🧑🌾 Продовжуємо отримувати гарні новини від українських аграріїв.
🚜 Завершено збирання ранньої зернової групи, продовжується робота з пізніми зерновими та технічними культурами.
📦 Маємо вже 37,4 млн. тонн нового врожаю.
📌 Зернові та зернобобові культури зібрано вже майже з 6,85 млн. га.
🌽 Намолочено 29,8 млн. тонн зерна, зокрема:
🔗 пшениці – 22,2 млн. тонн;
🔗 ячменю – майже 5,9 млн. тонн;
🔗 гороху – 396,8 тис. тонн;
🔗 кукурудзи – 182,5 тис. тонн;
🔗 гречки – 138,2 тис. тонн;
🔗 проса – 125,3 тис. тонн;
🔗 інших зернових та зернобобових культур – 905 тис. тонн.
🌻 Олійні культури зібрано з площі майже 3 млн. га, намолочено понад 7,6 млн. тонн, у тому числі:
🔗 ріпаку – 4,0 млн. тонн насіння;
🔗 соняшнику – майже 2,4 млн. тонн насіння;
🔗 сої – близько 1,3 млн. тонн.
📌 Накопано також майже 1,5 млн. тонн цукрових буряків.
🚜 Паралельно триває сівба озимих культур, засіяно:
🔗 озимого ріпаку – 1 млн. га;
🔗 пшениці – 514 тис. га;
🔗 ячменю – 47 тис. га;
🔗 жита – 24 тис. га.
💸 З початку року майже 11 тисяч сільськогосподарських підприємств отримали 54,6 млрд. грн. кредитів для забезпечення своєї діяльності, з них у рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» - 8,5 тисяч господарств на загальну суму 32,3 млрд. грн.
🚜 Завершено збирання ранньої зернової групи, продовжується робота з пізніми зерновими та технічними культурами.
📦 Маємо вже 37,4 млн. тонн нового врожаю.
📌 Зернові та зернобобові культури зібрано вже майже з 6,85 млн. га.
🌽 Намолочено 29,8 млн. тонн зерна, зокрема:
🔗 пшениці – 22,2 млн. тонн;
🔗 ячменю – майже 5,9 млн. тонн;
🔗 гороху – 396,8 тис. тонн;
🔗 кукурудзи – 182,5 тис. тонн;
🔗 гречки – 138,2 тис. тонн;
🔗 проса – 125,3 тис. тонн;
🔗 інших зернових та зернобобових культур – 905 тис. тонн.
🌻 Олійні культури зібрано з площі майже 3 млн. га, намолочено понад 7,6 млн. тонн, у тому числі:
🔗 ріпаку – 4,0 млн. тонн насіння;
🔗 соняшнику – майже 2,4 млн. тонн насіння;
🔗 сої – близько 1,3 млн. тонн.
📌 Накопано також майже 1,5 млн. тонн цукрових буряків.
🚜 Паралельно триває сівба озимих культур, засіяно:
🔗 озимого ріпаку – 1 млн. га;
🔗 пшениці – 514 тис. га;
🔗 ячменю – 47 тис. га;
🔗 жита – 24 тис. га.
💸 З початку року майже 11 тисяч сільськогосподарських підприємств отримали 54,6 млрд. грн. кредитів для забезпечення своєї діяльності, з них у рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» - 8,5 тисяч господарств на загальну суму 32,3 млрд. грн.
💸 Уряд направляє на програми відновлення понад 21,8 мільярдів гривень.
🇯🇵 Ці кошти – грант від Японії, виділений Україні через Japan International Cooperation Agency.
👇 Зазначені кошти буде спрямовано на відновлення і підтримку за наступними напрямками:
🔗 обладнання для гуманітарного розмінування;
🔗 транспортне та енергетичне обслуговування;
🔗 управління відходами руйнувань;
🔗 водопостачання;
🔗 медичне обладнання;
🔗 обладнання для надання освітніх послуг;
🔗 обладнання для аграрного сектору;
🔗 потреби сектору суспільного мовлення;
🔗 забезпечення та підтримка сектору комунальних послуг на муніципальному рівні.
🤝 Вдячні Уряду та народу Японії за непохитну підтримку та допомогу в реалізації першочергових проєктів з відновлення України!
🇯🇵 Ці кошти – грант від Японії, виділений Україні через Japan International Cooperation Agency.
👇 Зазначені кошти буде спрямовано на відновлення і підтримку за наступними напрямками:
🔗 обладнання для гуманітарного розмінування;
🔗 транспортне та енергетичне обслуговування;
🔗 управління відходами руйнувань;
🔗 водопостачання;
🔗 медичне обладнання;
🔗 обладнання для надання освітніх послуг;
🔗 обладнання для аграрного сектору;
🔗 потреби сектору суспільного мовлення;
🔗 забезпечення та підтримка сектору комунальних послуг на муніципальному рівні.
🤝 Вдячні Уряду та народу Японії за непохитну підтримку та допомогу в реалізації першочергових проєктів з відновлення України!
❗Урядом поставлено крапку в можливості правоохоронців втручатися у процес здійснення митного контролю товарів шляхом направлення доручень митникам щодо здійснення митного огляду товарів, та залучення їх до таких оглядів.
❌ Так, постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2023 року виключено славнозвісний пункт 14 з Вичерпного переліку підстав, за наявності яких митним органом може проводитись огляд (переогляд) товарів, яким передбачалася можливість надання правоохоронцями обов’язкових до виконання доручень на проведення огляду.
🤝 Дякую членам Кабміну за підтримку позиції Комітету та врегулювання вищезазначеного питання.
📨 Одночасно прошу бізнес інформувати мене особисто або Комітет про випадки неврахування правоохоронцями вищезазначеного рішення Уряду або втручання в процес митного оформлення.
Нагадую митникам про відсутність підстав для прийняття будь-яких листів від правоохоронців щодо їх участі в митних процедурах або впливу на них.
❌ Так, постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2023 року виключено славнозвісний пункт 14 з Вичерпного переліку підстав, за наявності яких митним органом може проводитись огляд (переогляд) товарів, яким передбачалася можливість надання правоохоронцями обов’язкових до виконання доручень на проведення огляду.
🤝 Дякую членам Кабміну за підтримку позиції Комітету та врегулювання вищезазначеного питання.
📨 Одночасно прошу бізнес інформувати мене особисто або Комітет про випадки неврахування правоохоронцями вищезазначеного рішення Уряду або втручання в процес митного оформлення.
Нагадую митникам про відсутність підстав для прийняття будь-яких листів від правоохоронців щодо їх участі в митних процедурах або впливу на них.
🇺🇸 Україна отримає від США допомогу для підтримання стійкості енергосистеми.
Вона складається з двох частин.
1⃣ Перша – в обсязі 422 млн. доларів буде спрямована на:
💡 відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури України (у т.ч. закупівлю і встановлення магістральних автотрансформаторів);
💡 посилення стійкості електроенергетичної системи за рахунок збільшення її достатності та гнучкості, насамперед для забезпечення постачання електроенергії до таких секторів, як опалення, водопостачання, водовідведення, транспорт, телекомунікації та охорона здоров’я;
💡 встановлення розподіленої газової генерації;
💡 розширення фізичної інтеграції енергетичної інфраструктури України з європейськими газовими та електричними мережами;
💡 впровадження реформ в енергетичному секторі відповідно до законодавства ЄС та зобов’язань України в рамках Договору про заснування Енергетичного співтовариства;
💡 співробітництво у сфері ядерної енергетики;
💡 захист найбільш важливої енергетичної інфраструктури України (у т.ч. фізичний захист, кібербезпека).
2⃣ Друга – у розмірі 100 млн. доларів, може надійти у разі проведення реформ енергетичного сектору:
📌 затвердження нового статуту і створення Наглядової ради ТОВ "Оператор ГТС України";
📌 досягнення прогресу в корпоратизації ДП "НАЕК "Енергоатом";
📌 вдосконалення процесів подання інформації про оптову торгівлю енергоносіями, що стосуються законодавства REMIT.
Вона складається з двох частин.
1⃣ Перша – в обсязі 422 млн. доларів буде спрямована на:
💡 відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури України (у т.ч. закупівлю і встановлення магістральних автотрансформаторів);
💡 посилення стійкості електроенергетичної системи за рахунок збільшення її достатності та гнучкості, насамперед для забезпечення постачання електроенергії до таких секторів, як опалення, водопостачання, водовідведення, транспорт, телекомунікації та охорона здоров’я;
💡 встановлення розподіленої газової генерації;
💡 розширення фізичної інтеграції енергетичної інфраструктури України з європейськими газовими та електричними мережами;
💡 впровадження реформ в енергетичному секторі відповідно до законодавства ЄС та зобов’язань України в рамках Договору про заснування Енергетичного співтовариства;
💡 співробітництво у сфері ядерної енергетики;
💡 захист найбільш важливої енергетичної інфраструктури України (у т.ч. фізичний захист, кібербезпека).
2⃣ Друга – у розмірі 100 млн. доларів, може надійти у разі проведення реформ енергетичного сектору:
📌 затвердження нового статуту і створення Наглядової ради ТОВ "Оператор ГТС України";
📌 досягнення прогресу в корпоратизації ДП "НАЕК "Енергоатом";
📌 вдосконалення процесів подання інформації про оптову торгівлю енергоносіями, що стосуються законодавства REMIT.
Приз минулого та цього тижня серед замовних матеріалів відносно мене отримує ось ця хвиля платних публікацій в ЗМІ.
🏆 за двома номінаціями одразу:
✔️За тривалістю - «шокуюча новина» розганяється другий тиждень поспіль;
✔️За тупістю експерта, який навіть не спромігся зʼясувати, що питання розподілу ПДФО не є питаннями нашого комітету.
Хлопці, ви ж себе медіаменеджерами називаєте, більш ніж достатньо грошей від лісів та олігархів отримуєте... Чому не відпрацьовуєте, ледарі?
Не ганьбіть татка незнанням матчасті.
🏆 за двома номінаціями одразу:
✔️За тривалістю - «шокуюча новина» розганяється другий тиждень поспіль;
✔️За тупістю експерта, який навіть не спромігся зʼясувати, що питання розподілу ПДФО не є питаннями нашого комітету.
Хлопці, ви ж себе медіаменеджерами називаєте, більш ніж достатньо грошей від лісів та олігархів отримуєте... Чому не відпрацьовуєте, ледарі?
Не ганьбіть татка незнанням матчасті.
🧮 Головні показники державного боргу у серпні.
💰 За даними Міністерства фінансів, на 31 серпня державний та гарантований державою борг становив 4 897,6 млрд. грн. або 133,9 млрд. дол. у валютному еквіваленті.
📈 За серпень держборг зріс на 0,8%: в гривні (+37 млрд. грн.), у валютному еквіваленті (+1 млрд. дол.), що є уповільненням порівняно з попередніми місяцями.
🇪🇺 93% зростання держборгу у серпні обумовлено зовнішніми запозиченнями, а саме залученням чергового траншу макрофінансової допомоги від ЄС.
📈 Від початку війни державний борг збільшився у гривневому еквіваленті на 79,4% (+2 167,5 млрд. грн.), у валютному – на 43,5% (+40,6 млрд. дол.), що обумовлюється значним неринковим дефіцитом державного бюджету.
📊 У структурі запозичень зовнішній держборг займає 68,5% (до війни 60,9%), борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП) – 71,2% (65,1%). З початку війни зовнішній держборг збільшився на 61,3% (+34,9 млрд. дол.).
📤 Видатки загального фонду на обслуговування державного боргу в серпні склали 31,6 млрд. грн. (12,7% всіх видатків у серпні), з початку року – 159,7 млрд. грн. (8,5%). При цьому 80% видатків на обслуговування державного боргу за 8 місяців початку року – це внутрішній державний борг (ОВДП). Проти аналогічного періоду минулого року такі платежі зросли на 83%.
😔 Показники державного боргу, його валютної структури, через війну очікувано погіршуються.
📌 Через високі процентні ставки суттєво зросли видатки на обслуговування внутрішнього державного боргу. Для збалансування боргового навантаження критично важливим є забезпечення позитивного перегляду наступних раундів реструктуризації частини зовнішнього боргу (перед Паризьким клубом, тримачами єврооблігацій, ВВП-варантів).
📌 Вважаю також, що уряд спільно з НБУ мають розглянути питання репрофайлінгу військових облігацій, накопичених в портфелі НБУ з початком війни, з метою зменшення поточного навантаження з погашення та обслуговування такого боргу та його перенесення на більш пізні строки.
💰 За даними Міністерства фінансів, на 31 серпня державний та гарантований державою борг становив 4 897,6 млрд. грн. або 133,9 млрд. дол. у валютному еквіваленті.
📈 За серпень держборг зріс на 0,8%: в гривні (+37 млрд. грн.), у валютному еквіваленті (+1 млрд. дол.), що є уповільненням порівняно з попередніми місяцями.
🇪🇺 93% зростання держборгу у серпні обумовлено зовнішніми запозиченнями, а саме залученням чергового траншу макрофінансової допомоги від ЄС.
📈 Від початку війни державний борг збільшився у гривневому еквіваленті на 79,4% (+2 167,5 млрд. грн.), у валютному – на 43,5% (+40,6 млрд. дол.), що обумовлюється значним неринковим дефіцитом державного бюджету.
📊 У структурі запозичень зовнішній держборг займає 68,5% (до війни 60,9%), борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП) – 71,2% (65,1%). З початку війни зовнішній держборг збільшився на 61,3% (+34,9 млрд. дол.).
📤 Видатки загального фонду на обслуговування державного боргу в серпні склали 31,6 млрд. грн. (12,7% всіх видатків у серпні), з початку року – 159,7 млрд. грн. (8,5%). При цьому 80% видатків на обслуговування державного боргу за 8 місяців початку року – це внутрішній державний борг (ОВДП). Проти аналогічного періоду минулого року такі платежі зросли на 83%.
😔 Показники державного боргу, його валютної структури, через війну очікувано погіршуються.
📌 Через високі процентні ставки суттєво зросли видатки на обслуговування внутрішнього державного боргу. Для збалансування боргового навантаження критично важливим є забезпечення позитивного перегляду наступних раундів реструктуризації частини зовнішнього боргу (перед Паризьким клубом, тримачами єврооблігацій, ВВП-варантів).
📌 Вважаю також, що уряд спільно з НБУ мають розглянути питання репрофайлінгу військових облігацій, накопичених в портфелі НБУ з початком війни, з метою зменшення поточного навантаження з погашення та обслуговування такого боргу та його перенесення на більш пізні строки.
✅ Завершено фінансування виплати пенсій за вересень.
🧓 25 вересня, як і передбачено графіками, пенсіонери отримали виплати за перший місяць осені.
💸 Загалом на пенсії спрямовано 58,3 млрд. грн., в тому числі:
🔗 48,5 млрд. грн. – через уповноважені банки;
🔗 9,8 млрд. грн. – через АТ “Укрпошта”.
💸 Також через Пенсійний фонд профінансовано:
🔗 виплату житлових субсидій та пільг – у сумі понад 1,1 млрд. грн.;
🔗 страхові виплати – у сумі більше 2,0 млрд. грн. (у тому числі лікарняні – на 934,0 млн. грн.).
🤝 Вдячний кожному сумлінному платнику податків та зборів, а також нашим міжнародним партнерам, завдяки яким ми можемо в повній мірі виконувати всі соціальні зобов’язання держави!
🧓 25 вересня, як і передбачено графіками, пенсіонери отримали виплати за перший місяць осені.
💸 Загалом на пенсії спрямовано 58,3 млрд. грн., в тому числі:
🔗 48,5 млрд. грн. – через уповноважені банки;
🔗 9,8 млрд. грн. – через АТ “Укрпошта”.
💸 Також через Пенсійний фонд профінансовано:
🔗 виплату житлових субсидій та пільг – у сумі понад 1,1 млрд. грн.;
🔗 страхові виплати – у сумі більше 2,0 млрд. грн. (у тому числі лікарняні – на 934,0 млн. грн.).
🤝 Вдячний кожному сумлінному платнику податків та зборів, а також нашим міжнародним партнерам, завдяки яким ми можемо в повній мірі виконувати всі соціальні зобов’язання держави!
У серпні чистий процентний дохід банків був максимальним з початку року
📈За даними Національного банку, фінансовий результат банків у серпні склав +11,9 млрд. грн.
💁🏻♂️Це менше, ніж у попередні два місяці, але в цілому відповідає середньому значенню прибутку на місяць з початку року.
Основна причина сповільнення – збільшення відрахувань в резерви під можливі збитки (+1,6 млрд. грн.) до 6,5 млрд. грн. з початку року. Це можливе відлуння стрес-тестів 20 найбільших банків, що завершує Нацбанк, або очікувань збільшення оподаткування банків (з огляду на озвучену позицію НБУ застосувати новий податок за результатами 2023 року), а можливо і те й інше. Більш чітко буде зрозуміло після опублікування серпневої статистики окремих банків.
💰Попри скорочення ставок, чистий процентний дохід залишається на високому рівні. Більш того, у серпні від був максимальним з початку року (+17,9 млрд.грн.), а за вісім місяців з початку року сягнув 129,3 млрд. грн. Проти останнього мирного 2021 року такий дохід зріс на 75%. Нагадаю левовову частку чистого процентного доходу банки отримують за операціями з державними цінними паперами (депозитними сертифікатами, ОВДП).
🏦В цілому, чистий прибуток банків за перші 8 місяців 2023 року склав 95,1 млрд. грн., що є черговим історичним рекордом для зазначеного періоду. Проти аналогічного періоду 2021 року, який до цього був найкращим для банківської системи за прибутковістю, цей показник збільшився у 2,1 рази. Рентабельність капіталу банківської системи (чистий прибуток до власного капіталу) за 8 місяців цього року - 64,7%, що є удвічі більшим за аналогічний період 2 роки тому. Норматив адекватності регулятивного капіталу (має бути мінімум 10%) на 1 вересня склав 24,94%, що є також історичним рекордом.
👆🏼Зазначені показники свідчать про сильну фінансову позицію банків, що є залишається вагомим фактором втримання макрофінансової стабільності. Утім вкотре зазначу, що рекордні прибутки банків отримані насамперед за рахунок формування надліквідності під час війни, використану банками для фактично безризикових операцій з державними цінними паперами.
Зазначу також, під час другої світової війни уряди багатьох воюючих країн вдавались до додаткового оподаткування надприбутку підприємств (в США ставка такого податку доходила до 95%). Тому в умовах продовження повномасштабної війни уведення тимчасового додаткового оподаткування історично рекордного банківського прибутку – морально це правильна історія. Вдячний регулятору і в цілому банківській спільноті за зважену позицію.
🤔Чи будуть банки перекладати частину витрат на клієнтів?
📊Є чимало досліджень на тему перенесення оподаткування корпоративного прибутку. Якщо коротко, то витрати на сплату останнього в кінцевому випадку переносяться на акціонерів, найманих робітників і на споживачів у вигляді зростання цін або у випадку банків – процентних ставок. Тобто певне перенесення витрат на клієнтів буде, але це точно не відбудеться лінійно. З одного боку, банківський ринок залишається достатньо конкурентним. Це стримуватиме підняття комісій за обслуговування. А з іншого зараз основними драйверами зростання кредитування є державні програми – «5-7-9», Є-оселя. Це стримуватиме підняття процентних ставок банками. На динаміку останніх більше впливатиме облікова ставка НБУ, цикл зниження якої триває.
📈За даними Національного банку, фінансовий результат банків у серпні склав +11,9 млрд. грн.
💁🏻♂️Це менше, ніж у попередні два місяці, але в цілому відповідає середньому значенню прибутку на місяць з початку року.
Основна причина сповільнення – збільшення відрахувань в резерви під можливі збитки (+1,6 млрд. грн.) до 6,5 млрд. грн. з початку року. Це можливе відлуння стрес-тестів 20 найбільших банків, що завершує Нацбанк, або очікувань збільшення оподаткування банків (з огляду на озвучену позицію НБУ застосувати новий податок за результатами 2023 року), а можливо і те й інше. Більш чітко буде зрозуміло після опублікування серпневої статистики окремих банків.
💰Попри скорочення ставок, чистий процентний дохід залишається на високому рівні. Більш того, у серпні від був максимальним з початку року (+17,9 млрд.грн.), а за вісім місяців з початку року сягнув 129,3 млрд. грн. Проти останнього мирного 2021 року такий дохід зріс на 75%. Нагадаю левовову частку чистого процентного доходу банки отримують за операціями з державними цінними паперами (депозитними сертифікатами, ОВДП).
🏦В цілому, чистий прибуток банків за перші 8 місяців 2023 року склав 95,1 млрд. грн., що є черговим історичним рекордом для зазначеного періоду. Проти аналогічного періоду 2021 року, який до цього був найкращим для банківської системи за прибутковістю, цей показник збільшився у 2,1 рази. Рентабельність капіталу банківської системи (чистий прибуток до власного капіталу) за 8 місяців цього року - 64,7%, що є удвічі більшим за аналогічний період 2 роки тому. Норматив адекватності регулятивного капіталу (має бути мінімум 10%) на 1 вересня склав 24,94%, що є також історичним рекордом.
👆🏼Зазначені показники свідчать про сильну фінансову позицію банків, що є залишається вагомим фактором втримання макрофінансової стабільності. Утім вкотре зазначу, що рекордні прибутки банків отримані насамперед за рахунок формування надліквідності під час війни, використану банками для фактично безризикових операцій з державними цінними паперами.
Зазначу також, під час другої світової війни уряди багатьох воюючих країн вдавались до додаткового оподаткування надприбутку підприємств (в США ставка такого податку доходила до 95%). Тому в умовах продовження повномасштабної війни уведення тимчасового додаткового оподаткування історично рекордного банківського прибутку – морально це правильна історія. Вдячний регулятору і в цілому банківській спільноті за зважену позицію.
🤔Чи будуть банки перекладати частину витрат на клієнтів?
📊Є чимало досліджень на тему перенесення оподаткування корпоративного прибутку. Якщо коротко, то витрати на сплату останнього в кінцевому випадку переносяться на акціонерів, найманих робітників і на споживачів у вигляді зростання цін або у випадку банків – процентних ставок. Тобто певне перенесення витрат на клієнтів буде, але це точно не відбудеться лінійно. З одного боку, банківський ринок залишається достатньо конкурентним. Це стримуватиме підняття комісій за обслуговування. А з іншого зараз основними драйверами зростання кредитування є державні програми – «5-7-9», Є-оселя. Це стримуватиме підняття процентних ставок банками. На динаміку останніх більше впливатиме облікова ставка НБУ, цикл зниження якої триває.
💁🏻♂️Це більш ніж на 30 тисяч більше, ніж на початок цього місяця.
❕Таким чином процес встановлення касових апаратів завершується і кожний український споживач з 1 жовтня буде мати повне право вимагати чек за придбаний товар, а також поскаржитися, якщо такий чек не видають.
👇Скаргу можна подати за реквізитами.
https://t.me/StopOverpriceBot
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Telegram
StopViolationBot
Цей чат-бот допоможе повідомити по відомі Вам порушення сфери роздрібної торгівлі та послуг до ДПС УКРАЇНИ
❕Запитують позицію щодо переліку реформ, запропонованого Урядом США.
Відповідаю.
Це документ для обговорення. Вчора відбулось шосте засідання Керівного комітету міжвідомчої Координаційної Платформи донорів України, для обговорення на якому й було запропоновано бачення США щодо пріоритетів реформ на найближчі півтора року.
Україна зараз починає адвокацію необхідності залучення 42,8 млрд. дол. зовнішнього бюджетного фінансування на 2024 рік, більша частина з якого зараз негарантована.Від ритмічності та повноти цієї допомоги буде залежати наша спроможність виплачувати зарплати бюджетникам,пенсії, підтримувати освітній процес, надавати медичні послуги.
З початку війни й станом на зараз донори вже надали майже 65 млрд. дол.тільки прямої бюджетної підтримки.За оцінками Ukraine support tracker, уся допомога (фінансова, військова, гуманітарна),включно з оголошеними зобов’язаннями на 1 серпня,складала 230 млрд. євро.
Зв'язок надання цієї допомоги з проведенням реформ та аудитом витрачання коштів посилюється,і це правильна,об’єктивна історія.Бо політики є підзвітними перед своїми виборцями й платниками податків.
Значна кількість пунктів реформ у переліку від Уряду США перегукується з уже взятими зобов’язаннями в Меморандумі з МВФ та Угоді про надання макрофінансової допомоги ЄС.
Є реформи, які прямо дотичні до роботи Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.Є великий блок пов’язаний з реформою Митниці, перезапуском БЕБ,які мною як Головою комітету не лише підтримуються,але й активно просуваються у вигляді законодавчих ініціатив.
❕Звернув увагу на відсутність у складі першочергових реформ Податкової.Це позитивна оцінка з боку партнерів останніх двох років роботи керівництва служби, спрямованих на реформування ДПС зсередини:і жорсткий антикор,і діджиталізація,що врешті зрушила з місця,це й зміщення акцентів податкового контролю з тотального контролю на ризикоорієнтований підхід.
Безперечно, реформа ДПС потрібна, але очевидно, що тут вона точно проводиться і проводиться успішно.
Дякую всім причетним.
Відповідаю.
Це документ для обговорення. Вчора відбулось шосте засідання Керівного комітету міжвідомчої Координаційної Платформи донорів України, для обговорення на якому й було запропоновано бачення США щодо пріоритетів реформ на найближчі півтора року.
Україна зараз починає адвокацію необхідності залучення 42,8 млрд. дол. зовнішнього бюджетного фінансування на 2024 рік, більша частина з якого зараз негарантована.Від ритмічності та повноти цієї допомоги буде залежати наша спроможність виплачувати зарплати бюджетникам,пенсії, підтримувати освітній процес, надавати медичні послуги.
З початку війни й станом на зараз донори вже надали майже 65 млрд. дол.тільки прямої бюджетної підтримки.За оцінками Ukraine support tracker, уся допомога (фінансова, військова, гуманітарна),включно з оголошеними зобов’язаннями на 1 серпня,складала 230 млрд. євро.
Зв'язок надання цієї допомоги з проведенням реформ та аудитом витрачання коштів посилюється,і це правильна,об’єктивна історія.Бо політики є підзвітними перед своїми виборцями й платниками податків.
Значна кількість пунктів реформ у переліку від Уряду США перегукується з уже взятими зобов’язаннями в Меморандумі з МВФ та Угоді про надання макрофінансової допомоги ЄС.
Є реформи, які прямо дотичні до роботи Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.Є великий блок пов’язаний з реформою Митниці, перезапуском БЕБ,які мною як Головою комітету не лише підтримуються,але й активно просуваються у вигляді законодавчих ініціатив.
❕Звернув увагу на відсутність у складі першочергових реформ Податкової.Це позитивна оцінка з боку партнерів останніх двох років роботи керівництва служби, спрямованих на реформування ДПС зсередини:і жорсткий антикор,і діджиталізація,що врешті зрушила з місця,це й зміщення акцентів податкового контролю з тотального контролю на ризикоорієнтований підхід.
Безперечно, реформа ДПС потрібна, але очевидно, що тут вона точно проводиться і проводиться успішно.
Дякую всім причетним.
🚫 Найбільша криптобіржа у світі Binance остаточно полишає росію.
📣 У компанії зробили заяву: «Дивлячись у майбутнє, ми розуміємо, що робота в росії несумісна зі стратегією відповідності Binance. Ми, як і раніше, впевнені у довгостроковому зростанні індустрії Web3 по всьому світу та зосередимо наші зусилля на більш ніж 100 інших країнах, в яких працюємо».
💼 Весь російський бізнес криптобіржі буде продано новому власнику.
☝️ Ще в березні Binance закрила для росіян та осіб, що проживають у росії, можливість доступу до операцій у доларах і євро.
🕵 Попри це, компанія потрапила під розслідування Міністерства юстиції США щодо можливості використання Binance для обходу санкцій.
росія дедалі більшою мірою ставала для криптобіржі «валізою без ручки».
❌ Після укладення угоди про продаж протягом декількох наступних місяців Binance закриє всі обмінні сервіси та інші напрями бізнесу в росії.
🙅 Вихід є повним – Binance не отримуватиме долі доходів від операцій, які здійснюватиме в росії новий власник, угода про продаж не передбачає опцію зворотнього викупу в разі зміни обставин.
Вітаю Binance з обранням правильної сторони Історії!
💼 Весь російський бізнес криптобіржі буде продано новому власнику.
☝️ Ще в березні Binance закрила для росіян та осіб, що проживають у росії, можливість доступу до операцій у доларах і євро.
🕵 Попри це, компанія потрапила під розслідування Міністерства юстиції США щодо можливості використання Binance для обходу санкцій.
росія дедалі більшою мірою ставала для криптобіржі «валізою без ручки».
❌ Після укладення угоди про продаж протягом декількох наступних місяців Binance закриє всі обмінні сервіси та інші напрями бізнесу в росії.
🙅 Вихід є повним – Binance не отримуватиме долі доходів від операцій, які здійснюватиме в росії новий власник, угода про продаж не передбачає опцію зворотнього викупу в разі зміни обставин.
Вітаю Binance з обранням правильної сторони Історії!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
📲 Ще один крок до цифрової податкової у цифровій державі!
❕Від сьогодні мобільний застосунок «Моя податкова» від ДПС доступний користувачам. Застосунок можна завантажити на телефони як на платформі Android, так й iOs!
🧑💻 «Моя податкова» - простий і зручний інструмент для отримання електронних сервісів податкової служби, а також сплати податків з використанням платіжних систем.
1️⃣ У розділі «Послуги» можливі:
🔗пошук марки акцизного податку;
🔗пошук фіскального чека;
🔗 направлення запиту на отримання відомостей про суми виплачених доходів;
🔗 подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка).
2️⃣ У розділі «Мої дані» застосунку можна отримати інформацію про:
🔗 адресу реєстрації та фактичне місце проживання;
🔗 обʼєкти оподаткування;
🔗 обовʼязок сплатити суму грошового зобовʼязання (ППР);
🔗 стан розрахунків з бюджетом.
3️⃣ У розділі «Повідомлення» можна переглянути:
🔗 квитанції;
🔗 відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків;
🔗 інформацію з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору;
🔗 листи контролюючого органу.
☝️ Мобільний застосунок доповнюватиметься новими можливостями відповідно до потреб платників податків.
❕Від сьогодні мобільний застосунок «Моя податкова» від ДПС доступний користувачам. Застосунок можна завантажити на телефони як на платформі Android, так й iOs!
🧑💻 «Моя податкова» - простий і зручний інструмент для отримання електронних сервісів податкової служби, а також сплати податків з використанням платіжних систем.
1️⃣ У розділі «Послуги» можливі:
🔗пошук марки акцизного податку;
🔗пошук фіскального чека;
🔗 направлення запиту на отримання відомостей про суми виплачених доходів;
🔗 подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка).
2️⃣ У розділі «Мої дані» застосунку можна отримати інформацію про:
🔗 адресу реєстрації та фактичне місце проживання;
🔗 обʼєкти оподаткування;
🔗 обовʼязок сплатити суму грошового зобовʼязання (ППР);
🔗 стан розрахунків з бюджетом.
3️⃣ У розділі «Повідомлення» можна переглянути:
🔗 квитанції;
🔗 відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків;
🔗 інформацію з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору;
🔗 листи контролюючого органу.
☝️ Мобільний застосунок доповнюватиметься новими можливостями відповідно до потреб платників податків.
✔️ Друзі, давайте разом допоможемо податковій стати краще.
📲 Встановіть додаток, протестуйте. Діліться враженнями.
📝 Якщо раптом виявите хиби в роботі - повідомте будь-ласка в коментах!
👇 Посилання на "Моя Податкова":
https://play.google.com/store/apps/details?id=my.tax.gov.ua
https://apps.apple.com/ua/app/%D0%BC%D0%BE%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0/id6450752527?l=uk
📲 Встановіть додаток, протестуйте. Діліться враженнями.
📝 Якщо раптом виявите хиби в роботі - повідомте будь-ласка в коментах!
👇 Посилання на "Моя Податкова":
https://play.google.com/store/apps/details?id=my.tax.gov.ua
https://apps.apple.com/ua/app/%D0%BC%D0%BE%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0/id6450752527?l=uk
Google Play
Моя Податкова - Apps on Google Play
A free application for citizens with easy access to electronic services
Моя бабуся казала, що диво завжди поруч. Треба просто уважніше придивлятися.
Уважніше придивилися до див на аграрному ринку. Де на площі у 30,2 тис га можна виростити 289 тис т соняшнику, при середній врожайності 2,21 т/га. Можна, якщо бути великим українським агровиробником-експортером весь цей «врожай» експортувати, не сплатити жодних податків (податкове навантаження 0,04%) та отримати відшкодування 800 млн грн.
Дивні українські дива гідні не тільки Гінесу, але й кримінальної справи.
На жаль, такі дива непоодинокі. Навіть у війну.
Уважніше придивилися до див на аграрному ринку. Де на площі у 30,2 тис га можна виростити 289 тис т соняшнику, при середній врожайності 2,21 т/га. Можна, якщо бути великим українським агровиробником-експортером весь цей «врожай» експортувати, не сплатити жодних податків (податкове навантаження 0,04%) та отримати відшкодування 800 млн грн.
Дивні українські дива гідні не тільки Гінесу, але й кримінальної справи.
На жаль, такі дива непоодинокі. Навіть у війну.
📊 Галузева статистика за перше півріччя свідчить про поступове відновлення економіки.
👇 За даними Держстату, у першій половині 2023 року проти аналогічного періоду минулого року:
📌 Промислове виробництво зменшилось на 2,9%;
📌 Оборот роздрібної торгівлі збільшився на 7,3%;
📌 Вантажообіг зменшився на 14,3%;
📌Пасажирообіг збільшився на 15,5%;
📌 Будівництво збільшилось на 18,4% (у т.ч. інженерних споруд – на 34%, нежитлове – на 9,5%).
💁 У порівнянні з «ямою», в якій опинилась економіка з початком вторгнення, галузеві показники відновлюються, але в промисловості та вантажних перевезеннях поки що не вийшли на рівень першої половини минулого року. Динаміка аграрного виробництва буде згодом, основний внесок с/г за рахунок рослинництва припадає на другу половину року.
🏭 У промисловому виробництві ситуація є неоднорідною. Проти першої половини 2022 року, добувна промисловість та енергетика показали падіння відповідно на 9,2% та 11,4%, тоді як переробна промисловість в цілому зросла на 3,1%.
⚒ Серед переробних галузей найбільш глибоке падіння було зафіксовано у виробництві коксу та нафтопродуктів («мінус» 51,4%) та металургії («мінус» 31,4%). Тоді як серед найбільших галузей, які демонстрували зростання, обсяги виробництва збільшились у харчовій промисловості на 12,1%, машинобудуванні – на 12,9%. В останній темп задавали підгалузі орієнтовані на ВПК. Зокрема, виробництво військових транспортних засобів збільшилось у 2,2 рази, зброї й боєприпасів – у 2 рази. Слід також виділили зростання виробництва освітлювального устаткування в 1,5 рази, кабельної та електромонтажної продукції – у 2 рази.
Отже, серед базових галузей економіки зростання в першій половині року підтримували нежитлове будівництво та будівництво інженерних споруд, перевезення пасажирів, роздрібна торгівля, харчова промисловість та окремі сфери машинобудування, насамперед, орієнтовані на ВПК.
👇 За даними Держстату, у першій половині 2023 року проти аналогічного періоду минулого року:
📌 Промислове виробництво зменшилось на 2,9%;
📌 Оборот роздрібної торгівлі збільшився на 7,3%;
📌 Вантажообіг зменшився на 14,3%;
📌Пасажирообіг збільшився на 15,5%;
📌 Будівництво збільшилось на 18,4% (у т.ч. інженерних споруд – на 34%, нежитлове – на 9,5%).
💁 У порівнянні з «ямою», в якій опинилась економіка з початком вторгнення, галузеві показники відновлюються, але в промисловості та вантажних перевезеннях поки що не вийшли на рівень першої половини минулого року. Динаміка аграрного виробництва буде згодом, основний внесок с/г за рахунок рослинництва припадає на другу половину року.
🏭 У промисловому виробництві ситуація є неоднорідною. Проти першої половини 2022 року, добувна промисловість та енергетика показали падіння відповідно на 9,2% та 11,4%, тоді як переробна промисловість в цілому зросла на 3,1%.
⚒ Серед переробних галузей найбільш глибоке падіння було зафіксовано у виробництві коксу та нафтопродуктів («мінус» 51,4%) та металургії («мінус» 31,4%). Тоді як серед найбільших галузей, які демонстрували зростання, обсяги виробництва збільшились у харчовій промисловості на 12,1%, машинобудуванні – на 12,9%. В останній темп задавали підгалузі орієнтовані на ВПК. Зокрема, виробництво військових транспортних засобів збільшилось у 2,2 рази, зброї й боєприпасів – у 2 рази. Слід також виділили зростання виробництва освітлювального устаткування в 1,5 рази, кабельної та електромонтажної продукції – у 2 рази.
Отже, серед базових галузей економіки зростання в першій половині року підтримували нежитлове будівництво та будівництво інженерних споруд, перевезення пасажирів, роздрібна торгівля, харчова промисловість та окремі сфери машинобудування, насамперед, орієнтовані на ВПК.
Данило Гетманцев
📊 Галузева статистика за перше півріччя свідчить про поступове відновлення економіки. 👇 За даними Держстату, у першій половині 2023 року проти аналогічного періоду минулого року: 📌 Промислове виробництво зменшилось на 2,9%; 📌 Оборот роздрібної торгівлі…
🤔 Наскільки стійким є економічне відновлення?
🔻 Зараз ми відновлюємось за рахунок низької бази минулого року. Економіка адаптувалась до шоків повномасштабної війни. Утім, таке зростання має свої межі, які, за великим рахунком, будуть досягнуті цього року.
🔻 Війна продовжує здійснювати руйнівний вплив на економіку. Проти відносно мирного 2021 року по всім базовим галузям спостерігається глибоке падіння, що видно з графіку. Горизонти планування активної фази війни збільшуються.
🔻 Маємо використати всі доступні фінансові можливості (здешевлення кредитування, стимулювання експорту, страхування воєнних ризиків, державне замовлення й закупівлі, існуючі податкові пільги, допомогу союзників на відбудову тощо) для підтримки інвестицій у країні, що воює.
🔻 З боку держави такі заходи мають відповідати, насамперед, на виклики воєнного часу, розшиваючи вузькі місця в розвитку ВПК, транспортній логістиці, та наближати нашу Перемогу. Але разом з партнерами маємо також закладати й контури масштабної відбудови й структурної трансформації економіки після війни (через розумну галузеву політику, збільшення обсягів переробки, капіталомістких галузей, "зелений розвиток", фокус на R&D.
🔻 Пріоритет, який потребує постійної уваги і де, на жаль, немає швидких рішень – людський капітал. Це структурні питання зменшення демографічної кризи, стимулювання народжуваності та повернення мігрантів, продовження осучаснення системи освіти та профтехпідготовки відповідно до нових потреб ринку та роботодавців, проактивна роль держави в зменшенні безробіття.
🔻 Фундаментальними чинниками забезпечення зростання залишаються посилення військових гарантій безпеки з боку союзників, підтримка відносної макростабільності, зміцнення верховенства права. Все це разом врешті-решт визначатиме наші темпи євроатлантичної інтеграції.
🔻 Зараз ми відновлюємось за рахунок низької бази минулого року. Економіка адаптувалась до шоків повномасштабної війни. Утім, таке зростання має свої межі, які, за великим рахунком, будуть досягнуті цього року.
🔻 Війна продовжує здійснювати руйнівний вплив на економіку. Проти відносно мирного 2021 року по всім базовим галузям спостерігається глибоке падіння, що видно з графіку. Горизонти планування активної фази війни збільшуються.
🔻 Маємо використати всі доступні фінансові можливості (здешевлення кредитування, стимулювання експорту, страхування воєнних ризиків, державне замовлення й закупівлі, існуючі податкові пільги, допомогу союзників на відбудову тощо) для підтримки інвестицій у країні, що воює.
🔻 З боку держави такі заходи мають відповідати, насамперед, на виклики воєнного часу, розшиваючи вузькі місця в розвитку ВПК, транспортній логістиці, та наближати нашу Перемогу. Але разом з партнерами маємо також закладати й контури масштабної відбудови й структурної трансформації економіки після війни (через розумну галузеву політику, збільшення обсягів переробки, капіталомістких галузей, "зелений розвиток", фокус на R&D.
🔻 Пріоритет, який потребує постійної уваги і де, на жаль, немає швидких рішень – людський капітал. Це структурні питання зменшення демографічної кризи, стимулювання народжуваності та повернення мігрантів, продовження осучаснення системи освіти та профтехпідготовки відповідно до нових потреб ринку та роботодавців, проактивна роль держави в зменшенні безробіття.
🔻 Фундаментальними чинниками забезпечення зростання залишаються посилення військових гарантій безпеки з боку союзників, підтримка відносної макростабільності, зміцнення верховенства права. Все це разом врешті-решт визначатиме наші темпи євроатлантичної інтеграції.