І знову Vienas
#про_пивоварню
На каналі вже якось була розповідь про це пиво "Vienas — означає "один" литовською" і огляди на нього, але гештальт виявився не закритим, бо у "Рукавичку" ще завезли цього литовського пива.
Як бачимо, зовнішній вигляд бляшанок дещо змінився — очевидно, у компанії попрацювали маркетологи. Однак ключові елементи залишилися на місці, як то логотип, багато надписів різними шрифтами і ключові слова типу "premium", "golden", "big" і так далі.
Відтак, маємо три нові пива на огляд, а "Vienas Golden" вже був на каналі. Зараз це пиво видається не таким вже і добрим, але точно нормальним. Змінили бляшанку і змінили рецептуру?
Продовження у наступних постах.
© Добре пиво
#про_пивоварню
На каналі вже якось була розповідь про це пиво "Vienas — означає "один" литовською" і огляди на нього, але гештальт виявився не закритим, бо у "Рукавичку" ще завезли цього литовського пива.
Як бачимо, зовнішній вигляд бляшанок дещо змінився — очевидно, у компанії попрацювали маркетологи. Однак ключові елементи залишилися на місці, як то логотип, багато надписів різними шрифтами і ключові слова типу "premium", "golden", "big" і так далі.
Відтак, маємо три нові пива на огляд, а "Vienas Golden" вже був на каналі. Зараз це пиво видається не таким вже і добрим, але точно нормальним. Змінили бляшанку і змінили рецептуру?
Продовження у наступних постах.
© Добре пиво
Естонсько-литовське пиво Tanker
#про_пивоварню
Це пиво було надіслане ще зимою одним із наших постійних підписників, за що йому велике спасибі. Купити його точно можна у мережі магазинів "Рукавичка" (ТВК "Львівхолод") — офіційного імпортера цього пива в Україну.
Історія пивоварні Tanker розпочалася із загального хобі трьох домашніх пивоварів. Яаніс та Райан спочатку варили пиво разом у гаражі Яаніса. Інтерес до їхнього пива змусив друзів задуматися про будівництво власного виробництва. Виробництво відкрилося наприкінці 2014 року в невеликому селі Вайда за 20 км від Таллінна у бік міста Тарту.
На Tanker було зварено багато різного крафтового пива. Зокрема, вони стали першою пивоварнею в Естонії, яка приготувала кислий ель (sour ale). У пивоварні Tanker було три власники — Антс, Яаніс та Райан. Усі вони працювали на броварні руками. На Tanker вони використовували лише бельгійський солод Castle Malting.
Ці нові сорти пива (Sauna Lager, Tume Lager, Kerge IPA та безалкогольний Sauna Lager) частково виробляються в Естонії, вони також варяться, ферментуються та розливаються на заводі у Литві.
Конкретно це пиво, що зображено на фото, зварено на литовському заводі Kalnapilio-Tauro Grupe. Цей завод належить датській броварні Royal Unibrew, яка на володіла пивоварнею Tanker через місцеву філію Royal Unibrew Eesti OÜ. У поточному році вся комерційна діяльність цього концерну в Естонії була консолідована в Tanker Brewery OÜ.
Ось такий шлях від гаража до найбільшого в Естонії пивоварного підприємства.
А про це пиво читайте у подальших оглядах.
© Добре пиво
#про_пивоварню
Це пиво було надіслане ще зимою одним із наших постійних підписників, за що йому велике спасибі. Купити його точно можна у мережі магазинів "Рукавичка" (ТВК "Львівхолод") — офіційного імпортера цього пива в Україну.
Історія пивоварні Tanker розпочалася із загального хобі трьох домашніх пивоварів. Яаніс та Райан спочатку варили пиво разом у гаражі Яаніса. Інтерес до їхнього пива змусив друзів задуматися про будівництво власного виробництва. Виробництво відкрилося наприкінці 2014 року в невеликому селі Вайда за 20 км від Таллінна у бік міста Тарту.
На Tanker було зварено багато різного крафтового пива. Зокрема, вони стали першою пивоварнею в Естонії, яка приготувала кислий ель (sour ale). У пивоварні Tanker було три власники — Антс, Яаніс та Райан. Усі вони працювали на броварні руками. На Tanker вони використовували лише бельгійський солод Castle Malting.
Ці нові сорти пива (Sauna Lager, Tume Lager, Kerge IPA та безалкогольний Sauna Lager) частково виробляються в Естонії, вони також варяться, ферментуються та розливаються на заводі у Литві.
Конкретно це пиво, що зображено на фото, зварено на литовському заводі Kalnapilio-Tauro Grupe. Цей завод належить датській броварні Royal Unibrew, яка на володіла пивоварнею Tanker через місцеву філію Royal Unibrew Eesti OÜ. У поточному році вся комерційна діяльність цього концерну в Естонії була консолідована в Tanker Brewery OÜ.
Ось такий шлях від гаража до найбільшого в Естонії пивоварного підприємства.
А про це пиво читайте у подальших оглядах.
© Добре пиво
Долина водяних млинів
#про_пивоварню
Це пиво надіслане для оглядів одним із наших постійних підписників — спасибі велике йому за це 😊
Пивоварня De Leite розташована в містечку Ruddervoorde і бере свою назву від трансформації голландського слова Laagte, що в перекладі означає долина. Там, неподалік невеликого села Ruddervoorde, долиною протікає звивистий струмок, уздовж якого розташовані водяні млини, у безпосередній близькості до броварні.
Люк Вермеєрш, засновник броварні De Leite, ще 1997 року експериментував у котеджі в саду із невеликою пивоварною установкою ємністю 30 літрів, яку він купив у Фінляндії. Після 10 років експериментів він пройшов річний курс пивовара. Під час цього навчання народилася ідея створення більшої пивоварні.
У квітні 2008 року з'явилася De Leite, через 3 роки вона була розширена. Ще більші котли були встановлені у лютому 2011 року. 2011 року здійснилася ще одна мрія пивовара — він привіз 14 дерев'яних винних діжок об'ємом 220 л від знайомого винороба із Медока (Франція). Любов Люка до кислого пива, нарешті, змогла втілитися у його власній пивоварні. Так з'явилася серія Cuvee.
У 2018 році нова лінія розливу дозволила розливати пиво на місці. Раніше пиво перевозили у цистернах на сторонню броварню для розливу. Сьогодні на броварні вже встановлено 105 200-літрових бочок та 8 дерев'яних бочок об'ємом від 4000 до 5000 літрів для створення шедеврів "Cuvee".
Маємо на огляди 3 види пива цієї броварні, детальне знайомство буде у наступних постах 👇🏻
© Добре пиво
#про_пивоварню
Це пиво надіслане для оглядів одним із наших постійних підписників — спасибі велике йому за це 😊
Пивоварня De Leite розташована в містечку Ruddervoorde і бере свою назву від трансформації голландського слова Laagte, що в перекладі означає долина. Там, неподалік невеликого села Ruddervoorde, долиною протікає звивистий струмок, уздовж якого розташовані водяні млини, у безпосередній близькості до броварні.
Люк Вермеєрш, засновник броварні De Leite, ще 1997 року експериментував у котеджі в саду із невеликою пивоварною установкою ємністю 30 літрів, яку він купив у Фінляндії. Після 10 років експериментів він пройшов річний курс пивовара. Під час цього навчання народилася ідея створення більшої пивоварні.
У квітні 2008 року з'явилася De Leite, через 3 роки вона була розширена. Ще більші котли були встановлені у лютому 2011 року. 2011 року здійснилася ще одна мрія пивовара — він привіз 14 дерев'яних винних діжок об'ємом 220 л від знайомого винороба із Медока (Франція). Любов Люка до кислого пива, нарешті, змогла втілитися у його власній пивоварні. Так з'явилася серія Cuvee.
У 2018 році нова лінія розливу дозволила розливати пиво на місці. Раніше пиво перевозили у цистернах на сторонню броварню для розливу. Сьогодні на броварні вже встановлено 105 200-літрових бочок та 8 дерев'яних бочок об'ємом від 4000 до 5000 літрів для створення шедеврів "Cuvee".
Маємо на огляди 3 види пива цієї броварні, детальне знайомство буде у наступних постах 👇🏻
© Добре пиво
BrewDog — настільки масовий крафт, що вже не зовсім крафт
#про_пивоварню
На каналі вже було пиво (і не одне) цієї пивоварні, однак про саму броварню ми не писали нічого. Оскільки зараз буде серія оглядів на їх пиво, вашій увазі пропонується коротка історія BrewDog.
BrewDog був заснований у Фрейзерборо (Шотландія) у 2007 році Джеймсом Уоттом і Мартіном Дікі.
У 2009 році BrewDog придбав перший бар у сусідньому Абердіні. За станом на кінець 2018 року компанія та її франчайзі управляли 78 барами по всьому світу.
У 2011 році BrewDog був названий одним із головних двигунів "кампанії за нові стандарти щодо пива" у Великобританії, які були прийняті в 2011 році.
Основна пивоварня переїхала з Фрейзерборо в сусідній Еллон у 2012 році, а в 2014 році компанія припинила свою діяльність у Фрейзерборо.
У лютому 2016 року BrewDog розкрила та опублікувала рецепти свого пива.
У лютому 2018 року BrewDog оголосила, що планує побудувати пивоварню та бар вартістю 30 мільйонів доларів у Брісбене, Австралія.
У листопаді 2019 року компанія оголосила, що розширить свою присутність у США за рахунок нового заводу. У грудні 2019 BrewDog відкрила свій перший бар в Ірландії.
У січні 2020 року BrewDog відкрила свій перший безалкогольний бар у Лондоні.
Під час пандемії COVID-19 компанія BrewDog перейшла на виробництво спиртів, щоб виробляти та безкоштовно постачати дезінфікуючий засіб для рук у місцевих лікарнях та благодійних організаціях.
Компанія відома своїм агресивним маркетингом — керівникам компанії Ватту і Дікі доводилося публічно вибачатися: у 2017 році бренд порушили авторські права при експлуатації образа панків, у 2018 році пивоварню звинуватили в сексизмі після рекламної кампанії під лозунгом "пиво для дівчат" для крафтового Punk IPA.
© Добре пиво
#про_пивоварню
На каналі вже було пиво (і не одне) цієї пивоварні, однак про саму броварню ми не писали нічого. Оскільки зараз буде серія оглядів на їх пиво, вашій увазі пропонується коротка історія BrewDog.
BrewDog був заснований у Фрейзерборо (Шотландія) у 2007 році Джеймсом Уоттом і Мартіном Дікі.
У 2009 році BrewDog придбав перший бар у сусідньому Абердіні. За станом на кінець 2018 року компанія та її франчайзі управляли 78 барами по всьому світу.
У 2011 році BrewDog був названий одним із головних двигунів "кампанії за нові стандарти щодо пива" у Великобританії, які були прийняті в 2011 році.
Основна пивоварня переїхала з Фрейзерборо в сусідній Еллон у 2012 році, а в 2014 році компанія припинила свою діяльність у Фрейзерборо.
У лютому 2016 року BrewDog розкрила та опублікувала рецепти свого пива.
У лютому 2018 року BrewDog оголосила, що планує побудувати пивоварню та бар вартістю 30 мільйонів доларів у Брісбене, Австралія.
У листопаді 2019 року компанія оголосила, що розширить свою присутність у США за рахунок нового заводу. У грудні 2019 BrewDog відкрила свій перший бар в Ірландії.
У січні 2020 року BrewDog відкрила свій перший безалкогольний бар у Лондоні.
Під час пандемії COVID-19 компанія BrewDog перейшла на виробництво спиртів, щоб виробляти та безкоштовно постачати дезінфікуючий засіб для рук у місцевих лікарнях та благодійних організаціях.
Компанія відома своїм агресивним маркетингом — керівникам компанії Ватту і Дікі доводилося публічно вибачатися: у 2017 році бренд порушили авторські права при експлуатації образа панків, у 2018 році пивоварню звинуватили в сексизмі після рекламної кампанії під лозунгом "пиво для дівчат" для крафтового Punk IPA.
© Добре пиво
Княжа пивоварня Köstritzer
#про_пивоварню
Пивоварня вперше згадується у документах про податок на спадщину як "Спадщина Кьостріцера" в 1543 році, що робить її однією з найстаріших пивоварень у Німеччині. У 1696 році графи із роду Ройсс придбали пивоварню та перейменували її на "Knightly Estate" ("Лицарський маєток"). З 1806 року пивоварні було дозволено використовувати назву "Княжа пивоварня", оскільки вельможі із дому Ройс були підвищені до князів. У 1811 році 6400 гектолітрів (гл) різного пива було вироблено та продано в таких віддалених містах, як Берлін, Дрезден, Магдебург і Франкфурт-на-Майні.
Існують записи, що Йоганн Вольфганг фон Гете, який жив у Веймарі, в основному купував різне пиво з пивоварень Köstritz і Oberweimar — тобто, це пиво вже у той час було досить відомим і поширеним.
У 1829 році пивоварня разом з 15 іншими будівлями в Кьостріці згоріла. Відтак у західному крилі палацу було перебудовано пивоварню. У 1872 році сільськогосподарський інспектор, а згодом підприємець Рудольф Церш орендував російські володіння у Кестриці, Дюрренберзі і Гартмансдорфі, а в 1875 році князівську пивоварню Кьостріц. Вона була розгорнута у замку та на інших виробничих майданчиках у Кьостріці під керівництвом пивоварного майстра Карла Голомоуцького.
Під керівництвом Голомоуцького спочатку вироблялися сорти Köstritzer Schwarzbier і лагер Blume des Elsterthales ("Квітка Ельстерталя"). З ХІХ століття до першої половини ХХ століття вважалося, що чорне пиво має зміцнювальний ефект. У рекламі 1893 року пивоварня повідомляла, що чорне пиво рекомендується високою медичною владою для хворих на анемію, тих, хто страждає на захворювання легенів, жінок, які нещодавно народили, матерів, які годують грудьми, і усіх, хто одужує від хвороби. Пивоварня надіслала Отто фон Бісмарку контейнер пива Blume des Elsterthales на його день народження та прорекламувала пиво з його похвалою.
У 1896 році пивоварня мала потужність 40 000 гл і виробляла 25 000 гл пива на рік, з яких 12 000 гл було чорного пива.
Між 1906 і 1908 роками Церш збудував нову цегляну будівлю компанії в Кьостріці. Після Другої світової війни пивоварню було націоналізовано в жовтні 1948 року, а з 25 листопада того ж року вона торгувала як VEB Köstritzer Schwarzbierbrauerei. У Німецькій Демократичній Республіці пивоварня Köstritzer була однією з небагатьох компаній, які виробляли пиво на експорт. Пиво експортувалося до Федеративної Республіки Німеччини з 1956 по 1976 рік, потім до усієї Східної Європи аж до возз'єднання Німеччини. У 1979-1990 роках пивоварню було повністю реконструйовано.
У квітні 1991 року Bitburger Holding купив 100% бізнесу. З 1991 по 1993 рік пивзавод був масштабно модернізований. У 1993 році компанія заснувала "Köstritzer Schwarzbier" як свій бренд на німецькому ринку. З 1991 року (145 000 гл) до 2005 року (879 000 гл) пивоварня збільшила загальний обсяг виробництва більш ніж у шість разів.
Маємо 2 бляшанки пива цієї пивоварні, огляди будуть традиційно наступними постами.
© Добре пиво
#про_пивоварню
Пивоварня вперше згадується у документах про податок на спадщину як "Спадщина Кьостріцера" в 1543 році, що робить її однією з найстаріших пивоварень у Німеччині. У 1696 році графи із роду Ройсс придбали пивоварню та перейменували її на "Knightly Estate" ("Лицарський маєток"). З 1806 року пивоварні було дозволено використовувати назву "Княжа пивоварня", оскільки вельможі із дому Ройс були підвищені до князів. У 1811 році 6400 гектолітрів (гл) різного пива було вироблено та продано в таких віддалених містах, як Берлін, Дрезден, Магдебург і Франкфурт-на-Майні.
Існують записи, що Йоганн Вольфганг фон Гете, який жив у Веймарі, в основному купував різне пиво з пивоварень Köstritz і Oberweimar — тобто, це пиво вже у той час було досить відомим і поширеним.
У 1829 році пивоварня разом з 15 іншими будівлями в Кьостріці згоріла. Відтак у західному крилі палацу було перебудовано пивоварню. У 1872 році сільськогосподарський інспектор, а згодом підприємець Рудольф Церш орендував російські володіння у Кестриці, Дюрренберзі і Гартмансдорфі, а в 1875 році князівську пивоварню Кьостріц. Вона була розгорнута у замку та на інших виробничих майданчиках у Кьостріці під керівництвом пивоварного майстра Карла Голомоуцького.
Під керівництвом Голомоуцького спочатку вироблялися сорти Köstritzer Schwarzbier і лагер Blume des Elsterthales ("Квітка Ельстерталя"). З ХІХ століття до першої половини ХХ століття вважалося, що чорне пиво має зміцнювальний ефект. У рекламі 1893 року пивоварня повідомляла, що чорне пиво рекомендується високою медичною владою для хворих на анемію, тих, хто страждає на захворювання легенів, жінок, які нещодавно народили, матерів, які годують грудьми, і усіх, хто одужує від хвороби. Пивоварня надіслала Отто фон Бісмарку контейнер пива Blume des Elsterthales на його день народження та прорекламувала пиво з його похвалою.
У 1896 році пивоварня мала потужність 40 000 гл і виробляла 25 000 гл пива на рік, з яких 12 000 гл було чорного пива.
Між 1906 і 1908 роками Церш збудував нову цегляну будівлю компанії в Кьостріці. Після Другої світової війни пивоварню було націоналізовано в жовтні 1948 року, а з 25 листопада того ж року вона торгувала як VEB Köstritzer Schwarzbierbrauerei. У Німецькій Демократичній Республіці пивоварня Köstritzer була однією з небагатьох компаній, які виробляли пиво на експорт. Пиво експортувалося до Федеративної Республіки Німеччини з 1956 по 1976 рік, потім до усієї Східної Європи аж до возз'єднання Німеччини. У 1979-1990 роках пивоварню було повністю реконструйовано.
У квітні 1991 року Bitburger Holding купив 100% бізнесу. З 1991 по 1993 рік пивзавод був масштабно модернізований. У 1993 році компанія заснувала "Köstritzer Schwarzbier" як свій бренд на німецькому ринку. З 1991 року (145 000 гл) до 2005 року (879 000 гл) пивоварня збільшила загальний обсяг виробництва більш ніж у шість разів.
Маємо 2 бляшанки пива цієї пивоварні, огляди будуть традиційно наступними постами.
© Добре пиво
Czech Inn — чеське пиво не для чехів
#про_пивоварню
Чергова пара пива, купленого в АТБ, що з'явилося приблизно влітку поточного 2023 року.
Як зазначено на бляшанці, виробником є "Pivovary Lobkowicz Group", Чехія. Однак на сайті цього "пивовара" https://www.pivovary-lobkowicz.cz/ відомостей про цю торговельну марку немає.
Відтак це чергове експортне пиво, яке повинно зацікавити кінцевого споживача насамперед своєю назвою і походженням — у таких випадках переважно виробник не надто звертає увагу на вміст бляшанок.
Так це чи ні, перевіримо, і дізнаємося із наступних оглядів.
© Добре пиво
#про_пивоварню
Чергова пара пива, купленого в АТБ, що з'явилося приблизно влітку поточного 2023 року.
Як зазначено на бляшанці, виробником є "Pivovary Lobkowicz Group", Чехія. Однак на сайті цього "пивовара" https://www.pivovary-lobkowicz.cz/ відомостей про цю торговельну марку немає.
Відтак це чергове експортне пиво, яке повинно зацікавити кінцевого споживача насамперед своєю назвою і походженням — у таких випадках переважно виробник не надто звертає увагу на вміст бляшанок.
Так це чи ні, перевіримо, і дізнаємося із наступних оглядів.
© Добре пиво
Пиво Bistrampolio, пивоварня Aukštaitijos
#про_пивоварню
Дякую за це пиво одному із наших постійних підписників! Велике-велике спасибі! Завдяки вам, друзі, на каналі ще досі є контент, бо є про що писати огляди.
За інформацією з Вікіпедії, Aukštaitija (литовська вимова Аукштайтия; буквально Нагір'я або Височина) — назва одного з п'яти етнографічних регіонів Литви.
Як пише на домашній сторінці пивоварні, вони позиціонують себе пивоварами, які протягом багатьох років зберігали свій традиційний метод пивоваріння. Aukštaitijos Bravorai виробляє пиво з 2000 року за автентичними рецептами; вони використовують технологію відкритого бродіння і кип'ятіння пива, а також тривалу і ретельну витримку.
Одразу додам, що з одного боку таке не надто високотехнологічне виробництво здешевлює витрати (собівартість пива), з іншого — слугує додатковим маркетологічним фактором (є чим похвалитися) — тому виходить такий собі win-win, якщо не брати до уваги можливі проблеми із якістю кінцевого продукту і нестабільну якість пива від варки до варки.
Також вони пишуть, що у них кожен рецепт пива унікальний, зі справжньою історією та автентичним складом. Aukštaitijos Bravorai виробляє пиво, яке датується 1750-ми роками. Рецепт одного із сортів пива прийшов з Німеччини в минулому столітті; це пиво зараз включено до Фонду кулінарної спадщини Литви.
Якщо чесно, то настрій не надто оптимістичний, судячи із такої короткої і здебільшого рекламної інформації про броварню, яку дають вони самі. Але спробуємо, огляди на це пиво, що в ілюстрації до даного тексту, ви знайдете у наступних постах 👇🏻
© Добре пиво
#про_пивоварню
Дякую за це пиво одному із наших постійних підписників! Велике-велике спасибі! Завдяки вам, друзі, на каналі ще досі є контент, бо є про що писати огляди.
За інформацією з Вікіпедії, Aukštaitija (литовська вимова Аукштайтия; буквально Нагір'я або Височина) — назва одного з п'яти етнографічних регіонів Литви.
Як пише на домашній сторінці пивоварні, вони позиціонують себе пивоварами, які протягом багатьох років зберігали свій традиційний метод пивоваріння. Aukštaitijos Bravorai виробляє пиво з 2000 року за автентичними рецептами; вони використовують технологію відкритого бродіння і кип'ятіння пива, а також тривалу і ретельну витримку.
Одразу додам, що з одного боку таке не надто високотехнологічне виробництво здешевлює витрати (собівартість пива), з іншого — слугує додатковим маркетологічним фактором (є чим похвалитися) — тому виходить такий собі win-win, якщо не брати до уваги можливі проблеми із якістю кінцевого продукту і нестабільну якість пива від варки до варки.
Також вони пишуть, що у них кожен рецепт пива унікальний, зі справжньою історією та автентичним складом. Aukštaitijos Bravorai виробляє пиво, яке датується 1750-ми роками. Рецепт одного із сортів пива прийшов з Німеччини в минулому столітті; це пиво зараз включено до Фонду кулінарної спадщини Литви.
Якщо чесно, то настрій не надто оптимістичний, судячи із такої короткої і здебільшого рекламної інформації про броварню, яку дають вони самі. Але спробуємо, огляди на це пиво, що в ілюстрації до даного тексту, ви знайдете у наступних постах 👇🏻
© Добре пиво
Weihenstephan — найстаріша пивоварня у світі
#про_пивоварню
Спасибо постійному підписнику, який надіслав багато різного пива на огляди — завдяки йому і пишеться цей текст.
Weihenstephan ("Вайенштефан", нім. Bayerische Staatsbrauerei Weihenstephan — Баварська державна пивоварня "Вайенштефан") — найдавніша з існуючих пивоварних компаній світу. Заснована в 1040 році і знаходиться у Фрайзінгу (район Вайенштефан), у монастирі святого Штефана поблизу Мюнхена в Німеччині.
Ця пивоварня — державна. При пивоварні існує Академія пива, згідно з пресою, яка є авторитетною установою у світі пивоварень. Головним пивоваром Weihenstephan є Франк Пайфер.
725 рік став вирішальним поворотним моментом для Вайенштефана: святий Корбініан заснував бенедиктинський монастир на Нерберзі із дванадцятьма товаришами в тому році і заснував мистецтво пивоваріння у Вайенштефані.
Перша згадка про хміль у Вайенштефані датується 768 роком. У той час біля монастиря Вайенштефан був хмільник, власник якого сплачував монастирю десятину. Є підстави припустити, що цей хміль варили в монастирі.
955 року, пограбувавши та зруйнувавши монастир Вайенштефан, угорці заклали основу багаторічної традиції, яка змушувала ченців-бенедиктинців знову і знову відбудовувати свій монастир.
Офіційно пивоваріння почалося у Вайенштефані в 1040 році. Цього року абат Арнольд зумів отримати у міста Фрайзінга права на пивоваріння. Це стало народженням монастирської пивоварні Weihenstephan.
Між 1085 і 1463 роками монастир Вайенштефан чотири рази повністю згорів і був знищений та знелюднений трьома епідеміями чуми, різними голодами та сильним землетрусом.
Те, що угорці розпочали в 955 році, було успішно продовжено імператором Людовіком Баварським у 1336 році, а потім шведами та французами у Тридцятилітній війні та австрійцями у війні за іспанську спадщину. Вони зруйнували і пограбували монастир Вайенштефан. Але бенедиктинці постійно відбудовували монастир і пивоварню та вдосконалювали мистецтво пивоваріння.
У 1516 році баварський герцог Вільгельм IV видав Баварський закон про чистоту пива. Тільки ячмінь, хміль і вода повинні потрапити в баварське пиво. Цим він створив світову репутацію баварського, а отже, і пива Weihenstephan.
Те, чого не змогли зробити всі катастрофи в тисячолітній історії монастиря Вайенштефан, було здійснено 24 березня 1803 року одним розчерком пера: його розпуск. У ході секуляризації вся власність і права монастиря були передані Баварській державі. Але це не похитнуло пивоварню. Вона продовжувала функціонувати під світським управлінням королівського державного маєтку Шляйсгайм.
У 1852 році центральна сільськогосподарська школа переїхала зі Шляйсхайма до Вайенштефана, а разом з нею й баварські студенти-пивовари. У 1895 році школа стала академією, а в 1919 році вона стала університетом сільського господарства та пивоваріння, перш ніж у 1930 році була об'єднана з Технічним університетом Мюнхена. Таким чином Weihenstephan став центром пивоварної технології в усьому світі. Факт, який багато зробив для чудової репутації баварської державної пивоварні Weihenstephan. Зрештою, саме тут готуються найкращі пивовари світу із недосвідчених студентів-пивоварів з усього світу.
1921 року пивоварня отримала назву: Баварська державна пивоварня Weihenstephan. А з 1923 року вона використовує великий державний герб Баварії як свій логотип.
Дякую всім, хто дочитав цей довгий текст. який було перекладено та адаптовано саме для цього каналу вашим адміном 👍🏻
© Добре пиво
#про_пивоварню
Спасибо постійному підписнику, який надіслав багато різного пива на огляди — завдяки йому і пишеться цей текст.
Weihenstephan ("Вайенштефан", нім. Bayerische Staatsbrauerei Weihenstephan — Баварська державна пивоварня "Вайенштефан") — найдавніша з існуючих пивоварних компаній світу. Заснована в 1040 році і знаходиться у Фрайзінгу (район Вайенштефан), у монастирі святого Штефана поблизу Мюнхена в Німеччині.
Ця пивоварня — державна. При пивоварні існує Академія пива, згідно з пресою, яка є авторитетною установою у світі пивоварень. Головним пивоваром Weihenstephan є Франк Пайфер.
725 рік став вирішальним поворотним моментом для Вайенштефана: святий Корбініан заснував бенедиктинський монастир на Нерберзі із дванадцятьма товаришами в тому році і заснував мистецтво пивоваріння у Вайенштефані.
Перша згадка про хміль у Вайенштефані датується 768 роком. У той час біля монастиря Вайенштефан був хмільник, власник якого сплачував монастирю десятину. Є підстави припустити, що цей хміль варили в монастирі.
955 року, пограбувавши та зруйнувавши монастир Вайенштефан, угорці заклали основу багаторічної традиції, яка змушувала ченців-бенедиктинців знову і знову відбудовувати свій монастир.
Офіційно пивоваріння почалося у Вайенштефані в 1040 році. Цього року абат Арнольд зумів отримати у міста Фрайзінга права на пивоваріння. Це стало народженням монастирської пивоварні Weihenstephan.
Між 1085 і 1463 роками монастир Вайенштефан чотири рази повністю згорів і був знищений та знелюднений трьома епідеміями чуми, різними голодами та сильним землетрусом.
Те, що угорці розпочали в 955 році, було успішно продовжено імператором Людовіком Баварським у 1336 році, а потім шведами та французами у Тридцятилітній війні та австрійцями у війні за іспанську спадщину. Вони зруйнували і пограбували монастир Вайенштефан. Але бенедиктинці постійно відбудовували монастир і пивоварню та вдосконалювали мистецтво пивоваріння.
У 1516 році баварський герцог Вільгельм IV видав Баварський закон про чистоту пива. Тільки ячмінь, хміль і вода повинні потрапити в баварське пиво. Цим він створив світову репутацію баварського, а отже, і пива Weihenstephan.
Те, чого не змогли зробити всі катастрофи в тисячолітній історії монастиря Вайенштефан, було здійснено 24 березня 1803 року одним розчерком пера: його розпуск. У ході секуляризації вся власність і права монастиря були передані Баварській державі. Але це не похитнуло пивоварню. Вона продовжувала функціонувати під світським управлінням королівського державного маєтку Шляйсгайм.
У 1852 році центральна сільськогосподарська школа переїхала зі Шляйсхайма до Вайенштефана, а разом з нею й баварські студенти-пивовари. У 1895 році школа стала академією, а в 1919 році вона стала університетом сільського господарства та пивоваріння, перш ніж у 1930 році була об'єднана з Технічним університетом Мюнхена. Таким чином Weihenstephan став центром пивоварної технології в усьому світі. Факт, який багато зробив для чудової репутації баварської державної пивоварні Weihenstephan. Зрештою, саме тут готуються найкращі пивовари світу із недосвідчених студентів-пивоварів з усього світу.
1921 року пивоварня отримала назву: Баварська державна пивоварня Weihenstephan. А з 1923 року вона використовує великий державний герб Баварії як свій логотип.
Дякую всім, хто дочитав цей довгий текст. який було перекладено та адаптовано саме для цього каналу вашим адміном 👍🏻
© Добре пиво
Hofbräu — королівська броварня у Мюнхені. Частина 1
#про_пивоварню
Інформація з офіційного сайту броварні https://www.hofbraeu-muenchen.de/en/hb-tradition — перекладено та адаптовано спеціально для каналу "Добре пиво".
1589 - герцог Вільгельм V Баварський заснував Hofbräuhaus (читається як "хофбройхаус"). У кінці XVI століття до мюнхенського двору пиво постачали із Айнбека в Нижній Саксонії. Імпорт дорогий, пиво відтак — предмет розкоші. Таким чином 27 вересня 1589 року засновано майбутній Hofbräuhaus.
Герцог Максиміліан I, син і наступник Вільгельма V, у 1602 році забезпечує монополію на пшеничне пиво і в наступні роки створює справжній бум на пшеничне пиво. Попит настільки великий, що в 1607 році Максиміліан передає виробництва пшеничного пива на власну пивоварню на площу Плацль, розташовану в самому серці Мюнхена, де й сьогодні знаходиться Hofbräuhaus.
Із 1610 року Максиміліан офіційно дозволяє мюнхенським корчмарям купувати пиво в Ducal Hofbräuhaus і подавати його публічно. Спочатку "ячмінним соком" Hofbräu підкріплюються в першу чергу офіційні особи та придворні слуги, а потім і прості люди.
Більше більше! — Оскільки імпорт дорогий, пивовар Еліас Піхлер, якого спеціально переманили від Айнбека, виконує бажання герцогського двору і у 1614 році винаходить стиль пива "maibock". Найстаріше мюнхенське пиво "бок" відповідає традиціям міцного пива Einbecker.
Під час Тридцятилітньої війни Швеція під проводом короля Густава Адольфа окупувала місто Мюнхен у 1632 році. Мюнхен обміняв 344 відра пива Hofbräu Maibock на обіцянку Швеції утримуватися від знищення та розграбування міста. Вони дотрималися своєї обіцянки.
Утворення Королівства Баварія — 1 січня 1806 р. Максиміліан I Йосиф займає баварський престол. Hofbräuhausперетворився з герцогської на королівську пивоварню.
12 жовтня 1810 року кронпринц Баварії Людвіг одружується зі своєю нареченою Терезою фон Заксен-Хільдбургхаузен. Батько нареченого, Максиміліан I Йосиф, влаштовує великий бенкет — і передбачає святкування для 40 000 відвідувачів. Це попередник сьогоднішнього Октоберфесту. Через два роки виходить пиво Hofbräu для Октоберфесту.
Щойно відкритий у 1818 році Мюнхенський національний театр згорів під час вистави у 1823 році. Максиміліан I наказав взяти бочки з пивом із Hofbräuhaus поблизу, щоб загасити пожежу. Незважаючи на це, театр згорів, але вогонь змогли принаймні локалізувати.
У 1844 році король Людвіг I знижує ціну на пиво — хоче дати "робітничому класу та військовим ... можливість дозволити собі здоровий і недорогий напій". Літр пива Hofbräu тепер коштує лише 5 крейцерів замість звичайних 6½. Результат: продажі пива зростають настільки різко, що його запаси частково закінчуються.
У 1852 році король Максиміліан II думає про приватизацію пивоварні, проте його люди повстають. Як наслідок Hofbräuhaus стає державною власністю Баварії.
Щоб захистити печатку Мюнхенського Hofbräuhaus, директор пивоварні Йоганн Непомук Штаубвассер у 1879 році вводить його як торгову марку та реєструє виключно для "компанії Королівського Hofbräuhaus в Мюнхені".
У 1894-1896 році пивоварня переїжджає в нове приміщення на Innere Wiener Straße.
У 1896-1897 Hofbräuhaus переобладнано та перебудовано — королівське будівельне управління вирішує перетворити будівлю на сучасний ресторан на Platzl. Під керівництвом архітектора Макса Літтмана створено історичну пивну на першому поверсі, а також приватну зону ресторану. 22 вересня 1897 року в Мюнхені відзначається відкриття.
© Добре пиво
#про_пивоварню
Інформація з офіційного сайту броварні https://www.hofbraeu-muenchen.de/en/hb-tradition — перекладено та адаптовано спеціально для каналу "Добре пиво".
1589 - герцог Вільгельм V Баварський заснував Hofbräuhaus (читається як "хофбройхаус"). У кінці XVI століття до мюнхенського двору пиво постачали із Айнбека в Нижній Саксонії. Імпорт дорогий, пиво відтак — предмет розкоші. Таким чином 27 вересня 1589 року засновано майбутній Hofbräuhaus.
Герцог Максиміліан I, син і наступник Вільгельма V, у 1602 році забезпечує монополію на пшеничне пиво і в наступні роки створює справжній бум на пшеничне пиво. Попит настільки великий, що в 1607 році Максиміліан передає виробництва пшеничного пива на власну пивоварню на площу Плацль, розташовану в самому серці Мюнхена, де й сьогодні знаходиться Hofbräuhaus.
Із 1610 року Максиміліан офіційно дозволяє мюнхенським корчмарям купувати пиво в Ducal Hofbräuhaus і подавати його публічно. Спочатку "ячмінним соком" Hofbräu підкріплюються в першу чергу офіційні особи та придворні слуги, а потім і прості люди.
Більше більше! — Оскільки імпорт дорогий, пивовар Еліас Піхлер, якого спеціально переманили від Айнбека, виконує бажання герцогського двору і у 1614 році винаходить стиль пива "maibock". Найстаріше мюнхенське пиво "бок" відповідає традиціям міцного пива Einbecker.
Під час Тридцятилітньої війни Швеція під проводом короля Густава Адольфа окупувала місто Мюнхен у 1632 році. Мюнхен обміняв 344 відра пива Hofbräu Maibock на обіцянку Швеції утримуватися від знищення та розграбування міста. Вони дотрималися своєї обіцянки.
Утворення Королівства Баварія — 1 січня 1806 р. Максиміліан I Йосиф займає баварський престол. Hofbräuhausперетворився з герцогської на королівську пивоварню.
12 жовтня 1810 року кронпринц Баварії Людвіг одружується зі своєю нареченою Терезою фон Заксен-Хільдбургхаузен. Батько нареченого, Максиміліан I Йосиф, влаштовує великий бенкет — і передбачає святкування для 40 000 відвідувачів. Це попередник сьогоднішнього Октоберфесту. Через два роки виходить пиво Hofbräu для Октоберфесту.
Щойно відкритий у 1818 році Мюнхенський національний театр згорів під час вистави у 1823 році. Максиміліан I наказав взяти бочки з пивом із Hofbräuhaus поблизу, щоб загасити пожежу. Незважаючи на це, театр згорів, але вогонь змогли принаймні локалізувати.
У 1844 році король Людвіг I знижує ціну на пиво — хоче дати "робітничому класу та військовим ... можливість дозволити собі здоровий і недорогий напій". Літр пива Hofbräu тепер коштує лише 5 крейцерів замість звичайних 6½. Результат: продажі пива зростають настільки різко, що його запаси частково закінчуються.
У 1852 році король Максиміліан II думає про приватизацію пивоварні, проте його люди повстають. Як наслідок Hofbräuhaus стає державною власністю Баварії.
Щоб захистити печатку Мюнхенського Hofbräuhaus, директор пивоварні Йоганн Непомук Штаубвассер у 1879 році вводить його як торгову марку та реєструє виключно для "компанії Королівського Hofbräuhaus в Мюнхені".
У 1894-1896 році пивоварня переїжджає в нове приміщення на Innere Wiener Straße.
У 1896-1897 Hofbräuhaus переобладнано та перебудовано — королівське будівельне управління вирішує перетворити будівлю на сучасний ресторан на Platzl. Під керівництвом архітектора Макса Літтмана створено історичну пивну на першому поверсі, а також приватну зону ресторану. 22 вересня 1897 року в Мюнхені відзначається відкриття.
© Добре пиво
Hofbräu — королівська броварня у Мюнхені. Частина 2
#про_пивоварню
У 1939 році з назви Hofbräuhaus видалено слово "Royal". Натомість офіційна назва тепер "Національний Hofbräuhaus".
У квітні 1944 року столиця Баварії зазнає сильних повітряних атак, і Hofbräuhaus також сильно постраждав. Лише невелика частина пивної залишилася цілою.
17 вересня 1949 року відкриває свої двері перший після війни Октоберфест. З 1952 року Hofbräu München з'являється з власним наметом. Валентин Еммерт почав як перший післявоєнний господар із реконструкції приміщень на Плацль, а також на Innere Wiener Straße. У 1958 році до святкування 800-річчя міста Мюнхена Hofbräuhaus am Platzl представляє своїм гостям нещодавно відремонтований бальний зал.
82 метри в довжину, 62 метри в ширину та вміщує приблизно 10 000 відвідувачів Октоберфесту: новий намет Hofbräu на Октоберфесті є найбільшим фестивальним залом 1972 року.
Перші плани щодо перенесення пивоварні на околицю міста були розроблені в 1980 році. 23 листопада 1988 року нова пивоварня Hofbräu Munich святкує свою інаугурацію після двох років будівництва. Окрема глибока свердловина, оптимальний доступ до залізничного та автомобільного транспорту та найсучасніші технологічні потужності для пивоварного заводу — новий корпус здатний виробляти до 250 000 гектолітрів "ячмінного соку", що робить його одним із найсучасніших в Європі.
У 1987 році пожежа почалася в солодовні на Innere Wiener Straße. Полум'я також переходить на Hofbräukeller, будівля повністю знищена вогнем.
У 1989 році пивоварні Hofbräu виповнюється 400 років.
У 2003 році відбулося відкриття ресторанів Hofbräu в США та Китаї. Після того відкрилося ще багато ресторанів у цьому стилі в США, а також у країнах Південної Америки, Європи і навіть в Австралії.
2007 рік — Hofbräuhaus am Platzl святкує своє 400-річчя.
Дякую всім, хто прочитав цей довгий текст, бо над ним було багато роботи... Якщо вам подобаються такі лонгріди, то накидайте реакцій під цим постом, щоб я це бачив 😏
У наступних постах будуть огляди на пиво, яке ви бачите під цим текстом.
© Добре пиво
#про_пивоварню
У 1939 році з назви Hofbräuhaus видалено слово "Royal". Натомість офіційна назва тепер "Національний Hofbräuhaus".
У квітні 1944 року столиця Баварії зазнає сильних повітряних атак, і Hofbräuhaus також сильно постраждав. Лише невелика частина пивної залишилася цілою.
17 вересня 1949 року відкриває свої двері перший після війни Октоберфест. З 1952 року Hofbräu München з'являється з власним наметом. Валентин Еммерт почав як перший післявоєнний господар із реконструкції приміщень на Плацль, а також на Innere Wiener Straße. У 1958 році до святкування 800-річчя міста Мюнхена Hofbräuhaus am Platzl представляє своїм гостям нещодавно відремонтований бальний зал.
82 метри в довжину, 62 метри в ширину та вміщує приблизно 10 000 відвідувачів Октоберфесту: новий намет Hofbräu на Октоберфесті є найбільшим фестивальним залом 1972 року.
Перші плани щодо перенесення пивоварні на околицю міста були розроблені в 1980 році. 23 листопада 1988 року нова пивоварня Hofbräu Munich святкує свою інаугурацію після двох років будівництва. Окрема глибока свердловина, оптимальний доступ до залізничного та автомобільного транспорту та найсучасніші технологічні потужності для пивоварного заводу — новий корпус здатний виробляти до 250 000 гектолітрів "ячмінного соку", що робить його одним із найсучасніших в Європі.
У 1987 році пожежа почалася в солодовні на Innere Wiener Straße. Полум'я також переходить на Hofbräukeller, будівля повністю знищена вогнем.
У 1989 році пивоварні Hofbräu виповнюється 400 років.
У 2003 році відбулося відкриття ресторанів Hofbräu в США та Китаї. Після того відкрилося ще багато ресторанів у цьому стилі в США, а також у країнах Південної Америки, Європи і навіть в Австралії.
2007 рік — Hofbräuhaus am Platzl святкує своє 400-річчя.
Дякую всім, хто прочитав цей довгий текст, бо над ним було багато роботи... Якщо вам подобаються такі лонгріди, то накидайте реакцій під цим постом, щоб я це бачив 😏
У наступних постах будуть огляди на пиво, яке ви бачите під цим текстом.
© Добре пиво
Steam Brew — парова броварня
#про_пивоварню
Завдяки нашому постійному підписнику, який надіслав це пиво на огляди, маємо на каналі таке цікаве з вигляду за дизайном пінне. Побачивши, що виробник Eichbaum, і згадавши, як вони люблять ребрендинг і маркетинг, одразу згадав про їхні "фокуси" із перейменуванням Hop Rider на Troll-Brew, і було вирішено знайти більше інформації в Інтернеті.
Сайт цієї торговельної марки https://www.steam-brew.com/en/ справді "доставляє" — продуманий, гарно зроблений і цікаво почитати придумані історії. Обов'язково перегляньте. Нижче коротка витримка, перекладено із головної сторінки.
У постапокаліптичному світі, що роздирається тиранією та варварством, шість хоробрих героїв борються з накладеною на них забороною. Глибоко в катакомбах вони будували власні невеликі пивоварні з надзвичайною майстерністю, любов'ю до деталей і надзвичайною винахідливістю, за що вони повинні дякувати своїй нестримній волі до виживання. Добре приховані від сторонніх очей, вони невтомно майструють свої чудові пивні творіння. Для "відважної шістки" (як їх називають співчуваючі) пивоварня – це більше, ніж просто завод.
Це відчуття життя. Дотик свободи. Єдиний промінь світла, який вони ще мають у ці темні дні. Кожна бочка пива несе з собою небезпеку бути розкритими та прожити решту життя в офісі. Але, маючи перед очима тверду мету революції, "відважна шістка" все ж готова до боротьби, незважаючи на величезний ризик для своєї мрії. Таким чином, вони день у день приїжджають і виходять зі своєї пивоварні, щоб створити найкраще пиво, яке коли-небудь бачив (і пив) цей світ.
Єдиний їхній прорахунок, що скрізь пише про "шістку", шість майстрів пива, а сортів всього 5 — буває 😄
Про цю пивоварню ми вже неодноразово писали, додати більше нічого, вся інформація була у постах:
Eichbaum - лідер за експортом серед сімейних пивоварень Німеччини
Німецьке крафтове пиво Hop Rider
Patronus — покровитель пива
Німецька броварня тролів
Із 5-ти сортів пива 3 вже було у нас на оглядах:
1. Steam Brew Imperial IPA — Troll-Brew Fantastic IPA (із ним вийшла цікава історія, відбувся "сліпий" незалежний повторний огляд, а потім дійшло, що "це ж було вже", але опублікую наступним постом)
2. Steam Brew German Red — Troll-Brew Glorious Red Ale (буде новий огляд)
3. Steam Brew Imperial Stout — Troll-Brew Imperial Stout (не вдалося знайти ніде у продажу, надішліть адміну, хто знайде, щоб ми закрили цей гештальт 😏)
4. Steam Brew Session IPA — Hop Rider Session IPA
5. Steam Brew Wheat Pale Ale — Hop Rider Wheat Pale Ale, Troll-Brew Hazy Wheat Pale Ale
До речі, останні 2 зараз у Сільпо по 30 грн за бляшанку (адмін взяв по ящику кожного), це надзвичайно дешево за такий ель, ось гляньте у найближчому до вас магазині https://shop.silpo.ua/search/all?find=Steam-Brew — можливо, у вашому Сільпо будуть також й інші сорти пива цієї торговельної марки ☝🏻
Якщо вам цікаво читати не лише огляди на пиво, але й матеріал такого плану, то додавайте свої реакції під постом, щоб я розумів це 😊
© Добре пиво
#про_пивоварню
Завдяки нашому постійному підписнику, який надіслав це пиво на огляди, маємо на каналі таке цікаве з вигляду за дизайном пінне. Побачивши, що виробник Eichbaum, і згадавши, як вони люблять ребрендинг і маркетинг, одразу згадав про їхні "фокуси" із перейменуванням Hop Rider на Troll-Brew, і було вирішено знайти більше інформації в Інтернеті.
Сайт цієї торговельної марки https://www.steam-brew.com/en/ справді "доставляє" — продуманий, гарно зроблений і цікаво почитати придумані історії. Обов'язково перегляньте. Нижче коротка витримка, перекладено із головної сторінки.
У постапокаліптичному світі, що роздирається тиранією та варварством, шість хоробрих героїв борються з накладеною на них забороною. Глибоко в катакомбах вони будували власні невеликі пивоварні з надзвичайною майстерністю, любов'ю до деталей і надзвичайною винахідливістю, за що вони повинні дякувати своїй нестримній волі до виживання. Добре приховані від сторонніх очей, вони невтомно майструють свої чудові пивні творіння. Для "відважної шістки" (як їх називають співчуваючі) пивоварня – це більше, ніж просто завод.
Це відчуття життя. Дотик свободи. Єдиний промінь світла, який вони ще мають у ці темні дні. Кожна бочка пива несе з собою небезпеку бути розкритими та прожити решту життя в офісі. Але, маючи перед очима тверду мету революції, "відважна шістка" все ж готова до боротьби, незважаючи на величезний ризик для своєї мрії. Таким чином, вони день у день приїжджають і виходять зі своєї пивоварні, щоб створити найкраще пиво, яке коли-небудь бачив (і пив) цей світ.
Єдиний їхній прорахунок, що скрізь пише про "шістку", шість майстрів пива, а сортів всього 5 — буває 😄
Про цю пивоварню ми вже неодноразово писали, додати більше нічого, вся інформація була у постах:
Eichbaum - лідер за експортом серед сімейних пивоварень Німеччини
Німецьке крафтове пиво Hop Rider
Patronus — покровитель пива
Німецька броварня тролів
Із 5-ти сортів пива 3 вже було у нас на оглядах:
1. Steam Brew Imperial IPA — Troll-Brew Fantastic IPA (із ним вийшла цікава історія, відбувся "сліпий" незалежний повторний огляд, а потім дійшло, що "це ж було вже", але опублікую наступним постом)
2. Steam Brew German Red — Troll-Brew Glorious Red Ale (буде новий огляд)
3. Steam Brew Imperial Stout — Troll-Brew Imperial Stout (не вдалося знайти ніде у продажу, надішліть адміну, хто знайде, щоб ми закрили цей гештальт 😏)
4. Steam Brew Session IPA — Hop Rider Session IPA
5. Steam Brew Wheat Pale Ale — Hop Rider Wheat Pale Ale, Troll-Brew Hazy Wheat Pale Ale
До речі, останні 2 зараз у Сільпо по 30 грн за бляшанку (адмін взяв по ящику кожного), це надзвичайно дешево за такий ель, ось гляньте у найближчому до вас магазині https://shop.silpo.ua/search/all?find=Steam-Brew — можливо, у вашому Сільпо будуть також й інші сорти пива цієї торговельної марки ☝🏻
Якщо вам цікаво читати не лише огляди на пиво, але й матеріал такого плану, то додавайте свої реакції під постом, щоб я розумів це 😊
© Добре пиво
Король Людвіг — замкова пивоварня Кальтенберг
#про_пивоварню
Це пиво, як і багато інших, було надіслано на огляди одним із наших постійних підписників, за що висловлюємо йому велику вдячність
König Ludwig Schlossbrauerei Kaltenberg зі штаб-квартирою у Фюрстенфельдбруку, Верхня Баварія, є баварською пивоварнею середнього розміру. Пивоварня виникла з пивоварні замку Кальтенберг. З 2001 року König Ludwig Schloßbrauerei Kaltenberg є спільним підприємством на 50/50 між підприємцем Луїтпольдом (принцем Баварії) та пивоварнею Warsteiner.
Назва та офіційний слоган "Bier von königlicher Hoheit" або "Пиво Королівської Високості" походить від того факту, що пивоварня, яка відома насамперед своїми брендами König Ludwig Dunkel та König Ludwig Weissbier, бере свій початок у Королівстві Баварія, яке давно асоціюється з пивом і пивоварінням. Нинішній власник, принц Луїтпольд з дому Віттельсбахів, є правнуком останнього короля Баварії Людвіга III і, за певною мірою, нащадком перших підписантів Баварського закону про чистоту 1516 року та Людвіга I, чиє весілля ознаменувався першим Октоберфестом.
Початковим місцем розташування був замок Кальтенберг, де пивоварять і сьогодні. Завод Marthabräu у Фюрстенфельдбруку був прийнятий у 1980 році, і з того часу адміністрація та значна частина виробництва були розташовані там. Інші місця включають Oberbräu в Хольцкірхені та Brauhaus Thannhausen.
Дім Віттельсбахів заснував першу пивоварню ще в 1260 році, а трохи пізніше (1292) герцог Рудольф побудував замок Кальтенберг. Вважається, що з тих пір тут варять пиво. Після довгої насиченої подіями історії лише в 1955 році він повернувся у володіння родини Віттельсбахів, яка раніше сформувала баварське мистецтво пивоваріння через Баварський закон про чистоту та монополію на пшеничне пиво, яка тривала понад 200 років. Відтоді старий баварський королівський герб прикрашає кришки пляшок.
Замкова пивоварня в її нинішньому вигляді була відкрита в 1871 році і приєдналася до Munich Union Brewery (сьогодні Löwenbräu) в 1920 році. З 1955 року пивоварня знову належить родині Віттельсбахів, а в 1976 році Луїтпольд, князь Баварії, отримав замок і пивоварню. Як керуючий директор, він зробив ставку на нішеву стратегію. Пивоварня спеціалізується на темному пиві. Відтоді популярність пива (особливо завдяки Лицарському турніру Кальтенберга, який відбувається з 1979 року ) та виробництво значно зросли. Завдяки ліцензуванню пиво вариться та продається по всьому світу під назвою Kaltenberg.
З 1980-х років тривають судові суперечки щодо можливої участі Schlossbrauerei у мюнхенському Октоберфесті. На фестиваль допускаються лише мюнхенські підприємства, тому пивоварня Wittelsbacher не має права брати участь, хоча фестиваль був започаткований Віттельсбахерами з нагоди весілля кронпринца Людвіга I.
Луїтпольд, принц Баварський, підозрює, що ця відмова ініційована картелем великих пивоварень (тепер переважно під іноземним контролем) і, у своєму бажанні взяти участь, посилається на королівську традицію (на першому фестивалі навіть подавали пиво з Відня ) і підтримку населення (на його думку). припустив, що відкриття Октоберфесту для пивоварень з околиць різко знизить ціни на пиво на Октоберфест). Поки що його заявку щороку відхиляє відповідальний організаційний комітет.
Цей текст було перекладено та адаптовано для каналу "Добре пиво". Якщо вам подобаються такі лонгріди, не забувайте про реакції під постом 👍🏻 Огляди пива. що на зображенні, будуть у наступних постах.
© Добре пиво
#про_пивоварню
Це пиво, як і багато інших, було надіслано на огляди одним із наших постійних підписників, за що висловлюємо йому велику вдячність
König Ludwig Schlossbrauerei Kaltenberg зі штаб-квартирою у Фюрстенфельдбруку, Верхня Баварія, є баварською пивоварнею середнього розміру. Пивоварня виникла з пивоварні замку Кальтенберг. З 2001 року König Ludwig Schloßbrauerei Kaltenberg є спільним підприємством на 50/50 між підприємцем Луїтпольдом (принцем Баварії) та пивоварнею Warsteiner.
Назва та офіційний слоган "Bier von königlicher Hoheit" або "Пиво Королівської Високості" походить від того факту, що пивоварня, яка відома насамперед своїми брендами König Ludwig Dunkel та König Ludwig Weissbier, бере свій початок у Королівстві Баварія, яке давно асоціюється з пивом і пивоварінням. Нинішній власник, принц Луїтпольд з дому Віттельсбахів, є правнуком останнього короля Баварії Людвіга III і, за певною мірою, нащадком перших підписантів Баварського закону про чистоту 1516 року та Людвіга I, чиє весілля ознаменувався першим Октоберфестом.
Початковим місцем розташування був замок Кальтенберг, де пивоварять і сьогодні. Завод Marthabräu у Фюрстенфельдбруку був прийнятий у 1980 році, і з того часу адміністрація та значна частина виробництва були розташовані там. Інші місця включають Oberbräu в Хольцкірхені та Brauhaus Thannhausen.
Дім Віттельсбахів заснував першу пивоварню ще в 1260 році, а трохи пізніше (1292) герцог Рудольф побудував замок Кальтенберг. Вважається, що з тих пір тут варять пиво. Після довгої насиченої подіями історії лише в 1955 році він повернувся у володіння родини Віттельсбахів, яка раніше сформувала баварське мистецтво пивоваріння через Баварський закон про чистоту та монополію на пшеничне пиво, яка тривала понад 200 років. Відтоді старий баварський королівський герб прикрашає кришки пляшок.
Замкова пивоварня в її нинішньому вигляді була відкрита в 1871 році і приєдналася до Munich Union Brewery (сьогодні Löwenbräu) в 1920 році. З 1955 року пивоварня знову належить родині Віттельсбахів, а в 1976 році Луїтпольд, князь Баварії, отримав замок і пивоварню. Як керуючий директор, він зробив ставку на нішеву стратегію. Пивоварня спеціалізується на темному пиві. Відтоді популярність пива (особливо завдяки Лицарському турніру Кальтенберга, який відбувається з 1979 року ) та виробництво значно зросли. Завдяки ліцензуванню пиво вариться та продається по всьому світу під назвою Kaltenberg.
З 1980-х років тривають судові суперечки щодо можливої участі Schlossbrauerei у мюнхенському Октоберфесті. На фестиваль допускаються лише мюнхенські підприємства, тому пивоварня Wittelsbacher не має права брати участь, хоча фестиваль був започаткований Віттельсбахерами з нагоди весілля кронпринца Людвіга I.
Луїтпольд, принц Баварський, підозрює, що ця відмова ініційована картелем великих пивоварень (тепер переважно під іноземним контролем) і, у своєму бажанні взяти участь, посилається на королівську традицію (на першому фестивалі навіть подавали пиво з Відня ) і підтримку населення (на його думку). припустив, що відкриття Октоберфесту для пивоварень з околиць різко знизить ціни на пиво на Октоберфест). Поки що його заявку щороку відхиляє відповідальний організаційний комітет.
Цей текст було перекладено та адаптовано для каналу "Добре пиво". Якщо вам подобаються такі лонгріди, не забувайте про реакції під постом 👍🏻 Огляди пива. що на зображенні, будуть у наступних постах.
© Добре пиво
Першій приватній — 20 років
#про_пивоварню
Про "Першу приватну броварню" на каналі був пост майже 3 роки тому — прочитайте його обов'язково, хто не читав. Краще вже не написати, та й з того часу особливо нічого не змінилося.
Більше того, коли ми заходимо на веб-сайт пивоварні http://ppb.com.ua/ua/, то останні новини там датовані 2019 роком. Можливо тому, що у них також немає про що писати, а можливо вони мігрували у соцмережі — не знаю, напишіть у коментарях, кому відомо.
Так ось, про те, що продукція цієї пивоварня на ринку України уже 20 років поспіль, автор каналу згадав лише тому, що побачив ось це нове пиво в магазині "Ювілейний сорт". Ну і заодно взяв до нього бляшанку "Свіжого розливу", а то ж пиво популярне, масове, а на каналі до цього часу огляду на нього не було — велике упущення.
Тому вітаємо всіх причетних із 20-літтям пивоварні, а огляди на пиво із зображення під цим текстом будуть наступними постами.
У нас вичерпується матеріал для оглядів — тобто, у межах досяжності бракує пива, якого ще не було на каналі. Тому вітаються пропозиції пива для оглядів — контактна інформація у шапці каналу. Не соромтеся 😏
© Добре пиво
#про_пивоварню
Про "Першу приватну броварню" на каналі був пост майже 3 роки тому — прочитайте його обов'язково, хто не читав. Краще вже не написати, та й з того часу особливо нічого не змінилося.
Більше того, коли ми заходимо на веб-сайт пивоварні http://ppb.com.ua/ua/, то останні новини там датовані 2019 роком. Можливо тому, що у них також немає про що писати, а можливо вони мігрували у соцмережі — не знаю, напишіть у коментарях, кому відомо.
Так ось, про те, що продукція цієї пивоварня на ринку України уже 20 років поспіль, автор каналу згадав лише тому, що побачив ось це нове пиво в магазині "Ювілейний сорт". Ну і заодно взяв до нього бляшанку "Свіжого розливу", а то ж пиво популярне, масове, а на каналі до цього часу огляду на нього не було — велике упущення.
Тому вітаємо всіх причетних із 20-літтям пивоварні, а огляди на пиво із зображення під цим текстом будуть наступними постами.
У нас вичерпується матеріал для оглядів — тобто, у межах досяжності бракує пива, якого ще не було на каналі. Тому вітаються пропозиції пива для оглядів — контактна інформація у шапці каналу. Не соромтеся 😏
© Добре пиво
Benediktiner — "до хорошого життя і успіхів"
#про_пивоварню
Компанія Benediktiner Weissbräu GmbH, що випускає однойменне пиво, завдячує своєю назвою монастирю ордену святого Бенедикту, власне і варять це пиво. Отже, батьківщиною його є містечко Етталь, що в Баварії. Саме там, у горах, на висоті 877 метрів над рівнем моря, монахи-бенедиктинці жили, працювали і молилися в абатстві Етталь понад 600 років. Вони знаходять час, щоб прийняти все хороше, що їх оточує, і проявляють максимальну увагу та повагу до всіх своїх дій. Їхні цінності не лише визначають спосіб життя бенедиктинських ченців: вони також впливають на їхній стиль пивоваріння.
Монастир Етталь був заснований імператором Людовиком IV Баварцем 28 квітня 1330 року. У 15-16 століттях монастир мав власну пивоварню в сусідньому Обераммергау. Пивоварню було засновано в монастирі Етталь у 1609 році. Окрім сільського господарства, монастирська пивоварня є найстарішим підприємством бенедиктинського абатства Етталь. Тут безперервно варять пиво вже понад 400 років. На сьогоднішній день пшеничне пиво Benediktiner вариться для ринків Німеччини та Австрії виключно в Етталі. Для деяких експортних ринків виробництво здійснюється під наглядом монастиря в Licher Privatbrauerei, який має багаті традиції.
Benediktiner — це пшеничне пиво, яке варять за оригінальним рецептом ченців-бенедиктинців. Про сорт пива Weiss ми колись детально писали, прочитайте. Але також є і ячмінне пиво Benediktiner, стилю хелес.
Пиво Benediktiner Weissbier вже якось був в оглядах на каналі 3 роки тому. Враження залишилися неоднозначні, спогадів про нього майже немає, тому варто повторити. А ще раджу прочитати пост "Franziskaner & Benediktiner", якщо ви на каналі не настільки довгий час і могли його пропустити.
Як завжди, огляди на пиво, що зображене на фото під постом, будуть у наступних публікаціях. Всім доброго пива 👍🏻
© Добре пиво
#про_пивоварню
Компанія Benediktiner Weissbräu GmbH, що випускає однойменне пиво, завдячує своєю назвою монастирю ордену святого Бенедикту, власне і варять це пиво. Отже, батьківщиною його є містечко Етталь, що в Баварії. Саме там, у горах, на висоті 877 метрів над рівнем моря, монахи-бенедиктинці жили, працювали і молилися в абатстві Етталь понад 600 років. Вони знаходять час, щоб прийняти все хороше, що їх оточує, і проявляють максимальну увагу та повагу до всіх своїх дій. Їхні цінності не лише визначають спосіб життя бенедиктинських ченців: вони також впливають на їхній стиль пивоваріння.
Монастир Етталь був заснований імператором Людовиком IV Баварцем 28 квітня 1330 року. У 15-16 століттях монастир мав власну пивоварню в сусідньому Обераммергау. Пивоварню було засновано в монастирі Етталь у 1609 році. Окрім сільського господарства, монастирська пивоварня є найстарішим підприємством бенедиктинського абатства Етталь. Тут безперервно варять пиво вже понад 400 років. На сьогоднішній день пшеничне пиво Benediktiner вариться для ринків Німеччини та Австрії виключно в Етталі. Для деяких експортних ринків виробництво здійснюється під наглядом монастиря в Licher Privatbrauerei, який має багаті традиції.
Benediktiner — це пшеничне пиво, яке варять за оригінальним рецептом ченців-бенедиктинців. Про сорт пива Weiss ми колись детально писали, прочитайте. Але також є і ячмінне пиво Benediktiner, стилю хелес.
Пиво Benediktiner Weissbier вже якось був в оглядах на каналі 3 роки тому. Враження залишилися неоднозначні, спогадів про нього майже немає, тому варто повторити. А ще раджу прочитати пост "Franziskaner & Benediktiner", якщо ви на каналі не настільки довгий час і могли його пропустити.
Як завжди, огляди на пиво, що зображене на фото під постом, будуть у наступних публікаціях. Всім доброго пива 👍🏻
© Добре пиво
Mahou — 130 років історії пивоваріння
#про_пивоварню
Дякую за це пивчанське нашому постійному підписнику — завдяки вам (тим, хто надсилає нове пиво на огляди) у нас все є ще контент для каналу, бо сумарно вийшло вже майже 800 постів, що взагалі немало💪🏻
У 1890 році була заснована перша фабрика Mahou на вулиці Аманіель, 29, де продавалося пиво, люди пили розливне пиво на терасі та навіть влаштовували шоу. Сьогодні тут знаходиться Музей малювання та ілюстрації ABC.
На початку XX століття Mahou створює перший клуб для просування та впровадження легкої атлетики в Іспанії — Sportif Club. Таким чином між Mahou і спортом зароджуються дуже особливі відносини, які тепер є частиною їх ідентичності "П'ять зірок".
1916 рік — народжується ще один із п'ятизіркових зв'язків Mahou — об'єднання міського дозвілля та їжі. Такі заклади, як El Cangrejero, розташований лише за кілька метрів від старої фабрики Mahou в Аманієлі, або бари на вулиці Понцано, зробили поєднання пива та морепродуктів своєю візитною карткою.
Протягом 30-х років XX століття Mahou сприяє створенню кіностудії Cea Film Studios у Мадриді, де з 1934 по 1966 рік знімалося в середньому 15 фільмів на рік — відданість культурі є однією з характерних рис Mahou з 1890 року.
1962 рік став одним із найбільш особливих років в історії Mahou: виробництво переїхало на нову фабрику Paseo Imperial і, щоб відсвяткувати це, випустили пиво у тарі botijo (традиційна глиняна ємність для води в Іспанії, один із елементів іспанської культури — прим. адміна). Один із флагманських продуктів, який після продажу протягом 25 років (1962–1987) перевидали у 2014 році.
З впровадженням інноваційного крана Cornelius у 1966 році Mahou має найкраще розливне пиво завдяки новітній системі зі змійовиком із нержавіючої сталі. Відтак розливне пиво було завжди як свіже та з неперевершеним смаком.
1969 рік — особливе пиво було перейменовано на "Mahou Cinco Estrellas" (що перекладається як "Mahou 5 зірок"), представляючи назву, яка з того моменту асоціюватиметься з характерним смаком продукту цієї пивоварні.
У 1981 році була запущена перша рекламна кампанія Mahou, а потім у 1987 році перші згадки про пивоварню на телебаченні.
У 1990 році на ринку з'являється Laiker, безалкогольне пиво Mahou.
Після багатьох років на фабриці Paseo Imperial виробництву знадобилося місце для зростання, і для цього було вирішено в 1993 році переїхати на фабрику Alovera в Гвадалахарі, яка досі залишається найбільшою пивоварнею в Європі. Усередині ви можете знайти всю історію Mahou: понад 600 000 документів великої історичної цінності, знайдених в архіві бренду.
Зараз Mahou є однією із провідних пивоварень Іспанії та Європі, а також відома далеко за межами свого рідного краю.
Якщо вам сподобався цей лонгрід, який було перекладено та адаптовано спеціально для вас і цього каналу, то накидайте реакцій під постом і репостніть другу, який ще не підписаний на наш канал 👍🏻
© Добре пиво
#про_пивоварню
Дякую за це пивчанське нашому постійному підписнику — завдяки вам (тим, хто надсилає нове пиво на огляди) у нас все є ще контент для каналу, бо сумарно вийшло вже майже 800 постів, що взагалі немало💪🏻
У 1890 році була заснована перша фабрика Mahou на вулиці Аманіель, 29, де продавалося пиво, люди пили розливне пиво на терасі та навіть влаштовували шоу. Сьогодні тут знаходиться Музей малювання та ілюстрації ABC.
На початку XX століття Mahou створює перший клуб для просування та впровадження легкої атлетики в Іспанії — Sportif Club. Таким чином між Mahou і спортом зароджуються дуже особливі відносини, які тепер є частиною їх ідентичності "П'ять зірок".
1916 рік — народжується ще один із п'ятизіркових зв'язків Mahou — об'єднання міського дозвілля та їжі. Такі заклади, як El Cangrejero, розташований лише за кілька метрів від старої фабрики Mahou в Аманієлі, або бари на вулиці Понцано, зробили поєднання пива та морепродуктів своєю візитною карткою.
Протягом 30-х років XX століття Mahou сприяє створенню кіностудії Cea Film Studios у Мадриді, де з 1934 по 1966 рік знімалося в середньому 15 фільмів на рік — відданість культурі є однією з характерних рис Mahou з 1890 року.
1962 рік став одним із найбільш особливих років в історії Mahou: виробництво переїхало на нову фабрику Paseo Imperial і, щоб відсвяткувати це, випустили пиво у тарі botijo (традиційна глиняна ємність для води в Іспанії, один із елементів іспанської культури — прим. адміна). Один із флагманських продуктів, який після продажу протягом 25 років (1962–1987) перевидали у 2014 році.
З впровадженням інноваційного крана Cornelius у 1966 році Mahou має найкраще розливне пиво завдяки новітній системі зі змійовиком із нержавіючої сталі. Відтак розливне пиво було завжди як свіже та з неперевершеним смаком.
1969 рік — особливе пиво було перейменовано на "Mahou Cinco Estrellas" (що перекладається як "Mahou 5 зірок"), представляючи назву, яка з того моменту асоціюватиметься з характерним смаком продукту цієї пивоварні.
У 1981 році була запущена перша рекламна кампанія Mahou, а потім у 1987 році перші згадки про пивоварню на телебаченні.
У 1990 році на ринку з'являється Laiker, безалкогольне пиво Mahou.
Після багатьох років на фабриці Paseo Imperial виробництву знадобилося місце для зростання, і для цього було вирішено в 1993 році переїхати на фабрику Alovera в Гвадалахарі, яка досі залишається найбільшою пивоварнею в Європі. Усередині ви можете знайти всю історію Mahou: понад 600 000 документів великої історичної цінності, знайдених в архіві бренду.
Зараз Mahou є однією із провідних пивоварень Іспанії та Європі, а також відома далеко за межами свого рідного краю.
Якщо вам сподобався цей лонгрід, який було перекладено та адаптовано спеціально для вас і цього каналу, то накидайте реакцій під постом і репостніть другу, який ще не підписаний на наш канал 👍🏻
© Добре пиво
Perlenbacher — ще одне пиво з Lidl
#про_пивоварню
Продовжуємо серію публікацій про пиво із німецьких дискаунтерів. Оглядаємо пиво, яке ласкаво надіслав нам наш постійний підписник. Спасибі йому за це!
Ходять чутки, що пиво під назвою Perlenbacher виробляється у Frankfurter Brauhaus GmbH. Згідно з дослідженням MDR, це найбільша контрактна пивоварня в Німеччині. Багато власних брендів виробляють і розливають тут німецькі дискаунтери. Звичайно, офіційного "зізнання" пивоварні з цього приводу поки немає, оскільки це може призвести до значної втрати іміджу. Власником Frankfurter Brauhaus є TCB Beteiligungsgesellschaft mbH, розташована в Берліні.
Ось посилання на їх сторінку — https://bierbereich.de/perlenbacher-brauerei/
Огляди на це пиво будуть у наступних постах.
© Добре пиво
#про_пивоварню
Продовжуємо серію публікацій про пиво із німецьких дискаунтерів. Оглядаємо пиво, яке ласкаво надіслав нам наш постійний підписник. Спасибі йому за це!
Ходять чутки, що пиво під назвою Perlenbacher виробляється у Frankfurter Brauhaus GmbH. Згідно з дослідженням MDR, це найбільша контрактна пивоварня в Німеччині. Багато власних брендів виробляють і розливають тут німецькі дискаунтери. Звичайно, офіційного "зізнання" пивоварні з цього приводу поки немає, оскільки це може призвести до значної втрати іміджу. Власником Frankfurter Brauhaus є TCB Beteiligungsgesellschaft mbH, розташована в Берліні.
Ось посилання на їх сторінку — https://bierbereich.de/perlenbacher-brauerei/
Огляди на це пиво будуть у наступних постах.
© Добре пиво
Пивоварня у Франкенталі. Частина 1
#про_пивоварню
Цей текст було перекладено й адаптовано спеціально для каналу "Добре пиво".
Історія пивоварної промисловості у Франкенталі сягає середини 16-го століття, коли голландські релігійні біженці оселилися в монастирі канонів августинців у Гросфранкенталі в 1562 році і таким чином принесли пивоварне ремесло до міста Пфальц. Actienbrauerei Frankenthal був заснований у Франкенталі в 1864 році.
12 січня 1899 року Frankenthaler Brauhaus отримав свій перший логотип компанії - герб міста Frankenthaler з ініціалами F і B. До 1914 року було зроблено численні подальші інвестиції, і пивоварня поступово розширювалася. До 1911 року компанія також придбала першу пивоварну вантажівку для моторизованого та швидшого транспортування пива.
У 1912/1913 роках виробництво пива досягло свого піку в 61 310 гл. Загалом Frankenthaler Brauhaus змогла придбати понад 18 торгових точок через контракти на поставку, оренду чи купівлю до Першої світової війни, включаючи численні відомі ресторани та клуби у Франкенталі (наприклад, Bahnhofswirtschaft, Café Luitpold або Turnergesellschaft), а також у Мангеймі, Франкфурті-на-Майні, Людвіґсгафені, Еденкобені, Вормсі та Ландау, де вже була відкрита філія пивоварні. Були також окремі клієнти або покупці пивоварні в Брауншвейгу, Вольфенбюттелі, Гамбурзі та Кельні; Frankenthaler Brauhaus також планував продажі в Нідерландах.
З початком Першої світової війни в 1914 році почалося різке скорочення пивоварної діяльності всіх німецьких пивоварень — Frankenthaler Brauhaus переживає різке падіння обсягів виробництва і продажів.
З валютною реформою в листопаді 1923 року та закінченням Рурської кризи розпочався етап економічної консолідації, і Frankenthaler Brauhaus також відчув збільшення виробництва та продажів - зі збільшенням продажів і прибутків пивоварня знову змогла зробити більші інвестиції.
З глобальною економічною кризою 1929 року підйом пивоварні Frankenthaler раптово припинився — як і вся галузь, пивоварня мала боротися зі зниженням споживання пива, спричиненим високим рівнем безробіття та значним підвищенням податку на пиво в 1930 році.
Ще до того, як націонал-соціалісти "захопили владу" в 1933 році, у 1932/33 фінансовому році в Frankenthaler Brauhaus також почалося поступове економічне відновлення - обсяги виробництва, прибутки і, отже, також капітал зростання зросли, тоді як частка боргового капіталу знову зменшилася.
Початок нацистської ери з 1933 року також означав посилення державного впливу на економічний процес пивоварної промисловості: специфікації планування, політика самозабезпечення, фіксація цін і квоти на сировину, які вже використовувалися для підготовки до війни, також вплинули на доходи від продажів Frankenthaler Brauhaus, які знову дещо впали через зростання цін на сировину.
У 1935/36 роках на пивоварні працювало близько 100 осіб, а випуск знову становив майже 50 000 гл.
Початок Другої світової війни в 1939 році нарешті припинив невелике відновлення пивоварної промисловості після світової економічної кризи: перехід до військової економіки, призов споживачів і працівників на війну, відновлення примусового управління ринком сировини, квоти на продаж пива та підвищення податків на пиво і закриття частини виробництва.
Вторгнення американських військ у Франкенталь 21 квітня 1945 року означало кінець Другої світової війни для міста та компанії та означало початок етапу реконструкції.
© Добре пиво
#про_пивоварню
Цей текст було перекладено й адаптовано спеціально для каналу "Добре пиво".
Історія пивоварної промисловості у Франкенталі сягає середини 16-го століття, коли голландські релігійні біженці оселилися в монастирі канонів августинців у Гросфранкенталі в 1562 році і таким чином принесли пивоварне ремесло до міста Пфальц. Actienbrauerei Frankenthal був заснований у Франкенталі в 1864 році.
12 січня 1899 року Frankenthaler Brauhaus отримав свій перший логотип компанії - герб міста Frankenthaler з ініціалами F і B. До 1914 року було зроблено численні подальші інвестиції, і пивоварня поступово розширювалася. До 1911 року компанія також придбала першу пивоварну вантажівку для моторизованого та швидшого транспортування пива.
У 1912/1913 роках виробництво пива досягло свого піку в 61 310 гл. Загалом Frankenthaler Brauhaus змогла придбати понад 18 торгових точок через контракти на поставку, оренду чи купівлю до Першої світової війни, включаючи численні відомі ресторани та клуби у Франкенталі (наприклад, Bahnhofswirtschaft, Café Luitpold або Turnergesellschaft), а також у Мангеймі, Франкфурті-на-Майні, Людвіґсгафені, Еденкобені, Вормсі та Ландау, де вже була відкрита філія пивоварні. Були також окремі клієнти або покупці пивоварні в Брауншвейгу, Вольфенбюттелі, Гамбурзі та Кельні; Frankenthaler Brauhaus також планував продажі в Нідерландах.
З початком Першої світової війни в 1914 році почалося різке скорочення пивоварної діяльності всіх німецьких пивоварень — Frankenthaler Brauhaus переживає різке падіння обсягів виробництва і продажів.
З валютною реформою в листопаді 1923 року та закінченням Рурської кризи розпочався етап економічної консолідації, і Frankenthaler Brauhaus також відчув збільшення виробництва та продажів - зі збільшенням продажів і прибутків пивоварня знову змогла зробити більші інвестиції.
З глобальною економічною кризою 1929 року підйом пивоварні Frankenthaler раптово припинився — як і вся галузь, пивоварня мала боротися зі зниженням споживання пива, спричиненим високим рівнем безробіття та значним підвищенням податку на пиво в 1930 році.
Ще до того, як націонал-соціалісти "захопили владу" в 1933 році, у 1932/33 фінансовому році в Frankenthaler Brauhaus також почалося поступове економічне відновлення - обсяги виробництва, прибутки і, отже, також капітал зростання зросли, тоді як частка боргового капіталу знову зменшилася.
Початок нацистської ери з 1933 року також означав посилення державного впливу на економічний процес пивоварної промисловості: специфікації планування, політика самозабезпечення, фіксація цін і квоти на сировину, які вже використовувалися для підготовки до війни, також вплинули на доходи від продажів Frankenthaler Brauhaus, які знову дещо впали через зростання цін на сировину.
У 1935/36 роках на пивоварні працювало близько 100 осіб, а випуск знову становив майже 50 000 гл.
Початок Другої світової війни в 1939 році нарешті припинив невелике відновлення пивоварної промисловості після світової економічної кризи: перехід до військової економіки, призов споживачів і працівників на війну, відновлення примусового управління ринком сировини, квоти на продаж пива та підвищення податків на пиво і закриття частини виробництва.
Вторгнення американських військ у Франкенталь 21 квітня 1945 року означало кінець Другої світової війни для міста та компанії та означало початок етапу реконструкції.
© Добре пиво
Пивоварня у Франкенталі. Частина 2
#про_пивоварню
Наприкінці 1949 року Frankenthaler Brauhaus, як і інші пивоварні Пфальцу, знову змогла виробляти повне пиво.
Економічний підйом у Frankenthaler Brauhaus, керівники якого Фрідріх Грауль (1949–1966) і Курт-Гайнц Геппес (1966–1992) були впливовими особистостями, продовжувався як частина національного німецького економічного підйому, особливо в 1960-х роках, коли виробництво пива зросло (до 100 000 гл в 1963/64 рр.), а прибутки компанії швидко зросли.
У 1968 р. виробництво пива зросло ще до 130 тис. гл. У 1968/69 фінансовому році частка власного пива в загальному виробництві становила близько 126 000 гл, тоді як комерційне пиво, зварене для Eichbaum, і безалкогольні напої разом склали близько 12 000 гл виробництва.
У 1968/69 Eichbaum-Werger AG Worms-Mannheim, яка на той час володіла приблизно 25 відсотками акцій пивоварні, придбала контрольний пакет акцій (95,21 відсотка акцій) Frankenthaler Brauhaus як найбільшої пивоварні в Рейні.
На початку 1971 року Frankenthaler Brauhaus нарешті став частиною Frankfurt Henninger Group після того, як Henninger-Bräu KGaA, контрольована гамбурзькими сигаретними фабриками Reemtsma, придбала більшість акцій акціонерного капіталу Eichbaum-Werger AG.
Через зростання витрат, структурні проблеми в пивоварній промисловості та, нарешті, дві нафтові та економічні кризи наприкінці 1970-х років, Frankenthaler Brauhaus також зафіксував падіння виробництва та продажів пива через збільшення насиченості ринку пива.
Возз’єднання Німеччини в 1990 році відкрило нові федеральні землі для ринку пива Західної Німеччини, від чого також виграв Frankenthaler Brauhaus: поставки пива в такі регіони колишньої НДР, як Веймар, Дессау, Галле, Дрезден і Лейпциг, а також контракти з ресторанами збільшили виробництво пивоварні.
У квітні 1994 року було вирішено остаточно припинити незалежність Frankenthaler Brauhaus: між нею та Eichbaum було укладено угоду про злиття, так що в жовтні 1994 року компанія була поглинена Mannheimer Brewery і згодом лише під назвою Frankenthaler Brauhaus, філія Eichbaum-Brauereien AG була названа на честь компанії.
31 грудня 1995 року виробництво у Франкенталі було зупинено з міркувань економічності, падіння продажів пива та посилення конкурентного тиску. Останні варки пивоварні були доступні 23 листопада 1995 року.
Через понад 100 років Frankenthaler Brauhaus припинив своє існування, а разом з ним і пивоварна промисловість у Франкенталі. Однак у 2001 році у Франкенталі відкрилася нова пивоварня Zur alten Post, яка пов’язана з пивоварнею Bischoff у Віннвайлері – вона розташована на місці колишнього підвалу броварні Frankenthaler Brauhaus.
Якщо вам подобаються такі тексти для довгого читання, то не забудь відзначити це реакцією, а також поділитися репостом чи посиланням на канал зі своїми контактами!
© Добре пиво
#про_пивоварню
Наприкінці 1949 року Frankenthaler Brauhaus, як і інші пивоварні Пфальцу, знову змогла виробляти повне пиво.
Економічний підйом у Frankenthaler Brauhaus, керівники якого Фрідріх Грауль (1949–1966) і Курт-Гайнц Геппес (1966–1992) були впливовими особистостями, продовжувався як частина національного німецького економічного підйому, особливо в 1960-х роках, коли виробництво пива зросло (до 100 000 гл в 1963/64 рр.), а прибутки компанії швидко зросли.
У 1968 р. виробництво пива зросло ще до 130 тис. гл. У 1968/69 фінансовому році частка власного пива в загальному виробництві становила близько 126 000 гл, тоді як комерційне пиво, зварене для Eichbaum, і безалкогольні напої разом склали близько 12 000 гл виробництва.
У 1968/69 Eichbaum-Werger AG Worms-Mannheim, яка на той час володіла приблизно 25 відсотками акцій пивоварні, придбала контрольний пакет акцій (95,21 відсотка акцій) Frankenthaler Brauhaus як найбільшої пивоварні в Рейні.
На початку 1971 року Frankenthaler Brauhaus нарешті став частиною Frankfurt Henninger Group після того, як Henninger-Bräu KGaA, контрольована гамбурзькими сигаретними фабриками Reemtsma, придбала більшість акцій акціонерного капіталу Eichbaum-Werger AG.
Через зростання витрат, структурні проблеми в пивоварній промисловості та, нарешті, дві нафтові та економічні кризи наприкінці 1970-х років, Frankenthaler Brauhaus також зафіксував падіння виробництва та продажів пива через збільшення насиченості ринку пива.
Возз’єднання Німеччини в 1990 році відкрило нові федеральні землі для ринку пива Західної Німеччини, від чого також виграв Frankenthaler Brauhaus: поставки пива в такі регіони колишньої НДР, як Веймар, Дессау, Галле, Дрезден і Лейпциг, а також контракти з ресторанами збільшили виробництво пивоварні.
У квітні 1994 року було вирішено остаточно припинити незалежність Frankenthaler Brauhaus: між нею та Eichbaum було укладено угоду про злиття, так що в жовтні 1994 року компанія була поглинена Mannheimer Brewery і згодом лише під назвою Frankenthaler Brauhaus, філія Eichbaum-Brauereien AG була названа на честь компанії.
31 грудня 1995 року виробництво у Франкенталі було зупинено з міркувань економічності, падіння продажів пива та посилення конкурентного тиску. Останні варки пивоварні були доступні 23 листопада 1995 року.
Через понад 100 років Frankenthaler Brauhaus припинив своє існування, а разом з ним і пивоварна промисловість у Франкенталі. Однак у 2001 році у Франкенталі відкрилася нова пивоварня Zur alten Post, яка пов’язана з пивоварнею Bischoff у Віннвайлері – вона розташована на місці колишнього підвалу броварні Frankenthaler Brauhaus.
Якщо вам подобаються такі тексти для довгого читання, то не забудь відзначити це реакцією, а також поділитися репостом чи посиланням на канал зі своїми контактами!
© Добре пиво
Fritz Egger — пивоварня із серця Австрії
#про_пивоварню
Куфштайн — місто в Австрії, адміністративний центр округу Куфштайн у землі Тіроль.
Коріння сучасної приватної пивоварні Egger сягає 17 століття. Приміська пивоварня "Pierpreu" Ганса Гверхера в Куфштайні вперше згадується в документі 1675 року. Із 1866 року пивоварня належала родині Еггер.
Через близько 100 років компанія, якою на той час володів Фріц Еггер, значно розширилася. Тому було прийнято рішення змінити місце розташування на Унтеррадльберг, відтак пивоварня переїхала із Тіролю до Нижньої Австрії
У 1976 році застаріла пивоварня в Куфштайні остаточно була закрита. Пивоварню в Унтеррадльберзі було завершено в 1978 році, а в червні того ж року було розлито перше пиво. Як вказує виробник, з першого дня робота в Унтеррадльберзі відповідає німецькому закону про чистоту пива.
Потрапити в пивний бізнес у той час було дуже важко, оскільки ринок пива контролювався пивним картелем. Кілька великих виробників пива міцно захопили ринок. Тільки за винятком приватних продажів торгівля пивом була захищена правилами картелів.
Завдяки конкурентоспроможній ціні та сміливості Egger Bier справляється з конкурентами. Незабаром після цього приватна пивоварня отримала підтримку від Ганса Діханда, видавця Kronen Zeitung, з його рекламною кампанією "Пиво Egger для кожного віденця".
На даний час пивоварня виробляє не лише багато сортів пива Egger, але також безалкогольні напої Limö та Granny's.
У наступних постах будуть огляди на 2 види пива цього виробника, які вдалося знайти у наших магазинах, — мерцен та безалкогольне.
© Добре пиво
#про_пивоварню
Куфштайн — місто в Австрії, адміністративний центр округу Куфштайн у землі Тіроль.
Коріння сучасної приватної пивоварні Egger сягає 17 століття. Приміська пивоварня "Pierpreu" Ганса Гверхера в Куфштайні вперше згадується в документі 1675 року. Із 1866 року пивоварня належала родині Еггер.
Через близько 100 років компанія, якою на той час володів Фріц Еггер, значно розширилася. Тому було прийнято рішення змінити місце розташування на Унтеррадльберг, відтак пивоварня переїхала із Тіролю до Нижньої Австрії
У 1976 році застаріла пивоварня в Куфштайні остаточно була закрита. Пивоварню в Унтеррадльберзі було завершено в 1978 році, а в червні того ж року було розлито перше пиво. Як вказує виробник, з першого дня робота в Унтеррадльберзі відповідає німецькому закону про чистоту пива.
Потрапити в пивний бізнес у той час було дуже важко, оскільки ринок пива контролювався пивним картелем. Кілька великих виробників пива міцно захопили ринок. Тільки за винятком приватних продажів торгівля пивом була захищена правилами картелів.
Завдяки конкурентоспроможній ціні та сміливості Egger Bier справляється з конкурентами. Незабаром після цього приватна пивоварня отримала підтримку від Ганса Діханда, видавця Kronen Zeitung, з його рекламною кампанією "Пиво Egger для кожного віденця".
На даний час пивоварня виробляє не лише багато сортів пива Egger, але також безалкогольні напої Limö та Granny's.
У наступних постах будуть огляди на 2 види пива цього виробника, які вдалося знайти у наших магазинах, — мерцен та безалкогольне.
© Добре пиво
Lahden Erikois — особливе пиво з Лахті
#про_пивоварню
Лахті — це місто і комуна у Фінляндії, адміністративний центр провінції Пяйят-Гяме в Південна Фінляндія. Саме місто фінською називається "Lahden kaupunki" (місто Лахті), "erikois" фінською "особливий", відтак можна зрозуміти назву цього пива.
Пивоварня, на якій почали варити це пиво, була заснована у 1912 році купцем Хенріком Маттсоніном (Henrik Mattsonin) зі своїми синами Ернстом і Максиміліаном. Вони назвали свою пивоварню "Mallasjuoma" (читається "мальсюома"), що із фінської означає "солодовий напій" (мається на увазі пиво).
Підґрунтям став попередній досвід Хенріка Маттсоніна в пивоварній промисловості. Він почав варити пиво в 1874 році, купивши пивоварню, розташовану в Німе, яку заснували у 1872 році капітан Август Феллман і фармацевт Вальштедт.
У 1902 році Маттсонін переніс пивоварний завод на територію тодішнього містечка Лахті на Вапауденкату під назвою Uusi Olutpanimo Oy. У 1917 році цей завод було закрито, а його виробничі будівлі перетворено на житлові будинки. Тому Mallasjuoma стала повністю новою пивоварнею.
Після смерті Маттсоніна, у 1920-х роках, компанією керував колишній суперінтендант (керівник заводу) Гуннар Офельдт-Арджамо. У 1919 році було випущено Закон про заборону алкогольних напоїв, який діяв у Фінляндії між 1919 і 1932 роками. Протягом цього часу у Фінляндії не дозволяли продавати та виробляти алкогольні напої. Перегонка алкоголю в домашніх умовах була заборонена ще в 1866 році.
Під час дії того закону Mallasjuoma також почала виробляти безалкогольні напої. Після 1932 року, коли закон про заборону був скасований, Mallasjuoma відновила пивоваріння і власне тоді було започатковано бренд Lahden Erikois.
Наприкінці 1930-х років Mallasjuoma побудувала п'ятиповерхову фабрику для виробництва пива, яка була однією з найсучасніших у Європі того часу із точки зору технологій.
Після війни з 50-х до кінця 70-х років Mallasjuoma була однією з провідних пивоварень, а Lahden Erikois — її флагманським пивом, а також лідером ринку пива у країні.
Компанія Hartwall купила пивоварню Mallasjuoma в 1988 році, а бренд Lahden Erikois був перезапущений у лютому 2017 року.
Огляди на пиво з ілюстрації під цим текстом будуть наступними постами. А якщо вам сподобався цей довгий текст, написаний спеціально для даного каналу, то не забудьте поставити свою королівську реакцію під постом і переслати його своїм контактам😏
© Добре пиво
#про_пивоварню
Лахті — це місто і комуна у Фінляндії, адміністративний центр провінції Пяйят-Гяме в Південна Фінляндія. Саме місто фінською називається "Lahden kaupunki" (місто Лахті), "erikois" фінською "особливий", відтак можна зрозуміти назву цього пива.
Пивоварня, на якій почали варити це пиво, була заснована у 1912 році купцем Хенріком Маттсоніном (Henrik Mattsonin) зі своїми синами Ернстом і Максиміліаном. Вони назвали свою пивоварню "Mallasjuoma" (читається "мальсюома"), що із фінської означає "солодовий напій" (мається на увазі пиво).
Підґрунтям став попередній досвід Хенріка Маттсоніна в пивоварній промисловості. Він почав варити пиво в 1874 році, купивши пивоварню, розташовану в Німе, яку заснували у 1872 році капітан Август Феллман і фармацевт Вальштедт.
У 1902 році Маттсонін переніс пивоварний завод на територію тодішнього містечка Лахті на Вапауденкату під назвою Uusi Olutpanimo Oy. У 1917 році цей завод було закрито, а його виробничі будівлі перетворено на житлові будинки. Тому Mallasjuoma стала повністю новою пивоварнею.
Після смерті Маттсоніна, у 1920-х роках, компанією керував колишній суперінтендант (керівник заводу) Гуннар Офельдт-Арджамо. У 1919 році було випущено Закон про заборону алкогольних напоїв, який діяв у Фінляндії між 1919 і 1932 роками. Протягом цього часу у Фінляндії не дозволяли продавати та виробляти алкогольні напої. Перегонка алкоголю в домашніх умовах була заборонена ще в 1866 році.
Під час дії того закону Mallasjuoma також почала виробляти безалкогольні напої. Після 1932 року, коли закон про заборону був скасований, Mallasjuoma відновила пивоваріння і власне тоді було започатковано бренд Lahden Erikois.
Наприкінці 1930-х років Mallasjuoma побудувала п'ятиповерхову фабрику для виробництва пива, яка була однією з найсучасніших у Європі того часу із точки зору технологій.
Після війни з 50-х до кінця 70-х років Mallasjuoma була однією з провідних пивоварень, а Lahden Erikois — її флагманським пивом, а також лідером ринку пива у країні.
Компанія Hartwall купила пивоварню Mallasjuoma в 1988 році, а бренд Lahden Erikois був перезапущений у лютому 2017 року.
Огляди на пиво з ілюстрації під цим текстом будуть наступними постами. А якщо вам сподобався цей довгий текст, написаний спеціально для даного каналу, то не забудьте поставити свою королівську реакцію під постом і переслати його своїм контактам😏
© Добре пиво
