🔶 У рубриці #ДеньТрадиційноїКультури продовжуємо розповідати про елементи, що включені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Сьогодні до вашої уваги елемент з Чернівецької області – «Буковинська та бессарабська тайстра: традиції виготовлення та побутування».
🔸 Тайстра, яку ще називають: торбина, трайструца, тайстрина, тайстрочка – один із найдавніших унікальних різновидів народного художнього ткацтва. Така торбина складається із тканого полотна та пояса (крайки, боярка, баюрка), що використовується із практичною, обрядовою та естетичною метою.
Полотно основи виготовляють вовняною пряжею (на конопляній, лляній, бавовняній та синтетичній основі), яке тчуть на вертикальному (розбой) та горизонтальному (кросна) верстатах.
🔸 Коли почалось виготовлення тайстр на Буковині достеменно не відомо. Але відомо, що «Смугасті» – одні із найдавніших типів тайстр, які здебільшого виготовляли з доріжкової тканини із поперечними смугами. Також відомо, що в давнину тайстри виготовляли практично усіма технологічними видами ткацтва: закладне (килимове), ворсове (ключками), перебірне (на прутиках та ціпках), ремізне (саржеве, чинувате) та змішане.
🔸 З кінця ХІХ ст., коли найбільше розквітає ремесло, з’являються складніші тайстри – «Клітчасті», «Баточками», «Перебиті» та смугасті із комбінованим орнаментом (килимове і перебірне ткання): набір смуг послідовно чергувався з галузками квітів чи геометричними символами.
🔸 Колористика та орнаментика виробів відрізнялась локально. Наприклад, на Кіцманщині ткали пишні букети квітів, вишивали бісером. Заставнівські тайстри – яскраві, насичені, з багатою палітрою кольорів, здебільшого з геометричними символами.
🔸 Нині на Буковині та Бессарабії відомі народні майстрині, які ще з молодих років розвивали дане ремесло – Вікторія та Віра Китайгородські з села Нагоряни Кельменецького району, Орися Шпаюк з села Шипинці Кіцманської міської територіальної громади.
🔸Люди різного віку і соціального статусу й сьогодні носять тайстру до цілком сучасних стилізованих вишитих костюмів, або просто святкового одягу: під час сватання, на церемонію реєстрації шлюбу, в тайстру беруть із собою ту поману, яка має бути віднесена на цвинтар.
▫ Інформацію та світлини з метою ознайомлення взято з сайту Буковинського центру культури і мистецтва http://bukcentre.cv.ua/index.php/tradytsiina-kultura/tradytsiini-remesla/4470-bukovynska-taistra-tradytsii-ta-suchasnist.html
#ООМЦКМ
#БЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#елементиНКС
#НаціональнийперелікелементівНКС
#НКС #ICHUkraine
#Буковина
#БуковинськаБесарабськаТайстра
Сьогодні до вашої уваги елемент з Чернівецької області – «Буковинська та бессарабська тайстра: традиції виготовлення та побутування».
🔸 Тайстра, яку ще називають: торбина, трайструца, тайстрина, тайстрочка – один із найдавніших унікальних різновидів народного художнього ткацтва. Така торбина складається із тканого полотна та пояса (крайки, боярка, баюрка), що використовується із практичною, обрядовою та естетичною метою.
Полотно основи виготовляють вовняною пряжею (на конопляній, лляній, бавовняній та синтетичній основі), яке тчуть на вертикальному (розбой) та горизонтальному (кросна) верстатах.
🔸 Коли почалось виготовлення тайстр на Буковині достеменно не відомо. Але відомо, що «Смугасті» – одні із найдавніших типів тайстр, які здебільшого виготовляли з доріжкової тканини із поперечними смугами. Також відомо, що в давнину тайстри виготовляли практично усіма технологічними видами ткацтва: закладне (килимове), ворсове (ключками), перебірне (на прутиках та ціпках), ремізне (саржеве, чинувате) та змішане.
🔸 З кінця ХІХ ст., коли найбільше розквітає ремесло, з’являються складніші тайстри – «Клітчасті», «Баточками», «Перебиті» та смугасті із комбінованим орнаментом (килимове і перебірне ткання): набір смуг послідовно чергувався з галузками квітів чи геометричними символами.
🔸 Колористика та орнаментика виробів відрізнялась локально. Наприклад, на Кіцманщині ткали пишні букети квітів, вишивали бісером. Заставнівські тайстри – яскраві, насичені, з багатою палітрою кольорів, здебільшого з геометричними символами.
🔸 Нині на Буковині та Бессарабії відомі народні майстрині, які ще з молодих років розвивали дане ремесло – Вікторія та Віра Китайгородські з села Нагоряни Кельменецького району, Орися Шпаюк з села Шипинці Кіцманської міської територіальної громади.
🔸Люди різного віку і соціального статусу й сьогодні носять тайстру до цілком сучасних стилізованих вишитих костюмів, або просто святкового одягу: під час сватання, на церемонію реєстрації шлюбу, в тайстру беруть із собою ту поману, яка має бути віднесена на цвинтар.
▫ Інформацію та світлини з метою ознайомлення взято з сайту Буковинського центру культури і мистецтва http://bukcentre.cv.ua/index.php/tradytsiina-kultura/tradytsiini-remesla/4470-bukovynska-taistra-tradytsii-ta-suchasnist.html
#ООМЦКМ
#БЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#елементиНКС
#НаціональнийперелікелементівНКС
#НКС #ICHUkraine
#Буковина
#БуковинськаБесарабськаТайстра
bukcentre.cv.ua
Буковинський центр культури та мистецтва — Буковинська і бессарабська тайстри: традиції та сучасність
Традиційні ремесла