💰За даними Державного Казначейства, у січні - лютому видатки зведеного бюджету склали 535,7 млрд. грн., в т.ч. у лютому 352,2 млрд. грн.
Отже, проти січня, коли уряд був змушений включити режим максимальної економії, фінансування видатків об’єктивно покращилось. У лютому видатки зведеного бюджету були на 92% більші, ніж у попередньому місяці.
У структурі видатків у річному вимірі відбулись певні зрушення.
Як і раніше, сектор безпеки і оборони складає левову частку у видатках. Утім частка прямих видатків на оборону скоротилась до 42% (50% за 2 місяці 2023 року).Це частково було компенсовано зростанням видатків на безпеку і правопорядок.
🔻Трохи скоротилась частка видатків на соціальних захист, утім сам обсяг видатків (а на ці статті за 2 місяці пішло 80,4 млрд. грн.) залишився на рівні аналогічного періоду минулого року, що в умовах набагато більших бюджетних обмежень можна вважати непоганим результатом.
Помітно збільшилась частка видатків на обслуговування боргових зобов’язань. Зараз на їх обслуговування (виплату відсотків) йде майже 7% видатків зведеного бюджету (тоді як за 2 місяці 2023 року – 3%). Водночас, без відстрочки у обслуговуванні більшої частини зовнішнього боргу ця частка була б набагато більшою.
І це ще раз підкреслює важливість продовження реструктуризації за комерційним зовнішнім боргом.
Решта змін – у таблиці.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💰На старті 2024 року – через обмеженість зовнішнього фінансування – вага податків у доходах зведеного бюджету підвищилась.
За даними Держказанчейства, у січні – лютому 2024 року доходи Зведеного бюджету склали 468,9 млрд. грн. Це на третину більше за аналогічний період минулого року.
💁За підсумками перших двох місяців податки займали майже 2/3 у доходах Зведеного бюджету, якщо рахувати з частиною прибутку державних підприємств – 72% (для порівняння за аналогічний період минулого року – 61%).
Це стало результатом, насамперед:
📌Авансової сплати податку на прибуток і дивідендів, сплати банками підвищеного податку на прибуток за 2023 рік. Зокрема, проти січня – лютого 2023 року надходження від податку на прибуток зросли у 4,2 рази (+30,9 млрд. грн.).
📌Забезпечення приросту надходжень із внутрішнього ПДВ разом із відшкодуванням. Проти 2 місяців 2023 року надходження від чистого внутрішнього ПДВ зросли на 88% (+23,6 млрд. грн.). По ПДВ не треба як завжди шукати «зараду». У порівнянні з минулим роком обсяги відшкодування на 1/7 дійсно були меншими. Утім нагадаю, що у січні минулого року ми погашали заборгованість за 2022 рік, тому там була не зовсім типова сума як для місяця. Також нагадаю нещодавні озвучуванні дані ДПС, що у січні – лютому 2024 було упереджено формування «схемного» ПДВ на 6,2 млрд.грн. (при тому що за цей період усього було заблоковано 0,75% податкових накладних від їх загальної кількості, трохи більше третини з яких потім було розблоковано).
Дякую всім сумлінним платникам податків: на вас зараз тримається не лише поточне утримання війська, а й левова частка невійськових видатків!
За даними Держказанчейства, у січні – лютому 2024 року доходи Зведеного бюджету склали 468,9 млрд. грн. Це на третину більше за аналогічний період минулого року.
💁За підсумками перших двох місяців податки займали майже 2/3 у доходах Зведеного бюджету, якщо рахувати з частиною прибутку державних підприємств – 72% (для порівняння за аналогічний період минулого року – 61%).
Це стало результатом, насамперед:
📌Авансової сплати податку на прибуток і дивідендів, сплати банками підвищеного податку на прибуток за 2023 рік. Зокрема, проти січня – лютого 2023 року надходження від податку на прибуток зросли у 4,2 рази (+30,9 млрд. грн.).
📌Забезпечення приросту надходжень із внутрішнього ПДВ разом із відшкодуванням. Проти 2 місяців 2023 року надходження від чистого внутрішнього ПДВ зросли на 88% (+23,6 млрд. грн.). По ПДВ не треба як завжди шукати «зараду». У порівнянні з минулим роком обсяги відшкодування на 1/7 дійсно були меншими. Утім нагадаю, що у січні минулого року ми погашали заборгованість за 2022 рік, тому там була не зовсім типова сума як для місяця. Також нагадаю нещодавні озвучуванні дані ДПС, що у січні – лютому 2024 було упереджено формування «схемного» ПДВ на 6,2 млрд.грн. (при тому що за цей період усього було заблоковано 0,75% податкових накладних від їх загальної кількості, трохи більше третини з яких потім було розблоковано).
Дякую всім сумлінним платникам податків: на вас зараз тримається не лише поточне утримання війська, а й левова частка невійськових видатків!
🇵🇱🇺🇦Відбулися польсько-українські міжурядові консультації.
👇Вони принесли чимало важливих результатів:
📌пройшла перша зустріч у рамках польско-українського діалогу з питань євроінтеграції України (Польща докладатиме зусиль для скликання Першої міжурядової конференції між ЄС та Україною – це формально старт переговорів про вступ до ЄС – не пізніше червня 2024 року), домовились про регулярні робочі галузеві консультації між нашими міністерствами з метою сприяння зміцненню інституційної готовності України до переговорів про вступ до ЄС та підтримку інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС;
📌Польща підтвердила готовність до активної співпраці у процесі відбудови України;
📌домовилися внести зміни до Міжурядової угоди від 9 вересня 2015 року щодо продовження терміну оплати контрактів на наступні 8 років з метою стимулювання економічної співпраці;
📌рухаємось до укладання Угоди про забезпечення контролю на спільних прикордонних пунктах пропуску та співпрацю контролюючих органів з метою запуску обміну логістичними даними в окремих дорожніх пунктах пропуску (ми з поляками текст Угоди про спільний контроль узгодили, вони передали її на розгляд ЄК, після погодження відкриється можливість її підписання – це буде першим таким документом між Україною та країною ЄС, що дасть можливість ініціювати аналогічні угоди з іншими державами-членами ЄС – сусідами України);
📌розвиватимемо транспортне співробітництво (розбудову прикордонної інфраструктуру, розширення залізничного сполучення);
📌укладемо нову польсько-українську Міжурядову угоду про співпрацю у боротьбі зі злочинністю;
📌посилюватимемо співпрацю в енергетичній сфері, розробку спільних проектів, у тому числі в сфері енергетичної безпеки;
📌домовились активізувати взаємні відносини у сфері вищої освіти, науки, захисту довкілля;
📌посилимо взаємну співпрацю у сфері захисту прав польської громади в Україні та української громади у Польщі;
📌підписали Меморандум про взаєморозуміння у сфері охорони здоров’я.
💁Звісно, за одну зустріч неможливо зняти усі проблемні питання, тим більше що по багатьох з них ми є конкурентами – і між собою на внутрішніх ринках, і на європейському.
Але конкуренція не є чимось поганим, вона мотивує змінюватись на краще, працювати ефективніше, пропонувати якісніші товари на послуги, і це піде на користь обом країнам.
Діалог завжди продуктивніший і перспективніший, ніж його відсутність…
👇Вони принесли чимало важливих результатів:
📌пройшла перша зустріч у рамках польско-українського діалогу з питань євроінтеграції України (Польща докладатиме зусиль для скликання Першої міжурядової конференції між ЄС та Україною – це формально старт переговорів про вступ до ЄС – не пізніше червня 2024 року), домовились про регулярні робочі галузеві консультації між нашими міністерствами з метою сприяння зміцненню інституційної готовності України до переговорів про вступ до ЄС та підтримку інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС;
📌Польща підтвердила готовність до активної співпраці у процесі відбудови України;
📌домовилися внести зміни до Міжурядової угоди від 9 вересня 2015 року щодо продовження терміну оплати контрактів на наступні 8 років з метою стимулювання економічної співпраці;
📌рухаємось до укладання Угоди про забезпечення контролю на спільних прикордонних пунктах пропуску та співпрацю контролюючих органів з метою запуску обміну логістичними даними в окремих дорожніх пунктах пропуску (ми з поляками текст Угоди про спільний контроль узгодили, вони передали її на розгляд ЄК, після погодження відкриється можливість її підписання – це буде першим таким документом між Україною та країною ЄС, що дасть можливість ініціювати аналогічні угоди з іншими державами-членами ЄС – сусідами України);
📌розвиватимемо транспортне співробітництво (розбудову прикордонної інфраструктуру, розширення залізничного сполучення);
📌укладемо нову польсько-українську Міжурядову угоду про співпрацю у боротьбі зі злочинністю;
📌посилюватимемо співпрацю в енергетичній сфері, розробку спільних проектів, у тому числі в сфері енергетичної безпеки;
📌домовились активізувати взаємні відносини у сфері вищої освіти, науки, захисту довкілля;
📌посилимо взаємну співпрацю у сфері захисту прав польської громади в Україні та української громади у Польщі;
📌підписали Меморандум про взаєморозуміння у сфері охорони здоров’я.
💁Звісно, за одну зустріч неможливо зняти усі проблемні питання, тим більше що по багатьох з них ми є конкурентами – і між собою на внутрішніх ринках, і на європейському.
Але конкуренція не є чимось поганим, вона мотивує змінюватись на краще, працювати ефективніше, пропонувати якісніші товари на послуги, і це піде на користь обом країнам.
Діалог завжди продуктивніший і перспективніший, ніж його відсутність…
🧮 Є перші цифри виконання бюджету у березні.
Загалом від платежів, що адмініструються податковою у березні маємо попередні показники (на 18.00):
📥 Надходження (сальдо) до загального фонду держбюджету становлять 107,1 млрд грн. Приріст у порівнянні до березня 2023 року становить 39,3 млрд грн або майже в 1,6 раза більше.
✅ Показники розпису Мінфіну виконано у повному обсязі (109,4% додатково до бюджету надійшло 9,2 млрд гривень). Перевиконання показників розпису відбулося з:
🔗 податку на прибуток (+13,5 млрд грн, або у 1,3 раза);
🔗 акцизного податку (з вироблених та ввезених підакцизних товарів) (+0,3 млрд грн, або +2,8% за рахунок перевиконання розпису акцизного податку з тютюну та тютюнових виробів);
🔗ПДФО (+0,5 млрд грн, або +3,5%);
🪙 На рахунки платників відшкодовано 11,1 млрд грн ПДВ.
💰 Загалом перевиконання за 3 місяці становить 13,1% або 32,4 млрд грн.
Найбільше перевиконання відбулось з: податку на прибуток - плюс 38,4 млрд грн (в 1,7 раза), ПДВ плюс 2,0 млрд грн (+3,0%) та ПДФО плюс 1,3 млрд грн (+2,9%)
Попереду ще два вихідні і щось надійде. Тому уточню цифри в понеділок.
Загалом від платежів, що адмініструються податковою у березні маємо попередні показники (на 18.00):
📥 Надходження (сальдо) до загального фонду держбюджету становлять 107,1 млрд грн. Приріст у порівнянні до березня 2023 року становить 39,3 млрд грн або майже в 1,6 раза більше.
✅ Показники розпису Мінфіну виконано у повному обсязі (109,4% додатково до бюджету надійшло 9,2 млрд гривень). Перевиконання показників розпису відбулося з:
🔗 податку на прибуток (+13,5 млрд грн, або у 1,3 раза);
🔗 акцизного податку (з вироблених та ввезених підакцизних товарів) (+0,3 млрд грн, або +2,8% за рахунок перевиконання розпису акцизного податку з тютюну та тютюнових виробів);
🔗ПДФО (+0,5 млрд грн, або +3,5%);
🪙 На рахунки платників відшкодовано 11,1 млрд грн ПДВ.
💰 Загалом перевиконання за 3 місяці становить 13,1% або 32,4 млрд грн.
Найбільше перевиконання відбулось з: податку на прибуток - плюс 38,4 млрд грн (в 1,7 раза), ПДВ плюс 2,0 млрд грн (+3,0%) та ПДФО плюс 1,3 млрд грн (+2,9%)
Попереду ще два вихідні і щось надійде. Тому уточню цифри в понеділок.
Вітаю рішення НБУ розширити перелік офіційної зовнішньої статистики даними у євро.
Це хоча й технічне рішення, але воно з розряду тих, що закладає правильний базис.
По-перше, воно відображає збільшення долі євро у зовнішніх розрахунках. За 2017-2023 рр. частка євро в оплаті за наш експорт зросла майже удвічі (з 20% до 37%).
По-друге, це відповідає нашим переговорам про вступ до ЄС, які мають початись цього року.
Треба по троху звикати, що в офіційних даних ми все більше використовуватимемо євро.
Це хоча й технічне рішення, але воно з розряду тих, що закладає правильний базис.
По-перше, воно відображає збільшення долі євро у зовнішніх розрахунках. За 2017-2023 рр. частка євро в оплаті за наш експорт зросла майже удвічі (з 20% до 37%).
По-друге, це відповідає нашим переговорам про вступ до ЄС, які мають початись цього року.
Треба по троху звикати, що в офіційних даних ми все більше використовуватимемо євро.
Головні показники і тенденції платіжного балансу за 2 місяці 2024 року (за даними НБУ).
У лютому сальдо платіжного балансу очікувано продовжило погіршуватись.
Дефіцит платіжного балансу за перші два місяці року склав 3,19 млрд. дол. (в т.ч. у лютому 1,33 млрд. дол.). В той же час, у співставному періоді минулого року ми мали профіцит 0,49 млрд.дол.
Це негативне сальдо складається з двох частин:
⚡️Дефіциту рахунку поточних операцій – 0,57 млрд. дол.
⚡️Дефіциту фінансового рахунку – 2,65 млрд. дол.
Основний фактор негативного впливу – обмежена міжнародна допомога.
🌎За перші 2 місяці 2024 року український уряд залучив у вигляді пільгових зовнішніх кредитів і грантів 1,2 млрд. дол., тоді як за аналогічний період минулого року – 6,2 млрд. дол. До негативних чинників я б також зарахував зростання валюти поза банківською системою, що збільшилось до 3,06 млрд. дол. (проти 2,06 млрд. дол. за 2 місяці 2023 року). Це відображає певне погіршення валютних очікувань на початку року.
У лютому сальдо платіжного балансу очікувано продовжило погіршуватись.
Дефіцит платіжного балансу за перші два місяці року склав 3,19 млрд. дол. (в т.ч. у лютому 1,33 млрд. дол.). В той же час, у співставному періоді минулого року ми мали профіцит 0,49 млрд.дол.
Це негативне сальдо складається з двох частин:
⚡️Дефіциту рахунку поточних операцій – 0,57 млрд. дол.
⚡️Дефіциту фінансового рахунку – 2,65 млрд. дол.
Основний фактор негативного впливу – обмежена міжнародна допомога.
🌎За перші 2 місяці 2024 року український уряд залучив у вигляді пільгових зовнішніх кредитів і грантів 1,2 млрд. дол., тоді як за аналогічний період минулого року – 6,2 млрд. дол. До негативних чинників я б також зарахував зростання валюти поза банківською системою, що збільшилось до 3,06 млрд. дол. (проти 2,06 млрд. дол. за 2 місяці 2023 року). Це відображає певне погіршення валютних очікувань на початку року.
Данило Гетманцев
Головні показники і тенденції платіжного балансу за 2 місяці 2024 року (за даними НБУ). У лютому сальдо платіжного балансу очікувано продовжило погіршуватись. Дефіцит платіжного балансу за перші два місяці року склав 3,19 млрд. дол. (в т.ч. у лютому 1,33…
Утім є й відносно хороші новини.
По-перше. Сальдо рахунку поточних операцій виявилось кращим, ніж очікувалось. Зокрема, на початку року НБУ прогнозував, що у першому кварталі дефіцит рахунку поточних операцій сягне «мінус» 4,1 млрд. дол., а по факту за 2 місяці він склав усього «мінус» 0,6 млрд. дол. Головна причина відносно кращі показники зовнішньої торгівлі товарами і послугами, дефіцит якої за 2 місяці склав 4 млрд. дол. (за прогнозу НБУ на перший квартал – «мінус» 9,6 млрд. дол.). Далися в знаки розширення поставок морем, що добре видно по приросту експорту продукції ГМК, блокування кордонів із Польщею (що мало більший вплив на імпорт) та більш суттєве скорочення дефіциту торгівлі послугами (у річному вимірі останній скоротився утричі, насамперед, за рахунок стиснення витрат українських мігрантів за кордоном). Утім, з негативних тенденцій тут я б відмітив продовження (і на жаль, невелике поглиблення) скорочення експорту комп’ютерних послуг на 5% проти аналогічного періоду минулого року.
По-друге, як ми всі знаємо, березень став рекордним за обсягами залучення міжнародної допомоги (більше 9 млрд.дол.), що трансформуватиметься у позитивне сальдо платіжного балансу і зростання резервів як у березні, так і за підсумками першого кварталу.
По-третє, в цілому останній перегляд макропрогнозу МВФ засвідчив трохи кращий прогноз по платіжному балансу на 2024 рік, що враховує тенденції перших двох місяців. Нагадаю, прогноз дефіциту рахунку поточних операцій покращено з 7,1 до 5,7% ВВП. Прогноз профіциту платіжного балансу покращено з 1,3 до 1,4% ВВП. Прогноз міжнародних резервів покращено з 40,9 до 42,1 млрд. дол. Разом це означає трохи менший тиск на гривню на валютному ринку.
💁Як воно буде – подивимось, невизначеність через війну є значною, що добре ілюструє поновлення обстрілів енергетичної інфраструктури росією. Більш часта корекція прогнозів за таких умов є вимушеною необхідністю.
По-перше. Сальдо рахунку поточних операцій виявилось кращим, ніж очікувалось. Зокрема, на початку року НБУ прогнозував, що у першому кварталі дефіцит рахунку поточних операцій сягне «мінус» 4,1 млрд. дол., а по факту за 2 місяці він склав усього «мінус» 0,6 млрд. дол. Головна причина відносно кращі показники зовнішньої торгівлі товарами і послугами, дефіцит якої за 2 місяці склав 4 млрд. дол. (за прогнозу НБУ на перший квартал – «мінус» 9,6 млрд. дол.). Далися в знаки розширення поставок морем, що добре видно по приросту експорту продукції ГМК, блокування кордонів із Польщею (що мало більший вплив на імпорт) та більш суттєве скорочення дефіциту торгівлі послугами (у річному вимірі останній скоротився утричі, насамперед, за рахунок стиснення витрат українських мігрантів за кордоном). Утім, з негативних тенденцій тут я б відмітив продовження (і на жаль, невелике поглиблення) скорочення експорту комп’ютерних послуг на 5% проти аналогічного періоду минулого року.
По-друге, як ми всі знаємо, березень став рекордним за обсягами залучення міжнародної допомоги (більше 9 млрд.дол.), що трансформуватиметься у позитивне сальдо платіжного балансу і зростання резервів як у березні, так і за підсумками першого кварталу.
По-третє, в цілому останній перегляд макропрогнозу МВФ засвідчив трохи кращий прогноз по платіжному балансу на 2024 рік, що враховує тенденції перших двох місяців. Нагадаю, прогноз дефіциту рахунку поточних операцій покращено з 7,1 до 5,7% ВВП. Прогноз профіциту платіжного балансу покращено з 1,3 до 1,4% ВВП. Прогноз міжнародних резервів покращено з 40,9 до 42,1 млрд. дол. Разом це означає трохи менший тиск на гривню на валютному ринку.
💁Як воно буде – подивимось, невизначеність через війну є значною, що добре ілюструє поновлення обстрілів енергетичної інфраструктури росією. Більш часта корекція прогнозів за таких умов є вимушеною необхідністю.
Щодо ситуації з лудоманією та азартними іграми в онлайні, піднятої нещодавно на рівні петиції Президенту, нагадую, що в країні існує великий колегіальний орган - КРАІЛ, що за все це відповідає і який протягом трьох (!) років з моменту створення ПОВИНЕН був ВЖЕ:
1. Зробити акцент не на зʼясування стосунків та поділу влади всередині самого себе, а на захисті інтересів гравців – шляхом активного та послідовного формування культури відповідальної гри в Україні.
2. За участю громадськості розробити Правила відповідальної гри – окремо як для організаторів, так і для гравців, керуючись кращими світовими практиками та забезпечити їх дотримання.
3. Організувати не вибірковий в кращих корупційних традиціях (як це є зараз), а тотальний контроль на предмет виконання організаторами вимог про обмеження доступу до азартних ігор осіб, включених до Реєстру самообмежень.
4. Закріпити можливі способи самообмеження гравців залежно від виду азартних ігор.
5. Налагодивши врешті діалог з Урядом, внести до ВР проект закону про особливості державного регулювання у сфері азартних ігор під час дії воєнного стану.
6. Зібрати аналітику щодо можливого впливу стресових факторів, спричинених війною, для вразливих категорій населення щодо підвищеного ризику формування ігрової залежності та внести через Уряд пропозиції для упередження ігрової залежності на період воєнного стану.
7. Навести врешті лад у сфері реклами азартних ігор замість реклами власних уявних «здобутків».
8. І найважливіше – запустити ще з серпня 2022 року Державну систему онлайн-моніторингу!
Але безперечно КРАІЛ цього не зробив.
Саме тому Уряд і запропонував ліквідувати безпорадний орган, що ми підтримали Комітетом в законопроекті 9256, який я вимагаю винести на розгляд ВР, додавши на найближчому засіданні Комітету положення щодо протидії лудоманіі.
1. Зробити акцент не на зʼясування стосунків та поділу влади всередині самого себе, а на захисті інтересів гравців – шляхом активного та послідовного формування культури відповідальної гри в Україні.
2. За участю громадськості розробити Правила відповідальної гри – окремо як для організаторів, так і для гравців, керуючись кращими світовими практиками та забезпечити їх дотримання.
3. Організувати не вибірковий в кращих корупційних традиціях (як це є зараз), а тотальний контроль на предмет виконання організаторами вимог про обмеження доступу до азартних ігор осіб, включених до Реєстру самообмежень.
4. Закріпити можливі способи самообмеження гравців залежно від виду азартних ігор.
5. Налагодивши врешті діалог з Урядом, внести до ВР проект закону про особливості державного регулювання у сфері азартних ігор під час дії воєнного стану.
6. Зібрати аналітику щодо можливого впливу стресових факторів, спричинених війною, для вразливих категорій населення щодо підвищеного ризику формування ігрової залежності та внести через Уряд пропозиції для упередження ігрової залежності на період воєнного стану.
7. Навести врешті лад у сфері реклами азартних ігор замість реклами власних уявних «здобутків».
8. І найважливіше – запустити ще з серпня 2022 року Державну систему онлайн-моніторингу!
Але безперечно КРАІЛ цього не зробив.
Саме тому Уряд і запропонував ліквідувати безпорадний орган, що ми підтримали Комітетом в законопроекті 9256, який я вимагаю винести на розгляд ВР, додавши на найближчому засіданні Комітету положення щодо протидії лудоманіі.
🇯🇵Фінансовий рік у Японії завершився історичним рекордом фондового ринку.
За останні 12 місяців індекс Nikkey-225 зріс на 12 328 пунктів, зафіксувавшись на позначці 40 369,44 пункти.
🤩В останній день торгів фінансового року, який у Японії триває з 1 квітня по 31 березня наступного року, він збільшився на 0,5%, а усього з початку 2024 року – на 44%.
22 лютого було подолано попередній історичний рекорд, зафіксований у 1989 році в так звану «золоту епоху» японської економіки (хоча деякі аналітики називають той період ерою «мильної бульбашки», після якої країна потрапила у багаторічний застій).
Після цього Nikkey-225 практично кожної біржової сесії оновлював рекорди.
Два основні драйвери, які штовхають вгору японський фондовий ринок – акції високотехнологічних компаній і сектор нерухомості (останній тільки протягом березня зріс на 16%).
Додаткову привабливість ринку цінних паперів Японії створювало триваюче послаблення єни та ультра-м’яка грошово-кредитна політика центрального банку країни.
Він хоч і відмовився (останнім у світі, через 17 років після впровадження) від від’ємних відсоткових ставок, однак та обережність, з якою він змінює політику, та ті процентні ставки, які пропонуються по депозитам – як і раніше створюють надпривабливі умови для інвестування в японські цінні папери, зростання яких за тиждень, а гіршому випадку за декілька може принести більший прибуток, ніж банківський депозит…
За останні 12 місяців індекс Nikkey-225 зріс на 12 328 пунктів, зафіксувавшись на позначці 40 369,44 пункти.
🤩В останній день торгів фінансового року, який у Японії триває з 1 квітня по 31 березня наступного року, він збільшився на 0,5%, а усього з початку 2024 року – на 44%.
22 лютого було подолано попередній історичний рекорд, зафіксований у 1989 році в так звану «золоту епоху» японської економіки (хоча деякі аналітики називають той період ерою «мильної бульбашки», після якої країна потрапила у багаторічний застій).
Після цього Nikkey-225 практично кожної біржової сесії оновлював рекорди.
Два основні драйвери, які штовхають вгору японський фондовий ринок – акції високотехнологічних компаній і сектор нерухомості (останній тільки протягом березня зріс на 16%).
Додаткову привабливість ринку цінних паперів Японії створювало триваюче послаблення єни та ультра-м’яка грошово-кредитна політика центрального банку країни.
Він хоч і відмовився (останнім у світі, через 17 років після впровадження) від від’ємних відсоткових ставок, однак та обережність, з якою він змінює політику, та ті процентні ставки, які пропонуються по депозитам – як і раніше створюють надпривабливі умови для інвестування в японські цінні папери, зростання яких за тиждень, а гіршому випадку за декілька може принести більший прибуток, ніж банківський депозит…
Уряд прийняв низку рішень з питань дерегуляції.
Скориговано понад півсотні актів Кабінету Міністрів, ще 15 постанов – визнані такими, що втратили чинність.
⚡️ На початку минулого року було створено міжвідомчу робочу групу (МРГ), яка секторально пройшлась по різноманітних дозвільних інструментах і процедурах (усього їх відшукалось понад 1,3 тисячі).
У результаті було рекомендовано 456 регуляторних інструментів взагалі скасувати, ще 584 – спростити (осучаснити і максимально цифровізувати).
І ось поступово рекомендації втілюються у життя, хоча й не швидко – торік вдалось скасувати лише близько чверті від рекомендованого.
Взагалі питання дерегуляції Україні даються складно.
💁Пам’ятаю, що ледь не кожний Уряд обіцяв спрощення життя бізнесу. Допоки існував рейтинг Світового банку Doing Business – кожного разу будувались амбіційні плани увійти у Топ-50, Топ-30, Топ-20, і напередодні його оприлюднення усі з завмиранням серця чекали – яким буде «прогрес» (гідним переможних реляцій чи так собі).
У міністерствах і відомствах призначались відповідальні «за покращання бізнес-клімату», відбувались «ночі реформаторів», проходили спеціальні «дерегуляційні засідання» Уряду.
Але бюрократичне середовище впиралось як могло (авжеж, зі зрозумілих мотивів: є регуляторна процедура, ліцензія чи дозвіл – обов’язково потрібно мати під неї службу / агентство / інспекцію, а якщо дозвіл ну дуже важливий – то вже й на міністерство «потягне»).
Скориговано понад півсотні актів Кабінету Міністрів, ще 15 постанов – визнані такими, що втратили чинність.
У результаті було рекомендовано 456 регуляторних інструментів взагалі скасувати, ще 584 – спростити (осучаснити і максимально цифровізувати).
І ось поступово рекомендації втілюються у життя, хоча й не швидко – торік вдалось скасувати лише близько чверті від рекомендованого.
Взагалі питання дерегуляції Україні даються складно.
💁Пам’ятаю, що ледь не кожний Уряд обіцяв спрощення життя бізнесу. Допоки існував рейтинг Світового банку Doing Business – кожного разу будувались амбіційні плани увійти у Топ-50, Топ-30, Топ-20, і напередодні його оприлюднення усі з завмиранням серця чекали – яким буде «прогрес» (гідним переможних реляцій чи так собі).
У міністерствах і відомствах призначались відповідальні «за покращання бізнес-клімату», відбувались «ночі реформаторів», проходили спеціальні «дерегуляційні засідання» Уряду.
Але бюрократичне середовище впиралось як могло (авжеж, зі зрозумілих мотивів: є регуляторна процедура, ліцензія чи дозвіл – обов’язково потрібно мати під неї службу / агентство / інспекцію, а якщо дозвіл ну дуже важливий – то вже й на міністерство «потягне»).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Данило Гетманцев
Уряд прийняв низку рішень з питань дерегуляції. Скориговано понад півсотні актів Кабінету Міністрів, ще 15 постанов – визнані такими, що втратили чинність. ⚡️ На початку минулого року було створено міжвідомчу робочу групу (МРГ), яка секторально пройшлась…
Отак поступово в ході численних «дерегуляційних реформ» ми дійшли до стану, коли кількість регуляторних процедур впевнено перевалила за тисячу, а окремі з них успішно пережили не тільки розпад СРСР, але й три десятиліття Незалежності, демонструючи чудеса виживання.
Один тільки приклад: обов’язковість використання бізнесом печаток скасували ще 10 років тому, однак низка урядових актів продовжувала їх вимагати (попри те, що вже скільки років для документів у багатьох випадках використовується КЕП, і ми поступово переходимо на електронні підписи навіть у міжнародних контрактах).
Торік справи пішли жвавіше. На початку повномасштабної війни було прийнято рішення продовжити до закінчення воєнного часу усі дозвільні документи, а заодно ввести мораторій на перевірки майже всюди, окрім декількох критичних сфер (у результаті їх кількість скоротилась майже у 20 разів, однак ніякої катастрофи через це не сталося).
Виявилось, що без багатьох ліцензій, дозволів, свідоцтв, сертифікацій цілком можна жити і працювати, а багато управлінських рішень можна формувати і приймати на підставі тієї інформації, доступ до якої чиновники можуть отримувати з існуючих масивів даних, не турбуючи бізнес.
Тож завдання для Уряду на цей рік:
- не пізніше кінця 2024 року довести усі рекомендації МРГ до логічного завершення (а можливо й пройтися по другому колу по частині надмірних дозвільних процедур, які відбилися під час першої «ітерації»);
- так само рішуче провести реформу контрольно-наглядових функцій та процедур, до якої МРГ приступила цього року.
Без рішучої дерегуляції та суттєвого поліпшення бізнес-клімату нам буде складно виграти боротьбу за інвестиції, необхідні для реалізації плану відновлення України.
Один тільки приклад: обов’язковість використання бізнесом печаток скасували ще 10 років тому, однак низка урядових актів продовжувала їх вимагати (попри те, що вже скільки років для документів у багатьох випадках використовується КЕП, і ми поступово переходимо на електронні підписи навіть у міжнародних контрактах).
Торік справи пішли жвавіше. На початку повномасштабної війни було прийнято рішення продовжити до закінчення воєнного часу усі дозвільні документи, а заодно ввести мораторій на перевірки майже всюди, окрім декількох критичних сфер (у результаті їх кількість скоротилась майже у 20 разів, однак ніякої катастрофи через це не сталося).
Виявилось, що без багатьох ліцензій, дозволів, свідоцтв, сертифікацій цілком можна жити і працювати, а багато управлінських рішень можна формувати і приймати на підставі тієї інформації, доступ до якої чиновники можуть отримувати з існуючих масивів даних, не турбуючи бізнес.
Тож завдання для Уряду на цей рік:
- не пізніше кінця 2024 року довести усі рекомендації МРГ до логічного завершення (а можливо й пройтися по другому колу по частині надмірних дозвільних процедур, які відбилися під час першої «ітерації»);
- так само рішуче провести реформу контрольно-наглядових функцій та процедур, до якої МРГ приступила цього року.
Без рішучої дерегуляції та суттєвого поліпшення бізнес-клімату нам буде складно виграти боротьбу за інвестиції, необхідні для реалізації плану відновлення України.
В останній день березня маємо результат надходжень до бюджету за березень 2024р. від платежів, що адмініструється митницею.
Індикативний показник Мінфіну у у 49,662 млрд грн виконаний повністю на 49,708 млрд грн.
Виконання 100%.
Попри блокування державного кордону внаслідок якого бюджет недоотримав 6,3 млрд.грн.
Індикативний показник Мінфіну у у 49,662 млрд грн виконаний повністю на 49,708 млрд грн.
Виконання 100%.
Попри блокування державного кордону внаслідок якого бюджет недоотримав 6,3 млрд.грн.
🥳Вітаю українську кіберспортивну команду NAVI з перемогою у фіналі PGL Major Copenhagen 2024 по CS2!
🥇Команда стала першим чемпіоном світу у цій грі.
🥇Команда стала першим чемпіоном світу у цій грі.
НБУ опублікував річну статистику прямих іноземних інвестицій (ПІІ).
Це попередні дані станом на 29 березня, які ще будуть уточнювати після отримання остаточної річної фінансової звітності від підприємств.
💰За попередніми даними, притік ПІІ в Україну у 2023 році становив 4 247 млн. дол.
💲Левова частка (3/4) потоку ПІІ у 2023 році - це реінвестування доходів, отриманих іноземним інвестором в Україні (3 160 млн. дол). Частково це пояснюється обмеженнями на транскордонні перекази, в т.ч. на вивід дивідендів
Станом на кінець 2023 року накопичені ПІІ (запас) складали 54,26 млрд. дол. За цим показником ми, до речі, зараз перевершуємо «ковідний» 2020 рік (52,09 млрд.дол.) і повернулись на рівень 2019 року (54,21 млрд.дол.), але це суттєво (на 17%) менше за останній рік перед повномасштабною війною (2021 - 65 746 млн. дол.).
🌏Накопичені ПІІ, якщо їх порівнювати на душу населення із країнами Центральної та Східної Європи, були і залишаються на дуже низькому рівні. Якщо брати ту ж Польщу, яку до війни можна були вважати +/- співставною із нами за чисельністю населення, то обсяг накопичених ПІІ там становить 270 млрд. дол. (за 2022), тобто є 5 разів більшим.
Для стійкого розвитку після війни Україні потрібно буде залучати не менше 10-15 млрд. дол. ПІІ на рік. Це точно не є якимось нездійсненим показником. «Планку» у середньому 10 млрд.дол. на рік Україна брала у 2007-2008 рр. (і це за «старої» методології, бо обсяг реінвестицій НБУ почав рахувати з 2015 року).
Звісно масштабне залучення ПІІ, насамперед green-field (з нуля) можливо тільки після завершення війни. Але і зараз є приклади (ВПК, будівельні матеріали, сегмент FMCG тощо) залучення іноземних інвесторів.
У цьому контексті хочу нагадати, що рух до ЄС це в тому числі і про залучення ПІІ. Всі країни - кандидати, які потім стали членами ЄС, через це проходили. І ми обов’язково пройдемо.
Дякую всім інвесторам (внутрішнім та іноземним), які зараз, попри війну і продовження становлення інститутів вірять в європейське майбутнє, ризикують і вкладають кошти в Україну!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Всім дипломованим та не дуже гумористам, 1 квітня хотілося б порадити перед публікацією своїх іскрометних жартів, ретельно перевіряти їх на знайомих.
В країні, де війна, певні жарти, як і сам їх факт, можуть не оцінити, що безпосередньо може позначиться на обличчі особи гумориста.
В країні, де війна, певні жарти, як і сам їх факт, можуть не оцінити, що безпосередньо може позначиться на обличчі особи гумориста.
Для тих, хто не встиг придбати транспорт на весну для дітлахів є прекрасна пропозиція від імпортера «Д.». Компанія завозить електромотоцикли SPOKO за вартістю у 10 разів нижче ринкової.
Переконаний, фірма із задоволенням продасть щасливим батькам міні-транспорт за ціною декларації плюс торгівельна націнка.
Чи ні?
Такі ж новини для майбутніх батьків. Дитячі коляски Cybex компанія «Б» декларує вартістю меншою у понад 3 рази від вартості реалізації.
Податкове навантаження обох «бізнесменів» передбачувано стрімко наближається до нуля.
Переконаний, фірма із задоволенням продасть щасливим батькам міні-транспорт за ціною декларації плюс торгівельна націнка.
Чи ні?
Такі ж новини для майбутніх батьків. Дитячі коляски Cybex компанія «Б» декларує вартістю меншою у понад 3 рази від вартості реалізації.
Податкове навантаження обох «бізнесменів» передбачувано стрімко наближається до нуля.
Ще одним результатом роботи спільного аналітичного кабінету ДПС та митниці є виявлення та припинення злочинної діяльності «бізнесменів», які спеціалізуються на імпорті овочів та фруктів, створюючи конкуренцію вітчизняним виробникам.
ТОВ «Мега…..» завозить виноград з заниженням ціни у 10 разів, помідори у 7,7 рази, нектарин у 6,8 рази.
Схема роботи таких імпортерів передбачає реалізацію товарів за кеш (привіт «Столичка») із подальшою «реалізацією» неіснуючого товару шляхом вчинення фіктивних операцій.
Схему порівняно нескладно виявити у звʼязку в великими обсягами швидкопсувного товару, що «перебуває на зберіганні». В березні такого товару виявлено на 141,2 млн.грн.
І так, податкове навантаження бізнесменів, що будуть бізнес на крадіжці податків у армії становить від 0 до 0,12%.
Діяльність шахраїв заблокована. Матеріали передані у БЕБ.
Робота триває.
ТОВ «Мега…..» завозить виноград з заниженням ціни у 10 разів, помідори у 7,7 рази, нектарин у 6,8 рази.
Схема роботи таких імпортерів передбачає реалізацію товарів за кеш (привіт «Столичка») із подальшою «реалізацією» неіснуючого товару шляхом вчинення фіктивних операцій.
Схему порівняно нескладно виявити у звʼязку в великими обсягами швидкопсувного товару, що «перебуває на зберіганні». В березні такого товару виявлено на 141,2 млн.грн.
І так, податкове навантаження бізнесменів, що будуть бізнес на крадіжці податків у армії становить від 0 до 0,12%.
Діяльність шахраїв заблокована. Матеріали передані у БЕБ.
Робота триває.
Відтепер МЗП становитиме 8 тисяч гривень – це другий етап підвищення, передбачений законом «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Однак відбудеться не тільки зростання МЗП.
💁У квітні стартує перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам (важливо: його буде проведено після того, як до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування надійде інформація про сплату ЄСВ за І квартал 2024 року; працюючі пенсіонери, яким буде проведено перерахунок, орієнтовно у червні отримають вже збільшену пенсію та доплату різниці за квітень-травень).
Зайняті на суспільно-корисних роботах (у багатьох постраждалих від війни регіонах це серйозна альтернатива для тих, хто втратив роботу, порівняно з допомогою по безробіттю) з 1 квітня за умови відпрацювання повного місяця зможуть розраховувати на виплату до 12 тис. грн. Для порівняння - розмір допомоги по частковому безробіттю також зросте, але до 4 тис. грн.
❇️людей з інвалідністю, учасників бойових дій, тих кому до настання права на пенсію за віком залишилося не більше 5 років та громадян, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць – до 8 тис. грн.;
❇️молоді з-поміж зареєстрованих безробітних (віком до 25 років - в яких страховий стаж менше ніж 12 місяців; віком до 35 років – на перше робоче місце; звільнених зі строкової військової / альтернативної служби – на перше робоче місце) – до 4 тис. грн.;
❇️громадян, які мають статус безробітного більш ніж 1 місяць і мають додаткові гарантії працевлаштування, або тих, хто має статус безробітного понад 6 місяців – до 3520 грн.;
❇️внутрішньо-переміщених осіб під час дії воєнного стану - до 8 тис. грн.
Компенсація витрат роботодавця на оплату праці ВПО, працевлаштованих за направленням центрів зайнятості, збільшиться до 16 тис. грн.
Триваюча війна, яка призвела до масових руйнувань виробництв, закриття підприємств та скорочення працівників, велика кількість людей, які зі зброєю в руках стали на захист України, від’їзд за межі держави мільйонів українців – створили дуже напружену ситуацію на ринку праці.
Підтримка створення нових робочих місць, стимулювання зайнятості, залучення тимчасово безробітних до виконання вкрай важливих суспільно-корисних робіт є нині надзвичайно важливим завданням для держави.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💰Затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державного стимулювання створення ІП (у цьому році на їх розвиток закладено 1 млрд. грн.).
⚡️Скориговано Порядок надання коштів на безповоротній основі для облаштування індустріальних (промислових) парків та/або забезпечення будівництва об’єктів суміжної інфраструктури, необхідних для створення та функціонування ІП.
Допомагати цьому процесу та координувати його буде державна установа «Офіс розвитку індустріальних парків», що виступатиме розпорядником відповідних бюджетних коштів державної підтримки ІП.
👇До реєстру ІП додано ще дві нові структури.
Індустріальні парки – це доволі поширений у світі інструмент, завдяки якому за підтримки держави створюються умови для залучення великих інвесторів у розвиток високих технологій та високо-конкурентоспроможного виробництва.
Перші ІП з’явились ще наприкінці XIX – на початку XX століття. Нині їх кількість у світі перевищує 15 тисяч, серед лідерів за їх поширенням – Китай, США, Туреччина.
Закон про ІП було прийнято ще влітку 2012 року. Але це був не перший досвід – правові засади для створення подібних «точок зростання» були закладені ще у 1999 році з прийняттям Закону «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків (ТП)».
Тож чверть століття – достатній період, щоб плани і проекти перетворились на конкретні результати, а роль індустріальних та технологічних парків ми вже могли вимірювати через їх частку у ВВП.
На жаль – цього не трапилось. Не можу розповісти своїм читачам переконливі історії успіху українських ІП, які можна було б ставити за взірець.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM