Емпатія у відео іграх

Після прочитання статті, я зрозумів, що сам відчував різні типи емпатії в залежності від того, як гра подавала наратив та через які ігрові механіки.

Кілька прикладів з власного досвіду будуть після статті, щоб ми були на одній хвилі.

Стаття: http://www.theastronauts.com/2013/11/empathy-game-design-people-like-beyond-two-souls/

Переклад: http://narratorika.com/empathy

Емпатія - розуміння відносин, почуттів, психічних станів іншої особи в формі співпереживання. (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F)

Автор статті заради спрощення акцентує свою увагу на двох типах емпатії: когнітивна та емоційна.

Когнітивна емпатія - це усвідомлене розуміння перспективи або психологічного стану іншого створіння (пишу створіння? а не особа, оскільки ми можемо відчувати емпатію і до тварин). Цей вид емпатії в іграх дозволяє гравцю зливатись із протагоністом та бути із ним одним цілим.

Емоційна емпатія - це ненавмисне залучення в емоційний стан іншого створіння. Цей вид емпатії у відео іграх проявляється у гравця через піклування за головного героя.

Немає правила на тему емпатії (одну використовуйте і робіть це так, а про іншу забудьте), оскільки для кожного проекта найкраще працює своя комбінація цих двох типів емпатії.

Також автор виділяє 5 типів гравців за тим, який вид емпатії у них переважає. Але це не означає, що один гравець відчуватиме лише один вид. Відчуття емпатії може змінюватись від стану людини, оточення та інших факторів.

1. Тамагочі - високий рівень емоційної емпатії. Хоче впливати на всіх як певна “вища сила”.
2. Письменник - високий рівень когнітивної емпатії. Може відігравати роль ледь не будь-кого.
3. Відсторонений свідок - низький рівень когнітивної та емоційної емпатії. Таким гравцям цікавіше не емоційна складова наратива, а його епічність та видовищність.
4. Дійова особа - будь-який вид емпатії дуже добре розвинутий. Головне щоб протагоніст чи ігрові механіки не псували формування емпатії
5. Пластилін - розвинуті обидва типа емпатії на достатньому рівні та піддаються маніпуляціям зі сторони дизайнера.

Нижче в статті наведені ще корисні матеріали, якщо ви хочете заглибитись в тему емпатії в іграх.

#gamedesign #psychology #player_types #empathy #general_tips #saved #narrativedesign

Я ж, як і обіцяв, наводжу кілька прикладів з ігор (раджу і вам проаналізувати свій досвід і співвіднести його із різними жанрами):
The Banner Saga - Емоційна емпатія. Мабуть класичний приклад, оскільки наратив, персонажі, події, все викликає неймовірний рівень емпатії, хвилювання та занурення, але через відсутність одного ключового персонажа та перемикання між кількома караванами, я відчував скоріше відчуття опіки.
Northgard - Емоційна емпатія. Тут і не дивно, оскільки гра побудована довкола опіки за свій клан вікінгів. Дизайнери вміло дуже це передали через різні погодні умови, травми та хвороби. (сюди ж я б відніс і FrostPunk)
CS:GO - Жодної емпатії, особливо через те, що раунди дуже короткі і важко співпереживати ноунейм персонажу, що вмирає кожні N хвилин.
World War Z - Емоційна емпатія. Вид від третього лиця, відсутність розкриття персонажів.
Ostriv - Емоційна емпатія. В стратегії мені важко уявити когнітивну емпатію.
Call of Cthulhu - Емоційна емпатія. Тут, здавалося б має бути когнітивна, однак сам сюжет та наратив (чесно кажучи, слабкий💩 ) не дають достатню кількість емоцій та бажання для більшого/іншого рівня емпатії
Hellblade Senua’s Sacrifice - Когнітивна емпатія, хоча це дивно. Скоріш за все вплинули мої особисті симпатії до головної героїні, її історії та сетинга загалом.
Bioshock Infinite - Когнітивна емпатія + Емоційна емпатія. Оскільки ми постійно граємо за Букера, то в якийсь момент я почав вживатись в його роль (навіть його непроста історія та негативна сторона не завадили), але в той же час у нас в напарниках Елізабет, за яку ти піклуєшся. Хмм.. 🧐чи можна сказати, що гра викликає Когнітивну емпатію і сам Букер Девіт відчуває Емоційну емпатію, тому гравець відчуває її також через відчуття Когнітивної емпатії за Букера… Десь радіє один Крістофер Нолан🤯.
Firewatch - Когнітивна емпатія. Крапка. Для тих, хто хоче деталей я раджу просто пограти.
Metro 2033/Last Light - Відсутність емпатії. От тут я для себе зробив відкриття. Мовчазний Артем з нульовим характером. Постійні похвали зі сторони всіх союзників, хоча всі найскладніші та суперечливі моменти вирішувались через Deus Ex Machina (https://uk.wikipedia.org/wiki/Deus_ex_machina), що для екшн гри на мою думку один із найгірших варіантів. Загалом, я не відчував ніякої емпатії до Артема через те, що як такого Артема не існує в грі, а є лише низький рівень мотивації, рух за течією і виконання чужих порад та наказів. Але я пройшов гру через її хорошу атмосферу :)

#gamedesign #psychology #player_types #empathy #general_tips #saved #narrativedesign