Попри шалену протидію тютюнової мафії нам вдалося прийняти законопроект N11090 про внесення змін до ПКУ щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби за основу.

✔️Нагадую, що основною метою законопроекту є поступове підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до досягнення мінімального рівня встановленого Директивою Ради 2011/64/ЄС.

✅Також, передбачено визначення грошової одиниці виміру ставки акцизного податку на тютюнові вироби у євро.

🔔Очікуємо додаткові надходження до бюджету у 2025 році у сумі близько 612 млн грн, у 2026 році – 5 001 млн грн, у 2027 році – 9 379 млн грн, у 2028 році – 13 852 млн гривень.

Дякую колегам за підтримку!!!

⚡️ВРУ прийняла законопроект N11256-2 про внесення змін до ПКУ щодо імплементації положень актів права ЄС щодо акцизного податку за основу.

Метою законопроекту є поступове збільшення ставок акцизного податку на пальне до рівнів, передбачених Директивою #2003/96/ЄС.

🤦‍♀️Польські «фермери» заблокували рух вантажівок на пункті пропуску «Рава-Руська».

Схоже, у виставі, яка тривала з листопада минулого року по 29 квітня, після місячної перерви розпочинається «другий акт».
Нова вимога – така ж абсурдна, як і усі попередні: «зменшення ввезення зернових культур на територію Польщі з України».

Ця історія розпочалася більше року тому, коли наш сусід в односторонньому порядку ввів заборони на імпорт частини аграрної продукції (хоча це питання у ЄС вирішується на загальноєвропейському рівні і воно було належним чином врегульовано у рамках «економічного безвізу», наданого у червні 2022 року і надалі продовженого). Більшістю експертів тоді це сприймалося як виключно «внутрішньополітична історія» на тлі майбутніх національних парламентських та місцевих виборів.
Ми від самого початку зайняли конструктивну позицію і запропонували різноманітні варіанти врегулювання занепокоєньнашого найближчого партнера і союзника, ураховуючи ту неоцінену роль, яку Польща відіграє у підтримці нашої держави від початку повномасштабної агресії росії.
Україна запровадила нові правила експорту аграрної продукції в умовах воєнного стану, ввела систему верифікованихекспортерів (аби унеможливити роботу деяких спритників-схемотехніків) і 6-тимісячне позбавлення верифікації за порушення правил постачання до деяких держав ЄС, посилилаборотьбу з «чорним зерном» (для нас це навіть більш важливе, ніж для сусідів, оскільки створює проблеми для бюджету в умовах, коли кожна копійка на рахунку).
Прийнявши до відома введені заборони, ми перейшли до варіанту транзиту через ті держави, які виступали проти українського зерна, перезавантажили логістику таким чином, щоб направити транзитні потоки через інші країни, а іззапуском альтернативного морського коридору – продовжували надалі мінімізацію навіть транзиту суходолом, залишаючи лише той мінімум, де інші рішення були б не тільки економічно невиправданими, але й алогічними по часу та організації транспортного потоку.
Україна запропонувала Польщі створити спільний інструмент розв’язання аграрних питань у форматі міжвідомчого діалогу, до якого були б залучені асоціації сільськогосподарських виробників, які могли б на «спільній аграрній мові» оперативно знаходити консенсус.
Одночасно продовжувалась робота і на загальноєвропейському рівні, де ми також демонстрували готовність до компромісу. Зокрема, у новій версії «економічного безвізу», який запрацює вже 6 червня, запущено повноваження одностороннього «екстреного реагування» ЄС у разі, якщо українська аграрна продукція створить загрози для дестабілізації навіть окремих локальних ринків.
Врешті-решт, ми вийшли з ініціативою, і вдячні Єврокомісії, яка її підтримала і пішла назустріч, щоб першим розділом українського законодавства, який проходитиме скринінг у процесі підготовки до початку переговорів про вступ до ЄС, стало аграрне – щоб наші сусіди могли отримати неупереджену оцінку того, наскільки ми вже працюємо у рамках європейського правового поля, наскільки наша система державної підтримки не створює умов для штучної цінової дискримінації (а вона і близько не може створювати, враховуючи наші нині доступні можливості у цьому питанні порівняно з системою державної підтримки у ЄС), наскільки якість нашої продукції відповідає усім технічним вимогам, регламентам і стандартам, і багато чого іншого.
Здавалося б – на цьому можна поставити крапку, вибори у сусідній державі далеко позаду, електоральні баталії за місця у Європейському Парламенті також мали добігти до кінця – вже на початку наступного тижня будуть результати голосування.Але от знову комусь дуже кортить ще раз спробувати зіпсувати відносини між нашими державами на догоду одній усім відомій країні, для якої розхитати єдність та ситуацію в Європі – така ж важлива ціль, як і знищення України.

🌊50 млн. тонн української продукції відвантажено альтернативним морським коридором.

Таку позначку вдалось підкорити на самий початок червня.
🌾Рік тому ми були свідками, як росія з кожним тижнем все активніше почала блокувати діючий на той момент «зерновий коридор», розраховуючи, що з паралельним перекриттям можливостей транспортування продукції суходільними кордонами (адже за дивним збігом обставин у сусідів раптом тоді почали виникати претензії до української аграрної продукції), Україна як мінімум втратить зібраний і у рази перекриваючий внутрішню потребу врожай та значну частинуекспортної виручки, а по максимуму – зазнає нищівного комплексного удару по економіці взагалі.
Згодом, у липні, держава-агресор офіційно вийшла зі Стамбульської зернової ініціативи, при цьому розсипаючи загрози блокувати і топити усі судна, які всупереч їх волі насміляться рухатись в та з України.
Трохи більше місяця знадобилось силам безпеки і оборони, щоб запропонувати альтернативний морський коридор.
16 серпня з українських портів вийшло перше судно та без перешкод дісталось до узбережжя Туреччини. Згодом вдалось вивести з наших портів і вод усі судна, які перебували в Україні та застрягли тут через початок повномасштабної війни.
Згодом судновласники все сміливіше стали користуватись можливостями альтернативного морського коридору – у жовтні обсяги відвантаження з українських портів перетнули позначку в 1 млн. тонн (за перші майже два місяці роботи), на початок листопада – 3 млн. тонн, на початок грудня – 7 млн. тонн.
Ще жвавіше справі пішли після того, як у листопаді спільно з Урядом Великої Британії та пулом зареєстрованих у цій країні потужних фінансових компаній було створено спеціальний фонд для страхування суден на 50 млн. доларів.
У результаті тільки у грудні 2023 року обсяг перевезень сягнув 6,8 млн. тонн.
У лютому вже 2024 року, незадовго до півріччя від запуску роботи альтернативного коридору вдалось відвантажити загалом 20 млн. тонн, і ось у літо входимо з показником 50+ млн. тонн (стільки перевезли понад 1,7 тисячі суден різного класу).
За оцінками експертів, модернізація портів та супутньої інфраструктури разом із належною безпековою підтримкою можуть дозволити збільшити обсяги експорту нашим альтернативним морським коридором на чверть.

Проблема активістів-антикорупціонерів, яких самих або членів їх команд ловлять на хабарях не в тому, що вони трапляються. Жодна сімʼя не без урода.
А в тому, що суспільство послідовно втрачає навичку думати та аналізувати, стрімко зкочуючись до узагальнень та спрощень, характерних для школяра 5 класу радянської школи, залишеного на другий рік за неуспішність.
В цьому спрощеному світі авторитет людини будується не на її справах і їх плодах, а виключно на зовнішньому вигляді / красивій сторінці у соцмережі, приналежності до певної групи та ще гірше - навичках «метання лайна» на далеку відстань.
Тому всі чиновники у нас хабарники, «силовики» рейдери, підприємці ухилянти і так далі.

Хоча насправді всі різні, всі вільні і відповідати мають виключно за себе. І розуміння цього і є основа не тільки європейської цивілізації, але і світогляду звичайної дорослої людини.

Немає більшого задоволення для депутата, який колись був, але перестав бути при владі, ніж вилізти в обмін на всі свої 150 спам-правок на 5 хвилин на трибуну і всі ці 5 хвилин державно-напружено і необмежено-творчо нести яку завгодно нісенітницю перед повною залою.

В цьому відчутті втраченого раю і солодкі спогади про минуле, і приємне, до мурашок, відчуття наповнення державною вагою, і гордість від свого акторського таланту у відосі на ТікТоці, і вимушена покора людей, які хочуть-не хочуть, а змушені тебе терпіти.

І так трагічно стрімко змінюються цифри секундоміру, таким болісним є усвідомлення їх минучості і таким трагічним є шлях повернення від 5-хвилинної слави на гальорку…

🇺🇦Уряд запустив інтерактивну платформу із основними реформами під зовнішні зобов’язання і фінансування України

За останні півроку з боку урядовців і політиків часто лунав вислів «матриця реформ».
В цілому у списку реформ як такому нічого нового не має.Періодичні такі списки, плани, стратегії з’являються на порядку денному. Утім у даному випадку нове тут те, що це консолідовані реформи під зовнішні зобов’язання та рекомендації: з боку МВФ (за програмою EFF), ЄС (UkraineFacility та всіх інших рекомендацій Єврокомісії), Світового банку (за програмою DPL). Під ці жорсткі і м’які зобов’язання Україна отримує зовнішнє фінансування, що дозволяє покривати значну частину невійськових видатків. Друга історія – це початок переговорів про вступ до ЄС, в рамках якого кількість вимог, які має імплементувати Україна збільшуватиметься, і їх треба постійно держати на контролі.
Відповідна «матриця реформ» це власне і є квінтесенція принципу «гроші в обмін на реформи», а ще один із інструментів контролю і моніторингу євроінтеграційного треку України.
Наразі матриця включає близько 200 реформ та понад 400 індикаторів їх виконання, які представлені у зручному інтерактивному форматі. Є різні зрізи представлення даних: за часом впровадження реформ, виконавцями, кінцевим результатом тощо.

Основні сфери (кластери): (1) основи процесу вступу до ЄС, (2) внутрішній ринок, (3) конкурентоспроможність та інклюзивне зростання, (4) зелений порядок денний, (5) ресурси, с/х, згуртованість, (6) зовнішні відносини.
Відповідальним за моніторинг виконання матриці реформ визначено Мінфін.
Вважаю, що платформа має стати важливим інструментом публічного контролю і моніторингу ходу зазначених реформ, а також додаткового тиску на владу, якщо зокрема необхідні зрушення на шляху до приєднання до ЄС гальмуватимуться з тих чи інших причин.

Більше інформації за посиланням  https://reformmatrix.mof.gov.ua/