💁І підтвердження цієї тези – що на фоні повідомлень про створення нових і нових індустріальних парків (а таких останнім часом стає дедалі більше) з реєстру поступово виключаються інші ІП, створені у минулому десятиріччі – усередині чи на його початку. На старті по окремих з них навіть проводились аналогії на кшталт «майбутня українська Силіконова долина», прогнозувались багатомільярдні інвестиції. Однак насправді їх спіткав безславний кінець, а про тих, що формально продовжують носити статус ІП – є хіба що поодинокі рідкі точкові новини.

Тож нині важливо не стільки множити нові ІП (а з тих більш ніж семи десятків, що вже є, працюючими можна вважати лише близько десятка), а глибоко розібратись у питанні – а що пішло «не так» за останні чверть століття існування ІП та ТП? Недостатня, складна, неприваблива і нецікава для потужних стратегічних інвесторів законодавча та підзаконна нормативно-правова база? Не ті чи не в таких обсягах стимули? Надмірна зарегульованість, забюрократизованість процедур? Чи навпаки – можливість легко реєструвати «ІП-фантоми» заради гучної назви чи у якості маркетингового ходу, не переймаючись забезпеченням їх розвитку?
Адже погодьтеся – якщо ще не у всіх ІП є навіть керуюча компанія, наявність у них резидентів – взагалі рідкість, а останнє оновлення інформації про діяльність ІП на сайті Мінекономіки, відповідального за цей напрямок, датується вереснем 2023 року – то щось все таки «йде не так».

І якщо не розібратись – що саме – і не виправити це, то через певний час доведеться шукати нову назву на заміну індустріальних та технологічних парків, і тихенько чистити реєстр від чергової порції структур, які і стартують, і фінішують лише на папері…

😯Японія продовжує демонструвати вражаюче лідерство у наданні допомоги Україні.

💰Останнім часом нема тижня, коли б не приходили позитивні новини від країни Сонця, що сходить.

22 березня до державного бюджету надійшли 230 млн. доларів від Уряду Японії в рамках проекту Світового банку «Екстрений проект надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)», кошти якого йдуть на компенсацію відсоткових ставок для аграріїв у рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%», а також грантову підтримку малих сільськогосподарських виробників;
29 березня Україна отримала 1,5 млрд. доларів позики на підтримку політики розвитку «Основи зростання» (Growth Foundations Development Policy Loan), де із зазначеної суми 984 млн. доларів склали гарантії Уряду Японії.
І ось у перший день квітня – ще 118,2 млн. доларів, надані Японією на безповоротній основі, які розподіляться наступним чином:
🛑70 млн. доларів – підтримка програми державних медичних гарантій обслуговування населення в рамках проекту Світового банку HEAL Ukraine;
🛑48,2 млн. доларів – компенсаційні виплати постраждалим особам на здійснення ремонтів пошкодженого житла у рамках програми єВідновлення, яка підтримується проектом Світового банку «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей» (HOPE).

👏Вдячні Урядові та народові Японії за неоцінену багатогранну регулярну підтримку України!

💰Прибуток. Сумарний чистий фінрезультат за минулий рік становив 15,2 млрд.грн.  У 2023 році всі сегменти ринку, за якими є річні дані, були прибутковими. Найбільший прибуток 8,5 млрд. грн. отримали фінансові компанії, з них більше половини припадає на Укрфінжитло (оператора державної програми єОселя). Страховики отримали 2,4 млрд.грн. чистого прибутку. Лідерство серед страхових продуктів за обсягом премій залишається за «автомобільним» страхуванням. Кредитні спілки також показали невеликий прибуток у 2023 році (проти невеликого збитку у 2022 році).
Попри війну, зміцнення нагляду за сегментом небанківських фінпослуг і як наслідок його очищення триває. Впорядкуванню і посиленню стійкості ринку сприятимуть ухвалене минулого року обмеження на граничні ставки мікро-кредитів, розширення участі у Кредитному реєстрі на кредитні спілки і фінансові компанії (з середини 2024 р.), проведення пілотного проекту з оцінки якості активів страхових компаній (із початку 2024 р.) тощо.

Більше деталей і висновків – у звіті Національного банку.  
https://bank.gov.ua/ua/news/all/obsyagi-poslug-strahovikiv-jittya-ta-kredituvannya-finkompaniyami-zrostali--oglyad-nebankivskogo-finansovogo-sektoru-za-iv-kvartal  

Зараз у цьому плані усе інакше, та і світ вже по іншому буде дивитись на те, що колись міг «не помічати».

Нинішня війна також закінчиться, і багатьом доведеться почути свою порцію «непростих запитань» – чому, приміром, безвідмовно кредитували підприємства російського ОПК, продукція яких в режимі 24/7 вбивала українців? Якою сумою сплачених податків до бюджету росії підживлювали війну? Як давали пільгові кредити та списували відсотки «героям с.в.о.»? Чи доплачували своїм мобілізованим співробітникам матеріальну допомогу за участь в «асвабаждении Украины от фашистов»? Якими схемами користувались, проводячи платежі на фірми-прокладки з «дружніх» росії країн за постачання підсанкційної продукції?

Питання будуть і до тих іноземних менеджерів, хто захищав необхідність продовження ведення бізнесу безпосередньо у росії, сприяв чи брав особисту участь у сумнівних і брудних оборудках, так і до тих топів у материнських компаніях банківських груп, хто покривав продовження діяльності у державі-агресорі, промінявши свої ім’я та репутацію на заробітки свого роботодавця на війні…

Піщані бурі у нашому скликанні вперше.
Все інше вже, здається, було.

Ніколи до цього не звикну і ніколи не припиню дивуватися як з деревʼяної, ззовні мертвої палки в мить народжуються фантастично-ніжні малесенькі листочки.
Напевно в світі нема більш відчутного, очевидного явлення дива життя.
А це по-дитячому абсолютне безумовне захоплення, що від цього розквітає в тобі, напевно і є душею, яку ти в цей момент відчуваєш фізично і яка, можливо єдине, що переживе тебе.

Ну, звичайно якщо не рахувати антиофшорний закон і реформу фіскалізації😎
Досить єднання з природою.
До праці!

До Комітету звернулися кілька асоціацій аграрного бізнесу щодо необґрунтованого зменшення терміну повернення валютної виручки до 90 днів.

Таке рішення прийняв Нацбанк за зверненням КМ з метою протидії нелегальному експорту зернових.

Однак, ми бачимо, що це рішення не має позитивного впливу.
Водночас, від нього страждають білі експортери, які у звʼязку з звуженням ринку ЄС змушені постачати зернові в Азію та Африку, де обʼєктивно строки розрахунків є довшими.

Вважаю, що строки повернення валютної виручки необхідно збільшити до 180 днів.
Пропоную обговорити це питання на базі Комітету за участю бізнесу, КМ (Мінекономіки, МінАПК) та Нацбанку.
Запрошую у пʼятницю 5 квітня на 12.00.

У Європі закінчився осінньо-зимовий сезон відбору газу зі сховищ.

Фінішував він на солідній позначці – залишкові запаси на останній день березня становили 58,81% від загальної місткості ПСГ.

Є країни, де цей показник є ще вищим:
⚡️Португалія – 85,35%;
⚡️Іспанія – 81,08%;
⚡️Австрія – 74,70%;
⚡️Швеція – 70,95%;
⚡️Словаччина – 68,90%;
⚡️Угорщина – 67,32%;
⚡️Чехія – 63,85%;
⚡️Німеччина – 65,15%.

💁Минулого року європейці зробили серйозних висновків зі спроби газового шантажу росії весни-осені 2022 року, коли ціни на блакитне паливо злітали до 3000 доларів за тисячу кубометрів, а головне – були певні проблеми з доступом до фізичного ресурсу.
Тому торік були вжиті необхідні заходи з диверсифікації джерел постачань, рекордними темпами йшло закачування у сховища у літні місяці на мінімальних цінах на ресурс, спільний план з підготовки необхідних обсягів газу був виконаний ще на початку осені 2023 року.
Як наслідок: в осінньо-зимовий період 2023/2024 років у Європі взагалі не було такої теми, як газ. Можна з впевненістю казати – континент позбавився від газової залежності від росії, яка тривала десятиліттями і, здавалося б – ніколи не закінчиться, якби не розпочата державою-агресором повномасштабна війна проти України, яка багатьох змусила по іншому подивитись на звичні за «минулого життя» речі…

🙌Цього року буде простіше – адже є вже позитивний минулорічний досвід. До того ж, держави ЄС домовились продовжити ще на рік свою рекомендацію про добровільне скорочення споживання енергоресурсів на 15%, тому і потреба у блакитному паливі буде цілком задовольнятися без потреби повертатись до історії з російським газом.
Наприкінці 2024 року закінчується транзитний газовий договір, укладений 4,5 роки тому. Є завчасне запевнення урядовців, що Україна його подовжувати не збирається. Тож ті країни, який ще продовжували користуватись російським трубопровідним газом, мають час для того, щоб перейти на альтернативні рішення. Україна зі свого боку запрошує усіх бажаючись скористуватись послугами українських газосховищ. Попри спроби росії завдати нам певних проблем – вони залишаються надійним місцем зберігання блакитного палива.

Розумію усіх українців, які, як і я, хотіли б, щоб усе відбувалось значно швидше.
Наша сторона робить все, щоб так воно і було, але слід усвідомлювати масштаб роботи.

Щоб це не стало нашою «внутрішньої історію» (буду відвертий – з обмеженими можливостями) – Україні доводиться проходити дуже складний шлях, щоб: 1) у процес компенсації збитків і шкоди українцям було залучене максимально широке коло міжнародних партнерів, 2) мати можливість «доставати» росію де тільки буде можливо.

📌14 листопада 2022 року було проведено резолюцію Генеральної Асамблеї ООН «Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України».
📌12 травня 2023 року було прийнято Резолюцію Ради Європи про встановлення Розширеної часткової угоди про реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України.

У травні 2023 року на Саміті Глав Держав та Урядів Ради Європи було оголошено про створення Міжнародного реєстру збитків.
Його функціонування підтримують вже 43 країни. Працюємо над створенням Міжнародної Комісії, яка буде присуджувати компенсації, відкриттям Компенсаційного фонду, до якого мають зараховувати заарештовані активи росії.

Це складна робота, яка потребує багатоетапних консультацій та узгоджень, але ми точно не відступимось і доведемо до логічного завершення процес, який влучно сформульований фразою – «росія заплатить за все».

❗️Рішення Комітету за результатами заслуховування керівництва Державної податкової служби України, Державної митної служби України, Бюро економічної безпеки України, Національної поліції України з питань боротьби з тіньовим ринком підакцизної продукції, а саме з нелегальним виробництвом та торгівлею тютюновими виробами.

Комітетом рекомендовано прийняти законопроєкт N11084 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства у першому читанні за основу.

❗️Метою законопроєкту є запровадження особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

⚡️Проєктом закону пропонується:

1) запровадження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану;
2) до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства щоквартально включатимуться юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв з урахуванням системи оподаткування (зокрема, вимоги до рівня сплати податків, вимоги до рівня нарахування заробітної плати тощо);
3) ведення Переліку забезпечуватиме Державна податкова служба України, а інформацію про включення до нього платник податків отримуватиме через електронний кабінет;
4) платники податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, включені до Переліку, отримуватимуть такі переваги:
а) мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів;
б) скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування;
в) скороченні строків надання індивідуальних податкових консультацій;
г) за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, з яким платник зможе взаємодіяти зокрема із використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції;
ґ) платник податків на свій запит у п’ятиденний строк має право отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.

Комітет рекомендував прийняти у другому читанні проєкти законів N10168-2 та N10169-2 про внесення змін до ПКУ, МКУ та низки інших законів щодо запровадження режиму експортного забезпечення.

❗️Законопроєктами пропонується запровадити механізми, які мінімізують можливості для зловживань при експорті аграрної продукції, що забезпечить більші валютні надходження до держави та позитивно впливатиме на стабільність національної валюти.

📄Проєктом N10168-2 надається право КабМіну запроваджувати режим експортного забезпечення щодо окремих видів товарів (переважно аграрна продукція за визначеними кодами УКТ ЗЕД), суть якого полягає у таких особливостях:
• у разі запровадження КабМіном режиму експортного забезпечення встановлюється заборона експорту таких товарів суб’єктами ЗЕД, які не є платниками ПДВ;
• забороняється експорт таких товарів за цінами нижчими, ніж мінімально допустимі експортні ціни (ціни визначатиме МінАПК у порядку, визначеному КабМіном);
• до вивезення таких товарів платник повинен зареєструвати податкову накладку за ставками:
а) 0% – платники, у яких обсяг неповерненої валютної виручки не перевищує 20% (порядок розрахунку такого показника визначатиме КМУ);
б) 14 або 20% (за ставкою для внутрішнього постачання відповідного товару) – всі інші платники. Такі платники отримають змогу відкоригувати ставку ПДВ на 0% виключно після отримання податковою від банку інформації про завершення розрахунків за відповідною експортною операцією.

Проєктом N10169-2 передбачаються такі особливості митного оформлення окремих видів аграрної продукції у період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Урядом:

1) під час декларування аграрної продукції (за кодами, визначеними у проекті Законі N10168-2) до митної декларації мають бути внесені відомості про податкову накладну, складену декларантом. Така митна декларація має містити відомості лише щодо одного товару та реквізити однієї відповідної накладної;
2) фактурна вартість задекларованого товару не може бути нижчою ніж вартість цього товару, розрахована згідно з мінімально допустимими експортними цінами;
3) не допускається подання однієї додаткової декларації до кількох періодичних або спрощених митних декларацій на такі товари;
4) в останній додатковій декларації до відповідної періодичної або спрощеної декларації декларантом зазначається ознака завершення переміщення товарів по такій періодичній або спрощеній МД;
5) Держмитслужба після завершення митного оформлення експорту аграрної продукції буде надавати інформацію з митних декларацій до ДПС.

❗️Комітет рекомендував прийняти доопрацьований законопроєкт N9256-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей за основу❗️

Доопрацьований Комітетом законопроєкт N9256-д у відповідності з позицією Президента має сприяти рішенню проблеми загострення поширення ігрової залежності під час воєнного стану, зокрема, серед військовослужбовців, які перебувають в екстремальних стресових умовах, що може спричиняти підвищені ризики формування ігрової залежності, а відтак потребують додаткових механізмів для захисту.

🎰Доопрацьований законопроєкт пропонує систему змін, спрямованих на посилення вимог до організаторів азартних ігор, а також обмеження негативного впливу азартних ігор на суспільство, зокрема:

1) передбачається посилення вимог до реклами азартних ігор (у тому числі заборона реклами в мережі Інтернет, заборона спекуляцій на темі війни та волонтерства, а також обмеження можливості зловживань спонсорством для прикриття реклами тощо). Поряд із цим пропонується збільшення штрафних санкцій за порушення у цій сфері (з 300 до 600 мінімальних заробітних плат), у тому числі повторне порушення передбачено як нову підставу для анулювання ліцензії організатора азартних ігор;
2) уточнюються та деталізуються порядок і наслідки проведення фактичних перевірок (у тому числі методом контрольних закупівель);
3) запроваджується система заходів щодо запобігання та протидії функціонуванню заборонених азартних ігор та/або гральних закладів, у тому числі шляхом моніторингу мережі Інтернет щодо виявлення вебсайтів та/або мобільних застосунків, які надають доступ на території України до азартних ігор в мережі Інтернет без відповідної ліцензії (включно з чіткими механізмами реагування для блокування доступу);
4) встановлення додаткових критеріїв для анулювання ліцензій, вдосконалення вимог по бездоганній діловій репутації посадових осіб організаторів азартних ігор, встановлення вимог до надавачів послуг у сфері азартних ігор;
5) у цілях попередження та подолання ігрової залежності передбачається, що вимоги щодо боротьби з вираженою ігровою залежністю (лудоманією) встановлюватимуться Кабінетом Міністрів України. Окрім того, на період воєнного стану запроваджується нова підстава для включення до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх;
6) для підвищення добросовісності організаторів азартних ігор щодо забезпечення неможливості доступу до азартних ігор особам, які включені до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, запроваджується механізм компенсації на користь гравця, якому організатор не забезпечив неможливість участі в азартній грі попри заявлені гравцем самообмеження – такий крок стимулюватиме гравців перевіряти організаторів і повідомляти про порушення;
7) пропонується запровадити неможливість використання гравцем більше ніж одного рахунка для здійснення всіх розрахунків із організатором азартних ігор, що дозволить в подальшому ефективно реагувати на поведінку гравця з ознаками ігрової залежності;
8) для збільшення прозорості процедури ліцензування передбачається, що заява про отримання ліцензії разом із документами, які до неї додаються, може бути подана в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Не розділяю ейфорію парламентської та навколо парламентської опозиції щодо по-родинному теплих, а подекуди гарячих зустрічей всередині владної команди.

Ні, не розраховуйте на розлучення. Іноді відверте жорстке спілкування скоріше зміцнює сімʼї, ніж розʼєднує.
Це той випадок.

Милі лаяться - тільки тішаться, не забувайте😎

https://www.pravda.com.ua/articles/2024/04/4/7449538/

Якщо вже у нас сьогодні день грального бізнесу, повідомлю, що ігоркою в березні 2024 року сплачено 2.0 млрд грн, що більше рік до року на 1.5 млрд грн або в 4.2 раза.
Тренд на детінізацію ринку продовжується.
Дякую всім причетним за роботу!