За даними НБУ, на 1 квітня 2024 р. в Україні нараховувалось 5 108 банківських відділень.
45% всіх відділень припадає на 2 держбанки: Приват (1127) та Ощад (1181). Серед недержавних банків найбільшу мережу мали Укрсиб (223) та ПУМБ (222). 5 банків із 63 працює без структурних підрозділів.
За перший квартал 2024 року кількість відділень зменшилась на 30 установ.
💁♂️Отже, невпинний тренд на скорочення банківської мережіпродовжується. З початку війни закрилась майже чверть всіх відділень. Причини різні, але зараз їх умовно можна розбити на 3 групи:
▫️Війна (втрата контролю за частиною українських регіонів і безпекові питання)
▫️Виведення банків з ринку
▫️Технології і оптимізація бізнес - процесів (розвиток фін-теку, нео-банків, інтернет-банкінгу, віддаленої верифікації, впровадження технологій на основі штучного інтелекту тощо).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Взагалі, чим більше занурюєшся в законотворчий процес в США, тим більше переймаєшся ніжністю до нашого.
Все пізнається в порівнянні.
Все пізнається в порівнянні.
Бізнес очікує незначну девальвацію у наступні 12 місяців – НБУ
🏦Згідно з черговим опитуванням ділових очікувань підприємств, що проводиться НБУ, у першому кварталі 2024 року бізнес очікував середній обмінний курс у наступні 12 місяців на рівні 40,44 грн/дол.
❕ Додам від себе важливу деталь, що опитування НБУ відбувалось у лютому, коли перспективи отримання зовнішнього фінансування були переважно не зрозумілими.
📊 Порівняно із попереднім опитуванням (40,06 грн/дол у 4-му кварталі 2023 року), очікування трохи погіршились. Утім все рівно це нижче ніж середній розрахунковий курс на 2024 рік, закладений урядом у цьогорічний бюджет (40,7 грн/дол.), та у програмі EFF/прогнозах МВФ (41 грн/дол.).
З цього випливає висновок, що валютні очікування бізнесу зараз виглядають дійсно стриманими, що є похідною від відносно стабільної ситуації на валютному ринку. У свою чергу гнучкий, але контрольований курс залишається важливим якорем інфляційних очікувань.
🏦Згідно з черговим опитуванням ділових очікувань підприємств, що проводиться НБУ, у першому кварталі 2024 року бізнес очікував середній обмінний курс у наступні 12 місяців на рівні 40,44 грн/дол.
З цього випливає висновок, що валютні очікування бізнесу зараз виглядають дійсно стриманими, що є похідною від відносно стабільної ситуації на валютному ринку. У свою чергу гнучкий, але контрольований курс залишається важливим якорем інфляційних очікувань.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Україна наступного тижня отримає від ЄС 1,5 млрд. євро.
🇪🇺Це черговий транш перехідного фінансування у рамках Ukraine Facility, про потенційне виділення якого до кінця квітня я писав раніше, коментуючи надходження від наших партнерів.
Про надання коштів повідомив генеральний директор Європейської Комісії з питань сусідства та переговорів про розширення Герт-Ян Коопман. Його цитата: «Наступного тижня ми виділимо ще 1,5 млрд. євро. Україна виконала всі необхідні умови для отримання другого траншу перехідного фінансування у межах Ukraine Facility. Ми оцінили, що Україна для цього відповідає».
💁♂️Також було дано оцінку нашим напрацюванням Плану для Ukraine Facility: «Ми вважаємо, що План, який лежить в основі, є надійним. Це амбітний план реформ, і зараз ми представили його на схвалення нашим державам-членам. Перші реакції щодо цього були дуже позитивними. Тож я не передбачаю жодних труднощів (з його затвердженням)».
У цих новинах головне – не стільки кошти, хоча в умовах нинішньої напруженої бюджетної ситуації вони також мають значення.
Важлива оцінка України з боку наших партнерів.
Не секрет, що багато років будь-то у стосунках з МВФ, чи з іншими МФО, чи з європейськими партнерами у нас була стала репутація країни, яка легко приймає на себе практично будь-які зобов’язання, а потім з такою же легкістю та невимушеністю підходить до їх виконання.
Другий перегляд програм з МВФ виглядав надзвичайно складним, майже нездоланим іспитом, а вибірка коштів у рамках співробітництва з МФО на рівні 3-5-10%, чи «вічний» статус окремих завдань «у стані виконання» через безліч різних «непереборних обставин» були буденною практикою.
Війна змушує нас ставати відповідальнішими. Хоч і повільне, але прискорення темпів реалізації Угоди про асоціацію (в умовах розуміння, що все невиконане або недовиконане точно перейде у перемовну рамку), дострокове закриття «семи пунктів ЄС», отриманих під час отримання статусу кандидата на вступ до об’єднання, упевнений рух вже до четвертого (!!!) перегляду програми EFF влітку, реалізація позицій Плану для Ukraine Facility (не очікуючи на його фінальне затвердження) – ми поступово стаємо відповідальною стороною відносин, і дуже приємно отримувати відповідну оцінку від наших партнерів.
🇪🇺Це черговий транш перехідного фінансування у рамках Ukraine Facility, про потенційне виділення якого до кінця квітня я писав раніше, коментуючи надходження від наших партнерів.
Про надання коштів повідомив генеральний директор Європейської Комісії з питань сусідства та переговорів про розширення Герт-Ян Коопман. Його цитата: «Наступного тижня ми виділимо ще 1,5 млрд. євро. Україна виконала всі необхідні умови для отримання другого траншу перехідного фінансування у межах Ukraine Facility. Ми оцінили, що Україна для цього відповідає».
💁♂️Також було дано оцінку нашим напрацюванням Плану для Ukraine Facility: «Ми вважаємо, що План, який лежить в основі, є надійним. Це амбітний план реформ, і зараз ми представили його на схвалення нашим державам-членам. Перші реакції щодо цього були дуже позитивними. Тож я не передбачаю жодних труднощів (з його затвердженням)».
У цих новинах головне – не стільки кошти, хоча в умовах нинішньої напруженої бюджетної ситуації вони також мають значення.
Важлива оцінка України з боку наших партнерів.
Не секрет, що багато років будь-то у стосунках з МВФ, чи з іншими МФО, чи з європейськими партнерами у нас була стала репутація країни, яка легко приймає на себе практично будь-які зобов’язання, а потім з такою же легкістю та невимушеністю підходить до їх виконання.
Другий перегляд програм з МВФ виглядав надзвичайно складним, майже нездоланим іспитом, а вибірка коштів у рамках співробітництва з МФО на рівні 3-5-10%, чи «вічний» статус окремих завдань «у стані виконання» через безліч різних «непереборних обставин» були буденною практикою.
Війна змушує нас ставати відповідальнішими. Хоч і повільне, але прискорення темпів реалізації Угоди про асоціацію (в умовах розуміння, що все невиконане або недовиконане точно перейде у перемовну рамку), дострокове закриття «семи пунктів ЄС», отриманих під час отримання статусу кандидата на вступ до об’єднання, упевнений рух вже до четвертого (!!!) перегляду програми EFF влітку, реалізація позицій Плану для Ukraine Facility (не очікуючи на його фінальне затвердження) – ми поступово стаємо відповідальною стороною відносин, і дуже приємно отримувати відповідну оцінку від наших партнерів.
Міністерство цифрової трансформації України майже рік напрацьовувало і нарешті опублікувало на своєму офіційному веб-сайт технічні вимоги щодо функціонування електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
З технічними вимогами можна ознайомитися за посиланням: https://thedigital.gov.ua/news/opublikovano-tekhnichni-vimogi-shchodo-funktsionuvannya-sistemi-eaktsiz
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
thedigital.gov.ua
Опубліковано технічні вимоги щодо функціонування системи еАкциз
Технічні вимоги встановлюють мету, завдання та умови для створення й введення в експлуатацію Електронної системи
В Україні покращуються результати роботи металургійної галузі.
📊 За підсумками І кварталу виробництво чавуну зросло порівняно з аналогічним періодом минулого року на 32,1%, прокату – на 35,5%, сталі – на 36,6%.
Звісно, ніхто не забуває про низьку базу порівняння та тіневідновні збитки, які зазнала галузь у 2022 році.
❕Пам’ятаємо, що взимку минулого року металургам доводилось стикатись з численними наслідками нестабільного енергопостачання, спричиненого атаками рф на енергетичну інфраструктуру, тож перші два місяці 2024 року не є показовими.
💁♂️Однак, якщо ми порівняємо результати роботи у березні 2024 року з аналогічним місяцем роком раніше (тобто коли з точки зору енергетики умови більш-менш вирівнялися) – по усіх трьох позиціях зафіксовано двозначні темпи зростання:
◾️прокат - +12,1%;
◾️чавун - +15,7%;
◾️сталь - +15,8%.
Суттєво покращились показники експорту. Пам’ятаємо, що у січні-березні минулого року наші чорноморські можливості обмежувались діючою на той момент Стамбульською зерновою ініціативою, яка забороняла перевезення будь-чого, окрім аграрної продукції. Залізничні ж можливості не йшли ні у яке порівняння з тими обсягами, які до початку повномасштабного вторгнення вивозились морським транспортом.
Зі зняттям завдяки силам безпеки і оборони обмежень та запуском альтернативного морського коридору відповідні можливості відкрились і для металургів.
У той час як імпорт металопрокату протягом січня-березня збільшився на 20,7% (до 250,4 тис. тонн), його експорт зріс на 161,8%, сягнувши позначки 1029 тис. тонн, перевершивши імпорт більш ніж учетверо (торік – в 1,9 рази).
Для нас украй важливим є відновлення роботи металургійної галузі – як у контексті довоєнної ролі галузі як експортера, так і з огляду на її значення для реалізації проектів відновлення України.
Звісно, ніхто не забуває про низьку базу порівняння та тіневідновні збитки, які зазнала галузь у 2022 році.
❕Пам’ятаємо, що взимку минулого року металургам доводилось стикатись з численними наслідками нестабільного енергопостачання, спричиненого атаками рф на енергетичну інфраструктуру, тож перші два місяці 2024 року не є показовими.
💁♂️Однак, якщо ми порівняємо результати роботи у березні 2024 року з аналогічним місяцем роком раніше (тобто коли з точки зору енергетики умови більш-менш вирівнялися) – по усіх трьох позиціях зафіксовано двозначні темпи зростання:
◾️прокат - +12,1%;
◾️чавун - +15,7%;
◾️сталь - +15,8%.
Суттєво покращились показники експорту. Пам’ятаємо, що у січні-березні минулого року наші чорноморські можливості обмежувались діючою на той момент Стамбульською зерновою ініціативою, яка забороняла перевезення будь-чого, окрім аграрної продукції. Залізничні ж можливості не йшли ні у яке порівняння з тими обсягами, які до початку повномасштабного вторгнення вивозились морським транспортом.
Зі зняттям завдяки силам безпеки і оборони обмежень та запуском альтернативного морського коридору відповідні можливості відкрились і для металургів.
У той час як імпорт металопрокату протягом січня-березня збільшився на 20,7% (до 250,4 тис. тонн), його експорт зріс на 161,8%, сягнувши позначки 1029 тис. тонн, перевершивши імпорт більш ніж учетверо (торік – в 1,9 рази).
Для нас украй важливим є відновлення роботи металургійної галузі – як у контексті довоєнної ролі галузі як експортера, так і з огляду на її значення для реалізації проектів відновлення України.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🇪🇺У 2024 році Європейський інвестиційний банк виділить Україні 560 млн. євро.
У Меморандумі, підписаному з цією кредитною установою, також визначені пріоритети співробітництва на наступні 10 років.
💁♂️Йдеться про надзвичайно широкий спектр сфер спільного інтересу – від модернізації залізничної та прикордонної інфраструктури до проектів у сфері енергетики, від багаторівневого захисту об’єктів стратегічного значення до трансформації і осучаснення об’єктів у системі охорони здоров’я та освіти, відновлення комунальної сфери та житлового сектору.
Слід зазначити, що з початком повномасштабної війни Банк не тільки не припинив чи згорнув діяльність в Україні, навпаки – посилив та активізував її.
✅На початок квітня ЄІБ надав Україні загалом для державного і приватного секторів ресурсів в обсязі понад 7,5 млрд. євро.
Нині у державному секторі реалізується 23 проекти загальним обсягом 4,81 млрд. євро.
Якщо казати про плани на поточний рік – то це по суті більш ніж подвоєння результату 2023 року, який був найуспішнішим з точки зору співробітництва з ЄІБ за останні 5 років та дозволив залучити на проекти в Україні 262 млн. євро (для порівняння, обсяги кредитів ЄІБ у довоєнні роки були наступними: 2019 рік – 139,7 млн. євро, 2020 рік – 104,3 млн. євро, 2021 рік – 163,5 млн. євро).
Але впевнений, що це далеко не межа можливостей – адже у рамках плану відновлення України передбачається реалізація тисяч проектів у різних сферах, які можуть стати цікавими для кредитування ЄІБ, і передбачають залучення від сотень мільйонів до мільярдів євро фінансування.
У Меморандумі, підписаному з цією кредитною установою, також визначені пріоритети співробітництва на наступні 10 років.
💁♂️Йдеться про надзвичайно широкий спектр сфер спільного інтересу – від модернізації залізничної та прикордонної інфраструктури до проектів у сфері енергетики, від багаторівневого захисту об’єктів стратегічного значення до трансформації і осучаснення об’єктів у системі охорони здоров’я та освіти, відновлення комунальної сфери та житлового сектору.
Слід зазначити, що з початком повномасштабної війни Банк не тільки не припинив чи згорнув діяльність в Україні, навпаки – посилив та активізував її.
✅На початок квітня ЄІБ надав Україні загалом для державного і приватного секторів ресурсів в обсязі понад 7,5 млрд. євро.
Нині у державному секторі реалізується 23 проекти загальним обсягом 4,81 млрд. євро.
Якщо казати про плани на поточний рік – то це по суті більш ніж подвоєння результату 2023 року, який був найуспішнішим з точки зору співробітництва з ЄІБ за останні 5 років та дозволив залучити на проекти в Україні 262 млн. євро (для порівняння, обсяги кредитів ЄІБ у довоєнні роки були наступними: 2019 рік – 139,7 млн. євро, 2020 рік – 104,3 млн. євро, 2021 рік – 163,5 млн. євро).
Але впевнений, що це далеко не межа можливостей – адже у рамках плану відновлення України передбачається реалізація тисяч проектів у різних сферах, які можуть стати цікавими для кредитування ЄІБ, і передбачають залучення від сотень мільйонів до мільярдів євро фінансування.
Forwarded from Ігор Клименко | МВС
❗️Неважливо хто та в якому одязі
В якому стані та з якої причини
Виправдання цьому злочину немає і не може бути
Стрільців необхідно знайти та затримати. Вони мають відповісти за всією суворістю Закону
Мої співчуття родині та близьким загиблого поліцейського
І так: цей трагічний випадок демонструє, що тилу для поліцейських немає
В якому стані та з якої причини
Виправдання цьому злочину немає і не може бути
Стрільців необхідно знайти та затримати. Вони мають відповісти за всією суворістю Закону
Мої співчуття родині та близьким загиблого поліцейського
І так: цей трагічний випадок демонструє, що тилу для поліцейських немає
Рішення виважене та своєчасне.
Більшість заходів, які потребують врегулювання на рівні закону містяться в законопроекті 9256-д, рекомендованому до розгляду ВР нашим комітетом, який буде розглянутий наступного тижня в залі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
У Польщі затриманий агент російських спецслужб, який допомагав готувати замах на Президента В.Зеленського. Він збирав і мав передати росіянам відомості про системи безпеки аеропорту Жешув для організації замаху на главу нашої держави під час відвідин Польщі.
Практично одночасно затримано іншу особу, білоруса, який працював на росіян і замовив двом полякам вбивство однієї з близьких до покійного російського політика Навального осіб. «Нападники також затримані. Ніякої поблажливості до співробітників російських спецслужб не буде» - відреагував Прем’єр-міністр країни Д.Туск.
"Зараз ми маємо докази того, що російська федерація намагалася вплинути на демократичний політичний процес в Австрії через особливу близькість до представленої в Австрії партії, яка також представлена в парламенті, через прямий вплив російського шпигуна в цій партії і, таким чином, також через політичну агітацію. Це дуже серйозні звинувачення. Вони мають бути рішуче розслідувані", - заявив канцлер країни К.Негаммер.
«Румунія стала мішенню для кількох російських шпигунів, які намагалися зібрати інформацію про країну. Метою російських шпигунів було отримання інформації про оборону і безпеку. Були також спроби отримати надзвичайно важливі дані про допомогу, яку Румунія надає Україні. Люди, які проникли до Румунії, також шукали інформацію про військові навчання та про війська, які дислокуються в країні. Шпигуни намагалися поширювати дезінформацію щодо румунської армії та лідерів країни, щоб дестабілізувати думку громадян» - свіжий звіт Вищої ради національної оборони (CSAT) Румунії.
У Німеччині заарештовані дві особи, підозрювані у підготовці диверсій, у тому числі нападів на американські військові об’єкти, зокрема військову базу Графенвер у Баварії, де проходять підготовку українські військовослужбовці. Зазначені особи у контакті зі зв’язковими російських спецслужб планували підпали та вибухи на об’єктах військової інфраструктури, оборонних підприємствах та промислових об’єктах, а також диверсії на маршрутах постачання зброї в Україну.
Міністр транспорту Чехії М.Купка повідомив, що за два з половиною роки росія здійснила тисячі спроб порушити залізничне сполучення у Чехії.
Бельгійські служби безпеки викрили агентурну мережу, яка планувала налагодити співробітництво між проросійськими політиками у Європейському парламенті задля того, щоб на виборах на початку червня обрати якомога більше проросійських кандидатів у новий склад ЄП.
💁♂️Це – короткий і далеко не повний дайджест новин про ворожу діяльність росії, причому тільки на території Європейського Союзу – за останні 10 днів.
Держава-терорист вже просто йде у рознос.
Як на мене – на це треба реагувати вже значно серйозніше, ніж стурбованостями, заявами чи навіть підготовкою нових пакетів санкцій.
Практично одночасно затримано іншу особу, білоруса, який працював на росіян і замовив двом полякам вбивство однієї з близьких до покійного російського політика Навального осіб. «Нападники також затримані. Ніякої поблажливості до співробітників російських спецслужб не буде» - відреагував Прем’єр-міністр країни Д.Туск.
"Зараз ми маємо докази того, що російська федерація намагалася вплинути на демократичний політичний процес в Австрії через особливу близькість до представленої в Австрії партії, яка також представлена в парламенті, через прямий вплив російського шпигуна в цій партії і, таким чином, також через політичну агітацію. Це дуже серйозні звинувачення. Вони мають бути рішуче розслідувані", - заявив канцлер країни К.Негаммер.
«Румунія стала мішенню для кількох російських шпигунів, які намагалися зібрати інформацію про країну. Метою російських шпигунів було отримання інформації про оборону і безпеку. Були також спроби отримати надзвичайно важливі дані про допомогу, яку Румунія надає Україні. Люди, які проникли до Румунії, також шукали інформацію про військові навчання та про війська, які дислокуються в країні. Шпигуни намагалися поширювати дезінформацію щодо румунської армії та лідерів країни, щоб дестабілізувати думку громадян» - свіжий звіт Вищої ради національної оборони (CSAT) Румунії.
У Німеччині заарештовані дві особи, підозрювані у підготовці диверсій, у тому числі нападів на американські військові об’єкти, зокрема військову базу Графенвер у Баварії, де проходять підготовку українські військовослужбовці. Зазначені особи у контакті зі зв’язковими російських спецслужб планували підпали та вибухи на об’єктах військової інфраструктури, оборонних підприємствах та промислових об’єктах, а також диверсії на маршрутах постачання зброї в Україну.
Міністр транспорту Чехії М.Купка повідомив, що за два з половиною роки росія здійснила тисячі спроб порушити залізничне сполучення у Чехії.
Бельгійські служби безпеки викрили агентурну мережу, яка планувала налагодити співробітництво між проросійськими політиками у Європейському парламенті задля того, щоб на виборах на початку червня обрати якомога більше проросійських кандидатів у новий склад ЄП.
💁♂️Це – короткий і далеко не повний дайджест новин про ворожу діяльність росії, причому тільки на території Європейського Союзу – за останні 10 днів.
Держава-терорист вже просто йде у рознос.
Як на мене – на це треба реагувати вже значно серйозніше, ніж стурбованостями, заявами чи навіть підготовкою нових пакетів санкцій.
Еластичність попиту та… шоколад.
Я думаю, багато хто пам’ятає новину місячної давнини, що ф’ючерси на какао-боби, що є основним інгредієнтом шоколаду, злетіли «до небес» - до 10 000 дол. за тонну, і що какао це «новий біткоїн».
💁♂️Стало цікаво подивитись на динаміку цього «активу» зараз. За даними Trading Economics, на 20 квітня ф’ючерси на какао торгувались за ціною близькою вже до 12 тис. дол. за тонну. У це дійсно важко повірити, але ціни на дану сировину з початку року злетіли у 3 рази.
Експерти ринку пов’язують це із різним факторами, але головний з них – дефіцит сировини, визваний одним із найгірших за останні десятиліття врожаїв у країнах - виробниках Західної Африки. У Гані, Кот-д’Івуарі, Нігерії та Камеруні, які разом забезпечують понад 75% світового виробництва какао-бобів, врожайність значно знизилася через такі фактори, як нестабільна погода, хвороби дерев, відсутність інвестицій і навіть погіршення криміногенної ситуації в регіоні.
Я думаю, багато хто пам’ятає новину місячної давнини, що ф’ючерси на какао-боби, що є основним інгредієнтом шоколаду, злетіли «до небес» - до 10 000 дол. за тонну, і що какао це «новий біткоїн».
💁♂️Стало цікаво подивитись на динаміку цього «активу» зараз. За даними Trading Economics, на 20 квітня ф’ючерси на какао торгувались за ціною близькою вже до 12 тис. дол. за тонну. У це дійсно важко повірити, але ціни на дану сировину з початку року злетіли у 3 рази.
Експерти ринку пов’язують це із різним факторами, але головний з них – дефіцит сировини, визваний одним із найгірших за останні десятиліття врожаїв у країнах - виробниках Західної Африки. У Гані, Кот-д’Івуарі, Нігерії та Камеруні, які разом забезпечують понад 75% світового виробництва какао-бобів, врожайність значно знизилася через такі фактори, як нестабільна погода, хвороби дерев, відсутність інвестицій і навіть погіршення криміногенної ситуації в регіоні.
Данило Гетманцев
Еластичність попиту та… шоколад. Я думаю, багато хто пам’ятає новину місячної давнини, що ф’ючерси на какао-боби, що є основним інгредієнтом шоколаду, злетіли «до небес» - до 10 000 дол. за тонну, і що какао це «новий біткоїн». 💁♂️Стало цікаво подивитись…
У цьому плані цінове раллі на какао – дійсно цікавий кейс. На конкурентних ринках із незначним регулюваннямвиробники за сприятливих погодних умов мають відреагувати збільшенням пропозиції у наступному врожаї.Класичний приклад у нас – це гречка або цукор. Але у тому то і справа, що ринок какао-бобів піддається відносно жорсткому державному регулюванню з боку влади цих країн з метою стримування цінових коливань. У результаті виробники какао-бобів зараз опинились у ситуації, коли вони не можуть у повній мірі скористатись вигодами від підвищення цін, відкладаючи розширення виробництва. Відповідно пропозиція відстає від попиту.
📊 Інший цікавий вимір – це ціни і попит на шоколад, основним інгредієнтом якого є масло і порошок какао. Через підвищення цін на сировину очікувалось значно більше падіння обсягів переробки какао для кондитерських виробів, тоді як у Північній Америці у першому кварталі вони навпаки зросли на 4% у річному вимірі, у Азії майже не змінились, у Європі – мінімально зменшились. Отже, поки що основні регіональні ринки не сильно відреагували на збільшення вартості сировини.
Водночас, багато світових виробників вже оголосили про підвищення цін на шоколад, що має призвести на скорочення попиту на нього. Справа у тому, що шоколад – класичний приклад товару, який є делікатесом, але не є люксовим товаром. І це точно не товар першої необхідності. Зазвичай попит на такі позиції має вищу еластичність за ціною: у разі підвищення ціни споживачу простіше скоротити його споживання або навіть відмовитись від нього. Саме тому у багатьох оглядах з’явились напівжартівливі - напівсерйозні передбачення, що невдовзі шоколад перетвориться на товар для обраних.
Звісно, не думаю, що до цього дійде. Утім як воно буде – побачимо.
Водночас, багато світових виробників вже оголосили про підвищення цін на шоколад, що має призвести на скорочення попиту на нього. Справа у тому, що шоколад – класичний приклад товару, який є делікатесом, але не є люксовим товаром. І це точно не товар першої необхідності. Зазвичай попит на такі позиції має вищу еластичність за ціною: у разі підвищення ціни споживачу простіше скоротити його споживання або навіть відмовитись від нього. Саме тому у багатьох оглядах з’явились напівжартівливі - напівсерйозні передбачення, що невдовзі шоколад перетвориться на товар для обраних.
Звісно, не думаю, що до цього дійде. Утім як воно буде – побачимо.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Zelenskiy / Official
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Сьогодні ми отримали рішення, якого очікували: про пакет американської підтримки. За яке так ми боролися. Дуже вагомий пакет, який відчують і наші воїни на передовій, наші міста і села, які потерпають від російського терору.
Сьогодні відбулось голосування Палати представників Сполучених Штатів. Дякую кожному й кожній, хто підтримав наш пакет: це рішення для захисту життя. Дякую особисто спікеру Майку Джонсону, усім американським серцям, які, так само як і ми в Україні, відчувають, що російське зло точно не повинно вигравати. Сподіваюсь, що розгляд пакету в Сенаті США і направлення Президенту Байдену будуть достатньо швидкими.
Ми цінуємо кожен прояв підтримки нашої держави і незалежності, наших людей і життя нашого, яке Росія так хоче закопати в руїнах. Америка від перших днів війни проявляла своє лідерство. Саме таке американське лідерство є життєво важливим для того, щоб у світі зберігся міжнародний порядок, заснований на правилах і передбачуваності життя для всіх народів. Безперечно, ми використаємо американську підтримку, щоб зміцнити обидва наші народи і наблизити справедливе завершення цієї війни – війни, яку Путін повинен програти.
І я дякую всій команді України, кожному й кожній, хто працює і робить усе, щоб наблизити цей результат. Дякую всім представникам нашої держави, усім нашим дипломатам, які працюють заради збільшення підтримки України, усім представникам громадського сектору, кожному волонтеру, який працює, всім друзям України. Дякую моїй команді.
Світ обʼєднується заради України, коли українці обʼєднуються заради незалежності.
Сьогодні відбулось голосування Палати представників Сполучених Штатів. Дякую кожному й кожній, хто підтримав наш пакет: це рішення для захисту життя. Дякую особисто спікеру Майку Джонсону, усім американським серцям, які, так само як і ми в Україні, відчувають, що російське зло точно не повинно вигравати. Сподіваюсь, що розгляд пакету в Сенаті США і направлення Президенту Байдену будуть достатньо швидкими.
Ми цінуємо кожен прояв підтримки нашої держави і незалежності, наших людей і життя нашого, яке Росія так хоче закопати в руїнах. Америка від перших днів війни проявляла своє лідерство. Саме таке американське лідерство є життєво важливим для того, щоб у світі зберігся міжнародний порядок, заснований на правилах і передбачуваності життя для всіх народів. Безперечно, ми використаємо американську підтримку, щоб зміцнити обидва наші народи і наблизити справедливе завершення цієї війни – війни, яку Путін повинен програти.
І я дякую всій команді України, кожному й кожній, хто працює і робить усе, щоб наблизити цей результат. Дякую всім представникам нашої держави, усім нашим дипломатам, які працюють заради збільшення підтримки України, усім представникам громадського сектору, кожному волонтеру, який працює, всім друзям України. Дякую моїй команді.
Світ обʼєднується заради України, коли українці обʼєднуються заради незалежності.
🙌Палата представників Конгресу США проголосувала за закон, що надає пакет допомоги Україні для відбиття російської агресії на суму 60,8 млрд дол.
Історичний момент. Історичне голосування. Далі Сенат і підпис Президентом США, що має відбутись на наступному тижні. Дякуємо всім представникам обох партій - Демократичної і Республіканської - які обрали для себе бути на правильному боці історії.
👏Дякуємо США за лідерство!
Дякую Президенту за цю надважливу для всіх нас перемогу!
Вітаю всіх нас. 2024-ий в частині невійськових видатків пройдемо впевнено. Великий привіт пророкам апокаліпсису, якого не сталося.
Щодо військових - цей пакет значно посилить наші спроможності в обороні, але продовжуємо працювати з партнерами для отримання більшої військової допомоги.
Боротьба продовжується!
Історичний момент. Історичне голосування. Далі Сенат і підпис Президентом США, що має відбутись на наступному тижні. Дякуємо всім представникам обох партій - Демократичної і Республіканської - які обрали для себе бути на правильному боці історії.
👏Дякуємо США за лідерство!
Дякую Президенту за цю надважливу для всіх нас перемогу!
Вітаю всіх нас. 2024-ий в частині невійськових видатків пройдемо впевнено. Великий привіт пророкам апокаліпсису, якого не сталося.
Щодо військових - цей пакет значно посилить наші спроможності в обороні, але продовжуємо працювати з партнерами для отримання більшої військової допомоги.
Боротьба продовжується!
⚡️Мінагрополітики оприлюднило попередній прогноз на врожай-2024.
❗️ За попередніми оцінками, цього року очікується валове виробництво зернових та олійних культур на рівні 74,1 млн. тонн.
📈 Торік початковий прогноз на минулорічний врожай починався з цифри 63,5 млн. тонн, але в кінцевому результаті вдалось зібрати майже 82 млн. тонн.
Передбачення по окремих культурах:
🔹зернові – усього 52,4 млн. тонн (торік по факту – 60 млн. тонн), у тому числі:
🔹кукурудза – 26,7 млн. тонн (30,5 млн. тонн);
🔹пшениця – 19,2 млн. тонн (22,2 млн. тонн);
🔹ячмінь – 4,9 млн. тонн (5,7 млн. тонн);
🔹олійні – усього 21,7 млн. тонн (торік по факту – 22 млн. тонн), у тому числі:
🔹соняшник – 12,4 млн. тонн (12,9 млн. тонн);
🔹соя – 5,2 млн. тонн (4,7 млн. тонн);
🔹ріпак – 4,1 млн. тонн (4,3 млн. тонн).
Цифри зменшення порівняно з тим, що зібрали торік, не повинні настроювати на песимістичний лад.
💁♂️Два місяці тому, у середині лютого, перед початком весняних польових робіт Українська конфедерація аграрного бізнесу прогнозувала цьогорічний врожай у діапазоні 65-69 млн. тонн.
То ж поки що (звісно, багато чого залежить від погодних умов) можемо розраховувати на непогані здобутки від наших аграріїв.
У частині нашої власної продовольчої безпеки турбуватись взагалі нема про що, та й експортна пропозиція (а це дуже важливо, ураховуючи нинішні обставини і роль продукції сільського господарства як ключової зовнішньоторговельної позиції у загальному балансі) також має бути сильною.
Передбачення по окремих культурах:
🔹зернові – усього 52,4 млн. тонн (торік по факту – 60 млн. тонн), у тому числі:
🔹кукурудза – 26,7 млн. тонн (30,5 млн. тонн);
🔹пшениця – 19,2 млн. тонн (22,2 млн. тонн);
🔹ячмінь – 4,9 млн. тонн (5,7 млн. тонн);
🔹олійні – усього 21,7 млн. тонн (торік по факту – 22 млн. тонн), у тому числі:
🔹соняшник – 12,4 млн. тонн (12,9 млн. тонн);
🔹соя – 5,2 млн. тонн (4,7 млн. тонн);
🔹ріпак – 4,1 млн. тонн (4,3 млн. тонн).
Цифри зменшення порівняно з тим, що зібрали торік, не повинні настроювати на песимістичний лад.
💁♂️Два місяці тому, у середині лютого, перед початком весняних польових робіт Українська конфедерація аграрного бізнесу прогнозувала цьогорічний врожай у діапазоні 65-69 млн. тонн.
То ж поки що (звісно, багато чого залежить від погодних умов) можемо розраховувати на непогані здобутки від наших аграріїв.
У частині нашої власної продовольчої безпеки турбуватись взагалі нема про що, та й експортна пропозиція (а це дуже важливо, ураховуючи нинішні обставини і роль продукції сільського господарства як ключової зовнішньоторговельної позиції у загальному балансі) також має бути сильною.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🇬🇧Велика Британія активізує зусилля з підтримки енергетичного сектору України.
💷Постійний представник при ОБСЄ Нік Голланд повідомив, що його країна виділила 150 млн. фунтів стерлінгів на підтримку української енергетики, і «продовжить співпрацю з партнерами G7+, щоб допомогти Україні відновити, захистити та відновити свою енергетичну систему. Велика Британія налаштована надати Україні підтримку, необхідну для її захисту та витіснення Росії з суверенної території України».
🤬Останні тижні спостерігаємо системні атаки ворога на енергетичну інфраструктуру. Їх мета зрозуміла, і переслідує одразу декілька цілей:
🔴перешкодити відновленню економіки, яка минулого року завдяки забезпеченню більш-менш стабільного енергопостачання зросла на 5,3%, і нинішнього року також демонструє високі темпи збільшення валового внутрішнього продукту, почати підсаджувати окремі регіони та категорії споживачів на режими обмеження енергопостачання;
🔴створити нестерпні умови життя для населення, насамперед для мешканців прифронтових регіонів (бачимо це по системному знищенню енергетичної інфраструктури Харківщини);
🔴вже на початку підготовки до наступного опалювального сезону і проходження осінньо-зимового максимуму навантаження поставити нас у найгірші за весь час повномасштабного вторгнення «стартові умови», коли ми за наявний у нас час фізично не зможемо відновитись до необхідного рівня запасу міцності.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що значна частина знищеного та пошкодженого обладнання вже не виробляється (йдеться передусім про те, яке було виготовлено і змонтовано багато років тому), а замовлення виготовлення аналогів (у випадках коли це технічно можливо), їх доставка і монтаж – це досить тривалий процес і справа точно не одного-двох місяців.
👏Ми вдячні партнерам, державам-сусідам, які запропонували нам у якості «донорів» енергетичні об’єкти, збудовані за часів та на обладнанні стандартів СРСР та нині вже виведені з експлуатації, однак наявна там номенклатура, що перебуває у більш-менш придатному стані, теж не дозволить закрити усі проблеми і швидко закінчиться.
Майже два роки тому запрацював Фонд підтримки енергетики України. Завдяки більш ніж десятку держав, міжнародним організаціям, приватним партнерам до нього надійшло більш ніж 400 млн. євро, за які незалежний агент із закупівель від USAID вже закупив і продовжує закупати десятки тисяч одиниць енергетичного обладнання, які розподіляються серед енергетичних компаній України.
Але очевидно, що за збереження нинішньої інтенсивності спроб росії руйнувати вітчизняну енергетичну інфраструктуру його ресурси будуть вичерпуватись швидше, ніж поповнюватись.
Тому ініціатива Великої Британії щодо виділення коштів, активізації співпраці з партнерами для захисту та відновлення енергетичної інфраструктури заслуговують на велику вдячність і підтримку.
💷Постійний представник при ОБСЄ Нік Голланд повідомив, що його країна виділила 150 млн. фунтів стерлінгів на підтримку української енергетики, і «продовжить співпрацю з партнерами G7+, щоб допомогти Україні відновити, захистити та відновити свою енергетичну систему. Велика Британія налаштована надати Україні підтримку, необхідну для її захисту та витіснення Росії з суверенної території України».
🤬Останні тижні спостерігаємо системні атаки ворога на енергетичну інфраструктуру. Їх мета зрозуміла, і переслідує одразу декілька цілей:
🔴перешкодити відновленню економіки, яка минулого року завдяки забезпеченню більш-менш стабільного енергопостачання зросла на 5,3%, і нинішнього року також демонструє високі темпи збільшення валового внутрішнього продукту, почати підсаджувати окремі регіони та категорії споживачів на режими обмеження енергопостачання;
🔴створити нестерпні умови життя для населення, насамперед для мешканців прифронтових регіонів (бачимо це по системному знищенню енергетичної інфраструктури Харківщини);
🔴вже на початку підготовки до наступного опалювального сезону і проходження осінньо-зимового максимуму навантаження поставити нас у найгірші за весь час повномасштабного вторгнення «стартові умови», коли ми за наявний у нас час фізично не зможемо відновитись до необхідного рівня запасу міцності.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що значна частина знищеного та пошкодженого обладнання вже не виробляється (йдеться передусім про те, яке було виготовлено і змонтовано багато років тому), а замовлення виготовлення аналогів (у випадках коли це технічно можливо), їх доставка і монтаж – це досить тривалий процес і справа точно не одного-двох місяців.
👏Ми вдячні партнерам, державам-сусідам, які запропонували нам у якості «донорів» енергетичні об’єкти, збудовані за часів та на обладнанні стандартів СРСР та нині вже виведені з експлуатації, однак наявна там номенклатура, що перебуває у більш-менш придатному стані, теж не дозволить закрити усі проблеми і швидко закінчиться.
Майже два роки тому запрацював Фонд підтримки енергетики України. Завдяки більш ніж десятку держав, міжнародним організаціям, приватним партнерам до нього надійшло більш ніж 400 млн. євро, за які незалежний агент із закупівель від USAID вже закупив і продовжує закупати десятки тисяч одиниць енергетичного обладнання, які розподіляються серед енергетичних компаній України.
Але очевидно, що за збереження нинішньої інтенсивності спроб росії руйнувати вітчизняну енергетичну інфраструктуру його ресурси будуть вичерпуватись швидше, ніж поповнюватись.
Тому ініціатива Великої Британії щодо виділення коштів, активізації співпраці з партнерами для захисту та відновлення енергетичної інфраструктури заслуговують на велику вдячність і підтримку.
💰Тепер, коли ми практично вже маємо рішення про виділення допомоги США, давайте розберемося із зовнішніми джерелами фінансування дефіциту державного бюджету цього року.
💵Станом на сьогодні Україна отримала майже 10,2 млрд. дол. зовнішнього фінансування. Це:
◽️4,9 млрд. дол. від ЄС (еквівалент 4,5 млрд. євро у рамках Ukraine Facility)
◽️2,1 млрд. дол. від Японії (хочу подякувати цій країні, яка підставила плече у найбільш важкі місяці початку року)
◽️1,5 млрд. дол. від Канади
◽️0,9 млрд. дол. від МВФ
◽️0,5 млрд. дол. від Великобританії
◽️0,3 млрд. дол. від Норвегії
Потреба у міжнародному фінансуванні на 2024 рік, закладена у цьогорічний бюджет, складає 37,2 млрд. дол. Отже на сьогодні ми отримали 10,2 млрд. дол. або більше чверті із запланованого фінансування, і можна сказати, що знаходимось у рамках плану-графіку.
Залишок допомоги, що потрібно мобілізувати до кінця року складає 27 млрд. дол. Базовий план (план А) на цей рік – отримати всю або левову частку цих коштів від партнерів.
💵Станом на сьогодні Україна отримала майже 10,2 млрд. дол. зовнішнього фінансування. Це:
◽️4,9 млрд. дол. від ЄС (еквівалент 4,5 млрд. євро у рамках Ukraine Facility)
◽️2,1 млрд. дол. від Японії (хочу подякувати цій країні, яка підставила плече у найбільш важкі місяці початку року)
◽️1,5 млрд. дол. від Канади
◽️0,9 млрд. дол. від МВФ
◽️0,5 млрд. дол. від Великобританії
◽️0,3 млрд. дол. від Норвегії
Потреба у міжнародному фінансуванні на 2024 рік, закладена у цьогорічний бюджет, складає 37,2 млрд. дол. Отже на сьогодні ми отримали 10,2 млрд. дол. або більше чверті із запланованого фінансування, і можна сказати, що знаходимось у рамках плану-графіку.
Залишок допомоги, що потрібно мобілізувати до кінця року складає 27 млрд. дол. Базовий план (план А) на цей рік – отримати всю або левову частку цих коштів від партнерів.
Данило Гетманцев
💰Тепер, коли ми практично вже маємо рішення про виділення допомоги США, давайте розберемося із зовнішніми джерелами фінансування дефіциту державного бюджету цього року. 💵Станом на сьогодні Україна отримала майже 10,2 млрд. дол. зовнішнього фінансування. Це:…
Які джерела?
1. Вже згадуваний Ukraine Facility. На наступному тижні ми отримаємо транш у розмірі 1,5 млрд. євро. Це вже було анонсовано з боку Єврокомісії (ЄК). Далі 1,9 млрд. євро ймовірно отримаємо у травні після завершення усіх юридичних процедур із прийняттям цього плану (схвалення Європарламентом та усіма членами ЄС). Далі, за графіком Ukraine Facility, у другій половині року якщо Україна виконає усі необхідні умови, то можемо отримати ще не менше 8,2 млрд. євро (8,9 млрд. дол. в еквіваленті). Тобто сумарно за інструментом Ukraine Facility цього року ми можемо отримати 16,1 млрд. євро, з них 4,5 млрд. євро отримано у першому кварталі. Графік виконання плану напружений (трохи більше 30 різноманітних умов і заходів), але не маю сумнівів, що всі вони будуть досягнуті вчасно.
2. МВФ. В цілому від МВФ у 2024 році маємо отримати 5,4 млрд. дол. Всього передбачено 4 перегляди програми і відповідними траншами. Один перегляд у цьому році у березні ми вже пройшли, отримавши 0,88 млрд. дол. Якщо виконаємо всі умови (структурні маяки і кількісні критерії), то за графіком, наступний перегляд програми EFF заплановано на другу половину червня - початок липня (сума траншу 2,21 млрд.дол.), потім у вересні і у грудні (транші по 1,1 млрд. дол. кожен). По МВФ також щільний графік, але за винятком 1-2 маяків, які на слуху (як той же БЕБ), я взагалі не бачу там дискусійних питань із їх проходженням.
3. Світовий банк. Мова про другий транш за DPL (позика на політику розвитку) від Світового банку (1,5 млрд. дол.). Перший транш ми получили у березні. Другий, якщо виконаємо всі умови, буде восени. Насправді це пільгові/ кредити, які через інструмент Світового банку надають інші країни. Попередній транш надали Японія і Великобританія.
4. Допомога США. Пряма бюджетна допомога у законопроекті, що було виносився в останню суботу, 7,85 млрд. дол. На відміну від попередніх років ці кошти надаються на умовах повернення, але можуть бути списані: половина після 1 листопада 2024 р., інша половина після 1 січня 2026 р.
Сумарно якщо скласти кошти з цих 4-х джерел (26,5 млрд. дол.), то виходить сума яка є близькою до 27 млрд. дол., які нам залишається залучити до кінця року. До цього слід додати ще 4,5 млрд. дол. економії на обслуговуванні та погашенні державного боргу за єврооблігаціями, які ми можемо отримати після продовження реструктуризації такого боргу (що має відбутись до серпня 2024 року). Якщо їх додати до вже згадуваних 37,2 млрд.дол., закладених у бюджет, то ми власне і отримаємо, близько 42 млрд. дол. потреби у зовнішньому фінансуванні для України на 2024 рік, про які говорила нещодавно директор розпорядник МВФ Крісталіна Гергієва.
1. Вже згадуваний Ukraine Facility. На наступному тижні ми отримаємо транш у розмірі 1,5 млрд. євро. Це вже було анонсовано з боку Єврокомісії (ЄК). Далі 1,9 млрд. євро ймовірно отримаємо у травні після завершення усіх юридичних процедур із прийняттям цього плану (схвалення Європарламентом та усіма членами ЄС). Далі, за графіком Ukraine Facility, у другій половині року якщо Україна виконає усі необхідні умови, то можемо отримати ще не менше 8,2 млрд. євро (8,9 млрд. дол. в еквіваленті). Тобто сумарно за інструментом Ukraine Facility цього року ми можемо отримати 16,1 млрд. євро, з них 4,5 млрд. євро отримано у першому кварталі. Графік виконання плану напружений (трохи більше 30 різноманітних умов і заходів), але не маю сумнівів, що всі вони будуть досягнуті вчасно.
2. МВФ. В цілому від МВФ у 2024 році маємо отримати 5,4 млрд. дол. Всього передбачено 4 перегляди програми і відповідними траншами. Один перегляд у цьому році у березні ми вже пройшли, отримавши 0,88 млрд. дол. Якщо виконаємо всі умови (структурні маяки і кількісні критерії), то за графіком, наступний перегляд програми EFF заплановано на другу половину червня - початок липня (сума траншу 2,21 млрд.дол.), потім у вересні і у грудні (транші по 1,1 млрд. дол. кожен). По МВФ також щільний графік, але за винятком 1-2 маяків, які на слуху (як той же БЕБ), я взагалі не бачу там дискусійних питань із їх проходженням.
3. Світовий банк. Мова про другий транш за DPL (позика на політику розвитку) від Світового банку (1,5 млрд. дол.). Перший транш ми получили у березні. Другий, якщо виконаємо всі умови, буде восени. Насправді це пільгові/ кредити, які через інструмент Світового банку надають інші країни. Попередній транш надали Японія і Великобританія.
4. Допомога США. Пряма бюджетна допомога у законопроекті, що було виносився в останню суботу, 7,85 млрд. дол. На відміну від попередніх років ці кошти надаються на умовах повернення, але можуть бути списані: половина після 1 листопада 2024 р., інша половина після 1 січня 2026 р.
Сумарно якщо скласти кошти з цих 4-х джерел (26,5 млрд. дол.), то виходить сума яка є близькою до 27 млрд. дол., які нам залишається залучити до кінця року. До цього слід додати ще 4,5 млрд. дол. економії на обслуговуванні та погашенні державного боргу за єврооблігаціями, які ми можемо отримати після продовження реструктуризації такого боргу (що має відбутись до серпня 2024 року). Якщо їх додати до вже згадуваних 37,2 млрд.дол., закладених у бюджет, то ми власне і отримаємо, близько 42 млрд. дол. потреби у зовнішньому фінансуванні для України на 2024 рік, про які говорила нещодавно директор розпорядник МВФ Крісталіна Гергієва.
Україна та Корея підписали Рамкову угоду про кредитування від Фонду економічного розвитку і співробітництва Кореї.
💰Вона передбачає надання фінансування українським партнерам в межах до 2,1 млрд. доларів протягом найближчих шести років – до 2029 року.
⚡️Робота над документом почалась відразу після історичного першого візиту в Україну Президента Республіки Корея ЮнСок Йоля у липні 2023 року, у ході якого лідери країн домовились про активізацію взаємин, у тому числі в економічній площині. У результаті тоді було оголошено про виділення Україні підтримки на 150 млн. доларів.
Корейський бізнес був широко представлений в Україні, а його продукція добре відома нашим громадянам – від електроніки та побутової техніки до автомобілів. Дехто може згадати про потяги Хюндай, які з’явились в Україні напередодні проведення фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Свого часу у Києві було створено дослідницький центр Samsung Research andDevelopment Institute Ukraine.
Водночас охарактеризувати економічні відносини як жваві було б перебільшенням.
В останньому до повномасштабної війни 2021 році експорт української товарної продукції до Кореї дорівнював трохи менше 300 млн. доларів (0,44% у його загальному обсязі), імпорт корейської – 694,5 млн. доларів (0,95%).
Не сильно помінялась динаміка і зараз: у січні-лютому 2024 року товарний експорт до Кореї склав 31,6 млн. доларів (0,46%), імпорт з Кореї – 127,7 млн. доларів (1,27%).
Водночас сфер для взаємного інтересу насправді набагато більше. Корея – країна з дуже високим розвитком багатьох галузей промисловості та транспортної інфраструктури, один з світових лідерів машинобудування (зокрема, суднобудування), має (що для нас дуже важливо у нинішніх умовах та на перспективу) потужний ОПК та дуже якісні розробки у цій сфері.
Тому сподіваюсь, що нинішня угода створить додаткові можливості для розширення українсько-корейського економічного співробітництва.
💰Вона передбачає надання фінансування українським партнерам в межах до 2,1 млрд. доларів протягом найближчих шести років – до 2029 року.
⚡️Робота над документом почалась відразу після історичного першого візиту в Україну Президента Республіки Корея ЮнСок Йоля у липні 2023 року, у ході якого лідери країн домовились про активізацію взаємин, у тому числі в економічній площині. У результаті тоді було оголошено про виділення Україні підтримки на 150 млн. доларів.
Корейський бізнес був широко представлений в Україні, а його продукція добре відома нашим громадянам – від електроніки та побутової техніки до автомобілів. Дехто може згадати про потяги Хюндай, які з’явились в Україні напередодні проведення фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Свого часу у Києві було створено дослідницький центр Samsung Research andDevelopment Institute Ukraine.
Водночас охарактеризувати економічні відносини як жваві було б перебільшенням.
В останньому до повномасштабної війни 2021 році експорт української товарної продукції до Кореї дорівнював трохи менше 300 млн. доларів (0,44% у його загальному обсязі), імпорт корейської – 694,5 млн. доларів (0,95%).
Не сильно помінялась динаміка і зараз: у січні-лютому 2024 року товарний експорт до Кореї склав 31,6 млн. доларів (0,46%), імпорт з Кореї – 127,7 млн. доларів (1,27%).
Водночас сфер для взаємного інтересу насправді набагато більше. Корея – країна з дуже високим розвитком багатьох галузей промисловості та транспортної інфраструктури, один з світових лідерів машинобудування (зокрема, суднобудування), має (що для нас дуже важливо у нинішніх умовах та на перспективу) потужний ОПК та дуже якісні розробки у цій сфері.
Тому сподіваюсь, що нинішня угода створить додаткові можливості для розширення українсько-корейського економічного співробітництва.