У продовження теми про дестабілізуючу роль росії у світі.

💁‍♂️Днями писав про її дії у цьому напрямі у Європейському Союзі.

Але нашим континентом вона не обмежується, окрім Європейського її також дуже цікавить Африканський Союз.
Якщо на початку XXI століття кількість переворотів на континенті знизилась, то у нинішньому десятилітті вонинабирають обертів: починаючи з 2020 року таких сталося вже вісім (були ще й невдалі).
Раніше спроби переворотів були спричинені як правило внутрішньополітичною боротьбою, зокрема проти лідерів, які тривалий час перебували при владі, без яскраво вираженої «зовнішньої повістки». Але з певного часу вони почали носити незвичний вже багато десятиріч характер «повстання проти неоколоніалізму» – термін, запущений росією, яка через багато років після зникнення СРСР знов почала турбуватись долею «поневолених народів Африки» та необхідністю їх «звільнення» від нео-імперіалістичноговпливу (ну не обмежувати ж себе «звільненням» одного тільки «народу Донбасу»).
Що характерно – до пори до часу держава-терорист робила вигляд про непричетність до «визвольних рухів» (хоча у багатьох країнах, які спіткали державні перевороти, працював її місіонер-бізнесмен Пригожин).
«Повстанці» працювали за одним шаблоном – заарештовуючи діючу владу, оголошували про «гостру інституційну, політичну, економічну та соціальну кризу», спровоковану «неоколоніальною» політикою західних країн (приміром, США, Франції) та підконтрольних ним місцевих можновладців.

Згодом розпочиналось видавлювання з країни «колоніалістів», зокрема дипломатів західних держав, вигнання іноземних контингентів (що допомагали законній владі у боротьбі з різноманітними терористичними угрупованнями, які контролювали або намагались брати під контроль окремі території цих держав), розрив комерційних контрактів, витіснення іноземного бізнесу та перерозподіл особливо цінних природних ресурсів.

Зі смертю Пригожина та відсутністю надійної йому заміни росія перестала приховувати свою участь у цих подіях, а «курувати процеси» став один із заступників шойгу (по іронії долі, ледь не захоплений свого часу Пригожиним у полон у Ростові).

І діяльність стала набирати обертів.
10 квітня у Нігер прибула група російських військовослужбовців разом із… системою ППО. Як заявив представник «місії», її мета – «підготовка армії та розвиток військового співробітництва між росією і Нігером». Сталося це через два тижні після того, як лідер місцевих «повстанців» по телефону обговорив з путіним «ситуацію у Сахаро-Сахельському регіоні, координацію зусиль у боротьбі з тероризмом, активізацію політичного діалогу та розвиток взаємовигідного співробітництва у різних сферах».
Паралельно, після серії перемовин згаданого заступника шойгу з лівійським фельдмаршалом Хафтаром, у квітні через контрольовану ним територію, зокрема у порт Тобрук пішли російські кораблі з сирійського порту Тартус (там знаходиться «пункт матеріально-технічного забезпечення» ВМФ росії), з, як стверджують журналісти, «тисячами тонн військової техніки», включаючи гармати, БМП та ракетні комплекси.
Потенційне призначення – для розширення російської військової присутності не тільки у Лівії, але й країнах південніше Сахари (Малі, Буркіна-Фасо, Нігер, ЦАР), де колишні вагнерівці, які перейшли у відання Міноборони росіїта надають підтримку лідерам переворотів, розгортаються в «Африканський корпус».
Такі дії та каравани зброї на неспокійний континент можуть свідчити тільки про одне – росія намагається під риторику «боротьби з неоколоніалізмом» прирости, як свого часу СРСР, контрольованими державами, та за можливості організуватидестабілізацію у тих країнах, які, на думку москви, «рухаються у неправильному напрямі».

⛽️Існування тіньового ринку підакцизної продукції в Україні – країні, яка сьогодні перебуває у стані війни є неприпустимим.

📍Не викликає заперечень і те, що незаконний обіг підакцизних товарів негативно відображається на рівні бюджетних надходжень, якості таких товарів, дотриманні прав споживачів, а іноді становить загрозу життю та здоров’ю громадян.

✅Зважаючи на це, сьогодні ВРУ прийняла за основу законопроект #9364, підписантом якого я є, що покликаний удосконалити та посилити адміністративну і кримінальну відповідальність у сфері незаконного обігу підакцизних товарів.

📝ВРУ прийняла за основу законопроект #9083, ініціатором якого я є.

🚘Законопроект передбачає дерегуляцію та детінізацію ринку торгівлі вживаними транспортними засобами.

👨‍💻Ринок вживаних авто до війни складав 1,7 млн авто на рік. У 23 році 780 тисяч. Цього року очікуємо 1,5 млн. І тільки 2,5% від цього продаються в білу.
Від продажу автівки в білу держава отримує в середньому 19,8 тис.грн. Від продажу в чорну - 0.

🔗Але для роботи білого ринку є перешкода. Вимога додаткової реєстрації авто на посередника з купою непотрібних довідок.

✅Скасування безглуздої державної реєстрації вживаних автомобілів торгуючою організацією на себе, навіть якщо вона їх купує як товар для подальшого перепродажу — стане запорукою для виведення з тіні ринку, розширення діяльності білих автотрейдерів та ліквідації схем, через які бюджет недоотримує податки.

#цифрадня

За даними Національного банку, на 1 квітня 2024 року у готівковому обігу перебувало 780,3 млрд. грн.
За І-й квартал цього року готівка в обігу збільшилась на 2,1% (+16 млрд. грн.).

Структура готівки:
💵Банкноти – 773,2 млрд. грн. (2,7 млрд. штук)
🪙Монети – 7 млрд. грн. (14,6 млрд. штук)  

Динаміка готівки в обігу під час війни (на 1 січня кожного року):
◾️На 1.01.2022 – 627,6 млрд. грн. (+12,4% до минулого року)
◾️На 1.01.2023 – 716,1 млрд. грн. (+14,1%)
◾️На 1.01.2024 рік – 764,4 млрд. грн. (+6,8%)

Навів ці цифри аби зайвий раз зняти спекуляції про щодо збільшення частки готівки у грошовому обігу. Її зростання є помірним, відповідає потребам економіки (насамперед роздрібної торгівлі) і ситуативним умовам, які складаються.

Зокрема попит на готівку ситуативно підвищувався на початку повномасштабного вторгнення, з початком масових ракетних обстрілів у 2022 році, але відносно швидко вгамовувався, в т. ч. завдяки здійсненим заходам (на кшталт можливості отримання готівки на касах роздрібних мереж). Обсяг готівки в обігу до ВВП за останні два роки практично не змінився: на початок 2022 року він дорівнював 11,5% ВВП, тоді як на початок 2024 року 11,7 ВВП%.  

Розвиток cashless-платежів, уведення є-Гривні і розвиток безготівкового обігу загалом залишається важливим напрямом розвитку фінансової системи і детінізації. Рухатись у бік поступового зменшення готівки в обігу можливо і потрібно. Нагадаю, 10 років назад ця частка готівки до ВВП була майже удвічі більшою (біля 18% ВВП).
Але й не потрібно мати зайвих ілюзій - радикально (удвічі або утричі) скоротити частку готівки до ВВП або взагалі відмовитись від неї (а такі думки періодично лунають) на даному етапі не можливо і навряд чи доцільно, тим паче допоки триває велика війна.  

Тому можна привітати зусилля Національного банку щодо забезпечення якісного і надійного готівкового обігу, які він почав здійснювати ще до повномасштабного вторгнення, і продовжує зараз. Мова про розвиток делегованої моделі грошового обігу, у т.ч. щодо передачі готівки на зберігання від НБУ до уповноважених банків, аутсорсингу послуг інкасації тощо. Як показав подальший розвиток подій, така модель сприяла більш оперативному забезпеченню потреб у готівці і збереженню довіри до гривні.

Безперечно вітаю двопартійну підтримку Сенатом США довгоочікуваної допомоги Україні.

Підписання законопроекту Президентом США очікується вже сьогодні.

💁‍♂️Це безперечна перемога Президента і нашої дипломатії.
Водночас, хочу дещо остудити викликану нею ейфорію.
Ні, допомога США - це не панацея і не вирішення всіх наших проблем разом. І хід війни, і перемога над ворогом, і врешті - решт наше майбутнє і майбутнє наших дітей вирішуються тут і зараз – в Україні, нами українцями. Як закінчиться війна і яким буде наше майбутнє залежить передусім від нашої волі, нашої концентрації і нашої самопожертви.

Зброя і гроші дуже важливі, але вони ніколи в історії не були єдиною та достатньою передумовою ствердження і перемоги народів.

✅ВРУ прийняла за основу законопроект #10346 про державне регулювання виробництва і обігу підакцизної алкогольної, тютюнової продукції і пального

📝Це повністю нова редакція Закону України #481, що був прийнятий у 1995 році, і за майже 30 років своєї дії явно потребував значного оновлення.

👇🏻Законопроектом, зокрема, передбачено:

1) спрощення процедури отримання ліцензій та запропоновано перехід на електронну форму замість паперової форми ліцензій;
2) запроваджуються безстрокові ліцензії для всіх видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню;
3) на певні види роздрібної торгівлі підакцизною продукцією запроваджується автоматичний порядок отримання ліцензій протягом одного робочого дня за днем отримання заяви про отримання ліцензії;
4) удосконалюється структура та порядок адміністрування державних реєстрів;
5) з метою унеможливлення нелегального виробництва тютюнових виробів запроваджується ліцензування діяльності з вирощування тютюну та ферментації тютюнової сировини.

📍ВРУ прийняла законопроєкт N10380 щодо особливостей здійснення митного декларування легкових автомобілів засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг за основу.

❗️🚘Законопроєкт розроблено з метою забезпечення зручності подачі електронної митної декларації для митного оформлення легкового автомобіля завдяки використанню засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг протягом періоду до набуття Україною статусу членства в ЄС.

👇Зокрема, положеннями проекту Закону пропонується:
✅передбачити можливість подання електронної митної декларації засобами Порталу Дія;
✅запровадити електронну базу даних для коригування митної вартості транспортних засобів, яка міститиме інформацію про митну вартість нових легкових автомобілів з урахуванням марки, моделі, об’єму циліндрів двигуна, типу пального;
✅запровадити механізм коригування митної вартості вживаних легкових автомобілів.

🔗ВРУ прийняла законопроєкт N10423 про внесення змін до ПКУ щодо рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за основу.

💁‍♂️Наявна система стимулюючих підвищувальних та понижувальних коефіцієнтів до окремих ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом є суттєво складною для обчислення та перевірки правильності сплати рентної плати, що ускладнює адміністрування зазначеного податку.

💭Тому виникала необхідність прийняття законодавчих змін, які дозволять забезпечити однаковий підхід до всіх платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, а також спростить адміністрування контролюючими органами цього податку.

👨‍💻У разі ухвалення законопроєкту надходження до бюджету становитимуть близько 320 млн грн на рік.

❗️ВРУ прийняла доопрацьований законопроєкт N9256-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей за основу.

🔖Законопроєкт має сприяти вирішенню проблеми загострення поширення ігрової залежності під час воєнного стану, зокрема, серед військовослужбовців, які перебувають в екстремальних стресових умовах, що може спричиняти підвищені ризики формування ігрової залежності, а відтак потребують додаткових механізмів для захисту.

📎Законопроєктом, зокрема, передбачається:
1) посилення вимог до реклами азартних ігор. Поряд із цим пропонується збільшення штрафних санкцій за порушення у цій сфері (з 300 до 600 мінімальних заробітних плат), у тому числі повторне порушення передбачено як нову підставу для анулювання ліцензії організатора азартних ігор;
2) уточнюються та деталізуються порядок і наслідки проведення фактичних перевірок;
3) запроваджується система заходів щодо запобігання та протидії функціонуванню заборонених азартних ігор та/або гральних закладів, у тому числі шляхом моніторингу мережі Інтернет щодо виявлення вебсайтів та/або мобільних застосунків, які надають доступ на території України до азартних ігор в мережі Інтернет без відповідної ліцензії.

👨‍💻Верховною Радою України прийнято за основу проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу (№ 10411 від 16.01.2024).

🚙Проект розроблено з метою виконання взятих Україною зобов’язань щодо гармонізації українського митного законодавства з законодавством ЄС.

Проектом пропонується імплементувати в митне законодавство України:

✅концепцію митного представництва, подібну тій, яка існує в країнах ЄС.

✅європейський підхід щодо узагальнення положень стосовно митних режимів.

✔️Крім того, проектом пропонується привести положення МКУ щодо доставки, пред’явлення товарів, а також їх тимчасового зберігання під митним контролем у відповідність до Регламентів ЄС, а також удосконалити критерії надання авторизацій на застосування спрощень.

Дуже цікаво спостерігати за громадською думкою, яка щодо останніх рішень МЗС і КМ по оформленню документів чоловікам за кордоном розділилася навпіл: одна половина по той бік кордону, інша - по цей.
По середині - західний кордон.

❕З початку 2024 року Україна виділила з бюджету на будівництво фортифікаційних споруд вже понад 37,5 млрд. грн.

Продовжую розповідати про кошти, які спрямовуються на невідкладні потреби держави і мають у тому числі стимулювати економіку.
Згадана програма – одна з найбільших за обсягами фінансування, рішеннями Уряду на неї вже виділено:
▫️12 січня – 2,49 млрд. грн.;
▫️19 січня – 17,45 млрд. грн.;
▫️2 квітня – 5,58 млрд. грн.;
▫️12 квітня – 3,88 млрд. грн.;
▫️23 квітня – 8,12 млрд. грн.
Президентом України визначено як одне з ключових завдань – максимальне посилення обороноздатності на ключових напрямках.
Будівництво фортифікаційних споруд – один зі способів його реалізації.
Йдеться про укріплення різних типів і класів: від найпростіших (на динамічних ділянках фронту, призначених для оперативного захисту особового складу, де немає сенсу і можливості будувати складні конструкції) до потужних багаторівневих ліній оборони (приміром, вздовж державного кордону чи на ділянках, де, виходячи з поточної та перспективної безпекової точки зору та ситуації, це необхідно і можливо робити).
Останні – це дуже складні рішення, оснащені потужною системою сполучень, підземними бетонними та сталевими бункерами різного рівня, засобами спостереження і зв’язку, стримування та унеможливлення просування ворога тощо.
Це потреба не тільки сьогодення, але й інвестиція у безпеку на середньо- і довгострокову перспективу, адже повинні пам’ятати, що навіть після закінчення війни ворог не полишатиме свої агресивні наміри і плани.
А з іншого боку – це механізм підтримки реального сектору економіки, адже у процесах виготовлення обладнання, його встановлення і монтажу, будівельних та підготовчих роботах задіяні сотні підприємств України з багатьох галузей – від великих корпорацій до малого бізнесу, і десятки тисяч людей, у тому числі й особи, які втратили роботу та залучаються до тимчасових оплачуваних громадських суспільно-значущих робіт у різних регіонах держави.

Пенсійну реформу провалили в першому читанні (9212).
Популізм та безвідповідальність на жаль в цьому раунді перемогли.
Сумно.