🇺🇦 Партнери України підготували вже 84 тисячі українських військовослужбовців.

🗣 Про це повідомили у Міністерстві оборони США, зазначивши, що саме така кількість військових з початку повномасштабної війни змогла пройти навчання та тренування на зразках озброєння, які надаються України.

📈 Приємно зазначити, що ця цифра постійно зростає (спочатку йшлося про 20 тисяч, згодом можливості розширили до 30, а далі і до 40 тисяч осіб). Як бачимо, маємо вже вдвічі більшу цифру, і це далеко не межа.

🇪🇸 Міністр оборони Іспанії, оголошуючи про черговий пакет допомоги (нові броньовані машини, надувні човни, ракети для протиповітряної та протикорабельної оборони), анонсувала збільшення у 2 рази кількості українських військових, які пройдуть навчання в Іспанії.

🪖 Усього ж підготовка військовослужбовців з України відбувається на 40 полігонах, розташованих у більш ніж трьох десятках держав світу.

🇺🇸 Тільки у США сформовано 15 батальйонів для керування бронетранспортерами Strykers та бойовими машинами піхоти Bradley.

🤝 Вдячні усім союзникам і партнерам України, які наближають нашу Перемогу!

✅ ВРУ прийняла законопроєкт N9422 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг за основу.

Головне про законопроєкт:

❕Обмежується відсоток для мікрокредитів, захищається позичальник від свавілля з боку кредитних установ.
Виконуються міжнародні зобовʼязання України в частині регулювання ринку небанківських фінансових послуг.

❕Ще один факт до дискусії про тимчасову передачу військового ПДФО з місцевих до державного бюджету.

💼 З початку війни вклади територіальних громад у купівлю військових ОВДП збільшились на 2,2 млрд. грн. до 2,3 млрд. грн., що складає 0,2% від всього портфелю ОВДП станом на 20 вересня.

📊 Для порівняння за час війни інвестиції юридичних осіб у військові ОВДП зросли на 39,9 млрд.грн., населення – на 22,2 млрд.грн.

Чи могли територіальні громади інвестувати більше у наближення Перемоги?

Мабуть, що так:

💰 На 1 вересня залишок невикористаних коштів місцевих бюджетів склав 201,8 млрд. грн., значна частина якого утворилась за рахунок військового ПДФО. У той же час, вклади тергромад в ОВДП складають 1,1% від невикористаного залишку.

🧐 Цікавим є й інший факт, який наводить Мінфін. У травні були прийняті зміни до нормативної бази, які дозволяли розміщувати кошти місцевих бюджетів на строкових депозитах тільки у випадку придбання державних цінних паперів на суму в розмірі 50% загального обсягу коштів, які розміщуються на депозитах. Це мало стимулювати територіальні громадами нарощувати купівлю ОВДП. Водночас, вклади останніх у військові облігації навпаки зменшились із 3,5 млрд. грн. в червні до 2,3 млрд. грн. на сьогодні. Тобто очільники громад віддали перевагу триманню коштів на поточних рахунках, замість того, щоб вони приносили реальний (порівняно з інфляцією) процентний дохід, і інвестуючи в ОВДП наближали Перемогу.

💁‍♂ Звісно ми зараз говоримо про кошти місцевого самоврядування, які можуть розпоряджатись ними на власний розсуд.

Також не можна приводити усі територіальні громади під один знаменник, ситуація на місцях є різною.

🤔 Але, залишаючись прибічником реформи бюджетної децентралізації, в мене немає логічного пояснення такої поведінки місцевої влади під час війни. Якщо винести за дужки непрозорі тендери, що саме заважало місцевим бюджетам, які є стабільно профіцитними, вкласти у військові ОВДП не 1%, а хоча б 5% вільного залишку? Чому попри стимули, вкладання тергромад у військові ОВДП навпаки зменшились?

👇 Діліться своїми припущеннями у коментарях.

Погані новини для тих підакцизників, хто досі маніпулює з акцизним податком.
Незважаючи на певні успіхи, таких все ще занадто багато.

Знаю, що ви скажете: це далеко не перший підхід до снаряду. І будете праві.
Не перший. Але в цьому випадку є нюанси.
Новини незабаром…

⛔ Закрито останню шпарину для в’їзду автомобілів на російських номерах в Європу.

🇳🇴 Норвегія приєдналась до коаліції європейських держав, які згідно рекомендації Європейської Комісії ввели заборону на в’їзд машин на російських номерах.

🇩🇪 Першою державою, яка звернула увагу на такий елемент раніше запроваджених санкцій, стала Німеччина.

🇪🇺 Для уніфікації їх тлумачення ЄК видала 8 вересня відповідне роз’яснення для її реалізації державами-членами.

👇 Після цього на національному рівні було запроваджено відповідні обмежувальні заходи у:

🇱🇻🇱🇹🇪🇪 Латвії, Литві та Естонії – з 13 вересня;
🇫🇮 Фінляндії – з 15 вересня;
🇵🇱 Польщі – з 17 вересня.

🙅 Залишався один-єдиний перехід на кордоні рф з Норвегією, але тепер і ця можливість перекрита.

👍 Цілком підтримую принципову позицію наших партнерів і союзників – варвари з держави-агресора мають бути прибрані з європейських доріг, та й із цивілізованого світу взагалі.

📈 Валовий зовнішній борг зріс до рекордних 148,7 млрд. дол., але наразі ризики контрольовані.

💵 За даними НБУ, валовий зовнішній борг, що включає заборгованість уряду, центрального банку, комерційних банків та підприємств (недепозитних корпорацій) на кінець першої половини 2023 року становив 148,7 млрд. дол. До цього найбільший рівень валового зовнішнього боргу було зафіксовано за підсумками 2013 року (142,1 млрд.дол.).

📊 За другий квартал (до першого кварталу) 2023 року валовий зовнішній борг (ВЗБ) зріс на 6,3% (+8,8 млрд. дол.), у річному вимірі – до другого кварталу 2022 року – збільшився на 17,5% (+22,1 млрд.дол.).

🏛 Основна причина зростання ВЗБ у річному вимірі – приріст зовнішньої заборгованості Уряду на 47% (+26 млрд.дол.), тоді як зовнішня заборгованість НБУ, банків, приватного сектору (окрім міжфірмового боргу) - скорочувалась.

☝️ Попри рекордне зростання абсолютного розміру зовнішнього боргу, його відносна величина залишається контрольованою:

📌 На кінець 2-го кварталу 2023 року НБУ оцінював відношення валового зовнішнього боргу до ВВП на рівні 92,6% ВВП. Це значно менше ніж було в розпал фінансової кризи 2015-2016 рр.

📌 Основний приріст припадає на державний борг, значна частина з якого (Паризький клуб, єврооблігації, ВВП-варанти) реструкутуризована і підлягає подальшій реструктуризації в рамках програми з МВФ. Впевнений, після війни Україна разом з партнерами знайде справедливе рішення для розв’язання проблеми неринкового зростання зовнішнього державного боргу.

📌 На 1 вересня рівень міжнародних резервів складав 40,4 млрд.дол., що наразі покриває майже 100%  короткострокового зовнішнього боргу (40,8 млрд. дол. за сумою погашення у наступні 12 місяців). Такий індикатор вважається однією з традиційних метрик достатності міжнародних резервів.

Публікуємо памʼятку щодо дій платників у разі зупинення реєстрації ПН та подання таблиць даних. 

📬 Як завжди, своє звернення можете надсилати на пошту : hetmantsev@rada.gov.ua

🧮 За оперативними даними Державної служби статистики, реальний ВВП у II кварталі 2023 року збільшився порівняно з I кварталом 2023 року на 0,8%, порівняно з ІI кварталом 2022 року – збільшився на 19,5%.

📊 Стрімке відновлення у річному вимірі є очікуваним: зростання досягнуто на фоні дуже низької бази минулого року, коли ВВП у 2-му кварталі 2022 року впав на 36,9%.

📉 Тому навіть з урахуванням двозначного зростання проти минулого року, падіння у порівнянні з аналогічним кварталом довоєнного 2021 року складає 24,6%.

📄 Детальна розбивка квартального ВВП за секторами і кінцевими витратами буде згодом.

🏦 З хороших новин, можна відмітити, що тренд на трохи кращі фактичні результати, які перевищують очікування, зберігається. Зокрема, НБУ у липні прогнозував зростання ВВП у другому кварталі 2023 році (проти аналогічного періоду 2022 р.) на 18,1%.

📈 Тому прогнози зростання реального ВВП за підсумками року наразі стали ще ближчими до діапазону +4-5%. Тоді як поточні офіційні прогнози виходять з менших очікувань (Уряд – 2,8%, НБУ – 2,9%).

Вважаю, що макропрогноз уряду під проєкт бюджету-2024 має бути уточнено з урахуванням останніх даних щодо ВВП й інфляції.

🙅 95% активів ринку NFT нічого не вартує.

😏 А всі пам’ятають хайп навколо NFT (Non-Fungible Tokens, невзаємозамінних токенів), що стався 2 роки тому? Всі ці цифрові зліпки графічних колекцій, на кшталт «знуджених мавп», які продавались за шалені гроші.

🪙 NFT – це токени (монети), що дають публічне право власності, підтверджене, як правило, блокчейном Ethereum, на певний унікальний відцифрований актив.

💁 Ключовим тут є те, що таке право є «уявним», бо використання NFT законодавчо ніяк не врегульовано. І, відповідно, законодавчих механізмів захисту, наприклад, своїх авторських прав, його власник не має.

💸 Лихоманка NFT знайшла своє застосування насамперед у сфері цифрового мистецтва і комп’ютерних іграх. Вона підігрівалась дешевими пост-ковідними грошима, якими уряди намагались наситити ринки для боротьби з кризою, спекулятивними інвестиціями і широким залученням зірок світового мистецтва.

🚀 Обсяги торгів NFT за декілька років злетіли у сотні разів, сягнувши місячного максимуму 2,8 млрд. дол. у серпні 2021 року (проти 250 млн.дол. за увесь 2020 рік).

🫧 Утім вже восени 2021 року бульбашка ринку NFT почала здуватися. Місячні обсяги торгів NFT зараз складають 80 млн. дол. – 3% від максимуму.

🕵 Останнє дослідження ринку від ресурсу DappGambl, що широко розійшлось по крипторинку, засвідчило ще більш шокуючу картину.

🏷 Капіталізація 70 тисяч або 95% всіх NFT колекцій є близькою до нуля (коштує 0 ETH). Відповідно інвестиції близько 23 млн. інвесторів у NFT нічого не коштують.
 
💁‍♂ Звісно повністю списувати NFT не варто. На початку війни Україна отримала 1 млн. дол. пожертви від розробників однієї з найбільш капіталізованих і згадуваних на початку NFT колекцій. Впевнений з часом ці токени знайдуть своє більш стійке застосування у збереженні цифрової культурної спадщини, індустрії комп’ютерних ігор тощо. Утім, злет і падіння ринку - це добре нагадування, що закони теорії «ще більшого дурня», які пояснювали поведінку спекулятивних інвестицій та надування бульбашок на ринках ще 400 років тому, ніхто не відміняв.

Дуже цікаве інтерв’ю спікера ВРУ Стефанчука.
Рекомендую.

https://youtu.be/Vz5ZeUJ-WMw?si=KqE4aQvX6OlT8Qy8

⚓ Поступово налагоджується морська експортна логістика.

❌ Після припинення участі росії у стамбульській Морській зерновій ініціативі від держави-агресорки лунали погрози повної блокади судноплавства до та з України, обшуків суден, які ризикнуть прямувати до України, і навіть попередження щодо їх знищення.

💪 Але Збройні Сили України у період паузи дуже ефективно показали, що можуть господарювати у Чорному морі.

🚢 Спочатку був організований вихід суден, які застрягли в українських портах ще з середини лютого 2022 році.

🇱🇷🇵🇼 Наступний крок – на цьому тижні успішно зайшли в наші територіальні води, завантажились зерном та успішно пройшли новим коридором у бік Туреччини два судна під прапорами Ліберії та Палау.

📦 Гарна новина на кінець робочого тижня – ще три судна підтвердили готовність до заходу у порти Південний та Чорноморськ, вони розраховують вивезти 127 тисяч тонн продукції (у 6 разів більше ніж під час першого експериментального проходу), а до зерна цього разу додасться ще й вантаж залізної руди.

🗺 Українська продукція попрямує до Єгипту, Іспанії та Китаю.

💁 Звісно, поки не йдеться про мільйони тонн, але початок покладено і обсяги точно будуть зростати.

✊ Кожний успішний захід та вихід з українських портів безумовно додасть впевненості судновласникам…

🏦 Центральні банки скандинавських країн продовжують підвищувати процентні ставки для боротьби з інфляцією.

🇸🇪 Ріксбанк (Центральний банк) Швеції здійснив вже восьме поспіль підвищення процентної ставки.

📌 Цього разу крок зростання - +25 б.п., а новий розмір ключової ставки – 4,0%.

📈 Базовий рівень інфляції з максимуму, досягнутого у грудні 2022 року, уповільнився у серпні до 4,7%, загальна інфляція склала 7,5%, але це ще дуже далеко від цільового показника у 2%.

📌 У регуляторі зазначили, що події розвиваються у вірному напрямі, проте інфляційний тиск на шведську економіку залишається значним.

🗣 Тим не менш, Ріксбанк заявив, що очікує завершити свою кампанію з впровадження більш жорсткої грошово-кредитної політики заключним підвищенням ставки у листопаді.

🇳🇴 Буквально паралельно з цим Центральний банк Норвегії оголосив про збільшення своєї процентної ставки також на 25 б.п. – до 4,25%.

📈 Інфляція у Норвегії уповільнилась у серпні до 4,8% (базова – 6,3%) за цільового показника у 2%.

🗣 Регулятор оголосив, що вірогідно здійснить ще одне підвищення своєї ставки у грудні.

🇺🇸 На відміну від скандинавів, Комітет з операцій на відкритих ринках ФРС США зберіг цільовий діапазон ставок на рівні 5,25-5,50%, як і медіанний прогноз на 2023 рік (5,6%, що може вимагати ще одного підвищення до кінця року), однак погіршив його на 2024 рік до рівня 5,1% (що викликало певне розчарування на ринку, який очікував на агресивне зниження ставок у році, що настане).

🏦 Банківські регулятори Великої Британії, Швейцарії та Японії утримались від корекції грошово-кредитної політики.

🇬🇧 На тлі уповільнення економіки Банк Англії призупинив цикл посилення грошово-кредитної політики.

📌 Вартість запозичень збережена на рівні 5,25%. Ставки не підвищено вперше з грудня 2021 року.

🗣 У банку заявили, що «не сприймають останнє зниження інфляції як само собою зрозуміле» (інфляція уповільнилась у річному вимірі з 6,8% у липні до 6,7% у серпні), а також зазначили, що у разі потреби готові підвищувати ставки у майбутньому.

🇨🇭 Національний банк Швейцарії оголосив, що «робить паузу» в боротьбі з інфляцією, що останнім часом сповільнилась (за підсумками липня і серпня у річному вимірі вона тримається на рівні 1,6%).

📌 Отже, облікова ставка та ставка за депозитами до запитання залишається на рівні, встановленому у червні – 1,75%.

📌 Це перша пауза у циклі посилення грошово-кредитної політики з березня 2022 року.

🇯🇵 Важко було очікувати якісь сенсації від Банку Японії, який, на відміну від багатьох держав світу, дуже тривалий час робив ставку на ультра-м’яку та ліберальну грошово-кредитну політику.

📌 Регулятор не вніс жодних змін до політики контролю кривої прибутковості, що фіксує цільовий рівень короткострокової процентної ставки на рівні -0,1% та орієнтир прибутковості 10-річних бондів – на рівні нуля.

📌 Банк Японії також зберіг раніше встановлений діапазон для цільового рівня прибутковості 10-річних облігацій, який дозволяє прибутковості рухатися на +/-50 б.п. вище або нижче за 0%, а також встановлений у липні жорсткий ліміт в 1,0%.

🗣 Регулятор також пообіцяв ультра-м'яку ГКП доти, доки це буде необхідно для повернення до цільового показника інфляції у 2% (у серпні вона у річному вимірі становила 3,2%).

Закон про фінансовий контроль за публічно значущими особами йшов цього тижня дуже важко.
Але я вдячний всім колегам за підтримку цього надважливого євроінтеграційного рішення.

🇺🇦🇨🇦 Оновлено Угоду про вільну торгівлю між Україною і Канадою.

🗓 Вона прийде на заміну документу, який діяв з 2017 року.

Ключові моменти:

📌 запроваджується блок цифрової торгівлі (нові інструменти, які Україна наразі має лише з однією державою – Великобританією);

📌 лібералізується торгівля послугами за принципом «усе, що не регулюється угодою – дозволено»;

📌 у торгівлі товарами уточнюється використання країни походження – це дозволить експортувати у Канаду без мит товари, у яких присутні компоненти з ЄС, Великобританії та Ізраїлю;

📌 оновлено глави про захист інтересів бізнесу та інвестицій, конкурентну політику, державні закупівлі, монопольні утворення, підконтрольні державі суб’єкти господарювання, екологічні стандарти, організацію праці, протидію корупції, відповідальну бізнес-поведінку тощо.

📜 Угоду побудовано на стандартах, які лежать в основі Угоди про вільну торгівлю Канада – США - Мексика та Угоди про транстихоокеанське партнерство (до останньої ми маємо намір приєднатися).

🤝 Україна продовжує осучаснювати торговельні регуляції з нашими партнерами і союзниками задля збільшення обсягів торгівлі та інвестицій, впровадження новітніх технологій та розширення багатопрофільної співпраці.