними бойовими діями та наближених до фронту: Донецькій, Херсонській, Миколаївській областях.
Попри зростання обсягів житла зданого в експлуатацію, поточна ситуація і перспективи на цьому ринку залишаються складними.
Нагадаю оцінки з останнього звіту НБУ щодо фінансової стабільності (грудень 2023)
«Спорудження житла триває нерівномірними темпами. Хоча формально роботи відновили на значній частині об’єктів, подекуди вони здійснюються неактивно. Нові забудови в останні півтора роки майже не розпочиналися, крім нечастих випадків у західних областях. Забудовники переважно завершують роботи, розпочаті ще до початку повномасштабної війни, та добудовують нові секції в наявних житлових комплексах... У довгостроковій перспективі пропозиція нового житла залишається під загрозою. Низький попит та висока собівартість будівництва, спричинена здорожчанням будматеріалів та дефіцитом кваліфікованих робітників, погіршує фінансовий стан девелоперів. Через неохочі старти нових будівництвта скрутний стан галузі, поповнення житлового фонду надалі сповільнюватиметься».
Допоки триває війна обсяги будівництва нового будівництва житла залишатимуться пригніченими через проблеми як з боку пропозиції, так і попиту. Власне житло – це довгострокова і капіталомістка інвестиція, яка зважується на безпекові ризики, ризики нового будівництва з нуля, оцінку домогосподарствами свого фінансового стану у перспективі 10 і більше років.
Завдання держави у цей період – фінансова допомога сім’ям, які втратили житло через російську агресію, стимулювання доступної іпотеки (програма єОселя) та розвиток форматів будівництва доступного житла для оренди/ оренди із викупом.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Думки про бюджетний розрив, складні рішення і до чого тут прибутки банків
🤔Нещодавно на очі впала чергова статистика фінансового станубанківської системи за перші 4 місяці 2024 року:
▫️Чистий процентний дохід (дохід від надання кредитів, операцій з депозитними сертифікатами, ОВДП) – 74,2 млрд. грн. (збільшився на 20,9% або на 12,8 млрд. грн. рік до року)
▫️Чистий прибуток – 52,1 млрд. грн. (↑на 18,3%, + 8,1 млрд. грн. рік до року)
▫️Нарахований податок на прибуток – 12,9 млрд. грн. (↑на 52,1%, + 4,4 млрд. грн. рік до року). Для порівняння увесь нарахований податок на прибуток за 2019-2021 рр. складає 14,9 млрд. грн.
▫️Рентабельність капіталу (чистий прибуток до власного капіталу) – 48,8% (для порівняння, на початок повномасштабної війни 33,3%).
▫️Норматив адекватності регулятивного капіталу – 18,4% (до війни – 18%).
💁♂️Отже, попри банківська система залишається прибутковою і адекватно капіталізованою.
В черговий раз нагадую про це, тому що, по-перше, це не якась даність, яка «впала з неба». Це результат рішень, які приймались НБУ із початку війни у частині грошово- кредитної політики та регулювання банків, помножені на фінансову допомогу партнерів. Але сама допомога, яка до того ж почала надходити із запізненнями, без своєчасних рішень не спрацювала би.
А по-друге, хочу подякувати усій банківській спільності за їх внесок у підтримку сил оборони і безпеки. Тут вкотре подумки повертаюсь у ситуацію літа – 2023 року. Зараз від опозиційних політиків лунають дивні коментарі: «а ми попереджали, що буде розрив у фінансуванні військових видатків, чому влада нічого непі робила».
Кожен має відповідати за себе. Ми у комітеті готувались. Звідси ініціативи про перерозподіл військового ПДФО із місцевих до державного бюджету, що лобіював особисто і був готовий вносити «в зал» влітку минулого року (тоді вирішили почекати проект бюджету-2024), про податок на надприбуток банків, що був внесений в парламент від комітету. Обидва рішення були м’яко кажучи непопулярними, складними, але єдино правильними. Бо за їх рахунок (+ зарахування дорожнього фонду із спец до загального фонду) ми отримали до 200 млрд. грн. на підтримку ЗСУ.
Такі ж складні і вимушені рішення по закриттю бюджетного розриву стоять перед нами зараз. Всі варіанти на столі. Дочекаємось остаточних розрахунків Мінфіну. Єдине про що можу із впевненістю казати, що ми до останнього відкидатимемо перспективу бюджетної емісії НБУ. Пряме фінансування дефіциту бюджету НБУ нестиме ризики інфляції та девальвації гривні. Це те ж свого роду податок, але на бідних, які отримують фіксовані доходи у гривні (пенсіонери, бюджетники). Це опція останньої інстанції, яку ми уникатимемо допоки є всі інші джерела (податки + внутрішні ринкові запозичення).
🤔Нещодавно на очі впала чергова статистика фінансового станубанківської системи за перші 4 місяці 2024 року:
▫️Чистий процентний дохід (дохід від надання кредитів, операцій з депозитними сертифікатами, ОВДП) – 74,2 млрд. грн. (збільшився на 20,9% або на 12,8 млрд. грн. рік до року)
▫️Чистий прибуток – 52,1 млрд. грн. (↑на 18,3%, + 8,1 млрд. грн. рік до року)
▫️Нарахований податок на прибуток – 12,9 млрд. грн. (↑на 52,1%, + 4,4 млрд. грн. рік до року). Для порівняння увесь нарахований податок на прибуток за 2019-2021 рр. складає 14,9 млрд. грн.
▫️Рентабельність капіталу (чистий прибуток до власного капіталу) – 48,8% (для порівняння, на початок повномасштабної війни 33,3%).
▫️Норматив адекватності регулятивного капіталу – 18,4% (до війни – 18%).
💁♂️Отже, попри банківська система залишається прибутковою і адекватно капіталізованою.
В черговий раз нагадую про це, тому що, по-перше, це не якась даність, яка «впала з неба». Це результат рішень, які приймались НБУ із початку війни у частині грошово- кредитної політики та регулювання банків, помножені на фінансову допомогу партнерів. Але сама допомога, яка до того ж почала надходити із запізненнями, без своєчасних рішень не спрацювала би.
А по-друге, хочу подякувати усій банківській спільності за їх внесок у підтримку сил оборони і безпеки. Тут вкотре подумки повертаюсь у ситуацію літа – 2023 року. Зараз від опозиційних політиків лунають дивні коментарі: «а ми попереджали, що буде розрив у фінансуванні військових видатків, чому влада нічого непі робила».
Кожен має відповідати за себе. Ми у комітеті готувались. Звідси ініціативи про перерозподіл військового ПДФО із місцевих до державного бюджету, що лобіював особисто і був готовий вносити «в зал» влітку минулого року (тоді вирішили почекати проект бюджету-2024), про податок на надприбуток банків, що був внесений в парламент від комітету. Обидва рішення були м’яко кажучи непопулярними, складними, але єдино правильними. Бо за їх рахунок (+ зарахування дорожнього фонду із спец до загального фонду) ми отримали до 200 млрд. грн. на підтримку ЗСУ.
Такі ж складні і вимушені рішення по закриттю бюджетного розриву стоять перед нами зараз. Всі варіанти на столі. Дочекаємось остаточних розрахунків Мінфіну. Єдине про що можу із впевненістю казати, що ми до останнього відкидатимемо перспективу бюджетної емісії НБУ. Пряме фінансування дефіциту бюджету НБУ нестиме ризики інфляції та девальвації гривні. Це те ж свого роду податок, але на бідних, які отримують фіксовані доходи у гривні (пенсіонери, бюджетники). Це опція останньої інстанції, яку ми уникатимемо допоки є всі інші джерела (податки + внутрішні ринкові запозичення).
Цей тиждень був дуже насиченим у міжнародному плані та для забезпечення зміцнення сил оборони України.
❗️ Насамперед, за 5 днів підписано 6 нових безпекових угод – з Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією, Ісландією та Норвегією, на додачу до дев’яти, укладених протягом січня-квітня.
💁♂️Це не просто «про документи» – це порядок денний довгострокового 10-тирічного співробітництва зі згаданими державами, який серед іншого передбачає виділення Україні як зараз, так і у майбутньому мільярдів євро військової допомоги, яка включає вкрай необхідну авіацію, бронетехніку, артилерію та багато іншого, а також і реалізацію цивільних програм (гуманітарних, економічних, проектів відновлення).
🇨🇿У Празі відбулась дводенна конференція міністрів закордонних справ держав НАТО, у якій також взяв участь Генеральний секретар Альянсу.
Маємо декілька заяв і новин – як позитивних, так і не дуже.
Насамперед, вже у червні в Україну надійдуть перші партіїартилерійських снарядів у рамках чеської ініціативи Президента П.Павела. Не всі з них, віднайдені у державах третього світу, у гарному стані, але і тут є позитивна новина – чеські зброярі доведуть їх до потрібного стану.
Водночас не усі з тих держав (майже двох десятків), які запевнили про приєднання до «чеської ініціативи», виконали прийняті на себе зобов’язання, таких виявилось тільки чотири країни, а снаряди у кредит ніхто не дає...
Поступово вимальовується «коаліція сміливих держав», які, попри ядерні лякалки з кремля, публічно надали нам дозвіл на нанесення ударів переданою зброєю по військових цілях на території росії.
Таких держав вже десять, які санкціонували відповідні дії без обмежень, та ще дві, які окреслили максимальну дальність застосування переданої ними зброї.
Наші меседжі до тих, хто ще не прийняв «сміливе» рішення, або ставить завдання перед нашими військовими попередньо ретельно переміряти відстані:
◾️західна зброя потрібна нам виключно для знищення живої сили та техніки агресора, і ворог, який стріляє з гармат і танків із Запорізької чи Херсонської області нічим принципово не відрізняється від ворога, який б’є по центру Харкова з «Іскандерів» у Бєлгородський області чи пускає смертоносні ракети зі стратегічних бомбардувальників поблизу Каспію – і ті, і ті несуть українцям смерть і горе;
◾️неможливо ефективно воювати, коли в тебе, як влучно висловились західні дипломати, одна рука (додам від себе – інколи і обидві) зв’язана за спиною. Ми заздалегідь бачили усі приготування ворога наприкінці квітня – початку травня перед наступом на Харківську область, і не могли знищувати їх угруповання на упередження, щоб ліквідувати цей напрямок у зародку – натомість маємо вже понад три тижні десятки кілометрів додаткової лінії фронту, чимало загиблих і поранених військових і цивільних, вщент знищений Вовчанськ і десятки тисяч біженців та осіб, яких ми змушені будемо ще додатково вимушено відселити.
Ми не менш, а навіть набагато більше, ніж наші союзники прагнемо якомога швидше завершити війну, бо вона йде на нашій території, забирає у нас найцінніше – життя українців, завдає величезних руйнувань. Але для наближення перемоги нам потрібні не рішення, що стримують і пригальмовують, а можливості, не обтяжені обмеженнями.
💁♂️Це не просто «про документи» – це порядок денний довгострокового 10-тирічного співробітництва зі згаданими державами, який серед іншого передбачає виділення Україні як зараз, так і у майбутньому мільярдів євро військової допомоги, яка включає вкрай необхідну авіацію, бронетехніку, артилерію та багато іншого, а також і реалізацію цивільних програм (гуманітарних, економічних, проектів відновлення).
🇨🇿У Празі відбулась дводенна конференція міністрів закордонних справ держав НАТО, у якій також взяв участь Генеральний секретар Альянсу.
Маємо декілька заяв і новин – як позитивних, так і не дуже.
Насамперед, вже у червні в Україну надійдуть перші партіїартилерійських снарядів у рамках чеської ініціативи Президента П.Павела. Не всі з них, віднайдені у державах третього світу, у гарному стані, але і тут є позитивна новина – чеські зброярі доведуть їх до потрібного стану.
Водночас не усі з тих держав (майже двох десятків), які запевнили про приєднання до «чеської ініціативи», виконали прийняті на себе зобов’язання, таких виявилось тільки чотири країни, а снаряди у кредит ніхто не дає...
Поступово вимальовується «коаліція сміливих держав», які, попри ядерні лякалки з кремля, публічно надали нам дозвіл на нанесення ударів переданою зброєю по військових цілях на території росії.
Таких держав вже десять, які санкціонували відповідні дії без обмежень, та ще дві, які окреслили максимальну дальність застосування переданої ними зброї.
Наші меседжі до тих, хто ще не прийняв «сміливе» рішення, або ставить завдання перед нашими військовими попередньо ретельно переміряти відстані:
◾️західна зброя потрібна нам виключно для знищення живої сили та техніки агресора, і ворог, який стріляє з гармат і танків із Запорізької чи Херсонської області нічим принципово не відрізняється від ворога, який б’є по центру Харкова з «Іскандерів» у Бєлгородський області чи пускає смертоносні ракети зі стратегічних бомбардувальників поблизу Каспію – і ті, і ті несуть українцям смерть і горе;
◾️неможливо ефективно воювати, коли в тебе, як влучно висловились західні дипломати, одна рука (додам від себе – інколи і обидві) зв’язана за спиною. Ми заздалегідь бачили усі приготування ворога наприкінці квітня – початку травня перед наступом на Харківську область, і не могли знищувати їх угруповання на упередження, щоб ліквідувати цей напрямок у зародку – натомість маємо вже понад три тижні десятки кілометрів додаткової лінії фронту, чимало загиблих і поранених військових і цивільних, вщент знищений Вовчанськ і десятки тисяч біженців та осіб, яких ми змушені будемо ще додатково вимушено відселити.
Ми не менш, а навіть набагато більше, ніж наші союзники прагнемо якомога швидше завершити війну, бо вона йде на нашій території, забирає у нас найцінніше – життя українців, завдає величезних руйнувань. Але для наближення перемоги нам потрібні не рішення, що стримують і пригальмовують, а можливості, не обтяжені обмеженнями.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Загалом вони складуть 183 млрд. грн. проти 170,8 млрд. грн. торік.
Відповідні підрахунки наводить Міністерство фінансів.
Найбільшими темпами зросте фінансування:
🟢допомоги малозабезпеченим сім’ям – на 77% (усього – 20,2 млрд. грн.);
🟢субсидій на оплату ЖК-послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу – на 64% (31,5 млрд. грн.);
🟢допомоги на дітей одиноким матерям – на 63% (1,9 млрд. грн.);
🟢пільг на оплату ЖК-послуг – на 61% (17,7 млрд. грн.);
🟢допомоги дітям-сиротам та дітям без батьківського піклування - на 49% (2,4 млрд. грн.);
🟢допомоги дітям, над якими встановлено опіку чи піклування– на 44% (4,6 млрд. грн.).
Загалом соціальною допомогою охоплено близько 5 млн. громадян.
Попри триваючу третій рік повномасштабну війну та величезні потреби у фінансовому забезпеченні сил безпеки і оборони, виплати соціальної допомоги лишаються одним з головних пріоритетів для держави та другою за розміром статтею видатків.
Вдячні усім нашим платникам податків та міжнародним партнерам, завдяки яким ми маємо можливість вчасно виконувати усі наші соціальні зобов’язання!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Декілька думок з приводу дослідження КМІС, нещодавно проведеного серед українських переселенців за кордоном, та коментарів щодо демографічної ситуації.
З великою повагою ставлюся до соціологів та науковців, які займаються цією проблематикою і дають об’єктивні оцінки щодо коротко- і середньострокових перспектив.
І поточна ситуація, і динаміка, і оцінки найближчого майбутнього досить тривожні (заради справедливості – вони були такими і до 2022 року, однак повномасштабна війна їх тільки погіршила).
Якщо резюмувати:
▫️наші найбільші втрати – це люди, які не повернуться; після завершення війни нас може залишитись близько 25 (за іншими оцінками – 30) мільйонів, хоча ще невідомо – коли війна скінчиться;
▫️з кожним місяцем на 100-150 тисяч зростає кількість тих, хто не повернеться;
▫️за даними опитування КМІС, зараз пропорція між тими, хто більш ймовірно повернеться і менш ймовірно повернеться – вже 50/50, і чим довше триватиме війна, тим більше ця пропорція змінюватиметься на некращу для нас сторону;
▫️66% з проживаючих у Німеччині, Польщі та Чехії (а туди перебралась величезна кількість українців) нині повністю або скоріше задоволені своїм нинішнім життям там (зворотна оцінка – у 26%), 64% - або вже мають інше громадянство, або подали документи і очікують на рішення, або хочуть отримати громадянство іншої держави (не отримували і планують – 34%), а це додаткові маркери щодо перспектив повернення.
💁♂️Повторюся – перспективи досить складні, такі, що закладають серйозні системні проблеми під післявоєнне відновлення. Треба бути чесним – можна скільки завгодно домовлятися про залучення інвестицій та технологій, однак якщо їх нікому бути реалізовувати та впроваджувати…
Демографія, структурні проблеми безробіття – це не те, що можна виправити за 5 чи 10 років. Якщо починати працювати у цьому напрямі вже зараз, не відкладаючи на час після завершення війни – на результати слід очікувати вже у 40-х роках нинішнього століття, коли почне входити в активне життя нове, наступне покоління українців, які виростуть і пройдуть певний освітній шлях (не сильно розраховую назавезення для розбудови України мільйонів осіб з країн третього світу, утім в обмежених рамках така міграція може мати місце з врахуванням всіх умов і ризиків).
Але займатись комплексним розв’язанням проблеми треба вже зараз. Бачу декілька наступних кроків як необхідний мінімум для цього.
З великою повагою ставлюся до соціологів та науковців, які займаються цією проблематикою і дають об’єктивні оцінки щодо коротко- і середньострокових перспектив.
І поточна ситуація, і динаміка, і оцінки найближчого майбутнього досить тривожні (заради справедливості – вони були такими і до 2022 року, однак повномасштабна війна їх тільки погіршила).
Якщо резюмувати:
▫️наші найбільші втрати – це люди, які не повернуться; після завершення війни нас може залишитись близько 25 (за іншими оцінками – 30) мільйонів, хоча ще невідомо – коли війна скінчиться;
▫️з кожним місяцем на 100-150 тисяч зростає кількість тих, хто не повернеться;
▫️за даними опитування КМІС, зараз пропорція між тими, хто більш ймовірно повернеться і менш ймовірно повернеться – вже 50/50, і чим довше триватиме війна, тим більше ця пропорція змінюватиметься на некращу для нас сторону;
▫️66% з проживаючих у Німеччині, Польщі та Чехії (а туди перебралась величезна кількість українців) нині повністю або скоріше задоволені своїм нинішнім життям там (зворотна оцінка – у 26%), 64% - або вже мають інше громадянство, або подали документи і очікують на рішення, або хочуть отримати громадянство іншої держави (не отримували і планують – 34%), а це додаткові маркери щодо перспектив повернення.
💁♂️Повторюся – перспективи досить складні, такі, що закладають серйозні системні проблеми під післявоєнне відновлення. Треба бути чесним – можна скільки завгодно домовлятися про залучення інвестицій та технологій, однак якщо їх нікому бути реалізовувати та впроваджувати…
Демографія, структурні проблеми безробіття – це не те, що можна виправити за 5 чи 10 років. Якщо починати працювати у цьому напрямі вже зараз, не відкладаючи на час після завершення війни – на результати слід очікувати вже у 40-х роках нинішнього століття, коли почне входити в активне життя нове, наступне покоління українців, які виростуть і пройдуть певний освітній шлях (не сильно розраховую назавезення для розбудови України мільйонів осіб з країн третього світу, утім в обмежених рамках така міграція може мати місце з врахуванням всіх умов і ризиків).
Але займатись комплексним розв’язанням проблеми треба вже зараз. Бачу декілька наступних кроків як необхідний мінімум для цього.
Данило Гетманцев
Декілька думок з приводу дослідження КМІС, нещодавно проведеного серед українських переселенців за кордоном, та коментарів щодо демографічної ситуації. З великою повагою ставлюся до соціологів та науковців, які займаються цією проблематикою і дають об’єктивні…
1. Ефективне стимулювання народжуваності та створення необхідної інфраструктури для зростання та розвитку дітей, а саме – житло та робота для молодих сімей, дитячі садки, школи, система підтримки розвитку особистості та талантів (позашкільна освіта, гуртки, секції). Якщо подивитись на результати дослідження КМІС, то там чітко вказані умови, за яких можливе повернення наших громадян з-за кордону (звісно, тих, хто розглядає питання повернення): 34% – якщо нормально працюватиме критична інфраструктура, 26% –якщо буде де жити, або пошкоджене житло відремонтують чи можна буде отримати інше, 16% – якщо буде робота, 13% –якщо буде школа чи дитячий садок для дітей. Хочу внести важливе уточнення – це не тільки умови для поверненняукраїнців з-за кордону, це ще й умови для залишення тих, хто нині перебуває в Україні.
Усі ці моменти повинні найти відображення у планах і програмах відновлення України, бо ми вже стикаємось з «конкуренцією за українців», і з часом вона буде посилюватись (чому – окрема тема).
2. Подолання проблеми бідності та зменшення розриву у доходах з державами ЄС. Навіть якщо ми впораємось і дамо відповідь на згадані у попередньому пункті запити щодо інфраструктури – при збереженні (не хочу розглядати варіант «поглибленні») кратної різниці у доходах між українцями та жителями сусідніх держав (причому йдеться не про коректне співставне порівняння заробітків людей однакових професій чи схожого освітнього рівня, а про суттєву різницю між людьми з високим рівнем освіти тут і представниками найнижчих за кваліфікацією професій там) – це лише частково пригальмує потенційну міграцію та подальше загострення демографічної проблеми. Або відкладе її на певний час, коли дітей роститимуть тут, але з перспективою «назовні».
А це вже – завдання розбудови в процесі відновлення економіки зовсім іншої якості, ніж та, що була в Україні за часів СРСР і здебільшого використовувалась попередні десятиліття незалежності – переважно сировинна, ресурсо- і енерговитратна витратна з низькою долею оплати праці у структурі собівартості, з виробництвом переважно застарілої та неконкурентної на світовому ринку продукції.
Нам потрібна економіка, орієнтована на високооплачувані робочі місця, за рахунок ефективності в усьому здатна забезпечувати конкурентні умови оплати праці.
Я не кажу про тотальний швидкий перехід «усіх і вся» до «галузей 4.0 чи 5.0» – але і металургійне, і аграрне, і оборонно-промислове виробництво теж може бути сучасним, стандартів і технологій XXI століття, а може залишатисятаким, як було 100 і більше років тому.
3. Скорочення різниці у доступності та якості надання послуг «людино-орієнтованими» сферами, насамперед – освіти (усіх рівнів) та охорони здоров’я.
Ці сфери зазнали величезних руйнувань внаслідок війни. Повністю зруйновано 211 закладів охорони здоров’я та 365 закладів освіти, пошкоджено – 1604 та 3798 закладів відповідно. Робота з їх відновлення ведеться постійно (приміром, у цілому кожний другий медичний заклад у тій чи інший мірі повернуто до роботи), адже маємо продовжувати надавати базові послуги населенню усюди, де це дозволяє безпекова ситуація. Відчуваємо у цьому процесі величезну допомогу з боку наших партнерів, у тому числі й тих, хто у силу власних політичних обставин обмежений у можливостях надавати Україні пряму військову допомогу, але не має обмежень щодо гуманітарної.
У цих сферах також маємо орієнтуватись на наш ключовий принцип – «будуй краще ніж було», і рухаючись на шляху нашої євроінтеграції, приділяти особливу увагу скороченню розриву у якості і доступності послуг з державами ЄС. По мірі реалізації завдання зменшення відставання у доходах це завдання набуватиме все більшого значення задля того, щоб українці залишались жити і працювати вдома, і інфраструктура могла відповідати їх зростаючим потребам і вимогам.
Звісно, це далеко не повний перелік завдань, які треба буде вирішувати для як мінімум гальмування загострення тієї демографічної ситуації, до якої ми рухаємось (не будемо забувати, що виклик номер один – це безпекова ситуація), але без їх розв’язання точно не обійтись.
Усі ці моменти повинні найти відображення у планах і програмах відновлення України, бо ми вже стикаємось з «конкуренцією за українців», і з часом вона буде посилюватись (чому – окрема тема).
2. Подолання проблеми бідності та зменшення розриву у доходах з державами ЄС. Навіть якщо ми впораємось і дамо відповідь на згадані у попередньому пункті запити щодо інфраструктури – при збереженні (не хочу розглядати варіант «поглибленні») кратної різниці у доходах між українцями та жителями сусідніх держав (причому йдеться не про коректне співставне порівняння заробітків людей однакових професій чи схожого освітнього рівня, а про суттєву різницю між людьми з високим рівнем освіти тут і представниками найнижчих за кваліфікацією професій там) – це лише частково пригальмує потенційну міграцію та подальше загострення демографічної проблеми. Або відкладе її на певний час, коли дітей роститимуть тут, але з перспективою «назовні».
А це вже – завдання розбудови в процесі відновлення економіки зовсім іншої якості, ніж та, що була в Україні за часів СРСР і здебільшого використовувалась попередні десятиліття незалежності – переважно сировинна, ресурсо- і енерговитратна витратна з низькою долею оплати праці у структурі собівартості, з виробництвом переважно застарілої та неконкурентної на світовому ринку продукції.
Нам потрібна економіка, орієнтована на високооплачувані робочі місця, за рахунок ефективності в усьому здатна забезпечувати конкурентні умови оплати праці.
Я не кажу про тотальний швидкий перехід «усіх і вся» до «галузей 4.0 чи 5.0» – але і металургійне, і аграрне, і оборонно-промислове виробництво теж може бути сучасним, стандартів і технологій XXI століття, а може залишатисятаким, як було 100 і більше років тому.
3. Скорочення різниці у доступності та якості надання послуг «людино-орієнтованими» сферами, насамперед – освіти (усіх рівнів) та охорони здоров’я.
Ці сфери зазнали величезних руйнувань внаслідок війни. Повністю зруйновано 211 закладів охорони здоров’я та 365 закладів освіти, пошкоджено – 1604 та 3798 закладів відповідно. Робота з їх відновлення ведеться постійно (приміром, у цілому кожний другий медичний заклад у тій чи інший мірі повернуто до роботи), адже маємо продовжувати надавати базові послуги населенню усюди, де це дозволяє безпекова ситуація. Відчуваємо у цьому процесі величезну допомогу з боку наших партнерів, у тому числі й тих, хто у силу власних політичних обставин обмежений у можливостях надавати Україні пряму військову допомогу, але не має обмежень щодо гуманітарної.
У цих сферах також маємо орієнтуватись на наш ключовий принцип – «будуй краще ніж було», і рухаючись на шляху нашої євроінтеграції, приділяти особливу увагу скороченню розриву у якості і доступності послуг з державами ЄС. По мірі реалізації завдання зменшення відставання у доходах це завдання набуватиме все більшого значення задля того, щоб українці залишались жити і працювати вдома, і інфраструктура могла відповідати їх зростаючим потребам і вимогам.
Звісно, це далеко не повний перелік завдань, які треба буде вирішувати для як мінімум гальмування загострення тієї демографічної ситуації, до якої ми рухаємось (не будемо забувати, що виклик номер один – це безпекова ситуація), але без їх розв’язання точно не обійтись.
🤔«Впало в око» показове дослідження Інституту економічних досліджень і політичних консультацій щодо стану малих і середніх підприємств (МСП) під час війни та перспектив їх залучення до післявоєнної відбудови.
Проблеми податкової політики (блокування податкових накладних, нечітке законодавство) знаходяться на 10 та 11 місці серед проблемних факторів, що обмежують зростання МСП під час війни, які «хвилюють» менше ніж кожного десятого респондента. Тоді як топ-5 проблем – це: зростання цін на сировину, брак кадрів, зменшення попиту на продукцію, розрив ланцюгів поставок, безпекові ризики.
До речі, в опитуванні НБУ щодо ділових очікувань підприємств (останній випуск – квітень 2024 р.), «проблема надмірного податкового тиску також не входить у топ-5 проблемних факторів, що обмежують виробничу активність (7 місце із 11).
Я згоден, що і 10% «незадоволених» - це багато, а також далекий від думки, що у нас усе добре із податковим адмініструванням. Врешті-решт, над його покращенням і працюємо, зокрема ще минулого року оперативновідкоригувавши алгоритми СМКОР і зменшивши відсоток заблокованих накладних, цифровізуючи сервіси,впроваджуючи у наше правове поле європейські директиви.
Утім експертам і політикам, які так печуться за «долю малого підприємця у тенетах податкового адміністрування», можливо варто все ж таки краще вивчати «матчастину» - реальну проблематику діяльності МСП. Бути «на одній сторінці» важче, ніж у у полоні власних фантазій і міфів, але принаймні варто спробувати. Незаангажованіопитування бізнесу про проблемні фактори ведення бізнесу під час війни будуть як раз у нагоді. Не дякуйте.
Проблеми податкової політики (блокування податкових накладних, нечітке законодавство) знаходяться на 10 та 11 місці серед проблемних факторів, що обмежують зростання МСП під час війни, які «хвилюють» менше ніж кожного десятого респондента. Тоді як топ-5 проблем – це: зростання цін на сировину, брак кадрів, зменшення попиту на продукцію, розрив ланцюгів поставок, безпекові ризики.
До речі, в опитуванні НБУ щодо ділових очікувань підприємств (останній випуск – квітень 2024 р.), «проблема надмірного податкового тиску також не входить у топ-5 проблемних факторів, що обмежують виробничу активність (7 місце із 11).
Я згоден, що і 10% «незадоволених» - це багато, а також далекий від думки, що у нас усе добре із податковим адмініструванням. Врешті-решт, над його покращенням і працюємо, зокрема ще минулого року оперативновідкоригувавши алгоритми СМКОР і зменшивши відсоток заблокованих накладних, цифровізуючи сервіси,впроваджуючи у наше правове поле європейські директиви.
Утім експертам і політикам, які так печуться за «долю малого підприємця у тенетах податкового адміністрування», можливо варто все ж таки краще вивчати «матчастину» - реальну проблематику діяльності МСП. Бути «на одній сторінці» важче, ніж у у полоні власних фантазій і міфів, але принаймні варто спробувати. Незаангажованіопитування бізнесу про проблемні фактори ведення бізнесу під час війни будуть як раз у нагоді. Не дякуйте.