Disks 'n Dinosaurs
302 subscribers
530 photos
24 videos
110 links
Диски та Динозаври — досить жити теперішнім, настав час жити минулим!

Звʼязок: @uglystan
Download Telegram
Зараз усі ставлять собі відеоігрові цілі на наступний рік, але це точно не для мене. Такі списки створюють додатковий тиск, особливо якщо щось іде не за планом. Та є одна ідея: я планую дізнатися все про те, як боротися з вампірами! Попри всю любов до франшизи Castlevania, я завжди вибірково грав у різні частини, тож настав час поглянути на серію під іншим кутом. Але почати я вирішив із пародійного спінофу, щоб звикнути до вампірського антуражу та набратися сил для справжнього виклику 8-бітних оригіналів. І знаєте що?

Kid Dracula (1990) — пречудова! У ній мені подобається майже все: соковитий візуал, добірка здібностей малюка-вампіра, битви з босами та вигадливі локації. Сюжетно гра не входить до офіційної хронології Castlevania, але тут можна знайти чимало відсилок до серії: вороги, стилістика рівнів і, звісно, музичний супровід. Хоча Kid Dracula розробляли ті ж люди, що працювали над оригінальними іграми Castlevania, відчувається вона зовсім інакше. По-перше, це не метроїдванія, а класичний платформер, а по-друге, акцент зроблено не на похмурій історії неприпинної боротьби, а на гуморі, кумедних ситуаціях і візуальних жартах. Гра має більше спільного з класичними платформерами Capcom за мотивами Disney, як-от Darkwing Duck, DuckTales чи Chip ’n Dale Rescue Rangers.

Хоч у 1993 році вийшов ремейк-сіквел для Game Boy, який мав міжнародний реліз, оригінал із Famicom довгий час залишався маловідомою перлиною лише для обраних (японців). Тільки у 2003 році завдяки фанатському перекладу західний світ познайомився з цією сторінкою пригод маленького Дракули. Сьогодні, крім емуляції, є ще один зручний спосіб насолодитися грою: у 2019 році вона увійшла до складу Castlevania Anniversary Collection і вперше отримала офіційний реліз англійською.

Головне, не дайте кавайній зовнішності гри обманути себе. Як і більшість проєктів епохи NES/Famicom, вона пропонує поважний челендж уже після першого рівня. Проте це все ще файна розвага для тих, хто вирішив дізнатися більше про вампірів — звісно, задля подальшої перемоги над ними 🧄

P.S. Обов’язково подивіться коротеньку японську рекламу, яка є у пості!

#VirtualVault #EssentialDinoPick
🔥74
Вечорами потроху пробую ігри для консолі PC Engine (вона ж TurboGrafx)… І це таке круте відчуття. Звісно, у моєму дитинстві ніякої PC Engine не було, і навіть коли зʼявилася можливість емуляції всього, хотілося грати саме в ностальгічні (вже знайомі) платформи. Але зараз я виріс і не ностальгую, а досліджую!

Це наче відкривати новий світ. Система має купу ексклюзивів, і серед них чимало цікавих екземплярів. Однак суттєвий мінус у тому, що значна кількість цих ігор не випускалася поза межами Японії, і навіть зараз далеко не всі з них мають фанатську локалізацію. Це, чесно кажучи, обурює, бо в бібліотеці є безліч красивих візуальних новел — справжнє піксельне мистецтво. На скріншотах вони виглядають неймовірно. Та чи готовий я сидіти з перекладачем, щоб грати в новели пізніх 80-х? Насправді, одну зараз так і проходжу, але здебільшого, звісно, ні.

PC Engine — це також величезні, майже аркадні, спрайти персонажів, чимала кількість рольових ігор і просто ціла купа видовищних шутемапів. Якщо ви фанат жанру, точно будете в захваті. У якийсь момент консоль була настільки популярною в Японії, що продавалася навіть краще за SNES. А всі ми знаємо, що успіх платформи залежить насамперед від її ігор.

Тож я продовжу шукати щось «най-най» і обов’язково повернуся до вас із звітом 👉

P.S. На фото, звісно, не сама PC Engine, а пристрій для емуляції.

#VirtualVault
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
12👍2🔥1
Компанія Nichibutsu (Nihon Bussan Co., Ltd.) відома своєю серією хтивих маджонг-ігор, випущених у 1980-х та 1990-х роках. Ці ігри вдало поєднували традиційну японську гру маджонг з еротичним контентом, що приваблювало дорослу платоспроможну аудиторію.

Чудове графічне оформлення, яскраві й різноманітні світи та простий і зрозумілий геймплейний цикл, у якому за перемогу в партії відкривалися зображення напівоголених (або навіть оголених) жінок, були причиною черг в аркадних залах Японії. І хоча ці ігри були орієнтовані на дорослих, вони також сприяли популяризації класичного маджонгу серед тодішньої молоді 🀄

#VirtualVault #RandomPearls
7
Я обожнюю, як виглядає Atari 2600. Логотип компанії — ідеальний, а більшість ілюстрацій на картриджах для цієї системи — це взагалі мистецтво.

Але грати в Atari 2600 зараз майже неможливо. Ігри з ранніх 80-х не проходять перевірку часом, навіть на мою думку — людини, яка обожнює допотопні розваги. Здається, сучасний мозок просто не здатен уявити, наскільки вражаючим було відчуття, що більше не треба стояти в черзі в аркадному залі, щоб пограти в Pac-Man, бо той самий (майже) Пекмен тепер у тебе вдома!

Проте розглядати ці ігри в історичному контексті все ще цікаво. Та й про саму Atari є що почитати. Наприклад, ви знали, що суперуспішну Spider-Man (1982) створила буквально вчорашня студентка, для якої це був перший досвід у геймдеві? І це зайняло в неї менше року!

На відміну від NES, яка досі має велику бібліотеку ігор, здатних захопити сучасного гравця, Atari 2600 — це вже ретро-артефакт. Дивний, красивий і не зовсім зрозумілий. Власне, саме таким і має бути справжній артефакт 🕹

#VirtualVault
🔥61👍1
Disks 'n Dinosaurs
Вечорами потроху пробую ігри для консолі PC Engine (вона ж TurboGrafx)… І це таке круте відчуття. Звісно, у моєму дитинстві ніякої PC Engine не було, і навіть коли зʼявилася можливість емуляції всього, хотілося грати саме в ностальгічні (вже знайомі) платформи.…
Якщо десь спливає матеріал про криваві ігри 80–90-х, то першими завжди згадують Mortal Kombat або Doom. Та ще до них була гра, що перетворювала екран на справжню бійню, — серія, про яку зараз злочинно мало говорять. Splatterhouse!

Це був не просто бітемап, а жорстока, натхнена слешерами 80-х різанина, де гравець у ролі Ріка, одержимого демонічною маскою, без розбору трощив черепи монстрів. Величезні мутанти, відрубані кінцівки, океани крові — і все це задовго до «дорослої ери» відеоігор.

Спершу гра вийшла для аркадних автоматів у 1988-му, а згодом отримала порти на домашні системи. Кілька сиквелів вийшло на SEGA Genesis, а в 2010-му був навіть ремейк для консолей сьомого покоління, про який, здається, взагалі всі забули — навіть на Заході. Хоча, якщо у вас є Xbox 360 чи PS3, дуже раджу його спробувати.

Поки що мої враження від серії базуються на проходженні першої оригінальної гри (для PC Engine) та вищезгаданого ремейку. Проте вже можу сказати одне: це унікальні ігри, ті самі «такого зараз не роблять» перлини. Тож якщо ви скучили за старим-добрим, класичним ultraviolence — не відмовляйте собі в задоволенні! 💀

#VirtualVault
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
13👍1
Tiger Electronics та зруйноване дитинство

У часи, коли на Заході вже панував омріяний усіма дітьми Game Boy, Tiger Electronics Inc. випускала портативні іграшки, які були аналогом Game & Watch від тієї ж Nintendo. У Tiger було все: Mortal Kombat, Street Fighter, Sonic, Batman, Power Rangers! Все, крім якості великої N.

Іграшки були практично одноразовими. Вони не мали картриджів чи будь-якої іншої можливості змінити гру, бо це й не були справжні відеоігри у звичному розумінні. «Консолі» Tiger працювали на LCD-екрані, де персонажі були «надруковані» заздалегідь і просто підсвічувалися по черзі.

Проте (!) Tiger була скрізь. Яскрава реклама, феноменально барвисті пристрої та головне — низька ціна. «Воно ж те саме, що твій Ninpendo!». Тисячі дітей отримували такі забавки на Різдво — і зворотного шляху вже не було. Малечі доводилося миритися як із обмеженим геймплеєм, так і з відсутністю реакції на натискання кнопок.

Та попри все, в інтернеті достатньо постів, де автори діляться спогадами: «Якщо в тебе не було Game Boy, ці штуки могли хоч трохи створити ілюзію, що ти граєш у щось велике».

А що до нас? Я тільки пару разів, десь у гостях, торкався тієї самої радянської підробки Game & Watch, а моїм основним портативним другом у дев’яностих був китайський «тетріс» Brick Game. Тож думаю, якби я тоді побачив іграшки від Tiger десь на ринку, то, скоріш за все, сам би попросив купити мені одну.

Ну й мушу визнати: маркетингова фішка з яскравим оформленням працює навіть зараз. Після написання цього тексту я точно вирішив, що треба знайти собі таку на поличку в колекцію.


Якщо ви мали щось подібне в дитинстві — обов’язково пишіть про це у коментарях! ⭐️

#VirtualVault #EssentialDinoPick
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥62
Постер Twisted Metal 4 (1999)


Ви коли-небудь думали про те, чому вмер жанр божевільних аркадних перегонів зі стріляниною? Як людство могло це допустити?

Де всі ці блискучі металеві труни, що мчать пустелею, розкидаючи навсібіч ракети та міни? Остання частина Twisted Metal вийшла ще у далекому 2012-му. Тоді Sony навіть запустила серйозну рекламну кампанію. Але продажі виявилися скромними. Гру наче й чекали, але… не дуже. У той час світ мріяв про «реалістичні» шутери, пісочниці й кінематографічні драми.

І ось ми тут. Живемо сумне життя — без броньованих шкільних автобусів із вогнеметами 🚌

#VirtualVault #RandomPearls
💯12👍2🔥2
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Biohazard, але дуже по-американськи

Джорджа Ромеро заслужено називають батьком зомбі-горору. Його культовий Night of the Living Dead (1968) не просто започаткував жанр — він встановив золоті стандарти для всіх фільмів про живих мерців на десятки років уперед.

Тож наприкінці 90-х, коли мова зайшла про екранізацію Resident Evil, складно було б уявити кращого кандидата, ніж сам Ромеро. Capcom, до речі, теж так вважали — Джорджа офіційно запросили до співпраці. Він навіть зняв легендарну лайв-екшн рекламу для Biohazard 2 (так-так, саме її ви зараз дивитеся). Але…

Capcom не оцінили сценарій, написаний на основі першої гри. Хоч загальний сюжет був доволі близьким до оригіналу, у ньому було кілька дивних рішень. Наприклад, Ромеро зробив Кріса Редфілда фермером, наполовину корінним американцем. А події переніс із Раккун-Сіті до Пенсильванії — мабуть, він бачив у цьому якийсь сенс. Але японці сказали: «ні».

Цікаво, що Джордж взагалі не був геймером. Аби зрозуміти, про що гра, він попросив свою асистентку пройти Resident Evil та записати процес на відео. І вже потім, переглядаючи ці записи, писав сценарій. Тобто він буквально пройшов гру на YouTube ще до того, як це стало мейнстримом.

Сценарій Ромеро досі можна знайти в мережі, і фанати регулярно сперечаються, яким міг бути той перший Resident Evil на великому екрані. Особливо з огляду на те, у що зрештою перетворилися офіційні екранізації… Індіанський фермер Кріс вже й не здається таким дивним рішенням 🧟‍♂️

#VirtualVault #RandomPearls
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍7🔥4
PC-98 (або PC-9800 Series) — це серія персональних комп’ютерів, яку випускала японська компанія NEC у 1982–2000 роках. У Японії цей стандарт домінував на ринку домашніх та офісних ПК у 80-х і першій половині 90-х — до появи Windows-сумісних машин. За кордоном PC-98 майже не продавали, тож для решти світу ці комп’ютери й досі залишаються доволі екзотичною технікою.

І не дивно, що саме на PC-98 сформувався цілий культурний пласт японських відеоігор: візуальні новели, JRPG, ероґе та фентезійні пригоди з барвистими портретами й синтезованими саундтреками, які не сплутати ні з чим.

Деталізований піксель-арт, музика FM-синтезу, 16 кольорів, але з магічним використанням кожного відтінку — все це створило нині культову «PC-98 естетику», яку ви точно бачили у Tumblr-постах або ретро-артбордах.

Сьогодні ігри для PC-98 — це вікно в інший світ: іноді еротичний, іноді філософський, абсолютно японський, але надзвичайно красивий 🥰

#VirtualVault #RandomPearls
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍9🥰5👾2
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Бачили, що всі зараз тільки й говорять про нову Clair Obscur: Expedition 33? Але не тут! У Disks ’n Dinosaurs ми починаємо ранок понеділка з японської реклами Breath of Fire III (1997).

Головний герой — хлопчик-дракон на ім’я Рю, який вирушає у свою подорож змалку, а дорослішає разом із гравцем. Вперше у серії геймплей поділили на два великі етапи: дитинство і доросле життя, що давало відчуття справжнього розвитку персонажа.

Трансформація у драконів, казковий візуал, де спрайтові герої досліджують тривимірний лоу-полі світ, експериментальний саундтрек, риболовля та історія про дружбу, боротьбу й пошук свого місця у світі. Breath of Fire III отримала змішані відгуки критиків, але для мене стала однією з найулюбленіших ігор жанру.

Це класика JRPG: ти просто бродиш світом, розмовляєш із незнайомцями, уважно стежиш за сюжетом і готуєшся до великих змін 💎

А, ну й звісно — потерпаєш від випадкових битв.

#VirtualVault #RandomPearls
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
8🔥6
Як думаєте, чи наважиться Capcom усе ж таки зробити нову частину або ремейк Dino Crisis?

Мені здається, ремейк — все ж таки більш реалістичний варіант, але… Чи захочуть вони взагалі ворушити минуле, зважаючи на те, що це все ж таки ризик порівняно з Resident Evil, серією, яка весь цей час трималася на плаву та приносила мільйони? 🦖

#PrintEraRevival #VirtualVault
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
11🔥3
Піксель-арт зі стражданням: стиль заради виживання

Чому ігри на ZX Spectrum виглядають так… незвично? Звісно, не тому, що розробники не старалися. Навпаки, деякі з них буквально стрибали за межі можливого, хоча працювати доводилося на комп’ютері з майже абсурдними технічними обмеженнями.

По-перше, все, що з’являлося на екрані, виводилося напряму з оперативної пам’яті — відеочіпа просто не було. Ба більше, на кожен блок 8×8 пікселів дозволялося використати лише два кольори: один для тла, інший для об’єктів. Це створювало так званий color clash, ефект, коли персонаж наче «зливався» з фоном. Але по-іншому було ніяк.

По-друге, апаратної підтримки спрайтів у Spectrum теж не було. Якщо на NES можна було одночасно виводити до 64 обʼєктів, тут усе доводилося малювати програмно, напряму в памʼяті. Жодних шарів, жодної прозорості: кожен рухомий персонаж буквально «вписувався» в екран вручну, байт за байтом. Це було повільно, глючно й болісно. Але саме з цих обмежень і народився унікальний ZX-стиль — ламаний, контрастний, неймовірно впізнаваний. Це не була дизайнерська витівка. Це була естетика виживання.

Та попри все, навіть зараз ці старенькі машини продовжують надихати ентузіастів-спектрумістів, які невтомно змагаються, створюючи вражаючі речі всупереч усім обмеженням. У 1980-х 48 кілобайт були розкішшю. Сьогодні це виклик для фантазії.

#VirtualVault #RandomPearls
👍124🔥3
Ну й ніч. Атака дронами застала мене саме під час написання цього поста. Збивали прямо над нами. Сподіваюся, ви всі живі й здорові.


Пару днів тому я нарешті добрався до RoboCop: Rogue City, що вийшла ще у 2023-му. Час летить, мені здавалося, що це було… позавчора?! Так от, гра просто офігезна. Я величезний шанувальник оригінального фільму Пола Верховена, і цей проєкт — найкраще продовження його ідеї. Це той самий RoboCop 2, який був потрібен світові.

Гру я майже пройшов, і єдине велике обурення викликали баги та слабка оптимізація (грав на PS5). Не розумію, чому досі не вдалося все це полагодити. Хоча є надія, що з релізом DLC цього літа завезуть і масштабний патч.

От чесно: якщо ви скучили за бойовиками 90-х, якщо хочете порадувати свою внутрішню дитину, якщо просто прагнете постріляти поганцям в обличчя — це саме те, що вам потрібно. Але Rogue City — не лише про крутого кіборга, а й про поліцейського. Тут доведеться вирішувати різні буденні, навіть кумедно-приземлені проблеми: шукати кота, виписувати штрафи за неправильну парковку… І це чудово. Темп у гри дуже комфортний, засумувати не вийде.

Я точно знав, що пограю в RoboCop, адже попередньою грою студії Teyon була Terminator: Resistance, теж крутий продукт за знайомою ліцензією. Тож цього разу я навіть не дивився проходжень чи оглядів, поклався на довіру. І не прогадав.

Це дійсно дуже якісна АА-гра. Від фанатів для фанатів. І якщо ви давно придивлялися, але не наважилися купити, вважайте, що це знак. Спробуйте RoboCop: Rogue City! 👮‍♂️

#VirtualVault #EssentialDinoPick
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
13❤‍🔥3👍3
«Креш повернувся — заряджений на повну й готовий до бійки!»

Нічого незвичного: просто чоловік (?) у гігантському рудому фуррі-костюмі фотографується серед гігантських рудих бодібілдерів — і все це заради промо Crash Bandicoot 2: Cortex Strikes Back!

І знаєте, мені реально захотілося пограти. Тож, виходить, реклама працює? 🤔

#PrintEraRevival #VirtualVault
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
11😁1
Йой, трішки випав з онлайну — довелося займатися різними справами у реальному житті. Але тепер усе позаду, можна повертатися в інтернет!

Заходжу одразу з козирів. Гіпермаскулінна обкладинка Golden Axe (1989) для Mega Drive — робота художника Йошіякі Йонешіми, який, вочевидь, намагався наслідувати стиль майстра фентезі Боріса Вальєхо.

Цікаво, що для оформлення наступних частин «Сокири» SEGA заманила вже самого Боріса. Мабуть, успіх першої гри дозволив трохи посмітити грошима 🧻

#VirtualVault #RandomPearls
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
13👍4🔥2
Я обожнюю метроїдванії. Старі й сучасні, маленькі й великі. Це прям мій жанр. Є, звісно, винятки: наприклад, я так і не зміг полюбити всіма оспівану Hollow Knight — навіть попри мою величезну любов до жуків… але про це іншим разом.

Тож є одна гра, до якої я все ще не знаю, як підступитися. Думаю, ви вже здогадалися, що йдеться про так звану королеву жанру — Castlevania: Symphony of the Night. Я багато читав про неї, дивився відеоесе, копався в історії розробки, але ніяк не наважуся сісти за повноцінне проходження. Що мене зупиняє? Не знаю… Можливо, сам факт того, що це ТА САМА легендарна Castlevania від Іґараші. А можливо, я просто боюся, що вона мені не сподобається. І набагато легше стояти осторонь, кивати й погоджуватися з усіма, яка ж це культова гра, класика на всі часи й таке інше.

Чи були у вас ігри, що викликали схожі почуття? І чи наважилися ви зрештою зануритися в них? Було б цікаво почитати ваші історії.

#VirtualVault #RandomPearls
11👍1
Зазвичай ми тут говоримо про ретро, але піксельне мистецтво стирає ці кордони. Нещодавно я пройшов гру Arco (2024) і вважаю, що просто зобовʼязаний поділитися з вами враженнями та прорекламувати цей бісів шедевр!

Унікальний сетинг, кастанедівські мотиви, переосмислення вестерну, чудовий піксель-арт та пісні, які хочеться переслуховувати — все це робить цю, на перший погляд, маленьку гру чимось більшим, чимось неймовірним. Ви повинні пограти в Arco. Так, це 399 гривень, які можуть зробити вам боляче, але повірте — вам сподобається.

На вас чекає сюжет рівня Red Dead Redemption 2, але, на відміну від гри Rockstar, в Arco є не тільки глибокий наратив, а й крутий, динамічний геймплей. І ще одна сильна сторона — містичні акценти, які чудово вписуються у вигаданий світ. А на десерт… можливість перемогти Чупакабру! Взагалі, коли ви востаннє бачили цього звіра у грі? А тут він є! 🐈

P.S. Якщо моя емоційна промова вас зачепила, але ви ще вагаєтеся — раджу також прочитати дуже переконливу рецензію автора каналу Nerd Campfire. Але попереджаю: шансів встояти у вас не залишиться.

#VirtualVault #EssentialDinoPick
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🥰103👍2
Коли писав перший пост про ZX Spectrum, натрапив на якийсь начебто цікавий відеофайл під назвою The Rubber-Keyed… «і щось там ще». Додав у закладки й пішов далі. А сьогодні нарешті дістався до збереженого.

The Rubber-Keyed Wonder – The Story of the Sinclair ZX Spectrum (2024) — документальна стрічка, знята фанатами на гроші інших фанатів. Ажіотаж був такий, що на Kickstarter вдалося зібрати втричі більше за попередньо встановлену суму, а саме £100 000. Британці дійсно дуже сильно люблять цей ретро-комп’ютер.

Що з цього вийшло? Справді велике та цікаве кіно, яке ідеально підійде тим, хто хоче дізнатися про всі тонкощі створення ZX Spectrum та його шалений вплив на індустрію персональних компʼютерів. Тут купа рідкісних архівних матеріалів, інтервʼю з програмістами, художниками, музикантами — із великою кількістю людей, які тоді були в авангарді ZX-розробки. Ну й знято все на дуже добротному рівні.

Коротше, це просто ультимативна ботанська розвага. Раджу до перегляду!

ТРЕЙЛЕР | ФІЛЬМ

#VirtualVault #WatchlistWonders
6👍1
Ви знали, що у 2011 році Suda51 (автор ігор killer7 та No More Heroes) у співпраці з Хідео Коджімою випустив SDATCHER — буквально приквел до коджімівського кіберпанк-хіта 1988 року Snatcher, але у вигляді радіоп’єси! Японці такі японці.

Сценарій Суда написав самостійно, а Коджіма виступив режисером і продюсером. Але це ще не все — музичною частиною проєкту займався, хто б ви думали? Акіра Ямаока!

Так, чуваки просто зібралися, аби зробити нішевий продукт суто для локального японського ринку. Цікаво, що Sdatcher анонсували аж у 2007 році під кодовою назвою Project S, і фанати довго ламали голову, що воно таке. Але, здається, такого результату співпраці мастодонтів геймдеву не очікував ніхто.

Проте японці залишилися задоволені. Звісно, що радіоп’єса не мала якогось комерційного успіху, однак це був крутий подарунок для поціновувачів раннього Коджіми та божевільного генія Suda51.

Після релізу онлайн, проєкт випустили на двох CD: перший містив саму п’єсу, а другий — саундтрек від Ямаоки. Я, до речі, перевірив — диск коштує в Японії близько 800 гривень. Тепер ось думаю: може, замовити собі на поличку? 🤔

#RandomPearls #VirtualVault
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍8🔥52
Сумуєте через те, що вже пройшли всі ігри серії BIOHAZARD, а до нової частини (чи наступного ремейку) ще хто зна скільки?

Відставити сум! Сьогодні я розповім вам про Resident Evil Gaiden (2001) — гру, яку ви, швидше за все, пропустили, адже вона була й залишається ексклюзивом Game Boy Color.

Заходжу одразу з козирів: Gaiden відчувається як справжня гра серії, навіть попри те, що розробкою займалися британці з нині неіснуючої студії M4. У чому секрет? Проста відповідь — Шіндзі Мікамі у ролі консультанта та оригінальна історія від сценариста Code: Veronica, Хірокі Като. Але насправді все почалося з того, що маленька студія з Британії вразила японців демо-версією Dino Crisis для GBC настільки, що Capcom загорілися створити спіноф своєї найуспішнішої франшизи руками M4.

Тож було б, як мінімум, неправильно ігнорувати заслуги розробників, адже саме їхня винахідливість підштовхнула японців на цю портативну авантюру.

Баррі Бертон (той самий) отримує завдання врятувати улюбленця публіки Леона С. Кеннеді, який зник під час таємної операції на розкішному круїзному лайнері. Звісно, корабель вже охопили хаос, зомбі та інші Umbrella-радощі. На борту Бертон стикається з дивною дівчинкою Люсією та… невідомою біо-зброєю, що переслідує новостворену команду у вузьких коридорах і темних відсіках судна. Історія тут добряча, сюжет точно заслуговує уваги — тож навіть якщо ви не збираєтеся грати, почитати чи подивитися проходження варто. Шкода, що пізніше Capcom вирішили не затверджувати події Gaiden як канонічні.

Кумедно, що на релізі у 2001 році графіку гри називали не інакше як «простенька» чи «задовільна». Проте сьогодні цей візуал викликає зовсім інші, теплі відчуття. Тут дуже стильний та атмосферний піксель-арт із купою прикольних деталей.

Дослідження локацій відбувається з видом згори, а коли настає час бійки — гра переходить у режим від першої особи, де атаки виконуються через мінігру на швидкість реакції. У всьому іншому це класичний Resident Evil із загадками, ключами та вайбовим саундтреком.

Гра дуже цінується серед колекціонерів, і залежно від комплекту ціна на картридж може стрибати від сотні до тисячі доларів. Добре, що емулятор GBC працює ідеально навіть на старій цибулині, тож якщо вас зацікавила ця забута сторінка культової серії — навіщо відмовляти собі в задоволенні?

#VirtualVault #RandomPearls
15